СОУ 11.

2-30019775-164:2009

СТАНДАРТ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

Свердловини на нафту і газ

ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЇ ОСВОЄННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАСТІВ
ЗАКІНЧЕНИХ БУРІННЯМ СВЕРДЛОВИН
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
ПЕРЕДМОВА

1  РОЗРОБЛЕНО: Українським науково-дослідним інститутом природних

газів філією ДК “Укргазвидобування” (УкрНДІгаз)
РОЗРОБНИКИ: Б.Буняк, канд.техн.наук; І.Бербін; М.Боровик,
А.Васильченко, канд.техн.наук; А.Лизанець, канд. геол.-мін. наук; С.Павлов,
канд. геол.-мін. наук; В.Фільов (керівник розробки); О. Фуглевич

НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Д.Альошин; В.Бенько;

П.Бойко, канд.техн.наук; Г.Вайсберг; Є.Волосник; В.Клоченко; С.Кнюпа;
В.Козаровський; Ю.Крисько; А.Кулик; В.Кушнарьов; А.Куль;
О.Лазаренко, канд.техн.наук; Б.Лизак; В.Ліхван; М.Мацалак;
М.Мачужак, канд.геол.-мін.наук; М.М.Мельник; М.П.Мельник; А.Нагієв;
О.Павлюк; С.Паюк; В.Попук; Д.Римчук, канд.техн.наук; С.Рибачук;
М.Ульянов, канд.геол.-мін.наук; Л.Хакімов; І.Хомин; І. Чоловський;
С.Щепін

2  ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДК “Укргазвидобування”

від 29.12.2009 р. № 629

3  УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в ДК “Укргазвидобування”

“Технологічного регламенту на випробування (освоєння) закінчених бурінням
свердловин”, затвердженого заступником генерального директора
ДК “Укргазвидобування” М.П.Мельником 15.05.2001 року)

Право на цей документ належить ДК “Укргазвидобування”.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на
будь яких носіях інформації без офіційного дозволу ДК “Укргазвидобування”
заборонено.

ІІ
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

ЗМІСТ
с.
1 Сфера застосування................................................................................... 1
2 Нормативні посилання............................................................................... 1
3 Терміни та визначення понять.................................................................. 2
4 Познаки та скорочення............................................................................... 2
5 Загальні положення.................................................................................... 3
6 Вимоги до технології освоєння закінчених бурінням
свердловин та дослідження пластів…………………….........…….…. 17
6.1 Підготовчі роботи……………….………………………………..….. 17
6.2 Технологія виконання основного комплексу робіт з
освоєння закінчених бурінням свердловин та
дослідження пластів..….…………………...…………….………… 22
6.3 Дослідження режиму роботи пласта після освоєння
свердловини….………………………………………………………. 26
7 Глушіння свердловини…………………………………………………….28
8 Заключні роботи…………………………………………………………. 28
9 Охорона праці та промислова безпека при освоєнні та
дослідженні свердловин……………………………………………….. 29
Додаток А  Типова форма плану робіт на освоєння і
дослідження пластів закінченої бурінням
пошукової, розвідувальної або експлуатаційної
свердловини………………………...................................... 30
Додаток Б  Типова форма акту на перевірку готовності
розвідувальної (пошукової) свердловини до
виконання перфораційних робіт
(або розкриття фільтрової частини колони).................… 36
Додаток В  Типова форма акту на перевірку готовності
експлуатаційної свердловини до виконання
перфораційних робіт (або розкриття фільтрової
частини колони)………...................................................... 37
Додаток Г  Типова форма акту на опресування фонтанної
арматури на виробничій базі підприємства -
замовника…………………………………………………… 38
Додаток Д  Типова форма акту на опресування фонтанної
арматури і викидних ліній перед і після
встановлення її на усті свердловини……………………….39
Додаток Е  Рекомендації щодо техніки і технології виклику
припливу з пласта методом аерації………………..……… 40
Додаток Ж  Типова форма акту на закінчення освоєння
свердловини (об’єкта)……………………………………… 43
Додаток И  Бібліографія……….……………………..………………….. 44

ІІІ
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

СТАНДАРТ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

Свердловини на нафту і газ

ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЇ ОСВОЄННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАСТІВ
ЗАКІНЧЕНИХ БУРІННЯМ СВЕРДЛОВИН

Чинний від 25.01.2010 р.

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт визначає єдиний порядок робіт, основні способи і

технологію виклику припливу з пластів для освоєння закінчених бурінням
свердловин.
1.2 Цей стандарт застосовують при складанні проектів розвідки і
розробки родовищ і площ, при розробці технічних (робочих) проектів на
будівництво свердловин, регламентів, складанні планів робіт на освоєння та
дослідження кожної конкретної закінченої бурінням свердловини на
родовищах, площах і підземних сховищах газу ДК “Укргазвидобування”.
1.3 Вимоги цього стандарту обов’язкові для виконання посадовими
особами і працівниками бурових, газонафтовидобувних підприємств та
науково-дослідних і проектних організацій, діяльність яких пов’язана з
бурінням та капітальним ремонтом свердловин на газових, газоконденсатних і
нафтових родовищах, підземних сховищах газу та розвідувальних площах
ДК “Укргазвидобування”.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

НПАОП 0.00-4.33.99 Положення щодо розробки планів локалізації та
ліквідації аварійних ситуацій і аварій
НПАОП 11.1-1.01-08 Правила безпеки у нафтогазовидобувній
промисловості України
НПАОП 11.2-1.18-82 Єдині технічні правила ведення робіт при
будівництві свердловин на нафтових, газових і газоконденсатних родовищах

1
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використані наступні терміни, що вжиті в СОУ11.2-

30019775-031:2004 3: свердловина, пластовий тиск, аномально високий
пластовий тиск, аномально низький пластовий тиск та в СОУ11.2-30019775-
035:2004 2: флюїд, розкритий флюїдонасичений горизонт, напірний горизонт,
продуктивний горизонт.
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті та визначення
позначених ними понять:

3.1 освоєння свердловини
Багатостадійний технологічний процес з виклику припливу пластового
флюїду із розкритих продуктивних (флюїдонасичених) горизонтів, включаючи
комплекс робіт з їх дослідження, з метою досягнення проектної продуктивності
свердловини

3.2 дослідження пласта
Комплекс робіт, що виконуються у свердловині з метою вивчення
нафтогазоносності пласта, виклику припливу пластового флюїду і відбирання
його проб, визначення кількісної та якісної характеристик пласта і флюїдів в
ньому, проведення газодинамічних та гідродинамічних досліджень та
розрахунку орієнтованої продуктивності свердловини

3.3 первинне розкриття продуктивного пласта

Встановлення гідродинамічного зв’язку між свердловиною і
флюїдонасиченим пластом в процесі його розкриття породоруйнівними
інструментами (долотами, керновідбірними снарядами тощо)

3.4 вторинне розкриття продуктивного пласта

Поновлення гідродинамічного зв’язку між свердловиною і
флюїдонасиченим пластом після закінчення його розбурювання шляхом
проведення перфораційних робіт, застосування штучних фільтрів або
пакеруючих пробовідбірних інструментів тощо

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

АВПТ - аномально високий пластовий тиск

АНПТ - аномально низький пластовий тиск
ВБР - відділення бурових робіт
ГДС - геофізичні дослідження свердловин
ГНВП - газонафтоводопроявлення
ГПУ - газопромислове управління
2
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
ГТН - геолого-технічний наряд
ДП «ЛІКВО» - Дочірнє підприємство “Воєнізована аварійно-
рятувальна (газорятувальна) служба “ЛІКВО”
нафтогазової промисловості НАК “Нафтогаз
України”
ДДз - Дніпровсько-Донецька западина
ІННК - імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
ІТП - інженерно-технічний працівник
КВТ - крива відновлення тиску
КГ - колонна головка
КК - кран кульовий
КПО - комплекс підземного обладнання
КРС - капітальний ремонт свердловин
НКТ - насосно-компресорні труби
ОП - обладнання противикидне
ОТЦ - очікування тужавіння цементу
ПАР - поверхнево-активна речовина
ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і
аварій
ПСГ - підземне сховище газу
ПУ - превентор універсальний
СПО - спуско-підіймальні операції
ФА - фонтанна арматура
ЦА - цементувальний агрегат
ЦІТС - центральна інженерно-технологічна служба
ЦКПРС - цех капітального і підземного ремонту свердловин

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1 При бурінні свердловин на родовищах, площах та підземних

сховищах газу ДК “Укргазвидобування”, зокрема при роботах, пов’язаних з
освоєнням та дослідженням свердловин, потрібно дотримуватись вимог
НПАОП 0.00-4.33, НПАОП 11.1-1.01, НПАОП 11.2-1.18, СОУ 11.2-30019775-
121 1, цього стандарту та інших чинних нормативних документів 2-6, 8-10
щодо правил безпеки праці, техніки і технології ведення бурових робіт,
охорони надр і навколишнього середовища.
5.2 Освоєння та дослідження свердловини є заключним етапом в її
будівництві і від якості освоєння в значній мірі залежить досягнення мети
пошуково-розвідувального або експлуатаційного буріння.
5.3 Дослідження пластів пошукових і розвідувальних свердловин
повинно проводитися з метою: вивчення нафтогазоносності розкритого ними

3
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

розрізу, яке включає визначення геометрії покладу, фільтраційно-ємнісних та

гідродинамічних характеристик колекторів, що його складають, та фізико-
хімічних властивостей пластових флюїдів; оцінки промислового значення
покладів нафти, газу і газового конденсату; отримання необхідних даних для
підрахунку їх запасів і складання проектів розробки.
Освоєння експлуатаційних свердловин, включаючи комплекс робіт з
дослідження пластів, повинно проводитися з метою одержання промислових
припливів газу, нафти, газового конденсату і досягнення проектної
продуктивності свердловин перед здаванням їх в експлуатацію.
5.4 На якість освоєння і дослідження свердловин впливає багато
факторів, таких як: технологія первинного розкриття нафтогазонасичених
пластів, повнота геологічної і геофізичної інформації про будову, фізико-
хімічні і петрофізичні властивості пластів, техніка і технологія вторинного
розкриття продуктивних пластів – тип рідини для розкриття, тип перфораторів і
густина перфорації або конструкція фільтра, засоби виклику припливу тощо.
5.5 В процесі буріння кожної свердловини для забезпечення якісного
розкриття продуктивних пластів потрібно дотримуватись вимог діючих
технологічних регламентів і стандартів на бурові розчини для первинного
розкриття пластів 8,9, і в тому числі для буріння в розрізах з АНПТ 10.
5.6 Для вторинного розкриття і освоєння продуктивних пластів потрібно
дотримуватись вимог з технології приготування і застосування спеціальних
промивальних і блокуючих рідин згідно стандарту 10.
5.7 Рішення про спуск експлуатаційної колони, вибір об'єктів і
дослідження пластів, якщо фактичний розріз не співпадає з проектним,
приймається протокольно з відповідним обґрунтуванням на геолого-технічній
нараді за участю представників виконавця бурових робіт, замовника, проектної
організації, геофізичної організації, що виконувала комплекс ГДС та
ДП “ЛІКВО” і затверджується ДК "Укргазвидобування".
5.8 Роботи з освоєння і дослідження свердловин потрібно розпочинати
при забезпеченні таких умов:
5.8.1 Висота підняття тампонажного розчину за експлуатаційною
колоною і якість цементного каменю відповідає робочому проекту та вимогам
охорони надр.
У випадках невиконання вимог 5.8.1 рішення про подальше проведення
робіт у свердловині приймається на геолого-технічній нараді згідно 5.7;
5.8.2 Устя свердловини, в залежності від виду робіт, повинно бути
обладнане противикидним обладнанням згідно наступних типових схем:
5.8.2.1 Типова схема № 1 обв'язки устя свердловини ОП при
розбурюванні цементних мостів, стаканів і при перфорації (рисунок 1);
5.8.2.2 Типова схема № 2 обв'язки устя свердловини ОП при
розбурюванні цементних мостів, стаканів і при перфорації для свердловин з
АВПТ (рисунок 2);
5.8.2.3 Типова схема № 3 обв'язки устя свердловини після закінчення
бурінням при перфорації через лубрикатор із застосуванням превентора
каротажного (рисунок 3);

4
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - сепаратор; 2 - камера відбійна; 3 - манометр тиску в бурильних трубах; 4 - дросель регульований;
5 - манометр; 6 - станція гідравлічного керування ОП; 7 - допоміжний пульт керування ОП; 8 - жолоб
роз'ємний; 9 - котушка надпревенторна; 10 - превентор плашковий з плашками для бурильних труб;
11 - розділювач середовищ; 12 - пристрій запірно-розрядний; 13 - засувка ФА; 14 - амбар факельний;
15 - клапан зворотний; 16 - ніпель швидкороз'ємного з'єднання з ЦА; 17 - головка трубна ФА; 18 - головка
колонна; 19 - превентор плашковий з глухими плашками; 20 - котушка перехідна; 21 - фланець маномет-
ричний; 22 - дистанційне керування; 23 - котушка перехідна; 24 - засувка ЗМ 80х35
 Рисунок 2 - Типова схема № 2
обв'язки устя свердловини ОП при розбурюванні
цементних мостів, стаканів і при перфорації
для свердловин з АВПТ
Рисунок 1 - типова схема № 1
обв'язки устя свердловини ОП при розбурюванні
цементних мостів, стаканів і при перфорації
5
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - лубрикатор; 2 - превентор каротажний; 3 – хрестовина; 4 - засувка ФА; 5 - перехідник до трубної
головки; 6 - манометр; 7 - пристрій запірно-розрядний; 8 - фланець манометричний; 9 - головка трубна;
10 - головка колонна; 11 - дросель регульований або кутник кований; 12 - кутник кований; 13 - швидко-
розємна муфта для підєднання з ЦА; 14 - трійник; 15 - агрегат цементувальний; 16 - компресор;
17 - клапан зворотний; 18 - амбар факельний; 19 - прувер

Рисунок 3 - Типова схема № З

обв'язки устя свердловини після закінчення
бурінням при перфорації через лубрикатор
із застосуванням превентора каротажного
7
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
5.8.2.4 Типова схема № 4 обв'язки устя свердловини при перфорації
через лубрикатор в процесі експлуатації (рисунок 4);
5.8.2.5 Типова схема № 5 обв'язки устя свердловини після закінчення
бурінням (хрестова фонтанна арматура) при освоєнні, дослідженні та глушінні
(рисунок 5);
5.8.2.6 Типова схема № 6 обв'язки устя свердловини після закінчення
бурінням (трійникова фонтанна арматура) при освоєнні, дослідженні та
глушінні (рисунок 6);
5.8.2.7 Типова схема № 7 обв'язки устя свердловини при освоєнні,
дослідженні та глушінні в процесі експлуатації (рисунок 7);
5.8.2.8 Типова схема № 8 обв'язки устя нафтової свердловини при
освоєнні, дослідженні та глушінні (рисунок 8);
5.8.2.9 Типова схема № 9 обв'язки устя розвідувальної свердловини з
АВПТ і очікуваним тиском на усті до 70 МПа (700 кг·с/см 2) при освоєнні,
дослідженні та глушінні після закінчення бурінням (рисунок 9);
5.8.2.10 Типова схема № 10 обв'язки устя розвідувальної свердловини з
АВПТ і очікуваним тиском на усті від 70 МПа (700 кг·с/см 2) і вище при
освоєнні, дослідженні та глушінні після закінчення бурінням (рисунок 10);
5.8.2.11 Типова схема № 11 обв'язки устя свердловини перфораційною
засувкою при перфорації (рисунок 11).
5.8.3 У випадку застосування перфораційної засувки в обв'язці устя
свердловини (типова схема № 11, рисунок 11) повинна бути котушка перехідна
з посадочним конусом для підвішування НКТ. Прохідний отвір котушки
перехідної (позиція 11) повинен забезпечувати проходження
розвантажувального пристрою НКТ.
5.8.4 Експлуатаційна колона повинна бути зачищена від цементу в зоні
розбурювання цементних стаканів за допомогою спеціальних райберів,
прошаблонована, опресована сумісно з колонною головкою і превенторною
установкою та герметична.
5.9 Комплекс робіт з освоєння та дослідження закінченої бурінням
свердловини включає наступні основні етапи:
- підготовчі роботи до створення гідродинамічного зв'язку у системі
свердловина-пласт;
- створення зв'язку у системі свердловина-пласт;
- виклик припливу пластового флюїду;
- очищення свердловини від фільтрату бурового розчину;
- термогідрогазодинамічні дослідження режиму роботи пласта та
визначення його якісної і кількісної характеристики;
- глушіння свердловини;
- заключні роботи.
5.10 В комплекс робіт з освоєння та дослідження свердловини, при
необхідності, можуть бути включені додаткові промислово-геофізичні
дослідження і роботи із штучного впливу на пласт (інтенсифікації припливу)
методами гідророзриву, кислотної обробки тощо.
5.11 Для кожної свердловини, що підлягає освоєнню, повинен
складатися план робіт (додаток А) з урахуванням вимог цього стандарту і
призначені відповідальні особи щодо його виконання.
План робіт повинен бути затверджений:
- для пошукових і розвідувальних свердловин - головним інженером і
головним геологом бурового управління "Укрбургаз";
- для експлуатаційних свердловин - головним інженером і головним
геологом відділення бурових робіт;
8
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - лубрикатор; 2 - превентор каротажний; З - хрестовина; 4 - засувка ФА; 5 - перехідник до трубної
головки; 6 - манометр; 7 - пристрій запірно-розрядний; 8 - фланець манометричний; 9 - головка трубна;
10 - головка колонна; 11 - дросель регульований або кутник кований; 12 - швидкороз’ємна півмуфта для
підєднання з ЦА; 13 - клапан зворотний; 14 - трійник; 15 - кутник кований; 16 - амбар факельний;
17- прувер
Рисунок 4 - Типова схема № 4
обв'язки устя свердловини при перфорації
через лубрикатор в процесі експлуатації
9
10

СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - манометр; 2 - пристрій запірно-розрядний; З - фланець; 4 - засувка ФА; 5 - хрестовина ялинки ФА;
6 - дросель регульований або кутник кований; 7 - кутник кований; 8 - фланець манометричний;
9 - головка трубна; 10 - головка колонна; 11 - перехідник до трубної головки; 12 - дистанційне керування
корінною засувкою; 13 - щит захисний; 14 - агрегат цементувальний; 15 - компресор; 16 - ніпель швидко-
роз'ємного з'єднання з ЦА; 17 - клапан зворотний; 18 - амбар факельний; 19 - прувер
Рисунок 5 - Типова схема № 5
обв'язки устя свердловини після закінчення бурінням (хрестова
фонтанна арматура) при освоєнні, дослідженні та глушінні
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - манометр; 2 - пристрій запірно-розрядний; З - фланець; 4 - засувка ФА; 5 - трійник ялинки ФА;
6 - дросель регульований або кутник кований; 7 - кутник кований; 8 - фланець манометричний;
9 - головка трубна; 10 - головка колонна; 11 - перехідник до трубної головки; 12 - дистанційне керування
корінною засувкою; 13 - щит захисний; 14 - агрегат цементувальний; 15 - компресор; 16 - ніпель
швидкороз'ємного з'єднання з ЦА; 17- клапан зворотний; 18 - амбар факельний; 19 - прувер
Рисунок 6 - Типова схема № 6
обв'язки устя свердловини після закінчення бурінням (трійникова
фонтанна арматура) при освоєнні, дослідженні та глушінні
11
12

СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - манометр; 2 - пристрій запірно-розрядний; 3 - засувка ФА; 4 - хрестовина; 5 - перехідник до трубної
головки; 6 - щит захисний; 7 - дистанційне керування корінною засувкою; 8 - фланець манометричний;
9 - головка трубна; 10 - головка колонна; 11 - дросель регульований або кутник кований; 12- ніпель
швидкороз’ємного з'єднання зЦА; 15 - клапан зворотний; 14 - трійник; 15 - кутник кований; 16 - агрегат
цементувальний; 17 - компресор; 18 - амбар факельний; 19 - прувер
Рисунок 7 - Типова схема № 7
обв'язки устя свердловини при освоєнні, дослідженні
та глушінні в процесі експлуатації
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - манометр; 2 - пристрій запірно-розрядний; З - засувка ФА; 4 - дросель регульований або кутник
кований; 5 - хрестовина ялинки ФА; 6 - фланець манометричний; 7 - дистанційне керування
корінною
засувкою; 8 - щит захисний; 9 - головка трубна; 10 - головка колонна; 11 - трап; 12 - вимірювач
діафрагмовий критичної течії газу; 13 - ємність замірна; 14 - амбар факельний; 15 - розділювач
середовищ; 16 - агрегат цементувальний; 17 - компресор; 18 - ніпель швидкороз’ємного з’єднання з
ЦА; 19 - клапан зворотний; 20 - перехідник до трубної головки; 21 - кутник кований
Рисунок 8 - Типова схема № 8
обв'язки устя нафтової свердловини при освоєнні,
дослідженні та глушінні
13
14

СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - пристрій запірно-розрядний; 2 - хрестовина АФ 80x70; 3 - дистанційне керування; 4 - планшайба
АФ 80/50x70; 5 - розділювач середовищ; 6 - дросель регульований ОП; 7 - дросель регульований ФА;
8 - трубна головка; 9 - колонна головка; 10 - амбар факельний; 11 - манометр; 12 - ніпель швидкороз'єм-
ного з'єднання з ЦА; 13 - котушка перехідна 50/ 80x70; 14 - кутник кований 50x70; 15 - засувка ЗМ 80x70;
16 - засувка ЗМ 50x70; 17 - клапан зворотний 50x70; 18 - клапан зворотний 80x70; 19 - клапан зворотний
80x35; 20 - сепаратор; 21- засувка ЗМ 80x35; 22- фланець манометричний; 23 - прувер; 24 - камера відбійна
Рисунок 9 - Типова схема № 9
обв'язки устя розвідувальної свердловини з АВПТ і очікуваним тиском на усті
до 70 МПа (700 кгс/см2) при освоєнні, дослідженні та глушінні після закінчення бурінням
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - пристрій запірно-розрядний; 2 - хрестовина АФ 80x70; 3 - дистанційне керування; 4 - планшайба
АФ 80/50x105; 5 - розділювач середовищ; 6 - дросель регульований ОП з гідравлічним керуванням;
7 - дросель регульований ОП; 8 - дросель регульований ФА; 9 - трубна головка; 10 - колонна головка;
11 - амбар факельний; 12- манометр; 13 - ніпель швидкороз’ємного з’єднання з ЦА; 14 - котушка перехідна
50/80x70; 15 - кутник кований 50x105; 16 - засувка ЗМ 80x105; 17- засувка ЗМ 50x105; 18 - клапан зворотний
50x105; 19 - клапан зворотний 80x70; 20 - сепаратор; 21 - засувка ЗМ 80x35; 22- засувка ЗМ 80x70;
23 - фланець манометричний; 24 - прувер; 25 - камера відбійна
Рисунок 10 - Типова схема № 10
обв'язки устя розвідувальної свердловини з АВПТ і очікуваним тиском на усті
від 70 МПа (700кгс/см2) і вище при освоєнні, дослідженні та глушінні після закінчення бурінням
15
16

СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - сепаратор; 2 - камера відбійна; 3 - манометр тиску в бурильних трубах; 4 - дросель регульований;
5 - манометр; 6 - дистанційне керування засувкою перфораційною; 7 - щит захисний; 8 - жолоб роз'ємний;
9 - котушка надпревенторна; 10 - засувка перфораційна; 11 - котушка перехідна з посадочним
конусом;
12 - засувка з ручним керуванням; 13 - хрестовина ФА; 14 - головка колонна; 15 - розділювач середовищ;
16 - пристрій запірно-розрядний; 17 - фланець манометричний; 18 - клапан зворотний; 19 - ніпель
швидкороз'ємного з'єднання з ЦА; 20 - амбар факельний
Рисунок 11 - Типова схема № 11
обв'язки устя свердловини перфораційною
засувкою при перфорації
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
- в обох випадках план повинен бути погоджений із Замовником,
проектною організацією і ДП "ЛІКВО".
В плані робіт повинні бути вказані:
- конструкція свердловини;
- величини пластового тиску і температури;
- очікуваний статичний тиск на усті свердловини;
- допустимі межі зниження тиску в експлуатаційній колоні;
- схеми обладнання ліфту і устя;
- об'єкт випробування, його геолого-геофізичні характеристики,
інтервали і щільність перфорації, тип перфоратора;
- порядок виклику припливу в залежності від колекторських
властивостей пластів;
- дані про обсяги і методи дослідження, тощо.
5.12 Освоєння свердловини і дослідження пластів повинно проводитися
при наявності:
- плану робіт (додаток А);
- акту готовності свердловини до виконання цих робіт;
- дозволу ДП «ЛІКВО» на проведення робіт і проведення відповідних
інструктажів.
5.13 Відповідальними за проведення робіт з освоєння свердловини
являються: представник геологічного відділу відділення бурових робіт,
заступник начальника ЦІТС і начальник бурової (буровий майстер). Обов'язки
кожного із них повинні бути вказані в плані робіт на освоєння свердловини.

6 ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЇ ОСВОЄННЯ ЗАКІНЧЕНИХ

БУРІННЯМ СВЕРДЛОВИН ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАСТІВ

6.1 Підготовчі роботи
6.1.1 Пошукова, розвідувальна або експлуатаційна свердловина
вважається закінченою бурінням після випробування експлуатаційної колони
на герметичність, проведення заключного комплексу геофізичних досліджень і
підйому бурильних труб перед перфорацією колони або після розкриття
фільтра (при обладнанні свердловини готовим фільтром).
6.1.2 Початком етапу освоєння і дослідження свердловини потрібно
вважати:
- при неперфорованій експлуатаційній колоні - підйом бурильних труб
перед перфорацією;
- при наявності експлуатаційного фільтру в колоні або відкритого вибою
- підйом бурильних труб після розкриття фільтра (після розбурювання
цементного стакану над фільтром і промивки інтервалу фільтра).
6.1.3 Тип перфораторів, щільність перфорації або конструкція фільтра
обгрунтовується в проектах пошуково-розвідувальних робіт, розробки
родовищ, і вказується в робочих проектах на будівництво конкретних
свердловин та виконується у відповідності з СОУ 11.2-30019775-129 [15].

17
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
Проектні рішення можуть бути скореговані за фактичними геолого-
геофізичними даними при складанні плану на освоєння свердловини (об’єкта).
6.1.4 До початку робіт з перфорації потрібно:
- замінити в свердловині буровий розчин, який використовувався для
розбурювання цементних стаканів, на спеціальну промивну рідину для
вторинного розкриття продуктивних пластів з параметрами і властивостями
згідно робочого проекту на будівництво свердловини, або комплексного плану
на освоєння свердловини;
- підготувати згідно розділу 7 стандарту [17] і укласти на містки
необхідну кількість НКТ (з одним відсотком запасу від глибини спуску) в
порядку спуску їх в свердловину відповідної міцності і розміру, заміряти
довжину і прошаблонувати кожну трубу, скласти загальну відомість. Всі НКТ
повинні бути опресовані на тиск, який на 10 відсотків більший від очікуваного
максимального внутрішнього тиску, що виникне в НКТ при освоєнні,
експлуатації свердловини, а також при проведенні робіт з інтенсифікації
припливу та ін., про що складається акт;
- мати на приймальних містках аварійну бурильну трубу по діаметру
плашок превентора, міцності не менше міцності верхньої труби компоновки
бурильної колони, обладнану кульовим краном з верхнього кінця, опресовану
на тиск 1,1 Рст, пофарбовану в червоний колір та укомплектовану перехідником
під різь НКТ. При проведенні робіт з освоєння та дослідження пластів
закінчених бурінням свердловин повинні використовуватись бурильні труби не
більше трьох розмірів та НКТ також не більше трьох розмірів. Бурильні труби
одного розміру повинні мати однотипну різь, ця вимога стосується також НКТ.
При проведенні робіт у свердловині бурильними трубами двох
типорозмірів на приймальних містках необхідно мати аварійну бурильну трубу,
яка за діаметром і міцнісними характеристиками повинна відповідати верхній
секції бурильної колони. На аварійну трубу повинні бути накручені: зверху –
кран кульовий у відкритому положенні, знизу – перехідник до нижньої секції
бурильних труб.
При проведенні робіт у свердловині бурильними трубами трьох
типорозмірів на приймальних містках необхідно мати дві аварійні бурильні
труби з кранами кульовими і перехідниками, які за діаметрами і міцнісними
характеристиками повинні відповідати верхній секції бурильної колони. Перша
аварійна бурильна труба повинна бути укомплектована перехідником до
нижньої секції бурильної колони. Друга аварійна бурильна труба повинна бути
укомплектована перехідником до середньої секції бурильної колони.
Кожна аварійна бурильна труба у зборі з краном кульовим і перехідником
повинні бути опресовані на тиск 1,1 Рст і пофарбовані у червоний колір.
На кожну аварійну бурильну трубу повинна бути нанесена мітка таким
чином, щоб при її співпаданні з столом ротора було забезпечено знаходження
гладкої частини аварійної бурильної труби в місці закриття плашок превентора,
а замок знаходився на 0,5 м нижче плашок превентора.

18
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
При проведенні робіт в свердловині НКТ двох типорозмірів на
приймальних містках необхідно мати аварійну НКТ, яка за діаметром і
міцнісними характеристиками повинна відповідати верхній секції НКТ. На
аварійну НКТ повинні бути накручені: зверху – кран кульовий у відкритому
положенні, знизу – перехідник до нижньої секції НКТ.
При проведенні робіт у свердловині НКТ трьох типорозмірів на
приймальних містках необхідно мати дві аварійні НКТ з кранами кульовими і
перехідниками, які за діаметрами і міцнісними характеристиками повинні
відповідати верхній секції НКТ. Перша аварійна НКТ повинна бути
укомплектована перехідником до нижньої секції НКТ. Друга аварійна НКТ
повинна бути укомплектована перехідником до середньої секції НКТ.
Кожна аварійна НКТ у зборі з краном кульовим і перехідником повинні
бути опресовані на тиск 1,1 Рст і пофарбовані у червоний колір.
На кожну аварійну НКТ повинна бути нанесена мітка таким чином,
щоб при її співпаданні з столом ротора було забезпечено знаходження гладкої
частини аварійної НКТ в місці закриття плашок превентора, а муфта
знаходилася на 0,5 м нижче плашок превентора;
- завезти на свердловину опресовану на робочий тиск фонтанну
арматуру з актом опресування (додаток Г) і паспортом, ущільнювальну
прокладку (обов’язково нову) для герметизації фланцевого з’єднання «трубна
головка – перехідник до трубної головки».
6.1.5 Перед проведенням перфораційних робіт устя свердловини
повинно бути обладнане противикидним обладнанням у відповідності до схеми
(рисунок 1,2,3,4 або 11). Після монтажу на усті ОП опресовується водою та
повітрям на тиск опресування експлуатаційної колони.
В залежності від очікуваних пластових тисків, їх співвідношення з
гідростатичним тиском, опресування, після погодження з ДП “ЛІКВО”, може
проводитися рідиною, яка використовувалася при розкритті продуктивних
горизонтів.
Перфораційна засувка повинна мати дистанційне керування штурвалом і
бути опресована на її робочий тиск до встановлення на свердловину, а після
встановлення на устя потрібно провести її опресування на тиск, який становить
не менше 110% від очікуваного на усті.
Тип засувки і тиск опресування повинні бути передбачені в робочому
проекті і плані робіт на освоєння свердловини.
6.1.6 Каротажна партія повинна мати пристрій для рубання кабелю і
його утримання. Лебідка каротажного підйомника повинна мати покажчик
навантаження на кабель.
6.1.7 Готовність свердловини до перфораційних робіт оформлюється
актом (додаток Б – для розвідувальної чи пошукової свердловини або додаток В
- для експлуатаційної свердловини).
6.1.8 На виконання робіт з перфорації колони потрібно отримати дозвіл
ДП “ЛІКВО”.
19
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
6.1.9 Перфорацію потрібно здійснювати на спеціальній промивній рідині
згідно 6.1.4 з густиною, яка відповідає вимогам НПАОП 11.1-1.01 розділ V п.
3.3.3.
Перед підйомом бурильних труб для перфорації потрібно промити
свердловину до повного вирівнювання параметрів бурового розчину
(промивної рідини) згідно плану робіт на освоєння , але не менше двох циклів.
6.1.10 Проведення перфорації з депресією на пласт допускається тільки
при спущених в свердловину НКТ, змонтованій на усті фонтанній арматурі
(ФА) та відповідній герметизації устя з допомогою лубрикатора (рисунок 3 або
4). Підготовчі роботи до виконання перфорації з депресією на пласт і
проведення її потрібно виконувати згідно спеціального плану робіт,
затвердженого керівництвом бурового підприємства, погодженого з
ДП “ЛІКВО” і геофізичною організацією, яка буде виконувати ці роботи.
Превентор і лубрикатор до установлення на усті повинні бути
опресовані на робочий тиск, що підтверджується актом.
Після установлення на устя превентор і лубрикатор опресовуються при
закритій робочій стволовій засувці ФА на тиск 1,1 Р ст в присутності
представника ДП «ЛІКВО».
6.1.11 Під час перфораційних робіт потрібно вести спостереження за
рівнем рідини на усті свердловини. Його зниження не допускається.
6.1.12 Якщо в процесі перфорації почнеться поглинання, свердловину
необхідно долити до устя. Якщо поглинання продовжується-перфораційні
роботи потрібно припинити, вилучити із свердловини кабель і перфоратори та
почати спуск бурильних труб (НКТ). При виникненні в процесі спуску труб
газонафтоводопроявлень - герметизувати устя свердловини.
6.1.13 При виникненні ознак газонафтоводопроявлення у свердловині в
процесі перфорації останню потрібно негайно зупинити, кабель та перфоратори
підняти на поверхню і при можливості негайно приступити до спуску
бурильних труб або НКТ на максимально можливу глибину.
У випадку інтенсивного викиду з свердловини, коли неможливо
провести підйом кабелю та перфоратора, необхідно перерубати кабель і
загерметизувати устя свердловини.
6.1.14 Якщо термін проведення робіт з перфорації великий (в залежності
від величини інтервалу перфорації, виду тощо), потрібно, не рідше ніж через 48
годин після першого прострілу, проводити профілактичні спуски бурильних
труб (НКТ) для проведення промивок з метою дегазації бурового розчину
(промивної рідини), перевірки якості параметрів розчину (рідини) та
приведення їх у відповідність до плану робіт.
Кількість спусків та періодичність промивок визначається в плані на
освоєння свердловини в залежності від фізичних властивостей пласта і
поведінки свердловини.
6.1.15 Під час перфораційних робіт мати на буровій промивальний
агрегат (ЦА) на випадок непередбаченого виходу з ладу бурових насосів.
6.1.16 Після закінчення перфорації потрібно спустити в свердловину
бурильні труби з пікоподібним долотом до штучного вибою. Промити

20
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
свердловину до повного вирівнювання параметрів бурового розчину
(промивної рідини) згідно плану робіт на освоєння, але не менше двох циклів.
6.1.17 У випадку спуску експлуатаційної обсадної колони з попередньо
приготовленим фільтром потрібно:
6.1.17.1 Після випробування на герметичність експлуатаційної обсадної
колони, яка розташована до фільтра, замінити воду на буровий розчин
(промивну рідину), привести його параметри у відповідність до плану робіт на
освоєння свердловини. Скласти акт готовності свердловини перед розкриттям
фільтра (додатки Б або В).
Отримати дозвіл ДП “ЛІКВО” на розкриття фільтра.
6.1.17.2 При постійному інженерному контролі розбурити цементний
стакан і чавунне "глухе" кільце.
Промити свердловину на цій глибині на протязі не менше одного циклу.
При наявності газу в розчині, провести його дегазацію.
6.1.17.3 Замінити в свердловині буровий розчин на спеціальну промивну
рідину або заново приготовлений з параметрами і властивостями, згідно 6.1.9.
6.1.17.4 При спуску бурильного інструменту в зоні фільтра через кожні
50 м здійснювати проміжні промивки на протязі одного циклу, а при наявності
газу в розчині - до повної дегазації його, і приведення всіх параметрів у
відповідність до плану робіт на освоєння.
6.1.18 Освоєння свердловини при відкритому вибої потрібно
здійснювати за спеціальним планом робіт, який затверджується керівництвом
бурового управління “Укрбургаз”, узгоджений із замовником, проектною
організацією і ДП “ЛІКВО”.
6.1.19 Після виконання вимог 6.1.16 (або 6.1.17 у випадках спуску
експлуатаційної колони з фільтром) потрібно підняти бурильні труби з
постійним доливанням свердловини, контролюючи відповідність об’єму
долитого розчину об’єму металу піднятих труб, і почати спуск НКТ.
6.1.20 Після закінчення спуску НКТ отримати дозвіл представника
ДП «ЛІКВО» на демонтаж ОП, монтаж ФА, провести встановлення ялинки
ФА, робочий тиск якої повинен бути не менше максимального тиску, що може
виникнути на усті при освоєнні або експлуатації свердловини.
6.1.21 Після встановлення на устя фонтанна арматура повинна бути
опресована: вище центральної (корінної) засувки - на тиск опресування
експлуатаційної обсадної колони, а нижче центральної (корінної) засувки - на
тиск, що дорівнює 80 % від різниці між тиском гідророзриву порід розкритого
перфорацією пласта і тиском стовпа рідини в колоні. При цьому, у випадках,
коли фактичний тиск гідророзриву порід пласта виявиться меншим тиску
поглинання пласта, то опресування ФА нижче центральної (корінної) засувки
потрібно проводити на тиск поглинання пласта, але не вище фактичного тиску
опресування зєднань секцій обсадної колони. Результати опресування
оформлюються актом (Додаток Д).
Герметичність з’єднання «трубна головка – перехідник до трубної
головки» перевіряється у відповідності до інструкції з експлуатації ФА.

21
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
6.1.22 Пруверна і продувні лінії після монтажу і під'єднання до відводів
фонтанної арматури та трубної головки повинні бути опресовані на робочий
тиск опресування експлуатаційної колони. Результати опресування
оформляються актом (Додаток Д).
Після перевірки герметичності змонтованої на усті свердловини ФА,
пруверної та викидних ліній і виконання всіх підготовчих робіт, передбачених
планом на освоєння свердловини і наявності акта готовності, представник
ДП «ЛІКВО» перевіряє готовність свердловини до проведення робіт і надає
дозвіл на проведення робіт.
6.1.23 Трап для збирання і заміру рідких вуглеводнів потрібно
установлювати посередині викидних ліній, але не менше 50 м від устя
свердловини і факельного амбару. Ємності для збору рідких вуглеводнів
потрібно установлювати не ближче 10 м від трапу і 50 м від устя свердловини
та факельного амбару.

6.2 Технологія виконання основного комплексу робіт з освоєння

закінчених бурінням свердловин та дослідження пластів
6.2.1 В залежності від глибини свердловини, величини пластового тиску
та інших властивостей і характеристик пласта, який підлягає освоєнню, виклик
припливу потрібно проводити наступними методами:
6.2.1.1 Заміною бурового розчину (спеціальної рідини) більшої густини
на розчин (рідину) з меншою густиною для ступінчастого утворення депресії на
пласт;
6.2.1.2 Заміною бурового розчину (спеціальної рідини) на воду або на
нафту для утворення депресії на пласт;
6.2.1.3 Зниженням рівня води (рідини) у свердловині з використанням
стиснутого повітря, азоту або природного газу;
6.2.1.4 Подачею у свердловину аерованої рідини;
6.2.1.5 Продувкою свердловини газом із шлейфів працюючих газових
свердловин за спеціальним планом (якщо поруч з свердловиною, що
освоюється, є працююча газова свердловина).
Методи виклику припливу згідно 6.2.1.3, 6.2.1.4 і 6.2.1.5
використовуються у випадках, коли по методах 6.2.1.1 і 6.2.1.2 приплив флюїду
відсутній.
Принципова схема виклику припливу і освоєння свердловини в
залежності від результатів робіт на кожному етапі приведена на рисунку 12.

22

2221
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

Освоєння свердловини

Виклик припливу. Заміна бурового розчину

І (промивної рідини) на розчин (рідину) з
меншою густиною, воду або нафту

Чи так
отримано
приплив?

ні
ІІ Виклик припливу з пласта за допомогою компресора, аерування
після заміни розчину на воду або нафту, продувкою газом із
шлейфів газових свердловин, що знаходяться поруч

Чи
отримано
так
приплив?

ні
ІІІ Вибір способів і проведення інтенсифікації (гідродинамічного,
хімічного і іншого впливу на пласт)

ІV Виклик припливу з пласта методами ІІ

Чи
отримано
так
приплив?

ні
V Аналіз результатів освоєння і інтенсифікації свердловини

так Чи можливе
отримання
припливу?

ні
Дослідження режимів роботи
VІ Рішення про ліквідацію чи консервацію пласта. Передача свердловини в
свердловини, перехід до наступного об’єкту експлуатацію

Рисунок 12 - Принципова схема процесів освоєння свердловин

23
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
6.2.2 Вибір технології освоєння свердловини (підбір критичної величини
депресії, мінімального діаметра штуцера для створення депресії на пласт)
потрібно здійснювати окремо для кожного пласта, який буде випробовуватись, і
залежить від типу колектора, властивостей флюїдів, що насичують його (тиск
насичення та початок конденсації), і указується в плані робіт на освоєння.
6.2.3  У випадку появи ознак припливу при визначеній густині
циркулюючого бурового розчину (спеціальної рідини) розрахунковим шляхом
визначають вибійний тиск початку припливу та статичний тиск, що очікується
на усті при повній заміні розчину на воду.
Після очищення свердловини від бурового розчину (спеціальної рідини)
та отримання припливу пластового флюїду свердловина закривається до
визначення статичного тиску. Далі розраховується величина пластового тиску
за формулою:

а) для нафтової свердловини

ПЛ  10 6 ( Ф  g   )  СТ (6.1)
б) для газової свердловини
ПЛ  PСТ  еS (6.2)
де: РПЛ - пластовий тиск, МПа;
Ф - густина флюїду в свердловині, кг/м3;
е - основа натурального логарифма;
0,03415    H
s , або спрощене s  10 4    H
m  TСР

 - густина газу відносно повітря;

m - коефіцієнт стиснення;
g - прискорення вільного падіння, м/с2;
H - глибина покрівлі продуктивного горизонту, м;
PСТ - тиск на усті, МПа;
TУ  TВ
TСР 
2

ТУ - температура газу на усті, К;

ТВ - температура газу на вибої, К.
6.2.4  Якщо припливу з пласта по методах 6.2.1.1 або 6.2.1.2 не
отримано, то створення необхідної депресії на пласт після заповнення
свердловини рідиною освоєння виконується методом стиснутого повітря,
аерації або пінами з використанням компресорів, азотних установок,
цементувальних агрегатів та ежекторних апаратів.
6.2.5 Виклик припливу з пласта потрібно проводити по трубному
СОУ 11.2-30019775-164:2009
(через
24 НКТ) простору, а закачування полегшеного розчину, води, аерованої
рідини виконувати по затрубному простору.
 Після очищення трубного простору від розчину (води), слід очистити
затрубний простір шляхом відкриття засувок на ньому і закриття засувок на
трубному просторі.
Під час виклику припливу засувки на викидах трубного простору
повинні бути повністю відкритими, а засувки міжколонного простору
закритими, манометри міжколонного простору повинні мати шкалу1,6-5,0 МПа.
Під час освоєння свердловини потрібно постійно слідкувати за тисками у
міжколонному просторі.
6.2.6 Викликати приплив з пласта через затрубний простір не
дозволяється і допускається у виняткових випадках.
6.2.7 При тривалих перервах і зупинках в процесі освоєння свердловини
трубний і затрубний простори повинні бути закриті.
6.2.8 При виклику припливу подачею аерованої рідини в свердловину
перерви у процесі освоєння не допускається.
6.2.9 З метою усунення можливих ускладнень, внаслідок утворення
повітряних пробок і послідуючого бурхливого проявлення свердловини, а
також пробкоутворення потрібно, згідно з рекомендаціями (Додаток Е):
- регулювати співвідношення кількості води і повітря (газу), які
подаються у свердловину;
- аерацію вести при поступовому зменшенні густини суміші в ліфтових
трубах із забезпеченням плавного зниження протитиску на вибій;
- слідкувати за тривалістю аерації всієї рідини, що міститься в ліфтових
трубах вище башмака.
6.2.10 Схема обв’язки компресора і цементувального агрегату з устям
свердловини та лініями глушіння, їх обладнання необхідними приладами
приведені на рисунках 3,5,6,7,8.
6.2.11 Роботу компресора і цементувального агрегату слід зупинити
коли їх робочий тиск постійний або зменшується, а рух аераційної рідини в
ліфтових трубах з часом збільшується.
6.2.12 Заборонено працювати цементувальним агрегатом, коли:
- він несправний;
- робочий тиск гідравлічних насосів менший від максимального тиску,
що очікується при освоєнні свердловини;
- відсутні або несправні манометри, іскрогасник і зворотний клапан.
6.2.13 Заборонено працювати компресором, коли:
- він несправний;
- відсутні або несправні манометри, іскрогасник і зворотний клапан на
нагнітальній лінії.
6.2.14 Після виклику припливу свердловина повинна бути очищена при
роботі на факел.
6.2.15 Закінченням робіт з освоєння свердловини потрібно вважати
отримання фонтанування пластового флюїду з постійними фізико-хімічними
властивостями.
Примітка 1. При відсутності фонтанування нафтового пласта, освоєння
свердловини потрібно вважати закінченим після вилучення нафти в кількості 2 - 3-х об'ємів
ствола свердловини.
СОУ 11.2-30019775-164:2009
25
Примітка 2. Освоєння водного об'єкта потрібно вважати закінченим при досягненні
незмінної густини води по всій довжині НКТ.
 6.3 Дослідження режиму роботи пласта після освоєння
свердловини
6.3.1 В пошукових, розвідувальних і експлуатаційних свердловинах
після отримання припливу в свердловині і заповнення її газом (або нафтою),
підрядник проводить замір статичного тиску на усті і перевірку герметичності
свердловини шляхом закриття засувок на трубному і затрубному просторах.
Термін зупинки свердловини на замір статичного тиску і випробування її на
герметичність під газом (нафтою) встановлюється замовником, підрядником і
проектною організацією виходячи з індивідуальних геолого-гідродинамічних
особливостей кожного родовища, стадії його розробки і практики робіт. Обсяг
необхідних досліджень в експлуатаційних свердловинах погоджується із
замовником.
6.3.2 Дослідження розкритих перфорацією (установленням фільтра)
пластів в пошукових і розвідувальних свердловинах:
6.3.2.1 Дослідження роботи пластів потрібно проводити
гідрогазодинамічним, термодинамічним і промисловим методами згідно з
діючими інструкціями.
6.3.2.2 Замір пластових тисків і вибійних температур потрібно
проводити глибинними манометрами і термометрами, які спускаються в
свердловину, за допомогою лебідок.
6.3.2.3 Після заміру пластового тиску і температури потрібно проводити
відбір проб нафти, газу та води для визначення їх фізико-хімічних властивостей
в пластових і поверхневих умовах у відповідності з діючими інструкціями.
Проби газу і конденсату потрібно відбирати з сепараційних установок
під тиском максимальної конденсації у відповідності з Інструкцією 11.
6.3.2.4 Оцінку продуктивності свердловин потрібно проводити при
стаціонарних режимах фільтрації (метод усталених відборів). При цьому
дослідження газових і газоконденсатних свердловин потрібно проводити не
менше, ніж на 5 режимах прямого руху і 2 - зворотнього, а в нафтових - на 3
режимах прямого руху і 1-2 зворотнього.
6.3.2.5 Дослідження свердловин потрібно проводити тільки по трубному
простору.
6.3.2.6 На кожному режимі дослідження потрібно визначати вибійний,
буферний (трубний, затрубний) тиск, устьову температуру, дебіт флюїдів.
Періодичність вимірів визначити в залежності від інтенсивності зростання
тиску до повної стабілізації. За даними замірів потрібно складати індикаторні
діаграми, по яких розраховувати оптимальний режим роботи свердловини і
фізичні параметри пласта (продуктивність, гідропровідність, проникність,
п'єзопровідність).
6.3.2.7 Після дослідження свердловини на продуктивність потрібно
проводити зняття кривої відновлення вибійного тиску (КВТ).
СОУ 11.2-30019775-164:2009
26 6.3.2.8 У випадках спільного дослідження кількох об’єктів, або об’єктів,
які представлені значними за потужністю інтервалами, потрібно здійснювати
термодебітометричні дослідження з метою визначення характеру та місця
припливу флюїду в свердловину.
6.3.2.9 Дослідження малодебітних газових та газоконденсатних
свердловин можна проводити без породоуловлювача і діафрагмового
вимірювача, а дебіт газу вимірювати трубкою Піто та іншими приладами.
6.3.2.10 Глибинні прилади потрібно спускати в свердловину через
лубрикатор, який повинен бути опресований гідравлічним випробуванням на
тиск, що на 10% перевищує очікуваний тиск на усті свердловини.
6.3.2.11 При дослідженні свердловин потрібно контролювати флюїди на
вміст в них вуглекислого газу і сірководню. У випадку їх виявлення потрібно
прийняти заходи за окремим планом робіт згідно вимог НПАОП 11.1-1.01
(глава 8, розділ VIII) для безпечного ведення подальших робіт.
6.3.2.12 При отриманні промислового припливу газу в експлуатаційній
свердловині підрядник ніяких додаткових робіт в газовому середовищі не
проводить (окрім ліквідації можливих міжколонних тисків або інших аварійних
робіт та у випадках, коли експлуатаційна свердловина розкрила нові або
недовивчені пласти).
6.3.2.13 Додаткові роботи (як правило, геофізичні дослідження) в
газовому середовищі в процесі дослідження підрядником проводяться тільки у
випадку, коли експлуатаційна свердловина повністю або частково не виконала
свого прямого призначення ( отримання непромислових припливів, припливів
газу з пластовою водою , або тільки пластової води, визначенні працюючого
інтервалу при розкритті декількох об'єктів і ін.).
6.3.2.14 Геофізичні дослідження в газовому середовищі потрібно
проводити тільки через лубрикатор спеціалізованим загоном, і при дотриманні
всіх правил робіт, які передбачені відповідними нормативними документами.
6.3.2.15 Результати освоєння свердловини (об’єкта), а також закінчення
освоєнням об’єкта оформлюється актом (Додаток Ж).
6.3.2.16 Коли приплив отримати не вдалося, або він незначний,
проведення обробки привибійної зони вторинними методами дії на пласт
виконується по додатковому, конкретному для кожної свердловини плану.
6.3.2.17 Після закінчення робіт з дослідження свердловину потрібно
заглушити безглинистою рідиною спеціального складу, або залишити під
тиском при умові погодження з Замовником та буровим підприємством.
6.3.2.18 В залежності від призначення свердловини, її стану, виду
виконання робіт, в ній установлюється комплекс підземного обладнання (КПО).
Тип обладнання, інтервали його установлення в свердловині вирішуються
геологічною і технологічною службами замовника та підрядника.
На установлення КПО в свердловині складається спеціальний план, який
затверджується головним інженером, головним геологом відділення бурових
робіт і узгоджується з першим заступником директора або головним
інженером, головним геологом замовника, районним інженером ДП “ЛІКВО”.

27
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

7 ГЛУШІННЯ СВЕРДЛОВИНИ

7.1 Після закінчення робіт з дослідження і перед демонтажем вежі

потрібно виконати роботи згідно 6.3.2.17.
7.2 Закачування промивної рідини або води потрібно проводити
цементувальним агрегатом по затрубному простору з одночасним
дроселюванням на трубному викиді.
7.3 Якщо пластовий тиск більший від гідростатичного тиску стовпа
рідини (води) або дорівнює йому, то спочатку 25% об'єму затрубного простору
заповнюється водою, а потім промивною рідиною відповідної густини до
появлення її на усті свердловини.
7.4 Якщо пластовий тиск менший від гідростатичного тиску стовпа
рідини (води), то глушіння свердловини проводиться за окремим планом робіт,
з визначенням необхідності глушіння свердловини на статичний рівень і
закачування в привибійну зону блокуючої рідини (суміші).
7.5 Початковий тиск закачування води в затрубний простір повинен бути
менший або дорівнювати тиску опресування експлуатаційної колони, що
забезпечується дроселюванням на трубному викиді.
7.6 До повного заповнення затрубного простору промивною рідиною
тиск в ньому буде зменшуватись, а тиск на штуцері буде стабільним при
постійній продуктивності насосів.
7.7 При заповненні трубного простору промивною рідиною тиск в ньому
буде зменшуватись, а тиск в затрубному просторі буде постійним.
7.8 Після появлення промивної рідини на усті свердловину потрібно
промити до повного вирівнювання параметрів рідини, але не менше двох
циклів.

8 ЗАКЛЮЧНІ РОБОТИ

8.1 Після освоєння свердловини і проведення комплексу досліджень з

режимів роботи пласта (об'єкта) свердловина передається газовидобувному
підприємству (Замовнику) у відповідності з діючим Положенням [16].
8.2 При неможливості ввести в експлуатацію свердловину після
випробування, потрібно на період консервації виконати на усті і в стволі
свердловини всі роботи, передбачені "Інструкцією по обладнанню гирла і стволів
свердловин для родовищ ВО "Укргазпром" при їх ліквідації або консервації" 14 за
погодженням з Замовником.

28
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

9 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА ПРИ

ОСВОЄННІ ТА ДОСЛІДЖЕННІ СВЕРДЛОВИН

Роботи по освоєнню та дослідженню свердловин відносяться до робіт

підвищеної небезпеки.
Заходи по недопущенню виникнення аварійних ситуацій та аварій в
процесі підготовки свердловини до освоєння та виклику припливу описані в
розділах 3 і 4 типового плану робіт (додаток А).
При виконанні робіт персоналу необхідно дотримуватись вимог чинного
законодавства України з охорони праці, НПАОП 11.1-1.01-08 «Правила безпеки
в нафтогазовидобувній промисловості України», СУОП ДК
«Укргазвидобування», інструкцій з охорони праці для певних професій та по
видах робіт, які задіяні та будуть виконуватись в процесі освоєння та
дослідження свердловин.
Охорона надр та навколишнього природного середовища повинна
відповідати вимогам природоохоронного законодавства України.

29
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
Додаток А
(обов’язковий)

ТИПОВА ФОРМА ПЛАНУ РОБІТ НА ОСВОЄННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ

ПЛАСТІВ ЗАКІНЧЕНОЇ БУРІННЯМ ПОШУКОВОЇ, РОЗВІДУВАЛЬНОЇ
АБО ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ СВЕРДЛОВИНИ

УЗГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЄМО

Головний геолог ГПУ Головний інженер

бурового

Заступник директора ГПУ управління (або відділення бурових

робіт для експлуатаційної свердловини)
З буріння

Заступник директора Головний геолог

УкрНДІгазу з наукової бурового
роботи
управління (або відділення бурових
робіт для експлуатаційної свердловини)
Командир загону (взводу)
ДП "ЛІКВО"

ПЛАН РОБІТ
на освоєння і дослідження об’єктів (об’єкту) № в закінченій
бурінням
пошуковій, розвідувальній (або експлуатаційній)
свердловині родовища (площі)

1 Загальні відомості
1.1 Глибина свердловини м.
1.2 Мета буріння
1.3 Конструкція свердловини:
направлення

кондуктор
проміжна (проміжні) колона
експлуатаційна колона

30
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
1.4 Очікувані пластові тиски на глибинах:
м МПа
м МПа
1.5 Очікуваний статичний тиск на усті свердловини МПа.
0
1.6 Пластова температура на глибині м С
1.7 Устя свердловини обладнано противикидним обладнанням і
опресовано на розрахунковий тиск МПа.
Схема обладнання додається .
1.8 Експлуатаційна колона обв'язана колонною головкою типу і
опресована на тиск МПа.
1.9 Об'єкт в інтервалі м представлено
породами, пористість %, проникність %,
нафтогазонасиченість %.
1.10 Інтервал перфорації об'єкту м.
Тип перфоратора
Кількість зарядів
отворів на 1 п/м.
2 Мета та методи досліджень
2.1 Мета дослідження - отримання припливу пластового флюїду
2.2 Очікувана (розрахункова) продуктивність тис.м 3 /добу
2.3 Після отримання припливу пластового флюїду і очищення
свердловини на факел повинні бути проведені слідуючі дослідження режимів
роботи пласта

3 Підготовчі роботи до дослідження об’єкта (об’єктів)

3.1 Перед підйомом бурильних труб для виконання перфорації виконати
роботи, указані в пункті 6.1.4 цього стандарту.
Відповідальні: .
3.2 Завезти на бурову НКТ діаметром мм, товщиною стінки мм
марки сталі і загальною довжиною м. Укласти НКТ на
містки в порядку спуску в свердловину, виміряти довжину і прошаблонувати
кожну трубу шаблоном діаметром мм, скласти загальну відомість.
Всі НКТ повинні бути опресовані на базі (або на спеціальному майданчику) на
розрахунковий (згідно п.6.1.4 цього стандарту) тиск  МПа , про що
начальнику бурової вручається відповідний акт.
Відповідальні: .
3.3 Завезти на бурову фонтанну арматуру , яка
повинна бути опресована на виробничій базі підприємства-замовника, в
зібраному вигляді на робочий тиск, що передбачений у паспорті. Про
опресування повинен бути складений акт або запис у паспорті.
Відповідальні: .
31
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
3.4 На приймальних містках потрібно підготувати аварійну бурильну
трубу діаметром мм (по діаметру плашок превентора)товщиною
стінки мм, групи міцності з перехідником під різь
бурильних труб (або НКТ) з нижнього кінця і з кульовим краном з верхнього
кінця на випадок герметизації устя при газонафтоводопроявленні.
Аварійну бурильну трубу, кульовий кран і перехідник попередньо
опресувати в зборі і пофарбувати в червоний колір.
Відповідальні: .
3.5 Перфорацію здійснювати на буровому розчині (спеціальній рідині)
густину якого і основні параметри довести до наступних: .
Відповідальні: .
3.6 Перед підйомом бурильних труб для перфорації потрібно промити
свердловину протягом двох циклів, провести контрольний аналіз розчину.
Відповідальні: .
3.7 Про готовність свердловини до перфорації потрібно скласти акт
(додаток Б – для пошукової або розвідувальної свердловини, додаток В – для
експлуатаційної свердловини).
Відповідальні: .
3.8 Отримати дозвіл ДП "ЛІКВО" на проведення перфораційних робіт.
Відповідальні: .
3.9 В процесі прострілювальних робіт спостерігати за рівнем бурового
розчину в колоні при кожному вибуху.
Відповідальні: .
3.10 Якщо в процесі перфорації почнеться поглинання - зробити долив
свердловини до устя.
Якщо поглинання продовжується - прострілювальні роботи
припинити, вилучити із свердловини кабель і перфоратори та почати спуск
бурильних труб.
При виникненні в процесі спуску труб газонафтоводопроявів -
герметизувати устя свердловини.
У випадку інтенсивного викиду з свердловини, коли неможливо
провести підйом кабелю та перфоратора, необхідно перерубати кабель і
загерметизувати устя свердловини.
Відповідальні: .
3.11 При виникненні ознак проявів свердловини в процесі перфорації
останню необхідно негайно зупинити, кабель і перфоратори підняти на
поверхню і, при можливості, негайно приступити до спуску бурильних труб або
НКТ на максимально можливу глибину.
Спуск робити з проміжними промивками в залежності від поведінки
свердловини. Подальші роботи проводити під керівництвом головного
інженера відділення бурових робіт.
При виникненні в процесі спуску труб газонафтоводопроявів -
герметизувати устя свердловини.
У випадку інтенсивного викиду з свердловини, коли неможливо
провести підйом кабелю та перфоратора, необхідно перерубати кабель і

32
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
загерметизувати устя свердловини.
Відповідальні: .
3.12 Якщо при спуску або підйомі перфоратора, геофізичних приладів
виникає інтенсивне переливання бурового розчину, що загрожує перейти в
фонтанування, потрібно негайно припинити СПО, перерубати каротажний
кабель з використанням спеціального пристрою, який повинен бути в буровій
(відповідає за наявність такого пристрою начальник геофізичного загону) і
вжити заходи для герметизації свердловини.
Відповідальні: .
3.13 На період перфорації, СПО чітко розподілити обов’язки між
членами бурової вахти і інженерно-технічними працівниками і їх місце
находження.
Відповідальні: .
3.14 Через кожні спусків перфораторів (але не більш ніж
через 48 годин після першого прострілу) проводити періодичні промивки
свердловини , для чого спускати бурильні труби (або НКТ) з метою дегазації
розчину (рідини) та приведення його параметрів у відповідність до плану робіт.
Відповідальні: .
3.15 Після закінчення прострілювальних робіт спустити в свердловину
бурильні труби до штучного вибою. Промити свердловину до повного
вирівнювання параметрів бурового розчину згідно плану робіт на освоєння, але
не менше двох циклів. Підняти бурильні труби з постійним доливом
свердловини.
Відповідальні: .
3.16 Спустити в свердловину НКТ в наступній послідовності:
.
.
Після спуску НКТ установити на усті свердловини фонтанну арматуру і
опресувати її вище центральної (корінної) засувки – на тиск опресування
експлуатаційної обсадної колони МПа, а нижче
центральної (корінної) засувки на тиск МПа.
Відповідальні: .
3.17 Виконати обв’язку фонтанної арматури з нагнітаючими і
викидними лініями та опресувати їх на тиск опресування експлуатаційної
обсадної колони МПа.
Відповідальні: .
3.18 Установити відкриті ємності для збору і заміру рідких
вуглеводнів на віддалі 50м від устя свердловини і 50м від факельного амбару.
Відповідальні: .
3.19 Обв’язати промивні агрегати і компресори згідно схеми (рисунок),
опресувати лінії обв’язки на тиск МПа.
Перед опресуванням ліній ретельно промити їх водою до ліквідації всіх
грязьових і повітряних пробок.
Відповідальні: .

33
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
4 Виклик припливу і дослідження свердловини

4.1 Виклик припливу з пласта здійснювати шляхом заміни спеціальної

рідини (бурового розчину) густиною кг/м3 на воду (або розчин
густиною кг/м 3 )

Примітка: для пластів з АВПТ заміну бурового розчину на рідину

освоєння виконувати ступінчасто, методом поетапного зменшення густини
розчину в свердловині з розрахунку плавного утворення депресії на пласт за
одну ступінь в межах 6-8 МПа. Після кожної ступені свердловину зупиняти на
очікування припливу на 3-4 години.
Відповідальні: .
4.2 У випадку появи ознак припливу при визначеній густині
циркулюючого бурового розчину (спеціальної рідини) розрахунковим шляхом
визначити вибійний тиск початку припливу та очікуваний статичний тиск на
усті при повній заміні розчину на воду.
Відповідальні: .
4.3 Якщо після заміни бурового розчину (рідини) на розчин (рідину)
меншої густини або воду (нафту) припливу з пласта ( по п. 4.1) не отримано, то
створення необхідної депресії, після заповнення свердловини рідиною
освоєння, виконувати методом .
зниженням рівня стиснутим повітрям, аерації

.
або пінами тощо

з використанням компресорів типу і цементувальних

агрегатів за окремим планом робіт.
Відповідальні: .
4.4 Освоєння свердловини проводити через трубний простір (НКТ).
Засувки на викидах повинні бути повністю відкритими.
Примітка: у випадку тривалих перерв і зупинок в процесі освоєння
свердловини трубний і затрубний простори повинні бути закриті.
Відповідальні: .
4.5 Після очищення свердловини від бурового розчину (спеціальної
рідини) та отримання припливу пластового флюїду свердловину закрити до
визначення статичного тиску. Далі визначити величину пластового тиску за
формулами 6.1 або 6.2 цього стандарту:
а) для нафтової свердловини (згідно 6.1)
ПЛ  10 6 ( Ф  g   )  СТ (1)
б) для газової свердловини (згідно 6.2)
ПЛ  PСТ  е S (2)
Відповідальні: .
34
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

4.6 Після виклику припливу пластового флюїду провести дослідження

режиму роботи пласта згідно з діючими інструкціями і у відповідності з
розділом 6.3 цього стандарту.
Відповідальні: .

5 Заключні роботи

5.1 Після закінчення робіт по дослідженню свердловину заглушити

промивною рідиною тієї ж густини і хімічного складу, що і при перфорації, або
залишити під тиском при умові погодження з Замовником.
Відповідальні: .
5.2 Якщо після дослідження буде встановлено, що пластовий тиск нижче
гідростатичного, то величину густини промивної рідини і її хімічний склад для
глушіння свердловини визначити додатково та узгодити із замовником і
УкрНДІгазом.
Відповідальні: .
6. В разі виникнення питань, що не передбачені даним планом –
оперативно вирішувати їх з технологічною службою ВБР.

Головний інженер ВБР

(Начальник технологічного
відділу ВБР – для експлуатаційної
свердловини)

Головний геолог ВБР

(Начальник геологічного
відділу ВБР – для експлуатаційної
свердловини)

35

33
32
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
Додаток Б
(обов’язковий)

ТИПОВА ФОРМА АКТУ НА ПЕРЕВІРКУ ГОТОВНОСТІ

РОЗВІДУВАЛЬНОЇ (ПОШУКОВОЇ) СВЕРДЛОВИНИ ДО ВИКОНАННЯ
ПЕРФОРАЦІЙНИХ РОБІТ (АБО РОЗКРИТТЯ ФІЛЬТРОВОЇ ЧАСТИНИ
КОЛОНИ)

НАК "Нафтогаз України"

ДК "Укргазвидобування"

БУ "Укрбургаз" .відділення бурових робіт

" " року

АКТ

Ми, що нижче підписалися, комісія в складі: ,

головного інженера ВБР,

начальника ЦІТС, головного геолога ВБР, головного механіка ВБР, начальника бурової (бурмайстера)
склали цей акт про те, що перевірена готовність свердловини
(число, місяць, рік)

№ родовища і бурового обладнання до виконання

.
перфораційних робіт (або розкриття фільтрової частини колони)
Комісія установила, що свердловина і бурове обладнання підготовлені
до виконання
перфораційних робіт (або розкриття фільтрової частини колони)
згідно плану на освоєння свердловини.

Головний інженер ВБР

Начальник ЦІТС

Головний геолог ВБР

Головний механік ВБР

Начальник бурової (бурмайстер)

36
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

Додаток В
(обов’язковий)

ТИПОВА ФОРМА АКТУ НА ПЕРЕВІРКУ ГОТОВНОСТІ

ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ СВЕРДЛОВИНИ ДО ВИКОНАННЯ
ПЕРФОРАЦІЙНИХ РОБІТ (АБО РОЗКРИТТЯ ФІЛЬТРОВОЇ ЧАСТИНИ
КОЛОНИ)

НАК "Нафтогаз України"

ДК "Укргазвидобування"

БУ "Укрбургаз" відділення бурових робіт

.

" " року

АКТ

Ми, що нижче підписалися, комісія в складі: ,

начальника ЦІТС,
.
заступника начальника ЦІТС (по групі бурових), геолога ВБР, начальника бурової (бурмайстера)
склали цей акт про те, що перевірена готовність свердловини
(число, місяць, рік)

№ родовища і бурового обладнання до виконання

.
перфораційних робіт (або розкриття фільтрової частини колони)

Комісія установила, що свердловина і бурове обладнання підготовлені

до виконання
перфораційних робіт (або розкриття фільтрової частини колони)
згідно плану на освоєння свердловини.

Начальник ЦІТС

Заступник начальника ЦІТС

по групі бурових

Геолог ВБР

Начальник бурової (бурмайстер)

37
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
Додаток Г
(обов’язковий)

ТИПОВА ФОРМА АКТУ НА ОПРЕСУВАННЯ ФОНТАННОЇ

АРМАТУРИ НА ВИРОБНИЧІЙ БАЗІ ПІДПРИЄМСТВА-ЗАМОВНИКА

НАК "Нафтогаз України"

ДК "Укргазвидобування"

БУ "Укрбургаз" відділення бурових робіт

.

" " року

АКТ
опресування фонтанної арматури на виробничій базі

назва підприємства замовника

Ми, що нижче підписалися, комісія в складі ,

(представників замовника)
в присутності склали цей акт про те, що
(підрядника і ДП "ЛІКВО")
нами перевірена комплектність, справність фонтанної
(число, місяць, рік)
арматури , виготовленої .
(шифр, заводський №) (число, місяць, рік, заводом)
Дана арматура прошприцьована і опресована на робочий тиск МПа.
Перевіркою і опресуванням встановлено, що комплектність фонтанної
арматури відповідає заводському паспорту, дефектів ФА і її комплектуючих
елементів не виявлено, з’єднання і корпусні деталі герметичні.
Комісія вважає, що ФА заводський № придатна для монтажу на
усті свердловини № родовища (площі).

Представники: Замовника
(підпис)

Підрядника
(підпис)

ДП “ЛІКВО”
(підпис)

38
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

Додаток Д
(обов’язковий)

ТИПОВА ФОРМА АКТУ НА ОПРЕСУВАННЯ ФОНТАННОЇ

АРМАТУРИ І ВИКИДНИХ ЛІНІЙ ПЕРЕД І ПІСЛЯ
ВСТАНОВЛЕННЯ ЇЇ НА УСТІ СВЕРДЛОВИНИ

НАК "Нафтогаз України"

ДК "Укргазвидобування"

БУ "Укрбургаз" відділення бурових робіт

.

" " року

АКТ
на опресування фонтанної арматури і викидних ліній після
встановлення її на усті свердловини № родовища (площі)

Ми, що нижче підписалися, комісія в складі

геолог, заступник начальника ЦІТС

(по групі бурових), начальник (бурмайстер), представник ГПУ, представник ДП “ЛІКВО”

склали цей акт про те, що перед встановленням на усті свердловини фонтанної
арматури, виготовленої .
(шифр, заводський номер) (число, місяць,рік, заводом)

і змонтуванням викидних ліній виконано опресування її тиском МПа.

Після встановлення фонтанної арматури і хрестовини ФА на усті і
з’єднання з ним викидних ліній виконано опресування: фонтанної арматури до
корінної засувки тиском МПа, нижче корінної засувки тиском
МПа, викидних ліній тиском МПа.
Комісія признала фонтанну арматуру і викидні лінії герметичними.

Геолог ВБР

Заступник начальника ЦІТС

(по групі бурових)

Начальник (бурмайстер)

Представник ГПУ

Представник ДП “ЛІКВО”

39
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
Додаток Е
(довідковий)
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛИКУ
ПРИПЛИВУ З ПЛАСТА МЕТОДОМ АЕРАЦІЇ [12, 13]
Е.1 Загальні положення
За допомогою методу аерації можна поступово збільшувати депресію до
будь-якої заданої величини. Суть процесу аерації полягає в поступовому
зниженні густини рідини в затрубному просторі і насосно-компресорних трубах
внаслідок одночасного нагнітання в свердловину певної кількості стиснутого
повітря (газу) і води (нафти). Рухаючись вниз по кільцевому простору, робочий
агент (повітря, газ), змішаний з рідиною, додатково стискається вагою стовпа
рідини, аж поки не досягне башмака НКТ. Дійшовши до башмака труб,
бульбашки робочого агента попадають із затрубного простору в НКТ і,
поступово розширюючись, віддають отриману ними енергію, внаслідок чого
рідина підіймається на поверхню до устя, одночасно знижується її густина
всередині НКТ. Зі збільшенням закачування стиснутого робочого агента
депресія плавно збільшується, внаслідок чого в свердловину в певний момент
поступає з пласта його флюїд.
Е.2 Підготовчі роботи
Е.2.1 Перед початком виклику припливу необхідно виконати наступні
роботи:
- спустити в свердловину колону НКТ з установленням її башмака на
5...10 м вище верхніх отворів перфорації обсадної колони (верхніх дір фільтру)
і ретельно, не менше ніж протягом 1 циклу, промити свердловину технічною
водою з ПАР;
- устя свердловини потрібно обладнати повним комплектом фонтанної
арматури хрестового або трійникового типу і привести у робочий стан;
- на верхній робочій струні фонтанної арматури встановити дросель з
оптимальним розміром каналу для попередження надмірної депресії на пласт
або надлишкового протитиску в період роботи свердловини для її очищення;
- обв'язати з свердловиною цементувальний агрегат і компресор.
Схема однорядного ліфта при аерації зображена на рисунку Е.1.
Е.3 Технологія виклику припливу
Е.3.1 Для успішного здійснення процесу аерації вибирають і
контролюють таке співвідношення між кількістю подаваної в одиницю часу
рідини і стиснутого повітря (газу), щоб забезпечити рух бульбашок до башмака
НКТ без утворення "повітряної подушки".
Е.3.2 З метою контролю за якісним проведенням процесу аерації на
нагнітальній лінії повинен встановлюватись витратомір повітря (або газу).
Е.3.3 При подачі води необхідно, щоб швидкість низхідного потоку
суміші була більшою, ніж швидкість спливання бульбашок повітря. Остання
приймається в межах 0,15...0,30 м/с.

40
 СОУ 11.2-30019775-164:2009

1 - лінія подачі газу; 2 - лінія подачі рідини;

3 - змішувач; 4 - засувка; 5 - обсадна
колона; 6 - НКТ; 7 - перехідник; 8 - НКТ;
9 - клапан зворотний

Рисунок Е.1
Стиснуте повітря, що подається компресором (або газ із газопроводу
високого тиску), змішується з водою в аераторі (рисунок Е.2), опресованому
тиском 15 МПа

1 - гайка швидкого з'єднання;

2 - витратомір повітря.

Рисунок Е.2
41
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
Якщо ця умова не дотримується, то бульбашки повітря будуть
випливати, утворюючи "повітряну подушку" в затрубному просторі, що
приведе до зриву процесу аерації.
Е.3.4 Крім того, необхідно спостерігати, щоб тиск на подолання
гідравлічних втрат і різниці густини рідини (суміші) в трубах і затрубному
просторі в сумі не перевищував максимального тиску, який розвивається
компресором.
Е.3.5 Процес аерації завжди треба починати при заповненій рідиною
свердловині. Якщо рівень рідини в свердловині був знижений якимось з
методів, а припливу не отримано, то перед аерацією свердловину знову
необхідно заповнити рідиною.
Е.3.6 Практично процес аерації необхідно починати при подачі води 4,5-
5,5 л/с (в свердловинах з експлуатаційною колоною діаметром 140 -146 мм і
НКТ діаметром 7360 мм) і при подачі повітря 120-130 л/с (7,5 м3/хв)
компресором УКП-80.
Спочатку в роботу включають цементувальний (промивний) агрегат для
визначення тиску в нагнітальній лінії при оптимальній подачі рідини. Цей тиск
не повинен перевищувати 4,0...4,5 МПа. Потім підключають компресор, і тиск в
нагнітальній лінії зростає (приблизно на 10...15 МПа за рахунок збільшення
швидкості потоку). З цього моменту починається перший етап аерації. В міру
нагнітання води і повітря тиск в затрубному просторі поступово зростає,
доходячи до якоїсь границі і деякий час тримається на одному рівні.
Підвищення тиску пояснюється тим, що при русі вниз циркулюючої
суміші густина рідини в НКТ в початковий період перевищує густину суміші в
кільцевому просторі, і внаслідок цього створюється додатковий тиск. Коли ж
аерована суміш досягає башмака і проходить всередину НКТ, різниця в
густинах поступово зникає, і тиск знову падає. Якщо під час закачки аерованої
рідини тиск на нагнітальній лінії почне перевищувати робочий тиск компресора
(газу в колекторі), то необхідно збільшити подачу рідини або на деякий час
відключити компресор (закрити газ).
Повітря (газ) із суміші попадає в НКТ і викликає викид рідини. Густина
суміші в трубах поступово зменшується, і тиск в нагнітальній лінії падає. З
моменту початку падіння тиску зменшують подачу рідини, для чого агрегат
переводять на першу швидкість, а потім його зупиняють, залишаючи
працювати компресор.
Е.3.7 Для контролю за збільшенням депресії необхідно вимірювати
кількість витісненої зі свердловини рідини об'ємним або іншим способом.
Е.3.8 В момент зниження тиску в затрубному просторі пласт може
почати працювати. Це стане помітним по підвищенню тиску на буфері і
підвищенню тиску в затрубному просторі.
Е.3.9 При роботі пласта свердловину переключають на запасну лінію
або через трійник на ній для відпрацювання, після чого струмінь направляють
на робочу лінію через дросель.
Е.3.10 При відсутності припливу з свердловини в момент першого
падіння тиску процес аерації продовжують.

42

41
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
Додаток Ж
(обов’язковий)

ТИПОВА ФОРМА АКТУ НА ЗАКІНЧЕННЯ ОСВОЄННЯ

СВЕРДЛОВИНИ (ОБ’ЄКТА)

НАК "Нафтогаз України"

ДК "Укргазвидобування"

БУ "Укрбургаз" відділення бурових робіт

.

" " року

АКТ

Ми, що нижче підписалися, комісія в складі

(геолог відділення бурових робіт,
начальник (майстер) бурової, представник ГПУ)

склали цей акт про те, що

(число, місяць, рік)

закінчено виконання робіт з освоєння свердловини (об’єкта), .

(що указані в плані)

При освоєнні отримані наступні дані .

(продуктивність, тиски, тип флюїду та інше)

Комісія вважає, що свердловина (об’єкт) освоєнням закінчена.

Геолог ВБР

Начальник (майстер) бурової

Представник ГПУ

43
 СОУ 11.2-30019775-164:2009
Додаток И
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1 СОУ 11.2-30019775-121:2007 Система управління охороною праці ДК
“Укргазвидобування”.
2 СОУ 11.2-30019775-35:2004 Свердловини на нафту і газ.
Попередження газонафтоводопроявлень і відкритих фонтанів при бурінні.
3 СОУ 11.2-30019775-31:2004 Свердловини на нафту і газ.
Попередження та ліквідація аварій при бурінні.
4 Інструкція з організування безпечного ведення робіт під час
ліквідування газонафтоводопроявлень та відкритих газових і нафтових
фонтанів. Київ – 2006. Затверджена наказом НАК “Нафтогаз України” від
31.03.2006 р. № 220.
5 СОУ 11.2-30019775-141:2008 Свердловини на нафту і газ. Вимоги до
монтажу і експлуатації колонних головок при бурінні свердловин.
6 СОУ 11.2-30019775-142:2008 Свердловини на нафту і газ. Вимоги до
монтажу і експлуатації противикидного обладнання при бурінні свердловин.
7 Технологічний регламент на випробування (освоєння) закінчених
бурінням свердловин. Затверджений заступником генерального директора ДК
«Укргазвидобування» М.П.Мельником 15.05.2001 р.
8 СОУ 11.2-30019775-087:2006 Свердловини на нафту і газ. Розкриття
продуктивних пластів та глушіння. Компонентний склад і технологія
приготування розчинів.
9 СОУ 11.2-30019775-108:2007 Буріння свердловин на нафту і газ.
Розчини бурові малоглинисті та безглинисті. Технологія приготування.
10 СОУ 11.2-30019775-144:2006 Свердловини на нафту і газ.
Промивальні рідини для буріння в розрізах з АНПТ, перфорації та консервації
свердловин. Блокуючі рідини для вторинного розкриття продуктивних пластів
технологія приготування.
11 Інструкція по комплексному дослідженню газових і газоконденсатних
пластів і свердловин – М., Надра, 1980 р.
12 Освоєння свердловин: Довідкове видання. Р.Яремійчук,
Я. Яремійчук. – Львів: Центр Європи, 2007. – 368 с.
13 Технологические основы освоения и глушения нефтяныхи газовых
скважин: Учеб. для вузов. Басарыгин Ю.М., Будников В.Ф., Булатов А.И.,
Проселков Ю.М., - М.: ООО “Недра-Бизнесцентр” 2001.– 543с.
14 Інструкція по обладнанню гирла і стволів свердловин для родовищ
ВО “Укргазпром” при їх ліквідації або консервації. Затверджена
ВО “Укргазпром” 01.04.1991 року.
15 СОУ 11.2-30019775-129:2008 Свердловини на нафту та газ.
Перфорація експлуатаційних колон.
16 Положення “Про порядок взаємовідносин між ДК “Укргазвидобування”,
Газопромисловими управліннями і БУ “Укрбургаз” щодо виконання робіт по
будівництву свердловин, їх інтенсифікації та капітальному ремонту”.
Затверджено наказом ДК “Укргазвидобування” від 30.12.2005 р. № 717.
СОУ 11.2-30019775-164:2009
44
 17 СТП 320.00158764.059-2003.059-2003 Стандарт підприємства.
Порядок експлуатації, зберігання, транспортування, відбракування і списання
насосно-компресорних труб.

Код УКНД 75.020

Ключові слова: освоєння свердловини, дослідження пласта, розкриття
продуктивного пласта, приплив з пласта, закінчена бурінням свердловина
6

СОУ 11.2-30019775-164:2009
1 - сепаратор; 2 - камера відбійна; 3 - манометр тиску в бурильних трубах; 4 -
дросель регульований;
5 - манометр; 6 - станція гідравлічного керування ОП; 7 - допоміжний пульт керування
ОП; 8 - жолоб
роз'ємний; 9 - котушка надпревенторна; 10 - превентор плашковий з плашками для
бурильних труб;
11 - розділювач середовищ; 12 - пристрій запірно-розрядний; 13 - засувка ФА; 14 -
амбар факельний;
15 - клапан зворотний; 16 - ніпель швидкороз’ємного з'єднання з ЦА; 17 - головка трубна
ФА; 18 - головка
колонна; 19 - превентор плашковий з глухими плашками; 20 - котушка перехідна; 21 -
розділювач середовищ; 22 - дистанційне керування; 23 - котушка перехідна; 24 -
превентор універсальний; 25 - засувка ЗМ 80х70

45
43