Питання до контрольної роботи № 2

1. Визначте предмет та мету товарознавства.

Мета товарознавства: Вивчення теоретичних положень, які властиві всім товарам, незалежно від їх
класів, підкласів, груп; набуття навичок застосування окремих методів товарознавства та визначення
основних характеристик товарів, які зумовлюють їхню споживну цінність, а також їхні зміни на всіх
етапах товароруху.
Предмет товарознавства: Споживна вартість (цінність) товарів, закономірності її прояву і збереження
Споживна властивість товару – це його здатність задовольняти певні потреби. Розглянемо наприклад
каву. Серед її споживних властивостей можна виділити: функціональні властивості (допомагає
людині прокинутися, заряджає енергією), довговічність (у сухому вигляді кава може зберігатися
протягом довгого періоду часу), соціальні властивості (не є сезонним товаром, не піддається
моральному старінню), естетичні властивості (відповідає смакам споживачів).
2. Наведіть приклади прояви споживних властивостей конкретного товару.
При вивченні, наприклад, кави вирішуються завдання товарознавства:
 вивчення властивостей та показників асортименту товару для формування асортиментної
політики підприємства
 визначення номенклатури споживних властивостей товару
 оцінювання безпечності та якості товару
 виявлення градацій якості й дефектів товарів, причин їх виникнення та заходів по
запобіганню реалізації небезпечних товарів
 інформаційне забезпечення товароруху від виробника до споживача
Споживна властивість товару – це його здатність задовольняти певні потреби. Розглянемо наприклад
каву. Серед її споживних властивостей можна виділити: функціональні властивості (допомагає
людині прокинутися, заряджає енергією), довговічність (у сухому вигляді кава може зберігатися
протягом довгого періоду часу), соціальні властивості (не є сезонним товаром, не піддається
моральному старінню), естетичні властивості (відповідає суспільним ідеалам та смакам споживачів).
3. Обґрунтуйте загальнопрофесійну функцію товарознавства.
Загальнопрофесійна функція товарознавства полягає в тому, що під час вивчення цього курсу
можна отримати загальні знання про класифікацію товарів, структуру чинників формування
потреб і вимог споживачів до товару, вимоги споживачів до номенклатури, асортименту і
споживчих властивостей. Ці знання можуть допомогти в майбутній професійній діяльності,
особливо при створенні власного комерційного підприємства.

4. Що визначають споживні показники товарів?

Споживні показники визначають ефективність використання виробів за призначенням, їхню
соціальну значимість, практичну корисність, нешкідливість, естетичну доцільність.
Для різних груп товарів розроблені комплекси споживних властивостей. З цих комплексів важливо
виділити ті, які мають вирішальне значення при визначені якості товару.
Залежно від того, яка з особливостей є визначальною споживні властивості поділяють на 6 груп
показників: 1. соціального призначення, 2. функціональні, 3. експлуатаційні, 4. ергономічні, 5.
естетичні, 6. Екологічні 7. показники безпечності

5. Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного

товару.
Показники соціального призначення - характеризують відповідність виробів суспільно
необхідним потребам, їхню суспільну значущість для різних груп споживачів, відповідність
оптимальному асортименту.
Якщо характеризувати наприклад сорочку, то необхідно зазначити для якої групи споживачів вона
буде призначена (суспільну значимість для різних груп споживачів): для бізнесменів, чоловіків
робітничого класу, пенсіонерів. Чи можна охарактеризувати, для якого суспільного класу вона буде
призначена – вищого, середнього чи нижчого. Так, наприклад, для пенсіонера не буде потрібна
дорога фірмова сорочка, а бізнесмен, скоріше за все, не одягне сорочку з ринку.
Для сорочки серед естетичних показників можна визначити відповідність стилю, моді (мало кому
сподобається сорочка стилю ХХ століття); пропорційність розмірів (при виготовленні треба
враховувати приблизні розміри одягу споживачів. В Китаї наприклад люди меншого зросту, ніж у
Європі, тому для цієї країни варто шити менші сорочки), досконалість виробничого виконання
(мабуть, нікому не сподобається, якщо з сорочки будуть стирчати нитки), кольорове оформлення
(чоловіки більшістю надають переваги «спокійним» класичним кольорам – білий, чорний, синій,
сірий тощо).

6. Порівняйте теорії раціонального збалансованого та адекватного харчування.

Основні положення класичної теорії збалансованого харчування:

Ідеальним вважається харчування, яке забезпечує надходження поживних речовин до

організму, що відповідає їх витратам.

Надходження харчових речовин забезпечується внаслідок розщеплювання харчових

структур і всмоктування корисних речовин— нутрієнтів, необхідних для здійснення
обміну речовин (метаболізму), задоволення пластичних та енергетичних потреб
організму.

Утилізація їжі здійснюється самим організмом.

Їжа складається з компонентів, різних за своїм фізіологічним значенням: нутрієнтів,

баластних речовин, шкідливих, токсичних сполучень.

Метаболізм організму визначається необхідним рівнем амінокислот, моносахаридів,

жирних кислот, вітамінів та солей.

Багато нутрієнтів, здатних всмоктуватися та засвоюватися (асимілюватися), звільняються

внаслідок ферментативного гідролізу органічних продуктів за рахунок позаклітинного
(порожнинного) і внутрішньоклітинного травлення. В цьому разі харчові речовини
засвоюються в 2 етапи: порожнинне травлення  та всмоктування.

Більшість авторів виділяють наступні основні положення адекватного харчування:

 необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, але й баластні речовини (харчові

волокна);

 нормальне харчування забезпечується як потоком нутрієнтів із травного каналу, так і

кількома спрямуваннями нутрітивних і регуляторних речовин, що мають життєво
важливе значення;

 у метаболічному і особливо трофічному відношенні асимілюючий організм

розглядається як надорганізм;

 існує ендоекологія організму, що утворюється мікрофлорою його кишок;

 баланс харчових речовин досягається внаслідок звільнення нутрієнтів із структур їжі

шляхом ферментативного розщеплення її макромолекул за рахунок порожнинного й
мембранного травлення (у ряді випадків внутрішньоклітинного), а також внаслідок
синтезу нових речовин, у тому числі незамінних;

 харчування підтримує молекулярний склад і відшкодовує енергетичні та пластичні

витрати організму на основний обмін, зовнішню роботу й ріст.
За теорією адекватного харчування, крім основного потоку харчових речовин з травного
каналу, у внутрішнє середовище організму людини спрямовано ще п' ять потоків, важливість
яких раніше недооцінювалась:

 гормонів та гормоноподібних сполук;

 вторинних корисних харчових сполук, які утворюються з баластних речовин під

впливом мікрофлори товстої кишки;

 токсичних сполук, які формуються з токсичних компонентів харчових продуктів;

7. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням та за суб’єктами.

Потреби – це об'єктивна властивість підтримання життєдіяльності, функціонування та розвитку
людини, колективу, суспільства в цілому.
Потреби розвиваються під впливом об’єктивних чинників та умов життєдіяльності. Однак соціальні
групи, і кожна людина зокрема, беруть участь у формуванні умов життя і власних потреб. Людина
може існувати і розвиватися лише за відповідних внутрішніх і зовнішніх умовах, внаслідок власної
діяльності і взаємодії із зовнішнім середовищем, здійснюючи з ним постійний обмін необхідними
речовинами, життєвою енергією та інформацією, що відповідає певному становищу людини в
системі самого середовища. Потреби змушують людину здійснювати активність, спрямовану на
задоволення власних потреб. Фізіологічні потреби змушують людину шукати їжу або готувати її за
допомогою різних засобів виробництва. Соціальні потреби змушують нас більше спілкуватися один з
одним, приєднуватися до соціальних груп, знаходити друзів, щоб людині не було самотньо. Завдяки
цьому суспільство має змогу розвиватися, з’явлються нові досягнення НТП для задоволення потреб,
люди стають більш уважнішими один до одного і більше спілкуються один з одним завдяки
соціальним потребам. Саме завдяки людським потребам суспільство має змогу нормально
функціонувати.
Класифікація потреб за суб’єктами:
 Особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності окремого індивіда)
 Колективні, групові (це потреби, що спільно задовольняються трудовим колективом
(наприклад, підвищення кваліфікаційного і професійного рівня працівників, колективне
управління виробництвом та ін.).)
 Суспільні (пов’язані із задоволенням потреб, витікаючих з тих або інших суспільних функцій,
наприклад, здійснення державою функцій загального управління, оборони, забезпечення
громадського порядку, захисту навколишнього середовища тощо. )

8. Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного

товару.

При вивченні, наприклад, кави вирішуються такі завдання товарознавства:

1. вивчення властивостей та показників асортименту товару для формування

асортиментної політики промислового або торговельного підприємства

2. визначення номенклатури споживних властивостей товару

3. оцінювання безпечності та якості товару

4. виявлення градацій якості й дефектів товарів, причин їх виникнення та заходів по

запобіганню реалізації небезпечних товарів

5. інформаційне забезпечення товароруху від виробника до споживача

 6. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства?

Функція маркетингу вимагає таких знань:

o Чинників, що впливають на стан виробництва товарів та його динаміку;

o Стан обсягів виробництва, розміщення підприємств і асортименту їх товарів;

o Методів визначення життєвого циклу і прогнозування ступеня соціального старіння

товарів;

o Методів аналізу системи чинників, що формують вимоги ринку до товару, і

визначення ємності ринку.

7. Біологічні пошкодження харчових продуктів та заходи боротьби із шкідниками.

Біологічні процеси виникають внаслідок життєдіяльності комах (молі, жуків-шкіроїдів, меблевого
точильника, кліщів), гризунів (мишів, щурів), і проявляються при транспортуванні, зберіганні та
споживанні товарів.
Заходи боротьби із шкідниками:
1. Попереджувальні:
– дотримання санітарно-гігієнічних умов (знезараження тари та сховищ);
– дотримання температури та вологості повітря;
– виключення можливості проникнення гризунів до приміщення.
2. Знищувальні:
– фізико-механічні способи: активна вентиляція приміщень, термічна обробка уражених
продуктів;
– хімічні способи: дезінфекція, застосування отрут.

8. Визначте потреби людини як необхідну властивість функціонування суспільства.

Потреби – це об'єктивна властивість підтримання життєдіяльності, функціонування та

розвитку людини, колективу, суспільства в цілому.

Потреби розвиваються під впливом об’єктивних чинників та умов життєдіяльності. Однак

соціальні групи, і кожна людина зокрема, беруть участь у формуванні умов життя і
власних потреб. Людина може існувати і розвиватися лише за відповідних внутрішніх і
зовнішніх умовах, внаслідок власної діяльності і взаємодії із зовнішнім середовищем,
здійснюючи з ним постійний обмін необхідними речовинами, життєвою енергією та
інформацією, що відповідає певному становищу людини в системі самого середовища.
Потреби змушують людину здійснювати активність, спрямовану на задоволення власних
потреб. Фізіологічні потреби змушують людину шукати їжу або готувати її за допомогою
різних засобів виробництва. Соціальні потреби змушують нас більше спілкуватися один з
одним, приєднуватися до соціальних груп, знаходити друзів, щоб людині не було
самотньо. Завдяки цьому суспільство має змогу розвиватися, з’явлються нові досягнення
НТП для задоволення фізичних потреб, люди стають більш уважнішими один до одного і
більше спілкуються один з одним завдяки соціальним потребам. Саме завдяки людським
потребам суспільство має змогу нормально функціонувати.
 9. Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих
товарів? Наведіть приклади

Раціональні нормативи споживання формуються з урахуванням наукових уявлень про

систему суспільних і особистих потреб і раціональності тих чи інших їхніх видів, а
також рівнів споживання і форм задоволення окремих потреб.

У системі непродовольчого споживчого комплексу виділяються кілька підсистем, що

забезпечують непродовольчі товарні потреби людини:

o формування гардеробу – фізіологічні потреби

o облаштування житла – фізіологічні потреби

o ведення домашнього господарства – фізіологічні

o навчання - духовні

o інформаційне забезпечення – соціальні, духовні

o відпочинок – фізіологічні потреби

o засоби пересування – фізіологічні потреби

o забезпечення культурно-естетичних потреб – духовні, соціальні

10. Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні і зовнішні чинники, що впливають на

зміну якості та маси товарів.
Товарорух – це система, яка охоплює рух товару від виробника до споживача. Протягом товароруху
товар знаходиться під впливом різноманітних чинників (зовнішніх та внутрішніх), дія яких може
призвести до значного зниження якості й маси товару або до повної втрати ним споживної цінності.
Внутрішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів:
 -хімічний склад товару;
 - наявність в продуктах каталізаторів біохімічних та хімічних реакцій – ферментів;
 - склад мікрофлори;
 - конструкція товару;
 - фізичні властивості матеріалів тощо.
11. Основні категорії товарознавства – споживна вартість, споживна цінність. Наведіть приклади
їх визначення для конкретного товару.
Споживна вартість –це корисність товару, його можливість задовольняти потреби людини,
безпосередньо як предмету споживання. Споживна вартість товару - це благо для людей, елемент
багатства. Щоб стати споживчою вартістю, товар має володіти корисністю.
Споживна цінність - комплекс споживних властивостей товару, завдяки яким він може
задовольняти ті чи інші потреби людини. Споживча цінність виявляється при обміні, як мінова
вартість, визначається кількістю труда, який є витраченим на його виробництво та виміряється
робочим часом.
Якщо взяти, наприклад, хліб. Споживна вартість його полягає в тому, що він здатний втамувати
голод (фізіологічну потребу). А споживна цінність його складається з комплексу споживних
властивостей: він м’який, смачний, має приємний запах, містить білки, жири та вуглеводи,
енергетичну цінність, не піддається моральному старінню, не становить безпеки для людини, не
шкодить навколишньому середовищу. Сукупність цих властивостей дозволяє оцінити хліб під час
продажу.
 12. В чому полягає організаційно-комерційна функція товарознавства.

Організаційно-комерційна функція посідає в діяльності товарознавця чільне місце.

Вона спрямована на забезпечення підприємств товарами і їх оптову реалізацію.

Успішна комерційна діяльність забезпечується знаннями таких питань

товарознавства:

♦ характеристика контингенту споживачів та чинників середовища в регіоні діяльності;

♦ оцінювання і прогнозування конкурентоспроможності товарів;

♦ формування номенклатури, екстремальних властивостей і ознак класифікації

товарів для їх позиціювання на ринку;

♦ формування, аналіз і оцінка функціональних і споживчих комплексів товарів;

♦ оцінювання зразків та колекцій товарів;

♦ обґрунтування комерційних угод на постачання товарів щодо номенклатури,

комплектності, рівня якості, ціни, маркування, пакування, транспортування і строків
постачання;

узгодження порядку і процедур контролю якості і випробування товарів;

13. Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику

експлуатаційних показників для конкретного товару.

Комплекс споживних властивостей – це сукупність всіх споживних властивостей

(функціональні, естетичні, екологічні, ергономічні, соціального призначення, експлуатаційні),
які обумовлюють корисність і здатність товарів задовольняти потреби споживача,
виявляються у процесі споживання та визначають ефективність використання.

Експлуатаційні властивості - характеризують поведінку товару в процесі його експлуатації

(споживання).

Експлуатаційні показники для смартфону:

1. Надійність – властивість товарів зберігати в установлених межах значення всіх

параметрів виконання функцій, зберігаючи при цьому значення показників у заданих
межах (для смартфону залежить від частоти використання та умов зберігання)

2. Нешкідливість – відсутність таких конструктивних вузлів деталей, хімічних елементів,

що здатні завдавати шкоду людині (Можлива згубна дія на організм людини від
радіохвиль, які випромінює прилад)

3. Ресурс – час роботи товарів до граничного стану, який зафіксовано в нормативних

документах (для смартфону встановлюється виробником і не бажано перевищувати
його)

4. Гарантійний термін – проміжок календарного часу, протягом якого зберігається

відповідальність виробника (продавця, виконавця) за відповідність товару
нормативним документам за умови дотримання споживачем правил його
 використання, експлуатації, зберігання (найчастіше для смартфону гарантійний термін
складає 1 рік)

5. Ремонтопридатність – здатність товарів не змінювати суттєво функціональні

властивості під час зберігання (легко піддається ремонту)

14. Наведіть приклади класифікації потреб. Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб.

15. Які фізичні, хімічні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів?
16. Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного
товару.
17. Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
18. Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного
товару.
19. Сутність біохімічних процесів (дихання) та їх значення для зберігання продуктів.
Біохімічні процеси відбуваються за участю ферментів самого продукту.
Дихання: необоротний процес окиснення енергетичних речовин (вуглеводів, білків, кислот) для
покриття потреб в енергії для нормального перебігу фізіологічних процесів.
 Воно є визначальним процесом у таких видах рослинної сировини, як свіжі овочі, плоди,
гриби, картопля, зерно.
 Дихання може бути: анаеробним та аеробним. При анаеробному диханні спостерігається
псування вмісту продукту, виділяється велика кількість токсичних речовин.
Чим більше С02 і менше О2 у повітрі, тим повільніше відбувається аеробне дихання. При
мінімальних кількостях кисню посилюється анаеробне дихання, що призводить до нагромадження в
тканинах ацетальдегіду й спирту, які згубно діють на них.
Якщо своєчасно не відводити із сховищ тепло й зайву вологу (шляхом вентилювання), що
виділяється в процесі аеробного дихання плодів, овочів і зернових, різко зростає інтенсивність
дихання. Останнє може призвести до самозігрівання й навіть до самозапалювання великих мас
продуктів. У результаті інтенсивного дихання окислюються органічні речовини плодів, овочів,
зернових, що спричинює втрату маси й зниження харчової цінності продуктів

20. Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності

товарознавства.
21. Як характеризуються споживні властивості товару?