7 Klas Ridna Mova Glazova 2007

Б Б К 81 .
2 У К Р -9 2 2
Г52
Рекомендовано Міністерством освіто і науки України
(рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 12.04.2007 р. А/? 5 /1 1 9 )
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
АВТОРИ
Олександра ГЛАЗОВА — кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії методики
української мови та літератури Київського міського педагогічного університету
імені Бориса Грінченка. Упродовж двадцяти років працювала вчителем української мови та
літератури в середній школі. Автор численних посібників із рідної мови для вчителів і учнів;
Юрій КУЗНЕЦОВ — доктор філологічних наук, член-кореспондент Академії
педагогічних наук України. Працював учителем, завідувачем редакції української мови у
видавництві «Освіта», автор праць «Системний підхід до редагування підручників з
української мови», «Філософія підручника», багатьох публікацій із питань мови
художнього твору. Головний редактор журналу «Українська мова й література в середніх
школах, ліцеях, гімназіях та колегіумах*
НАУКОВИЙ РЕДАКТОР
Іван ВИХОВАНЕЦЬ — доктор філологічних наук, член-кореспондент Національної
академії наук України, професор, лауреат премій імені Олександра Потебні та
імені Івана Франка. Головний науковий співробітник Інституту української мови
НАН України, член редколегії і автор енциклопедії «Українська мова», один з укладачів
11-томного Словника української мови, а також автор науково-популярних книжок для
вчителів і школярів «У світі граматики», «Таїна слова»
ТВОРЧА ГРУПА РО ЗРО БНИ КІВ ПІДРУЧНИКА

Ю рій Кузнецов - керівник проекту, розробник концепцій: структури, дизайну:
Олег Костенко — координатор проекту:
Ірина Красуцька — заступник керівника проекту, редактор-організатор зображальних,
текстових і методичних матеріалів,-
Цезарій Ганушкевич — розробник макета та художнього оформлення;
Віктор Гогільчин - комп'ютерний дизайн, виготовлення оригінал-макета;
Валентина Максимовська - організатор виробничого процесу;
Галина Кузнецова — економічний супровід проекту;
Роман Костенко - маркетингові дослідження підручника;
Андрій Кузнецов - моніторинг апробації підручника
Видавництво «Зодіак-ЕКО*. Усі права захищені. Жодна частина, елемент, ідея,

композиційний підхід цього видання не можуть бути копійованими чи відтвореними у будь-якій
формі і будь-якими засобами — електронними і фотомеханічними, зокрема через
ксерокопіювання, запис чи комп’ютерне архівування — без письмового дозволу видавця.
©О. П. Глазова, Ю. Б. Кузнецов, 2007

©Видавництво «Зодіак-ЕКО», 2007
© Художнє оформлення. Ц. М. Ганушкевич, 2007
18ВЫ 978-966-7090-49-4 © Концепції: структури, дизайну. Ю. Б. Кузнецов, 2007
Л ю б і сем икласники!
Сучасне людство стоїть на порозі змін. Ось-ось, об'єднане мережею

Інтернету, воно принципово змінить засоби передавання інформації,
а відтак і си стем у освіти. Головним у навчанні стане вміння
само розвивати ся, самовдосконалюватися протягом усього життя. Цей
підручник допоможе вам цього навчитися. Він формуватиме у вас
власний і оригінальний стиль мислення, навчатиме наполегливості й
самостійності в здобутті знань.
Кожен із нас має потаємну мрію. Але в усіх людей є й спільні бажання
та прагнення. Усі мріють досягти порозуміння одне з одним, із
навколишнім світом.
Підручник укладено так, щоб дати вам відчуття того, що всі ми живемо
в єдиному, гармонійному, прекрасному світі. Серцем цього світу для
кожного українця є країна Україна.
Підручник відтворює образ України — стародавньої й вічно юної,
цікавої розмаїтістю своїх регіонів, та все ж єдиної, соборної і тим ще
більше прекрасної.
Усі ми — діти України. Плекаючи історичну пам'ять, ми мріємо про
майбутнє. Захоплення Україною допоможе вивчати рідну мову, без
досконалого володіння якою ми не зможемо здійснити своїх мрій.
Хай уроки рідної мови стануть для вас сходинками до майбутніх
успіхів, до самоствердження через опанування міцних знань мови та
вміння спілкуватися нею. У цьому підручник буде вам надійною підмогою.
Зорієнтуватися в підручнику вам допоможуть такі умовні позначення:
Важливі теоретичні відомості

* Червонимвиділенийматеріалдлязаучування Міжпредметні завдання
Теоретичні відомості для ознайомлення □ Завданнядля тих,

хтотоваришуєз комп’ютером
^ Завданнядля тих,
\ Домашні завдання хто любить мріяти та фантазувати
Завданнядля тих,
Завдання підвищеної складності хто хоче навчитися мислити самостійно
& & •тнадіяльність
Завданнядля інгерикіиіиіот імііч.нінч
о 'ИХ,
1ги вихованоюлюдиною
Завдання для тих,
м хто прагне навчитися розуміти красу Завданнядля тих, хто любі’
Хай щастить!
ЗМІСТ
ВСТУП
М о в а — скарбниця духовності народу 12
П о в т о р е н н я в и в ч е н о го п р о т е к с т 16
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

§ 1. Р о з д іл о в і з н а к и у в и в ч е н и х с и н т а к с и ч н и х
к о н с т р у к ц ія х 22
§2. Ч асти ни м ови 37
§3. Вивчені групи о р ф о гр ам 41
МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. САМОСПИНІ ЧАСТИНИ МОВИ

§4. Д іє с л о в о : з а г а л ь н е зн а ч е н н я ,
м о р ф о л о г іч н і о з н а к и , с и н т а к с и ч н а р о л ь 52
§5. Н е о з н а ч е н а ф о р м а д іє с л о в а .
О с о б о в і ф о р м и д іє с л о в а 59
§6. Н е з д іє с л о в а м и ................... 67
§7. В и д д іє с л о в а ...................... 72
§8. П е р е х ід н і т а н е п е р е х ід н і д іє с л о в а 75
§9. О с о б а д іє с л о в а . Б е з о с о б о в і д іє с л о в а 79
§ 10. Ч а с и д іє с л о в а .............................. 84
§11. Т е п е р іш н ій ч а с ..................................... 88
§ 12. М и н у л и й час 93
§ 13. М а й б у т н ій час 98
§ 14. С п о с о б и д іє с л ів (д ій с н и й , у м о в н и й , н а к а з о в и й ) 105
§ 15. Т в о р е н н я д іє с л ів у м о в н о г о с п о с о б у 109
§ 16. Т в о р е н н я д іє с л ів н а к а з о в о г о с п о с о б у 112
§17. С п о с о б и т в о р е н н я д іє с л ів 118
Р о з б ір д іє с л о в а як част ини м ов и 117
§18. Д іє п р и к м е т н и к як о с о б л и в а ф о р м а д іє с л о в а :
з а г а л ь н е з н а ч е н н я , м о р ф о л о г іч н і о з н а к и ,
синтаксична роль 121
§19. Д іє п р и к м е т н и к о в и й з в о р о т 126
§20. В ід м ін ю в а н н я д іє п р и к м е т н и к ів 134
§ 21. А к т и в н і т а п а с и в н і д іє п р и к м е тн и к и .
Т в о р е н н я а к т и в н и х і п а с и в н и х д іє п р и к м е т н и к ів 137
§22. Б е з о с о б о в і д іє с л ів н і ф о р м и на -но, -то 1 45
§23. П е р е х ід д іє п р и к м е т н и к ів
у п р и к м е т н и к и т а ім е н н и к и 154
§ 24. Н у д іє п р и к м е т н и к а х т а н н у п р и к м е т н и к а х
д іє п р и к м е т н и к о в о г о п о х о д ж е н н я 156
§25. Н е з д іє п р и к м е т н и к а м и 159
Р о з б ір дієпр и км ет н и ка
як о с о б л и в о ї ф о р м и д іє с л о в а 145
§ 26. Д іє п р и с л ів н и к як о с о б л и в а ф о р м а д іє с л о в а :
з а г а л ь н е з н а ч е н н я , м о р ф о л о г іч н і о з н а к и ,
си нтаксична роль 163
§27. Д іє п р и с л ів н и к о в и й з в о р о т 167
§ 28. Т в о р е н н я д іє п р и с л ів н и к ів
н е д о ко н ан о го і д о ко н ан о го ви ду 177
§29. Н е з д іє п р и с л ів н и к а м и 182
Р о з б ір д іє п р и с л ів н и к а
як о с о б л и в о ї ф о р м и д іє с л о в а 181
§ ЗО. П р и с л ів н и к : з а г а л ь н е з н а ч е н н я ,
м о р ф о л о г іч н і о з н а к и , с и н т а к с и ч н а р о л ь .1 8 8
§ 31. С т у п е н і п о р ів н я н н я п р и с л ів н и к ів 197
§ 32. С п о с о б и т в о р е н н я п р и с л ів н и к ів 206
§33. П р а в о п и с п р и с л ів н и к ів 212
Н а п и с а н н я п р и с л ів н и к ів ч е р е з д е ф іс і р а з о м 212
Н а п и с а н н я п р и с л ів н и к о в и х с п о л у к 2 21
И т а і в кінці п р и с л ів н и к ів 222
Л іт е р и н т а нн у п р и с л ів н и к а х 225
Н е і ні з п р и с л ів н и к а м и 228
Р о з б ір п р и сл ів н и к а як част ини м о в и 203
МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

§ 34. П р и й м е н ни к як сл уж б о ва части н а м ови 234
Р о з б ір п р и й м е н н и к а як част ини м о в и 242
§35. С п о л у ч н и к як с л у ж б о в а ч а с т и н а м о в и 244
§36. П р а в о п и с с п о л у ч н и к ів 2 51
Р о з б ір с п о л у ч н и к а як част ини м о в и 250
§37. Ч а с т к а як с л у ж б о в а ч а с т и н а м о в и 256
§ 38. П р а в о п и с ч а с то к 261
Р о з б ір частки як част ини м о в и 259
§ 39. Н е і ні з р із н и м и ч а с т и н а м и м о в и 266
§40. В и г у к як о с о б л и в а ч а с т и н а м о в и 271
Р о з б ір ви гук а як частини м о в и 275
З в у к о н а с л ід у в а л ь н і с л о в а 277
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я Й С И С Т Е М А Т И З А Ц ІЯ
ВИ ВЧ ЕН О ГО П РО Т ЯГО М РО КУ 279
ДОВІДКОВЕ БЮРО
Тлум ачний сл овн и чок 283
С л о в н и ч о к т е р м ін ів 286
Вид и пом илок у письм ових роботах 287
П о с л ід о в н іс т ь р о б о т и н а д п р о е к т о м 287
[*> З М І С Т
Зв'язне мовлення І Г О В О Р ІН Н Я
^ С к л а д а н н я д іа л о г ів 3 1 ,5 8 ,8 3 ,1 2 5
С т и с л и й у с н и й п е р е к а з тексту,
щ о м іс т и т ь р о з п о в ід ь п р о п р о ц е с п р а ц і .................71
У с н и й т в ір -р о з д у м д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у .......... 1 5 0
С т в о р е н н я д іа л о г ів і м о н о л о гів
д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у 15 3
У с н и й п е р е к а з р о з п о в ід н о г о т е к с т у
з елем ентам и р озд ум у 169
С к л а д а н н я д іа л о г ів
із в и к о р и с т а н н я м п р и с л ів н и к ів ............................... 2 0 2
У с н и й д о к л а д н и й п е р е к а з р о з п о в ід н о г о т е к с т у
з е л е м е н т а м и о п и с у з о в н іш н о с т і л ю д и н и 204
У с н и й п е р е к а з р о з п о в ід н о г о т е к с т у з т в о р ч и м
завданням 2 11
У с н и й т в ір -о п и с з о в н іш н о с т і л ю д и н и
за власним и спостереж енням и
(у х у д о ж н ь о м у с т и л і) 216
С к л а д а н н я й р о з іг р у в а н н я д іа л о г ів 276
Г О В О Р ІН Н Я Й П И С Ь М О
З а м іт к а д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у 186
О п о в ід а н н я з а п о д а н и м с ю ж е т о м 263
Ч И Т А Н Н Я Й Г О В О Р ІН Н Я
Усне складання висл овл ю ванн я 48
О с о б л и в о с т і б у д о в и р о з п о в ід і п р о п р о ц е с п р а ц і 62
П и с ь м о в и й п е р е к а з тек сту , щ о м іс т и т ь
р о з п о в ід ь п р о п р о ц е с п р а ц і .................................... 7 7
У с н е т в ір р о з п о в ід н о г о х а р а к т е р у
п р о п р о ц е с п р а ц і з а в л а с н и м и с п о с т е р е ж е н н я м и ..... 9 2
Усний стисл и й п е ре каз тексту 107
Усний д окл адн и й переказ
т е к с т у п у б л іц и с т и ч н о г о с т и л ю .................................131
О с о б л и в о с т і б у д о в и о п и с у з о в н іш н о с т і л ю д и н и 193
У с н и й т в ір -о п и с з о в н іш н о с т і л ю д и н и з а к а р т и н о ю
в худож н ьом у стилі 254
В и б ір к о в и й у с н и й п е р е к а з т е к с т у
худо ж н ьо го с ти л ю 259
ЧИТАННЯ Й П И С Ь М О
П и с ь м о в и й т в ір -о п и с з о в н іш н о с т і л ю д и н и з у я в и 230
ПИСЬМ О
Д іл о в е м о в л е н н я . Р о з п и с к а 96
П исьм овий д окладн ий переказ
тексту наукового с ти л ю ................................... 1 0 2
П и с ь м о в и й п е р е к а з р о з п о в ід н о г о т е к с т у
з е л е м е н т а м и р о з д у м у ........................................... 1 7 6
К о н т р о л ь н и й п е р е к а з т е к сту , щ о м іс т и т ь о п и с
з о в н іш н о с т і л ю д и н и 265
БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ!
Навчаю чи сь за П ІД Р У Ч Н И К О М , ви водночас будете
опановувати У К Р А ЇН С Ь К У М ОВУ та о в о л о д ів а т и м е т е
М О В Л Е Н Н Я М . О п р а ц ь о в у ю ч и к о л е к т и в н о у к л а сі а б о с а м о с т ій н о
в д о м а р о з д іл и к н и ж к и , ви о т р и м а є т е н е о б х ід н і в а м у ж и тті
К О М П Е Т Е Н Т Н О С Т І, т о б т о з н а н н я , у м ін н я , а , г о л о в н е , д о с в ід
за с то с у в а н н я ц и х зн а н ь і в м ін ь у р із н и х с и ту а ц ія х с п іл к у в а н н я .
В и в ч и в ш и к о ж е н із р о з д іл ів п ід р у ч н и к а , ви з м о ж е т е о ц ін и т и
вл асн і у сп іхи , с к о р и с та в ш и с ь п о д а н и м и н и ж ч е т а б л и ч к а м и :
ВСТУП. МОВА - СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ

Щ О П О Т Р ІБ Н О ЗНАТИ:
ставлення людини до рідної мови залежить що таке текст, тема й мікротеми тексту,
від рівня її духовності; головна думка тексту, будова тексту
від духовності народу залежить ставлення (зачин, виклад, кінцівка), що виражає
громадян до державної мови заголовок тексту, які основні ознаки тексту
Ч О ГО Н Е О Б Х ІД Н О НАВЧАТИСЯ:
виховувати в собі рішучість, сміливість,

визначати тему й головну думку тексту,
незламність для того, щоб завжди
добирати заголовок, складати план тексту,
обстоювати добро й правду заради щастя
визначати його головні ознаки,
й добробуту своєї родини, своєї малої
з ’ясовувати стиль тексту, будувати текст
батьківщини, нашої держави України

Щ О ПО Т Р ІБ Н О ЗНАТИ:
правила вживання розділових знаків у реченнях,

які є основні види мовлення,
ускладнених однорідними членами, звертанням
а також типи мовлення, як їх розрізняти
та вставними словами (сполученням слів), між
в чужому та поєднувати у своєму
частинами складного речення та в конструкціях
мовленні; основні стилі мовлення
із прямою мовою; основні орфограми
ЧОГО Н Е О Б Х ІД Н О НАВЧАТИСЯ:
правильно розставляти розрізняти основні види мовлення;

розділові знаки в визначати типи мовлення та стильову належність тексту;
реченнях та писати слова створювати висловлювання певного типу та стилю мовлення
ДІЄСЛОВО
основні форми дієслова; особливості будови розповіді про процес праці, а також
граматичні ознаки будови такої розповіді з елементами опису та роздуму;
та синтаксичну роль дієслова, відмінності між докладним і стислим переказом тексту;
способи творення дієслів, призначення, сфера вживання, основні жанри та ознаки
правила правопису дієслів наукового стилю, ознаки офіційно-ділового стилю
визначати в реченнях переказувати текст, що містить розповідь про процес праці,

і текстах дієслова, правильно складати усний і письмовий твір розповідного характеру
вживати їх в усному про трудовий процес; переказувати усно й письмово текст
й писемному мовленні наукового стилю; складати розписку
ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

що виражає дієприкметник; граматичні ознаки призначення, сферу вживання,

та синтаксичну роль дієприкметника, особливості основні жанри та ознаки
творення дієприкметників; правила їхнього публіцистичного стилю мовлення;
написання, правила вживання розділових знаків як компонується твір-роздум
у реченнях із дієприкметниковими зворотами дискусійного характеру
визначати в реченнях і текстах усно переказувати тексти публіцистичного стилю

дієприкметники, правильно вживати мовлення; складати усний твір-роздум
їх в усному й писемному мовленні дискусійного характеру в публіцистичному стилі
ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

що означає дієприслівник, його граматичні ознаки як поєднати в тексті

та синтаксична роль; творення дієприслівників різні типи мовлення;
та правила їхнього написання; правила вживання як скласти текст замітки
розділових знаків у реченнях з дієприслівниковими дискусійного характеру
зворотами та одиничними дієприслівниками до газети або журналу
визначати в реченнях і текстах усно й письмово переказувати розповідний текст

дієприслівники, правильно вживати з елементами роздуму;
їх в усному й письмовому мовленні складати замітку дискусійного характеру
ПРИСЛІВНИК
що виражає прислівник, його граматичні ознаки як складати опис зовнішності

та синтаксичну роль; способи творення людини; відмінності такого опису
прислівників, ступені порівняння прислівників, в художньому, науковому
правила написання прислівників та діловому стилях
усно й письмово переказувати розповідний текст,

визначати в реченнях і текстах
щ о містить опис людської зовнішності, вводити
прислівники, правильно вживати
до переказуваного тексту самостійно складений
їх в усному й письмовому
словесний портрет; складати опис зовнішності людини
мовленні
за власними спостереженнями
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

відмінності між самостійними та службовими особливості складання опису

частинами мови, роль у мові й мовленні службових зовнішності людини за картиною,
частин мови: прийменника, сполучника та частки; складання оповідання
особливості їхнього вживання, вимови та написання відповідно до поданого сюжету
ЧОГО Н Е О Б Х ІД Н О НАВЧАТИСЯ:
розрізняти самостійні та службові частини складати усний і письмовий опис зовнішності

мови,визначати в реченнях і текстах людини за картиною, усно й письмово
прийменники, сполучники й частки, складати оповідання за поданим сюжетом
правильно вживати їх в усному й письмовому та уводити до його тексту самостійно
мовленні складений опис зовнішності людини
ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ

роль вигука у мовленні, особливості

як працювати над письмовим докладним
вживання вигуків у розмовному
переказом тексту розповідного характеру,
та художньому стилях, вимову та написання
що містить елементи опису або роздуму
вигуків і звуконаслідувальних слів
визначати в реченнях і текстах вигуки, докладно переказувати текст розповідного

правильно вживати їх в усному характеру, що містить елементи опису
й письмовому мовленні або роздуму
Н А Д Ч И М М ІР К У Є М О :
я і у к р а їн с ь к а м о в а
та л іт е р а т у р а ;
я і н а ц іо н а л ь н а іс т о р ія ;
я і м и;
я і м истецтво;
р р ш и ятг’"
їм ІМ М 1М М ІМ М М М М І І - ' 11 * МШММІ
МОВА — СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ
НАРОДУ
1. П р о ч и т а й т е ф р а з е о л о г із м и . Р о з к р и й т е їх н і з н а ч е н н я .
Від усієї душі; припасти до душі; відвести душу; душа
в п’ятах; піднестися духом; з усього духу.
♦ Визначте в кожному з фразеологізмів ключове слово.
Значення терміна ключові (опорні) слова з ’ясуйте за поданим
у кінці підручника словничком термінів.
♦ Спробуйте пояснити лексичне значення виділених
ключових слів.
♦ Доберіть антоніми до слів духовний та духовність.
♦ Поясніть підпис до фотографії. Яке слово у ньому ключове?
Д у ш е ю н а з и в а ю т ь в н у т р іш н ій світ л ю д и н и з її
настр оям и, почуттям и й п ер е ж и ван н я м и . С ам е
д у ш е ю , а н е о р г а н а м и ч у т т я (з о р о м , с л у х о м ,
д о т и к о м а б о н ю х о м ) м и с п р и й м а є м о те, щ о
с т а н о в и т ь л ю д с ь к у суть і зветься д у х о в н и м .
Д у х о в н е в ід с т о р о н е н е в ід у с ь о г о п р и з е м л е н о
п р а к т и ч н о г о , т о б т о м а т е р іа л ь н о г о .
Д у х — ц е в н у т р іш н ій ста н , м о р а л ь н а с и л а
людини. Д ух виявляється в б а д ь о р о с т і,
р іш у ч о с т і, с м іл и в о с т і, н е з л а м н о с т і. Ц і я к о с т і
т р е б а в и р о б л я т и в с о б і, щ о б , о б с т о ю ю ч и д о б р о
й п р а в д у , з а в ж д и д о с я г а т и у с п іх ів у ж и тті.
Д у х в л а с т и в и й н е л и ш е л ю д и н і, а й н а р о д о в і.
« Д у х , щ о т іл о р в е д о б о ю , р в е з а п о с т у п , щ а с т я й
в о л ю » , — т а к п и с а в п р о н е з л а м н іс т ь н а р о д н о г о
д у х у в и д а т н и й п о е т Ів а н Ф р а н к о .
Усе, щ о станови ть для л ю д е й д у х о в н у
ц ін н іс т ь , з в е т ь с я д у х о в н іст ю . Д у х о в н іс т ь т іс н о
п о в 'я з а н а з іс т о р и ч н о ю п а м 'я т т ю н а р о д у , т о б т о
з м и н у л и м , щ о й о г о п а м 'я т а ю т ь ч и с л е н н і
п о к о л ін н я лю дей. Іс т о р и ч н а п а м 'я т ь є
п ід ґ р у н т я м д л я з б е р е ж е н н я й п л е к а н н я т а к и х
д у х о в н и х с к а р б ів , я к н а р о д н і т р а д и ц ії, з в и ч а ї,
обряди, твори усної н а р о д н о ї т в о р ч о с т і,
м о р а л ь н і ц ін н о с т і.
П е р е д а в а т и д у х о в н і с к а р б и з п о к о л ін н я в
п о к о л ін н я м о ж н а т іл ь к и з а д о п о м о г о ю м о в и .
Дух овнии оберіг
Укрйнни - державним Т о м у й н а р о д и в с я в и с л ів : м о в а — с к а р б н и ц я
прапор д у х о в н о ст і н а р о д у .
2. П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и . Ч и з г о д н і в и з
д у м к о ю , щ о с а м е м о в а п о в ’я з у є м и н у л е , с у ч а с н е й м а й б у т н є н а р о д у ?
П о я с н іт ь .
1. Наші пращури залишили нам ціле поле українських слів, це
народна мова (Л. Г авриленко). 2. Не забувай своєї рідної мови.
Мова — це тисячі ниток, які пов’язують міл..они людей в єдине ціле,
в народ! (В. С ухом линський). 3. І зб-.рігає мова кал..нова на гронах
дивних свіжості красу, щоб у майбутнє муз..кою Слова н..сти душі
народної красу (Д . Б іло ус). 4. І тільки Слово бер..же в основі
бе..смертя українс..кої душі (Б. О лійник).
♦ Як ви розумієте зміст останнього речення?
Що, на вашу думку, загартовує дух людини? Свою думку підтвердіть
прикладами з художньої літератури та з життя.
3. П р о ч и т а й т е р е ч е н н я . Я к в и р о з у м і є т е з м і с т к о ж н о г о з н и х ? П о я с н іт ь
з н а ч е н н я в и с л о в ів д у х о в н е багатство, д у х о в н е життя н а р о д у .
1. Рідна мово материнська, ти — душа мого народу (Д. Кононенко).
2. У свою пісню й мову народ укладав увесь свій дух, свою мораль, увесь
свій розум, свої сподівання, мрії, своє світобачення. 3. Рідна мова —
безцінне духовне багатство (В. Сухомлинський). 4. Мова — це не просто
спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні
пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше
надбання віків. Мова — це сучасна
художня, інтелектуальна і мисленнє-
ва діяльність народу (Олесь Гончар).
♦ Лексичні значення виділених слів
з ’ясуйте за тлумачним словничком у
кінці підручника.
4. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е т е м у й
гол овну д ум ку ви сл овл ю ванн я.
Свою рідну мову ми швидше
полюбимо через пісню, обряди,
звичаї. Коли ж хто говорить, що це
все «шароварщина», не від велико
го розуму він це говорить.
У рідній мові, піснях, обрядах,
звичаях зосереджена могутня жи
вотворна сила. Відкриймо її для се
бе. Та на нас тоді світ буде дивитися
й учитися в нас!
За В. Захарченком.
♦ Поясніть лексичні значення виділе
них слів. Перевірте себе за тлумачним Амвросій ЖДАХА. Листівка
«Ой не знав, ой да не знав Супрун...»
словничком.
Щг ВСТУП
♦ Поясніть вислів поета Дмитра Білоуса «Мова - - це пісня душі, покладена

на слова».
Пригадайте і назвіть народні й сучасні пісні, у яких, на вашу думку,
Е ЇІЗ найкраще відображено духовність українського народу.
5. П р о ч и т а й т е в ір ш , в и з н а ч т е й о г о г о л о в н у д у м к у . Я к у іл ю с т р а ц ію ви
н а м а л ю в а л и б д о в і р ш а ? О п и ш іт ь т а к у іл ю с т р а ц і ю с л о в а м и .
Рідна мова
У ній усе: діброви й верболози,
Дніпра і Ворскли витканий атлас,
Козацька доблесть і кріпацькі сльози,
Ще й дума та, що вистраждав Тарас.
Ти — крона й корінь рідного народу:
Батьків, дідів, і прадідів, і пра...
І час твою не вичовгає вроду,
Не висотає Ворскли і Дніпра.
В тобі — мої лани широкополі,
Благословення мамине і хліб,
Без тебе я страждав би, як без долі,
І вже давно, приречений, осліп.
Бо ти — моя сподвижниця і слава,
Мечі і струни, правда і терни
Від київського князя Ярослава
До нашої стрімкої бистрини.
Життя мого майбутнього основа,
Нехай же родить щедро твій город.
Коли щеза чиясь у світі мова,
Щезає разом з нею і народ.
Дмитро Луценко.
♦ Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення.
київ
Пам’ятник князеві
рославу Мудрому
(ля Золотих воріт
6. О Б Г О В О Р І Т Ь У П А Р А Х ! П р о ч и т а й т е й п о м ір к у й т е : ч и з г о д н і ви
о з а в т о р а м и у р и в к ів ? П о в н іс т ю ч и ч а с т к о в о ? Ч о м у ? П о я с н іт ь .
1. Наслідком бездуховності є душевна кволість. Воля та
Незалежність народу й окремої людини залежать саме від
духовності, сили Духу. А сила Духу — від чистоти душі.
З ж урналу.
2. Мова й пісня — дві найважливіші фортеці, які народ повинен
оберігати пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони, бо,
втративши кордон, державність, народ завжди може їх відновити,
мови ж не відновить ніколи.
За Г. Нудьгою.
7. П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я . Я к в и в в а ж а є т е , ч и п о в ’я з а н і д у х о в н іс т ь
г н а р о д у і с т а в л е н н я г р о м а д я н д о д е р ж а в н о ї м о в и ? Д у х о в н іс т ь
л ю д и н и т а ї ї с т а в л е н н я д о р ід н о ї м о в и ? С в о ю д у м к у п о я с н іт ь .
1. Допоки мова є — народ не гине, а воскресає, наче фенікс-птах
(Я. Поклад). 2. Правнуки прадідів чули чудово, бо шанували слово і
мову (О. Різниченко). 3. Збирай, як діаманти, ті слова. Твого народу в
них душа жива (С. Черкасенко). 4. Кожен народ, що дбає про
сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи зрікання
рідної мови (К. Мотрич). 5. Бездухі мають рабську душу, покірну,
зрадницьку, байдужу (В. Білас).
♦ Розкрийте значення фразеологізму воскреснут и, як ф е н ік с із попел у.
♦ Визначте в реченнях слова, ужиті у переносному значенні. Розкрийте ці
значення.
Чи згодні ви з висловом поетеси Ганни Чубач «П о сл овах, як п о
У місточках, д о д у ш і д у ш а приходит ь »? Поясніть.
Розкажіть, якою ви уявляєте державу Українського слова. Яке місто
могло б стати її столицею? Чому?
ВасильТІММ.
Золоті ворота Ярослава, 18 5 8 р.
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО
ПРО ТЕКСТ
8. П р о ч и т а й т е в и с л о в л ю в а н н я . Ч и є в о н о т е к с т о м ? Ч о м у ви так
вваж аєте?
Шипшина
Колись Шипшина зростала не кущем, а деревом, як зараз
черешня чи яблуня. Це вже згодом Природа покарала її малим
зростом. І ось за віщо.
Під осінь Природа щоразу слала по світу двох своїх гінців.
Перший запрошував на свято врожаю все живе: звірів, пташок та
комах. Другий приносив на це свято по одному плодові з усіх-усіх
дерев.
Аж якось зібралося все живе, а
гінця з плодами немає. Чекають,
чекають, а його нема, та й годі. Коли
нарешті з’являється — увесь
подряпаний, одіж пошарпана, аж
косинці звисають. Усі до нього:
— Що скоїлося? Хто над тобою
так позбиткувався?
— Шипшина, — каже,— не
захотіла віддавати плід. Ось я й поліз
на дерево, щоб самому той плід
зірвати. А вона колючками
наставилася і ну штрикати зусібіч.
Ледве з дерева на землю спустився.
Розсердилася Природа на
Шипшину:
— Ах ти ж, неслухнянице! Я тобі
дала найпахучіший цвіт і найрясніший плід, а ти однієї ягідки
пошкодувала! Чекай же! Будеш тепер не струнким деревом лісовим,
а кущем придорожнім, щоб кожен, кому заманеться, міг твої плоди
зривати, навіть рукй вгору не піднімаючи.
Відтоді так і росте Шипшина придорожнім кущем. Правда,
колючки так і залишилися при ній, бо Природа забула їх обламати.
Але що ті колючки при низькому зрості! Ягід вони все одно не
вбережуть, якщо хтось захоче їх зірвати.
За Є. Шморгуном.
♦ Що називається текстом? Які його ознаки?
ТЕКСТ — ц е г р у п а р е ч е н ь , о б 'є д н а н и х т е м о ю й г о л о в н о ю
«6 дум кою .
Т Е М А Т ЕК С Т У — ц е й о г о зм іст, те, п р о щ о ( а б о п р о к о г о ) в
н ь о м у й д е ться .
Т е м а т е к с т у о х о п л ю є к іл ь к а М ІК Р О Т Е М (ч а с т и н те м и ).
С а м е м ік р о т е м и м и в и з н а ч а є м о , с к л а д а ю ч и п л а н те к с ту .
К о ж е н п у н к т п р о с т о г о п л а н у — ц е ч іт к о й сти сло
с ф о р м у л ь о в а н а м ік р о т е м а .
М ік р о т е м у р о з к р и в а ю т ь к іл ь к а р е ч е н ь . Ч а с т и н а те к с ту ,
о б 'є д н а н а м і к р о т е м о ю , з д е б іл ь ш о г о с т а н о в и т ь абзац
те к с ту .
Г О Л О В Н А Д У М К А Т ЕК С Т У - те, д о ч о г о в ін з а к л и к а є , щ о
с х в а л ю є ч и з а п е р е ч у є , в ід ч о г о за с т е р іга є , т о б т о в и с н о в о к ,
я к и й в и п л и в а є зі с к а з а н о г о а б о н а п и с а н о г о .
З а з в и ч а й те к с т м а є З А Г О Л О В О К / я к и й в и р а ж а є й о г о т е м у
а б о гол овну дум ку.
Т екст м а є т а к у б у д о в у :
З А Ч И Н (к іл ь к а р е ч е н ь , я к і г о т у ю т ь д о с п р и й н я т т я то г о ,
п р о щ о й ти м е ть с я д а л і);
ВИ К Л А Д / а б о О С Н О В Н А Ч А С Т И Н А ТЕКСТУ (р о з к р и в а є
т е м у те к с ту );
К І Н Ц І В К А ( п ід с у м о к а б о в и с н о в о к із в и с л о в л е н о г о в
тексті).
О С Н О В Н І О З Н А К И ТЕКСТУ т а к і:
• п о в 'я з а н іс т ь р е ч е н ь з а з м іс т о м (т е м о ю );
• н а я в н іс т ь г о л о в н о ї д у м к и т а Ті р о з в и т о к ;
• з в 'я з о к р е ч е н ь м іж с о б о ю з а д о п о м о г о ю :
займенників;
синонімів;
повторів;
с піл ьн ок ор ен ев и х слів;
сполучників.
ВСТУП
9. П р о ч и т а й т е п о е з ію , в и з н а ч т е ї ї т е м у й г о л о в н у д у м к у .
Шипшина важко віддає плоди,
Вона людей хапає за рукава,
Вона кричить: «Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш,
І просто осінь щоб була красива».
Ліна Костенко.
♦ Доберіть до поезії два заголовки так, щоб один із них розкривав її тему, а
другий — головну думку.
♦ Спробуйте пояснити походження назв шипшина, горобина, калина. Який
розділ науки про мову досліджує походження слів?
♦ Запишіть назви трьох рослин, які, на вашу думку, особливо гарні восени.
Поясніть, що саме робить їх красивими. Складіть усний опис однієї з рослин.
10. В и зн а ч те т е м у та го л о вн у д у м к у те к с ту «Ш ипш ин а», п о д ан о го у
в п р а в і 8 . В и з н а ч т е й о г о з а ч и н і к ін ц ів к у . П о я с н іт ь , щ о п о т р іб н о
в и з н а ч и т и п ід ч а с с к л а д а н н я п л а н у т е к с т у . С к л а д іт ь і з а п и ш іт ь п л а н
ц ь о го тексту.
1 1 . П р о ч и т а й т е в ір ш с п о ч а т к у м о в ч к и , п о т ім — у г о л о с . Ч и м о ж н а
сказати , щ о в образі соняш ни ка зоб раж е но л ю д и н у ? Як називається
т а к и й х у д о ж н ій з а с і б ?
Квітне сонях до сходу лицем —
Йому бджоли гудуть понад вухом.
Я усім говорила про це,
Та ніхто не хотів мене слухать.
Одвернувся колючий будяк,
Кукурудза листками шурхоче.
«Це не так, це не так, це не так!» —
Тихо коник у травах сюркоче.
Джміль над квіткою сонно гуде.
У гудінні — одна недовіра.
Тільки діти спиталися: «Де?» —
І щодуху побігли з подвір’я.
І така я щаслива тепер,
Що від сонця сльозина сріблиться.
Сонях голову гордо задер,
Ніби каже: «Я тут! Подивіться!»
Ганна Чубач.
♦ Чи важливе для людини визнання її досягнень іншими людьми? Чому?
Складіть про це невеликий роздум (усно). Розпочніть його так: Визнання
необхідне кожному з нас тому, щ о ...
Що робить кожну людину неповторною? Що робить її життя цінним не
лише для неї та її родини? Поговоріть про це з однокласниками.
Пригадайте твори української та зарубіжної літератур, у яких
Е ІЇЗ розповідається про незвичайних людей. Чим запам’яталися вам ці
персонажі? Чи хотілося б вам бути незвичайними? У чому?
/~Ч 1 2 . П О П Р А Ц Ю Й Т Е В П А Р А Х ! С к л а д іт ь т е к с т « Я к б и м о г л и ц і квіти
г о в о р и т и » (у с н о ). З г а д у в а н і в н ь о м у р о с л и н и н а д іл іт ь з д а т н іс т ю
с п іл к у в а т и с я л ю д с ь к о ю м о в о ю . П е р е к а ж іт ь о д н о к л а с н и к а м с к л а д е н и й
текст за особам и .
♦ Визначте тему й головну думку складеного вами тексту.

♦ Доберіть до нього заголовок.
13. П р о ч и та й те текст. В и зн ач те , яки м и ч а с ти н а м и м о в и є с л о в а , щ о
п о в ’я з у ю т ь м іж с о б о ю р е ч е н н я т е к с т у (ц і с л о в а в и д іл е н о ).
Татарське зілля
Хрест із лепехи, м’яти і любистку розміщували на покуті на
Зелені свята. Він був надійним оберегом від злих сил.
Інша назва лепехи — татарське зілля. Легенда розповідає, що ця
рослина прийшла в Україну з татарськими ординцями. Вони завжди
брали це зілля в походи. Татари кидали в річки й озера шматки
кореня. Після цього нападники спокійно пили воду й напували коней.
Зілля з довгими мечоподібними листками прижилося понад
берегами водойм. Лікувальні властивості його добре відомі. Ще
запорожці присипали рани сушеним коренем рослини. Відвар
кореня вживали проти зубного болю, жували під час епідемій.
Українці здавна шанують лепеху як оберіг і лікарську рослину.
Із книж ки «Українська міфологія».
♦ Який розділ науки про мову вивчає частини мови?
♦ Визначте тему й головну думку тексту.
♦ Укажіть у тексті зачин і кінцівку.
♦ Який розділ науки про мову вивчає зміст і будову тексту?
^ 1 4 . П р и г а д а й т е в ід о м і в а м л е г е н д и п р о р о с л и н и . Ту, щ о п о д о б а є т ь -
с я в а м н а й б іл ь ш е , з а п и ш іт ь . Н е з а б у д ь т е : п р а в и л ь н о с к л а д е н и й
т е к с т м а є з а ч и н і кінц івку. Д о з а п и с а н о г о т е к с т у д о б е р іт ь з а г о л о в о к .
1 5 . Р о з д и в іт ь с я у м іщ е н і н а с т о р ін к а х п ід р у ч н и к а з о б р а ж е н н я
Й с у ч а с н и х у к р а їн с ь к и х м іс т . П р и г а д а й т е л е г е н д и т а п іс н і п р о м іс т а
У к р а їн и . Ч и м п о д о б а є т ь с я в а м ж и т т я в м іс т і, а ч и м — у с е л і ?
П о ч н іт ь з б и р а т и м а т е р іа л и д л я н а у к о в о г о д о с л ід ж е н н я - п р о е к т у н а
од н у з таких тем :
• «Легенди й перекази про моє рідне місто (село)»;

• «Прислів’я і приказки про українські міста і села»;
• «Особливості мовлення моїх земляків».
• Із послідовністю виконання проекту познайомтеся у «Довідковому бюро».
КЛЮ ЧОВІ СЛОВА:
о д н о р ід н і ч л е н и р е ч е н н я ;
звертання, вставн і сло ва
та с л о в о с п о л у ч е н н я ;
п рям а м ова;
е ти кетн а ф орм ула;
орф ограм а;
р о з п о в ід ь , о п и с , р о з д у м ,
о ц ін к а
§ 1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ВИВЧЕНИХ
СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ
1 6 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я , п р а в и л ь н о їх ін т о н у ю ч и . Щ о
« п ід к а з у є » в а м п р а в и л ь н у і н т о н а ц і ю ? П о я с н іт ь р о з д іл о в і
з н а к и в к ін ц і р е ч е н ь .
1. Осінній клен мені осяяв шлях (Я. Трохим ). 2. Як
палає світле листя клена! (М. Рильський). 3. Вгамуйтеся,
трави! Чи ви упізнали мене? (Л . П ш енична). 4. Яка
хороша осінь! Такий веселий ліс! Зелені віти сосон
мереживом сплелись (Я. Забіла). 5. Де ти, літо, поділось?
Куди подалось? (Л. Костенко). 6. Літо, літо, почекай, не
відлітай в далекий край! (М. П ознанська).
♦ Перше речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени
речення.
♦ Який розділ науки про мову вивчає будову словосполучень
і речень?
♦ Який розділ вивчає правила вживання розділових знаків у
реченні й тексті?
♦ Які бувають речення за метою висловлювання? За
інтонацією? Від чого залежить розділовий знак у кінці речення?
♦ Визначте вид кожного з речень за метою висловлювання та
за інтонацією.
1 7 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я , в и з н а ч т е в н и х о д н о р ід н і ч л е н и .
Д а й т е в и з н а ч е н н я о д н о р ід н и х ч л е н ів р е ч е н н я . П о я с н іт ь
р о з д іл о в і з н а к и п р и н и х . З в і р т е с я з п о д а н о ю п іс л я в п р а в и
таблицею .
1. Сонцем просвічувались жовтолисті берези,
червоно-жовті клени, темно-коричневі дуби (Ю. Янов-
ський). 2. Явір вишумовує над яром, гомонить з останнім
журавлем (А. К а м ін ч у к ). 3. І тче вже осінь пісню
журавлину про юні дні й калинові мости (Б. Кравців).
4. Осінь брами свої замикала вночі, погубила у небі
журавлині ключі (Л . К ост енко). 5. Розгубила осінь
золоті браслети у холодній, в’ялій, зляканій траві
(Я. К ам інецький).
♦ Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте
ці значення.
♦ Перше речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени
речення.
♦ Визначте '' словах вивчені орфограми. Звіртеся з поданим
на фс п переліком орфограм.
О Д Н О Р ІД Н І Ч Л Е Н И Р Е Ч Е Н Н Я - ч л е н и р ече ння, які
в ід п о в ід а ю т ь н а те с а м е п и т а н н я , п о с т а в л е н е в ід т о г о ж
с л о в а в р е ч е н н і.
Н ап р и кл а д :
Берези і сосни шумлять у блакиті (М. Луків). Якось вітер
щ^листок і прикильгивав ш о к р о к (Д. Павличко). Білий туман
оповив річку, ліс і л_а_н_ (А. Камінчук).
Р О З Д ІЛ О В І З Н А К И В Р Е Ч Е Н Н Я Х З О Д Н О Р ІД Н И М И Ч Л Е Н А М И
К О М У СТАВИМО. К О М У НЕ С Т А В И М О ,
ЯКЩО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ ЯКЩ О в о н и
не поєднані поєднані поєднані поєднані

сполучниками проти- повторю- неповторюваними
ставними ваними єднальними
сполучниками єднальними сполучниками 1(й).
а, але, та сполучниками та, або, чи
і (й), та
Дозріли М ак и там Ш умлят ь мені берези
жито. не цвітцть. Розуміють і диби (Л. Костенко).
пшениця а горять мене і сади.
(А. Качан). (В. Василашко). і гаї (Г. Чубач).
Шцмить. Світить, та 1 грає. Від сонця т а світла
хитається не гріє сонце і піниться дуби сонні мліють
колосся золоте синєє море (0. Довгоп ’ят).
(В. Сосюра). (Я. Щоголів). (Є. Гребінка).
Батько Нам ж е / людські. У підберезника ш апка

розповідав потрібно 1пт аш ині білувато-сіра або
п/юДніпро, не вліво, мовчать коричнева
трави а вправо голоси (з підручника).
(0. Довженко). (П. Тичина). (М. Рильський).
1 8 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в т е п р о п у щ е н і р о з д і л о в і з н а к и . О д н о р ід н і
ч л е н и р е ч е н н я п ід к р е с л іт ь .
І. 1. Згадався свіжий але ніжний ранок (М. Рильський). 2. Рано

сонечко схопилось у росі перлистій вмилось (/. Франко). 3. Кличе
манить нас сонечком рідна земля і вклоняється віттям і квітом
(О. Довгоп’ят). 4. А сонце велично розкішно пливло собі
(В. Винниченко). 5. Вечірнє сонечко гай золотило Дніпро і поле
золотом крило... (Т. Шевченко). 6. І долини і левади мерехтять
переливаються (Я. Перебийніс).
♦ Зробіть усний синтаксичний розбір першого речення.
II. Гумор не викриває а висміює щось або когось весело й
незлобливо. Ніколи не жартуй із прізвища національності фізичної
вади ходи кольору волосся. Люди люблять жарт легкий веселий а не
образливий. Якщо пожартували з тебе смійся з усіма. Цим ти
доведеш і переконаєш що і в тебе є почуття гумору.
За А. Єланеькою.
♦ Складіть і запишіть речення за фотографіями, уміщеними на цій сторінці,
які відповідали б таким схемам:
оооее©
Розкажіть про кілька смішних випадків із
життя вашої родини. Уживайте однорідні ЛЬВІВЩИНА.
члени речення. Паркова
ц я Пригадайте гумористичні твори, які ви скульптура в Одеському замку
■ вивчали на уроках літератури. Спробуй-

те визначити особливості українського гумору.
1 9 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я , п р а в и л ь н о їх ін т о н у ю ч и . В и з н а ч т е о д н о р ід н і
ч л е н и р е ч е н н я т а у з а г а л ь н ю в а л ь н і с л о в а п р и них.
1. Урочиста хода осені відчувається всюди: на селі, у місті
(В. Минко). 2. Усе навкіл оранжево-лілове: обрій, поле, річка,
сіножать (І. Гнатюк). 3. Птах літав цілісінький день і всього-всього
набачився: людей, машин, будинків, стовпів, афіш (М. Слабо
шпицький). 4. Сімейство спочиває у садочку: матуся, батько і малі
синочки (О. Довгоп'ят). 5. Поля, ліси, гори, болота, річки й озера —
усе покрите таємничістю (за В. Маликом).
♦ Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення у реченнях із
узагальнювальними словами. Звіртеся з таблицею.
ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ речення можуть бути
УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА або СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (УС)
На берегах однойменних річок

виросли \міста Харків, Ужгород, .
Полтава (за І. Білим). ( § ) ■ © ■ © • ©
Донець, Донбас, Донеччина —
щг назви'] містять наймення річок ([У С р
Дон і Донець (А. Коваль). © ■ © • © -
Узагальнювальне слово є тим членом речення,
що й однорідні члени, яких воно стосується.
2 0 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и у з а г а л ь -
н ю в а л ь н і с л о в а (а б о с л о в о с п о л у ч е н н я ) . О д н о р ід н і ч л е н и р е ч е н н я
п ід к р е с л іт ь , у з а г а л ь н ю в а л ь н і с л о в а в із ь м іт ь у р а м к у .
ЕШ Н» Праворуч і ліворуч ростуть дерева |: дуби й берези

(І. Сенченко).
1. Біля хати ростуть мальви та жоржини (/. Складаний). 2. По
ногах, по руках, по обличчю сікли височенні курай, буркун,
ковила, катран і чорнобиль (О. Ільченко). 3. І пісні, і приказки, і
прислів’я — ... вражала багатством поезії, жарту, гумору,
практичного розуму (/. Нечуи-Левицький).
Щ : 1 Н ^ Квіти. Народна творчість. Трави.
♦ Складіть і запишіть речення, які відповідають поданим у таблиці схемам.
♦ Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи.
У поета Миколи Луківа є такі рядки: «Все з н а й о м е і р ід н е д о б о л ю в
душ і: і к р и н и ц я в саду, і ч е р в о н а калина». Що рідне й особливо близьке
вам? Висловте свою думку письмово реченням з однорідними членами та
узагальнювальним словом при них.
2 1 . С к л а д іт ь і з а п и ш іт ь в и с л о в л ю в а н н я , з а г о л о в к о м д о я к о г о м о г л и б
с т а т и с л о в а п о е т е с и т а в ч и т е л ь к и О л ь г и Д о в г о п ’я т « Я к м е н і х о т іл о ся
с л о в а м и о с е н і п е й з а ж і з м а л ю в а т ь !» . В и к о р и с т а й т е р е ч е н н я з
о д н о р ід н и м и ч л е н а м и .
Чи згодні ви зі словами поета Олекси Довгого «Уся к р а с а світу в й о го
^ розмаїтості, багатогранності, неповт орност і »? Відповідь розпочніть
так: Я з г о д е н ( н е згод ен ), тому щ о ...
Уживайте речення з однорідними членами.
2 2 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и т а р о з с т а в л я ю ч и
г р о з д іл о в і з н а к и . О д н о р ід н і ч л е н и р е ч е н н я п ід к р е с л іт ь .
1. Н ..С И до людей всі думки почут..я і слова. І серце твоє не
згорить не замовкне не згасне (М. Рильський). 2. Душа і трудит..ся і
мріє (М. Сингаївський). 3. Добра любові честі шани ще квітнуть квіти
і не в’януть (І. Коваленко). 4. Любов і віра а не каламуть хай осіняють
нашу путь (В. Чуйко). 5. Щастя — це трикутник а в нім три боки віра
надія любов (Б. І. Антонин). 6. На нашій з..млі родиться щедро
правда добро мудрість розум честь і відвага (Є. Гуцало). 7. І як
звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава! (Яр Славутич).
♦ Складіть і запишіть речення, які відповідали б таким схемам:
ОО©'0 ©0 -
о с о о е о
2 3 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я , п р а в и л ь н о їх ін т о н у ю ч и . В и з н а ч т е з в е р т а н н я .
Я к а р о л ь з в е р т а н н я у м о в л е н н і?
1. Пані, це вересня пізні дні. Пані, невдовзі жовтень (Є. Маланюк).
2. Роки собі пливуть, а ви все красивіші, матусенько моя (Я. Кир'ян).
3. Доземно, брате, кланяюсь тобі! (Є. Гуцало). 4. Ти впізнав мене,
лісе! (Я. Камінецький). 5. Колосочку! Дозрівай, зерно туго наливай
(Т. Коломієць). 6. У радості, у горі йду, криниченько, до тебе!
(П. Перебийніс). 7. Так шуміть же, гаї неозорі (В. Сосюра).
♦ Визначте звертання непоширені та поширені.
♦ Які зі звертань є риторичними? Свою думку доведіть. Значення терміна
рит оричні зверт ання з ’ясуйте за поданим у кінці підручника словничком
термінів.
♦ Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених звертаннями.
2 4 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и .
1. Розцвітай же слово і в родині і у школі! Пречудесно пречудово
розцвітай же слово! (Я. Тичина). 2. Я без тебе мово без зерна полова
соняшник без сонця без птахів діброва (Ю. Рибчинський).
3. Розвивайся й далі мово наша рідна (О. Підсуха). 5. В комп’ютер не
закласти доброти. Це все набуток древній твій людино! (Л. Забаиїта).
♦ Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Обґрунтуйте вживання
розділових знаків.
♦ Визначте звертання непоширені й поширені.
♦ Визначте й підкресліть у словах вивчені орфограми. Який розділ науки
про мову вивчає правопис слів?
Які звертання ви вживаєте у спілкуванні зі знайомою людиною? Із
незнайомою?
2 5 . П е р е п и ш іт ь , с т а в л я ч и п о д а н і в д у ж к а х ім е н н и к и у ф о р м і к л и ч н о г о
в ід м ін к а . Р о з с т а в т е п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и .
1. Дай (Бог) воювати, щоб шабель не виймати. 2. Терпи (козак)
горе, то перепливеш море (Народна творчість). 3. Що з тобою любий
(хлопець)? (І. Драч). 4. Шануй (юнак) батьківські шляхи (Б. Олійник).
5. Як прийшла Покрова, сиди (чумак) вдома (Народна творчість).
6. Не зупиняйся (друг) в хуртовині (Я. Воронько). 7. (Мисливець)
юний уже пора на лови (Є. Гуцало). 8. Не тобі (вовк) кози пасти
(Народна творчість).
♦ У яких словах при творенні їхніх форм відбулося чергування звуків?
Назвіть ці звуки. Який розділ науки про мову вивчає звуки мови та мовлення?
♦ Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання
♦ Складіть і запишіть речення, які відповідали б таким схемам:
Складіть за змістом фотографії 3 -4 речення зі звертаннями.

*
26. П р о ч и та й те речення, в и зн а ч те в к о ж н о м у гр ам а ти ч н у основу.
П е р е б у д у й т е р е ч е н н я т а к , щ о б п ід м е т и с т а л и з в е р т а н н я м и . У т в о р е н і
р е ч е н н я з а п и ш іт ь .
Цвітуть Петрові батоги (А. Подолинний). — Цвітіть,

Петрові батоги!
1. Усміхались чорнобривці карими очима (Б. Олійник). 2. Осінь
запалила смолоскипи хризантем (С. Мудрик). 3. Вітер із листя у
парку виклав рожеву мозаїку (О. Дяк). 4. Вітер повіяв. Листя
злетіло, як пташенята дрібні (А Подолинний).
♦ До якого виду за метою висловлювання належать записані вами речення?
♦ Виділені слова розберіть за будовою. Який розділ науки про мову вивчає
будову слів?
♦ Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Який розділ науки про
мову вивчає лексичне значення слів та особливості їхнього вживання?
Ііи в іи гс п п х І А У .З АІ А Л Ь П С П П Я
2 7 . П р о ч и т а й т е п о е з ію . В и з н а ч т е в т е к с т і з в е р т а н н я т а в с т а в н і с л о в а .
Дуб на Хортиці
Могутній дуб. Він півтисячоліття
Стоїть на Хортиці! Роняє жолуді.
Він простяга могутні руки-віття,
Купає їх у дощовій воді.
Наш дубе, дубе! Хто тобі дав сили
Устояти проти вітрів і злив?
Мабуть, земля, яка тебе ростила?
Мабуть, народ, який тебе садив?
Таким от дух свого народу бачу:
Не сточить його шашіль і черва.
Як дуб оцей, міцну він має вдачу,
Вона віки нетлінна і жива.
Любов Забашта.
♦ Визначте тему й головну думку вірша.
Чому саме з хортицьким дубом порівнюють незламність народного
^ духу? Відповідь побудуйте у формі роздуму. Вживайте вставні слова
мабуть, певно, о чеви д но , отже, б е з сум ніву.
2 8. П р о ч и т а й т е реч енн я. В и зн а ч те вста в н і с л о в а . Ч о м у такі с л о в а

називаю ть вставним и?
1. Людина, може, й не безсмертна, але безмежна (П. Загребельнии).
2. Будь ласка, будь сильним і мужнім (О. Слоньовська). 3. Добро і зло.
На їх межі не раз здригався світ, звичайно (В. Черепков). 4. І у борні
я, власне, переміг (М. Зеров ). 5. Без сумніву, доля мови невіддільна
від долі народу (В. Р адчук). 6. Майбутнє, зрештою, залежатиме від
рівня духовності людини (Олесь Гончар).
♦ Визначте значення кожного вставного слова. Звіртеся з таблицею,
поданою на наступній сторінці.
♦ Яка роль вставних слів у мовленні? Чи є ці слова членами речення?
Хортицький дуб, Дніпрогес — це символи Запоріжжя. Що є символом
а вашого рідного міста або села? Які символічні рослини або споруди ви
знаєте? Підготуйте розповідь про них. Уживайте речення зі вставними
словами.
ВСТАВН І С Л О В А (С П О Л У Ч Е Н Н Я С Л ІВ ) М О Ж У Т Ь ВИ РАЖ АТИ
АБО ВКАЗУВАТ И НА:
Д О С Т О В ІР Н ІС Т Ь звичайно, дійсно, безперечно, без сумніву,

П О В ІД О М Л Е Н Н Я , У П Е В Н Е Н ІС Т Ь безумовно, певна річ
Н Е В П Е В Н Е Н ІС Т Ь ,
може, певно (є), можливо, здається, очевидно
М О Ж Л И В ІС Т Ь , Й М О В ІР Н ІС Т Ь
по-моєму, кажуть, на думку...,

Д Ж Е Р Е Л О П О В ІД О М Л Е Н Н Я
за свідченням..., як відомо, як відзначено...
Е М О Ц ІЙ Н У О Ц ІН К У на щастя, на жаль, на диво, на сором,

П О В ІД О М Л Ю В А Н О Г О на лихо, дивна річ, як на гріх
Л О Г ІЧ Н Е З Н А Ч Е Н Н Я ,
по-перше, по-друге, отже, зрештою, нарешті,
В И Д ІЛ Е Н Н Я О С Н О В Н О Г О
до речі, виявляється, навпаки, проте, однак
В П О В ІД О М Л Е Н Н І
У В ІЧ Л И В ІС Т Ь будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте
уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу,

П Р И ВЕ РН ЕН Н Я УВАГИ
вірите, власне, між нами кажучи
29. П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и .
1. Може десь здалеку землетруси нам наслали вітру і дощів?
(М. Нагнибіда). 2. Заблудилися напевно в цьому лісі ми з тобою
(О. Слоньовська). 3. Мабуть справді іноді й природі треба всеочисної
грози? (/. Гнатюк). 4. Чого б здавалося журитись, коли правда на
твоєму боці? (М. Стельмах). 5. Бува тікаєш сам від себе
(А/. Ільницький).
♦ Визначте значення кожного зі вставних слів.
т^т Роздивіться фотографії, уміщені на сторінках 28, 29. Складіть за ними і
▼ V запишіть речення, що відповідали б таким схемам:
ЧЕРКАСИ.
Пам'ятник,
присвячений
90 -р іч ч ю водоканалу
Д е я к і с л о в а м о ж у т ь в и к о н у в а т и р о л ь і в с т а в н и х слів, і
ч л е н ів р е ч е н н я . У т а к и х в й п а д к а х т р е б а б у т и о с о б л и в о
у в а ж н и м щ о д о в ж и в а н н я р о з д іл о в и х з н а к ів .
ПОРІВНЯЙТЕ:
Все навколо казкою Здається, це було зі мною вчора

здається (В. Сосюра ).
( Б. О стапенко ).
Та н іч б у л а иа.дм.во На диво, к о л о цього п и т а н н я він
схож а ( Г. К оваль). н а й д о в ш е м о р о ч и вс я
( Б. Грінченко).
Ш ГШ П > В ставн і слова не є членами речення. Якщ о ж слово за

зм істом пов’язан е з іншим словом у реченні й до нього
можна поставити питання, воно є членом речення,
отже не є вставним .
ЗО . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я , в и з н а ч т е в с т а в н і с л о в а . П е р е п и ш іт ь т іл ь к и
р е ч е н н я з і в с т а в н и м и с л о в а м и . Р о з с т а в т е в н и х п р о п у щ е н і р о з д іл о в і
зн а к и .
1. Може зламатися тіло, але ніколи — дух (О. Стефанович).
2. Може прийде звістка радісна мені (А. М алиш ко). 3. Буває словом
обізвешся і клопоту потім не оберешся (Я. Усенко). 4. Таке буває на
землі з людиною нечасто (Я. Перебийніс). 5. Кажуть люди, що судьба
така мені (А. М а ли ш ко ). 6. Кажуть пізнаються у житті люди за
дрібницями і вчинками (Д. Л уценко).
♦ Поясніть, як ви розрізняєте вставні слова та однозвучні з ними члени
речення.
^ 3 1 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і
зн а к и .
1. Україно під небом твоїм калинові пливуть острови
(А. Д ем иденко). 2. Не любити цю землю Їй-Богу не можна (М. Л уків).
3. Мій друже я красу люблю! (М. Вороний) 4. Краса можливо нас таки
врятує (М. Руденко). 5. Душе моя чого бажаєш ти? (Д. П авличко).
6. Уважно прошу слухайте мене (Г. Ч убач). 7. Будь ласка не
дивуйтесь тому диву (Л. К уліш Зін ьків). 8. Куди ж ми люди добрі
ідемо? (А. М и х а й л е в с ь к и й ). , 9. Справді сонця тут немає
(В. С ам ійленко). 10. Ліс був осінній отже прозорий (Ю . Яновський).
♦ Напишіть, уживаючи звертання та вставні слова, лист до одного з
адресатів: близького родича; найкращого друга; відомого журналіста або
письменника; улюбленого співака або кіноактора.
Складання діалогів
Говоріння
т -
3 2 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г , щ о м іг б и в ід б у т и с я м іж с а м о т н ь о ю
б а б у с е ю т а її с у с ід к о ю - с е м и к л а с н и ц е ю , я к а п р и й ш л а д із н а т и с я , я к о ї
д о п о м о г и п о т р е б у є с т а р е н ь к а . У р е п л ік а х у ж и в а й т е п о д а н і в р а м ц і
з в е р та н н я та в ста в н і с л о в а . Н е з а б у в а й т е п р о е ти к е тн і ф о р м у л и (с л о в а
в в іч л и в о с т і) .
З в е р т а н н я : Ольго Петрівно, бабусю, шановна сусід ко ...; Оленко,

дитинко, сусідонько...
В с т а в н і с л о в а ( с п о л у ч е н н я с л ів ) : може, звичайно, мабуть,
на мою думку, безумовно, очевидно, по-перше, по-друге...
Е т и к е т н і ф о р м у л и : будь ласка, прошу, дякую, вибачте,
перепрошую...
3 3 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г м іж в ід о м и м с п о р т с м е н о м , к о т р й й
п р и їх а в д о ш к о л и , я к у в ін з а к і н ч и в д е с я т ь р о к і в т о м у , т а
с е м и к л а с н и к о м . М е т а г о с т я — д і з н а т и с я , ч и п р а ц ю ю т ь щ е в ч и т е л і, я кі
й о г о н а в ч а л и , я к в е д е т ь с я с у ч а с н и м у ч н я м . У р е п л ік а х у ж и в а й т е
п о д а н і в р а м ц і а б о с а м о с т ій н о д іб р а н і з в е р т а н н я т а в с т а в н і с л о в а . Н е
за б у в а й те п р о етикетні ф о рм ули .
З в е р т а н н я : хлопчику, любий школярику, друже, парубче, пане,

добродію...
В с т а в н і с л о в а ( с п о л у ч е н н я с л ів ) : здається, між іншим, кажуть,
коротко кажучи, на жаль, певно, відома річ, немає сумніву...
3 4 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г , щ о м іг б и в ід б у т и с ь у ш к іл ь н о м у
к о р и д о р і м іж с е м и к л а с н и ц е ю т а п е р ш о к л а с н и к о м , я к и й « з а г у б и в с я » і
н е м о ж е з н а й т и с в ій к л а с . М е т а м а л ю к а — з н а й т и в ч и т е л ь к у т а
о д н о к л а с н и к ів . М е т а с е м и к л а с н и ц і — з а с п о к о ї т и с х в и л ь о в а н о г о т а
з л я к а н о г о х л о п ч и к а , р о з п о в і с т и , я к з н а й т и « с в о їх » . У р е п л і к а х
уж ивайте зве ртан ня та вставні слова.
ХМЕЛЬНИЦЬКИМ.
Мікрорайон Озерна
3 5 . П р о ч и та й те речення, в и зн а ч те в к о ж н о м у гол овні члени речення.
Я к і з р е ч е н ь п р о с т і, я к і — с к л а д н і ? Я к в и ц е в и з н а ч и л и ? З в ір т е с я з
таблицею .
1. Легко, тихо, аж несміло листям липа шелестіла. Два лелеки
пролітали і на липі спочивали. Як лелеки полетіли, липа вслід їм
шелестіла (Г. Чубач). 2. Ви чули, як шумлять бори у вересневі
вечори? (А Малишко). 3. Захопило літо вересень в полон (/. Драч).
5. Промайнуло літо, осінь наступила, пожовтіле листя на траву
струсила (Ю. Броницькиіі). 6. А я дивлюся крізь фіранку на цю осінню
благодать (Г. Чубач). 7. В осінньому лісі пахне грибами (М. Луків).
ПРОСТІ СКЛАДНІ
Мають одну граматичну основу Мають дві або більше граматичних основ
О с ін ь п а х н е к а л и н о в и м г іл л я м . К а л и н а пост е н а д водою ,
Г. А лексеева, і небо н а д нею с ія .
В. Сосюра.
Складне речення має дві або більше частин, які за своєю будовою
є простими реченнями.
Прості речення у складному можуть бути незалежними одне від одного
за змістом або включати головну частину і залежну (кілька залежних).
Від головної частини до залежної можна поставити питання.
36. П е р е п и ш іт ь . В и з н а ч т е і п ід к р е с л іт ь у р е ч е н н я х г р а м а т и ч н і о с н о в и .
I. 1. Великі хмари холодом нагусли, червоне листя падає в гаю
(Л. Костенко). 2. Там, де ще недавно жнивували, рання осінь ходить
по стерні (М. Луків). 3. Чи, може, я змалку привик, що осінь
туманами плаче? (Д. Фальківськии). 4. Цокають ходики, радіо грає,
ще одна осінь повільно минає (М. Луків).
II. 1. Збереглася наша мова, не погас козацький дух (А Камінчук).
2. Горить мені вікно у рідній стороні, щоб я не заблукав між вікнами
чужими (А Кичинський). 3. Материнське серце спокою не знає, а
любов ніколи в ньому не згасає (В. Білас). 4. Честь людини полягає в
тому, щоб у задоволенні своїх потреб вона залежала тільки від свого
працелюбства, своєї поведінки і свого розуму (Г. Гегель).
♦ Які з простих речень, що входять до складного, є незалежними, які —
залежать одне від одного? Як ви це визначили?
3 7 . Р о з д и в іт ь с я т а б л и ц ю . П е р е п и ш іт ь п о д а н і п іс л я н е ї р е ч е н н я , р о з
с т а в т е п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и . П ід к р е с л іт ь у р е ч е н н я х г р а м а т и ч н і
основи.
КОМУ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ СТАВИМО:

якщо частини складного речення
поєднані без сполучників
якщо частини складного речення

поєднані сполучниками і, т а , а , а л е ,
п р о т е , о д н а к , щ о , щ о б , бо, я к ,
т о м у щ о ... або сполучними словами І
к о л и , я к и й , х т о , д е ...
1. Я дивлюсь як небо вкрили хмари захопили всесвіт хмар отари

(О. Чаиковська). 2. Хризантема тайну знає і під осінь зацвітає щоб її
красою ми милувались до зими (А Костецькии). 3. Я упав я втопився
у хвилях ниви. Високо в небі стояло колосся плавали угорі
рибинками птахи пропливали наді мною човнами хмарки
(В. Голобородько).
♦ Зробіть синтаксичний розбір останнього речення (усно).
♦ Складіть речення відповідно до схем. Запишіть їх.
1 |, Щоб|
♦ Розкажіть про зображене на фотографії, уживаючи

складні речення.
38. П роч итай те речення м овчки, ви зн ачте в них
прям у м ову та сл ова автора. П рочитай те речення
в г о л о с , п р а в и л ь н о їх ін т о н у ю ч и .
1. Стою і думаю: «Навіщо втрачає літні чари
сад?» (Д. Луценко). 2. «От уже й осінь», — сказав
Богдан (М. Стельмах). 3. Ластівки щебетливі на
подвір’ї літають, заглядають у вікна, стукотять у
шибки. Мати каже: «Це гості скоро будуть у хаті».
А бабуся сміється: «В гості осінь іде!»
(А. Камінчук). 4. «Цей метелик не твій, ти про
нього не мрій!» — каже літо до осені
(О. Довгоп’ят). 5. Заходить сонце за ясний поріг, а
я молю: «Побудь іще хвилинку!» (В. Бровченко). 6. Осінь сказала:
«Хіба це жорстоко? Я пропоную вам тишу і спокій» (Л. Скирда).
Подумайте, чому речення з прямою мовою не можуть бути простими.
♦ Поясніть розділові знаки в реченнях із прямою мовою. Звіртеся з таблицею.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ
Я к р и к н у в ж у р а в л ю : «Візьм и мою
Слова автора: «Пряма мова! (?)» журу!»
Л . Г орлач.
Са: «Пм!(?)»
Я з а п и т а л а : «Де тепло?»
Г. Чубач.
В і т и л и с т ю ш е л е с т я т ь : «Раді сонце ми
Слова автора: «Пряма мова».
віт ат ь».
Са: «Пм».
М . Д ем и д о в.
« Д а й м ені квіт ку з поля!» —
«Пряма мова!(?)» — слова автора. я п о п р о с и л а в з е м л і.

М . Ч у м а р на .
«Пм!(?)»-са.
«Хт о ти?» — п и т а в е р б о в а г і л к а .
М . П роцик.
«Пряма мова», — слова автора. «Іди і поверт ай, будь ласка», — ш у м іл а

м е н і т рава.
«Пм», — са.
В. П ід п а л и й .
3 9 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и . В и з н а ч т е в
кож ном у з речень пр я м у м ову та сл о ва автора.
I. 1. Я привітаюсь Добрий ранок (Г. Чубач). 2. Сідай біля мене
синку каже батько (Я. Куліш). 3. Улас кивнув головою і тихо сказав
Згоден (Григорій Тютюнник). 4. Яринко Це ти весело гукнула жінка
(М. Стельмах). 5. Від мами любої в дитинстві почув я вперше ці слова
Реве та стогне Дніпр широкий сердитий вітер завива (за В. Шкодою).
4. Стоїть гора високая раптом заспівала мама (Зірка Мензатюк).
II. 1.3 трибуни присягалася Лисиця Нехай з курей ніхто більш не
боїться (П. Красюк). 2. Двічі в одну ріку не увійдеш проплямкав
Крокодил своїй жертві. 3. Одні кидаються вліво, інші — вправо А я
люблю середину сказав Черв’як і визирнув з яблука (Ю. Береза).
34
4. З’їдять його й моя погасне зірка за Бублика переживала Дірка
(С. Коваль).
♦ Визначте вжиті в реченнях фразеологізми, розкрийте їхні значення.
Пригадайте анекдот зі шкільного життя. Запишіть його, використо
©
40.
вуючи речення з прямою мовою.
П р о ч и т а й т е т е к с т з а о с о б а м и . Ч и з г о д н і ви з д у м к о ю , щ о д іа л о г є
р із н о в и д о м п р я м о ї м о в и ? П о я с н іт ь .
Ішов Василь понад гамірливою дорогою. Ішов сумний, бо іспити в
університет не витримав. А так мріялося стати студентом!
Раптом почув Василь сичання. Дивиться — а посеред шосе Вуж
крутиться. Прилип животом до розтопленого асфальту й не може
одірватися. Говорить Вуж людським голосом:
— Василечку, поможи, бо на цій клятій трасі мене машини
розчавлять!
Схопив хлопець лозину, вуж на неї накрутився. Василь смикнув і
скинув вужа за бар’єр у кювет. Сказав Вуж, що з вдячності за
порятунок виконає три Василевих бажання.
— Хочу мати диплом про вищу освіту! — каже хлопець.
Поліз Василь у кишеню, а там — документ.
— Хочу бути вродливим, як фотомодель! — просить Василь.
Витяг дзеркальце, глянув, аж звідти красень дивиться. Це ж його
й рідна мати не впізнає! Відчуває Василь: не до ладу виходить. Який
з нього фахівець, як він нічого не знає? Яка з нього фотомодель та й
навіщо йому це?
— Чи ж можна, — питає, — Вужику, відмінити мої обидва
бажання?
— Гаразд, уже відмінив, — просичав Вуж.
— Зроби, щоб я став розумний! — попросив Василь.
— Е, голубчику! — Вуж йому. — Вже три бажання я тобі виконав.
Та ти не журися. Дурень, який зрозумів, що він дурень, уже не
дурень. Вистачить у тебе розуму, щоб самим собою бути, гордість
мати і за чужий рахунок не жити. Бувай здоров! — та й поповз собі.
За В. Литвиненком.
♦ Пригадайте народні казки, персонажем яких є Змій або Змія. Якими
рисами наділив народ цих істот? Чому?
т Якби вам довелося зустріти чарівного Змія (Золоту Рибку, Юрзу-
Мурзу), які були б ваші три прохання? Які прохання висловили б, на
вашу думку, ваші товариші? Однокласники? Учителі? Батьки?
41. П е р е п и ш іт ь д іа л о г , п о д іл я ю ч и й о г о н а р е п л ік и й р о з с т а в л я ю ч и
р о з д іл о в і з н а к и . Щ о д о в ж и в а н н я р о з д іл о в и х з н а к ів з в ір т е с я з
т а б л и ц е ю « Р о з д іл о в і з н а к и п р и д іа л о з і» , щ о в м іщ е н а н а с т о р ін ц і 3 6 .
Бабуся мені кажуть їдеш уже онучку скоро їду кажу я. Знову до
Києва питають бабуся. До Києва відповідаю я. Замислились моя бабуся
а потім кажуть А я ж у Києві так і не була. Усе життя збиралася та так і
не зібралася. Поїдемо бабусю І мені буде веселіше. А назад як я без тебе
питають бабуся. Посаджу вас на поїзд попрошу кондуктора попередити
де вам виходити. Тато виїдуть на станцію й заберуть вас.
З а О ст ап ом Виш нею.
♦ Складіть і розіграйте діалог між семикласницею та її бабусею, яка хоче
подарувати дівчині свою улюблену вишивану сорочку.
Перші чотири репліки діалогу складіть і запишіть відповідно до поданих
у таблиці схем.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ДІАЛОЗІ
Слова автора:
—Репліка діалогу.)!?) М и к о л к а т е л е ф о н у є т о в а р и ш е в і:
Са: — С е р г ію , в и х о д ь г у л я т и .
-Рд.<!?)
- Репліка діалогу, - слова автора.
— М е н е м а м а н е п у с к а є , — в ід к а з у є т ой.
- Рд, - са.
—Репліка діалогу? - слова автора.

— Ч о м у це? — д и в у є т ь с я М и к о л к а .
- Рд? - са.
— У ч и т елька поскарж илася. Вона

— Репліка діалогу! —слова автора. з а п и т а л а , х т о н а й в ір н іш и й
-Р д ! —са. ч о т и р и н о ги й д руг, а я с к а за в , щ о
л іж к о ! — в і д п о в ід а є С е р г ій к о .
Роздивіться фотографію. Складіть діалог, який міг би відбутися між

И мешканцями цього подвір’я та гостями міста.
♦ Як ви вважаєте, чи гарно вдягнена дівчинка,
зображена на фотографії? Свою оцінку обґрунтуйте.
Які етикетні формули (слова ввічливості) найчас
тіше вживають у спілкуванні ваші однокласники?
Члени вашої родини? Сусіди? Перехожі на вулиці?
Поясніть, чому.
Чи знаєте ви правила комп’ютерного спілкування?
Ш Запишіть кілька з них.
4 2 . Щ о в у с н о м у м о в л е н н і п о ш и р е н іш е — м о н о л о г
чи д іа л о г ? А в п и с е м н о м у ? Ч и м ц е п о я с н и т и ?
Яка форма спілкування (діалог чи монолог) для вас
легша? Поясніть, чому.
♦ Розкрийте зміст вислову поетеси Світлани Йовенко
«Понад у с е ціную діалог: р ух дум ки й вуст».
§ 2. ЧАСТИНИ МОВИ
4 3 . П о д а н і с л о в о с п о л у ч е н н я з а п и ш і т ь у т а к ій п о с л ід о в н о с т і:
• ім е н н и к + п р и к м ет н и к ;
• ім е н н и к + ім е н н и к ;
• д і є с л о в о + п р и с л ів н и к .
Осінні хмари; пливуть високо; небо осені; пустотливий
вітер; налетів несподівано; злякано затремтіли; холодні
промені; сумне сонечко.
♦ Із двома-трьома словосполученнями складіть речення (усно).
♦ Який розділ науки про мову вивчає словосполучення й
речення? Який розділ вивчає частини мови?
Доберіть назву до фотографії, на якій зображено один із
™ київських мікрорайонів, мешканці якого пам’ятають про
своє сільське коріння. Назву побудуйте за такою формулою:
прикметник + іменник + іменник з прийм енником .
С л о в о в и в ч а ю т ь р із н і р о з д іл и н а у к и п р о м о в у .
Я к щ о л е к с и к о л о г і я д о с л ід ж у є л е к с и ч н е з н а
чення, походж ення й уж ивання с л ів ,
словотвір — способи їх н ь о г о творення,
орф ограф ія — п р а в и л а н а п и с а н н я с л ів ,
синтаксис в и в ч а є с л о в а я к б у д ів е л ь н и й
м а т е р іа л д л я с л о в о с п о л у ч е н ь і р е ч е н ь , т о с л о в а
я к ч а с т и н и м о в и в и в ч а є р о з д іл н а у к и п р о м о в у —
м о рф о ло гія.
I l U D l U r C f l r D I І А УJ A I А Л Ь П С П П И B K I D ' I C n U l U
4 4 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е с а м о с т ій н і т а с л у ж б о в і ч а с т и н и м ови.
П о я с н іт ь в ід м ін н іс т ь м іж н и м и .
Знову осінь, знов у дальній вирій
Птаство з України відліта,
У високім піднебеснім вирі
Піднебесну путь свою верста.
Полетіла пісня солов’їна,
Десь вона у небесах пливе.
Як же солов’їна Україна
Без тієї пісні проживе?
Полетіла пісня журавлина,
Журавлино-українний спів.
Як же журавлиній Україні
Зиму зимувать без журавлів?
Осеніє у душі, смеркає.
Вітер смеркнув, смеркнув пізній сад...
Мов душа у вирій відлітає —
І не повертається назад.
Євген Гуцало.
♦ Визначте лексичні та граматичні значення виділених слів.
♦ Доберіть до поезії кілька заголовків. Що відбиває кожен із них — тему
вірша чи його головну думку? Якими частинами мови виражений кожен
заголовок?
Поясніть, яким настроєм перейнята поезія. Що спричинило такий
настрій? Чи збігається настрій автора поезії з вашим? Чому?
^
45. П е р е п и ш іт ь , у к о ж н о м у з р е ч е н ь п і д к р е с л і т ь у с і ч л е н и
ІІ
речення. Ви зн ачте , яко ю ча сти н о ю м ови вираж е ний кож ен член

р е ч е н н я . З в ір т е с я з т а б л и ц е ю .
1. І пісню кожної пташини на
пам’ять вивчила луна (Л. Талалай).
2. Свята душа Марусі Чураївни крізь
пісню чебрецями пророста (В. Беля).
3. Бринить і проміниться лагідна синь,
і світиться Світязь на цілу Волинь
(М. Луків). 4. Трави найвищі у світі на
схилах Говерли (О. Дяк). 5. Дев’яносто
відсотків інформації про навколишній
світ доносять очі (А. Мороз).
♦ Який розділ науки про мову вивчає
члени речення? Який — частини мови?
♦ Виділені слова розберіть як частини
мови {усно).
♦ Визначте у словах орфограму «велика літера». Обґрунтуйте написання
цих слів.
4 6 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х т е к с т у к іл ь к а с а м о с т ій н и х і
к іл ь к а с л у ж б о в и х ч а с т и н м о в и . П о я с н іт ь в ід м ін н іс т ь м іж н и м и .
Споконвіку люди не були байдужі до назв своїх поселень.
Найчастіше міста, селища, села іменували за їхньою прикметною
ознакою. Деякі міста названі за належністю комусь. Тому серед назв
міст є чимало іменників прикметникового походження: Миколаїв,
Васильків, Харків.
Виявляється, серед назв міст дуже мало числових. Найвиразні
шою з-поміж назв, пов’язаних із числом, є П’ятихатки. Походження
такого наймення пояснюють тим, що колись давно в цій місцевості
оселилося п'ятеро людей або спочатку тут стояло лише п’ять
будинків.
Походження більшості назв пояснюють давні легенди й перекази.
А з чим або з ким пов’язують походження назви вашого міста чи
села?
З журналу.
♦ На висловлене наприкінці тексту запитання дайте відповідь тричі:
• уживаючи якнайбільше іменників;
• уживаючи якнайбільше прикметників;
• уживаючи займенники і числівники.
♦ Зробіть висновок про роль кожної з цих частин мови у мовленні. Чи
потрібно надуживати кожною з них? Чому?
47. П о с т а в и в ш и с л о в а ( я к щ о ц е с а м о с т ій н і ч а с т и н и м о в и ) в п
т р іб н ій г р а м а т и ч н і й ф о р м і т а с к о р и с т а в ш и с ь с л у ж б о в и м и
ч а с т и н а м и м о в и , с к л а д іт ь і з а п и ш і т ь р е ч е н н я .
1. Геніальний, три, скрипаль, сидіти, стебло, одне, на. 2. Вага,
стебло, зламатися, розлетітися, джміль, та, від, і. 3. Літак, джміль,
гудіти, собі. 4. Джміль, вони, гудіти, собі, спросоння, до, і.
4 8 . С к л а д іт ь і з а п и ш іт ь в и с л о в л ю в а н н я ( 4 - 6 р е ч е н ь ) п р о р ід н е м іс т о
або село.
♦ Зробіть підрахунок: яка частина мови виявилася найуживанішою у
вашому висловлюванні?
♦ Визначте у вашому висловлюванні службові частини мови. Поміркуйте:
чи можна побудувати висловлювання без них? Чому?
§ 3. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ

4 9 . П р о ч и т а й т е с л о в а , д о т р и м у ю ч и н о р м у к р а їн с ь к о ї в и м б в и . Я кі
тр уд н о щ і м ож уть ви ни кнути щ о д о н ап и сан н я кож ного з н и х ?
Пречудовий, приміський, піввікна, пів-Полтави, пів’ягоди,
розповідь, безкінечний, список, ВНЗ, НЛО, драмгурток, змиритися,
синьо-жовтий, кип’яток, кишеня, не здивуватися, незліченний,
непримиренний, київський, малесенький.
♦ Поясніть значення терміна орфограма. Що вивчають такі розділи науки
про мову, як орфографія та орфоепія?
♦ У кожному слові визначте орфограми, при потребі звернувшись до
поданого на фбрзаці підручника переліку орфограм. Які з орфограм буквені,
які — небуквені? Звіртеся з поданою після вправи таблицею.
Орфограми БУКВЕНІ: Орфограми НЕБУКВЕНІ:
вибір написання слова (певноїбукви) написання слів разом, окремо,

з низки можливих варіантів через дефіс, апостроф, перенос слів,
за умови однакової вимови скорочення слів
Наприклад: черговий — Наприклад: н е х т у в а т и —

орфограма: букви е-и, о р ф о г р а м а : н е з д іє с л о в а м и ;
що позначають ненаголошені с у з і р ’я —
голосні в коренях слів; о р ф о гр а м а : апост роф ;
боротьба — в о д о г р а й . си н ьо -_ ж о вт и й ,
орфограма: букви, що позначають п ів -У к р а їн и —
звуки, які уподібнюються; орф ограм а: н а п и с а н н я
спитати — с к л а д н и х с л і в р а з о м , ч е р е з д е ф іс ;
орфограма: букви з-с к г , го д . —
у префіксах з-(с-) о р ф о гр а м а : с к о р о ч е н н я с л ів
ХАРКІВ.
Історичний центр міста
50. Подані слова запиш іть відповідно в чотири колонки.
СЛОВА3 ОРФОГРАМОЮ:
у префіксі у корені у суфіксі у закінченні
Український, піснею, книжечка, пшениця, милуватися,

пречудово, дивувати, вітру, плащем, теплота, передати,
запорозький, сказати, зміряти, тривога, Анатолійович, Андріївна,
гарячою, вдачею, приєднатися, захистити.
♦ Буквені чи небуквені ці орфограми? Звіртеся з таблицею, поданою на
сторінці 41.
5 1 . У к о ж н о м у з п о д а н и х с л ів в и з н а ч т е о р ф о г р а м у . О б ґ р у н т у й т е
н а п и с а н н я с л ів . З а п и ш і т ь т іл ь к и с л о в а з н е б у к в е н и м и о р ф о г р а м а м и .
Шипшина, блідо-рожевий, щілина, пів’яблука, білосніжний,
сніжно-білий, Валер’ян, польський, книгозбірня, В’ячеслав,
літопис, кішка, незграбний, деревце, калинонька, кущичок,
невисокий, багато, хазяїн, сім’я, зорепад, Мар’яна, учительчин,
здоровенний.
52. П О П РА Ц Ю Й Т Е В ПАРАХ! У кож ном у слові визнач
^ о р ф о г р а м у . Д о б е р іт ь і з а п и ш іт ь п о 2 - 3 с л о в а з ти м и ж
о р ф о г р а м а м и . О р ф о г р а м и п ід к р е с л іт ь .
О сінь — день, мідь...

Колосся, біло-жовтий, патріот, волелюбний, причарувати,
динозавр, жалюзі, столичний, оксамитовий, ясно-синій, п’ятий,
сімдесяти, будь-хто, ні до кого.
♦ Назвіть орфограми буквені та небуквені.
5 3 . П О П Р А Ц Ю Й Т Е В Г Р У П А Х ! П е р е п и ш іт ь , у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и .
П о з н а ч т е м іс ц е н а г о л о с у , п р и п о т р е б і з в е р н у в ш и с ь д о с л о в н и к а .
З а п а м ’я т а й т е в и м о в у с л ів . У к о ж н о м у с л о в і в и з н а ч т е о р ф о г р а м у .
В..мова, в..разний, предмет, в., падок, д..фіс, понят..я,
одинадцять, прият..ль, черговий, к..лометр, навчай..я, в..дання,
зібраная, подолай..я, пом'якшення, заслан..я, завдання.
П ІД К А З К А ! ► Іменники на -а н н я здебільш ого маю ть наголос на тому
сам о м у складі, що й д ієсло в а, від яких вони утворені:
читати — чит ання; запитати — запит ання.
-•% 5 4 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и .
“ 1. Материне..ке серце щастя пр..верта (М. Гірник). 2. Пр..чиста
рідна мова з непам’ятних гл..бин! (Б. Стельмах). 3. Ти власним
прізвищем В І ..Ч И З Н І , мов кров’ю, маєш пр..сягати (П. Перебиіїніс).
4. Запорозька Січ — військово-політична організація українського
коза..тва (з енциклопедії). 5. У спомини топол..ю в..сокою з-за обрію
приходить рідна пісня (Я. Перебийте). 6. Ще дідусь мій пр..мостив
колесо на хаті, і л..леки з тих часів стали прилітати (В. Паронова). 7. І
К О Ж . . Н слухати радий ту казку дідову пр..дивну (Л. Забашта).
♦ Визначте орфограми у словах із пропущеними літерами. Поясніть їх

написання відповідними орфографічними правилами.
♦ У першому реченні підкресліть усі члени речення. Визначте, якими
частинами мови вони виражені.
Поміркуйте, від чого насамперед залежить грамотність людини.
Обговоріть це у класі.
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Зв'язне мовлення
ПРО ТИПИ І СТИЛІ МОВЛЕННЯ
5 5 . Р о з д и в іт ь с я с х е м у . В и з н а ч т е , д о я к о г о т и п у м о в л е н н я н а л е ж и т ь
к о ж н е з п о д а н и х п іс л я н е ї в и с л о в л ю в а н ь .
ТИПИ МОВЛЕННЯ
О ц ін к а
Розповідь І Опис Роздум І
(п р е д м е т а а б о я в и щ а ) |
і і
Що Який? Яка? Який? Яка?
Чому? |
трапилося?! Яке? Які? Яке? Які?
І. Запишалася якось дівчина Арахна своїм умінням ткати й

викликала на змагання саму богиню ремесел Афіну.
Арахна зобразила на своїй тканині вінок із гілля й квітів. Афіна ж
виткала постаті богів. Перемогу присудили богині.
Марнославна Арахна не стерпіла ганьби. Вона зсукала мотузку й
позбавила себе життя.
Та Афіна врятувала дівчину від смерті. Вона окропила ткалю
соком чарівного зілля. Після цього Арахна обернулася на павука. З
того часу й висить павук Арахна у своїй павутині й тче її, як ткала
дівчина за життя.
Давньогрецька легенда.
II. Павук мав довгі, гнуті, як дужки, ноги, велике кругле черевце
і маленьку голівку. Тулуб павука був волохатий і сірий. Волохань
мав восьмеро очей, і всі вони зорили в різні боки.
За Григором Тютюнником.
III. Люди не люблять павуків. Одні їх бояться, інші ними гидують.
Тому павуків часто знищують.
Проте павуки потребують особливої уваги, опіки й захисту. Чому?
Та тому, що вони знищують шкідливих комах більше, ніж усі на
землі тварини, разом узяті. Причому таких небезпечних, як
бавовникова тля чи малярійний комар.
Ось чому не треба павуків губити. Не треба псувати їхню павутину.
З етнографічного довідника.
♦ Розкажіть, як практично розрізнити висловлювання різних типів
мовлення.
56. П о я с н іт ь , я к р о з р із н и т и о п и с п р е д м е т а а б о т в а р и н и т а й о г о о ц ін к у .
3 2 Ш » . О писати можна предмет, який існує, існував або може

існувати в майбутньому. О писати мовець може те , що
він бачить, чує, відчуває на дотик і подібне.
Оцінка предм ета сто сує ть ся д у м к и м о в ц я про т е , що
він бачить, чує тощ о.
¥ТШ Що означає вислів всесвітня інформаційна павутина? Розкрийте перенос-
І ь З не значення словосполучення. Чи доводилося вам працювати з Інтер-
нетом? Чи працюють із ним ваші батьки? Знайомі? Друзі? Складіть висловлю
вання «Моє ставлення д о Інтернету».
5 7 . Р о з д и в іт ь с я т а б л и ц ю . П р о ч и т а й т е п о д а н і п іс л я н е ї в и с л о в л ю в а н н я ,
в и зн а ч те сти л ь кож ного. О б ґр у н ту й те с в о ю дум ку.
СТИЛІ МОВЛЕННЯ
ДЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ
НАЗВА СТИЛЮ ОСНОВНІ ВИДИ (ЖАНРИ)
ВИСЛОВЛЮВАННЯ
У колі близьких людей, Розмова на побутову тему,

РОЗМОВНИЙ
за неофіційних обставин лист до близької людини
Лекція, монографія,
НАУКОВИЙ У науці, освіті, техніці
наукова стаття, підручник
У художній літературі, Вірш, поема, оповідання,

ХУДОЖНІЙ
в усній народній творчості повість, роман, п’єса, казка
Промова, звернення, виступ

ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ У суспільному житті на мітингу, газетна чи журнальна
стаття про життя суспільства
У стосунках між
державами (дипломатії), Закон, постанова, наказ, статут,
ОФІЦІЙНО-
юриспруденції' заява, розписка, протокол, план
ДІЛОВИЙ
(судочинстві), у службових роботи, оголошення, угода
стосунках, ділових паперах
ЦЕРКОВНИЙ У церкві, релігійній Молитва, проповідь,

(КОНФЕСІЙНИЙ) громаді богослужбові книги
І. У Чарівному лісі мешкали перелітки, крихітні ельфи.

Перелітками їх називали, бо вони перелітали з дерева на дерево, з
квітки на квітку. Колись давно вони принесли сюди кожен по
насінинці. Скільки дерев у лісі — стільки й переліток. Учені
нарахували там 11 595 буків, дубів і грабів. А птахи та вітер подбали
про насіння трав і кущів.
Перелітки показувалися на очі тільки тим, хто, на їхню думку,
цього заслуговував: людям щирим, мрійливим, доброзичливим.
Перелітки не були маленькими, як гноми. Щоб виростити дерево,
треба бути не лише мудрим, а й дужим.
у І ІЧ-ЮІ и Г Е П П Л їм Г О Л ІА ІЮ П С П Л И О К І О 'І С П ^ І V-»
Перелітки мали дивовижно вродливі обличчя, які випромінювали

світло. Та краса нагадувала, якою могла б стати людина, якби на
світі не існувало зла й ненависті.
Ніхто не смів зірвати у тому лісі навіть листочка. Дерева тут
ніколи не всихали і не вмирали, бо перелітки дбали про кожне, як
господар про дім, збудований його руками.
- За Г. Пагутяк.
II. Зелені насадження значно впливають на зменшення в повітрі
концентрації шкідливих газів і пилу. Особливо ефективно
справляються з цим завданням хвойно-листяні ліси. На листяній
поверхні осідає до 70 % пилу з атмосферного повітря. Підраховано,
що один гектар тополь упродовж вегетаційного періоду затримує
близько 340 кг пилу. Зелені насадження відфільтровують із повітря
навіть радіоактивні елементи.
З підручника.
III. З метою охорони та збереження рідкісних видів рослин
рекомендуємо:
1) забезпечити зберігання рідкісних видів рослин та рослин, що
зникають, в умовах заповідників і заказників;
2) створити умови для недоторканності, збереження і поновлення
чисельності популяцій видів, що зникають, у природних місцях
їхнього розповсюдження;
3) обмежити збирання харчових, лікарських і сировинних
рослин, що зникають, та добитися введення ліцензій на їх збирання;
4) заборонити заготівлю і продаж таких рослин.
З постанови.
IV. Нині модно зображувати у вигляді дерева не лише родовід
конкретної людини, а й державу. Якщо справді уявити собі державу
у вигляді рослини, потрібно зазначити, що таке духовне дерево має
активно переробляти суспільний вуглекислий газ на життєдайний
кисень. А без надійного історичного й культурного кореня така
держава-дерево може стати тільки примарним перекотиполем. Без
історичної пам’яті та політичної волі державне дерево приречене
піти на дрова для Європи.
З журналу.
V. Щасливий той, хто знайшов мудрість, хто розум придбав, бо
таке придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий
прибуток. Він дорожчий від перлів, бо ніщо не зрівняється з
мудрістю. Вік довгий у правиці мудрості, і в лівиці — багатство й
слава. Шляхи її — шляхи відради, всі стежки її — мирні.
Мудрість — дерево життя для тих, хто її держиться, і щасливий, хто
її тримається. Господь розумом заснував землю, він розумом
утвердив небо.
З Біблії.
58. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В П А Р А Х ! П р о ч и т а й т е . П р о які в и д и м о в л е н н є -
в о ї д ія л ь н о с т і й д е т ь с я в к о ж н о м у у р и в к у ? З в і р т е с я з п о д а н о ю
п іс л я в п р а в и с х е м о ю .
I. Софійка розгорнула книжку. Хоч уже давно перечитала «Трьох
мушкетерів», «Тома Сойєра», «Людину-амфібію», «Останнього з
могікан» із татової бібліотеки, а також усі томи «Гаррі Поттера», у
хвилини відпочинку або розпачу її манили знайомі давні казки.
Народні чи авторські, всі вони гріли Софійчину душу.
М. Павленко.
I I . Козак узяв тонкий аркуш паперу, тонко намазав його медом і
наклеїв підібрані клаптики. Тепер записка набула такого вигляду:
«Року Божого 1750 я, раб Божий, козак запорозький... скарб... Ціле
життя своє збирав гроші, аби допомогти дорогій вітчизні своїй,
зібрав я червінців... талярів казан великий, діамантів та різних
коштовних речей казан малий... все се... у потайному місці... Тому,
кому належить визволити край наш з неволі, тому відкриваю
таємницю сю... Доїдеш до річки... поверни коня й поїдеш лівим
берегом угору проти течії... Побачиш високу кручу, на вершині сірий
камінь... Вийди на кручу... розчахнутий дуб... пройди й спинися під...
сонця сімдесят два кроки... там по...»
За М. Старицьким.
III. Екзамен юнак прийшов тримати з якимось душевним
неспокоєм. Коли надійшла його черга, зблід і довго не міг сказати
першого слова. Потім заспокоївся. Говорив тихо й несміливо, і лице
його було таким напруженим, що викладач без жалю не могла
дивитися на нього. Він неправильно провідміняв іменник, поплутав
суфікси, неправильно вимовляв дієслова. Хлопець відповів і сів за
стіл, витираючи піт із чола так, ніби тільки що прийшов від плуга.
За Григорієм Тютюнником.
♦ До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися, виконуючи вправу?

Поясніть.
З в ’язне мовлення | Усне складання висловлювання
І Читання *Говоріння|
▼
5 9 . П р о ч и т а й т е у р и в о к із ф а н т а с т и ч н о ї п о в іс т і М а р и н и т а С е р г ія
Д я ч е н к ів « Д и к а е н е р г ія . Л а н а » . Л е к с и ч н е з н а ч е н н я в и д іл е н и х с л ів
з ’я с у й т е з а т л у м а ч н и м с л о в н и ч к о м у к ін ц і п ід р у ч н и к а . Д о б е р іт ь до
в и с л о в л ю в а н н я з а г о л о в о к , я к и й в ід б и в а в б и й о г о т е м у .
...Коли розвиднюється, мене підіймають у гніздо. Це на двохсотому
поверсі, проте сходами здиратися не доводиться. На мені застібають
збрую — складне переплетіння ремінців на поясі, стегнах і плечах. До
спеціального карабіна прикріплюють трос. Другий кінець троса
приєднано до противаги у ліфтовій шахті.
Трос тягне мене вгору. Невдовзі я зависаю на
тросі, як павук на павутинці, перед чиїмись бал
конними дверима. Та балкона немає — двері
виходять у порожнечу. На дверях табличка:
♦Ласкаво просимо. Витирайте ноги». Стукаю.
Мені відчиняють.
Навколо мене люди сидять на підвіконнях,
звісивши ноги над безоднею, у їхніх руках —
мегафони.
Мешканці будинку базікають із сусідами.
Просто так, знічев’я.
Мегафони дуже спотворюють звук. Металевий і
трохи моторошний, він лине далеко, долаючи
навіть туман. Людське мовлення, пропущене через
мегафон і відстань, важко, навіть неможливо зро
зуміти. Тому тут на цей випадок виробилась особ
лива мова, що складається тільки з голосних.
Люди не то говорять, не то співають. Виходить
ніби пташиний крик, він летить у туман, за
кілька секунд приходить відповідь. Я нічого не
розумію, зате всі інші розуміють чудово. Один
смикає за шнурок на руків’ї мегафона і цим
підзаряджає слабенький акумулятор. Потім
кричить щось дуже коротко й дзвінко. Коли
надходить відповідь, він заходиться від сміху,
ледь не падає з підвіконня. Я почуваюся дуже
невпевнено, бо нічого не чую і не розумію.
Вежі мегаполіса залито туманом, який
нагадує старовинний білий парафін. І серед
тиші, серед білої імли перегукуються дивні
ки В
Хмарочос на Русанівці голоси — металеві, пташині.
Письменники передали своє уявлення про мовлення і мову людей
майбутнього. Пофантазуйте: як інакше могли б спілкуватися наші
далекі нащадки? Кращим чи гіршим буде таке спілкування за спілкування
наших сучасників? Розкажіть про це однокласникам.
Уявіть, що в наше сьогодення фантастичним способом потрапив ваш
© одноліток із далекого минулого. Що б він міг подумати про спілкування
за допомогою мобільних телефонів? Від його імені розкажіть про це у класі.
6 0 . П р о ч и т а й т е у р и в о к із с у ч а с н о ї к а з к и Г а л и н и П а г у т я к . Д о б е р іт ь д о
нього заго л о во к.
Дівчинка розгорнула старовинну книжку, видрукувану на
сірувато-жовтому папері. Вона здогадалася, що це — тайнопис.
Інколи потрібне життя, і не одне, щоб тайнопис розшифрувати.
Раптом щось ляснуло, тверді книжкові палітурки розчахнулися,
наче двері. Людина побачила крихітного чоловічка з мітелкою в
руках, що швидко йшов уздовж рядків титульної сторінки.
Мітелкою він змітав тайнопис, і під ним проступали літери тієї мови,
якою Людина розмовляла й читала все життя. Вона прочитала назву
книги: «Енциклопедія. Усе, що було, є і, можливо, буде».
Сторінки книжки ненастанно ворушилися. Там працювали у поті
чола десятки гномів із мітелками. Вони давали їй змогу прочитати
цю незвичайну книжку. Книжки хочуть, щоб їх читали. Так само
люди хочуть, аби про них знали.
Дуже обережно Люцина взяла книжку й розгорнула тремтячими
руками. «А-ба-ба-гала-мага», — прочитала вона перше слово, бо всі
енциклопедії починаються з літери «А». А далі було про нього.
«А-ба-ба-гала-мага» — дитяче слівце, наслідування голосу гуски.
Існувало, а може, й досі існує видавництво дитячих книжок «А-ба-
ба-гала-мага». Колись так називали дітей, що не любили читати...
Дивна книжка, та й годі.
♦ Чи уявляєте ви своє життя без читання? Чому? Складіть усне
висловлювання про книжки, які вам подобається читати.
Хто має виховувати у людини любов до читання? Батьки? Учителі?
Бібліотекарі? Свою думку поясніть (усно).
Підготуйте інформаційне повідомлення про українські видавництва, що
Щ випускають книжки для дітей. Проведіть у класі виставку українських
дитячих книжок.
Поясніть, чим корисні людям енциклопедії. Які енциклопедії ви
□ знаєте? Чи вмієте користуватися електронними енциклопедіями?
Багато інформ ації можна знайти в українській версії

вільної та в ідкр и то ї е ле ктр о н н о ї е н ц и кл о п е д ії —
Вікіпедія (h ttp://uk.w ikipedia.org).
“ КЛЮ ЧОВІ СЛОВА:
д іс с л о в о ;
о с о б л и в і ф о р м и д іє с л о в а
( д іє п р и к м е т н и к ,
д іє п р и с л ів н и к );
п р и с л ів н и к ;
с п о с іб т в о р е н н я слів;
о п и с з о в н іш н о с т і л ю д и н и ;
процес праці
§4. ДІЄСЛОВО:
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ,
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ,
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
6 1 . П р о ч и т а й т е . П о с т а в т е п и т а н н я д о в и д іл е н и х с л ів . Щ о
вони о зн ач а ю ть ?
Через роки й відстані я бачу матір. Ось вона йде

подвір’ям, порається біля городини, працює в полі.
Молюся до матері, бо найперше уявляю її над колискою.
Завжди відчував усім серцем її лагідну вдачу, її приязнь
і щедрість. Усе це ми називаємо словом «милосердя».
З а М . С инга ївськи м .
Д ІЄ С Л О В О — с а м о с т ій н а ч а с т и н а м о в и , щ о
н а з и в а є д і ю а б о с т а н п р е д м е т а і в ід п о в ід а є н а
п итання щ о р о б и т и ? щ о зр о б и ти ? щ о р о б л ять ?
щ о з р о б л я т ь ? щ о з р о б и л и ? то щ о .
Д іє с л о в а м а ю т ь т а к і г р а м а т и ч н і кате
г о р і ї : ч ас , ч и с л о , о с о б у , р ід , в и д , спо сіб .
У р е ч е н н я х д іє с л о в а н а й ч а с т іш е в и к о н у ю т ь
р о л ь п р и с у д к ів : С т е п и ^ д р ^ я ^ л и с ^ ш и р о к і
( Б . Г р ін ч е н к о ). Л ю д и й д и т ь п о т о к о м н е у п и н н и м
( В . С о сю р а ). Ч у ж и х к р а ї в н і к о л и я н е б а ч и в
( В . С и м о н е н к о ).
З а п ід р а х у н к а м и м о в о з н а в ц ів , з а п о ш и
р е н іс т ю в м о в л е н н і д іє с л о в о п о с ід а є д р у г е м ісц е
п іс л я ім е н н и к а . У в и с л о в л ю в а н н я х р із н и х сти лів
к іл ь к іс ть д іє с л ів р із н а . Я к щ о в т е к с т а х о ф іц ій н о -
д іл о в о г о с т и л ю д іє с л ів б л и з ь к о 6 % , н а у к о в о г о —
1 0 % , т о в х у д о ж н ь о м у сти лі д о 1 5 % .
Н а й у ж и в а н і ш и м и є д іє с л о в а могти , хотіти , доти ,
жити , говорити, робити.
У м о в л е н н і д іє с л о в а в ж и в а ю т ь і в п р я м о м у , і в
п е р е н о с н о м у з н а ч е н н і. С е р е д д іє с л ів н а й б іл ь ш е
с и н о н і м ів т а а н т о н ім і в . Д іє с л о в а в х о д я т ь д о
с к л а д у б а г а т ь о х ф р а з е о л о г із м ів .
6 2 . П р о ч и т а й т е , в и з н а ч т е д іє с л о в а , п о с т а в т е д о них
п и т а н н я . Я к і з д і є с л і в у ж и в а ю т ь с я у п р я м о м у з н а ч е н н і, а
ЛЬВІВ. я кі — у п е р е н о с н о м у ?
Мадонна оберігає місто
1. Я знаю: ти довго молилася Богу, щоб синові долю
велику послав (Яр Славутич). 2. Мати сіяла сон під моїм вікном, а
вродив соняшник (Б. Олійник). 3. Де мати посіє, там стелиться ласка,
де мати посадить, там сходить добро (В. Крищенко). 4. Материна
молитва з дна моря рятує. 5. Що мати в голову віб’є, того ніхто не
виб’є (Народна творчість).
♦ Визначте вжитий у реченні фразеологізм, поясніть його значення. Укажіть
у фразеологізмі дієслово.
♦ Визначте антоніми. Якими частинами мови вони виражені?
♦ Визначте час, особу, число, рід (якщо є) кожного дієслова.
у**ч 6 3 . П О П Р А Ц Ю Й Т Е В П А Р А Х ! Д о к о ж н о г о д іє с л о в а д о б е р іт ь
с п іл ь н о к о р е н е в і а н т о н ім и , я к і р і з н я т ь с я п р е ф і к с а м и . С л о в а
з а п и ш іт ь п а р а м и , п р е ф ік с и в и д іл іт ь .
ЕЕ Ш З » З л іт а т и с я — р ш л іт а т и с я .
I. Запрягати, відступати, скрутити, відійти, зарядити,
роз’єднати, заплющити.
II. Відкріпити, стулити, відхилити, підперезатися, відстібати,
зашифрувати, від’їхати.
♦ Визначте орфограми у префіксах. Обґрунтуйте написання слів.
64. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В ГРУП АХ! Р озкри й те значення под ан и х ф р азе о л о
г із м ів . С к л а д іт ь і з а п и ш іт ь р е ч е н н я з о д н и м із н и х .
Убирати в себе з молоком матері; і рідна мати не впізнає; різати
правду-матінку.
♦ Визначте у фразеологізмах дієслова. Поясніть лексичне значення кожного
з дієслів. У прямому чи переносному значенні їх ужито? Поясніть граматичне
значення дієслів.
♦ У прямому чи переносному значенні вжиті дієслова у підписах до
фотографій, уміщених на сторінках 52, 53, 57, 59?
6 5 . Р о з д и в іт ь с я т а б л и ц ю . Д о я к о ї к о л о н к и в и в ід н е с л и б к о ж н е з
п о д а н и х д іє с л ів ?
ДІЄСЛОВАОЗНАЧАЮТЬ:
КОНКРЕТНУ ВИЯВИ ПРОЦЕС МОВЛЕННЯ С ТО СУН КИ М ІЖ
ФІЗИЧНУДІЮ СТАН ОЗНАКИ ЙМИСЛЕННЯ лю дьм и
буду ват и спати біліти розповідати шанувати

креслити стояти блищати міркувати поважати
Думати, малювати, світитися, рухатися, упіймати, відповідати,

переписувати, любити, сидіти, голубити, захищати, бігти, ткати,
домовлятися, висіти, обіцяти.
6 6 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л ітер и . В и з н а ч т е д іє с л о в а , п о я сн іть
їх н і л е к с и ч н і з н а ч е н н я . Я кі з д іє с л ів о з н а ч а ю т ь к о н к р е тн у ф із и ч н у д і ю ? С т а н ?
П р о ц е с м и с л е н н я ? У к а ж іть д іє с л о в о , щ о н а з и в а є о д и н із в и д ів м о в л е н н я .
Історія народу мала, має й матиме г..роїчні, траг..чні, щасливі й
нещасливі сторінки. У героїчному виявляєтеся характер народу,
його душевна краса. Такі сторінки хв..люють найбільше. Вони
захоплюють, викликають почуття національної гордості.
В історичному минулому українців було таке неповторне і
л..гендарне явище, як Запоро..ька Січ. Це про неї Микола Гоголь у
повісті «Тарас Бульба» п..сав: «Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді
й дужі. Ось звідки ро..ливаються воля й козацтво на всю Україну!*
З журналу.
♦ З ’ясуйте граматичні ознаки кожного дієслова: час, особу, число, рід (якщо є).
♦ У виділених словах визначте орфограми. Обґрунтуйте правопис цих слів.
6 7 . П О П Р А Ц Ю Й Т Е В П А Р А Х ! П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , п ід к р е с л іт ь у
О - к о ж н о м у гр а м а т и ч н і о с н о в и . Я к и м и ч л е н а м и р е ч е н н я є д іє с л о в а ?
1. Українці зроду люблять пісню і свободу. 2. Як ти смутишся, то
вороги тішаться. 3. Якщо громада забажає, ніхто того не поламає.
4. Сталь має гартуватися в огні, а людина має міцніти в труді.
Народна творчість.
♦ У якому реченні присудок виражений двома дієсловами?
♦ Підкресліть у дієсловах орфограму «м 'який знак». Поясніть уживання
м’якого знака.
Д іє с л о в а н а -ть, -ться п и ш у т ь із м 'я к и м з н а к о м : навчають,

пишаються.
Д іє с л о в а н а -ться в и м о в л я ю т ь т а к : сміються [с'м’ійуц'іа],
граються [грайуц':а].
Д іє с л о в а н а -ш -їмся п и ш е м о б е з м 'я к о г о з н а к а : навчаєш,
пишаєшся. В‘- . і ч так: [навчайеиш]/ [пи*шайемс/:а].
68. П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в т е т а м , д е п о т р іб н о , м ’я к и й з н а к .
І. 1. Діло розумом починаєт..ся, а руками робит-.ся. 2. Коли за все
візьметеся, то нічого не зробиш.. . 3. Кому місяць с в і т и т . . , тому й
зорі всміхаються. 4. Всяка іржа очищает..ся, та сліди лишают..ся.
5. Раз обпечеш..ся, то другий раз побережешься. 6. Краще бит..ся з
орлом, ніж мирит..ся з вороном. 7. Помилиш..ся, запізнитеся —
щастя не спізнаєш.. .
II. 1. День, як зошит новий, роз
гортаєтеся. Час минає, слідів не
лишаєтеся (Р. Мазій). 2. Ти дивиш..ся
на вицвілі картини, перегортаєш., в
пам’яті життя і не повернеш., жодної
хвилини (М. Луків). 3. Час не
забарит..ся, замкнет..ся коло, знову
все здійснитеся (Т. Хоменко). 4. Коли
і] по буднях ти пройдеш.. , чи ж
обійдеш..ся без подряпин? (Ю. Андру-
хович). 5. Нічого кращого в усьому
світі не знайдеш., за любов і працю
(М. Стельмах).
іче,, С . ♦ Виділені слова передайте звукописом.
_______ ________________ иіїт Роздивіться картину О. Фещенка.
Розкажіть про зображене на ній,
Олексій ФІЩЕНКО.
Вечірній спокій уживаючи дієслова на -ть, -ться.
6 9 . П е р е п и ш іт ь , п е р е д а н і з в у к о п и с о м д іє с л о в а з а п и ш іт ь л іте р а м и .
1. [п’ід,іймайе,,ц,:а] місяць над містом, заглядає до мене в вікно
(В. Сосюра). 2. І віє вітер у лице, в гілках [пол6шчеиц/:а]. І геть
промокле деревце в світлицю [просирц':а] (М. Луків). 3. І ніжно
[г6рнепц':а] до мене крило вербиченьки зелене (Я. Лесьєв Лесь). 4. У
криниці голуба вода [с'в’ітигц':а] глибинними вогнями (Д.Луценко).
♦ Підкресліть у словах вивчені орфограми.
Д іє с л о в о м а є п ' я т ь о с н о в н и х форм:
н еозначена ф орма;
особові ф орми;
• д іє п р и к м е т н и к ;
• б е з о с о б о в а ф о р м а н а -н о , -то ;
• д іє п р и с л ів н и к .
^ Л Л Ф ГФ и л и і IX, и К Ф и і КАФІИ. ^ А М и е іІИ М І ЧАСТИНИ м о в и
ФОРМИ ДІЄСЛОВА
ВІДПОВІДАЄ
НАЗВА ФОРМИ ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИКЛАДИ
НА ПИТАННЯ
Дія, стан абопроцес
Неозначена Що робити? Малювати,
поза часом, способом,
форма Що зробити? записати
числом, особою
Що роблю? Малюю,
Особове Що зроблю? Що запишу,
Дія, стан предмета
дієслово робив? Щ о буду малював,
робити? тощо Пудр писати
Ознака предмета за Який? Яка? Яке? Намальований,
Дієприкметник
дією Які? записана
Безособова
Дія, яку сприймаємо Намальовано,
форма Що зроблено?
як результат записано
на -но, -то
Додаткова дія, Що роблячи? Малюючи,
Дієприслівник
ознака, обставина дії Що зробивши? записавши
7 0 . П р о а н а л із у й т е т а б л и ц ю . В и з н а ч т е , д о я к и х ф о р м д іє с л о в а н а л е
ж а т ь в и д іл е н і в п р и с л і в ’я х с л о в а .
1. Добре того навчати, хто хоче все знати. 2. Мудрим ніхто не
вродився, а навчився. 3. Учись, на інших дивлячись. 4. Свою роботу
вимірюй зробленим ділом. 5. Що написано пером, того не
виволочиш волом. 6. Не хвалися, у поле йдучй, а хвалися, врожай
везучи. 7. Хто що знає, тим і заробляє.
7 Які дієслівні форми, на вашу думку, трапляються в мовленні
найчастіше? Поясніть, чому.
7 1 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, н а м іс ц і к р а п о к у с т а в т е д іб р а н і з д о в ід к и
д іє с л ів н і ф о р м и . З а т а б л и ц е ю в и з н а ч т е їх н і н а з в и .
1. Базіка з мухи слона ... . 2. Ви говоріть, а ми будемо ... . 3. Два
брехуни однієї правди не ... . 4. Брехню ... , брехунів б’ють. 5. Аж до
діброви ... наші розмови. 6. У ... рот муха не влетить. 7. До чужого
рота ... ворота. 8. За що куплено, за те ... .
ЬШ Ш » Зробить. Чути. Не приставиш. Підтакувати. Скажуть.
Слухаючи. Закритий. Продано.
♦ У записаних реченнях визначте антоніми. До яких форм дієслова вони
належать?
♦ Визначте в реченнях особові дієслова. Поясніть, як ви їх упізнаєте.
1 7 2 . П е р е п и ш іт ь в и с л о в л ю в а н н я , в и з н а ч т е в н ь о м у д іє с л о в а . З ’я с у й
т е г р а м а т и ч н і о з н а к и к о ж н о г о : ч а с , о с о б у , ч и с л о , р ід ( я к щ о є).
Людство поділяється на дві частини. Перша дивиться телевізор;
друга не дивиться або майже не дивиться його.
Я належу до другої, тому що вважаю телевізор хронофагом. Із
жалем думаю про тих, хто всі свої уявлення та знання про світ черпає
з «ящика». Вони йдуть крізь життя й тягнуть за собою, мовби свою
тінь, невиліковну телезалежність.
Вони все знають, усіх упізнають, носять у голові нав’язані кимось
думки та погляди. Усе, чого не було в «ящику», для них не становить
жодної цінності.
За М. Слабоиіпицьким.
♦ Лексичне значення слова х р о но ф а гз ’ясуйте за тлумачним словничком. Чи
спільнокореневі з ним іншомовні слова хронічний та хр о но ло гіч ни й ?
Перевірте себе за словником іншомовних слів.
♦ Виділене слово передайте звукописом. Поясніть відмінність між його
вимовою та написанням.
♦ Визначте, до якого типу мовлення належить висловлювання. Свою думку
доведіть.
Розкажіть, як ви ставитеся до телебачення. У відповіді вживайте

дієслова, які називають процеси мовлення й мислення. Обговоріть із
батьками та однокласниками переваги і вади телевізійної ери.
МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ, с а м о с т ій н і ч а с т и н и м о в и
І З в ’язне мовлення ~| Складання діалогів

Говоріння
------------т ------------
7 3 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л б г , щ о м іг б и в ід б у т и с я м іж д в о м а
с е м и к л а с н и к а м и - п р й я т е л я м и н а с т а д іо н і п іс л я ф у т б о л ь н о г о м а т ч у .
З м і с т р о з м о в и — о б г о в о р е н н я гр и . У р е п л ік а х у ж и в а й т е п о д а н і в р а м ц і
а б о с а м о с т і й н о д іб р а н і д і є с л о в а - с и н о н і м и н а п о з н а ч е н н я д ій
ф у т б о л іс т ів : ф б р в а р д а , з а х и с н и к а , в о р о т а р я .
Бігти, мчати, нестися, гнатися, чесати.

Рухатися, переміщатися, ворушитися, пересуватися, повертатися,
сунути, перелітати.
Стрибати, скакати, вибрикувати, гопати.
Налетіти, наскочити, нагрянути, налинути.
Ловити, хапати, хватати.
Штовхати, штурхати, штурляти, пхати, підпихати, стусати, тручати.
Перемогти, побороти, подолати, подужати, виграти, розгромити,
розмолотити, пересилити.
7 4 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г , я к и й м іг б и в ід б у т и с я м іж с е м и -
к л ас н и ц я м и -п о д р уж к а м и п іс л я концерту улю бленого с п ів а к а
( с п ів а ч к и , г у р т у ) д о р о г о ю д о д о м у . З м і с т б е с і д и — о б г о в о р е н н я
р е п е р т у а р у т а й о г о в и к о н а н н я . У р е п л ік а х у ж и в а й т е д і є с л о в а на
п о з н а ч е н н я в и к о н у в а н и х а р т и с т а м и д ій .
Співати, виводити, заливатися, горланити, лебедіти, кургикати.

Надірвати (про голос), зірвати, надсадити, підвередити.
Танцювати, стрибати, кресати, вибивати, викаблучувати, садити,
гопкати, чесати, шкварити, утинати.
Говорити, казати, промовляти, балакати, прорікати, цідити,
карбувати, скрипіти, сичати, шипіти.
7 5 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г , щ о м іг б и в ід б у т и с я м іж к л а с н и м
к е р ів н и к о м т а м а т і р ’ю ( а б о б а т ь к о м ) с е м и к л а с н и к а . М е т а б а т ь к а —
д і з н а т и с я п р о у с п іх и с и н а . М е т а в ч и т е л я — п о і н ф о р м у в а т и п р о
н а в ч а н н я й п о в е д ін к у х л о п ц я . У р е п л і к а х у ж и в а й т е д і є с л о в а н а
п о з н а ч е н н я д ій і с т а н ів .
§ 5. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА.
ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА
7 6 . П р о ч и т а й т е т е к с т , в и п и ш іт ь д іє с л о в а , щ о в і д п о в ід а ю т ь
на п и тан ня щ о роб ит и? щ о зроби т и ? Ч и в к а зу ю ть во ни на
о с о б у , р ід , ч и с л о , ч а с д і ї а б о с т а н у ?
Увічливість — це мова людських взаємин. Правила
ввічливості не вдасться просто завчити й використовувати
час від часу. Бути ввічливим — означає бути
доброзичливим і чуйним до людей, поважати їхню думку,
оберігати гідність, бути терпимим до інших і вимогливим
до себе. Справжня ввічливість — це внутрішній такт і
почуття міри. Саме ці якості підкажуть, що можна, а чого
не можна робити або говорити в тій чи тій ситуації.
Такт виявляється у найбуденнішому: в умінні вибрати
тему розмови, делікатно промовчати, не забути привітати
близьких людей із днем народження. Це і є азбука
ввічливості.
За А. Єланською.
Доберіть п’ять дієслів, які, на вашу думку, визначають
поведінку ввічливої людини.
Д іє с л о в а , щ о в і д п о в і д а ю т ь н а п и т а н н я щ о
р о б и т и ? щ о з р о б и т и ?, н а з и в а ю т ь д і є с л о в а м и
неозначеної ф орми. Наприклад: к а з а т и ,
п е р ем о гт и , в ід ч у в а т и .
Н е о з н а ч е н а ф о р м а д іє с л о в а н а з и в а є д ію , с тан
а б о п р о ц е с , а л е н е в к а з у є ні н а ч ас, ні н а о с о б у , ні
н а ч и сл о, ні н а рід. Н а к ін ц і в о н а м а є с у ф ік с -ги (-ть).
Н еозначена ф орма д іє с л о в а мож е бути

б у д ь -я к и м ч л е н о м речення:
• п ід м е то м : Б о р о т и с ь з с ер ц е м — т еж в ід в а га
(М. Стельмах ).
• п р и с у д к о м : П із н а т и м о в у н а р о д у — з р о зу м іт и
й о г о д у ш у ( М . Б у р м а к а ).
• д о д а тк о м : Н е л ю б и в я ( щ о?) л о в и т и п т а х ів
( /7. ІІеребийніс).
• о з н а ч е н н я м : Б а ж а н н я ( я к е ? ) т в о р и т и добрі
д іл а зост а ло сь при м ені на все ж ит т я
( О. Довженко ).
ДНІПРОПЕТРОВСЬК.
Вас вітає • о б с т а в и н о ю : В и х о д и т ь д ів ч и н а із х а т и ( з я к о ю
готель «Україна» м е т о ю ? ) в о д и з к р и н и ц і н а б и р а ,т и (А . М а л и ш к о ).
м и к ф и л и і І Я, и К Ф и і Ґ А Ф І л . ( . А М и ^ І І И Ґ І І Ч А ^ І К І П К І Л Л ^ В К І
Н а й ч а с т іш е д іє с л о в о в н е о з н а ч е н ій ф о р м і в и с т у п а є в р о л і
гол о вн о го ч л е н а речення в о д н о с к л а д н о м у б е зо со б о в о м у
р е ч е н н і: Н е з д е р ж а т ь н а м х в и л і (Б . І. А н т о н и ч ) . Н а з а в т р а
з н о в у в и о и ш и т и в п у т ь ( М .Л у к і в ) .
Д іє с л о в о в н е о з н а ч е н і й ф о р м і м о ж е б у т и ч а с т и н о ю
п р и с у д к а , щ о с к л а д а є т ь с я з д в о х і б іл ь ш е слів: Т ри дит ись
м зі£ к о ж е н я к б д ж о л а ( Д . П а в л и ч к о ) . П р и с у д о к , я к и й
с к л а д а є т ь с я з д в о х а б о б іл ь ш е слів, н а з и в а ю т ь с к л а д е н и м .
Н еозначена ф орм а — п о ч а т к о в а ф о р м а д і є с л о в а .
7 7 . В і д п о д а н и х д іє с л і в н и х ф о р м у т в о р і т ь і з а п и ш і т ь н е о з н а ч е н у
ф о р м у . Д іє с л о в а в н е о з н а ч е н ій ф о р м і р о з б е р іт ь з а б у д о в о ю .
ЕШ И > З а п и с у є — ^ з а п и с у в а т и ,.
Розуміє, цікавлять, заквітчала, вивчатиме, пишеш, перечитали.
♦ Поясніть, чому у вправах 73-74 пропоновані до вживання в репліках
діалогів дієслова подано саме в неозначеній формі.
7 8 . П е р е п и ш іт ь ф р а з е о л о г і з м и , н а м іс ц і к р а п о к у п и с у ю ч и д іб р а н і з
д о в ід к и д іє с л о в а . Р о з к р и й т е з н а ч е н н я к о ж н о г о ф р а з е о л о г із м у .
Байдики ... . П’ятами ... . Мало каші ... . Як у воду ... . Зуби ... на
полицю. І у вус ... . Ніде голці... .
Дивитися. Недути. Бити. Впасти. Накивати. Покласти. З ’їсти.
7 9 . П е р е п и ш і т ь п р и с л і в ’я , у с т а в л я ю ч и з а м іс т ь крапок вибрані з
д о в ід к и д іє с л о в а в н е о з н а ч е н ій ф о р м і.
1. Як почав ..., на сопілку ... . 2. Чужими руками добре вогонь ... .
3. Треба розумом ..., де сила не візьме. 4. Понюхав пирога, та не
вдалось .... 5. Вола звуть у гості не мед ..., а воду ... .
Пити. Возити. Загрібати. Не грать. Орать. Працювати.
Покуштувати.
Значення одного з прислів’їв усно розкрийте у формі оповідання.
а Уживайте дієслова в неозначеній формі.
8 0 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , у д у ж к а х п е р е д к о ж н и м д і є с л о в о м у н е о з
н а ч е н ій ф о р м і з а п и ш іт ь п и т а н н я . У к о ж н о м у р е ч е н н і п ід к р е с л іт ь ч л е н и
р е ч е н н я . Я к и м и ч л е н а м и р е ч е н н я є д і є с л о в а в н е о з н а ч е н ій ф о р м і ?
Р а д іс т ь ( я к а ? ) б а ч и т и й р о з у м і т и — т о н а й к р а щ и й
д а р п р и р о д и (А . Е й н ш т е й н ).
1. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, й чесні
мозолі... (В. Симоненко). 2. Вчить мене Тарас вростати в землю
жилавим корінням (Д. Луценко). 3. Дерево злізло на скелю погрітись
(М. Доленго). 4. Мав кухоль звичку по воду ходити, аж поки йому
вуха не відбили. 5. Дурний любить вчити, а розумний любить
вчитися (Народна творчість).
8 1 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я . В и з н а ч т е в к о ж н о м у д і є с л о в о , у ж и т е в
н е о з н а ч е н ій ф о р м і. З ’я с у й т е с и н т а к с и ч н у р о л ь т а к и х д іє с л ів .
1. Життя прожити — не зливу перестояти (Народна творчість).
2. Ішов кобзар до Києва та сів спочивати (Т. Шевченко). 3. Найвище
уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе
(Л. Костенко). 4. Прийшов я сповідатися калині {І. Драч). 5. Скоро він
пішов спочити, а чи, може, ґав ловити (/. Гнатюк). 6. Боюсь я словом
тишу сполошити (М. Луків).
• Визначте речення, що містить фразеологізм. Розкрийте значення
фразеологізму. Яким членом речення є фразеологізм? Поясніть.
82. П е р е п и ш іт ь . П ід к р е с л іт ь у р е ч е н н я х г о л о в н і ч л е н и р е ч е н н я .
В и з н а ч т е с к л а д е н і п р и с у д к и ( щ о с к л а д а ю т ь с я з д в о х с л ів ) ,
у к а ж іт ь у їх н ь о м у с к л а д і д іє с л о в а в н е о з н а ч е н ій ф о р м і.
1. Лихі приятелі можуть призвести до згуби. Розважливість має
прикрасити життя твоєї душі (з Біблії). 2. Люди перестають думати,
коли вони перестають читати (Д. Дідро). 3. Ніхто не стане дорікати
глухим, що вони не Бетховени (Я. Загребельний). 4. Я знов і знову йду
до тебе, тату, питать поради, як на світі жить (В. Беля).
• До виділених слів доберіть антоніми. Складіть і запишіть речення з
утвореними антонімічними парами.
О с о б о в і ф о р м и д іє с л ів з м і н ю ю т ь с я з а о с о б а м и ,
ч и с л а м и , ч а с а м и (л знав, знаю, знатиму; ми знали,
знаємо, будемо знати; ти знав, знаєш, знатимеш, ви знали,
знаєте, будете знати; він знав, знає, знатиме; вони знали,
знають, будуть знати).
У ф о р м і м и н у л о г о ч а с у о с о б о в і д іє с л о в а з м ін ю ю т ь с я з а
р о д а м и і ч и с л а м и (знав, знала, знало, знали).
У р е ч е н н і о с о б о в і д іє с л о в а є п р и с у д к а м и : Голівкою
хита (теперішній час, третя особа, однина) удодик (В. Сосюра).
Синиця в шибку вдарила (минулий час, однина, жіночий рід)
крильми (В. Симоненко).
8 3 . В і д п о д а н и х у н е о з н а ч е н ій ф о р м і д іє с л ів у с н о у т в о р іт ь т а к і о с о б о в і
ф о р м и д іє с л ів :
• п е р ш о ї о с о б и о д н и н и т е п е р і ш н ь о г о ч а с у (наприклад: знаю);
• д р у г о ї о с о б и м н о ж и н и м а й б у т н ь о г о ч а с у (наприклад: будете знати);
• тр е ть о ї о с о б и о д н и н и ч о л о в іч о г о р о д у м и н у л о г о ч а с у (наприклад: знав).
Читати, могти, хотіти, відпочивати, написати, сказати, розуміти,
піти, допомагати.
84. П е р е п и ш іт ь , з н і м а ю ч и р и с к и . В и з н а ч т е д іє с л о в а , з ’я с у й т е їх
яь» г р а м а т и ч н і о з н а к и : о с о б у , ч и с л о , р ід ( я к щ о є ), ч а с .
1. Стоять граби прозоро/жовті в промінні ясно/золотім (М. Рил
ський). 2. Над килимом бурштинових левад кружляло листя, мов
жар/птиці пір’я. Край хати тлів осінній тихий сад багаттям золотого
надвечір’я (Д. Луценко). 3. Багряно/жовтий лист куди/сь за вітром
лине. І в безвість падають і падають хвилини. 4. Я бачу зелень трав
крізь золоту утому багряно/родної прощальної краси (В. Сосюра). 5. А
прозорі вітри пшениці буйно/гриві колишуть {Д. Луценко).
_________________________ ♦ Визначте у словах двох останніх
речень буквені та небуквені орфограми.
Написання слів обґрунтуйте орфогра
фічними правилами.
♦ Лексичне значення виділеного слова
з ’ясуйте за тлумачним словничком. У
прямому чи переносному значенні
вжито це слово?
Іван КЛІСА.
Мукачівський замок
г ій і Роздивіться картину І. Кліси. Які почуття викликала вона у вас?

Розкажіть про зображене, уживаючи дієслова в неозначеній формі.
♦ Намалюйте пейзаж «Моя вулиця восени» або складіть і запишіть розповідь
на цю тему.
Усно розкрийте значення вислову Михайла Пришвіна «Берегти
природу — значить берегти батьківщину». Уживайте дієслова в
неозначеній формі і в особових формах.
| Зв1язне мовлення О с о б л и в о с т і б у д о в и р о з п о в ід і
Читання . ~оворіння| Пр 0 п р о ц е с п р а ц і
8 5 . П р о ч и т а й т е . П р о я к и й п р о ц е с п р а ц і й д е ть с я у в и с л о в л ю в а н н і? Щ о
н е о б х ід н е д л я ц ь о г о п р о ц е с у ? Я к і т р у д о в і д і ї б у л о в и к о н а н о , у я к ій
п о с л ід о в н о с т і? Щ о с т а л о р е з у л ь т а т о м (п р о д у к т о м ) п р а ц і?
Випробування
Як підмовлять, було, запорожці до себе на Січ якого хлопця, то
спочатку пробують, чи годиться він козаком бути. Ото звелять йому
зварити куліш. Самі беруть коси і йдуть ніби косити. А хлопцеві
накажуть їх покликати, як куліш буде готовий.
Візьме той хлопчина пшона, помиє його, тоді засипле в казан із
киплячою водою. Після цього вкине картоплі, посолить. Затре
куліш салом із цибулею й часником. От і готова степова кашаї
Почне тут хлопець козаків кликати. А ті лежать із косами в
комишах і не озиваються.
Якщо хлопчина почне плакати, то запорожці прийдуть до куреня,
дадуть йому коня, грошей на дорогу й скажуть: «Іди собі! Нам таких
не треба!» Якщо ж хлопець затягне на весь степ пісні й сам куліш
уплітати піде, такому скажуть: «Тепер ти рівний нам козак!» — і
приймуть до свого товариства.
Народний переказ.
Р о з п о в ід ь п р о п р о ц е с п р а ц і в к л ю ч а є п е р е л ік п е в н и х
т р у д о в и х д ій у тій п о с л ід о в н о с т і, у я к ій ї х т р е б а в и к о н а т и ,
щ о б о д е р ж а т и р е з у л ь т а т , т о б т о п р о д у к т п р а ц і.
Н а з в а о с о б и , я к а в и к о н у є т р у д о в і д ії, у р е ч е н н я х т а к о ї
р о з п о в ід і є « в і д о м и м » . Н а з в а т р у д о в о ї д ії ( з а з в и ч а й ц е
д іє с л о в о ) є « н о в и м ».
Н ап р и кл а д :
В Н
Гончар виклав купку глини на верхню частину круга.
В Н
Нижню частину круга він штовхнув ногою.
в н н
Час від часу майстер зволожував руки й надавав виробу
потрібної форми.
86. П р о ч и т а й т е . Я к и й ф р а г м е н т (у р и в о к ) т е к с т у є р о з п о в ід д ю про
т р у д о в и й п р о ц е с ? В и з н а ч т е в р е ч е н н я х ц ь о г о ф р а г м е н т а « в ід о м е » т а
«нове».
Невеличким ножиком я вирізав з бузини палички-заготовки.

Зчищав з них кору, осередок випалював розпеченим дротом, вирізав
корок, як до свистка, а відтак уже пропалював кілька дірочок.
Наробив я тих сопілок для всього нашого хлоп’ячого товариства. І де
тільки не вигравали вони на різні голоси: на березі річки, на вулиці,
у хаті.
Я ховався у сливнику й награвав на сопілці коротенькі нехитрі
мелодії. Люди проходили стежкою й говорили:
— Що то за пташка так гарно співає?
— А хто її знає, може, соловей.
— Ні-і, соловей щебече, а ця тужливо тягне. Дивна пташка.
І від того в мене на душі ставало солодко й гарно...
За А. Пашкевичем.
♦ Визначте стиль висловлювання, свою думку обґрунтуйте.
♦ Поясніть, від чого ставало хлопцеві солодко на душі.
Чи доводилося вам виробляти щось власними руками? Що саме? Як ви
почувалися від того, що ваш виріб подобався людям? Що вам хотілося
б навчитися виготовляти власноруч?
Пригадайте і розкажіть однокласникам веселу історію з власного
© дитинства, пов’язану з бажанням виготовити якусь потрібну вам річ.
Р о з п о в ід ь п р о п р о ц е с п р а ц і м о ж н а п о б у д у в а т и в
н а у к о в о м у , д і л о в о м у а б о х у д о ж н ь о м у с ти л я х .
О с о б л и в іс т ю т а к о ї р о з п о в ід і в н а у к о в о м у т а д і л о
в о м у с т и л я х є те , щ о т р у д о в і д ії, п р о я к і й д е ть с я ,
в к а з у ю т ь с т о с о в н о н е к о н к р е т н о ї о с о б и , а у з а г а л ь н е н о ї,
т о б т о б у д ь -я к о ї о со б и . Т р у д о в і о п е р а ц ії н е стосую ться й
п е в н о г о ч а с у . М а є т ь с я н а у в а з і, щ о т а к т р е б а р о б и т и в с ім і
завж д и .
Ч е р е з ц е в и к о н а в ц я д ії в з а г а л і м о ж н а н е н а з и в а т и , а д л я
н а з в и д ій з а з в и ч а й в и к о р и с т о в у ю т ь д іє с л о в а т р е т ь о ї о с о б и
м н о ж и н и : т а к ро б л ят ь.
Ч а с т о в н а у к о в и х і д іл о в и х р о з п о в ід я х п р о тр у д о в і
п р о ц е с и в и к о р и с т о в у ю т ь п о є д н а н н я с л ів можна, треба,
необхідно з н е о з н а ч е н о ю ф о р м о ю д іє с л о в а : треба з’єднати,
н е о б х ід н о п о ф а р б у в а т и . Т а к а р о з п о в і д ь м а є х а р а к т е р
ін с т р у к ц ії, м е т а я к о ї — п е р е д а т и т о ч н і у з а г а л ь н е н і в ід о м о с т і
п р о п р о ц е с п р а ц і. В о н а п о з б а в л е н а е м о ц ій н о с т і, у сі с л о в а
в ж и в а ю т ь с я в п р я м о м у з н а ч е н н і.
Мета х у д о ж н ь о ї розповіді про процес
п р а ц і — в и к л и к а т и п е в н е с т а в л е н н я д о с а м о ї п р а ц і, д о
в и к о н а в ц я , н а в іт ь д о п р о д у к т у п р а ц і. Т о м у в о н а е м о ц ій н а ,
о б р а з н а . У н ій в и к о р и с т о в у ю т ь с я х у д о ж н і засоби: е піте ти ,
п о р ів н я н н я т о щ о .
87. П р о ч и та й те . Я кий ти п м о в л е н н я п о к л а д е н о в о сн о в у кож ного з
у р и в к ів ? З ’я с у й т е с т и л ь к о ж н о г о у р и в к а , с в о ю д у м к у о б ґ р у н т у й т е .
І. Прісне тісто треба замішати на
сироватці з яйцем, дати йому
відстоятися. Розкачати в руках
качалку діаметром 2-3 см, розрізати
на шматки. Кожен шматок обваляти
в борошні, розкачати варяниці.
Начинити їх сиром, картоплею або
тушеною капустою. Варити в
крутому окропі.
З кулінарної книжки.
II . Руки Ганни Сильвестрівни
натхненно чаклували над кожним
шматочком тіста. Господиня встигла вже наставити окропу і, коли
вода забулькотіла, виклала на підситок перший десяток вареників та
почала по одному кидати їх у каструлю.
Прозора вода враз скаламутилася, у ній затанцювали білі
порошинки. Полинув ніжний аромат тіста й варених ягід. Потім
вода знову забила в ключі, і незабаром вареники почали випливати
нагору.
За мить вони запаморочливо пахтіли на тарілці — білі-білі, з ледь
помітним бузковим відливом.
За І. Сенченком.
♦ У якому з уривків подано елементи опису продукту праці? Прочитайте цей
опис.
У Полтаві встановлено пам’ятник галушці. Чи вважаєте ви правильним
у таке вшанування цього продукту кулінарної справи? Які ще пам’ятні
місця, пов’язані з національною кулінарією, ви знаєте?
Р о з п о в ід ь п р о п р о ц е с п р а ц і м о ж е п о є д н у в а т и с я з о п и с о м
в и г о т о в л е н и х п р е д м е т ів .
К р ім т о г о , у р о з п о в і д і м о ж у т ь б у т и е л е м е н т и о п и с у
виконуваних о п е р а ц ій : розфарбували (як?) яскраво;
прикріпили (як?) міцно.
М о ж у т ь б у т и й е л е м е н т и р о з д у м у : глиняний посуд
необхідно обпалити в печі (навіщо? з якою метою?), щоб він був
міцний і слугував довго.
Щ 8д 8у .м кПур одчоив теадйіттье.. ПВ оиязсннаітч ьт е, чсотми лу ьв кхоужд но ожгноійз рвоизсплооввідл юі пв ар но ьп, рсовцоеюс
п р а ц і н а з в а н о н е в с і т р у д о в і о п е р а ц ії.
І. Процес створення керамічного
виробу розпочинають із його
формування. З добре перем’ятої
глини на гончарному крузі
виліплюють диск — днище, потім із
тієї ж глини виробляють довгий джгут
і, приліпивши його до зовнішнього
краю диска, руками ущільнюють
утворений край, надаючи йому
потрібної форми. Знявши з круга,
виріб протягом 2-3 днів просушують
у кімнатних умовах. Потім його
вміщують до печі, де обпалюють 2-3
години при температурі 800-900
градусів.
II. Горнятка-двійнятка
— Звідкіль ви взялися, горнятка-двійнятка?
— З гончарного круга зійшли ми спочатку.
А потім нам пензель боки розписав
І жар у печі своїм духом обдав.
— А хто ж вас, горнятка, із глини ліпив?
— Дівчатка-близнятка з сім’ї гончарів.
А. Качан.
* 4
♦ Складіть (усно) опис горняток-двійняток за
ілюстрацією.
Від імені глечика (олівця, портфеля, під-
ручника) складіть розповідь про те, як
його було виготовлено. Підрахуйте кількість
трудових операцій, що їх було здійснено.
О Порадившись із мамою чи бабусею,
Ш складіть розповідь про процес приготу
вання улюбленої страви вашої родини, наприк
лад, борщу, у діловому та художньому стилях.
89. П рочитайте. П ро який проц ес праці
й д е т ь с я у в и с л о в л ю в а н н і? З я ки х т р у д о в и х
о п е р а ц ій в ін с к л а д а є т ь с я ? Щ о є п р о д у к т о м
п р а ц і — п р е д м е т ч и й о г о я к іс т ь ?
Особливістю вогняного пера було те, що написані ним літери
проступали тільки для того, кому призначалося послання. То було
останнє вогняне перо в Чарівному королівстві. Раз на рік, у день
літнього сонцестояння, перо занурювали у вогонь із полін трьох
дерев: липи, бука і яблуні, щоб воно набуло сили й гостроти. Було
воно як звичайна школярська ручка, призначена для вмочання в
чорнило. На вигляд звичайнісінька дерев’яна ручка з металевим
пером і ковпачком, щоб не поколотися...
За Г. Пагутяк.
♦ Чи є у висловлюванні опис предмета? Прочитайте його.
Ш Складіть висловлювання (усно), поєднавши в ньому опис чарівного
предмета з казки (чарівної палички, шапки-невидимки, меча-
гартованця) з розповіддю про процес його виготовлення.
Складіть розповідь про процес праці людини, яка набирає текст на
Ш комп’ютері.
§6. НЕ З ДІЄСЛОВАМИ
9 0 . П р о ч и т а й т е п р и с л ів ’я. О б ґ р у н т у й т е н а п и с а н н я н е з д і є с л о в а м и .
З в ір т е с я з т а б л и ц е ю .
1. У житті під ковпаком не просидиш. 2. Не живемо, щоб їсти, а
їмо, щоб жити. 3. Нехтувати здоров’ям — нехтувати життям. 3. Сам
незчуєшся, як здоров’я позбудешся. 4. Ліків немає тільки від
старості і від смерті.
НАПИСАННЯ НЕ 3 ДІЄСЛОВАМИ
РАЗОМ: ОКРЕМО:
якщо без не дієслово не вживається: в усіх інших вйпадках:

нехтувати, незчутися; не цвісти, не встигати,
якщо дієслово має префікс недо-: не допомагати, не здужати
недочувати, недобачати ( не змогти )
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: треба розрізняти присудкове слово немає (нема), яке завжди
пишемо з не р а з о м, та дієслово третьої особи однини теперішнього часу (в ін ,
в о н а або в о н о н е м а є ), яке з не пишемо окремо.
Д о б р ій п о р а д і ц і н и немає. Д обра порада не має ц ін и .
91. П р о ч и т а й т е р е ч е н н я . О б ґ р у н т у й т е н а п и с а н н я н е з д іє с л о в а м и .
1. Я лукавити словом не вмію (Г. Чубач). 2. Я ненавиджу підлість і
сірість (Я Беля). 3. Не кидай власної мети, щоб за чужою десь іти
(/. Франко). 4. У нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко). 5. Нашу
душу і славу нікому не стерти (/. Коваленко). 6. Нема полону й рабства
для душі (Д. Павличко). 7. Лабіринти життєві круті, але вчись володіть
в них собою. Можна радість відчути й в біді, не зігнися лиш перед бідою
(М.Федунець). 8. Глухий, що недочує, те вигадає (Народна творчість).
м и г ч ' ї л і і и І ІЛ, ГМ Ч Ч Л . Ч А ^ тп И м и в и
9 2 . П р о ч и т а й т е ф р а з е о л о г із м и , р о з к р и й т е їх н є з н а ч е н н я . П о я с н іт ь
н а п и с а н н я н е з д іє с л о в а м и .
Цей не має клепки в голові; у нього тільки пташиного молока
немає; не шкодувати фарб; не дати порошині впасти; недоїдати
шматка хліба; на дорозі не валяється; немає відбою; не мати Бога в
душі.
♦ 3 двома фразеологізмами складіть і запишіть речення. Позначте у словах
орфограму «не з дієсл о ва м и » .
93. П р о ч и т а й т е п р и с л і в ’я. В и п и ш і т ь т іл ь к и ті р е ч е н н я , у я
в и д іл е н е д іє с л о в о п и ш е м о з н е р а з о м . О б ґ р у н т у й т е т а к е н а п и
сання.
1. Не/має приповідки без правди. 2. Хто старе поминає, той щастя
не/має. 3. Не/має краю без звичаю. 3. Не/має собака роботи, тому
він і хвостом крутить. 4. Не/має тіні без світла. 5. Не/має чоловік
скуки, коли зайняті в нього руки. 6. Не/має людини без вад.
♦ У виписаних реченнях підкресліть граматичні основи.
9 4 . П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и , з в а ж а ю ч и н а з а п и с а н е в д у ж к а х
л е к с и ч н е з н а ч е н н я д і є с л і в . З в і р т е с я з п о д а н о ю п іс л я р е ч е н ь
т а б л и ц е ю . П о з н а ч т е в с л о в а х о р ф о г р а м у «н е з д ієсл о в а м и » .
1. Щось, здається мені, ви ніби не/здужаете (хворієте)?
(М. Стельмах). 2. Рук не/здужаю (не можу) підняти, бо не їла й не
пила (Я. Тичина). 3. Глухо зітхали хвилі, чайки не/покоїлись
(хвилювалися) над озером (Олесь Гончар). 4. Сумно усвідомлювати,
що не/покоїться (не похований) видатний український кінорежисер
Олександр Довженко в рідній землі. 5. Не/славити (ганьбити) треба
ледарів, а не чесних людей. 6. Працюють люди чесно, і як не/славити
(не прославляти) їх за це? (З газети).
0 ш ш > Н аписання деяких д ієслів з н е залеж ить від їхнього
лексичного значення.
РАЗОМ ОКРЕМО
нездужати (хворіти ) не здужати ( не могти)

непокоїтися (хвилюватися) не покоїтися ( не бути похованим )
неславити (ганьбити) не славити ( не прославляти )
95. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В П А Р А Х ! Д о б е р іт ь з д о в ід к и і з а п и
д іє с л о в а , щ о в ід п о в ід а ю т ь п о д а н и м л е к с и ч н и м з н а ч е н н я м .
П о я с н іт ь н а п и с а н н я н е з д і є с л о в а м и .
1. Примушувати робити щось проти бажання, волі. 2. Утрачати
самовладання від сильного хвилювання, не пам’ятати себе.
3. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо до кого-небудь або
до чогось. 4. Мати поганий зір, погано бачити. 5. Допустити
помилку, зробити недогляд через неуважність, недосвідченість,
недбалість. 6. Відчувати велику неприхильність, ворожість, нелюбов
до когось або чогось. 7. Порушувати чийсь спокій, завдавати
турботи, клопоту, бентежити.
Неволити, недобачати, недогледіти, ненавидіти, непокоїти,
нестямитися, нехтувати.
9 6 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и . П о я с н іт ь н а п и с а н н я
д іє с л ів з не.
1. Ж. .ття не має ціни, а воля дорожча за ж. .ття (Античний вислів).
2. Безбатченку, ти не збагнеш, чим дише слово «Батьківщина»
(Є. Маланюк). 3. Ненавиджу душі дволикі (Я. Тичина). 4. Вітерець із
бер..га непокоїв море (О. Донченко). 5. Кличу тебе серденятком — ти
недочуваєш (Я. Куліш). 6. Вона багато дечого недобачала (Марко
Вовчок). 7. Ті слова, що я знайду, більш ніхто знайти не зможе
(/. Коваленко).
♦ Позначте у словах вивчені орфограми.
Підкресліть у реченнях граматичні основи. Визначте речення прості та
• складні.
ЛУГАНСЬК.
Не спить нічне місто
97. П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и .
І. 1. Хуртовина гуде, замітає стежину людини, а людина торує
свій слід, не/зважає на сніг (Я. Воронько). 2. Ми й не/зчулись, друзі,
як подвір’ям ніч пройшла босоніж по траві (Я. Тихий). 3. Я
м и Г Ф и л и І І>1, и Г Ч А Л Г А Ш ІИ . « - А М О и і И Н І Ч А Є І И М И М О В И
не/навиджу рабства кайдани (Я. Грабов

ський). 4. Не/поміча хвилин людина, а
час прудкий свій килим тче
ІД. Луценко). 5. Плине час, і не/має
зворотних стежин (/. Чумак). 6. Не/зчу-
лася Орися, як заспівала своїм хоро
шим дівочим голосом (Олена Пчілка).
II. 1. Не/зітхай, а працюй, марн
часу не/гай! Праці щирої жде вже
давно рідний край (Б. Грінченко).
2. Щедрість материнських добрих рук
ми ще у житті не/оцінили ІД. Луценко).
3. Рідна мати моя, ти ночей не/доспала
(А Малишко). 4. Старому було вже за
вісімдесят, він не/добачав і не/дочував
(В. Земляк). 5. Не/має науки без муки.
6. У чужім оці скабку бачить, а в своїм
МАРІУПОЛЬ.
Проспект Металургів і дрючка не/добачає. 7. Не/здужаю й
І третього хліба з’їсти. ІНародна твор
чість).
Розкрийте зміст народного прислів’я «Немає лісу б е з калини, а села
б е з болота». Чого, на вашу думку, в житті більше: добра чи зла, чистоти
чи бруду? Поясніть.
98. П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и д іб р а
ч ь д о в ід к и д іє с л о в а . П о з н а ч т е в с л о в а х о р ф о г р а м у «не з дієсловами».
П о я с н іт ь н а п и с а н н я д і є с л і в з не.
1. Чесної праці вітер не ... . 2. Уміння в рюкзаку не ... . 3. Не
карася, то й коропа не ... . 4. Без праці на калач не ... . 5. За один раз
не ... дерева враз. 6. Уміла рука не ... . 7. Хто береже своє, той не ... на
чуже.
Е И З И П к Розвіє. Піймав. Виглядай. Схибить. Заробиш. Носити.
Заздрить. Зітнеш.
♦ З-поміж дібраних дієслів визначте особові дієслова та дієслова, ужиті в
неозначеній формі.
Зміст першого прислів'я усно розкрийте у формі оповідання.
Роздивіться панорами міст України, уміщені на сторінках цього розділу

підручника. Чи подобається вам архітектура сучасного міста? Чим?
♦ Уявіть себе людиною початку минулого сторіччя, яка дивом потрапила
до сучасного мегаполіса. Свої враження запишіть. У висловлюванні
вживайте дієслова з не.
| З в ’язне мовлення І С ти сл и й у сн и й п е р е каз тексту,
I Говоріння І щ о м іс т и т ь р о з п о в ід ь
про процес праці
9 9 . П р о ч и т а й т е в ір ш . Н а я к е с в я т о п е ч у т ь ж а й в о р і в ? Я к и й п р о ц е с п р а ц і
передано?
... Мама жайворів пекла.
Тісто вимісить гарненько
На краєчечку стола.
Й за рядком іще рядочок
їх садовить на черінь,
На капустяний листочок,
У гарячу світлотінь...
А потому змастить крила
Кожній пташечці жовтком
Й після печі їх укриє
Вишиваним рушником.
Валентин Мороз.
♦ Лексичні значення виділених слів з ’ясуйте за тлумачним словничком.
♦ 3 яких окремих трудових дій складається випікання жайворонків?
♦ Чи можна ці дії виконувати в іншій послідовності? Чому?
♦ Визначте стиль висловлювання. Які особливості художньої розповіді про
процес праці?
1 0 0 . П р о ч и т а й т е с п о ч а т к у м о в ч к и , п о т ім — у г о л о с .
Писанки
У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Наші
предки вірили в магічну силу писанки. Глиняні писанки, якими
відганяли злі сили, були знайдені в
давніх похованнях. В Україні
археологи виявили близько двадцяти
міст, що були центрами виготовлення
цих амулетів.
Нині пйсанка пов’язана з хри
стиянським святом Великоднем.
Ось що розповідає легенда. Коли
Ісуса Христа вели розпинати, йому
назустріч трапився убогий чоловік,
який ніс яйця в кошику на базар
продавати. Хрест був важкий, і
Спаситель падав під його тягарем.
Чоловікові жаль стало Божого Сина.
Він лишив кошик на дорозі й пішов
допомогти Ісусові, й ніс хрест аж до місця
розп’яття. Коли ж повернувся до кошика,
побачив, що яйця обернулися на писанки.
Способи виготовлення писанок різні.
Найпростіший із них такий. У зроблений із
тонкої бляхи писанок наливають
розтоплений віск. Виписавши воском
орнамент на шкаралупі яйця, занурюють
його у фарбу. Ті місця, де було помальовано
воском, залишаються білими. Місця,
воском не помальовані, набувають
потрібного кольору.
Щоб віск розтопився, яйце трохи піді
грівають. Після цього білі місця розфар
бовують іншим кольором.
Яйця, пофарбовані одним кольором, на
зивають крашанками. їхні кольори мають
певну символіку. Червоне яйце означає
радість, життя, любов. Блакитне уособлює
небо, повітря, здоров’я. Зелене означає
багатство та врожай.
Про писанки збереглося багато легенд.
Одна з них стверджує, що від кількості писанок залежить доля світу.
Доки пишуть писанки, існуватиме світ. Отже, пишіть писанки!
За О. Ковальчук та О. Воропаєм.
♦ Поясніть лексичне значення виділених слів. Перевірте себе за тлумачним
♦ Визначте тему та головну думку тексту.
♦ Складіть план тексту, запишіть його.
♦ За планом усно перекажіть текст.
НІ Зберіть матеріали про особливості писанкбвих візерунків і розробіть
2— 3 ескіз писанки. Поясніть її символічне значення. Складіть усний опис
писанки.
§ 7. ВИД ДІЄСЛОВА
1 0 1 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє с л о в а , д о к о ж н о г о з н и х п о с т а в т е
п и т а н н я . Я к і з д іє с л ів о з н а ч а ю т ь д ію , щ о в ж е з а в е р ш и л а с я , я кі — д ію ,
щ о щ е триває?
1. Вишивають зорі в тишині узори, над Дніпром чорніють у задумі
гори (В. Сосюра). 2. Під ранок зірки поволі осйпалися з неба і
засвітилися на лузі ромашками (М. Павленко).
Д іє с л о в а буваю ть двох видів — доконаного або
н е д о ко и ан о го»
Д і є с л о в а д о к о н а н о г о в и д у о з н а ч а ю т ь д ію , у ж е
з а в е р ш е н у , і в ід п о в ід а ю т ь н а п и т а н н я щ о з р о б и т и ? щ о
зробив? щ о зро б л ю ?
Дієслова н е д о к о и а н о го в и д у о з н а ч а ю т ь д ію
н е з а в е р ш е н у , н е о б м е ж е н у в ч а с і т а в ід п о в ід а ю т ь н а
п и т а н н я щ о роб и т и ? щ о р о б и в ? щ о р о б л ю ? щ о б у д у
робит и? щ о робит им у?
1 0 2 . В и з н а ч т е в и д п о д а н и х д іє с л ів . З а п и ш і т ь ї х у д в і к о л о н к и з а в и д а м и .
Читати, переказати, вивчили, запам’ятаю, запросила,
переконують, переказати, домовлюся, виконуватиму, будеш
старатися, розповідатиму.
1 0 3 . П е р е п и ш іт ь , в и д іл я ю ч и в к о ж н о м у з д і є с л і в у с і з н а ч у щ і ч а с т и н и
с л о в а . В и з н а ч т е в и д к о ж н о г о д і є с л о в а . Ч и м р із н и т ь с я б у д о в а д іє с л ів
д о к о н а н о г о й н е д о к о и а н о г о в и д ів ?
Е Ш И > Писати — закисати.

Читати — прочитати. Сіяти — засіяти. Підсмажити —
підсмажувати. Заманити — заманювати. Витерти — витирати.
Вирядити — виряджати. Скликати — скликати.
Д іє с л о в а д о к о н а н о г о т а н е д о к о и а н о г о в и д ів , з а з в и ч а й ,
утворю ю ть видові пари: писати — написати ;
передавати — передати; виносити — винести.
З д е б іл ь ш о г о т а к у п а р у у т в о р ю ю т ь с п іл ь н о к о р е н е в і
с л о в а , щ о р о з р із н я ю т ь с я п р е ф ік с а м и а б о с у ф ік с а м и .
М а й ж е з а в ж д и с п іл ь н о к о р е н е в і д іє с л о в а р із н и х в и д ів
р ізн я т ь с я щ е й н а г о л о с о м : насйпати — насипати.
У в и д о в и х ф о р м а х дієслів м о ж у т ь ч е р гу в а т и с я го л о с н і з в у к и
(прив{е]зти — прие{о\зити; вит[е]рти — вит[и]рати) а б о п р и г о
л о с н і (.шря[ц\ити — .шря\дж]ати; викс{с]ити — вика{пї]увати).
Д е я к і в и д о в і п а р и д іє с л ів м а ю т ь р із н і о с н о в и : брати —
узяти; ловити — піймати.
Д е я к і д іє с л о в а не м а ю ть видових пар ( сподіватися,
розмовляти, розговоритися, висидітися).
1 0 4 . Д о п о д а н и х д іє с л ів д о б е р іт ь д іє с л о в а п р о т и л е ж н о г о в и ду.
Д іє с л о в а з а п и ш іт ь п а р а м и . Я к и м и з н а ч у щ и м и ч а с т и н а м и р із н я т ь с я
д іє с л о в а к о ж н о ї п а р и ? В и д іл іт ь ц і ч а с т и н и .
ЕИШ > К азат и — розказат и.

Бачити, розуміти, перевезти, передати, перемагати, здобути,
перевірити, припинити, рятувати, розкрити.
♦ Дві пари спільнокореневих дієслів різного виду уведіть до самостійно
складених речень.
1 0 5 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє с л о в а . З ’я с у й т е в и д і ч а с к о ж н о г о з ни х.
О з н а й о м т е с я з п о д а н о ю п іс л я р е ч е н ь т а б л и ц е ю .
1. Я сонця жду, і сонце зійде, і ранок прийде (О лександр Олесь).
2. Ще сонце не зійшло, а вже пташня гучний концерт за вікнами
вчиняє (Л. Д м ит ерко). 3. Зріла пісня в гаях солов’їна, вітерець
пелюстки рвав з калини (М. Б арчук). 4. А тим часом із діброви козак
виїжджає, під ним коник вороненький насилу ступає. 5. Ой зозуле,
зозуленько, нащо ти кувала? ( Т . Ш евченко).
ВИДДІЄСЛОВА ЯКІ ФОРМИ ЧАСУ МАЄ П РИ К Л АД И
ДОКОНАНИЙ МИНУЛИЙ сказав, вирішили, передала

МАЙБУТНІЙ скажу, вирішать, передасть
НЕДОКОНАНИЙ МИНУЛИЙ казав, вирішували, передавала
ТЕПЕРІШНІЙ кажу, вирішуємо, передає
МАЙБУТНІЙ буду казати, казатиму
будемо вирішувати, вирішуватимемо
буде передавати, передаватиме
♦ Поясніть розділові знаки в реченні, ускладненому звертанням.

1 0 6 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и . В и з н а ч т е
і з а п и ш і т ь у д у ж к а х в и д к о ж н о г о д іє с л о в а .
Вийшла (док. в.) в поле руська сила (І. Франко).

Вітер калину гне цвіт обриває геть. Хто б не топтав твій шлях
втоптував кущ у глину. Ніч упаде в моря
зійде рясна зоря а посеред степів знов
зацвіте калина. Чуєш козацький спів
пісню її синів? Встане із вічних снів
Україна! (В . Ш овкош ит нии).
♦ Визначте особу, час, а для минулого часу — й
рід кожного з дієслів.
♦ Пригадайте й запишіть три прислів’я про
калину.
♦ Складіть розповідь про те, як ви готували чай
із калиновим варенням або відвар із сушених
калинових ягід та лікували ним від застуди
Микола БІДНЯК. І меншу сестру (бабусю). Чи є таке висловлю-
Сломин І вання розповіддю про процес праці? Поясніть.
Чому саме калина є одним із символів Ук
У раїни? Відповідь побудуйте у формі роздуму.
Поясніть назву картини М. Бідняка.
*
74
§ 8. ПЕРЕХІДНІ ТА НЕПЕРЕХІДНІ
ДІЄСЛОВА
1 0 7 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и с у д к и - д і є с л о в а , в ід я к и х
м о ж н а п о с т а в и т и д о д о д а т к а п и т а н н я з н а х ід н о г о в ід м ін к а .
В и п и ш і т ь ц і п р и с у д к и - д і є с л о в а р а з о м із д о д а т к а м и , з
я к и м и в о н и п о в ’я з а н і з а з м іс т о м .
ш л м м ь П ’є (що?) росу.
1. Рання пташка п’є росу, а пізня пташка ллє сльози.
2. Ранковий час озолочує нас. 3. У лісі дрова рубають, а до
села тріски летять. 4. Лис хвостом виляє, а курей хапає.
5. Старого лиса не виведеш з лісу. 6. Не хвали мене у вічі,
не свари позаочі (Народна творчість).
♦ Якими частинами мови виражені додатки у вибраних вами
словосполученнях?
Д іє с л о в о , в ід я к о г о м о ж н а п о с т а в и т и п и т а н н я
з н а х ід н о г о в ід м ін к а до ім е н н и к а (а б о
з а й м е н н и к а ) , п о в 'я з а н о г о з н и м з а з м іс т о м ,
н а з и в а є т ь с я п е р е х ід н и м : читати (щ о ? ) книжку,
покликати (к о го ?) тебе. Т а к е д іє с л о в о о з н а ч а є д ію ,
с п р я м о в а н у н а ін ш и й п р е д м е т .
В і д п е р е х і д н и х д іє с л ів м о ж н а п оставити
п и т а н н я н е т іл ь к и з н а х і д н о г о в ід м ін к а (к о г о ? щ о ?) ,
а й р о д о в о г о (к о г о ? ч о г о ?) д о ім е н н и к а зі з н а ч е н н я м
ч а с т и н и в ід ц іл о г о ( випити (ч о го ?) чаю, подати
(ч о го ?) води) а б о п р и з а п е р е ч е н н і [не чути слів; не
знати спокою).
Н е п е р е х ід н і д іє с л о в а о з н а ч а ю т ь с т а н а б о д ію ,
я к а н е п е р е х о д и т ь н а ін ш и й п р е д м е т . Б іл ь ш іс т ь
д іє с л ів н а -ся (сь) н а л е ж а т ь д о н е п е р е х і д н и х .
Н априклад: умиватися, змагатися.
1 0 8 . П р о ч и т а й т е с л о в о с п о л у ч е н н я . В ід к о ж н о г о д іє с л о в а
поставте питання до ім е н н и к а . З а п и ш іт ь т іл ь к и
с л о в о с п о л у ч е н н я , щ о м іс т я т ь п е р е х ід н і д іє с л о в а .
Шанувати хліб; милуватися краєвидом; роздивлятися
квітку; вдивлятися в небо; збирати гриби; рушити
стежкою; помітити серед листя; сховатися під деревом;
побачити жолудь; сплести з гілля; набратися здоров’я; не
чути птахів; любити природу.
♦ Перехідне чи неперехідне дієслово вжито у підписі до
світлини?
75
1 0 9 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, н а м іс ц і к р а п о к у п и с у ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и
й п о с т а в л е н і в п о т р іб н о м у в ід м ін к у ім е н н и к и . В и з н а ч т е в ж и т і в
п р и с л ів ’я х п е р е х ід н і д іє с л о в а . С в о ю д у м к у д о в е д іт ь .
1. Без кінця ... варить. 2. Не дасть собі в ... наплювати. 3. Кашу ...
не зіпсуєш. 4. Йому хоч ... на голові теши. 5. Головою ... не проб’єш.
6. І стіни мають ... . 7. З краси не пити ... . 8. Не рівняй ... до зозулі.
Стіна. Вода. Масло. Вухо. Соловей. Кілок. Каша. Роса.
Які з наведених' прислів’їв можна
П О П РА Ц Ю Й Т Е В ГРУПАХ!
використати для характеристики людини? Які риси людської вдачі
вони висвітлюють?
Використавши прислів’я, розкажіть про вдачу котрогось із спільних
знайомих. У розповіді вживайте перехідні дієслова.
1 1 0 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и н а м іс ц і к р а п о к п р о п у щ е н і л іт е р и .
В и з н а ч т е п р и с у д к и , в и р а ж е н і п е р е х ід н и м и д іє с л о в а м и .
Певно, ти маєш знайомих, які стежать
за модними тенденціями в муз..ці, одязі,
їхні захопленая та смаки повністю під
порядковуються моді. Звідки вони беруть
інформацію? Передовсім з телереклами.
Р..клама змал..овує бе..турботне й
бе..проблемне ж..ття та викл..кає потребу
у бе..лічі гарних речей. Без зап..сів
популярних пісень і нового одягу раби
МОДИ не У Я В Л Я Ю Т Ь собі Г І О В Н О Ц І Н . . О Г О
існування.
Знаєш, що може спричинити бе..думне
накопичення речей? Манію спож..вання.
Жодні доходи не витр..мають гонитви за
р..кламою.
Спокуси р..клами, на жаль,
позбавляють почуття міри.
За А. Єланською.
♦ Лексичні значення виділених слів з ’ясуйте
за тлумачним словничком.
♦ Поясніть розділові знаки в реченнях,
ускладнених вставними словами.
іт^км нмикотмігм І ♦ Пригадайте рекламу, яка найбільше
іграшки великого І з а п а м ,я т а л а с я в а м п р о т я г о м о с т а н н ь о г о ч а с у .
Чим саме вона вас вразила?

♦ Спробуйте скласти текст рекламного оголошення. Прорекламуйте свою
улюблену книжку (пісню, кінофільм, спектакль, комп’ютерну гру).
Складіть жартівливе оповідання за малюнком Д. Гармаша, уживаючи
неперехідні дієслова.
ттш
П О П Р А Ц Ю Й Т Е В Г Р У П А Х ! Визначте 10 «плюсів» і «мінусів» телеві
о - зійної реклами. Свої оцінки обґрунтуйте. Уживайте перехідні дієслова.
111. В і д р е д а г у й т е р е ч е н н я . З в і р т е с я з п ід к а з к о ю .
1. Ми подякували учителя за екскурсію до музею. 2. Багато
цікавого дізналися ми за твори українських художників. 3. Довго
милувалися на їхні картини і щиро захоплювалися через їхній
талант. 4. Товариш докоряв мене за загублений музейний каталог.
ПІДКАЗКА]
Н ЕПРАВИЛ ЬН О ПРАВИ ЛЬН О
Подякувати товариша. Подякувати товаришеві.

Дізпатиея за щось-. Дізнатися про щось.
Ми лунати єя на щось. Милуватися чимось.
Докоряти коооеь. Докоряти комусь.
•'4ахопя юоат и оя чорно-. Захоплювати чимось.
♦ Визначте вид допущених помилок. Звіртеся з таблицею «Види помилок у

письмових роботах», що її вміщено у «Довідковому бюро».
П и с ь м о в и й п е р е каз тексту,
З в ’язне мовлення
щ о м іс т и т ь р о з п о в ід ь
Читання• Письмо
про процес праці
1 12. П р о ч и та й те текст, в и зн а ч те й о го т е м у та го л о в н у д ум ку.
Витинанки
Наші предки шанували сонце. Його проміння несло світло, тепло
й радість. Сонце дарувало врожай, за це
йому були вдячні. Як проникало
сонячне проміння до домівки?
Звичайно, через вікна.
Коли в хатках наших предків
з’явилися перші віконця, це були зовсім
невеличкі отвори. Щоб засклити їх,
майстри розкочували скляну кульку.
Тому кожне віконечко було круглим.
Пізніше для одного вікна
використовували вже чотири скляних
кружечки. Чотири їх було тому, що
віконце вважали поглядом на всі чотири
сторони світу.
МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ, с а м о с т і й н і ч а с т и н и м о в и
Щоб привернути до вікна увагу, його прикрашали. Спочатку в

ролі прикрас були витинанки зі шкіри. Коли скло навчилися різати
на квадрати, воно стало тоншим. На зміну шкіряним витинанкам
прийшли паперові.
Для виготовлення витинанок брали папір, фарбували його в
червоний, рожевий, синій, зелений кольори. Папір складали
учетверо. Ножем або ножицями вирізали візерунки.
Багатокольорові витинанки виготовляли з білого паперу, а вже
потім пензликом фарбували окремі деталі. На шибки витинанки
наклеювали крохмальним клейстером.
Витинанки були виявом святкової радості. Коли йшли сіяти
навесні хліб, наклеювали весняну витинанку. Коли збирали врожай,
наліплювали осінню. Якщо в хаті була молода дівчина, на вікні була
витинанка, яка про це сповіщала. А там уже й весільна витинанка на
шибці з’являлася.
Поступово тісно стало витинанкам на вікнах. їх почали
наклеювати на полицях, сволоках, стінах. Почали вирізувати
витинанки для забавки дітям.
Відгомін давньої традиції витинання ми спостерігаємо досі. Хіба
ж не бачимо на вікнах дитсадочків і шкіл паперові сніжинки
узимку? А паперове мереживо на сучасних книжкових полицях?
Орнаменти витинанок трапляються сьогодні на тканинах і
шпалерах.
За Н. Кочережком.
♦ Визначте тип мовлення, покладений в основу тексту.
♦ Прочитайте абзац, у якому йдеться про виготовлення витинанки.
♦ Складіть і запишіть складний план тексту.
♦ За планом напишіть переказ.
♦ Виріжте вдома паперову витинанку, дайте їй промовисту назву. Складіть
усний опис витинанки.
♦ Виготовте Зсікладку-витинанку для книжки та подаруйте її людині, яку ви
поважаєте.
Організуйте в класі виставку витинанок. Запросіть на виставку батьків.
1 1 3 . У я в іт ь с о б і, щ о в и ч л е н ш к іл ь н о г о д р а м г у р т к а і в а с з а п р о с и л и
К . в и к о н а т и р о л ь у с п е к т а к л і н а іс т о р и ч н у т е м у . П е р е д в и с т у п о м
з ’я с у в а л о с я , щ о з а м о в и т и т е а т р а л ь н е в б р а н н я к р а в ц е в і з а б у л и . С к л а
д іт ь і з а п и ш іт ь г у м о р и с т и ч н у р о з п о в і д ь « Я к я виготовив театральний
костюм давньоруського воїна (літописця, козака, середньовічного
рицаря, арабського султана)». Д і є с л о в а я к о г о в и д у в и в ж и в а т и м е т е
ч а с т іш е ? Ч о м у ?
§ 9. ОСОБА ДІЄСЛОВА. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА

у **\ 114. П О П РА Ц Ю Й Т Е В ГРУП АХ! П рочитайте ви словлю вання.
В и з н а ч т е д і є с л о в а , з ’я с у й т е о с о б у , ч и с л о т а ч а с к о ж н о г о .
П о я с н іт ь , я к в и в и з н а ч а є т е о с о б у . Я к а з н а ч у щ а ч а с т и н а д і є с л о в а
в и р а ж а є гр а м а ти ч н е зн а ч е н н я о с о б и д іє с л о в а ?
Люди обростають невпинно новими речами, новими предметами.
Поки речей мало, людина їх любить, прикрашає, вони слугують
людині й не заважають, а, навпаки, помагають жити. Потім їх стає
надмірно багато. Робити речі не стає часу. Прикрашати й поготів.
Мистецтво зникає. Воно відходить на узбіччя, в глибини минулого, а
з ним відходить і час, і людина залишається самотня на березі океану
вічності. Гори непотрібних, безглуздих речей громадяться навколо
неї.
За П. Загребельним.
♦ Визначте дієслова, ужиті в неозначеній формі. Чи вказують вони на особу,
число та інші граматичні ознаки дієслова?
Як ви гадаєте, чи справді людина потерпає від зайвих речей? Як цього
У уникнути? Якими ви уявляєте побутові речі, які б не дратували? Які речі,
на вашу думку, милують око і чим саме? У відповіді вживайте дієслова
першої, другої та третьої особи.
О с о б а п е р е д а є , к и м є м о в е ц ь (то й , х т о г о в о р и т ь а б о
п и ш е ) с т о с о в н о д ії, я к у д іє с л о в о н а з и в а є :
* с а м в и к о н у є ц ю д і ю (працю ю , р о зм о в л яю — п е р ш а о с о б а ) ;
• н е б е р е у ч а с т і у в и к о н а н н і д ії, л и ш е р о з п о в і д а є п р о н е ї
(працюєш, розм овляєш — д р у г а о с о б а ; працює, розмовляє — третя
о с о ба).
Г р а м а т и ч н е з н а ч е н н я о с о б и ви раж аю ть особові
з а к ін ч е н н я д іє с л ів : з н а Ш , сид\цщ\, м р і® .
1 1 5 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е о с о б о в і д іє с л о в а , з ’я с у й т е о с о б у , ч и с л о ,
ч а с к о ж н о го .
Вітаю вас! Дякуємо за хліб-сіль! Щиро вам дякую. Як вас звуть?
Ласкаво просимо! Бажаю успіхів! Як ви себе почуваєте? На жаль, на
мене чекають. Де ти навчаєшся? Ким ви працюєте?
Що вам відомо про етикет спілкування? Чи можна вважати це поняття
^ застарілим? Відповідь побудуйте у формі роздуму.
Серед користувачів мережі Інтернет досить популярною є специфічна
Ш мова, у якій помилки роблять навмисно. Спробуйте пояснити, чому
виник такий комп’ютерний жаргон, і висловіть своє бачення етикет
комп’ютерного спілкування.
1 1 6 . П е р е п и ш іт ь . В и з н а ч т е о с о б о в і д іє с л о в а , з ’я с у й т е о с о б у , ч и с л о т а
ч а с к о ж н о г о . В и д іл іт ь з а к ін ч е н н я , я к і в и р а ж а ю т ь о с о б у й ч и с л о д іє с л ів .
1. Я знаю: світ росте із доброти. І життєлюбство з людяності
сходить {О. Д овгий). 2. Збереш пилюку в хаті пилососом, а як же буть
з пилюкою в душі? (Р. Качурівський). 3. Чоловіки не прагнуть бійки;
чоловіки стають до бою, коли боронять найдорожче (О. М аландій).
♦ Доберіть дієслово, яке не вказує на час, особу, рід, число. Як називають
таку форму дієслова?
♦ Виділені слова випишіть і розберіть за будовою. Поясніть правопис цих
слів.
1 1 7 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и . В и з н а ч т е о с о б у ,
ч и с л о т а ч а с к о ж н о г о д іє с л о в а . П ід к р е с л іт ь ч л е н и р е ч е н н я .
1. Т..че вода з-під явора яром на долину. Лишається над водою
ч..рвона калина (Т. Ш евченко). 2. Посаджу біля кр..ниці ч..рвону
калину (С. М ордач). 3. Зацвіла калина біля круч Дніпра (А К ам інчук).
4. А ми тую ч..рвону калину підіймемо. А ми нашу славну Україну
ро..в..селимо! (С. Ч ернецький).
і Роздивіться акварель Т. Шевченка та поштову листівку початку
минулого сторіччя. Порівняйте їх. У відповіді вживайте особові
дієслова.
Почніть збирати матеріали до теми «Т ар ас Ш е в ч е н к о — художник».
а Наприкінці року проведіть у класі виставку репродукцій його картин і
графічних творів.
Тарас ШЕВЧЕНКО.
Костьол у Києві
І
118. П ро ч и тай те под ан і в табл и ці речення. Ч и м ож на ви значи ти особу,
я к а в и к о н у є н а з в а н у в и д іл е н и м д іє с л о в о м - п р и с у д к о м д ію , у р е ч е н н я х
п е р ш о ї к о л о н к и ? Д р у г о ї ? П о я с н іт ь .
Щодень по-іншому мені світає Світає. Край неба палає.

небо у вікні. Т. Шевченко.
М. Луків. Вечоріє. Зелені поля беруться
Вечоріє сонце непривітне. туманом.
Є. Гуцало. М. Стельмах.
♦ Які з виділених дієслів є присудками у двоскладних реченнях? Які є

єдиним головним членом в односкладних реченнях?
Д іє с л о в а , щ о н а з и в а ю т ь д і ю , я к а в и к о н у є т ь с я с а м а
с о б о ю , б е з у часті осо б и, н а з и в а ю т ь б е зо со б о в и м и .
Б е з о с о б о в і д іє с л о в а о з н а ч а ю т ь :
• я в и щ а п р и р о д и ( вечоріє, світає, мрячить);
• с т и х ій н і я в и щ а ( замело, залило, вимерзло );
• ф із и ч н и й а б о п с и х іч н и й с т а н л ю д и н и ( морозить, лихома
нить, тіпає, трясе, нудить, не терпиться, не спиться).
Б е з о с о б о в і д іє с л о в а є п р и с у д к а м и в о д н о с к л а д н и х
р е ч е н н я х : Учора трохи повернуло на відлигу (А.Дрофань). Ще
комусь у цю пору не спиться (І. Білий). Так бракиє землі
милосердя людей ( Т. Севернюк).
119. П рочитай те речення, ви значте в кож ном у грам ати чну основу.
1. Сутеніло помалу (Є. Плужник). 2. Смеркає в селі, у полі і в душі
моїй (Є. Гуцало). 3. Стежку в поле листям замело (Ю. Бартош-
Кум’ятський). 4. З лісу повіяло прохолодою (М. Стельмах).
5. Запаморочливо пахло в’янучим листям, хмелем і калиною
(Я. Загребельний). 6. І чого мене понесло сюди? (С. Васильченко). 7. Від
жаху похолонуло в душі (Б. Олійник). 8. І як сльозами застилало очі!
(М. Луків). 9. Уже на осінь повертає (Д. Луценко). 10. Уночі ллється, а
вдень плющить (Народна творчість).
♦ Витлумачте лексичне значення кожного з безособових дієслів.
І МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ, с а м о с т і й н і ч а с т и н и м о в и
З одного чи двох головних членів речення складаються граматичні

основи наведених речень? Чому?
Ш Ш О Б езосо бовість дієслів в и являється у відсутності в

реченнях підм ета.
1 2 0 . П е р е п и ш іт ь , п ід к р е с л іт ь г р а м а т и ч н і о с н о в и р е ч е н ь . В и з н а ч т е
б е з о с о б о в і д іє с л о в а , з ’я с у й т е л е к с и ч н е з н а ч е н н я к о ж н о г о з н и х .
Я ким и членам и речення вони є ?
1. Добиралося до полудня. 2. Радісним почуванням охопило душу
(Панас Мирний). 3. Забіліло знову, забіліло. Холодом од яру потягло
(Б. Мельничук). 4. Уста мої заціпило морозом (І. Франко). 5. Замело,
затихло, вечором запахло (М. Шостак). 6. Сьогодні так мені
засумувалось (Т. ІЦегельська). 7. Наталочці ані їлося, ані пилося
(Зірка Мензатюк). 8. Десь блукалося, бродилось, тільки спати не
хотілось (В. Бубир). 9. Під човном клекотіло, кипіло, шумувало
(М. Коцюбинський).
Виділене слово передайте звукописом. Поясніть особливості його
вимови.
1 2 1 . П о я с н іт ь з н а ч е н н я ф р а з е о л о г і з м і в . Із т р ь о м а з н и х с к л а д іт ь
речення.
1. Зав’язало мову. 2. Позакладало вуха. 3. Похололо на душі.
4. Замакітрилося в голові. 5. Памороки забило. 6. Запахло
смаленим. 7. Мов язиком злизало. 8. Мов окропом обдало. 9. Аж
животи попідтягало.
122. П р о ч и та й те речення, ви зн а ч те в кож ном у гр ам а ти ч н у основу.
П е р е п и ш і т ь т іл ь к и т і р е ч е н н я , щ о м а ю т ь о д и н г о л о в н и й ч л е н —
п р и с у д о к . Я к о ю ч а с т и н о ю м о в и в ін в и р а ж е н и й ? Д о в е д іт ь , щ о ці
д іє с л о в а б е з о с о б о в і.
1. Благословляється на день. І сяють роси над ланами (М. Єркін).
2. Знов повернулися морози. Снігів холодних намело (Г. Чубач).
3. Мрячило. Мжичилося. Над головою клубочилися важкі сірі
хмари (Зірка Мензатюк). 4. Уночі зірвалася справжня буря. Надворі
блискало, гриміло, тріщало й лило (М. Павленко). 5. Віє туманами з
лугу. Пахне барвінком нічним (А. Михайлевський).
1 2 3 . П о д а н і р е ч е н н я з д в о м а г о л о в н и м и ч л е н а м и п е р е б у д у й т е н а та к і,
щ о м а ю т ь о д и н г о л о в н и й ч л е н , в и р а ж е н и й б е з о с о б о в и м д іє с л о в о м .
П е р е б у д о в а н і р е ч е н н я з а п и ш іт ь .
Е Е Ш > Я не сплю. Мені не спиться.

1. Я не можу всидіти. 2. Я не можу читати. 3. Я цього не хочу. 4. У
мене лихоманка. 5. Я не маю везіння (талану). 6. Я маю щастя.
■ 1 2 4 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и .
В и з н а ч т е б е з о с о б о в і д і є с л о в а , п ід к р е с л іт ь їх я к ч л е н и р е ч е н н я .
і
Чи їздили ви по Україні? Чи міряли ви її бе..мірні шляхи і з..лені
та рівні ст..пи, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх? Чи
бачили, як синє небо ро..гортає над з..млею своє блак..тне і бе..мірно
в..соке шатро?
Настав ясний та погожий ранок після короткої ночі. Шугонуло
світлом. Сизе полум’я віхтем знялося угору серед ч..рвоного жару.
Ще наддало світла, ще раз к..нуло рожевим огнем. Крайнебо м..гоче,
пашить, мов личенько сором’язливої дівчини.
За Панасом Мирним.
■Йд Чи доводилося вам бачити світанок над морем (річкою, озером), у
місті? Складіть про це 3 -4 речення, використавши безособові
дієслова.
н і ^ КУРС<«Мистецтво» ви вивчали поняття культурного та екологічного
Б—З середовища людини. За яких умов, на вашу думку, сучасне місто може
стати близьким людині? Розкажіть про те середовище, у якому комфортно
було б жити саме вам.
З в ’язне мовлення І С к л а д а н н я д іа л о г ів
Говоріння І
1 2 5 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д і а л о г м іж с е м и к л а с н и ц е ю т а ї ї п ’я т и р іч н о ю
с е с т р и ч к о ю , я кі с а м і з а л и ш и л и с я н о ч у в а т и в д о м і. М а л і й п р и с н и в с я
с т р а ш н и й с о н . М е т а с т а р ш о ї с е с т р и — з а с п о к о їт и д и ти н у, п о я с н и т и ,
щ о п р и ч и н а с н о в и д ін ь — ф іл ь м и - « с т р а ш и л к и » . У р е п л ік а х у ж и в а й т е
подані в рам ці сл ово спол учен ня і речення.
Мені привиділося (здалося, приснилося, примарилося). М е н е

тіпало (трусило). Усередині похололо. У голові шуміло. Звело
судомою. Від страху заціпило. Запаморочилося в голові.
1 2 6 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г м іж с т а р е н ь к и м д і д у с е м т а о н у к о м -
с е м и к л а с н и к о м , я к и й п р и й ш о в н а в ід а т и й о г о в н е д іл ю . Х л о п ч и к п р и н іс
п е р е д а н і б а т ь к а м и л ік и , н о в і о к у л я р и , з а п а с х а р ч ів н а т и ж д е н ь ,
у л ю б л е н и й д ід о м ж у р н а л . М е т а х л о п ч и к а — д із н а т и с я п р о с т а н з д о р о в ’я
с т а р о г о , з ’я с у в а т и , я к о ї д о п о м о г и в ін п о т р е б у є . М е т а д і д у с я —
з а п р о с и т и р о д и н у с и н а (х л о п ч и к о в о го б а ть к а ) у го сті н а н а с ту п н и й
в и х ід н и й . У р е п л ік а х д іа л о г у в ж и в а й т е б е з о с о б о в і д іє с л о в а .
Мені полегшало. Мене лихоманило, трясло, тіпало, трусило.

Мені стало... Мені бракувало...
Не спалося, не лежалося, не сиділося, не пилося й не їлося.
м и г ф и л и і ІЯ, и ґ Ф и і Ґ А Ф ІИ . < _ А М и С . І І И П І Ч А Ш И Н И М У Ь И
§ 10. ЧАСИ ДІЄСЛОВА
1 2 7 . П р о ч и т а й т е , в и з н а ч т е д іє с л о в а . Я к і з н и х н а з и в а ю т ь
д ію , щ о в і д б у в а є т ь с я п ід ч а с р о з м о в и п р о н е ї ? П іс л я
р о з м о в и ? Д о р о з м о в и ? Щ о в а м в ід о м о п р о ч а с д і є с л і в ?
Якось Добро й Зло опинилися на вершині шпилястої
гори. Зло штовхнуло Добро, і Добро скотилося вниз. Та
не розбилося, а перетворилося на рослину з блакитними
квіточками... І тріснуло Зло від люті!
Хтозна, чи довго пам’ятатимуть люди цю легенду.
Але вони завжди будуть милуватися блакитним цвітом
барвінку, його темно-зеленим листям. Хоч кожен
українець підсвідомо відчуває і любить у цій квітці щось
значно глибше, ніж просто красиву рослину.
За Г. Маковій.
♦ Визначте час кожного з дієслів. Звіртеся з таблицею.
КОЛИ НА ЯКІ ПИТАННЯ

ЧАС ДІЄСЛОВА
ВІДБУВАЄТЬСЯ ДІЯ ВІДПОВІДАЄ
У момент повідом Що роблю?
ТЕПЕРІШНІЙ
лення про неї Що робиш?
До моменту пові Що робив?

МИНУЛИЙ
домлення про неї Що зробила?
Після моменту пові Що зроблю?

МАЙБУТНІЙ
домлення про неї Що робитиме?
Т Е П Е Р ІШ Н ІЙ МИНУЛИЙ М А Й БУТН ІЙ
Кожна стежка Потім нас Дорога з хутора

додому веде стежка до вестиме
(Г. Чубач ). хати вела (І. Сенченко).
(І. Драч).
І шумлять Тополі шуміли А в Києві

ліси все тихше за вікном все шумітимуть
(О. Маковей ). тривожніше каштани
(3. Тулуб). (Є. Маланюк ).
ЛУГАНСЬК.
Годинник
театру ляльок
1 2 8 . П е р е п и ш іт ь . В и з н а ч т е д і є с л о в а в р е ч е н н я х , з ’я с у й т е ч а с к о ж н о г о ,
з а п и ш іт ь у д у ж к а х .
Е В > Золоті верболози розплели (мин. ч.) свої коси

(Н. Кащук).
Старі люди розповідають таку легенду. Барвінком став чужинець,
якому припала до душі українка. Увивався за нею хлопець, землю
свою заради неї покинув, а тоді помер
із журби. Стоїть перед Господом і
просить: «Хочу бути там, Господи, де
вона лишилася»». Бог милосердний
пустив його квітом, що вічно дивиться
услід кожному з нас голубими очима.
Завжди буде барвінок милувати око,
але і ятритиме душу, бо саджають його
на могилах.
За Г. Маковій.
♦ Визначте вжиті в реченнях фразеологіз
ми, поясніть їхнє значення.
Поясніть назви гравюр В. Карася, на
яких зображена Миколаївська церква у
Прилуках, що на Чернігівщині. Володимир КАРАСЬ.
Час
1 2 9 . П р о ч и т а й т е . В и п и ш іт ь у т р и к о
л о н к и д іє с л о в а т е п е р іш н ь о г о , м и н у л о
го т а м а й б у т н ь о г о ч а с у .
1. Несе Галя воду, коромисло
гнеться, а за нею Йванко, як барвінок,
в’ється. 2. Кінець нивоньці, кінець,
зараз сплетемо вінець і з жита, і з
барвінку на хорошу дівку. 3. Усі гори
й долини виходили, зелененький
барвіночок витоптали та зробили
гілечко з ялини та з червоної калини
♦ У яких народних обрядах використову
ють квіти барвінку? Що уособлює ця
квітка?
Співзвучність часів
♦ Визначте вид кожного з виписаних
дієслів.
Д іє с л о в а н е д о к о н а н о г о в и д у м о ж у т ь у ж и в а т и с я в
у с іх ф о р м а х ч а с у .
Д іє с л о в а д о к о н а н о г о в и д у м о ж у т ь у ж и в а т и с я т іл ь к и
у ф о р м а х м и н у л о го та м а й б у т н ь о г о часу.
130. П е р е п и ш іт ь , с т а в л я ч и п о д а н і в
д у ж к а х д іє с л о в а у ф о р м і т е п е р іш н ь о г о
часу.
Барвінок — вічнозелена трав’янис
та рослина. Її листя (зберігати)
зелений колір навіть під снігом. Живу
чість і витривалість барвінку, його
красу люди (оспівувати) у багатьох
народних піснях. З давніх-давен
барвінок (уособлювати) молодість,
кохання та шлюб.
Разом з ягодами калини, васильками
й колосками жита барвінок (прикра
шати) весільне деревце, яке (називати) гільцем. Рослину досі
(використовувати) у весільних обрядах.
З довідника.
♦ Визначте вид ужитих в уривку дієслів.
1 3 1 . П р о ч и т а й т е т е к с т . В и з н а ч т е д іє с л о в а , з ’я с у й т е в и д і ч а с к о ж н о г о .
П е р е п и ш іт ь , у с і д іє с л о в а т е п е р і ш н ь о г о ч а с у з а м і н и в ш и в ід п о в ід н и м и
ф о р м а м и м и н у л о г о часу.
Пісні, легенди, повір’я дістаються нам у спадок від минулих
поколінь. Усна народна творчість завжди відбиває прагнення
людини до краси, правди, фізичного й духовного здоров’я. Прислів’я
прославляють працьовитість, скромність, кмітливість, воюють
проти ледарів, зазнайок, брехунів та базік.
За Н. Шумадою.
♦ Чи можна утворити форму теперішнього часу від дієслів дізнатися,
передумати, змінитися? Чому?
♦ Поясніть значення вислову д ухо вне здоров'я.
1 3 2 . П р о ч и т а й т е п о е з ію . В и з н а ч т е в ї ї т е к с т і д іє с л о в а , з ’я с у й т е ч а с
кож ного.
Пам’ять дерев
Ці дуби, що небо підпирають,
Певне, ще Батия пам’ятають.
Сосни у спокійному величчі
Не забули про козацькі січі.
Свідками ворожої навали
Явори та осокори стали.
Саджанці, що нині виростають,
Що вони через віки згадають?
Микола Луків.
♦ Дайте розгорнуту відповідь на висловлене поетом запитання. У реченнях
уживайте дієслова минулого, теперішнього та майбутнього часу.
1 3 3 . Р о з г л я н ь т е в м іщ е н і н а с т о р і н к а х п ід р у ч н и к а л и с т і в к и із
^ з о б р а ж е н н я м у к р а їн с ь к и х м і с т у м и н у л о м у і с ь о г о д е н н і .
П о ф а н т а з у й т е , я к и м и с т а н у т ь ці м іс т а ч е р е з п ’я т д е с я т , с т о р о к ів . У с н о
с к л а д іт ь ф а н т а с т и ч н у р о з п о в і д ь «/з м и н у л о г о — в м а й б у т н є » п р о
п о д о р о ж з а д о п о м о г о ю м а ш и н и ч а с у в у л и ц я м и р ід н о г о м іс т а ч и с е л а у
р із н і е п о х и . Щ о з м и н у л о г о в а м х о т іл о с я б з б е р е г т и у м а й б у т н ь о м у ?
В ж и в а й т е д іє с л о в а у ф о р м а х м и н у л о г о , т е п е р і ш н ь о г о т а м а й б у т н ь о г о
часу.
Чому категорія часу властива саме такій частині мови, як дієслово?
1 3 4 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и н а м іс ц і к р а п о к п р о п у щ е н і л іт е р и .
М В и з н а ч т е д іє с л о в а , з ’я с у й т е ч а с к о ж н о г о .
1. Народ свою м..нувшину повік не забуде. Ми були, ми є під

небом, і ми далі будем (Б. Колодій). 2. У самісінькім центрі Європи ми
ж..ли, ж..вемо й будем ж..ть (В. Мордань). 3. Я малюю те все, що
зникало, зн..кає і зн..кне (О. Забужко). 4. Дніпро р..ве й р..втиме,
поки віку і плакати він буде і квилити (Б. Грінченко). 5. Що без нас
було, ми чули, а що при нас буде, побач..мо (Народна творчість).
6. Все, що буде, вже було колись, що минулося, усе те верне знов
(Т. Севернюк).
Яка з подій, що її вивчали на уроках історії цього року, захопила вас
С!!!а найбільше? Увідповіді вживайте дієслова різних часових форм.
Роздивіться акварель Т. Шевченка «Аскольдова могила» та сучасну
фЩ фотографію цієї історичної пам'ятки. Розкажіть пов’язану з нею
легенду про київських князів. Уживайте дієслова минулого часу.
Як ви розумієте вислів письменника М. Сарма-Соколовського «Що таке
пам 'ять? Це вікно у м инуле. Його ні відчинити, ні розбити»? Пригадайте
або придумайте історію, яка проілюструвала б ці слова.
87
§ 11. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Д іє с л о в а т е п е р іш н ь о г о ч а с у о з н а ч а ю т ь д і ю
а б о с та н , я к і з б іг а ю т ь с я з м о м е н т о м м о в л е н н я
п р о н и х : знаю, можемо, хочеш, працюють.
Д іє с л о в а т е п е р іш н ь о г о ч а с у з м ін ю ю т ь с я з а
о с о б а м и та ч и с л ам и .
ТЕПЕРІШ НІЙ ЧАС
ОСОБА ОДНИНА МНОЖИНА
1 пишу, бачу пишемо, бачимо

II пишеш, бачиш пишете, бачите
III пише, бачить пишуть, бачать
Як ви розумієте вислови час не стоїть , знамення часу,

герой нашого часу, тягнути час? Доберіть фразеологізми,
у яких згадувалося б поняття часу.
1 3 5 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я . В и з н а ч т е ч а с д іє с л ів . З ’я с у й т е
о с о б у й ч и с л о кож ного.
1. Світлий день встає над Україною (Д. Луценко).
2. Розплющую очі і раптом бачу глибоке небо і віти беріз
(М. Коцюбинський). 3. Ти стоїш, ти шумиш, ти ростеш,
Львове (Р. Братунь). 4. Ви стоїте на високій кручі і бачите,
як котить свої хвилі тихий і лагідний Дніпро (І. Нечуй-
Левицький). 5. Як вільно дишуть груди! (Б. Грінченко). 6. Як
почуваєшся добре, коли ти у себе вдома! (О.Довгоп'ят).
♦ Поясніть розділові знаки в реченні, ускладненому
звертанням.
1 3 6 . П е р е п и ш іт ь , в и з н а ч т е ч а с , о с о б у й ч и с л о д іє с л ів .
В и д іл іт ь о с о б о в і з а к ін ч е н н я д іє с л ів .
1. Мова об’єднує, згуртовує людей у націю, засвідчує
духовне буття народу. Без мови ми є не народом, а
отарою без пастуха. Без народних пісень, прислів’їв,
приказок ми прирікаємо себе на виродження. Народні
твори несуть у собі невичерпний оптимізм (за Олесем
Гончаром). 2. Мово рідна! Ти завжди вабиш, чаруєш,
кличеш на теплі й могутні хвилі свої (С. Плачинда).
ЛЬВІВ. ♦ Підкресліть у словах вивчені орфограми.
Центр міста відчуває ♦ Виділені слова вимовте відповідно до правил української
сучасність орфоепії.
ігт
1 3 7 . В и з н а ч т е о с о б у й ч и с л о д іє с л ів . П е р е п и ш іт ь їх , а п о т ім п е р е д а й т е
з в у к о п и с о м . В и м о в т е в ід п о в і д н о д о п р а в и л у к р а ї н с ь к о ї о р ф о е п ії.
У к а ж іт ь г о л о с н і з в у к и , я кі в и м о в л я є м о н е ч іт к о .
Ш Ш » Котиш [коти'ш].
Можеш, любиш, читаєш, живемо, сидимо, борються.
♦ Поясніть, від чого залежить написання особових закінчень дієслів.
Д іє с л о в а п о д іл я ю т ь н а д в і д іє в ід м ін и .
В и з н а ч а ю т ь д іє в ід м ін у з а з а к ін ч е н н я м и т р е т ь о ї о с о б и
м н о ж и н и т е п е р іш н ь о г о ч а с у .
Д іє с л о в а , я к і м а ю т ь у ц ій ф о р м і з а к ін ч е н н я - у т ь а б о - ю т ь,
н а л е ж а т ь д о п е р ш о ї (І) д і є в і д м і н и : м о ж у т ь , зн а ю т ь .
Д іє с л о в а із з а к і н ч е н н я м и - а т ь а б о - я т ь н а л е ж а т ь д о
д р у г о ї (II) д і є в і д м і н и : л еж а т ь , с т о я т ь .
Д іє с л о в а п е р ш о ї д іє в ід м ін и в у с іх о с о б о в и х з а к ін ч е н н я х
м а ю т ь л іт е р у е а б о є: їдеш , м а л ю єш .
Д іє с л о в а д р у г о ї д іє в ід м ін и в о с о б о в и х з а к і н ч е н н я х м а ю т ь
л іт е р и и а б о ї : л е ж и ш , ст о їш .
1 3 8 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и . П о я с н іт ь н а п и с а н н я
о с о б о в и х з а к ін ч е н ь д іє с л ів .
I. 1. Люб..мо Вкраїну щирим серцем (В. Сосюра). 2. Україно, рідна
мати, все всміхаєшся мені (М. Левицька). 3. Нащо слова? Ми діло
нес..мо (Олег Ольжич). 4. Коли говор..ш з усіма, то значить ні до кого
(Г. Чубач). 5. Може, щастя дитинства в тому, що не зна..ш межі добра
і зла, що не суд..ш? Просто живеш, вдивляєшся в світ і сприйма..ш
його таким, яким він є (П. Сорока).
II. 1. Майбутнім ми мар..мо, а сучасним горду..мо. 2. Ми
прагн..мо до того, чого немає, а нехту..мо тим, що ма..мо. 3. Ти
роб..ш найкраще, коли твердо ступа..ш шляхом доброго глузду.
4. Коли ти не озбро..шся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка
не зіпхнула тебе з чесноти на моральне зло. (З творів Г. Сковороди).
м и г ч * и л и і ї й , и Г Ч Д Л Ґ А Ч -Ч л . < _ А М и < - І І И П І Ч А Ы И М И М и Ь И
5. Працею пишаймося, руками гордимося. 6. Доки живеш, доти

вмі..ш і роб..ш. (Народна творчість).
139. П о с т а в т е д іє с л о в а у ф о р м і д р у г о ї о с о б и о д н и н и т е п е р і ш н ь о г о
ч а с у . З а п и ш і т ь у т в о р е н і ф о р м и . П ід к р е с л іт ь о р ф о г р а м у «літери е (є), и
(ї) в особових закінченнях дієслів».
► Рости - ростеш.
Возити, пустити, мріяти, крутити, читати.
♦ Складіть зв’язне висловлювання, використайте в ньому всі утворені
форми дієслів.
1 4 0 . П о с т а в т е д іє с л о в а в у с іх о с о б а х і ч и с л а х т е п е р і ш н ь о г о ч а с у.
З а п и ш і т ь , в и д іл іт ь у н и х о с о б о в і з а к ін ч е н н я .
2 5 3 3 ^ Казати — каж^ »к а ж і емд , к а М еиі , кат ете,, к а ж £ ,

к а ж і итй.
I. Говорити, шанувати, зберігати, дзвонити.
II . Знати, балакати, стежити, любити.
141. П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и .
1. Зорі з неба сипл..ться, мов горох (Г. Коваль). 2. Тут росяні дощі
цілують душу і шлях шовково стел..ть (Т. Севернюк). 3. Життєва нива
кол..ться стернею (О. Довготі’ят). 4. Життя і мрія в згоді не бувають і
вічно бор..ться, хоч миру прагнуть (Леся Українка). 5. Ми весь час
сто-.мо на грані невідомих шляхів майбутніх (О. Теліга).
♦ Підкресліть у словах орфограму «літери е (є), и (і) в особових закінченнях
дієслів».
1 4 2 . П о с т а в т е д іє с л о в а у ф о р м і п е р ш о ї о с о б и о д н и н и т е п е р і ш н ь о г о
ч а с у й з а п и ш іт ь . Н а з в іт ь з в у к и , щ о ч е р г у ю т ь с я .
Хотіти — хочу.
Берегти, текти, пекти, котити, трусити, мастити, виходити, їздити.
У д іє с л о в а х п е р ш о ї д іє в ід м ін и в ід б у в а є т ь с я ч е р г у в а н н я
п р и г о л о с н и х з в у к ів : мо[г]ти — мо[ж]у, те[к]ти — те[ч\у,
ди[х]ати — ди[ш]у, ка[з\ати — ка[ж\у, те\с\ати — те[иі]у, сей
[с т \ати — сви[шч]у (свищу), поло[ск]ати — поло[шч]у
( полощу ).
Я к щ о ч е р г у в а н н я п р и г о л о с н и х є в п е р ш ій о с о б і о д н и н и ,
т о в о н о в ід б у в а є т ь с я і в ін ш и х ф о р м а х : може[ш], тече[ш],
дише[ш], ка[ж]уть, те[ш]уть, сви[шч\емо, поло[шч]емо.
У д іє с л о в а х д р у г о ї д іє в і д м і н и в ід б у в а є т ь с я т а к е
ч е р г у в а н н я п р и г о л о с н и х в п е р ш ій о с о б і о д н и н и : ле[т]іти —
л ?Іч]у> моро[з]ити — моро[ж]у, си[д]іти — си[рж]у.
З в е р н і т ь у в а г у ! у д іє с л о в і д р у г о ї д іє в ід м ін и бігти [г]
ч е р гу є т ь с я з [ж ] у в с іх ф о р м а х : бі[ж]у, бі\ж]иш, бі[ж]ать.
1 4 3 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, н а м іс ц і к р а п о к у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и .
П ід к р е с л іт ь л іт е р и , щ о п о з н а ч а ю т ь з в у к и , я к і ч е р г у ю т ь с я .
1. Розумний не все ка..е, що знає. 2. Не сокира те..е, а чоловік.
3. Кожна корова своє телятко ли..е. 4. Кіт мурли..е, бо дітей кли..е.
5. Швидко тільки млинці пе..уть. 6. Щастя лежить, а горе бі..ить.
7. Остерігайся не того пса, що бре..е, а того, що лащиться.
♦ Визначте час, особу й число дієслів.
♦ Пригадайте кілька рядків із сучасних пісень, де б уживалися дієслова
теперішнього часу. Запишіть їх. Визначте дієвідміни дієслів.
144. П е р е п и ш іт ь . В і д п о д а н и х у д у ж к а х
$ д і є с л і в у н е о з н а ч е н ій ф о р м і у т в о р іт ь
о с о б о в і д іє с л о в а .
1. Старий годинник тишу (колихати)
(Б. Костиря). 2. Чужа гітара (різати) вухо
(К. Туз). 3. А серце голубом (воркотіти)
(Г. Соколенко). 4. Я (сидіти) на кленовім
порозі, а птахи все летять і летять
(Є. Гуцало). 5. Радію я, коли (знаходити)
слово із пахощами й кольором
(А Малишко). 6 . Слухає Немирів, як тенор
пісню вивів: «По садочку (ходити),
кониченька (водити)» (А. Подолинний).
145. П е р е п и ш іт ь . В и з н а ч т е час
о с о б у , ч и с л о к о ж н о г о з д іє с л ів .
П о я с н іт ь н а п и с а н н я о с о б о в и х з а к ін ч е н ь
д іє с л ів .
Чуєш народну мелодію і ніби бачиш, як
сонце сідає десь у селі на Україні. Неділя.
Весняне сонце ллє світло на садки. Десь за
ставком у садку збираються хлопці та
дівчата. Музики грають. Золоте сонце
ллється крізь білий цвіт вишень та
черешень. Услухаєшся в чудову пісню і
уявляєш собі все це.
За І. Нечуєм-Левицьким.
♦ Підкресліть у словах усі вивчені орфограми.
♦Складіть висловлювання «Пісні мого міста
(села)» або «Моя улю б лен а сучасна пісня«,
уживаючи дієслова теперішнього часу (усно).
Щ Л Роздивіться екслібрис В. Лучка. Як ви
розумієте значення слова е к с л іб р и с ?
Перевірте себе за тлумачним словничком. Що
можна сказати про людину, для якої створено
Василь ЛУЧКО. І цей книжковий знак? Продумайте ескіз свого
Екслібрис І власного екслібриса.
I З в ’ЯЗН^ ^ О В Л Є ННЯ І Усний твір розповідного
І Читання «Говоріння характеру про процес праці
за власними спостереженнями
146. П рочитай те обидва висловлю вання,

визначте стиль кож ного. Свою дум ку
о б ґр ун туй те .
I. Розмножують айстри насінням, яке
висівають у ящики, в теплиці або парники у
березні-квітні, у відкритий ґрунт — у квітні.
Ґрунт вибирають чорноземний, супіщаний або
суглинковий на відкритих сонячних місцях.
Температуру підтримують помірну, воло
гість — середню. Застосовують мінеральні
добрива та перегній.
Насіння проростає через 14 днів після сівби.
Розсаду висаджують у квітні-травні,
низькорослі сорти — на відстані 15-20 см,
високорослі — 30-35 см між рослинами.
З довідника квітникаря.
I I . До маминого дня народження ми з
бабусею вирішили підготувати для неї
сюрприз. У новенький ящик насипали
придбаного в магазині «Садівник* ґрунту й
висадили розсаду айстр сорту «Міледі».
Майбутню «клумбу» прилаштували на
кухонному підвіконні, адже там завжди
сонячно. Знаєте, що було найважче? Не
Марта ТОКАР.
Айстри допустити, щоб мама ту розсаду побачила.
Коли мама прямувала до кухні, брат Сергійко
відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла
підвіконня собою.
Бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на
тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. Як ми
переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! Скільки
книжок про рослини прочитали!
Яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а
вирощені й випещені власними руками!
Зі шкільного твору.
♦ Дайте відповіді на запитання.
• Для чого розповідають про процес праці? Кому можна адресувати таку
розповідь? Де й за яких обставин вам доводиться чути або читати такі
розповіді?
н т м
.Ч и залежить стиль такої розповіді від умов спілкування та адресата
висловлювання? У чому виявляється така залежність?
.Звер ніть увагу на часові форми дієслів у кожному з висловлювань.
Обґрунтуйте вибір часу дієслів.
1 4 7 . П О П Р А Ц Ю Й Т Е В Г Р У П А Х ! С к л а д іт ь і з а п и ш і т ь ін с т р у к ц ію (у
О д іл о в о м у с т и л і) т а т в о р ч у р о б о т у (в х у д о ж н ь о м у с т и л і) п р о т е , як:
.прибирати клас (навчальний кабінет) під час чергування;
.прикрашати актовий зал школи до свята.
1 4 8 . З а п о д а н и м п л а н о м с к л а д іт ь у х у д о ж н ь о м у с т и л і у с н и й т в ір
н а т е м у « М о є у л ю б л е н е заняття».
ПЛАН ТВО РУ
1. Чому я беруся за це заняття.

2. Наскільки потрібна (цікава) для мене ця праця.
3. Як я готуюся до роботи (добір матеріалів, підготовка
інструментів, створення умов, із ким раджуся, що читаю).
4. З чого я розпочинаю.
5. Які трудові операції і у якій послідовності я виконую.
6. Чи задоволений я зазвичай результатом праці.
Поясніть вислів Максима Рильського «Ми працю лю б и м о , щ о в

? творчість перейш ла». Чи кожна праця, на вашу думку, може бути
творчою? Що для цього потрібно?
§ 12. МИНУЛИЙ ЧАС.

ЗМІНИ ДІЄСЛІВ У МИНУЛОМУ ЧАСІ
1 4 9 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д і є с л о в а м и н у л о г о ч а с у , з ’я с у й т е р ід і
ч и с л о кож ного.
Сім’я зібралася в мандрівку. Тато позичив карту автошляхів
України, мама напекла пирогів, пампушок і млинчиків.
За кермо сів тато. Машина помчала. Вона хвацько обігнала
автомобілі: вантажівку з трактором у кузові та шикарний
«Мерседес». Перелітали поля й села. Минали Калинівки й
Любимівки, Іванівки й Василівки, Ганнівки й Варварівки. Мама
щоразу казала: «Ах!»
— Сьогодні я мила руки в Здвижі, Тетереві, побродила в річці
Горинь за містечком Гощею, а в Ірпені навіть скупалася, —
перелічувала Наталочка. — Під Житомиром у сосновому бору ми
г
обідали, у Новоград-Волинському пили каву, а над Горинню

підвечіркували.
— Машині теж пора підкріпитися, бо закінчився бензин, —
сказав тато.
Вони звернули до бензозаправної станції, що трапилася по дорозі.
За Зіркою Мензатюк.
♦ Пригадайте одну з ваших мандрівок Україною, розкажіть про неї. Дієслова
якого часу ви вживатимете? Чому?
Д іє с л о в а у ф о р м і м и н у л о г о ч а с у о з н а ч а ю т ь д і ю а б о стан,
я к і в ід б у л и с я д о м о м е н т у р о з м о в и : сказав, пояснила,
злякало, ходили.
Д іє с л о в а м и н у л о г о ч а с у з м ін ю ю т ь с я з а р о д а м и (в
о д н и н і) т а ч и с л а м и : розповів, розповіла, розповіло,
розповіли.
Д іє с л о в а м и н у л о г о ч а с у у т в о р ю ю т ь с я д о д а в а н н я м д о
о с н о в и н е о з н а ч е н о ї ф о р м и с у ф ік с а -в- у ч о л о в іч о м у р о д і т а
с у ф ік с а -л- у ф о р м і ж і н о ч о г о й с е р е д н ь о г о р о д у т а у
м н о ж и н і: малюва ти — малюва в, малюва л а, малюва л-о,
малювал-и.
М и н у л и й ч а с д іє с л ів ч о л о в іч о г о р о д у у т в о р ю є т ь с я б е з
с у ф ік с а , я к щ о о с н о в а н е о з н а ч е н о ї ф о р м и з а к ін ч у є т ь с я н а
п р и г о л о с н и й : біг ти — біг, нес ти — ніс, допомог ти — допоміг.
1 5 0 . П е р е п и ш іт ь , в и з н а ч т е д і є с л о в а м и н у л о г о ч а с у . З ’я с у й т е р ід і
ч и с л о к о ж н о г о . З а д о п о м о г о ю я к и х с у ф ік с ів у т в о р е н о ф о р м и м и н у л о г о
ч а с у ? В и д іл іт ь ц і с у ф ік с и .
1. Повітря нічне до рання з неба текло і ряхтіло (Д. Павличко).
2. Закипіло молоко світанку. Сонце здуло пінку туману (О. Остапчук).
3. Там я слухав з болем, як ' і гри гули (В. Сосюра). 4. Крутнувся вихор
чорним веретеног іт • пітер, від
чого вербове Л И С Т Я
♦ Позначте в словах вивчені ирфо.
1 5 1 . В і д п о д а н и х д іє с л ів у т в о р і т ь і з а п и ш і т ь у с і м о ж л и в і ф о р м и
м и н у л о г о ч а с у . В и д іл іт ь с у ф ік с и й з а к ін ч е н н я .
Прагнути, намагатися, перемогти, складати, скласти, розмов
ляти, розказати.
♦ Позначте в утворених формах дієслів вивчені орфограми.
1 5 2 . П р о ч и т а й т е п р и с л ів ’я, п о я с н іт ь , я к у л ю д с ь к у р и с у у в и р а з н ю є
к о ж н е з н и х. В и з н а ч т е д іє с л о в а м и н у л о г о ч а с у , з ’я с у й т е р ід і ч и с л о
кож ного.
1. Пройшов крізь сито й решето. 2. Стовкла воду в ступі.
3. Заробив, як комар надзижчав. 4. Оце пошила: на кота мале, а на пса
велике. 5. Люди працювали, а він повітрям торгував. 6. Зачепилася
за пень, простояла цілий день. 7. Не мав що робити, то пішов воду
гатити. 8. Тільки й діла зробила, що рукава засучила. 9. Захворів на
хитрощі. 10. Як їв, то упрів, як працював, то задрімав. 11. Зачинили
мудреці вовка між вівці.
Значення одного з прислів’їв розкрийте у формі оповідання (усно).
І Уживайте дієслова минулого часу.
. £ . 1 5 3 . П е р е п и ш іт ь . В и з н а ч т е д і є с л о в а м и н у л о г о ч а с у . З ’я с у й т е
в и д , п е р е х ід н іс т ь , ч и с л о й р ід ц и х д іє с л ів .
Це було темного зимового вечора. Сонце сховалося за обрій.
Зарожевів сніговий килим. Стало тихо. Замерехтіли зорі в
глибокому небі.
Раптом із півночі насунула чорна хмара, попливла над снігами.
Потемнів сніговий килим. Посипалися сніжинки. Тихо лягали вони
на поле, ліс, дорогу. Я прислухався до тихого снігопаду і чув ніжний
дзвін. Немов десь далеко бриніла велика кришталева чаша, до якої
доторкався срібний молоточок.
Що воно дзвенить? Іду, прислухаюся. Дзвін линув від маленької
ялинки, що росте на шкільному подвір’ї. То дзвеніли маленькі
сніжинки. Висіли на ялинкових гілочках, доторкалися одна до одної,
немов срібні дзвіночки. І дзвеніли, дзвеніли... Аж місяць прислухався.
За В. Сухомлинським.
♦ Підкресліть вивчені орфограми.
♦ Складіть висловлювання «М ої с п о га д и про літній вечір». Уживайте
дієслова минулого часу.
Поспостерігайте: чи всі дієслова в тексті, у якому йдеться про минулі
події, ужито у формі минулого часу? Спробуйте пояснити доцільність
уживання дієслів теперішнього часу в значенні минулого.
ш т ш » Інколи теперішній час навмисне вживають у значенні
минулого. У таки х випадках теперіш ній час сл угу є
засобом наближення до читача (слухача) подій минулого.
м и к Ф и л и і ІЯ, и К Ф и і Р А Ф І Я . ^ A M U C -II P I M I Ч А Ы И П И м и в и
1 5 4 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е ч а с к о ж н о г о д іє с л о в а . С п р о б у й т е п о я с
н и т и , ч о м у в р о з п о в ід і п р о п о д ії, я кі в ід б у л и с я д о м о м е н т у р о з м о в и п р о
них, а в т о р у с е ж у ж и в а є д іє с л о в а т е п е р іш н ь о г о часу.
Юнак розповідав. О, він умів розповідати! Дівчинка слухала, мов
заворожена. Сумна й велична картина постала в її уяві.
Козаки у полі. Верхи на конях налітає шляхта... Здіймається дим
від пороху... Летять іскри з-під шабель... Шалено зблискують очі...
Увечері Наталочка довго не могла заснути. Неспокійні думки
роїлися в голові. А коли заснула, їй приснилися козаки.
За Зіркою Мензатюк.
__. Складіть розповідь на історичну тему «Правління князя Володим ира»
ЕіііЗ (чи «Князь Я р о сла в — будівничий Києва»). Уживайте дієслова
теперішнього часу у значенні минулого.
ПетроАНДРУСІВ.
Княжа пристань у Києві
І З в ’язне мовлення І Ділове мовлення.

п Т !Г ю П Розписка
1 5 5 . П р о ч и т а й т е т е к с т д іл о в о г о п а п е р а . Д а й т е в ід п о в ід і н а п о д а н і
п іс л я н ь о г о з а п и т а н н я .
Розписка
Я, учитель української мови СЗШ № 39 Кравченко
Олег Валерійович, одержав у завгоспа школи Петренка
Івана Федоровича 1 (один) мультимедійний проектор
«Canon KLV 3» для використання в навчальному процесі
протягом 2007-2008 н. р.
10.09.2007. Підпис.
♦ Навіщо, на вашу думку, складають такий діловий папір?

♦ У якому стилі його складають? Чому?
♦ Пригадайте і назвіть основні ознаки офіційно-ділового стилю.
Р о з п и с к а — д іл о в и й п а п ір , у я к о м у п ід т в е р д ж у ю т ь ф а к т
о т р и м а н н я ч о г о с ь ( г р о ш е й , м а т е р і а л ь н и х ц ін н о с т е й ) в ід
і н ш о ї о с о б и а б о у с т а н о в и н а з а в ж д и ч и н а п е в н и й час.
Р о з п и с к у п и ш у т ь в ід р у к и , в о д н о м у п р и м і р н и к у . У
д о кум е н ті не м ас бути ж о д н и х виправлень. П іс л я
п о в е р н е н н я о т р и м а н и х н а з а з н а ч е н и й у р о з п и с ц і т е р м ін
м а т е р іа л ь н и х ц ін н о с т е й р о з п и с к у п о в е р т а ю т ь т о м у , х т о її
склав.
Н а з в а д і л о в о г о п а п е р а ( Р о з п и с к а ) с о б о в 'я з к о в о ю . У
р о з п и с ц і з а з н а ч а ю т ь , к о м у її в и д а н о , х т о в и д а в і у з в 'я з к у з
о д е р ж а н н я м я к и х ц ін н о с т е й . Н а й м е н у в а н н я м а т е р іа л ь н и х
ц ін н о с т е й п о т р іб н о вказувати точно. Гр о ш о в і сум и
з а п и с у ю т ь ц и ф р а м и , а в д у ж к а х л іт е р а м и . Л ів о р у ч п ід
т е к с т о м з а з н а ч а ю т ь д а т у , п р а в о р у ч с т а в л я т ь р о з б ір л и в и й
п ід п и с .
Я к у сі д о к у м е н т и , р о з п и с к у с к л а д а ю т ь в о ф іц ій н о -
д і л о в о м у с ти лі, я к о м у в л а с т и в і т а к і о з н а к и :
• у с і с л о в а в ж и в а ю т ь т іл ь к и в п р я м о м у з н а ч е н н і;
• то н в и к л а д у м а є б у т и н е й т р а л ь н и м , е м о ц ій н о з а б а р в
л е н и х с л ів н е в ж и в а ю т ь ;
• використовую ть т е р м ін и , циф рові д а н і, ч іт к о
з а з н а ч а ю т ь п р із в и щ а й д а т и .
1 56. С к о р и с т а в ш и с ь п о д а н и м у в п р а в і 1 5 5 з р а з к о м , в ід в л а с н о г о ім е н і
с к л а д іт ь о д н у з т а к и х р о з п и с о к :
• про одержання у вчителя інформатики маніпулятора «миша» на
два тижні для індивідуального користування;
• про отримання у завгоспа школи відеокамери «Panasonic VHS
NR-1762» для проведення зйомок під час екскурсії;
• про одержання у голови батьківського комітету класу 150 гри
вень із класного грошового фонду для придбання тлумачного
словника до кабінету української мови.
♦ Поспостерігайте: дієслова якого часу вживають у текстах розписки. Чому?
♦ Чи можна стверджувати, що фразеологізм підписуватися обома руками
походить із мовлення діловодів? Розкрийте значення фразеологізму,
складіть із ним речення.
« 157. С к л а д іть в ід в л а с н о го ім ені о д н у з та к и х р о зп и с о к :
Я * • про одержання у тренера шкільної спортивної секції
волейбольного м’яча строком на три місяці;
• про отримання у вчителя музики електрогітари для проведення
репетицій перед шкільним конкурсом «Наші улюблені пісні».
ПОПРАЦЮ ЙТЕ В ПАРАХ! В ід р е д а г у й т е р е ч е н н я . З в ір т е с я з
о п ід к а з к о ю .
1. У тексті ділового паперу зустрічаються помилки. 2. Ця
пропозиція дійсно заслуговує уваги. 3. Більша половина учнів
нашого класу підписалася на цей журнал. 4. Ми готуємося до вечора
в честь ювілею Івана Франка.
ИМШ Ы
НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Діловово паперу. Ділового папера.

Зуетрічаютьея-недоліки. Трапляються недоліки.
Заелувооуоат и уоаои. Заслуговувати на увагу.
Більш а половина. Більша частина.
П ідпиват и оаоету. Передплатити газету.
У чееть ( коооеь або чоооеь ). На честь.
♦ Визначте вид кожної з допущених помилок.

♦ Поясніть правопис закінчень іменників папір, документ у формі родового
відмінка однини.
§ 13. МАЙБУТНІЙ ЧАС

Д іс с л о в а у ф о р м і м а й б у т н ь о г о ч а с у о з н а ч а ю т ь д і ю а б о
с т а н , я к і в ід б у в а ю т ь с я в ж е п іс л я м о м е н т у м о в л е н н я п р о н и х :
скажу, розповідатиму, буду говорити.
Р о з р із н я ю т ь ф о р м и м а й б у т н ь о г о ч а с у д о к о н а н о г о і
не д о ко н ан ого виду.
Д іс с л о в а д о к о н а н о г о в и д у м а ю т ь о д н у — п р о с т у
ф о р м у м а й б у т н ь о г о ч а с у : що зроблю? — прочитаю,
розкажу, принесу.
Д іс с л о в а н е д о ко н ан ого виду м аю ть дві ф орми
м а й б у тн ь о го часу: с к л а д н у і складену.
СКЛАДНА ФОРМА: що робитиму? СКЛАДЕНА ФОРМА: що буду робити?
утворена додаванням утворена сполученням

до неозначеної форми суфікса -м- неозначеної форми й особової форми
та особового закінчення: допоміжного дієслова бути:
казатиму, читатиму буду казати, буду читати
158. П р о ч и т а й т е р е ч е н н я . В и з н а ч т е д іє с л о в а м а й б у т н ь о г о часу,
з ’я с у й т е в и д к о ж н о г о з н и х . У к а ж іт ь п р о с т у , с к л а д н у й с к л а д е н у ф о р м и
д іє с л ів м а й б у т н ь о г о ч а с у . З в і р т е с я з т а б л и ц е ю .
1. Сад розбудять пташині пісні (Л/. Луків). 2. Спинюся я і довго
буду слухать (Л. Костенко). 3. У задумі стоятиме сад (Г. Чубач).
4. Устане ще день яснобарвний, умиється сонце росою (А. Малишко).
5. Я нині знову буду говорити про почуття високі і святі (О. Лупіи).
6. Я душу знов вкладатиму у вірші (О. Грош). 7. Заглянь в свою, поете,
душу й побачиш душі інших ти (В. Сосюра). 8. Правда й кривда в
вічному двобої, так було, так буде у віках (М. Луків). 9. Я в людей не
проситиму сили (Л. Костенко).
♦ Визначте фразеологізм, поясніть його значення
Поясніть, як форма майбутнього часу залежить від виду дієслова.
Чи синонімічні форми дієслова буду н о с и т и і носитиму? Поясніть.
ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ
ЧИСЛО ОСОБА ДОКОНАНИЙ ВИД НЕД0К0НАНИЙ ВИД
ПРОСТА Ф ОРМ А СКЛАДНА Ф ОРМ А СКЛАДЕНА Ф О РМ А
І скажу казатиму буду казати

ОДНИНА II скажеш казатимеш будеш казати
III скаже казатиме буде казати
І скажемо казатимемо будемо казати
МНОЖИНА II скажете казатимете будете казати
III скажуть казатимуть будуть казати
1 5 9 . Д о к о ж н о г о з д іє с л ів д о б е р і т ь д і є с л о в о - а н т о н і м у т ій с а м і й ф о р м і
м а й б у т н ь о г о часу, в и ду, о с о б и й ч и с л а . Д іє с л о в а з а п и ш іт ь п а р а м и .
В и з н а ч те пр о с ту , с к л а д н у т а с к л а д е н у ф о р м и м а й б у тн ь о г о часу.
З в ір т е с я з т а б л и ц е ю .
Мовчатиму, забудеш, полагодимо, будуть загвинчувати, розпоч
нете, будеш руйнувати, приклею, пришиватиму, збільшиш, будемо
наступати, знайдете, зникнеш, будете обвинувачувати.
♦ Поясніть, від чого залежить правопис особових закінчень дієслів.
Обґрунтуйте правопис особових закінчень утворених дієслівних форм.
1 6 0 . В і д п о д а н и х д іє с л ів у т в о р іт ь у с і м о ж л и в і ф о р м и м а й б у т н ь о г о
ч а с у . П е р е в ір т е с е б е з а т а б л и ц е ю .
Знати, дізнатися, схопити, хапати, оббити, розробляти, вина
ходити.
♦ В особових закінченнях утворених дієслівних форм визначте і підкресліть
орфограму. Поясніть правопис особових закінчень.
99
1 6 1 . В і д п о д а н и х д іє с л ів у т в о р іт ь ф о р м у м а й б у т н ь о г о ч а с у п е р ш о ї
о с о б и о д н и н и . Н а з в іт ь п р и г о л о с н і з в у к и , щ о ч е р г у ю т ь с я з а т а к о г о
творення.
Написати, змогти, спекти, наказати, вичесати, попросити,
присвітити, вимостити, викресати, походити, поводити.
♦ Форми майбутнього часу, утворені від виділених дієслів, передайте
звукописом.
Ч а с т о д о п о м іж н е д іє с л о в о б ути т а н е о з н а ч е н а ф орм а
д іє с л о в а , я к і у т в о р ю ю т ь с к л а д е н у ф о р м у м а й б у т н ь о г о ч а су ,
р о з д іл е н і в р е ч е н н і і н ш и м и с л о в а м и : Б йду я навчатись мови
золотої (А. Малишко). Виде в пісні жипіь моя душа
(П. Воронько).
Трапляється, щ о у с к л а д е н ій ф ор м і м ай б у тн ь о го часу
о д н о г о д о п о м і ж н о г о д іє с л о в а б у ти с т о с у ю т ь с я д в о є і б іл ь ш е
Чи довго ми будемо влітати і
д іє с л ів у н е о з н а ч е н і й ф о р м і:
шикати? (Леся Українка). Будуть пташки прилітати,
калиноньку їсти (Народна творчість).
1 6 2 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , п ід к р е с л іт ь у с і ч л е н и р е ч е н н я . В и з н а ч т е
д іє с л о в а , з ’я с у й т е ч а с , в и д , о с о б у й ч и с л о к о ж н о г о .
Ш Ш » По світі буде та пісня лі тат и (Леся

Українка ).
1. Якщо ти прагнутимеш вершини, ти матимеш середину
(Г. Сковорода). 2. За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і
білява хата (Б. Симоненко). 3. Я рідним полем завжди буду йти
(Д. Павличко). 4. Буду матері слово у серці носити (С. Литвин). 5. Ти
нічого не боятимешся, з тобою всі дружитимуть, усі тебе
любитимуть, якщо ти виявлятимеш сміливість (О. Іваненко).
6. Будуть люди казати хороші слова (Г. Чубам). 7. Хоч ти на півпальця
збрешеш, а лиха наробиш на весь вік (Г. Квітка Основ яненко). 8. А
руки завжди матимуть роботу (А. Малишко).
♦ Позначте в словах орфограму «літери е (є), и (ї) в особових закінченнях
д іє сл ів».
Розкажіть, яким ви уявляєте своє майбутнє через десять, двадцять,
тридцять років. Уживайте дієслова майбутнього часу.
Віктор ШПАКОВСЬКИЙ.
Погляд у майбутнє: Ф еодосія-2026
163. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В П А Р А Х ! П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, н а м іс ц і
^ к р а п о к у с т а в т е д іб р а н і з д о в і д к и д і є с л о в а у р із н и х ф о р м а х
м а й б у тн ь о го часу.
1. З води обіду не ... . 2. Тримайся праці, то й хліб .... 3. Хто землю
... , ніколи не ... . 4 . 3 бика не ... молока. 5. Перлина на землі не ... , а
робота .... 6. Як ... навпростець, дома не ... .
Підеш. Матимеш. Звариш. Ночуватимеш. Доглядатиме.
Голодуватиме. Буде лежати. Буде чекати. Надоїш.
♦ Підкресліть у словах орфограми «не з дієсловами» та «літери е(є), и (ї) в
особових закінченнях дієслів». Обґрунтуйте написання дієслів.
164. П е р е п и ш іт ь , в ід п о д а н и х у д у ж к а х д іє с л ів у т в о р іт ь ф о р м и
м а й б у т н ь о г о часу.
(Минути) небагато часу, і Україна
(перетворитися) на політично стабільну дер
жаву. Вона (плекати) Людину, (захищати) й
(обстоювати) Закон. (Утвердитися) демокра
тичні свободи, до українців (прийти) глибше
розуміння тих духовних скарбів, які вони
мають. (Цінуватися) праця, інтелект і та
лант. Люди не (шукати) кращої долі за кордо
ном. Народ (виявляти) працьовитість і муд
рість. Його (об’єднувати) глибока духовність.
Україна (міцніти) і (розвиватися).
За А. Чебикіним.
Роздивіться фантастичну картину Сергія
^ Пояркова. Складіть усне висловлювання на
тему «Я к им стане моє місто (село) через сто
років». Використовуйте дієслова майбутнього
часу.
1 6 5 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в т е п р о п у щ е н і л і т е р и т а р о з с т а в т е
Щ р о з д іл о в і з н а к и . В и з н а ч т е п р о с т у , с к л а д н у т а с к л а д е н у ф о р м и
м а й б у т н ь о го часу.
1. У лісі папороть цвіст..ме квітку ти зірвеш із неї (Б. Грінченко).
2. Я пр..несу із саду пізні квіти і дощ до ранку буде ш..потіти
(М. .Пуків). 3. Коли все затихне сном спать у полі ляже віт..р. А у тебе
під вікном завжди будуть квітнуть квіти (/. Коваленко).
4. Усміхнетеся у лузі калина. Віща птаха в гаю закує. І до вічного
неба Вкраїни променітиме серце моє (/. Прокоф’єв). 5. Ти з Правдою
усе на світі змож..ш. Зустрінеш Кривду то стіною буд..ш. І ти її
напевне перемож..ш а Правда знов тобі покаже путь (Б. Мартинов).
♦ Визначте складні речення, обґрунтуйте вживання в них розділових знаків.
Чи подобається вам жанр наукової фантастики? Складіть фантастичну
розповідь «Сон про майбутнє».
1 6 6 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е ч а с к о ж н о г о з д іє с л ів . С п р о б у й т е
п о я с н и т и , ч о м у с т о с о в н о п о д ій , я к і в ід б у л и с я д о м о м е н т у р о з м о в и ,
у ж и в а ю т ь с я д іє с л о в а м а й б у т н ь о г о ч а с у .
Пісня відразу сп’янила
Тараса. Щось у грудях почало
битись, у горлі здавило. Зціпив
силою зуби, щоб не заплакати.
Пісня вхопила, як обценьками,
маленьке покривджене серце,
завертіла ним, як вітер били
ною...
Почує Тарас десь пісню, за
пам’ятає од краю до краю. Поспі
шить додому, запише пісню в
свою маленьку книжечку.
Тарас завів гнучким голосом.
Не витримав — сльози бризнули
з очей.
За С. Васильченком.
І . Ї Ї . І ! Ш ! Г * Інколи дієслова майбутнього часу вживаються у значенні
минулого. Таке трапляється, якщо потрібно назвати дію, яка
повторюється.
♦ Поясніть вислів поета Івана Драча «Гак, пісня д л я народу — ц е душ а». При
гадайте або придумайте історію, до якої ці слова могли б стати заголовком.
167. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В Г Р У П А Х ! О б е р і т ь із у ч н ів к л а с у г р
^ е к с п е р т ів . Д о р у ч іт ь ї й п ід г о т у в а т и 4 - 5 з а п и т а н ь з т е м и « Ч а с
д іє с л ів » д л я ін т е л е к т у а л ь н о г о з м а г а н н я з у к р а їн с ь к о ї м о в и .
П е р е д а ю ч и о д н е о д н о м у у я в н и й м ік р о ф о н , п о ч е р г о в о д а й т е в ід п о в ід і
н а к о ж н е з п ід г о т о в л е н и х е к с п е р т а м и з а п и т а н ь .
З в ’язне мовлення П и сьм ови й докладний переказ
Письмо тексту наукового сти лю
1 6 8 . П р о ч и т а й т е т е к с т . З н а ч е н н я в и д іл е н и х с л ів з ’я с у й т е з а т л у м а ч
ним словничком .
Українці
Українці — одна з найбільших націй Європи та світу і друга за
чисельністю поміж слов’янських. Це корінний народ, який здавна
проживає на території України. У нашій країні нині налічують до
47 мільйонів осіб. З них понад 37 мільйонів становлять українці.
Приблизно 15 мільйонів — представники інших народів: росіяни,
білоруси, євреї, болгари, поляки та інші.
Українці рівномірно населяють усю територію України. У низці
областей (Волинській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій,
Чернігівській, Тернопільській) вони становлять від 90 до
96 відсотків усього населення. Значна частина українців мешкає за
межами України: в Росії, Казахстані, Білорусі, Канаді, Польщі,
Молдові, Бразилії, Румунії, Аргентині та інших країнах.
У Київській Русі наших предків називали «русичами». У царській
Росії вони мали назву «малороси», а їхню землю називали
«Малоросія». У Східній Галичині, яка перебувала під владою Польщі
й Австрії, українців іменували «русинами». Назва «українці»
виникла понад 700 років тому. Її вживають як імення народу вже
більше 200 років, а поширення вона набула в основному з XIX ст.
Українці мають свої особливості у зовнішності, м ентальності,
традиційних заняттях тощо. Біологічну природу українців з’ясовує
наука ан троп ологія, яку розвивав український етнолог Федір Вовк.
З книжки «Україна в словах».
♦ Визначте стиль тексту. Назвіть його стильові ознаки. Щоб переконатися у
своїй правоті, звіртеся з таблицею.
НАУКОВИЙ с т и л ь
ПРИЗНАЧЕННЯ Повідомлення знань, пояснення, аналіз явищ, доведення

(ФУНКЦІЯ) наукових припущень
СФЕРА ВЖИВАННЯ Наука, техніка, освіта, виробництво
ОСНОВНІ ВИДИ Наукова доповідь, лекція, монографія, стаття, науковий

(ЖАНРИ) звіт, реферат, тези, рецензія, підручник, навчальний
ВИСЛОВЛЮВАНЬ посібник
Узагальненість (відстороненість від несуттєвого), логічність,

конкретність, точність, однозначність, аргументованість,
ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ
фактографічність (називання конкретних імен, дат, цифр,
фактів), послідовність викладу
Уживання слів у прямому значенні, використання термінів,

слів з абстрактним значенням, слів іншомовного
МОВНІ ОЗНАКИ
походження. Переважання іменників над дієсловами.
Використання складних речень
Зберіть відомості про походження назви Україна. Ознайомте із

& зібраними матеріалами однокласників. У своєму повідомленні
намагайтеся дотримувати наукового стилю.
І п , V I ч - u i г / л м ^ і л . < _ M m u v » u n n i ~1MV„ І К ІП Kl M V JD K l
Г
1 6 9 . П р о ч и т а й т е те к ст, в и з н а ч т е й ого
т е м у . З ’я с у й т е с т и л ь т е к с т у , с в о ю
д у м к у д о в е д іт ь .
С им воли
називають умовне
С им волом
позначення якогось предмета,
поняття чи явища. Символи можуть
бути різні: державні, художні,
наукові, народні, фольклорні та
інші.
Державними символами України
є Державний Прапор України,
Державний Герб України і
Державний Гімн України.
Наукові символи — це умовні по
значення величин або понять. Вони
запроваджені в математиці, фізиці,
Юрій ШУЛЬГА. хімії та інших науках. Наприклад, х
Львів. Відродження
символізує невідоме число. Формула
Н2О позначає молекулу води.
Художні символи використовують у літературі. Пори року стали
символами людського життя. Весна уособлює дитинство та юність,
літо відповідає молодості, осінню називають пору людської зрілості,
зимою — старість. Шлях, дорога, стежка є символами прожитих
людиною років.
Особливо багатими є народні поетичні символи. Хмара символізує
нещастя, гора й річка означають перешкоди. Калина, верба, тополя,
голубка, горлиця уособлюють дівчину.
Одне слово може символічно позначати різні явища. Калина
виступає символом України, рідної домівки, дівчини, молодості,
кохання й смутку. Це залежить від тексту, у якому вживають слово.
З книжки «Україна в словах».
♦ Складіть і запишіть план тексту.
♦ З а планом напишіть переказ тексту. Зберігайте ознаки наукового стилю,
ц і Як ви вважаєте, чи збігаються поетичні символи в різних народів? У
»'•■Л відповіді використайте інформацію, одержану на уроках зарубіжної
літератури. Назвіть кілька міжнародних символів.
§ 14. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ
(ДІЙСНИЙ, УМОВНИЙ, НАКАЗОВИЙ)
1 7 0 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я , в и з н а ч т е в н и х д іє с л о в а . Я кі з д іє с л ів
о з н а ч а ю т ь р е а л ь н у д і ю ? Я к е д і є с л о в о о з н а ч а є д ію , м о ж л и в у л и ш е з а
п е в н и х о б с т а в и н ? Я к е д іє с л о в о п е р е д а є н а к а з, п р о х а н н я а б о п о р а д у ?
1. Кожна пташина в’є гніздо на батьківщині (Народна творчість).
2. Коли б же я був соловейком, до тебе тоді б прилітав (Леся Українка).
3. Люби свій край. Всю душу солов’їну і серця жар йому віддай
(В. Сосюра).
♦ Розкрийте значення ф р а з е о л о г із м ів вити гніздо, розливат ися
соловейком .
♦ Щ о с и м в о л із у ю ть в у сн ій н а р о д н ій т в о р ч о с т і со ло в е й т а пташине гніздо ?
В і д н о ш е н н я н а з в а н о ї д іє с л о в о м д ії а б о с т а н у д о д ій с н о с т і
в и р а ж а є с п о с іб д і є с л о в а . Д іє с л о в а м а ю т ь д ій с н и й , у м о в н и й
і н а к а з о в и й способи.
Д і й с н и й с п о с і б в и р а ж а є р е а л ь н у д і ю а б о с та н , я к і
в ід б у в а ю т ь с я , в ід б у в а л и с я ч и в ід б у в а т и м у т ь с я . Д іє с л о в а
д ій с н о г о с п о с о б у в ід п о в ід а ю т ь н а п и т а н н я щ о р о б л ю ? щ о
зр о б и в? щ о робитимемо? т а ін. Наприклад: Зорі світять, серед
неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в
криницю (Т. Шевченко). Д іє с л о в а в д і й с н о м у с п о с о б і
з м ін ю ю т ь с я з а ч а с а м и , о с о б а м и , ч и с л а м и , р о д а м и .
У м о в н и й с п о с і б в и р а ж а є д і ю ч и ста н , б а ж а н і а б о
м о ж л и в і з а п е в н и х у м о в . Д іє с л о в а у м о в н о г о с п о с о б у
в і д п о в і д а ю т ь н а п и т а н н я щ о зробив б и ? щ о роби л а б ? щ о
зробили б ? т а ін. Наприклад: Пішов би я в Україну, пішов би
додому... (Т. Шевченко). Я протерла б очі, якби руки не були
зайняті (М. і С. Дяченки). Д іє с л о в а в у м о в н о м у с п о с о б і
з м ін ю ю т ь с я з а р о д а м и й ч и с л а м и .
Н а к а зо ви й спосіб вираж ає наказ, прохання,
п о р а д у , з а к л и к д о в и к о н а н н я д ії. Д іє с л о в а в н а к а з о в о м у
с п о с о б і в ід п о в ід а ю т ь н а п и т а н н я :
• щ о р оби ? — Правди в брехні не р о зм іш уй (В. Симоненко).
• щ о зр о би ? —Вогонь і жар душі у слово перелий (М. Луків).
• щ о робімо? —Ходімо в поля! Ходім о а луги й до лісу (Є. Гуцала).
• щ о зробім о? —Н е оскверн ім о честі джерело! (В. Бели).
• щ о робіть? - Д а р уй т е радощі мої І клопоти мої — нещастя
й радощі мої — весняні ручаї (В. Стус).
• щ о зробіть? - Гени! Безсмертні! На коліна ст аньт е перед
смертними людьми! (В. Симоненко).
Д іє с л о в а в н а к а з о в о м у с п о с о б і з м ін ю ю т ь с я з а о с о б а м и й
числам и.
1 7 1 . Д іє с л о в а д ій с н о г о , у м о в н о г о т а н а к а з о в о г о с п о с о б і в з а п и ш іт ь у
три колонки.
Прочитали б, міркуйте, зацікавився, розуміємо, послухайте,
сказала б, запиши, ходімо, почув би, переклали, хвилюємося.
♦Дієслова якого способу змінюються за часами? Наведіть приклади.
1 7 2 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д і є с л о в а д ій с н о г о й у м о в н о г о с п о с о б ів . Ч и
м о ж н а в и з н а ч и т и к а т е г о р ію с п о с о б у у в и д іл е н и х д і є с л о в а х ? Ч о м у ?
Орел, що на горах високих жив,
Раз Сонцеві сказав ясному:
— Якби я Сонцем був, я б не світив
В долинах тих нікому.
І нижче цих високих гір
Я не давав би променю спускатись,
Щоб у грязі низькій не закалятись!»
Б. Грінченко.
♦ Я к ви гадаєте, що могло відповісти Орлові Сонце? Передайте ймовірну
відповідь, використавши дієслова наказового способу.
♦ Що символізує в усній народній творчості Сонце? Що уособлює Орел?
1 7 3 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е с к л а д н і р е ч е н н я , у я к и х о д и н із п р и с у д к ів
в и р а ж е н и й д іє с л о в о м у м о в н о г о с п о с о б у . В и з н а ч т е р е ч е н н я з
п р и с у д к а м и - д іє с л о в а м и н а к а з о в о г о т а д ій с н о г о с п о с о б ів .
1. У найтемнішу ніч пам’ятай про сонце. 2. Вік учись і вік
трудись. 3 .1 сила перед розумом никне. 4. їв би борщ, так учора дома
пообідав. 5. Шилом борщу не наїсися. 6. І собака б ткав, якби хтось
нитки в’язав. 7. Якби пес робив, то в чоботях би ходив. 8. Як не
вмієш пекти хліба, то будеш пекти раки. 9. Живи своїм розумом, але
звіряйся з чужим. 10. Хто не бачив гіркого, не побачить солодкого.
11. Одна нога взута, друга роззута, а якби третя була, не знаю, як би
й пішла. 12. Пошила б баба кожуха, та вовна перешкоджає.
З народної творчості.
Визначте антонімічні пари слів. Які з антонімів спільнокореневі?
$
1 7 4 . П е р е п и ш іт ь , в и з н а ч т е й п ід к р е с л іт ь у р е ч е н н я х г р а м а т и ч н і о с
Я н о в и . В и з н а ч т е д іє с л о в а д ій с н о г о , у м о в н о г о , н а к а з о в о г о с п о с о б ів .
1. Відкрий для себе Україну! Ти ще не знаєш всю її (Г. Бідняк).

2. Шукаймо в людях доброти! Добро відкриє нам світи
(М. Сингаївський). 3. Якби оті проміння золоті у струни якось
обернулись, я б з них зробила золотую арфу {Леся Українка). 4. Я б
назбирала срібної роси, якби стежки усі не заросли (Г. Чубач). 5. Тож
ходімо в гай осінній! Там спадає тихо листя. Там воно в яснім
промінні щирим золотом іскриться {І. Коваленко).
♦ Визначте складні речення, поясніть у них розділові знаки.
!•:
І З в ’язне мовлення І y CH „ j j СТИ СЛИ Й п е р е к а з т е к с т у

І Читання «Говоріння I
▼
П е р е к а з а т и текст м о ж н а д о к л а д н о а б о с т и с л о .
Д о к л а д н и й п е р е к а з - ц е п о в н а й б л и з ь к а д о те ксту
п е р е д а ч а п о ч у то го а б о п р о ч и та н о го . Д о н ь о го ставлять в и
м о г у в ід т в о р и т и зм іс т те к с ту :
• п о в н о (н е в и п у с к а ю ч и д е т а л е й );
• п о с л ід о в н о (н е п о р у ш у ю ч и п о р я д к у п о д ій );
• п р а в и л ь н о ( т о ч н о п е р е д а ю ч и ім е н а , н а з в и , п о д і ї т а
з в 'я з к и м іж н и м и ).
С у т ь с т и с л о го п е р е к а з у п о л я г а є в у м ін н і в и д іл и т и в зм істі
п очутого або прочитаного головне й переказати,
п р о п у с т и в ш и все м е н ш іс то т н е й в а ж л и в е . П р о т е й у с т и с л о м у
п е р е к а з і з б е р іг а є м о н а я в н у в те к с ті п о с л ід о в н іс т ь в и к л а д у .
С т и с л и й п е р е к а з н а в ч а є у н и к а т и з а й в о г о б а г а т о с л ів 'я ,
р озтягне ності в и к л а д у д у м о к , тр е н ує в ч іт к о м у й
л а к о н іч н о м у в и с л о в л ю в а н н і.
175. П р о ч и та й те . В и з н а ч те те м у та го л о в н у д у м к у тексту.
Дерево індіанського вождя
Понад десять тисяч видів дерев росте на
земній кулі. Кожне з них має свою назву.
Та лиш одне носить ім’я людини. Це
дерево — секвоя.
Кривава боротьба точилася між
корінним населенням Америки та білими
завойовниками. Страшній вогнепальній
зброї чужинців індіанці могли проти
ставити лише стріли та списи. Але неволя й
покора були для них страшнішими за
смерть. Так казав своїм одноплемінникам
легендарний вождь ірокезів Секва. Він
винайшов для свого народу писемність,
дбав про освіту індіанців, став на чолі воїнів
і повів їх у бій проти іноземців-загарбників.
Народ під проводом Секви довго чинив
чужинцям опір.
Вождь загинув в одній із нерівних
сутичок. На честь безстрашного волелюб
ного Секви індіанці назвали найміцніше,
найвище, найвитриваліше дерево своєї
землі.
т и г ч ' ^ л и і ІЛ , и г ч ' и і г м ч - 'ї л . ІІК ІП І Ч М О К І П К І / У І ^ В И
Завойовники зробили все можливе, щоб примусити гордих

індіанців забути свою історію, намагалися вирвати з їхньої пам’яті
героїчні легенди й перекази про колишню незалежність рідної землі.
Як же муляла очі завойовникам могутня секвоя! Адже вже своєю
назвою вона нагадувала про звитяжного вождя Секву!
Загарбники заходилися перейменовувати дерево. Спершу вони
нарекли його каліфорнійською сосною. Тоді вигадали назву
мамонтове дерево. Обидві назви не прижилися. Пізніше англійські
ботаніки на честь свого полководця Веллінгтона назвали дерево
веллінгтонією. Американці обурилися й назвали рослину
вашингтонією на честь першого президента США.
Звісно, поширення не набула жодна з цих назв. їх не визнали
індіанці. Горде ім’я Секви залишалося невідривним від дерева-
богатиря.
Чому ж так довго точилися суперечки навколо назви саме цього
дерева? Річ у тім, що секвойя — рослина справді унікальна. Висота
дерева — понад сорок метрів. В обхваті деякі дерева сягають
двадцяти шести метрів, вага такого стовбура перевищує тисячу тонн.
Секвоя — дерево-довгожитель. Вік деяких рослин, за
визначенням учених, сягає шести тисяч років. За життя одного
такого дерева проминула вся стародавня, середньовічна і нова
історія людства.
Секвоя росте і в Києві. Її можна побачити в оранжереї Ботанічого
саду. Українські ботаніки не полишають надії на те, що їм
пощастить призвичаїти секвою до нашого клімату. Можливо,
«дерево індіанського вождя», як досі називають секвою, стане
нашим земляком.
За С. Івкенком.
♦ Лексичне значення виділеного слова з ’ясуйте за тлумачним словничком.
♦ Прочитайте подані на наступній сторінці плани докладного і стислого
переказів тексту.
♦ Поясніть, у чому полягає відмінність між докладним і стислим переказами
і як така відмінність відбивається у планах.
♦ Усно перекажіть текст за планом стислого переказу.
ПЛАН ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ
I. Єдине дерево, що носить ім’я людини.
1. Кривава боротьба індіанців проти загарбників.
2. Легендарний вождь ірокезів.
3. Дерево назвали на честь волелюбного Секви.
II. Намагання загарбників перейменувати дерево.
1. Каліфорнійська сосна чи мамонтове дерево?
2. Веллінгтонія чи вашингтонія?
3. Індіанці не визнали зміни промовистоїназви.
III. Унікальний представник рослинного світу.
1. Дерево-велетень сягає заввишки понад 140 м.
2. Обхват дерева, його вага.
3. Рослина-довгожитель.
IV. Секвоя може стати нашою землячкою.
ПЛАН СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ

I. Дерево назвали іменем волелюбного вождя.
1. Боротьба індіанців проти завойовників.
2. Чого навчав ірокезів Секва.
3. Чому саме це дерево назване його ім’ям.
II. Невдалі спроби перейменувати дерево.
III. У чому полягає унікальність секвої.
IV. Чи стане «дерево вождя» нашим земляком.
З якими рослинами, що ростуть в Україні, традиційно порівнюють
козака? Дівчину? Чому? Які легенди про рослини вам відомі?
Чи згодні ви з висловом «Стислість — сестра таланту»? Свою думку
обґрунтуйте.
Надсилаючи смс-повідомлення, користувачі мобільних телефонів
намагаються стисло викладати свої думки. Цікаво, що нещодавно
побачив світ художній твір — роман, складений лише із смс-повідомлень.
Спробуйте передати зміст тексту переказу у формі смс-повідомлення.
§ 15. ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ УМОВНОГО СПОСОБУ

176. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д і є с л о в а , з ’я с у й т е с п о с і б к о ж н о г о .
Майже випало чомусь із нашого вжитку слово «милосердний».
Подивився в одинадцятитомний «Словник української мови». Боже
ти мій! Напроти цього слова стоїть «заст.»\ Та якби не було
милосердя, людина не могла б бути людиною! Це те, без чого не було
б добра, доброти, про які ми так багато нині говоримо. Милосердя —
це вміння і душевна здатність прощати своїм ворогам, прощати
помилки своїм друзям. Якби не таке вміння, кожен сприймав би
т и г ч / и л и і ІЛ , и г ч л л Г М '+ 'ІЛ . ' . А М и ї І І И Ґ І І Ч А ^ І И И И М О В И
Г
доброту за принципом: «Ти — мені, я — тобі», тобто ти до мене

добрий, тому і я до тебе добрий. Без милосердя і справедливість у
світі звелася б тільки до одного: око за око, зуб за зуб.
Ні, милосердя — не «заст.», воно нікому не застує, воно з нами
повинно бути постійно.
За В. Захарченком.
♦ Випишіть дієслова, ужиті у формі умовного способу.
♦ Поспостерігайте, як утворено форми умовного способу дієслів.
Д іє с л о в а у м о в н о г о с п о с о б у т в о р я т ь с я д о д а в а н н я м д о
ф о р м м и н у л о г о ч а с у ч а с т к и б и ( б ) . Д іє с л о в а у м о в н о г о
с п о с о б у з м ін ю ю т ь с я з а р о д а м и (в о д н и н і) т а ч и с л а м и .
УМОВНИЙ СПОСІБ ДІЄСЛОВА
ОДНИНА
МНОЖИНА
ЧОЛОВІЧИЙ РІД ЖІНОЧИЙ РІД СЕРЕДНІЙ РІД
з н а в би зн а л а б зн а л о б зн а л и б
до п о м іг би допом огл а б допом огло б допом огли б
Ч а с т к у б и (6) п и ш у т ь о к р е м о в ід д іє с л ів . Я к щ о п о п е р е д н є
с л о в о з а к ін ч у є т ь с я н а п р и г о л о с н и й , у ж и в а ю т ь ч а с т к у б и
(с к а з а в б и , п р и н іс б и ), п іс л я г о л о с н о г о — 6 (с к а з а л а б,
п р и н е с л и б).
Ч а с т к а м о ж е стояти після д ієсло ва : Ч и ж и л а б У кр а їн а без
кобзи б андури? ( І. Коваленко) а б о п е р е д ни м : В ін би робив, та
р у ка в а болять (Народна творчість).
Ч а с т к а б и (б) н е з а в ж д и с тоїть тіл ь к и післ я д іє с л о в а а б о
п е р е д н и м . В о н а м о ж е б у т и в ід д іл е н а в ід д іє с л о в а ін ш и м и
с л о в а м и : Я б н авіт ь со нц ю одягнула в ін о к із ж и т н іх колосків!
(Л . Рубан ).
ОРФ ОГРАМ А
'частка би (б) з дієсловами
умовного способу»
1 7 7 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д і є с л о в а у м о в н о г о с п о с о б у , з ’я с у й т е
ч и с л о т а р ід ( я к щ о є ) к о ж н о г о . П о я с н іт ь у ж и в а н н я ч а с т к и би (б).
1. Чому мені, Боже, ти крила не дав? Я б землю покинув і в небо
злітав (М. Петренко). 2. Кудись у далеч невідому отак злетіла б з
журавлями! (О. Лятуринська). 3. Якби я була зіркою в небі, я б не
знала ні туги, ні жалю (Леся Українка). 4. Якби можна помножити
серце, я помножив би тисячу раз! (О. Близько). 5. Якби мої думи німії
та піснею стали без слова, тоді б вони більше сказали, ніж вся оця
довга розмова (Леся Українка).
1 7 8 . У т в о р іт ь у с і ф о р м и у м о в н о г о с п о с о б у п о д а н и х д іє с л ів . З в і р т е с я з
таблицею .
Міркувати, вирішити, запропонувати, любити.
1 7 9 . Д о п и ш іт ь п р и с л ів ’я. Я к щ о є п о т р е б а , з в і р т е с я з д о в ід к о ю .
1. Якби знав, де впадеш, ... . 2. Якби знав, де знайду, ... . 3. Якби
на кропиву не мороз, ... . 4. Якби все вовк лежав, ... . 5. Коли б кізка
не скакала, .... 6. Якби свині крила, ...
ЕШ Ш 2> ... вона б усіх людей пожалила. ... то туди пішов би. ... то
соломки підстелив би. ... вона небо б зрила. ... то б і ніжки не
зламала. ... то вже досі здох би.
180. П е р е п и ш іт ь , д і є с л о в а в н е о з н а ч е н ій ф ормі з а м ін ю ю ч и
д іє с л о в а м и у м о в н о г о с п о с о б у .
Якби я був скульптором, (виліпити) або (висікти) з граніту
зображення моєї України. Якби я міг,
(зобразити) в гіпсі чи камені її струнку
поставу, тендітні дівочі плечі й тонкий
стан. Бо держава наша ще юна й
прекрасна.
Якби я був художником, (нама
лювати) рутвяний віночок на її
високому чолі, золотаві коси й великі
сині очі. Бо наша Україна надзвичайно
вродлива.
А вона (усміхнутися) нам усім
лагідно. І (бути) ми усі щасливі.
З газети.
♦ До висловлювання доберіть заголовок,
який містив би дієслово умовного способу.
За допомогою якого символу ви
зобразили б Україну? Чому? Складіть
стислий опис такого символу (усно).
Уживайте дієслова умовного способу.
Зберіть матеріали і проведіть у класі
& виставку фотографій, листівок,
репродукцій картин на тему «Образ м оєї
країни».
Листівка початку XX ст.
1 8 1 . П е р е п и ш іт ь . П ід к р е с л і т ь ч л е н и р е ч е н н я . В и з н а ч т е д і є с л о в а
у м о в н о г о с п о с о б у , з ’я с у й т е с и н т а к с и ч н у р о л ь к о ж н о г о з ни х.
1. Якби тут був рояль, я б зіграла цю тему (О. Забужко). 2. Люди
чогось не так швидко ростуть, як би їм хотілося (М. Стельмах).
3. Нині з-за хмари дістав би вам сонце, грів би долоні вам, нене
(В. Юхимович). 4. Коли б були сир та масло, я солі позичила б, води б
принесла і пирогів напекла (Народна творчість). 5. Свиня говорила:
«Коли б мені крила, то я б полетіла в блакить!» (Г. Бойко).
♦ Визначте речення, ускладнене звертанням. Поясніть розділові знаки в ньому.
♦ Поясніть розділові знаки в реченні з прямою мовою.
1 8 2 . П р о ч и т а й т е п р и с л і в ’я. Н а я к у р и с у л ю д с ь к о ї в д а ч і в к а з у є
к о ж н е з н и х ? В и з н а ч т е с п о с о б и в ж и т и х у п р и с л і в ’я х д іє с л ів .
1. Віддав би сорочку з себе. 2. І з рідного тата сорочку стягнув би.
3. До скону б говорила, але не уступила б. 4. За гривню козу гнала б
до Львова.
Складіть і запишіть висловлювання на
одну з тем «Де б я ХОТІВ ЖИТИ, коли
стану д о р о сли м » , «Якби я став м ером
міста». Використайте дієслова умовного
способу.
Розкажіть про зображене на картині
Д. Мартинця. Як би розважалися ви,
якби були чарівником?
Денис МАРГИНЕЦЬ.
Розвалі мага
§ 16. ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ

НАКАЗОВОГО СПОСОБУ
1 8 3 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д і є с л о в а н а к а з о в о г о с п о с о б у , з ’я с у й т е
о с о б у й ч и с л о к о ж н о г о д іє с л о в а .
1. Даймо на працю для України серце, і розум, і руки!
(Б. Грінченко). 2. Ти добро лиш твори повсюди. Хай тепло твої
повнить груди (Л. Іванків). 3. А ви хороших не жалійте слів!
(Г. Чубач). 4. Горіть! Дивіться сонцю прямо в очі! (Я. Тичина). 5. Нехай
не ятрять прикрощі душі, нехай квітує щирість поміж нами
(М. Луків). 6. Хай живе Вкраїнонька й калина у душі, у мріях, у
піснях! (В. Письменний).
Д ієсло ва н а к а з о в о г о с п о с о б у зм ін ю ю ть ся з а о с о б а м и й
числами.
Ф о р м и дієслів н а к а з о в о г о с п о с о б у творяться від о сн о в
т е п е р іш н ь о го і м а й б у т н ь о го пр о сто го (д о к о н а н и й вид) часу.
Д ієсл о ва н а к а з о в о г о с п о с о б у в о д н и н і м а ю т ь ф о р м у д р у г о ї
о со б и , а в м н о ж и н і — п е р ш о ї т а д р у г о ї о сіб. Ф о р м и
н а к а з о в о г о с п о с о б у м о ж у т ь у ж и в а ти с я з а ф ік с о м -ся.
НАКАЗОВИЙ СПО СІБ Д ІЄСЛ ОВА
ОДНИНА МНОЖИНА
I Берімо(ся ), зітрімо, розвіймо
II Бери(ся), зітри, розвій Беріть(ся), зітріть, розвійте
З а к ін ч е н н я -и, -імо (-ім), -іть (-ire) в ж и в а ю ть ся в д іє с л о в а х із

н а г о л о ш е н и м з а к ін ч е н н я м (роби, робімо, робіть) а б о в
д іє с л о в а х , основа яких з а к ін ч у є т ь с я з б іг о м двох
п р и го л о сн и х (провітри, провітрімо, провітріть).
В ін ш и х в и п а д к а х д ієс л о ва д р у г о ї о со б и о д н и н и у ф о рм і
н а к а з о в о г о с п о с о б у м а ю т ь ч и с ту о с н о в у : кинь, малюй,
дозволь, маж.
Ф о р м а т р е т ь о ї о с о б и д ієс л ів н а к а з о в о г о с п о с о б у
твориться с п о л уч е н н я м ч а сто к хай, нехай і д ієс л о ва у ф о рм і
т е п е р іш н ь о го а б о м а й б у т н ь о го часу: хай бере, хай беруть,
нехай повернеться, хай повернуться.
1 8 4 . П е р е п и ш іт ь , п іс л я к о ж н о г о д і є с л о в а в к а ж іт ь у д у ж к а х й о г о с п о с і б ,
о со б у та число.
М іМ сМ !* Не забуваймо ('наказ, сп., 1-ша ос., mh.J рідних гнізд!

(А. Камінецький ).
1. Любіть Україну у сні й наяву (Б. Сосюра). 2. Україно, виполи
свою ниву, випрям росточки пшениці... (А. Пашко). 3. Чесним
словом лікуйся, живи Україною! (В. Кочевський). 4. Не валіться у
ноги, не схиляйте шлики. Ви ж у Бога не вбогі — ви ж таки
козаки! (Г. Половинко). 5. Розбудуймо соборну державу!
(А Бортняк). 6. Не зітхай, а працюй, марно часу не гай! Праці
щирої жде вже давно рідний край (Т. Романченко). 7. Тільки на
правду складаймо надії! (Б. Грінченко). 8. Усе непутяще полімо, а
добрі рослини викохуймо і плекаймо квітку святу чистоти
m w r v u j i u i ІЛ , u r w i ГМ Ч^ІЛ. V » M IV \U * ~ IIK in i Ч А ^ І К І П И г л и в и
[Г. Сковорода). 9. Високої істини хай не торкнеться іржа! [Б. Олій

ник).
♦ Поясніть, чому речення, присудок у яких виражений Д ІЄ С Л О В О М у ф орм і
наказового способу, належать до спонукальних.
Д іє с л о в а у ф о р м і д р у г о ї о с о б и о д н и н и н а к а з о в о г о
І с п о с о б у п и ш у т ь із м 'я к и м з н а к о м : сядь, стань, посунься,

їдьмо.
Н е п и ш у т ь м 'я к и й з н а к у д іє с л о в а х , о с н о в а я к и х
з а к ін ч у є т ь с я н а гу б н и й , ш и п л я ч и й п р и го л о с н и й [насип,
ріжте) а б о р [повір).
1 8 5 . П о с т а в т е д іє с л о в а в у с іх м о ж л и в и х ф о р м а х н а к а з о в о г о с п о с о б у .
З а п и ш і т ь їх .
Любити, розказувати, розказати, провітрити, їсти, сісти, лягти,
перевірити.
♦ Підкресліть у словах орфограму «м ’який знак». Поясніть написання слів із
м’яким знаком.
♦Складіть 2-3 речення з дієсловами наказового способу, запишіть їх.
186. П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и , д е п о т р іб н о , м ’я к и й з н а к .
І. 1. Облиш., забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш., усі
хиби і підіймайся! [Г. Сковорода). 2. Ви ідіт.. все далі й далі та глядіт..
пряму дорогу [Я. Щоголів). 3. Ступай упевнено, не бійся, відважним
буд.., несхитним буд.. (О. Лупій). 4. Нехай гнеться лоза, а ти, дубе,
кріпис.., ти рости та рости, не хилис.., не кривис..! (С. Руданський).
5. Кажу йому: «Заход.. мерщій!» [М. Луків). 6. Кажу собі: «Не вір.,
неправді!» [Г. Чубач). 7. Попри хмари-чвари, попри сірі будні, ти
кладеш., на душу гарне слово «Буд..мо!» (М. Со-и).
II. 1. У чужий черевик ноги не сун..! 2. Не ліз.., куди твоя голова
не лізе. 3. За грубе слово не серд..ся, на ласкаве не здавайся. 4. Од
ледачого поли вріж., та тікай. 5. Не мил..ся, бо голитися не будеш.. .
6. Посид.., Уляно, бо ще рано. 7. їж .., Мартине, мати ще підкине.
8. Коли не коваль, то й рук не поган.. . 9. Ріж., мене до подушки
вареником! 10. Вір., своїм очам, а не чужим речам. 11. Бабиних груш
не руш..! 12. Удар., лихом об землю! [Народна творчість).
♦ Визначте речення, ускладнені звертанням. Поясніть уживання в них
♦ Поясніть розділові знаки в реченнях із прямою мовою.
187. П е р е п и ш іт ь , у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и . В и д іл іт ь о с о б
Іт Ц з а к ін ч е н н я д іє с л ів , в и з н а ч т е с п о с і б , о с о б у й ч и с л о к о ж н о г о .
1. І де б я не був, я всім серцем з тобою, земле пр..красна моя!
(В. Сосюра). 2. Повір.., що кращих місць нема. Повір.., прилин..,
побач., сама! [І. Коваленко). 3. Говорять люди: «Не зітхай! Чого нема,
то й так нехай!» А я говорю: «Не зітхай! Коли нема, борись,
пр..дбай!» (Б. Грінченко). 4. Не вір облесним, стер..жися злюк
(/. Франко). 5. Думки очисти від шкаралущі, ч..пке лушпиння обд..ри
і словом-зерном говори з людьми про суще і грядуще. 6. У кожній
людині шукайте не ворога, у кожній людині дошукуйтесь друга
(О. Довгий). 7. До отчої, до маминої хати на стежці хай не виросте
трава (Д. Кремінь). 8. Збирайтеся, збирайтеся та й поговорімо! На
чужую сторононьку журбу рознесімо! (Народна творчість).
♦ Позначте вивчені орфограми.
Т р ап л яється, щ о ф о р м и о д н о г о с п о с о б у д іє с л о в а
вж и ва ю ть ся у зн а ч е н н і інш ого.
Наприклад:
• У зн а ч е н н і н а к а з о в о г о с п о с о б у м о ж е вж и ва ти ся дійсни й
спосіб у ф о рм і д р у г о ї о с о б и т е п е р іш н ь о го часу: Лагодь, сину,
сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський).
• Н а к а з о в и й спосіб м о ж е вж и вати ся у з н а ч е н н і дійсного:
Інші бігають, кричать, а ти вечеряти п о д а й , посуд перемий...
(Панас Мирний ).
• У значенні ум овн ого способу м ож е вж иватися
н а к а з о в и й : Не б у д ь нас, ніхто б тої науки й не нюхав
( О. Довженко ).
1 8 8 . П р о ч и т а й т е . Д іє с л о в а я к и х с п о с о б ів у ж и т о в з н а ч е н н і н а *
к а з о в о г о ? Я к и х в ід т ін к ів н а д а ю т ь в о н и н а к а з о в і, п р о х а н н ю , п о б а ж а н
ню ?
1. Чи в простім конверті, чи по Інтернету написав би, сину, з ким
ти там і де ти (В. Бровченко). 2. Поспав би ще. Чого так рано? (Григорій
Тютюнник). 3. Чи не продали б ви тієї ялинки, що росте у вашім
садочку? (М. Коцюбинський). 4. Після уроків ви готуєтеся до
тематичної контрольної роботи! А завтра після екскурсії
повертаєтеся до школи і знову-таки готуєтесь! (З розмови).
Ш Складіть і запишіть висловлювання на тему «В е с е лк о , пр и неси щастя!».
Використовуйте дієслова наказового способу.
1 8 9 . П р о ч и т а й т е в и с л о в и с е м и к л а с н и к ів . Д і є с л о в а я к о г о с п о с о б у
в ж и т о у з н а ч е н н і д і й с н о г о ? П о я с н іт ь .
1. Прийди я сюди вчасно, нічого б цього не було. 2. А я й скажи пі
гарячу руку, що не виконав завдання. 3. Я візьми й підкажи йому на
уроці, а вчителька візьми й почуй мою підказку. Що тут почалося!
Проаналізуйте власне мовлення. Дієслова якого способу ви вживаєте
найчастіше? Про що це свідчить?
190. П рочитайте. У значен ні якого способу вж ито д іє с л о в а у
н е о з н а ч е н ій ф о р м і ?
Стояти струнко! Дивитися прямо! Не озиратися! Не розмовляти!
Слухати мою команду!
♦ Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації.
Ш Уявіть собі, що у змаганні між книжками вашої бібліотеки й
комп’ютерними дисками ви виступили на боці книжок у ролі
командира. Розкажіть про один епізод цієї боротьби, уживаючи команди.
Складіть для молодших школярів тлумачний словничок комп’ютерних
Ш команд. З якими труднощами ви зіткнулися?
1 9 1 . Р о з г л я н ь т е п о с л ід о в н іс т ь і з р а з к и р о з б о р у д іє с л о в а . Р о з б е р іт ь
в и д іл е н і в т е к с т і д іє с л о в а я к ч а с т и н у м о в и .
Якщо ти повірив, що безсилий, тобі вже нема чого робити на
цьому світі. Отже, вір у себе. Не піддавайся власній зневірі.
Перемагай... Усе на світі минає, не минає тільки могутній дух
людини. Якщо ти сильний духом — переможеш себе. І люди не
забудуть твоєї мужності (О. Довгий).
і
Н М
П О С Л ІД О В Н ІС Т Ь Р О З Б О Р У Д ІЄ С Л О В А Я К Ч А С Т И Н И мови
Дієслово, його загальне значення. На яке питання відповідає.
• Початкова (н е о зн а ч е н а ) форма.
• Постійні морфологічні ознаки: вид, перехідність, дієвідм іна.
• Непостійні морфологічні ознаки: спосіб, час, о со ба , число, рід.
• Синтаксична роль (яким ч л ен о м р е ч е н н я є).
Нічого кращ ого в у с ь о м у світі н е з н а й д е ш з а л ю б о в і пр а ц ю

(М. Стельмах).
З Р А З О К У С Н О Г О Р О З Б О Р У Д ІЄ С Л О В А
(Н е) з н а й д е ш — дієслово, означає дію, відповідає на питання щ о

зр о б и ш ?, початкова форма — знайти, доконаний вид, перехідне, перша
дієвідміна, дійсний спосіб, майбутній час, друга особа однини, присудок.
З Р А З О К П И С Ь М О В О Г О Р О З Б О Р У Д ІЄ С Л О В А
(Н е) з н а й д е ш — д іє с л ., означає дію, щ о зр о б и ш ? , знайти, док. вид,

перех., І дієвідм., дійсн. спосіб, майб. час, 2-га ос. одн., присудок.
§ 17. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ
1 9 2 . П р о ч и т а й т е . В і д я к и х с л ів (о с н о в ) і я к и м с п о с о б о м
у т в о р е н е к о ж н е з в и д іл е н и х с л і в ? Я к і ц е ч а с т и н и м о в и ?
1. Час такий — твори, дерзай і дій. За труди берися
без вагання. Отче поле виори й засій (М. Луків). 2 . 1 земля
зас п ів а, зац віте, запишається, і побільшає в світі добра
(С. Литвин). 3. А од неправди тоншають вуста
(О. Забужко). 3. П о всід а л и с ь дерева рядком, як на
призьбі бабусі (Я. Яковенко).
Д ієс л о ва творяться від д і є с л і в (домалювати,
підкреслити), і м е н н и к і в (солити, косити),
п р и к м е т н и к і в (червоніти, синіти), ч и с л і в
н и к і в (потроїти), з а й м е н н и к і в (якати,
викати).
Н а й у ж и в а н іш и м и способам и д іє с л ів н о г о
с л о в о т в о р е н н я с:
• п р е ф ікс а л ь н и й (відрізати 4- різати; дочита
ти <- читати; змити мити);
• с у ф ік с а л ь н и й (учителювати <- учитель;
киснути <- кислий);
• п р е ф ік с а л ь н о - с у ф ік с а л ь н и й (покращува
ти <- кращий; приспівувати співати).
С кл а д н і дієслова з д е б іл ь ш о го у твор ю ю ться в ід
с к л а д н и х ім енників: вільнодумствувати <- вільно
думство.
1 9 3 . В ід п о д а н и х с л ів у т в о р іт ь д іє с л о в а р із н и м и
с п о с о б а м и , з а п и ш і т ь їх .
Творити, яскравий, гарний, світло, людина.
♦ В утворених дієсловах виділіть словотвірні суфікси та
префікси. Визначте способи словотворення.
1 9 4 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє с л о в а , щ о є а в т о р с ь к и м и
н е о л о г із м а м и . В и з н а ч т е с п о с і б т в о р е н н я к о ж н о г о .
1. Н і, я себе не можу уявить без тебе, Дніпре, як і без
тополі, що в серці моїм змалку тополить (М. Вінгра
новський). 2. Весніє небо, і травніє луг, кульбабіють
горбочки і узгір’я. Втікає поле геть за виднокруг, бере з
собою тихе надвечір’я (І. Коваленко). 3. Вербіє озеро, і
березіє гай. А зелень світла, радісна і чиста
(І. Коваленко). 4. Даль павутиниться зелена, мов пряжа
(Я. Камінецький). 5. Уже сніги відснігували, уже дощі
передощили (О. Слоньовська).
Поясніть роль авторських неологізмів у поетичному мовленні. При
гадайте, хто з українських письменників творив неологізми.
Придумайте й запишіть 2—3 дієслова-неологізми. Поясніть, яким
$ способом словотворення ви скористалися.
1 9 5 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и . В и з н а ч т е с п о с і б
1 т в о р е н н я в и д іл е н и х д іє с л ів .
1. П рибуває здоров’я, натхнення, краси. Мир вам, отчі простори, з
води і роси! (А Камінчук). 2. Усмішка материнська світ розвеснює
(В. Сторожук). 3. Зл..мати, розтоп тати , зібгати всі застороги і табу. О,
як мене в мені багато, неначе неба у степу! (А Перерва). 4. Сніг
підійшов м’який, ласкавий і непомітно все п р..крив (Л. Череватенко).
1 9 6 . П р о ч и т а й т е в ір ш , в и з н а ч т е в н ь о м у с п і л ь н о к о р е н е в і с л о в а .
З ’я с у й т е с п о с і б т в о р е н н я к о ж н о г о з н и х .
Світлячка, що в травах мерехтів,
обережно вніс я до світлиці.
Вимкнув світло, але він світиться
в кам’яному брані не хотів.
Я тоді надвір його узяв,
і стріпнулись криленята кволі,
і, відчувши, що ізнов на волі,
світлячок од щастя засіяв.
М. Луків.
♦ Який настрій викликає у вас яскраве світло? Чому?
^ 3 опорою на ілюстрації, уміщені на цій сторінці, складіть казку п р о
пригоди Світлячка у великому місті. Скільки дієслів ви вжили? В и з н а ч т е
спосіб творення двох-трьох із них.
іиі Іл , ІГГЧАЛ ГА*+Мл. І ІК1ПІ Ч А ^ . І К ІП И мини
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

------------- ▼ -------------- ▼ -------------- ▼--------------
►►Яка частина мови називається дієсловом? Спробуйте
розповісти про початок вашого дня без уживання дієслів. Чи
вдалося це вам? Чому?
» Як розрізнити дієслова недоконаного і доконаного виду?
Наведіть приклади. Складіть жартівливий діалог між дієсловом
доконаного і дієсловом недоконаного виду, у якому кожне з дієслів
доводить свої переваги у мисленні й мовленні людини.
►►Які дієслова називають перехідними? Наведіть приклади.
» Навіщо дієслова поділяють на дієвідміни? За якими формами
дієслів визначають їхню дієвідміну? За якими значущими
частинами?
* Які часові форми має дієслово? У формі якого способу дієслово
змінюється за часами? Наведіть приклади.
Які способи дієслова утворюються за допомогою частки б (би)?
хай, нехай? Наведіть приклади.
* Які риси вдачі мали б дієслова умовного та наказового способів,
якби ви характеризували їх як живих істот?
* Як змінюються дієслова в теперішньому та майбутньому
часах? У минулому?
* Які способи творення дієслів найпоширеніші? Наведіть
приклади дієслів, утворених цими способами.
* Якими членами речення можуть бути дієслова? Складіть
речення, у якому дієслово знати (неозначена форма) є підметом,
присудком, додатком, а потім речення, у якому це дієслово в
особовій формі є присудком.
* Розберіть як частину мови дієслова із підписів до ілюстрацій,
уміщених на сторінках 59, 88, 118 та 120.
и Порівняйте ознаки дієслова в українській мові із його
граматичними ознаками в іноземній мові, яку ви вивчаєте.
ЧЕРКАЩИНА
Чи знаєш ти дорогу до Холодного Яру?
§ 18. ДІЄПРИКМЕТНИК
ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА:
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ
ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
197. П р о ч и т а й т е р е ч е н н я . Д о в и д іл е н и х с л ів п о с т а в т е п и
т а н н я . Щ о у ц и х с л о в а х с п іл ь н е з д і є с л о в о м ? З п р и к м е т
ником?
1. З рідною мовою пов’язані найдорожчі спогади про
перше слово, почуте в колисці з материних уст
(Б. Антоненко-Давидович). 2. Слова були для нього мов
великодній дзвін, мов оживляюча роса для зів’ялої квітки
(/. Франко).
♦ Від яких слів утворене слово дієприкметник? Чим, на вашу
думку, можна пояснити таку назву форми дієслова?
Д ІЄ П Р И К М Е Т Н И К — о с о б л и в а ф о р м а д іє с л о в а /
щ о в и р а ж а є о з н а к у п р е д м е т а з а д іє ю а б о с т а н о м :
зроблений (такий, що його зробили), прочитаний
( такий, що його прочитали), укритий (такий, що
його вкрили). вишитий (такий, що його вишили),
міцніючий ( такий, що міцніє), в ’янучий (такий, що
в'яне ).
Д о п р и к м е т н и к « д іє п р и к м е т н и к п о д іб н и й ти м ,
щ о:
• в ід п о в ід а є н а п и т а н н я я к и й ? я к а ? я к е ? я к і ? ;
• з м ін ю є т ь с я з а р о д а м и , ч и с л а м и , в і д
м інкам и;
• с то їт ь у т о м у ж р о д і, ч и с л і, в ід м ін к у , щ о й
ім е н н и к , із я к и м п о в 'я з а н и й ;
• м а є т а к і с а м і в ід м ін к о в і з а к ін ч е н н я .
Д іє п р и к м е т н и к м а є т а к і о з н а к и д іє с л о в а :
• ч а с (т е п е р іш н ій і м и н у л и й ) : сяючий (тепереш
ній час), потемнілий (минулий час);
• вид (д о к о н а н и й і н е д о к о н а н и й ): казаний
(недоконаний), сказаний (доконаний);
• з д а т н іс т ь м а т и п р и с о б і з а л е ж н и й в ід н ь о г о
ім е н н и к ( овіяний в іт р о м ) і з а й м е н н и к (захопле
ний т о б о ю ) а б о п р и с л ів н и к ( прочитаний в и р а зн о ).
ЛУГАНЩИНА О т ж е , д іє п р и к м е т н и к п о є д н у є о з н а к и двох
Іе з аб у т и р а з п о ч у т и й ч а с т и н м о в и — д іє с л о в а т а п р и к м е т н и к а .
д зв ін
МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ, самостійні частини мови
П о ч а т к о в о ю ф о р м о ю д іє п р и к м е т н и к а , я к і п р и к м е т н и к а ,
є ф о р м а н а з и в н о г о в ід м ін к а о д н и н и ч о л о в іч о г о р о д у :
фарбований, написаний,
1 9 8 . П р о ч и т а й т е . У я к ій к о л о н ц і п о д а н о д і є п р и к м е т н и к и ? С в о ю д у м к у
д о в е д іт ь .
Цікава книжка Прочитана книжка Книжка, яку прочитали
Жовте листя Пожовкле листя Листя, щ о пожовкло
Блискучі очі Сяючі очі Очі, щ о сяють
♦ Зі словосполученнями, що містять дієприкметники, усно складіть

речення.
1 9 9 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє п р и к м е т н и к и , п о с т а в т е д о к о ж н о г о
п и т а н н я . Я к і о з н а к и п р и к м е т н и к а в л а с т и в і д іє п р и к м е т н и к о в і? У ч о м у
в и я в л я є т ь с я в ід м ін н іс т ь м іж п р и к м е т н и к о м і д і є п р и к м е т н и к о м ? Щ о
с п іл ь н о г о у д іє п р и к м е т н и к а з д і є с л о в о м ?
1. Тополя шепоче у вікна відчинені
(Г. Кириченко). 2. Тополі розтріпані
потяглися до сонця (Б. Харчук). 3. Здаля
виглядає із балки тополя, як зламаний
спис (Б. Марсюк). 4. Цікавитесь топо
лями? Оце посаджена рядами тополя
чорна, або ще її звуть українська (Олесь
Гончар). 5. На краєчку поля виросла
тополя, Шевченком оспівана, вітрами
обвіяна, дощами омита, сонечкові
пригріта (Я. Козова). 6. Пожовклим
листям біло-біло дихала промерзла і
засніжена земля (Г. Скірська).
♦ Що символізує в усній народній творчості
й художній літературі тополя?
III Які художні твори про тополю ви
знаєте? Які почуття викликає це
дерево у вас? Чому?
Ш Складіть вірш про тополю. Можете
використати такі рими:
тополя — доля,
полита — зігріта,
освітлена — засліплена.
ВасильЛОПАТА.
Ілюстрація до балади Т. Ш евченка «Тополя»
Я к щ о п р и к м е т н и к и н а з и в а ю т ь п о с т ій н і о з н а к и п р е д м е т а
(білий, молодий), то д іє п р и к м е т н и к и в и р а ж а ю т ь о з н а к и , які
р о з в и в а ю т ь с я в ч а с і (біліючий — т а к и й , щ о біліє; помоло
ділий — т а к и й , щ о помолодів). Т а к і о з н а к и с т в о р ю в а н і д іє ю
а б о станом .
О т ж е , д іє п р и к м е т н и к н е т іл ь к и в к а з у є н а о з н а к у , а й
в и р а ж а є д ію а б о ста н , з я к и м и ц я о з н а к а п о в 'я з а н а . Т о м у
д іє п р и к м е т н и к — н е о к р е м а ч а с т и н а м о в и , а о с о б л и в а
ф о р м а д іє с л о в а .
У р е ч е н н я х д іє п р и к м е т н и к н а й ч а с т іш е є о з н а ч е н н я м :
Ніжить вухо притишена музика (О. Сенчик).
Д іє п р и к м е т н и к о м мож е вираж ати ся і присудок: З
дитинства я закохана в слова (В. Малишко).
2 0 0 . П е р е п и ш іт ь , п ід к р е с л іт ь ч л е н и р е ч е н н я . В и з н а ч т е д і є п р и к м е т
н и к и , з ’я с у й т е їх н ю с и н т а к с и ч н у р о л ь .
1. Цвіла приморожена осінь (П. Перебииніс). 3. Повітря насичене
несказанною ніжністю (/. Сенченко). 4. Стомлене сонце сіло спочити
(О. Довгоп'ят). 5. Сонце схоже на згасаюче багаття (М. Стельмах).
6. Тут руками прадідів зігріта кожна грудка рідної землі (О. Лупій).
♦ Визначте рід, число та відмінок кожного дієприкметника.
♦ Позначте в словах вивчені орфограми.
Розкажіть про зображене на фотографії двічі. Спочатку з уживанням
дієприкметників, а потім — без них. Яке з висловлювань точніше?
Чому?
201. П р о ч и т а й т е п о е з ію . В и з н а ч т е в т е к с т і д іє п р и к м е т н и к и , в и п и ш іт ь
їх , с т а в л я ч и в п о ч а т к о в ій ф о р м і.
Мово моя українська — батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену — просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану, не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня — полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована, в чистій воді смакована.
Болем очей продивлена, смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана, в поті людськім намокнута,
З кров’ю моєю змішана і аж до скону залишена
В серці моїм.
В. Бичко.
Складіть і запишіть висловлювання на тему «Душа настояна на ріднім
$ слові». Використайте дієприкметники.
2 0 2 . П е р е п и ш іт ь , п о д а н і в д у ж к а х д іє п р и к м е т н и к и п о с т а в т е в
II п о т р іб н ій ф о р м і. В и з н а ч т е р ід , ч и с л о , в ід м ін о к к о ж н о г о з ни х.
1. І стоїть на порозі (усміхнений) мати (М. Луків). 2. За столом я
знову бачу (схилений) обличчя мами (М. Стельмах). 3. Щоб рід
смаглявий наш не одгорів, чатує мати (втоптаний) стежину
(Я. Перебииніс). 4. А мама вже своїй (вихований) доні слова
промовить ніжні й зрозумілі (О. Грош). 5. Совість порівнюють з
порохом. Як підмочиш її, то вже ти обеззброєний (В. Захарченко).
♦ Підкресліть члени речення. Визначте
синтаксичну роль кожного з
дієприкметників.
Поясніть, як ви розумієте слова
поетеси Валентини Малишко «У
снах в ід д зер к а л е н а турбота денна».
Назвіть у цьому реченні всі частини мови.
Поясніть, чому дієприкметник не є
окремою самостійною частиною мови.
Т, 203. П о я с н іт ь , чом у п ід
в и т в о р о м у к р а їн с ь к о г о к о в а л я
викарбувано напис: «М о ж л и в іс т ь
д о в е д е н а д іл о м » .
♦ Придумайте історію, заголовком якої

могли б стати ці слова. Розкажіть її,
уживаючи дієприкметники.
ЛЬВІВ.
«Пальма Мерцалова» - це точна копія витвору
коваля Ю зівського (нині - Донецького)
металургійного заводу Олексія Мерцалова,
виготовленого у 1895 р.
| З в ’язне мовлення | Складання діалогів
і Говоріння |
2 0 4 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г , щ о м іг б и в ід б у т и с я м іж д в о м а
с е м и к л а с н и к а м и — ч л е н а м и ш к і л ь н о г о і с т о р и ч н о г о г у р т к а п іс л я
п е р ш о г о з а с ід а н н я , я к е п р о в ів н о в и й к е р ів н и к — с т у д е н т у н ів е р с и т е т у .
У р е п л ік а х в и к о р и с т а й т е п о д а н і в р а м ц і с л о в о с п о л у ч е н н я .
Надзвичайно освічений, залюблений у науку,

захоплений вітчизняною історією, зачарований мужністю козацтва,
вельми начитаний, обізнаний з документами,
передплачувані ним журнали.
2 0 5 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д і а л о г м іж д в о м а п о д р у г а м и - с е м и к л а с -
н и ц я м и , о д н а з я к и х д о в г о п е р е б у в а л а в л ік а р н і, а д р у г а п р о п о н у є їй
д о п о м о г у в н а в ч а н н і. У р е п л і к а х в и к о р и с т а й т е п о д а н і в р а м ц і
словосполучення.
Змушена була пропустити, налаштована на серйозну роботу,

надолужити прогаяний час, вивчити пропущений матеріал,
принесені підручники, нерозв’язані задачі, ненаписані твори,
запропонована (надана) допомога, зростаючий темп, вражаюча
наполегливість (працездатність), висловлена вдячність.
2 0 6 . С к л а д і т ь і р о з і г р а й т е д і а л о г м іж д в о м а у ч е н и ц я м и , я к і
о б г о в о р ю ю т ь п р и х ід д о ї х н ь о г о к л а с у « н о в а ч к а » . У р е п л ік а х
ви ко ри стай те подані в рам ці слово спол учен ня.
Гарний як намальований (мальований красень), викапаний

Шварценеґґер, говорить як по писаному, язик гарно підвішений.
Став як укопаний, як у воду опущений (як із хреста знятий, мов
кип’ятком ошпарений), кручений як дзи ґа, як заведена машина.
Насиджене місце, огорнутий (оповитий) таємницею, наставлений
на розум, підготовлений ґрунт, спійманий на слові, поповнені лави
(шеренги).
§ 19. ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ ЗВОРОТ
2 07 . П р о ч и та й те за п и с а н і в д ві колонки речення.
В и з н а ч т е в р е ч е н н я х п е р ш о ї к о л о н к и д іє п р и к м е т н и к и . У
р е ч е н н я х д р у г о ї к о л о н к и в и з н а ч т е д іє п р и к м е т н и к и й
з а л е ж н і в ід н и х с л о в а .
Я розпитаю про опале Я розпитаю про листя,

листя. опале в осіннім саду
(/. Коваленко).
Жовте листя на вітрах Жовте листя, на вітрах
розвіяне. розвіяне, поховала у
снігах зима (М. Луків).
♦ Якими розділовими знаками виділяємо на письмі

дієприкметники із залежними від них словами?
♦ Прочитайте речення, інтонуючи їх відповідно до розділових
знаків.
♦ Визначте в реченнях правої колонки слова, що їх пояснюють
дієприкметники разом із залежними від них словами.
Д іє п р и к м е т н и к із з а л е ж н и м и в ід н ь о г о с л о
в а м и н а з и в а ю т ь д іє п р и к м е т н и к о в и м з в о р о т о м .
У р е ч е н н і д іє п р и к м е т н и к о в и й з в о р о т з а в ж д и
є о з н а ч е н н я м : Безмежний степ, укритий
снігом, спав (М. Старицький).
Д іє п р и к м е т н и к о в и й з в о р о т , я к и й с то їт ь п і с л я
о з н а ч у в а н о го (поясню ваного) слова,на
п и с ь м і в и д іл я ю т ь к о м о ю ( а б о к о м а м и ) : Я чую
пісню, в щасті співані[ Журлива). Веселка,
овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
В у с н о м у м о в л е н н і т а к и й д іє п р и к м е т н и к о в и й
з в о р о т в и д іл я ю т ь п а у з а м и т а і н т о н а ц і є ю .
Д іє п р и к м е т н и к о в и й з в о р о т , щ о с то їт ь п е р е д
о з н а ч у в а н и м с л о в о м , к о м а м и (к о м о ю ) на
письм і зв и ч ай н о н е в и д і л я ю т ь : Котить
сонний Дніпро віками зажурені води (М. Луків).
Далеко-далеко на південь Край моря сонце

засиніли смугою гори, золотить укриті лісом
укриті лісом (І. Нечуй гори ( Н. Забіла ).
Левицький).
2 0 8 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в к о ж н о м у р е ч е н н і д іє п р и к м е т н и к о в и й
з в о р о т т а о з н а ч у в а н е н и м с л о в о . З ’я с у й т е : с т о їт ь д іє п р и к м е т н и к о в и й
з в о р о т п іс л я ц ь о г о с л о в а ч и п е р е д н и м .
1. Чудово блищало небо, засіяне зорями (/. Нечуй-Левицький).

2. Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом
хмар (В. Нестайко). 3. Сумно на небі, повитому в хмари (Дніпрова
Чайка). 4. Сниться вночі мені зорями вишите небо (Г. Кириченко).
5. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар,
посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).
♦ Прочитайте речення вголос, правильно їх інтонуючи.
Поясніть розділові знаки у підписах до фотографій, уміщених на
сторінках 125, 126, 127.
2 0 9 . П е р е п и ш іт ь . П ід к р е с л і т ь ч л е н и р е ч е н н я . З ’я с у й т е м і с ц е
д іє п р и к м е т н и к о в и х з в о р о т і в с т о с о в н о п о я с н ю в а н и х н и м и с л ів .
О б ґ р у н т у й т е р о з д іл о в і з н а к и .
1. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко). 2. Стоїть
налитий синню день (М. Палієнко). 3. Мені ще й досі сниться берег,
залитий сонячним огнем (В. Сосюра). 4. З золота зіткане сяєво ллється
(М. Рильський). 5. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не
згасають (Є. Гуцало).
♦ Підкресліть у словах вивчені орфограми.
2 1 0 . П р о ч и т а й т е п р и с л ів ’я, в и з н а ч т е в к о ж н о м у д іє п р и к м е т н и к о в и й
з в о р о т . П о я с н іт ь , ч о м у з в о р о т и н е в и д іл е н і к о м а м и . П е р е б у д у й т е
р е ч е н н я т а к , щ о б з в о р о т и п о т р іб н о б у л о в и д іл и т и к о м а м и . Ч и з м ін и в с я
з а в д я к и т а к ій п е р е б у д о в і з м іс т р е ч е н ь ?
З'їдений перед роботою хліб вирощує ледарів. — Хліб,

з'їдений перед роботою, вирощує ледарів.
1. Марно втраченого дня не повернеш. 2. Насильно розкрита
троянда втрачає аромат. 3. Намальовані фарбою квіти живуть
найдовше. 4. І тисяча мудреців не дістане кинутий дурнем у
криницю камінь.
127
♦ У записаних реченнях підкресліть дієприкметникові звороти. Якими
членами речення вони є?
♦ Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи.
2 1 1 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у п и с у ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и
д іє п р и к м е т н и к о в і з в о р о т и . З ’я с у й т е м іс ц е з в о р о т ів с т о с о в н о
о з н а ч у в а н и х н и м и слів. Р о з с т а в т е р о з д іл о в і знаки .
1. Хліб ... м’якший від краденого бублика. 2. ... хліб не смакує.
3. Наука — як криниця ... . 4. ... знання схожі на полову. 5. Робота ...
рідко вдається. 6. Сорочка ... не буде носитися. 7. ... чоботи добре й
носяться.
Викопана голкою. Відкладена на завтра. Викроєна за чужими
порадами. Добре зшиті. Убиті в голову. Чужим ножем
краяний. Зароблений працею.
♦ Записані речення прочитайте, правильно інтонуючи.
2 1 2 . Складіть таблицю , яка допом огла б вам орієнтуватися у вживанні
У розділ ови х знаків у реченнях із дієприкм етниковим и зворотам и.
2 1 3 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і зн а к и .
Д іє п р и к м е тн и к о в і з в о р о т и під кр есліть.
1. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне (7*. Шевченко). 2. А дум
в слово перелиті і після тебе будуть жить (М. Луків). 3. Запам’ятати
хочу кожне слово почуте десь зненацька, випадково (Д. Луценко).
4. Народжене у муках слово запам’ятається чи ні? (Л. Дмитерко).
5. Існують прекрасні дороги націлені на перемоги (Я. Осадчук).
Ч а с т о д іє п р и к м е т н и к о в и й з в о р о т с то їт ь н е б е з п о с е р е д н ь о
п іс л я о з н а ч у в а н о г о н и м с л о в а . В ін м о ж е б у т и в ід д іл е н и й в ід
ц ь о г о с л о в а ін ш и м и с л о в а м и . У т а к о м у в и п а д к у з в о р о т т е ж
в и д іл я є м о к о м а м и : Х о д и т ь х м а р а н а д березами, б л и с к а в к а м и
п ід п е р е з а н а ( В. Кочевський).
Я к щ о д в а ч и б іл ь ш е д іє п р и к м е т н и к о в и х з в о р о т и стоя ть
п о р у ч , р о з д іл о в і з н а к и с т а в и м о м і ж н и м и т а к с а м о , я к м іж
214.
І о д н о р ід н и м и ч л е н а м и р е ч е н н я : Г е н ій — це в е л и к и й т а ла н т ,
п о м н о ж е н и й н а к а т о р ж н у прац ю , п о д іл е н и й н а б е зж а л іс н у
в т о м у (А н т ич ни й вислів).
С к л а д іть і з а п и ш іт ь р еч е ння в ід п о в ід н о д о т а к и х с хем :
© © 0 , прикметниковий зворот .
© , дієприкметниковий зворот , © © .
( © , дієприкметниковий зворот , О ) .
© © , дієприкметниковий зворот , 0 .
215. З к о ж н о ї п а р и р е ч е н ь у т в о р іт ь о д н е , у с к л а д н е н е д і є п р и к м е т
н и к о в и м з в о р о т о м , щ о с т о їт ь п іс л я о з н а ч у в а н о г о с л о в а . У т в о р е н і
р е ч е н н я з а п и ш іт ь , з в о р о т и п ід к р е с л іт ь . П о я с н іт ь у ж и в а н н я р о з д іл о в и х
з н а к ів .
• Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками. Вони
розтулені назустріч теплу та світлу.
• Хмарини розкошують у блакитному небі. Вони розмлоєні
останнім теплом осені.
• Яблуні посхиляли гілля до землі. Воно обтяжене запашними
плодами.
♦ Записані речення прочитайте, дотриму
ючи правильної інтонації.
♦ Перебудуйте записані речення так, щоб
не виділяти дієприкметниковий зворот
комами.
Дайте назву ілюстрації, уживаючи як
найдовший дієприкметниковий зворот.
216. П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в т е п р о п у
4 щ е н і р о з д іл о в і з н а к и . Д і є п р и к м е т
н и к о в і з в о р о т и п ід к р е с л іт ь .
1. Вгорі цвіте блакить усіяна
хмарками (В. Сосюра). 2. Ткану зорями
теплу хустину ніч на тихе село одягла
(Т. Масенко). 3. Бриніла тиша плетена
зірками (І. Драч). 4. Давно вже море ночі
залило натомлене денним трудом село
(М. Рильський). 5. Сплять сивиною
закутані гори (Б. Дегтярьов).
V Розкажіть про зображене на листівці
*** Д. Беккера. Уживайте дієприкмет
никові звороти. У якому стилі ви склада
тимете висловлювання? Чому?
Поспостерігайте за мовленням своїх
У однолітків і дорослих. Як часто вони
вживають дієприкметникові звороти? Про
що це, на вашу думку, свідчить?
Давид БЕККЕР.
Одеса
г т и г ^ и л и і IX , ГАЧ Л Х . ^ А Г Л и ^ ІІИ П І Ч А Ы И Н И М иЬИ
Д і є п р и к м е т н и к и і д іє п р и к м е т н и к о в і з в о р о т и ш и р о к о
вж и ваю ться у текстах х у д о ж н ь о г о та п у б л і ц и с т и ч
ного с т и л ів . В л а с т и в іс т ь д і є п р и к м е т н и к а п е р е д а в а т и
о з н а к у п р е д м е т а з а д іє ю є в и р а з н и м х у д о ж н і м з а с о б о м .
У р о з м о в н о -п о б у т о в о м у сти л і д іє п р и к м е т н и к и та
д і є п р и к м е т н и к о в і з в о р о т и в ж и в а ю т ь с я р ід к о .
У художньому стилі У розмовно-побутовому стилі
Зайченя сіло, насторочивши Зайченя сіло

вушка (Б. Грінченко). і насторочило вушка.
Там явір, посаджений мною, Там росте явір, який я
сумує давно по мені посадив.
(М. Удовиченко).
2 1 7 . В и д іл е н і ч а с т и н и с к л а д н и х р е ч е н ь з а м ін іт ь д іє п р и к м е т н и к о в и м и
з в о р о т а м и . П е р е б у д о в а н і р е ч е н н я з а п и ш і т ь , з в о р о т и п ід к р е с л іт ь .
П о я с н іт ь у ж и в а н н я р о з д іл о в и х з н а к ів .
ЕИШ > Стрічатиме нас деревце, яке ми посадили в юності. —

Стрічатиме нас деревце, посаджене нами в юності.
1. Зневажена тобою рідна мова — немов діброва, яку знищив
вогонь. 2. Поет стає корінням лісу, який називають народ. 3. В
історії є постаті, про які люди забули. 4. Вірте кожному слову, яке ви
від мене почули!
сжіищпж
Здпвпфаїїі
ПлакатІриниЯНЦО
з проекту
Українська мова - твого
життя основа»
З в ’язне мовлення | Усни й докладний переказ
Читання. Говоріння І т е к с т у п у б л і ц и с т и ч н о г о с т и л ю
ш *
2 18 . П р о ч и та й те текст. В и зн а ч те й ого те м у й го л о вн у дум ку. К о м у й ого
адресовано?
Знову про мову
Соловей співає по-солов’їному. Горобець цвірінькає. Ворона
каркає. Уявіть собі солов’я, який закаркав би по-воронячи або
ворону, яка б затьохкала.
А тепер уявіть Іванка з полонини чи Василя з Полтави, які в
щоденному спілкуванні вперто намагаються перейти на волзьку
говірку російської мови.
Знаєте, як до цього ставляться мислячі росіяни? Вони кажуть, що
пом’якшена вимова приголосних та інші орфоепічні особливості
притаманні всім мешканцям України. Нашій мові така вимова надає
чарівності й мелодійності, російській — неохайності. Український
варіант російської мови — то ніяк не «великий и могучий русский
язык».
Звісно, в демократичній країні кожен сам обирає мову спілку
вання. Таке право кожного громадянина забезпечує 10 стаття
Конституції.
Але замислімось! Кожна людина має знати якнайбільше мов і
вміти спілкуватися ними. Сперечатися з цим неможливо. Та навіщо
відриватися від природного коріння, душею відсторонюватися від
свого, рідного? Як же шкода співвітчизника-невігласа, який
зневажає рідну мову і калічить російську!
Відомий російський письменник Костянтин Паустовський
стверджував, що саме за ставленням до рідної мови визначають
порядність людини. Може, за цим самим критерієм визначати міру
патріотизму? А може, й рівень духовності громадянина?
З газети.
♦ Яку проблему життя сучасного суспільства порушено в тексті? Наскільки
важливою є ця проблема для вас особисто?
♦ Чи доречно було публікувати цей текст у періодиці (журналах і газетах)?
Чому?
Роздивіться плакат, який було подано на конкурс політичного плаката
«Українська мова — твого життя основа». Визначте тему й головну
думку плаката. У якому стилі ви передали б його зміст? Чому?
Інформаційна мережа у найближчому майбутньому об’єднає весь світ.

Ш Якими мовами, на вашу думку, мають спілкуватися люди в Інтернеті?
Чи потрібна людству єдина мова?
/**4 Передаючи одне одному у яв н и й мікрофон, назвіть ті проблеми

суспільства, обговорення яких на сторінках молодіжної періодики
було б цікавим саме для вас.
219. П р о ч и т а й т е . В и к о н а й т е п о д а н і п іс л я т е к с т у з а в д а н н я .
Публіцистичний стиль — це різновид мови, який використовують
у суспільно-політичному житті суспільства. Він уживається в
публічних виступах, суспільно-політичних газетах і журналах, у
політичних радіо- й телепередачах.
Мета висловлювань публіцистичного стилю — точно, доступно,
яскраво інформувати читача (слухача) про найважливіші події у
житті людей; викликати певне ставлення до цих подій, інколи й
спонукати до певних дій. Отже, публіцистичний стиль виконує дві
функції — інформативну (повідомлення) та агітаційну (впливу).
Мета публіцистичного стилю зумовлює такі основні його ознаки:
інформативність, логічність, фактографічність, образність,
відверту оцінність.
Публіцистичний стиль існує в таких жанрах: звернення, відозва,
передова стаття в газеті або журналі, огляд, інтерв'ю, радіо-,
теле публіцистика.
У висловлюваннях публіцистичного стилю широко вживають
суспільно-політичну лексику. За її допомогою інформують про
явища дійсності, пов’язані з політичним або громадським життям
людей. Це назви урядових установ, організацій, політичних партій,
суспільних організацій, посад тощо (Верховна Рада, Президент,
спікер, ООН, патріотизм, демократія, незалежність).
У публіцистичному стилі вживають емоційно забарвлені слова:
вітчизна, патріот, надихати, діяння, дерзновенний. Уживають
слова, що містять відверту оцінку подій або явищ (так звані оцінні
слова): благородний, злочинний, обманний, доброчинний тощо.
Публіцистичному стилю властиве використання спонукальних
речень. За інтонацією вони здебільшого бувають окличними
(Замислімось! Будьмо уважні до того, хто поруч із нами! Шануймося!).
Поширеними є риторичні звертання, тобто звертання до відсутніх
осіб, предметів і явищ, до абстрактних понять із метою привернути
до них уваги. Наприклад: Легкому щастю, люди, не радійте! Не
тішся, саде, з ранньої весни! (О. Омельченко). Використовують і
риторичні запитання. Вони не передбачають відповіді, їхня мета —
надати текстові емоційності. Наприклад: Допоки?! Допоки будемо
бовтатися в багні бездуховності? (А. Гудила ).
♦ У тексті вправи 218 визначте суспільно-політичну лексику та емоційно
забарвлені слова. Яка їхня роль у висловлюванні?
♦ Назвіть ужиті в тому ж тексті спонукальні речення, визначте, які вони за
інтонацією.
220. П рочитайте. В и зн ач те стил ь ви сл овл ю ванн я. Свою дум ку
о б ґ р у н т у й т е . З в ір т е с я з п о д а н о ю н и ж ч е т а б л и ц е ю .
Для чого навчають рідних слів матері? Для чого бережуть звичаї
батьки? Щоб діти обміняли їх у чужому краї, як розмінюють на
жменю мідяків золотий гріш? Чужі звичаї можуть бути й гарними,
але ж вони — чужі.
Тільки потурнаки міняють батьківське на чужинське. Так можна
поміняти все, але ж тоді збідніє світ. Це якби барвистий квітник
засіяти тільки одним квітом. Поміняти звичаї, вітцівщину — це
поміняти матір. Народила ненька дитя, виспівала йому всі пісні, а в
них піт і кров дідів і прадідів. Хіба ж можна проміняти рідну пісню
на чужинську, вицідити зі свого серця дідівську кров і налити
чужої? Може, в чужому краї й тепліше сонце, може, солодші плоди.
Але чим завинив перед тобою рідний край, щоб ти цурався його?
Край, як і долю, не вибирають, вони — од Бога.
За Ю. Му шкетиком.
ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ с т и л ь
ПРИЗНАЧЕННЯ (ФУНКЦІЯ) Повідомлення і вплив на слухача або читача

СФЕРА ВЖИВАННЯ Суспільно-політичне життя
Виступ на зборах, мітингах, публікації в суспільно-
ОСНОВНІ ВИДИ (ЖАНРИ)
політичних журналах і газетах (стаття, нарис, інтерв’юта
ВИСЛОВЛЮВАНЬ
інші), виступ у радіо- й телепередачах суспільного змісту
Інформативність, логічність, фактографічність, точність,
ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ образність, піднесеність, емоційність, експресивність,
відверта оцінність
Суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені
МОВНІ ОЗНАКИ слова, оцінні слова, риторичні запитання і звертання,
окличні речення
♦ Поміркуйте: що спільного має публіцистичний стиль із науковим? Для

цього зверніться до таблиці «Науковий стиль» на с. 101. Які риси єднають
науковий стиль із художнім?
Чи є дитяча, підліткова публіцистика? Хто має її писати? Ваші однолітки
чи дорослі? Чому?
Пригадайте матеріали підліткових газет і журналів. Назвіть кілька
а публікацій, які вас схвилювали, примусили замислитися, щось змінити
у вашому житті.
133
221. Прочитайте. Визначте тему тексту та його головну думку.
Бійтеся байдужих!
Байдужість — то найстрашніша хвороба нашого часу. «Не бійтеся
друзів, — писав польський письменник Бруно Ясенський. —
Найгірше, що вони можуть, — це вас зрадити. Не бійтеся ворогів. У
найгіршому разі вони можуть вас знищити. Бійтеся байдужих. З
їхньої мовчазної згоди творяться і зради, і вбивства».
Замислись на мить, читачу. Чи не «мовчав» і ти часом там, де
треба було кричати на весь світ? Чи не втікав задля власного спокою
в життєві кущики, щоб нічого «не бачити», «не чути», «не знати»?
Пригадай, читачу, чи не проходив ти мовчки мимо, коли хтось
нівечив природу твоєї землі? Коли якийсь ворожий зайда чинив
наругу над святинями твого народу? Над його історією?
Сполохані орли злітають у небо, щоб у бойовому леті опуститися
помстою на тих, хто руйнує їхні гнізда. Сполохані жаби стрибають у
болото, щоб тихо й спокійно пересидіти небезпеку.
Замислися, читачу, і зваж: хто ти?
За Є. Дударем.
♦ Визначте стиль тексту. Свою думку доведіть. Звіртеся з таблицею.
♦ Складіть і запишіть план тексту.
♦ Усно перекажіть текст за планом.
Чи згодні ви з автором тексту? Дайте відповідь на запитання «Чи легко
. Vу' бути небайдужим?». Дотримуйте вимог публіцистичного стилю.
§ 20. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

2 2 2 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє п р и к м е т н и к и , з ’я с у й т е в ід м ін о к і ч и с л о
к о ж н о г о . Н а з в іт ь в ід м ін к о в і з а к ін ч е н н я д іє п р и к м е т н и к ів .
1. Пропливають зорі України над моїм розчиненим вікном
(В. Сосюра). 2. Усе навколо затиха під владою чаруючої ночі (Леся
Українка). 3. Вечірнє повітря тремтить живим акордом завмираючих
звуків (М. Коцюбинський). 4. Місяць кинув вишиту мережку
(А. Камінчук). 5. Сива хмара над містом принишклим зависла, неначе
гора. 6. Бруківка здавалася плитками притертого шоколаду
(О. Слоньовська). 7. Скільки засохлу троянду не поливай, удруге не
зазеленіє (Народна творчість).
З а п а м 'я т а й т е ! Д і є п р и к м е т н и к и в ід м ін ю ю т ь с я я к п р и к м е т
І н и к и т в е р д о ї групи.
2 2 3 . П е р е п и ш іт ь , п о д а н і в д у ж к а х д і є п р и к м е т н и к и п о с т а в т е в
п о т р іб н ій ф о р м і. В и з н а ч т е в ід м ін о к і ч и с л о к о ж н о г о д іє п р и к м е т н и к а ,
з а к ін ч е н н я в и д іл іт ь .
134
И і Ш М » ЗасніженГбЮІЮ р . в . о д н . ) лапою зима на груди налягла
(М. Рильський ).
1. Світ здається повним (хвилюючий) обіцянок (В. Винниченко).
2. (Завмираючий) гулом долітав ледь уловимий грім (І. Цюпа).
3. Заплакали дощі над світом (посивілий) (Ю. Стадниченко).
4. Хрумтить, як скло, під кроком знову води (замерзлий) слюда
(В. Сосюра). 5. Повіває прохолода в (обважнілий) саду ІД. Луценко).
6. Над садком (осиротілий) звис мороз серпанком білим
(М. Старицький). 7. На вітах (похилений) іній сріблиться
(Я. Воронько). 8. У (закучерявлений) мідь дубів украпляється золото
передвечір’я (М. Стельмах).
2 2 4 . П р о в ід м ін ю й т е с л о в о с п о л у ч е н н я .
Пожовклий сад, зцілююча сила, посивіле гілля, сяючі сніги.
2 2 5 . П е р е п и ш іт ь , в и з н а ч т е д і є п р и к м е т н и к и , з ’я с у й т е т а з а п и ш і т ь
п іс л я к о ж н о г о д і є п р и к м е т н и к а в д у ж к а х й о г о в і д м і н о к і ч и с л о .
З а к ін ч е н н я д іє п р и к м е т н и к ів в и д іл іт ь .
М іИ сМ ! » На зорях наст ояну (Зн. в. одн.) воду Десна разом з

небом несла (М. Сіренко).
Чудове, пишне українське село! Чудовий, Богом благословенний і
Богом забутий край!
Увечері на вулиці до півночі співали. Долітали слова пісень,
сповнені високої, простої й пахучої, як квітки зеленого степу, поезії.
Обвіяний духом пісень, неба, тепла, кожен неначе бачив душею свою
Україну. Вона була засаджена садками, виноградом і лісами, вся
облита ріками. Україна поставала зі своїм гордим, поетичним і
добрим народом, з народом освіченим, вільним, без усякого ярма на
шиї, зі своєю мовою, наукою й поезією. І кожен почував душею, що
все те мусить сходити й рости, полите водою й росою.
Назвіть свою улюблену народну пісню. Чим вона припала вам до душі?
¥ Чи часто ви співаєте? Що дає вам спів? У відповіді вживайте
дієприкметники.
т Уявіть, що ви потрапили на іншу планету, мешканці якої не вміють
співати. Поясніть їм, навіщо люди співають, слухають музику. У своєму
мовленні вживайте дієприкметники у непрямих відмінках.
На берегах зачарованої Десни

а 2 2 6 . П р о ч и т а й т е у р и в о к із ф а н т а с т и ч н о ї п о в іс т і. В и п и ш іт ь д о
т - т а б л и ц і д іє п р и к м е т н и к и р а з о м з ім е н н и к а м и , з я к и м и в о н и
п о в ’я з а н і з а з м іс т о м . Р о з б е р і т ь д і є п р и к м е т н и к и з а п о д а н и м з р а з к о м .
ДІЄПРИКМЕТНИК+ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

+ ІМЕННИК ЧАС вид ЧИСЛО РІД ВІДМ.
п рокладеним и
мин. док. множ. - Ор. в.
т ун елям и
У місті була система пневматичних перевезень: вузькими
тунелями, прокладеними під землею, переправляли привезені
звідкілясь вантажі за допомогою нагнаного під тиском повітря. І
хлопці, і дівчата літали на саморобних крилах і самотужки
обточених повітряних дошках. Такі пневмонавти нерідко
калічилися й навіть гинули, у них лопалися барабанні перетинки і
йшла носом кров. Та вони однаково ганяли просвердленими під
землею коридорами й усього на мить випереджали купу яких-небудь
мішків чи замотаних коробок. Найважчим у мистецтві
пневмонавтики був не старт, а фініш. Часом це був божевільний
ризик.
— Знаєш, коли ганяєш у затемненому пневмотунелі, —
розповідали вони, — дуже важливо, яку пісню співаєш, звісно,
мовчки. Усе, зрештою, залежить не від швидкості реакції чи від
уміння. І від умілих пневмонавтів
лише мокре місце залишалося. А от
важливо правильно вибрати пісню.
Віриш?
За Мариною та Сергієм Дяченками.
♦ Лексичне значення виділеного слова
з ’ясуйте за тлумачним словничком.
♦ Визначте у висловлюванні слова,
спільнокореневі з виділеним словом. Якими
способами кожне з них утворене?
УІ
227. П р и д ум а й те аб о при гад ай т
іс т о р ію , з а г о л о в к о м д о я к о ї м о ж н а
було б узяти с л о в а «Д а в н о д у ш а
п о д р у ж е н а з п і с н я м и ». Р о з к а ж і т ь ц ю
іс т о р ію однокласникам . Уж ивай те
д іє п р и к м е т н и к и у ф о р м а х н е п р я м и х
в ід м ін к ів .
КРАМАТОРСЬК.
Затуманена панорама міста
§ 21. АКТИВНІ ТА ПАСИВНІ
ДІЄПРИКМЕТНИКИ.
ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ
І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
228. П р оч итай те сл ово спол учен н я. В и зн ач те : хто виконує

д ію , з а я к о ю д і є п р и к м е т н и к н а з и в а є о з н а к у п р е д м е т а :
н а з в а н и й ім е н н и к о м п р е д м е т ч и ін ш и й , н е н а з в а н и й у
с л о в о с п о л у ч е н н і?
Мисляча людина, прочитана книжка, палаюче
вогнище, погаслий вогонь, запалені іскри, порум’яніле
обличчя, побілені стіни, затихлий спів.
Д іє п р и к м е т н и к и б у в а ю т ь а к т и в н і т а п и с н и .
Активні дієпри км етники ви раж аю ть
о з н а к у п р е д м е т а з а д іє ю , т о б т о о з н а ч у в а н и й
д іє п р и к м е т н и к о м п р е д м е т д іє с а м а б о п е р е б у в а є
у п е в н о м у ста н і: гарцюючий вершник, посивілий
чоловік.
Пасивні дієприкм етники ви раж аю ть
о з н а к у п р е д м е т а з а с т о с у н к о м д о д ії, т о б т о
п о в 'я з а н и й з д іє п р и к м е т н и к о м п р е д м е т п ід л я г а є
д ії ін ш о г о п р е д м е т а : прочитаний (учнем) вірш,
зрошена (дощем ) трава.
2 2 9 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє п р и к м е т н и к и , з ’я с у й т е ї х н ю
н а л е ж н іс т ь д о а к т и в н и х ч и п а с и в н и х т а ч а с к о ж н о г о .
1. Краси земної зміст у слові був розкритий
(Л. Вишеславський). 2. О рідне слово, що без тебе я? Німий
жебрак, старцюючий бродяга... (Д. Павличко). 3. У книжці
злеліяне слово має бути справжнім святом душі і мислі
(М. Стельмах). 4. До слів тулились золоті слова, єднанням
душ зігріті (Л. Горлач). б. Сьогодні я зустрів на вулиці
юнака. Він був увесь просвітлений, сяючий од щастя.
Мені так захотілось подивитися на світ його очима!
(О. Довгий). 6. Сонце встало й оглядало світ палаючим оком
(М. Коцюбинський). 7. Куди, машино, так біжиш у вечірній
сині посивілій? (Я. Тичина). 8. Машина обереж но
загальмувала на відстані простягнутої руки
(/. Роздобудько).
♦ Визначте речення, ускладнені дієприкметниковим зворотом.
ОДЕСА Поясніть розділові знаки в реченнях.
Архітектура -
застигла музика
2 3 0 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е с л о в о с п о л у ч е н н я , щ о м іс т я т ь а к т и в н і
д іє п р и к м е т н и к и , т а с л о в о с п о л у ч е н н я з п а с и в н и м и д іє п р и к м е т н и к а м и .
П о я с н іт ь , я к в и ї х р о з р із н я є т е .
Опале листя; крокуючий екскаватор; омріяна подорож;
проспівана пісня; завмираючий звук; загублений олівець;
утрачений час; застиглий погляд; сяюча усмішка.
♦ Словосполучення з дієприкметниками активного стану та з
дієприкметниками пасивного стану запишіть у дві колонки.
♦ У виділених словах позначте суфікси.
А к т и в н і д іє п р и к м е т н и к и т е п е р іш н ь о г о часу
творяться в ід основи д іє с л ів т е п е р іш н ь о г о часу за
д о п о м о г о ю с у ф ік с ів :
* -у ч- (-ю ч -) в і д д і є с л і в І д і є в і д м і н и : ріжуть — ріжучий,
І працюють — працюючий;
• -а ч - (-яч-) в і д д і є с л і в II д і є в і д м і н и : лежать — лежачий,

стоять — стоячий,
А к т и в н і д і є п р и к м е т н и к и м и н у л о г о часу
ЕЕШ т в оар >я т ьСвітліють
с я в і д о с н■о в и н е о з н а ч е н о ї ф о р м и н е п е р е х ід н и х
Червоніють,
д і є с л і в д ожевріють,
к о н а н о г о зростають,
виду з а плачуть,
д о п о м о г очитають,
ю с у ф і к сплять,
с а -л-:
бовваніють,
посивіти дрижать, ваблять.
— посивілий, прикипіти — прикипілій.
Які Ядієприкметники,
к щ о в н е о з н а чактивні
е н і й фчи пасивні,
орм нав а вашу
і д іє с л о є с у думку,
ф і к с -нширше
у -, з а
5* вживаються
і т в о р е н н я в дмовленні?
іє п р и к м е т н и к а в і н в и п а д а є : засохнути —
2 3 2 . засохлий,
П р о ч и т а й т пожовкіїути
е . Д о я ко го т— и п упожовклий.
м овлення м ож на зарахувати текст?
Чом у?
В і д д іє с л ів н а -ся д і є п р и к м е т н и к и н е у т в о р ю ю т ь с я .
Серед україномовців немає єдиного погляду на вживання
2 3 1 . В ід поданих д іє с л ів у т в о р іт ь активні д іє п р и к м е т н и к и
дієприкметників типу читаючий, благаючий у ролі прикметників:
т е п е р і ш н ь о г о ч а с у . В и д іл іт ь с у ф ік с и .
хвилюючий фільм, караючий меч. Сказати, що ці форми
неукраїнські і тому їх не варто практикувати, значить обмежити
лексичні можливості мови. З другого боку, пошук заміни цим
формам іде на користь мові, бо збагачує її синонімами. Ще з іншого
боку глянувши, не забуваймо, що вживання цих форм у
дієприкметникових зворотах (хвилюючий громаду фільм, караючий
ворогів меч) завжди визнавали за ґандж. Тому було неписане
правило уникати цих форм узагалі.
Не беручи під захист цього правила, наведемо приклади, коли
заміна дієприкметникових форм покращує й унаочнює сказане:
побутуюча форма = поширена форма; початкуючиіі ілюзіоніст =
новачок-ілюзіоніст; вируючий натовп = розбурханий натовп.
За С. Караванським.
2 3 3 . П о я с н іт ь , ч и в а р т о в ж и в а т и с л о в о с п о л у ч е н н я п ід р о ст а ю ч е
п о ко л ін н я , від ст аю чи й учень, ви ст уп а ю ч и й оратор, почат кую чий
п и сьм енни к, п о д о р о ж у ю ч и й п асаж и р . Ч о м у ?
П ІД К А З К А
Відетоючий-учопь. Той, котрий відстає.

Відпочиваючий чолові Той, хто відпочиває (відпочивальник ).
Подорожуючий юнак. Той, котрий подорожує ( подорожній ).
Захоплююча подорож. Захоплива (приваблива, принадна) подорож.
Хвилюючі елова. Слова, що хвилюють (зворушливі слова).
234. В і д р е д а г у й т е в и с л о в л ю в а н н я . В і д р е д а г о в а н і р е ч е н н я з а п и ш іт ь .
1. Недільної днини алеями парку прогулюються відпочиваючі
кияни. 2. Сидячі на лавках люди спілкуються між собою або
читають газети. 3. На молодь, люблячу розваги, чекають кінотеатри
та концертні майданчики. 4. Під вечір парк сповнюється
поспішаючими додому людьми.
235. П рочитайте. В и зн ач те стиль висловлю вання.
За роки незалежності нашої держави відбувалися певні зміни в
науковій термінології. Зі словників вилучили мовні покручі й
замінили їх словами, які відповідають нормам системи української
мови (мандрівний сюжет — замість мандруючий; обмежувальний
пристрій — замість обмежуючий; пристрій для програмування —
замість програмуючий; автомат для читання — замість
читаючий). У наш час термінологи часто бувають сміливішими від
авторів художніх творів.
Який лінгвістичний термін здається вам правомірнішим: у за гал ь н ю ю ч е
слово чи у за г а л ь н ю в а л ь н е слово (при однорідних членах речення)?
Чому?
♦ Розкрийте значення фразеологізмів ход яч а е н ц и к л о п е д ія ; ходячі мощі.
Чому не «осучаснюють» дієприкметники у фразеологізмах?
2 3 6 . В і д п о д а н и х д іє с л і в у т в о р іт ь а к т и в н і д і є п р и к м е т н и к и м и н у л о г о
ч а с у . С у ф ік с и в и д іл іт ь .
Побіліти, зжовкнути, дозріти, почорніти, постаріти, просвітліти,
засохнути, змокріти, загуснути.
♦ З-поміж утворених дієприкметників визначте антоніми.
♦ 3 двома утвореними дієприкметниками в непрямих відмінках складіть і
запишіть речення.
2 3 7 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у п и ш іт ь а к т и в н і д іє п р и к м е т н и к и
м и н у л о г о ч а с у , у т в о р и в ш и ї х в ід п о д а н и х у д у ж к а х д іє с л ів .
1. Ми вийдем з тобою на листя ... (опадати), де сяє повітря, як сиві
опали (Д. Павличко). 2. І листя ... (прижухнути) роняють дуби
(М. Луків). 3. Цвітуть ... (промерзнути) квіти після снігу (О.Слоньовська).
4. Виорює плуг ... (поржавіти) набої (М. Стельмах). 5. Тихі сутінки
поволі почали спускатися з ... (побліднути) неба (М. Старицький).
П а с и в н і д іє п р и к м е т н и к и м инулого ч а с у творяться в ід
о с н о в и н е о з н а ч е н о ї ф о р м и п е р е х ід н и х д іє с л ів д о к о н а н о г о і
н е д о к о н а н о г о в и д у з а д о п о м о г о ю с у ф ік с ів :
• -н - (сказати — сказаний
-єн- (-єн-) (бачити — бачений; вигоїти — вигоєний)',
• -т- (мити — митий).
В і д д е я к и х д іє с л і в д і є п р и к м е т н и к и м о ж у т ь у т в о р ю в а т и с я
з а д о п о м о г о ю р і з н и х с у ф ік с ів :
колоти — колотий, колений;
• посунути — посунутий, посунений;
одягнути — одягнений, одягнутий;
• зігнути — зігнутий, зігнений;
' А ,
• замкнути — замкнений, замкнутий.
2 3 8 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п а с и в н і д і є п р и к м е т н и к и , п о я с н іт ь ї х н є
т в о р е н н я . В и п и ш іт ь ц і д іє п р и к м е т н и к и , р о з б е р і т ь ї х з а б у д о в о ю .
1. Степ у цю пору весь залитий сонцем, огорнутий голубими
димками (Гр. Тютюнник). 2. День живою казкою здивований, він
уздрів у сонячних долонях, як сміється сонечком цілований,
залоскотаний бджолою сонях (/. Яворськиії). 3. Ліс стояв могутнім
прямокутником, витягненим з півночі на південь. Так у ньому й
дороги були прокладені (І. Сенченко). 4. Дорога звісила свої колії вниз
і впала в підсинений полумисок долини (М. Стельмах).
2 3 9 . У т в о р іт ь в ід д іє с л ів п а с и в н і д іє п р и к м е т н и к и , з а п и ш і т ь їх , в и д іл іт ь
у н и х с у ф ік с и .
Ш Ш » Створити — створений.
Сказати, принести, закрити, почати, перетерти, сформулювати,
перебити, вимовити, забути, здути.
♦ Розкрийте значення фразеологізмів: л о м и т и с я у в ід чи н е н і д в е р і; грати з
відкритими картами; н е в тім'я битий; від кр аян а (в ід р іза н а ) скиб а. З двома
фразеологізмами складіть речення.
Розкажіть про зображений на фотографії будинок. Уживайте пасивні

дієприкметники.
2 4 0 . П е р е п и ш іт ь . В і д п о д а н и х у д у ж к а х д і є с л і в у т в о р і т ь п а с и в н і
д іє п р и к м е т н и к и . П о с т а в т е ї х у п о т р іб н ій ф о р м і.
I. 1. На мить з’явився пісні (згубити) мотив (Л. Дмитерко). 2. Так
хочеться, щоб пісня задзвеніла, як (зварити) майстрами гарна сталь
(Д. Луценко). 3. Гримлять пісні, (виспівувати) різно (М. Бажан). 4. У
дитинстві я бігав стежками між (напоїти) сонцем хлібів
(Є. Бандуренко). 5. На (освітити) екрані комп’ютера виникає заставка
із зображенням (засніжити) парку (І. Роздобудько).
II. 1. Чужа сторона тугою (зорати), сльозами (засіяти).
2. (Поділити) горе — то півгоря. 3. (Заробити) сухар кращий за
краденого бублика. 4. (Розворушити) багаття краще палає. 5. Лише
капуста (підігріти) добра. 6. (Підстрелити) сокола і ворона клює.
7. Забажалося (пекти) льоду. 8. Це такий, що з (варити) яйця
висидить горобця. (Народна творчість).
♦ Визначте дієприкметник, за творення якого відбулося чергування звуків.
Яких саме?
За творення пасивних д іє п р и к м е т н и к ів за д опом огою
с у ф ік с а -єн- м о ж е в і д б у в а т и с я ч е р г у в а н н я п р и к і н ц е в и х
п р и г о л о с н и х о с н о в и н е о з н а ч е н о ї ф о р м и д іє с л о в а :
• пе[к]ти — пе[ч]ений;
• запря[г]ти — запря[ж]ений;
• вра[з]ити — вра[ж]ений;
• зно[с]ити — зно[ш]ений;
• відпу[ст]ити — відпу[шч]ений;
• нагрома[р\ити — нагрома[ц,ж\ений;
• виї\зд]ити — виї[жцж]ений.
2 4 1 . П е р е п и ш іт ь , в ід п о д а н и х у д у ж к а х д і є с л і в у т в о р і т ь п а с и в н і
д іє п р и к м е т н и к и . У т в о р е н і д і є п р и к м е т н и к и п о с т а в т е в п о т р іб н ій ф о р м і.
П ід к р е с л іт ь л іт е р и , щ о п о з н а ч а ю т ь п р и г о л о с н і, я к і ч е р г у ю т ь с я з а
їх н ь о г о т в о р е н н я .
ІсЦЛсМ ІЬ. На розбуджену землю впадуть первоцвіти (С. Кононенко).

1 . Мати поклала на коліна (натрудити) руки (А. Пашкевич). 2. Я іду
по землі запашній навпростець до (покосити) нив (/. Баклицький).
3. Тут до міста (наїздити) путь (В. Сосюра). 4. Розкішні одцвітають
чорнобривці, (посадити) тобою на балконі (О. Максимейко).
♦ Визначте речення, ускладнене дієприкметниковим зворотом. Поясніть у
ньому розділові знаки.
2 4 2 . Д о к о ж н о г о з д іє п р и к м е т н и к ів д о б е р іт ь д іє с л о в о , в ід я к о г о він
у т в о р е н и й . С л о в а з а п и ш і т ь п а р а м и . П ід к р е с л іт ь л іт е р и , щ о п о з н а
ч а ю т ь п р и г о л о с н і, я кі ч е р г у ю т ь с я .
ЕЕШ З> Змащений < - змастити.

Знижений, приречений, замішаний, повержений, розбуджений,
попереджений, уміщений, спрощений.
♦ Виділені слова передайте звукописом.
243. У п о д а н и х р е ч е н н я х п ід к р е с л іт ь а в т о р с ь к і н е о л о г із м и .
.V В и з н а ч т е с п о с і б т в о р е н н я ц и х с л ів . Д о я к и х ф о р м д і є с л о в а в о н и
нал е ж ать?
1. Київ закаштанений, Київ — омузичений, у піснях омріяний, у
боях посічений. Київ — засофієний, золотоворічений (А. Камінчук).
2. Ліс нашорошений, весь наїжачений, ліс насторожений, ліс
покозачений, покармелючений, подовбушачений, украй
розлючений, вогнем позначений, непередбачено для зайди
втрачений (О. Різниченко). 3. Засуничені галяви, заожинені кущі, на
кущах, від спеки мляві, де-не-де висять хрущі (/. Коваленко).
♦ Від яких прізвищ утворені виділені слова?
і іидшлл.
Фортеця-музей Меджибіж
Поясніть роль авторських неологізмів у поетичному мовленні.
Які неологізми-дієприкметники ви придумали б, якби вам потрібно було

І скласти вірш про рідне місто (село), рідну вулицю, улюблену пісню?
Складіть жартівливу розповідь про життя вашого класу, уживаючи
неологізми-дієприкметники.
2 4 4 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я . П іс л я к о ж н о г о д іє п р и к м е т н и к а
Я п о з н а ч т е в д у ж к а х й о г о с т а н ( а к т и в н и й ч и п а с и в н и й ) , р ід , ч и с л о ,
в ід м ін о к . В и д іл іт ь у д іє п р и к м е т н и к а х с у ф ік с и .
ЕВШ > Євиїан сухий, як вицвіле (акт., с. р., одн., Н. в.) волосся
(М. Сіренко ).
1. Ранок народжується в рясному щебеті, вібруючому шумі крил
птаства (В. Захарченко). 2. А притомлений день примостився спочить
(Ф. Руденко). 3. А за Дніпром пов’ялі трави і верби хиляться сумні
(В. Сосюра). 4. Земля на подвір’ї встелена густим споришем
(В. Винниченко). 5. А сонце розімлілу землю гріє (А. Содомора).
6. Тріпоче сокір сріблом потемнілим (М. Рильський). 7. Не зацвітуть
пожовклі луки (Олександр Олесь). 8. Отут я стою під замисленим
небом (Л. Костенко).
♦ У першому реченні підкресліть усі члени речення.
245. В і д р е д а г у й т е р е ч е н н я . З а п и ш і т ь ї х у в и п р а в л е н о м у в и гл я д і.
1. Бажаючі вийти на слідуючій зупинці, воврем’я попе
реджайте водія! 2. Хто цікавиться захоплюючими екскурсіями по
вулицям Києва, підійдіть до екскурсовода на привокзальній
площаді. 3. Підготовкою закінчивших школу до вступу у вузи
займається знаючий преподаватель математики. (З оголошення).
4. Приєднуюся до думки усіх переді мною виступаючих.
5. Переживаючий за престиж фірми працівник має усе виконувати
якісно.
З виступів на зборах.
♦ Визначте види допущених у реченнях помилок. Звіртеся з таблицею
«Види помилок».
2 4 6 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х д іє п р и к м е т н и к и . Р о з б е р і т ь ї х як
особливі ф орми д іє с л о в а у п о д а н ій на н а с т у п н ій с т о р ін ц і
п о с л ід о в н о с т і.
1. Клекочучий Дніпре! В якому народі народжений ти?
(М. Вінграновськии). 2. І живий ще Дніпро, хоч потоплені наші
пороги. Наша дума жива, і у Канів ведуть всі дороги (І. Коваленко).
3. Знов ростуть у Дніпрі затонулі пороги (Б. Чепурко). 4. Усі наші
землі нанизані на голубу нитку Дніпра, як перли на разок (А. Мороз).
5. Гей, хлопчику, вітрила шовком
шиті! (М. Петренко).
г
j Роздивіться фотографію. Прига
? ? дайте
> пісні та вірші про Дніпро.
♦ Доберіть до фотографії назву, яка
містила б дієприкметник.
П О С Л ІД О В Н ІС Т Ь Р О З Б О Р У Д ІЄ П Р И К М Е Т Н И К А
Я К О С О Б Л И В О Ї Ф О Р М И Д ІЄ С Л О В А
• Дієприкметник, його загальне значення. На яке питання відповідає.

• Початкова форма дієприкметника ( ч о л о в іч и й рід, о д н и н а ,
н а з и в н и й від м інок).
• Дієслівні морфологічні ознаки: акт ивний чи п а с и в н и й , ви д, час.

• Прикметникові морфологічні ознаки: чи сл о, р ід (в о дн ин і), відмінок.
• Синтаксична роль (яким є ч л е н о м р е ч е н н я ).
Р о з в і ю х м а р у , н а д життям н а в и с л у (Л. Костенко).
Н а в и с л у ( х м а р у ) — особлива форма дієслова — дієприкметник,

означає ознаку предмета за дією, відповідає на питання я к у ? ,
початкова форма — н а в и с л и й , активний, доконаного виду, минулого
часу, ужитий в однині, жіночому роді, знахідному відмінку, входить до
складу дієприкметникового звороту, який є означенням.
Н ави сл у (х м а р у ) — дієприкм., означає ознаку предмета за дією, я к у ?,

поч. ф. — н ависл ий, акт., док. в., мин. ч„ одн., ж. р., Зн. в., означення.
§ 22. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА Н О , Т О

2 4 7 . П р о ч и т а й т е . П о м ір к у й т е , щ о о з н а ч а ю т ь в и д іл е н і ф о р м и д іє с л ів :
д ію , щ о ї ї в и к о н а л а к о н к р е т н а о с о б а , ч и р е з у л ь т а т д і ї б е з в к а з ів к и на
особу її ви конавця?
Ідея повного перекладу Біблії українською мовою виникла у
Пантелеймона Куліша під час спілкування з Тарасом Шевченком.
Річ у тім, що всі попередні переклади Святого Письма було здійснено
старослов’янською мовою.
Працю над перекладом було розпочато лише через вісім років
після смерті Кобзаря. Куліш переїхав до Відня, де й відбулася його
зустріч із фізиком Іваном Пулюєм. Молодий учений досконало
володів давніми мовами. Переклад Біблії вже по смерті Куліша
завершив видатний письменник Іван Нечуй-Левицький.
Уперше видрукувану в перекладі П. Куліша за участю І. Нечуя-
Левицького та І. Пулюя Біблію було представлено у квітні 2001 року
в Національному музеї Т. Г. Шевченка в Києві.
За Є. Кирилюком.
2 4 8 . П р о ч и т а й т е . П о р ів н я й т е р о л ь в и д іл е н и х у р е ч е н н я х о б о х к о л о н о к
д іє с л ів н и х ф о р м . Д а й т е в ід п о в ід і н а п о д а н і п іс л я т а б л и ц і з а п и т а н н я .
Здається, повністю розв’язана Здається, повністю розв’язано

задача (І. Коваленко). задачу.
До ґанку на щастя підкова До ґанку на щастя підкову
прибита. прибито (Я. Воронько).
♦ Речення якої з колонок двоскладні, тобто мають обидва головні члени

речення? Яким членом речення є виділена дієслівна форма? Яким членом
речення є іменник, пов’язаний за змістом із цією дієслівною формою?
♦ Речення якої з колонок односкладні, тобто мають один головний член
речення? Яким словом цей головний член речення виражений? Яким членом
речення є іменник, пов’язаний за змістом із цією дієслівною формою?
Н е в ід м ін ю в а н і д ієслівн і ф о р м и н а -но, -то є г о л о в н и м и
ч л е н а м и (п р и с у д к а м и ) в о д н о с к л а д н и х р е ч е н н я х : Весь
світ даровано людині. І даль піснями перевито (М. Риль
ський ).
П р и т а к и х д ієс л ів н и х ф о р м а х н е в ж и в а ю т ь о р у д н о г о
в ід м ін к а ім е н н и к а , я к и й н а з и в а є в и к о н а в ц я д і ї . В о н и
в к а з у ю т ь н а р е з у л ь т а т д ії: У хаті прибрано, мов на
Великдень (М. Стельмах). Все переспівано, все обговорено
дуже докладно (В. Самійленко). Знов шляхи відкрито бджолам
(Д. Павличко). Неначе із золота, звито бджолу золотисту
( Є. Гуцало ).
Д ієслівні ф о р м и н а -но, -то у т в о р ю ю т ь в і д п а с и в н и х
д і є п р и к м е т н и к і в н а -ний, -тий: сказаний — сказано;
закритий — закрито.
Д ля н а го л о ш е н н я зн аче нн я м и н у л о ї д ії б е з о с о б о в і
д іє с л ів н і ф о р м и н а -н о, -то в ж и в а ю т ь із д о п о м і ж н и м
д іє с л о в о м було: Шаблю було вибито з рук. Але з серця не
вибито духу волі (Олесь Гончар). Мене було звідомлено:
«Приходь!» (Д. Павличко). А єдиних слів, на жаль, було не
сказано... (Б. Олійник ).
2 4 9 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я . В и з н а ч т е д іє с л ів н і ф о р м и на -но, -то.
З ’я с у й т е їх н і л е к с и ч н і з н а ч е н н я .
1. У полях Берестечка поховано прадідів кості (А. Малишко).
2. Волинщину, Подільщину могилами зрито, снарядами збито, ні
орано, ні сіяно під чорнеє літо (Я. Усенко). 3. Хилилася у гетьмана
старого голова. На вістрі шаблі сховано всі вольності й права
(І. Драч). 4. Шабля у руці! І спіле жито копитами збито! (Олег Ольжич).
5. І не порушено в серці звитяги! Не схилено стяги! (А. Малишко).
6. Розорано й розорено стерню, що вже, здається, й не уродить колос
(Є. Гуцало). 7. Не розвідано й не розпитано про шляхи степових навал
(Є. Маланюк). 8. Чужинця виженемо. Судьбою так дано (А. Малишко).
♦ До слова стяг доберіть синоніми.
2 5 0 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и д іб р а н і з
д о в ід к и б е з о с о б о в і д іє с л ів н і ф о р м и н а -но, -то.
1. Усе на світі... мозолями. 2. Як набуто, так і ... . 3. ... абияк, то і
вийшов кривуляк. 4. За наше жито ще нас і ... . 5. За планом ... , а в
полі не ... . 6. Де ... на живу нитку, там чекай дірку.
Бито. Створено. Зроблено. Зшито. Посіяно. Орано. Збуто.
♦ З-поміж безособових дієслівних форм визначте синоніми та антоніми.
____ Що ви знаєте про Берестецьку битву? Чому, на вашу думку, потрібно
Ц Я пам’ятати не лише переможні, а й трагічні сторінки історії? Складіть
про це роздум.
2 5 1 . В і д п о д а н и х д іє с л ів у т в о р іт ь п а с и в н і д і є п р и к м е т н и к и т а в ід п о в ід н і
д іє с л ів н і ф о р м и н а -но, -то. У т в о р е н і ф о р м и з а п и ш іт ь , в и з н а ч т е с п о с і б
їх н ь о г о с л о в о т в о р е н н я .
Підписати, перекласти, прийняти, вишити, вивчити, збити.
2 5 2 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , п ід к р е с л іт ь у н и х у с і ч л е н и р е ч е н н я . З ’я с у й т е ,
я к и м и ч л е н а м и р е ч е н н я є б е з о с о б о в і д іє с л ів н і ф о р м и н а -но, -то.
1. Ніде не переступлено закону. Нікому не перейдено путі
(Б. Олійник). 2. Не розмежовано душу і розум. Душу осяяно розуму
світлом, розум осяяно світлом душі (М. Самійленко). 3. Дух не закуто.
Хочеться жить! (М. Вороний). 4. Ніколи серце не проща того, що
розумом безжально вбито (Д. Павличко). 5. Вперше вчуто силу добрих
слів. Вчуто порух людяності в душах (В. Самійленко). 6. Хто сказав,
що все уже відкрито? Нащо ми народжені тоді? (В. Симоненко).
7. Недоговорено багато і недоспівано, на жаль (/7. Воронько). 8. Не
добудовано світ. Був він і є крихким (М. Самійленко).
♦ Підкресліть у словах орфограму «не з д іє с л о в а м и ». Обґрунтуйте
написання слів із цією орфограмою.
^ / Про яку людину можна сказати словами поетеси Ольги Слоньовської
«Так м а л о прожито. І так переж ит о багато »? У відповіді вживайте
безособові дієслівні форми на -но, -то.
2 5 3 . П е р е п и ш іт ь , в ід п а с и в н и х д і є п р и к м е т н и к ів у т в о р іт ь б е з о с о б о в і
д і є с л і в н і ф о р м и н а -но, -то. У з а п и с а н и х р е ч е н н я х п і д к р е с л і т ь
грам атичні основи.
Е Е Ш 2 > Та в мене вишитий рукав полатаний сім разів! (А. Ма

лишко). — Тав мене вишитий рукав с^м разів!
Рушник вишитий розкішним рослинним орнаментом. Калинові
кетяги розташовані по краях, вінки з барвінку розміщені вище, а
виноградними гронами прикрашена середина білого полотнища.
Мереживо на рушнику виконане вручну,
його візерунок тематично пов’язананий з
орнаментом вишивки.
З довідника.
♦ Чи змінився зміст висловлювання від такої
заміни? Поясніть, як саме.
Чи зберігають у вашій родині рушники? Чи
знаєте ви їхню історію і символіку?
Розкажіть «рушникову історію» вашої родини.
___Чи знаєте ви символічне значення рослин і
тварин, що їх зображають на рушниках? Як
ви уявляєте д е р е в о ЖИТТЯ?.
^ 1 Доберіть до фотографій, уміщених на
▼ V сторінках 148, 149 назви, що містили б
безособові дієслівні форми на -но, -то.
2 5 4 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и , р о з с т а в т е
р о з д іл о в і з н а к и . В и з н а ч т е б е з о с о б о в і д іє с л ів н і ф о р м и н а -но, -то, п іс л я
к о ж н о ї з а п и ш іт ь у д у ж к а х п а с и в н и й д іє п р и к м е т н и к , в ід я к о г о ї ї у т в о р е н о .
ЕШ П> Дано (даний) вуста мені, щоб правду говорив я ними

( М. Саміиленко).
Україно Земле кохана Скільки поту г..ркого вил..то на твої ниви
Скільки крові прол..то на роси ч..стії Скільки ж..та витоптано
ворожими к..ньми Скільки могил високих самотньо в ст...пу
бов..аніє Л..жать у тих могилах лицарі славні що боронили волю
рідного краю То предки твої читачу Хіба не тобі заповідано ними в
піснях стати за правду за землю рідну
♦ Прочитайте, дотримуючи правильної інтонації.
2 5 5 . П о я с н іт ь з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів . Із д в о м а - т р ь о м а с к л а д іт ь і
з а п и ш іт ь р е ч е н н я .
1. На роду написано. 2. Повито темрявою. 3. Неначе медом
помазано. 4. Он де собаку зарито! 5. Усі мости спалено. 6. Вилами по
воді (у трубі помелом) написано.
Придумайте кілька загадок про комп’ютерне приладдя, уживаючи
дієслівні форми на -но, -то.
• 2 5 6 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и .
В и з н а ч т е б е з о с о б о в і д іє с л ів н і ф о р м и н а -но, -то, з ’я с у й т е їх н ю
с и н т а к с и ч н у р о л ь , п ід к р е с л іт ь ї х я к ч л е н и р е ч е н н я .
1. Вже заволочено с..рпанком сіреньке небо (Леся Українка).
2. Дивне місто проти сонця! Всі взолочено віконця! (П. Тичина).
3. Небо незміряне всипано зорями (М. Старицький). 4. В..чірню сизу
даль узором срібним куто (Є. Маланюк). 5. Усе повито голубим і
пересновано сріблястим (М. Луків). 6 Б..гато зірочок бл..скучих
ро..сипано по н..бесах (Л. Глібов).
| З в ’язне мовлення | Усний твір-роздум
1 Говоріння І дискусійного характеру
257. П рочитайте. В и зн ач те , до якого типу мовлення належ ить
висловлю вання.
Виголошення облудних закликів типу «В житті завжди є місце
для подвигів» — то намагання принизити подвиг до рівня звичної
норми. Це найгрубіша фальш, тому що подвиг — це злет душі, це
звитяга, це факт виняткового героїзму, принесення себе в жертву
заради порятунку людини чи людей, які, можливо, тобі навіть
незнайомі і їхня доля ще мить тому тебе не цікавила.
Далеко не кожен спроможний на самовідданість і самопожертву.
Отже, не будемо лицемірити, закликаючи до масового героїзму!
З журналу.
♦ Визначте у висловлюванні тезу та докази.
♦ Визначте стиль висловлювання, свою думку доведіть.
ц і Пригадайте вчинки історичних осіб, літературних героїв, знайомих вам
людей, що їх, на вашу думку, можна назвати подвигом.
Р о з д у м — ц е в и с л о в л ю в а н н я , м е та я к о го — до вести
іс ти н н іс т ь ч и х и б н іс т ь я к о їс ь д у м к и (тези).
Р о з д у м в ід п о в ід а є н а п и т а н н я Ч О М У ?
Роздум буває р о з г о р н у т и й і с т я г н е н и й .
С Х Е М А РО ЗГО РН УТО ГО РО ЗД УМ У
С Х Е М А СТЯГН ЕНО ГО РО ЗД УМ У
Чому?
Доказ
Тому що, оскільки,
Є адже, бо...
Тезу та доказ звичайно поєднують словами Т О М У ЩО; ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО.

Висновок можна приєднувати словами ОТЖЕ, ТАКИМ Ч И Н О М .
2 5 8 . Р о з д и в іт ь с я с х е м у б у д о в и р о з д у м у . С к л а д і т ь р о з д у м и (усно),
узяв ш и за те зи п од ан і вислови.
• Державну мову потрібно знати бездоганно, тому що...
• Необхідно володіти хоча б однією іноземною мовою, через те що...
• Найважче у житті — перемогти самого себе, бо...
♦ Який стиль найпридатніший для роздумів на вказані теми? Чому?
2 5 9 . П р о ч и т а й т е т е к с т . Д а й т е в ід п о в ід ь н а з а п и т а н н я : ч и ч а с т о
в ід б у в а ю т ь с я д и с к у с і ї у в а ш о м у к л а с і ? Я к і з н и х н а й б і л ь ш е в а м
з а п а м ’я т а л и с я ? Ч о м у ?
У житті нам часто доводиться вступати в суперечки. Замислімося:
з якими видами суперечки нам доводиться мати справу?
У тлумачному словнику зафіксоване таке значення цього слова:
«Суперечка — словесне змагання між двома або кількома особами,
які не погоджуються в якомусь питанні». У науковій літературі цим
словом позначають процес обміну протилежними думками.
Усі знають такі слова: диспут, дебати, дискусія. Подекуди їх
уживають як синоніми. Проте ці слова позначають різні види
суперечки.
Диспут — це публічна суперечка на наукову або суспільну тему.
Дебати — обмін думками з приводу якихось питань (здебільшого
так називають суперечку, що виникла в процесі обговорення
доповіді або повідомлення на зборах, засіданнях, конференціях).
Дискусія — словесне змагання, метою якого є з ’ясування та
протиставлення різних думок про
суперечливе питання, а також пошук і вияв
істини. Учасники дискусії прагнуть дійти
спільної думки, знайти спільне розв’язання
питання.
За Л. Павловою.
Чи завжди корисні дискусії? Поясніть вислів
н е д и с к у с ій н е питання.
Пригадайте літературні твори, обговорення
Е—З яких на уроках літератури було дискусійним.
Поясніть, чому.
♦ Пригадайте телепередачі, в основу яких
покладено дискусію. Які з дискусій особливо вам
запам’яталися? Чим саме? Кого з ведучих
дискусійних телепередач ви запам’ятали? Чому?
Що, на вашу думку, потрібно для того, щоб
організувати дискусію?
■Ур Герой екслібриса М. Бутковського —
міфологічний Ікар.Чи згодні ви з таким
символом Музею космонавтики? Поясніть.
В о с н о в у р о з д у м ів а в т о р а т в о р у д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у
м ає бути покладено питання, яке викликає р із н е
ви тлум ачення серед лю дей.
Н а й п р и д а т н іш и м ти по м м овлення для твору
д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у є р о з д у м .
Т в ір - р о з д у м д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у ком поную ть за
та к о ю схем ою :
I. З А Ч И Н ( п ід в е д е н н я д о о б г о в о р е н н я : щ о с п о н у к а л о
в з я т и у ч а с т ь в о б г о в о р е н н і — с та в с в ід к о м я к о їс ь п о д ії, з
к и м о с ь п о зн а й о м и в с я , щ о с ь п р о ч и та в , п о ч у в чи п о б а ч и в ).
II. О С Н О В Н А Ч А С Т И Н А . Т ЕЗА , я к у о б с т о ю є а б о с п р о с т о в у є
а в то р тво р у.
1.............................
2 .......................
З ............................ іт. ін.
III. В И С Н О В О К .
У т в о р і- р о з д у м і д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у п о т р іб н о
навести д в а -т р и п р о ти л е ж н і п огл яд и на о б го в о р ю в а н е
п итання. Власну п о з и ц ію автор твору повинен
а р г у м е н т у в а т и , т о б т о в д а т и с я д о д о к а з ів , п р о іл ю с т р у в а т и їх
прикладам и.
2 6 0 . З а п о д а н и м п л а н о м с к л а д іт ь у с н и й т в і р - р о з д у м д и с к у с ій н о г о
х а р а к т е р у в п у б л і ц и с т и ч н о м у с т и л і н а т е м у « Ч и пот рібно в д о б у
к о м п ’ю т ер и за ц ії вивчат и о р ф о гр а ф ію ».
План твору
І. Навчання грамотного письма потребує багато зусиль і
часу.
II. Орфографічна грамотність сприяє успішному
письмовому спілкуванню.
1. Освічена людина викликає повагу та довіру.
2. Ніщо так не відволікає від змісту написаного, як
помилки.
3. Грамотне письмо — свідчення самоповаги.
III. Жодна комп’ютерна програма не замінить людського
розуму.
Використ айт е у творі: За одного грамотного сім

неграмотних дають. Не звання дає знання, а навпаки.
(Н а р о д н а творчість). Письмо з помилками — то як невимиті руки. Освіта
потрібна людині не для іспиту і вступу до вищого навчального закладу, а для
неї самої (В . Стус). Напис на комп’ютері: «Тут є усе, крім твого власного
розуму» ( Г. Пагутяк).
Доберіть назву до карикатури Семена Кульмешкенова.
,,5 2 6 1 . С к л а д іт ь і з а п и ш іт ь п л а н т в о р у д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у н а о д н у
т . з п о д а н и х т е м . П ід г о т у й т е с я д о у с н о г о т в о р у з а с к л а д е н и м п л а н о м .
• Чи потрібні в школі уроки етикету.
• Чи потрібен нашому сучасникові каліграфічний почерк.
• Чи всі народні обряди та звичаї потрібно відновлювати.
• Чи потрібно перекладати всі зарубіжні фільми українською
мовою.
| З в ’язн^мовлення""] Створення діалогів і монологів

І дискусійного характеру
I----------- ^ ------------ 1
2 6 2 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г м іж с е м и к л а с н и к о м і й о г о д ід у с е м .
Д і д у с ь н а м а г а є т ь с я п е р е к о н а т и о н у к а , щ о н і щ о в с в іт і н е м о ж е
з р ів н я т и с я з б е з п о с е р е д н ім с п іл к у в а н н я м із к н и ж к о ю . Х л о п е ц ь ч е м н о
н а п о л я г а є н а т о м у , щ о д р у к о в а н у п р о д у к ц ію н е в д о в з і м а є п о в н іс т ю
в и т іс н и т и Ін т е р н е т . У р е п л ік а х в и к о р и с т а й т е п о д а н і в р а м ц і в и с л о в и .
На мою думку; як мені здається; виправте, якщо я помиляюся; не

буде зайвим нагадати; вибачте мою наполегливість; дозвольте з
вами не погодитися.
Яка ваша особиста думка з приводу порушеної проблеми? Сформулюй

те її у вигляді монологу-роздуму. Висловте свої думки однокласникам.
2 6 3 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г м іж с е м и к л а с н и ц е ю т а ї ї л іт н ь о ю
с у с ід к о ю щ о д о т о г о , щ о в у л и ц і, н а я к ій в о н и м е ш к а ю т ь , п о в е р н е н о
іс т о р и ч н у н а з в у . С у с ід к а в и с л о в л ю є н е з г о д у з т а к о ю з м ін о ю . Д ів ч и н к а
н а п о л я г а є н а д о р е ч н о с т і і н а в іт ь н е о б х ід н о с т і з м ін и н а з в и . У р е п л ік а х
уж и вай те под ан і в р а м ц і вислови.
Вибачте, перепрошую, шануючи ваш досвід, з усією повагою,

дозвольте не погодитися, дозвольте висловити своє ставлення.
Яка ваша особиста думка з приводу перейменування вулиць?

.V Сформулюйте її у формі монологу-роздуму й запишіть.
264. П р о ч и т а й т е . З я к и м із в и с л о в ів в и з г о д н і п о в н і с т ю ? З я к и м
9 ч а с т к о в о ? Ч о м у ? У р о з д у м і в ж и в а й т е д іє п р и к м е т н и к и т а
б е з о с о б о в і д іє с л ів н і ф о р м и н а -но, -то.
• Якщо не висловлено протилежних думок, немає з чого вибрати
істину (Геродот).
• Ніколи не треба нехтувати того, що загальноприйнято
(Античний вислів).
§ 23. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ
Д еякі дієприкм етники м о ж уть утрачати власти
вості дієслова (час, вид) і переходити в прикмет
ники. У та к и х ви п а д к а х вони вказую ть на постійну
о з н а к у і не м аю ть при собі за л е ж н и х слів.
П О Р ІВ Н Я Й Т Е :
ДІЄПРИКМЕТНИКИ ПРИКМЕТНИКИ
Вихована в сім'ї дитина Вихована людина

Смажена на олії риба Смажена риба
Т р ап л яється, щ о д іє п р и к м е т н и к и в ід р із н я
І ю ться від п р и к м е тн и к ів н а го л о со м : варена —

варена; печений — печений; учений — учений;
незрівняний — незрівнянний.
У п р и км е тн и ки п ере хо д ять дієприкм етники,
у ж и ті в п е р е н о сн о м у значенні: колючий погляд, за-
чарований ліс, розгублений погляд, утрачений час.
I
У т р а т и л и о з н а к и д іє п р и к м е т н и к а й п е р е й ш л и
у п р и к м е т н и к и с л о в а талий (сніг), спілий
(кавун), улюблений (твір).
Д ієп р и к м е тн и к и м о ж у т ь п е р е х о д и ти в ім ен
ники: У ч е н и й іде, а неук слідом бреде. В у м іл о г о
руки не болять (Народна творчість).
265. П рочитайте. Ви зн ачте д іє п р и к м е т н и к и , що

п е р е й ш л и в п р и к м е т н и к и . П о я с н іт ь , у ч о м у в ід м ін н іс т ь
м іж д іє п р и к м е т н и к о м і п р и к м е т н и к о м .
1. Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь,
кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож
лежачі в нього почуття (Є. Гуцало). 2. Не пустись за
вітром шляхом битим, бо зів’янеш там пустоцвітом
ХЕРСОНЕС.
(Я. Яковенко). 3. Ольга Яківна у своєму улюбленому
Зупинений час білому кольорі (/. Роздобудько). 4. Чорна посріблена
чуприна надавала Романові Станіславовичу шарму й
154 благородства (П.Дідович).
♦ В іменах по батькові визначте суфікси.
2 6 6 . С л о в о с п о л у ч е н н я з д іє п р и к м е т н и к а м и і словосполучення з
п р и к м е т н и к а м и з а п и ш іт ь у д в і к о л о н к и .
Солені огірки, солоні огірки, палюче сонце, палаюче вугілля,
печений корж, випечений хліб, незабутні зустрічі, забуті слова.
2 6 7 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє п р и к м е т н и к и , щ о п е р е й ш л и в ім е н н и к и .
С в о ю д ум к у о б ґр ун туй те .
1. Вітер Вічний вогонь гойдає. Всіх полеглих ніхто не знає (М. Лу
ків). 2. Загін ішов у Чорний ліс, загін пораненого ніс (Я. Воронько).
3. Ікона — символ присутності святих, знак молитви. Вона викликає
молитовний настрій у віруючого (В. Сентюрін). 4. Люди часто
відкривають відкрите (/. Вільде). 5. Хапаюся за чужий досвід, ніби
потопаючий за соломинку (Б. Грищук). 6. «Скажіть, будь ласка, де
живе ваш уповноважений?» — запитуємо людей (М. Хвильовий).
♦ Розкрийте значення фразеологізму г о л о с в о л а ю ч о го в пустелі. Що ви
знаєте про походження цього вислову?
Д е я к і п р и к м е т н и к и з а с в о є ю ф о р м о ю п о д іб н і д о
а к т и в н и х д іє п р и к м е т н и к ів . П р о т е о с о б л и в о с т і їх н ь о г о
т в о р е н н я з а с в ід ч у ю т ь , щ о ц і с л о в а — п р и к м е т н и к и .
Дієслова у формі Дієприкметник Прикметник

третьої особи множини
плачут ь плачучий плакучий
скриплят ь скриплячий скрипучий
2 6 8 . П р о ч и т а й т е . З ’я с у й т е , я к и м и ч а с т и н а м и м о в и є в и д іл е н і слова.
С в о ю д ум к у обґр ун туй те.
1. Сонце стояло сліпуче, як в пісні (І. Драч). 2. Ясне сонце ще не
встигло наложити палючих слідів на землю (Панас Мирний). 3. Таку
співучу душу маю, що неможливо не співати (Г. Чубач). 4. Тільки у
слові «мама», в любому слові «мила» чує своє безсмертя наш
балакучий світ (Я. Воронько). 5. В калині пахучій і в згірклім вінку з
полину ми любимо так Україну, як матір на світі одну
(Т. Майданович). 6. Скрипуче колесо довго їздить, скрипливе дерево
довше живе (Народна творчість).
Від д ієслів походять і пасивні дієприкм етники з
п реф іксом не-, і при км етни ки з преф іксом не- та
наголош еним и суф іксам и -анн-, -енн-.
несказаний несказаний
незддланий нездоланний
2 6 9 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п а с и в н і д і є п р и к м е т н и к и т а в ід д іє с л ів н і
прикм етники.
1. Неподолані сумніви — неподоланні сумніви. 2. Незбагнені
перешкоди — незбагненні перешкоди. 3. Невйсловлена вдячність —
невисловленна вдячність.
♦ Визначте слова з орфограмою «подвоєні літери». Написання цих слів
обґрунтуйте орфографічним правилом.
♦ 3 однією парою словосполучень складіть висловлювання.
Чому дієприкметники є особливою формою дієслова, а не прикметника?
У '
§ 24. Я У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ
ТА Н Н У ПРИКМЕТНИКАХ
ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ
Пасивні дєприкм етники на -ний пишуть без
І п о д в о є н н я : написаний, сказаний,
П рикм етники д ієпр и км етни ко во го походж ення
префіксом не- та наголош еним и суфіксами -енн-, -анн-, які
вк азую ть на н ай ви щ у м ір у о зн а к и , пиш ем о
зроблений.
з
з -нн-:
незліченний, несказанний.
Там люди незддлані, горді й Нездоланні чари польоту й

суворі. висоти.
М . Баж ан. Д. Павличко.
Нам жаль нездійсненого Невже нема на цьому світі
раю. місця поривам
М. Вороний. нездійсненним і палким?
Б. І.Антонич.
2 7 0 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п а с и в н і д іє п р и к м е т н и к и , п о я с н іт ь їх н є
написання.
1. Десь здалеку бриніла притишена пісня (М. Коцюбинський). 2. Тут
на кожне промовлене слово озивалась стозвука луна (Г. Чубач).
3. Було серце поета любов’ю наповнене (Л. Забашта). 4. Було життя
осяяне красою (Л. Костенко). 5. Кому артиста серце знане?
(М. Рильський). 6. Десь пахне змелена кава (О. Забужко).
2 7 1 . П е р е п и ш іт ь . З а п и с а н і р е ч е н н я п р о ч и т а й т е . З в е р н і т ь у в а г у н а
н а г о л о ш е н н я в и д іл е н и х с л ів . Я к п о в ’я з а н і ї х н а п и с а н н я т а в и м б в а ?
1. І ми всім серцем розуміли, що нездоланні наші сили
(М. Рильський). 2. Вже наші серця навіки з’єднала незбагнена сила
(Л. Первомайський). 3. Ось і осінь минула уже дощова і така
незбагненна і вічна (П. Гірник). 4. У байки про незліченні князівські
скарби, на горах закопані, вже давно вірити перестали
(Я. Конотопець). 5. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному
морі незлічені світла сіяли (Леся Українка). 6. А вже у вікні воскресає
світання, несказаних слів залишилось без ліку (М. Пригара). 7. Краса
несказанна була та цариця! (Панас Мирний).
♦ Підкресліть у словах орфограми «н у дієприкмет никах на -ний» та
«подвоєні літери».
♦ Складіть і запишіть речення зі словами нескінчений — нескінченний;
нездійснений — нездійсненний. Поясніть написання слів.
Доберіть назву до фотографії, що зображує колонаду у дендропарку
гЩ «Олександрія» (м. Біла Церква на Київщині). Уживайте дієприкметники
на -ний. Які ще українські парки ви знаєте? Які мрієте відвідати?
М и Г Ф І М і и і IX, и К Ф Ф І г А Ф Іл . І А М І Л І І И Н І М А С Л И Н И М О Ь И
2 7 2 . Р о з к р и й т е з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів . В и з н а ч т е в них
д іє п р и к м е т н и к и т а п р и к м е т н и к и , о б ґ р у н т у й т е їх н ій п р а в о п и с .
1. Прийти на потрушені груші. 2. Несосвітенна дурість. 3. Знати
смаленого вовка. 4. Заказаний овоч. 5. Незбагненними шляхами.
6. Як посолений в’юн на сковорідці.
♦ 3 двома фразеологізмами складіть і запишіть речення.
2 7 3 . П р о ч и т а й т е . В и д іл е н і с л о в а в и п и ш іт ь і р о з б е р іт ь з а б у д о в о ю .
О б ґ р у н т у й т е н а п и с а н н я ц и х с л ів .
1. Прийшло до Вовка довгождане свято — його обрали звірі в
депутати (М. Адаменко). 2. Я каюсь, що була самовпевнена надто
(О. Слоньовська). 3. На місто впала фантастична півтемрява, й
забушувала шалена злива (М. Хвильовий).
2 7 4 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я . Н а м іс ц і к р а п о к у с т а в т е , д е п о т р іб н о ,
1 л іт е р у н.
I. 1. Дивлюся кругом, оглядаюсь, але невблаганна зима! (Є. Гу
цало). 2. У природі діється щось незбагненне! (Б. Остапенко)
3. Міркуєш над причиною причин, вдивляєшся в незбагнен..е
майбутнє (Є. Маланюк). 4. На зажурен..і віти лягали сніжинки,
навіть зір од морозу холов (В. Сосюра). 5. У вікна заплакан..і лине
холодний туман (М. Старицький). 6. До світла нескінченний шлях
(Л. Дмитерко). 7. Мов злочин..а рука, невблаган..а, важка впала рап
том розбурхан..а злива (М. Вороний).
I I . 1. Калина незнищен..а лиш тому, що має в глибині немрущий
корінь (В. Забаштанський). 2. Осріблен..і місяцем, гори блищать
(Олександр Олесь). З Хвиля піною коронован..а, думка зміною
зачарован..а (О. Гроиі). 4. Мов нескінчен..ий сон, тягнуться виткан..і
на тумані дерева (М. Стельмах). 5. А вітер скуйовджен..і хмари
стриже під косий гребінець (О. Грош). 6. Над минулим не плакав, не
плачу, бо я маю нескорен..у вдачу (А Патрус Карпатський).
Складіть таблицю, яка допомогла б вам запам’ятати матеріал цього
параграфа.
§ 25. Н Е З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ
2 7 5 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я . В и з н а ч т е д і є п р и к м е т н и к и , з ’я с у й т е
с и н т а к с и ч н у р о л ь к о ж н о го . З в е р н іт ь у в а г у на н а п и с а н н я д іє п р и к м е т
н и к а з не.
1. Незакінчене діло покривається снігом. 2. Не закінчене вчасно
діло не дає спокійно спати. 3. Не закінчена, а відкладена справа
непокоїть душу. 4. Якщо справа не закінчена, не берися за іншу.
♦ Ознайомтеся з таблицею. Яке з поданих у ній правил пояснює написання
не з дієприкметником у кожному реченні?
НАПИСАННЯ Н Е З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ
РАЗОМ: ОКРЕМО: *
• якщо дієприкметник є означенням • якщо при дієприкметнику-означенні
і не має пояснювальних слів: є пояснювальні слова:
Неспіймана риба завжди Не спіймана насправді риба
найбільша. обростає легендами. Спеціально
Ненагріте залізо не зігнеш. не нагріте залізо не піддається
(Народна творчість). обробці;
• якщо в реченні є протиставлення:
Не вигадана, а правдива історія
запала в пам'ять;
• якщо дієприкметник є присудком:
Дурням закон не писаний.
У нас хата не метена і дівка
не заплетена.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Не варто плутати дієприкметники з не
і дієприкметники з префіксом недо-, які завжди пишемо разом:
Краще свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений
у МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ, с а м о с т і й н і ч а с т и н и м о в и
276. П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь н а п и с а н н я н е з д іє п р и к м е т н и к а м и .
1. Незорана земля — не зорана хазяїном земля. 2. Незасіяне
поле — не засіяне зерном поле. 3. Невитрачена сила — не витрачена
юнаком сила. 4. Неполиті квіти — не политі дощем квіти.
5. Незакінчений портрет — не закінчений вчасно портрет.
6. Некований кінь — давно не кований кінь.
2 7 7 . П о ш и р т е д іє п р и к м е т н и к и з а л е ж н и м и с л о в а м и . У т в о р е н і с л о в о
с п о л у ч е н н я з а п и ш іт ь .
Непожовклі сторінки — не пожовклі від часу сторінки.

Незавершена робота; невиконане завдання; непомічена помилка;
неприкрашена ялинка.
♦ П ід к р е с л іть у с л о в а х о р ф о гр а м и «не з дієприкметником» і «н у дієприк
метниках на -ний».
2 7 8 . П е р е п и ш іт ь . П о я с н іт ь н а п и с а н н я д і є п р и к м е т н и к ів з ч а с т к о ю не.
1. Багато в світі є стежок для тебе, мій герою. Багато є іще
книжок, не читаних тобою! (М. Познанська). 2. Нечитані книги! З
яким ви докором націлились в мене своїм коленкором!
(Л. Первомаіїськиіі). 3. На важких томах, не оправлених у темну
шкіру, виднілися напівстерті назви (Г. Пагутяк). 4. Любили ми поля
безмірні і книг незміряні глибини (М. Стельмах). 5. О, непромовлені
слова, в яких душа і тоне, й тане! (М. Рильський). 6 . Слова, не
промовлені серцем раніше, в коштовний не вписані том (М. Бажан).
♦ В останньому реченні підкресліть усі члени речення.
♦ Визначте речення, ускладнені звертанням. Поясніть у них розділові знаки.
2 7 9 . П е р е п и ш іт ь , в и д іл е н і р е ч е н н я з а м і н і т ь д і є п р и к м е т н и к о в и м и
з в о р о т а м и . П о я с н іт ь н а п и с а н н я н е з д і є п р и к м е т н и к а м и .
Ми визирнули у вікно, яке не затули л и ф іран кам и , і побачили
старезний дуб, що його досі не сп и л ял и . Дерево розкинуло сухе
гілля, як е не вк р и вал о л и стя. Але могутній стовбур ніби промовляв:
♦ Не нищіть мене! Відродиться навесні моя сила, яку не знищ или
суховії й завірю хи ».
Із журналу «Паросток».
♦ Позначте в словах орфограму «не з дієприкметниками».
2 8 0 . П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и . ,
І. 1. До нічного пейзажу тулився не/виспаний вітер
(ІО. Андрухович). 2. Не/спілі плоди низько понагинали гілля (Панас
Мирний). 3. Є на світі плоди і дерева не/знані: помаранчі, цитрини,
кокоси, банани (/. Коваленко). 4. А що, як загуркоче не/жданий
ураган? (Я. Перебийніс). 5. У мойого серця жар багатий, у житті
не/ділений ні з ким (А. Малишко). 6 . Спасибі Вам, мамо, за вічну
любов і щедру, не/зміряну ласку (Д. Луценко). 7. Поля душі ніким
не/міряні (Г. Лютиіі).
II. 1. Пісня несла з собою не/виплакану журбу (В. Винниченко).
2. Навіщо ж пісня? А на те, щоб легше брать усе круте і не/приступне
у житті на ще не/звіданій путі (П. Воронько). 3. Усі обернулися лицем
до тієї давно вже не/чутої пісні (Олесь Гончар). 4. Співа трава, ніким
ще не/зім’ята, і вабить сном солодких таємниць (Є. Маланюк). 5. Я
не/залежний і залежний від тебе, світе мій бентежний (А. Кравченко).
6. Не/хиліться! Дивіться далеко у новий, ще не/звіданий світ!
(П. Воронько).
♦ Визначте речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові
знаки.
2 8 1 . З а в е р ш іт ь к о ж н е з р е ч е н ь . П о я с н іт ь н а п и с а н н я н е з д і є п р и к
м етн иком .
• Улюбленою працею кожен із нас буває не виснажений, а ... .
• Відчуття задоволення часто буває не висловленим, а ... .
• Усвідомлення корисності зробленого робить нас не стомленими, а ....
2 8 2 . П е р е п и ш іт ь . П ід к р е с л іт ь у р е ч е н н я х г р а м а т и ч н і о с н о в и . П о я с н іт ь
н а п и с а н н я н е з д іє п р и к м е т н и к а м и .
1. Шляхи мої не міряні, гори мої не важені, звірі мої не наджені,
води мої не ношені, риба в них не ціджена, птахи мої не лякані, діти
мої не лічені, щастя моє не злежане... Оце така я в тебе матінка, в
руці Господній Україна синьонебая! (Т. Осьмачка). 2. І лежать по
всьому світі вздовж і вшир дороги биті, і неїжджені шляхи, і
неходжені стежки (Я. Забіла). 3. Біла пляма — невивчений,
непізнаний район, край, необжита місцевість (зі словника). 4. Якщо
земля любов’ю не зігріта, то де ж у світі візьметься тепло?
(І. Гнатюк).
2 8 3 . П е р е п и ш іт ь . В и д і л е н і с л о в а р о з б е р іт ь за будовою .
О б ґ р у н т у й т е ї х н є н а п и с а н н я з не.
1. Не рвись в недобачені сни (Я. Воронько). 2. Срібна тінь
недопитого сну тихо ляже на трави (О. Гроіи). 3. Степ мовчить, нема
одвіту, мов козак той недобитий, він од рани знемагає (І. Манжура).
4. А осока шумить про недовершені походи (В. Кордун). 5. Колише
вітер сорочку, що лишилася недошита (В. Беля).
2 8 4 . П е р е п и ш іт ь , розкриваю чи д уж ки. О б ґр ун туй те написання
д іє п р и к м е т н и к ів .
1. І брели безпорадно, незримо з людською юрбою, мов покинуті
діти, іще (не) дописані вірші (Д. Луценко). 2. Сльозами акварель
розмита на (не) докінченій картині (Р. Братунь). 3. Бережи здоров’я
від хліба (не) допеченого і лікаря (не) довченого (Народна творчість).
285. П е р е п и ш іт ь , з н і м а ю ч и риску та вставляю чи пропущ е
Ч». л іт е р и .
1- Я — українець, і моя душа ні з ким не/розм..жована довіку
(В. Кочевський). 2. Ще ніким не/спіймані у світі українські сизі солов’ї
(А. Малишко). 3. Он стоїть сторож..ва гора, а під нею грають
бандуристи. Дівчинка ч..тає «Кобзаря» про шляхи не/сходжені,
т..рнисті (М. Палієнко). 4. Захоч..ш і буд..ш. В людині, затям, лежить
не/відгадана сила (Олег Ольжич). 5. Душа пл..ве в не/змірянім
просторі і творить знов л..генди і казки (С. Черкасенко). 6. І пала
живущо в Парку Слави вічний не/згасаючий вогонь (Д. Луценко).
♦ Підкресліть у словах орфограми «не з дієприкмет ником» і «н у
дієприкметниках на -ний».
* Що таке дієприкметник? Чому він не є самостійною частиною

мови?
►►Як відрізнити дієприкметник від прикметника?
» Як відмінюють дієприкметники?
►►Яким членом речення може бути дієприкметник? Наведіть
приклади.
►►Що таке дієприкметниковий зворот? Розкажіть про вживання
розділових знаків у реченнях, ускладнених дієприкметниковими
зворотами. Відповідь проілюструйте прикладами.
►►Як утворюють активні дієприкметники? Пасивні?
►►Що ви знаєте про безособові дієслівні форми на но, то?
►►Як пишуть не з дієприкметником? Наведіть приклади.
►►Придумайте лінгвістичний детектив або веселу лінгвістичну
казку про «стосунки» частки не з дієприкметником.
►►Складіть словничок ключових слів до теми «Дієприкметник
як особлива форма дієслова».
Уявіть, що з мови зникли дієприкметники. З якими незручнос-
тями зіткнуться мовці? Придумайте і розкажіть однокласникам
фантастичну історію «У пошуках дієприкметника».
►►Яку інформацію, отриману на уроках із цієї теми, ви вважаєте
найкориснішою? Відповідь обґрунтуйте.
§ 26. ДІЄПРИСЛІВНИК
ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА:
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ
ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
286. П рочитайте подані в д вох колонках речення.

В и к о н а й т е п о д а н і п іс л я т а б л и ц і з а в д а н н я .
♦ У кожному з речень першої колонки визначте присудки,

виражені особовими формами дієслова.
Я дивлюсь на сади й Я дивлюсь, радіючи, на
радію. сади (В. Сосюра).
Розгойдувались і шуміли Шуміли сосни, розгойду-

сосни. ючись (А Малишко).
♦ У реченнях другої колонки визначте виражені особовими

формами дієслова-присудки. Основну чи додаткову
(супровідну, другорядну) дію (або стан) називає кожен із цих
присудків?
♦ Основну чи додаткову дію або стан називають у реченнях
другої колонки виділені слова? Свою думку доведіть.
Д ІЄ П Р И С Л ІВ Н И К — о с о б л и в а н е з м ін н а ф о р м а
д іє с л о в а , щ о п о з н а ч а є д о д а т к о в у д і ю а б о с тан,
я к а с у п р о в о д и т ь ін ш у , о с н о в н у д ію .
Дії, н а з в а н і д іє с л о в о м -п р и с у д к о м (о сн о вн а ) та
д іє п р и с л ів н и к о м (с у п р о в ід н а ) ви коную ться
о д н іє ю й тією о с о б о ю а б о п р е д м е то м -п ід м е то м :
Там рідну пісню слихав я. завмерши (М. Рильський).
Зорі мерехтіли падаючи (Григорій Тютюнник).
У реченні д іє п р и с л ів н и к н а й ч а с т іш е
п о в 'я з а н и й із д іє с л о в о м -п р и с у д к о м і є о б с т а в и
н о ю : Усяка пташечка, раді&чц, співала (Л.Глібов).
Ваблять, ус&.іхакічцСР луки (Олександр Олесь).
Д ієп р и сл івн и к и в ід п о в ід а ю т ь н а п и та н н я що
роблячи? (кажучи, наздоганяючи) т а що зробивши ?
(сказавши, наздогнавши).
місто
Д іє п р и с л ів н и к м а є о з н а к и д і є с л о в а (ч а с і в и д ) т а
прислівника (н е з м ін н іс т ь , з а л е ж н іс т ь в ід д іє с л о в а -
п р и с у д к а , з н а ч е н н я о б с т а в и н и ).
В и д д іє п р и с л ів н и к ів з а л е ж и т ь в ід в и д у д іє с л о в а , в ід я к о г о
ї х у т в о р е н о : т е р п іт и — т е р п л я ч и ( н е д о к о н а н и й в и д );
в и т е р п іт и — в и т е р п ів ш и ( д о к о н а н и й ви д ).
Д і є п р и с л ів н и к и т е п е р іш н ь о г о часу означаю ть
д р у г о р я д н у д ію , щ о в ід б у в а є т ь с я о д н о ч а с н о з о с н о в н о ю :
Д а н и л о м чит ь, н е о г л я д а ю ч и с ь ( М а рко Вовчок).
Д іє п р и с л ів н и к и м и н у л о г о ч а с у п о з н а ч а ю т ь д р у г о р я д н у
д ію , я к а п е р е д у в а л а о с н о в н ій : Р о з іг н а в ш и с ь , с т р и б н у в
П е т р о ( П. Куліш ).
Д іє п р и с л ів н и к — н е з м ін н а ф о р м а д іє с л о в а , т о м у в ін н е
м а є з а к ін ч е н н я : за п и с у ю ч и , за п и с а в ш и .
У к ін ц і д іє п р и с л ів н и к ів п іс л я ч, ш з а в ж д и п и ш у т ь л іт е р у и:
р о зк а зу ю ч и , с к а з а в ш и .
«літер а и в суф ік с а х
д іє п р и с л ів н и к ів »
,-аііаа' ш
2 8 7 . П р о ч и т а й т е . С т о с о в н о к о ж н о г о з р е ч е н ь н а з в іт ь в и р а ж е н у
д іє с л о в о м - п р и с у д к о м о с н о в н у д ію т а в и р а ж е н у д іє п р и с л ів н и к о м -
о б с т а в и н о ю д о д а т к о в у д ію .
1. Кожен птах, співаючи, здіймається до небес. 2. Співає
українець воюючи. Співає журячись. Співає й весілля справляючи.
Співає й хату муруючи (О. Ільченко). 3. Мар’яна все робить
пританцьовуючи і сміючись або співаючи (М. Стельмах).
4. Згуртувавшись, хоч наспіваємось (Народна творчість).
2 8 8 . П р о ч и т а й т е . П о с т а в т е п и т а н н я д о в и д іл е н и х с л ів . З я к и м и
с л о в а м и в р е ч е н н я х ц і с л о в а п о в ’я з а н і з а з м і с т о м ? Д о в е д іт ь , щ о
в и д іл е н і с л о в а є д іє п р и с л ів н и к а м и .
1. Лис собі в вечірню пору з діточками коло двору, розмовляючи,
гуляв (/. Ф ранко). 2. Заховавшись у вулик свій, тихо спить
бджолиний рій (В. Паронова). 3. Я обережно так ступаю, обходячи
муравник (М. Саміиленко). 4. Стояв кремезний лісоруб, опершись
ліктями на дуб (Я. Воронько).
♦ Які ознаки дієслова властиві дієприслівникові? Визначте час і вид
дієприслівників.
♦ Які ознаки прислівника властиві дієприслівникові?
289. З - п о м іж п о д а н и х ф о р м д і є с л о в а в и п и ш іт ь т іл ь к и д іє п р и с л ів н и к и .
Відчувати, прикріплений, спілкуються, побілілий, пережи
ваючи, зачарований, прожили, виконавши, заквітчаний, виграючи,
виготовлений, підсумовуючи, міркувати, перемістившись,
виплеканий,танучи.
♦ Підкресліть у виписаних словах орфограму «літера и в суф іксах
дієприслівників». Визначте вид виписаних дієприслівників.
2 9 0 . П р о ч и т а й т е . Д іє п р и с л ів н и к и д о к о н а н о г о й н е д о к о н а н о г о в и д у
з а п и ш іт ь у д в і к о л о н к и .
Допомагаючи, підтримавши, перемагаючи, переносячи, знявши,
подавши, знітившись, шаріючись, змагаючись, зловивши, уміючи,
навчившись.
Питання якого відмінка потрібно поставити від дієприслівника, щоб
$ визначити, перехідний він чи ні?
♦ Визначте перехідність дієприслівників.
2 9 1 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє п р и с л ів н и к и . З ’я с у й т е ч а с і в и д к о ж н о г о
з н и х.
Праворуч і ліворуч даленіли гірські схили. Сонце сіло,
розпросторивши на прощання яскраве проміння. А знизу манить,
піднімаючись, запах лісу, листя і хвої.
Чому люди не можуть жити у мирі й спокої, як ці гори? Усе на
світі — енергія. Дрова, згорівши, віддають енергію Сонця, яку вони
збирали все життя. Люди живуть, гріючись біля вогню, харчуючись
дичиною або вермішеллю, але духовну енергію черпають із зовсім
інших джерел.
За Сергієм і Мариною Дяченками.
♦ Як ви розумієте вислів духовна енергія? Звідки, на вашу думку, можна її
черпати?
Звідки черпаєте духовну енергію ви? Розкажіть про це в класі. У
розповіді вживайте дієприслівники.
г іг
Ь"’”
КАРПАТИ.
Милуймося природою, заряджаючись духовною енергією гір
і л . ч , г \іу и » < \. і і г і п і і « ч , і г і п г і т и о к і
292. Ви зн ачте в р е ч е н н я х д іє п р и с л ів н и к и . У с н о р о з б е р іт ь їх за
таблицею .
НА ЯКЕ
ОЗНАКИ ОЗНАКИ СИНТАКСИЧНА
ДІЄПРИСЛІВНИК ПИТАННЯ
ДІЄСЛОВА ПРИСЛІВНИКА РОЛЬ
ВІДПОВІДАЄ
Що р о б ля ч и ?
Час,вид Незмінність Обставина
Що зр о б и вш и ?
1. Згоряє свічка, світячи в пітьмі (Хосе Марші). 2. Люблю при

світлі лампи за столом, міцного чаю випивши з малиною, за
книжкою засісти старовинною. (М. Луків). 3. Полум’я світить,
зафарбовуючи все червоним кольором: стіни, долівку, шибки (Панас
Мирний). 4. Залетіла пташка до кімнати, стала на столі папір
клювати, літери прийнявши за зерно (В. Мордань).
♦ Визначте речення з узагальнювальним словом при однорідних членах.
Поясніть у ньому розділові знаки.
293. П е р е п и ш і т ь п р и с л і в ’я. П іс л я кож ного д іє п р и с л ів н и к а
І з а п и ш і т ь у д уж к а х й о го ча с і вид.
ЕШ И> Крутою дорогою прямуючи (теп. ч., недок.), попереду

мало побачиш.
1. Знаючи серце змії, Бог позбавив її ніг. 2. Тигра за хвіст не
хапай, а вхопивши, не відпускай. 3. Не їсть соловей калину,
пропустивши малину. 4. Кравцем, тешучи дерево, не станеш.
5. Обточуючи залізничну рейку, зрештою виточиш голку.
6. Подорожуючи, не пускай коня галопом.
♦ Підкресліть у словах орфограму «літера и в суфіксах дієприслівників».
♦ Виділені слова розберіть за будовою.
ЕШ Ш » Подорожуючи,
Які твори українських композиторів

Бі Іі З Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича,
Платона та Григорія Майбород та інших ви
знаєте? Розкажіть про свої найяскравіші
враження від слухання музики. Уживайте
дієприслівники.
Ірина ЛЕВИТСЬКА.
Вітраж «Українська музика»
§ 27. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ
294. П рочитайте речення. Ви зн ачте д іє п р и с л ів н и к и . Які
д іє п р и с л ів н и к и м а ю т ь з а л е ж н і в ід н и х с л о в а ? Я к і д іє п р и с л ів н и к и т а к и х
с л ів н е м а ю т ь ?
1. Переночувавши, Хмельниць
кий удосвіта рушив назустріч
ворогам (Літопис Самійла Велична).
2. Богун підводиться поволі, свій
люд і край рятуючи з неволі
(А. Малишко). 3. Степом широким,
припавши до гриви, месник летів на
пекельнім коні (Олександр Олесь). 4.
Втомившись, щаблюками
вершники б’ють навмання (М.
Стельмах).
щ , Які пам'ятні місця, пов’язані з
БІ!!3 історичними особами, згадани
ми у реченнях, ви знаєте? Де б хотіли
побувати? У відповіді вживайте
дієприслівники.
Д іє п р и с л ів н и к із з а л е ж н и м и в ід н ь о г о с л о в а м и н а з и в а
ю т ь д іє п р и с л ів н и к о в и м з в о р о т о м .
У р е ч е н н і д іє п р и с л ів н и к о в и й з в о р о т з а в ж д и є о б с т а
в и н о ю і в и с т у п а є о д н и м ч л е н о м р е ч е н н я : В к р ім а в и х ^ с іч а х
ут омивш ись гірко, на Хортицю вернулись козаки (В. Бров-
ченко ).
Н а п и с ь м і д іє п р и с л ів н и к о в и й з в о р о т з а в ж д и ви д іл я ю ть
к о м о ю а б о к о м а м и н е з а л е ж н о в ід й о г о м іс ц я в реченні:
Дністер тече, розштовхуючи гори ( В. Василашко).
Дністер, розштовхуючи гори, тече.
Розштовхуючи гори, Дністер тече.
В у с н о м у м о в л е н н і д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и ви д іл я ю ть
п аузам и .
2 9 5 . П р о ч и т а й т е п р и с л і в ’я, правильно їх ін т о н у ю ч и . Визначте

д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и .
1. Добре попрацювавши, краще відпочиватимеш. 2. Поспиш в
охоту, зробивши роботу. 3. Лінь, лежачи на печі, змерзне.
4. Завзятий відпочиває, обтираючи піт, а ледачий мучиться,
перевертаючись на другий бік. 5. Не спечеш калачі, сидячи на печі.
2 9 6 . П е р е п и ш іт ь . У к о ж н о м у р е ч е н н і п ід к р е с л іт ь у с і ч л е н и р е ч е н н я .
В и з н а ч т е д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и . Я к и м и ч л е н а м и р е ч е н н я в о н и є ?
1. Червоне крило простерши, крайнебо вгорі цвіло (О. Довгий).
2. Сонце, примкнувши вії, уже спускалося на землю (М. Стельмах).
3. Сонце заходить, цілуючи гай (М. Вороний). 4. Насвиставшись між неба
синіми берегами, вітер спати приліг (М. Самійленко). 5. Вже гасне день!
Кривавить дальній обрій, втопаючи в обіймах срібних мли (О. Черненко).
6. Шатро небес розкинувши над світом, стояла ніч (Є. Гуцало).
7. Дзвенить і місяць, срібно сяючи (Я. Тичина). 8. Ясний місяць зблід,
засоромившися зірки та червоного ранку (/. Нечуй-Левицький).
♦ Визначте час і вид дієприслівників.
2 9 7 . П р о ч и т а й т е . В и п и ш і т ь т іл ь к и р е ч е н н я з д іє п р и с л і в н и к о в и м и
з в о р о т а м и . Д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и п ід к р е с л іт ь я к ч л е н и р е ч е н н я .
Пісні супроводжують увесь людський вік. Гойдається
материнський спів над колискою, роняючи в дитячу душу перші
зерна ніжності й поезії. Потім пісні дзвенять дівочими й парубочими
голосами, уливають у серця мрії й надії на щастя.
Народна пісня несе в собі високу мораль. Пісня завжди бере
сторону покривдженого, багатству протиставляючи красу.
Поетизуючи працьовитість, щирість, щедрість, вірність, вона
утверджує моральні цінності.
Пісня перелітає над довгою життєвою нивою. Усе знаходить у ній
відгомін: сімейні радощі, нарікання на важку долю, розчарування й
радість.
За О. Деєм.
х~У& Поясніть роль дієприслівника в мовленні. Яким роблять мовлення
^ дієприслівникові звороти?
♦ Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них
розділові знаки.
Розпитайте своїх батьків та дідусів і бабусь про їхні улюблені пісні.
а Проведіть вечір-зустріч «Пісенна історія м о єї родини».
2 9 8 . П р о ч и т а й т е . Л е к с и ч н е з н а ч е н н я в и д іл е н и х с л ів з ’я с у й т е з а
т л у м а ч н и м с л о в н и ч к о м . В и з н а ч т е д і є п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и .
У це, можливо, й справді важко повірити, але ще в XVII столітті
козацтво знало таємницю конденсації психічної енергії — на
вирішальний бій козаки йшли оголені до пояса, слушно вважаючи,
що саме духовна вищість захищає найбездоганніше. Тисячоліття
тому це називали вайрага, ще вчора — характерництво, сьогодні —
зневажливо «шароварщина».
Предки наші утверджували духовну суть України, будучи її
плоттю і кров’ю. То як можна уславлювати крону, затоптуючи
коріння?
За В. Грабовським.
♦ Дайте усну відповідь на запитання,
висловлене в останньому реченні
тексту. Вживайте речення з дієприслів
никовими зворотами.
Які народні танці ви знаєте? Чи
передає, на вашу думку, уявлення
про духовну вищість як запоруку
перемоги над ворогами гопак? Яким
чином?
Ілля РЄПІН.
Гопак
І Зв'язне мовлення | Усний переказ розповідного тексту

Говоріння І з елементами роздуму
299. П р о ч и та й те . В и з н а ч те т е м у т а г о л о в н у д у м к у тексту.
Гопак під шибеницею
Це був козак. І не просто козак, а козацюга, козарлюга, козачище!
Стоячи на помості під шибеницею, він ворушив вусом і дивився на небо.
Тим часом суддя почав читати вирок. З вироку стало ясно, що
козак Іван Перехрест присуджений до смертної кари.
Возний підступив до козака та спитав, чи має той останню волю.
«Чом би не мав! Гопака хочу вдарити перед смертю!» — відказав, не
роздумуючи довго, Перехрест. «Попросив би люльку викурити, —
промовив війт. — Усе б смерть трохи відсунулася. Тому всі й просять
люльку перед стратою...»
Утечі ніхто не остерігався, бо все навколо було обставлено
сторожею так, що й миша не прошмигне. Тому суддя дозволив
Перехрестові гопак.
Козак поставив чобіт на підбор угору носком, тоді легко
пристукнув підбором, потім стрибонув, ударивши обома ногами, і
пішов колом. Раптом, злетівши у високому стрибку, козак ударився
об поміст і... щез!
Він зник нечутно й дивно, ніби його звіяло вітром, змило дощем
чи спалило вогнем небесним. Кат помацав краї дощок і сказав, що
дошки знизу підпиляні.
А Перехрест був уже в лозах над річкою, проскочивши до берега
давнім підземеллям. Із засідки йому назустріч випорснули бойові
побратими.
Дв§ з половиною століття не змогли потьмарити яскравості барв
цієї історії, тому що безсмертні людська волелюбність і мужність.
Тому що нічого в світі немає над волю й вірне побратимство. Через те
й безсмертна наша історична пам’ять.
За П. Загребельним.
♦ Поясніть, як ви розумієте значення вислову історична пам'ять.
♦ Визначте в тексті застарілі слова, поясніть їхнє лексичне значення.
Перевірте себе за тлумачним словничком.
♦ Визначте речення з дієприслівниковими зворотами. Прочитайте ці
речення, дотримуючи правильної інтонації.
♦ З ’ясуйте, які типи мовлення поєднані в тексті. Який є основним? Який
допоміжним?
♦ Складіть і запишіть план тексту. За планом усно перекажіть текст.
Назвіть відомі вам пам’ятники або архітектурні споруди, які нагадують
а про історію українського козацтва.
♦ Підготуйте і проведіть для учнів молодших класів заочну екскурсію
«Козацькими шляхами».
3 0 0 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и
д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и . Р о з с т а в т е р о з д іл о в і з н а к и .
Сергій ВАСИЛЬКІВСЬКИМ.
Козаки в степу
170
Козаки ... зникли в траві. Сонце теплодайним світлом залляло
степ. Усе смутне в козацьких душах миттю щезло. Серця козаків
стрепенулися, як птиці.
Нічого в природі не могло бути кращого за степ. По зелено-
золотому океану бризнули мільйони різнобарвних квіток. У траві ...
нишпорили куріпки. У небі нерухомо стояли шуліки ... . З трави
рівним помахом крил підіймалася чайка і ... купалась у синіх
повітряних хвилях. Ось вона перекинулася на крилах... . Степи,
степи! Які ж ви безкрайні, вільні, прекрасні!
За М. Гоголем.
Припавши до коней; повитягавши шийки; розгорнувши свої
крила; розкошуючи в небі; блиснувши на сонці.
♦ Позначте в словах усі вивчені орфограми.
♦ Прочитайте записаний текст, дотримуючи правильної інтонації.
Доберіть ілюстрації (фотографії, листівки, репродукції картин) до
а
301.
тексту. Проведіть у класі виставку «Козацькі степи України».
П е р е п и ш іт ь , розставляю чи п р о п у щ е н і р о з д іл о в і знаки.
Д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и п ід к р е с л іт ь я к ч л е н и р е ч е н н я .
1. Річка плине берег рвучи (Леся Українка). 2. Простягшись до
моря стягою Дніпро підмива береги (Б. Грінченко). 3. Там б’ють і
клекочуть пороги здіймаючи піну до дна (А/. Старицькии). 4. Шумить
ріка хвилюється ріка схопивши сонце в голубі долоні (/. Москаленко).
5. Здавалось ворушаться скелі з очей своїх сльози ллючи (Олександр
Олесь). 6. Гривасту хвилю розметав Дністер хитнувши кручами
(А. Малишко). 7. Летить напнувши срібні паруси на обрії моя чарівна
яхта (Д. Луценко). 8. Не раз я з кораблем на дно піду шукаючи нової
Атлантиди (Леся Українка).
♦ Витлумачте лексичне значення виділених слів. Перевірте себе за
тлумачним словничком.
♦ Визначте фразеологізм, розкрийте його значення, поясніть походження.
♦ Прочитайте речення, ускладнене вставним словом. Поясніть у ньому
♦ Складіть усне висловлювання про вашу улюблену річку. Використайте
2-3 дієприслівникові звороти.
3 0 2 . З п о д а н и х с л ів у т в о р іт ь д і є п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и , у в е д іт ь їх
$ д о с а м о с т ій н о с к л а д е н и х р е ч е н ь .
1. Сніжинка, небо, у, кружляючи, граційно, блакитне. 2. Білий,
зірочка, пухнастий, підхопивши, рій. 3. Обличчя, в, шпурляючи,
перехожий, сніг.
303. Складіть і запиш іть речення відповідно до поданих схем.
(^) (^ ) , дієприслівниковий зворот.
Дієприслівниковий зворот , (= ) . (” ) •
( = ) , дієприслівниковий зворот , .
304. П е р е п и ш іт ь , розставляю чи
п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и .
1. Треба зранку до праці вставати
зневажаючи втому і лінь і долати
долати долати бездуховність усіх
поколінь! (Г. Чубач). 2. І хто такий
отой козак Мамай? Він списа
увіткнувши в небокрай перебирає
пальцями бандуру (А. Бортняк).
3. Забувши сміх примовки й жарти
ми слухали схилившися на парти
(А. Малишко).
♦ В останньому реченні підкресліть усі
члени речення. Накресліть його схему.
Зберіть матеріали і розкажіть
а однокласникам про легендарну
постать козака Мамая.
Я кщ о два ч и б іл ь ш е д іє п р и с л ів н и к о в и х з в о р о т и сто ять

п о р я д , в о н и є о д н о р ід н и м и о б с т а в и н а м и , т о м у м іж ними
с т а в и м о вдалuni. згубившисьу полях,_псмуіяючиі
к о м у : Л
PIQJlUyuê.ІЛ9полях, на Білу Церкву пролягає шлях (М. Луків).
К о м у не став и м о , я к щ о д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и
з 'є д н а н і с п о л у ч н и к о м : Балансуючи_ в
не повтор ю вани м
'{QenuKjiJ уіідтушщючи^рі^овагу^веслом, Василько витягав
ятері ( Ю. Збанацькиіі ) .
305. П е р е п и ш іт ь , розставляю чи п р о п у щ е н і р о з д іл о в і знаки.
Д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и п ід к р е с л іт ь я к ч л е н и р е ч е н н я .
1. Умившись в гірському потоці простягтись в пахучій долині під
голову гору поклавши спочину в краю буковинськім (М. Нагнибіда).
2. У д и т и н с т в і бігли до криниці Крутячи старий коловорот і в
криницю нахиливши лиця опускали цинкове відро Так було в
дитинстві добре жити Міряли в селі усі стежки замочивши сорочки
блакиттю замочивши в небо сорочки (Є. Гуцало).
ІГ Г І
30 6 . Перепиш іть, уставляю чи пропущені літери та розставляючи
1. Сонце в хмари сіда над морем провістивш.. на завтра шторм (М. Лу
ків). 2. І натомивш.. у мандрівці ноги лягас день спочити за горбом
(С. Гуцало). 3. Люблю я заблудившись у полях послухати, як розмовля
З . . М Л Я (/’. Коваль). 4. Навшпиньках підійшов веч..р засвітив зорі прослав
на травах тумани і на вуста поклавш.. палець ліг (Я. Тичина).
♦ Підкресліть у словах орфограму «літера и в суфіксах дієприслівників».
♦ Поясніть уживання розділових знаків.
Д іє п р и с л ів н и к о в і з в о р о т и - ф р а з е о л о г із м и , я к і с то я т ь п іс л я
д іє с л ів , к о м а м и н е в и д і л я ю т ь : Тікати не чуючи ніг.
Сидіти склавши руки. Працювати засукавши рукава. Терпіти
зціпивши зуби.
Я к щ о в и р а ж е н и й ф р а з е о л о г із м о м д іє п р и с л ів н и к о в и й
з в о р о т с то їт ь п е р е д д іє с л о в о м - п р и с у д к о м , й о г о в и д і л я
ю т ь к о м о ю : Н е ч у ю ч и ніг, т ік а т и . С к л а в ш и п и к и , сидіти.
3 07. Прочитайте речення, визначте в них ф р азеоло гізм и . Поясніть

1. Не сиди склавши руки, то не буде й скуки. 2. Згорнувши руки,
сидіти сором (О. Кониський). 3. Оповідки, легенди, перекази про
Довбуша хлопчик слухав затамувавши подих (А/. Іщенко).
4. Зціпивши зуби, ми обережно ступали і, хруснувши сухою гілкою,
зупинялися, озирались і слухали (В. Винниченко).
30 8 . Прочитайте. Визначте ф р азеоло гізм и , розкрийте їхн і значення.
Запиш іть тільки речення з ф р азеоло гізм ам и , підкресліть у них члени
речення, обґрунтуйте вживання розділових знаків.
1. Стид всім стоять згорнувши руки, дать шиї в кайдани ковать
(/. Котляревський). 2. Позакладавши руки попід пахви, хлопці
пританцьовують, аби якось зігрітися (Григір Тютюнник). 3. Люди
висипали рясно з дворів і стояли, позакладавши за спину руки
(/. Багряний). 4. Сиділи руки поскладавши, для них все празники
були (І. Котляревський).
3 0 9 . Розкрийте значення ф р азеоло гізм ів. Уведіть їх до самостійно
складених речень. Речення запиш іть.
Зціпивши зуби; висолопивши язика; не при хаті згадуючи.
♦ У записаних реченнях поясніть розділові знаки.
Проілюструйте фразеологізми жартівливими малюнками.
3 1 0 . З а в е р ш і т ь п р и с л і в ’я, д о б и р а ю ч и з а к ін ч е н н я з д о в ід к и . Р о з с т а в т е
р о з д іл о в і з н а к и .
1. Давши слово.... 2. Утікаючи від дощу.... 3. Голки шукаючи....
Е Ш З Е Е ^ ...будь йому паном. ... не спали свічки. ... остерігайся граду.
♦ Поясніть розділові знаки у записаних реченнях.
«І Доберіть до фотографії назву, яка містила б дієприслівник.
• КОМ И П Р И О Д И Н И Ч Н О М У Д ІЄ П Р И С Л ІВ Н И К У
I ПОРІВНЯЙ ТЕ:
ОДИНИЧНИЙ ДІЄПРИСЛІВНИК
(дієприслівник, при якому немає пояснювальних слів)
НЕ ВИДІЛЯЮТЬ КОМАМИ ВИДІЛЯЮТЬ КОМАМИ
• якщо стоїть після дієслова-присудка і

• якщо означає додаткову дію
має значення обставини способу дії (своїм
до дієслова-присудка:
значенням він близький до прислівника):
Мати ходить гукаючи. Вони зупинились на роздоріжжі,

Народна творчість. придивляючись.
М. Стельмах.
Гай лежав розпластавшись. Буйний вітер замовк, пролетівши.
Олесь Гончар. Леся Українка.
3 1 1 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е о д и н и ч н і д іє п р и с л ів н и к и , з ’я с у й т е м іс ц е
к о ж н о г о с т о с о в н о д іє с л о в а -п р и с у д к а . О б ґ р у н т у й т е в ж и в а н н я а б о
н е в ж и в а н н я р о з д іл о в и х з н а к ів .
1. Лінивий спить сидячи, а їсть лежачи. 2. ївши, гріється, а
працюючи, мерзне. 3. Роблю зігнувшись, а їм розстебнувшись.
4. Залізо випробовують куючи, а коня вчать їздячи. 5. Сказавши,
пошкодуєш тисячу разів, змовчавши, пожалієш один раз. 6. Летіла
зозуля через сад, куючи. 7. Лежачи, камінь мохнатіє.
3 1 2 . П е р е п и ш іт ь . П о я с н іт ь у ж и в а н н я р о з д іл о в и х з н а к ів .
1. Земля, світаючи, всміхалась (Є. Гуцало). 2. Чи то степ бринить,
нагріваючись? (Олесь Гончар). 3. Ліси стоять замислившись
(Ю. Японський). 4. Ліс на хвилину примовк, ані шелесне завмерши
(М. Луків). 5. Зима, скрадаючись, повіяла крилом (Є. Маланюк). 6. А
я дивлюсь зітхаючи і мчуся, сніг збиваючи (Г. Коваль). 7. Грім,
бухикаючи, так і зависав між небом і землею (М. Стельмах).
♦ Підкресліть вивчені орфограми.
3 1 3 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я . П ід к р е с л іт ь ч л е н и речення. П о я с н іт ь
у ж и в а н н я р о з д іл о в и х з н а к ів .
1. Співають ідучи дівчата (Г. Шевченко). 2. Співають, ідучи в
вечірній млі, дівчата (Л. Вишеславський). 3. По вулиці ідуть співаючи
дівчата (В. Сосюра). 4. А ще ж так недавно я, співаючи, ходив лугом
(М. Стельмах). 5. До мети, співаючи, я ладен з вами йти (Д. Павличко).
6. Медом лине повітря у груди, любо пісню співать ідучи (В. Сосюра).
7. Йдучи, наша казка стомилась (М. Вінграновський). 8. Ніхто не
спиниться йдучи (Олександр Олесь).
Розкрийте зміст вислову «Пісня вижила и д о ве л а , щ о п р екрасн е
завжди сучасне» (М. Луків). Уживайте одиничні дієприслівники.
3 1 4 . П е р е п и ш іт ь . Р о з с т а в т е п р о п у щ е н і р о з д іл о в і зн а к и .
1. Краще померти стоячи, ніж жити на колінах (Античний вислів).
2. Краще вмерти біжачи, аніж жити гниючи (/. Багряний). 3. Раділи
люди встаючи (Т. Шевченко). 4. Люд похнюпивсь зажурившись
(Б. Грінченко). 5. І никла щулячись біда (М. Самійленко).
6. Навчаючись не дай думкам заснути (Фірдоусі).
ц і Уявіть, що вам доручили пояснити гостеві з країни, мову якої ви
Е— З вивчаєте, роль дієприслівників у мовленні. Доберіть до пояснення
приклади з української мови та відповідники з іноземної.
3 1 5 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и т а р о з с т а в л я ю ч и
н р о з д іл о в і зн а к и .
1. Як ви гарно співали йдуч.. із далекого поля! (Б. Олійник). 2. По
вагом чвалає студент щось намугикує йдуч.. (Олесь Гончар). 3. Чого ж
я йдуч.. додому шелещу у чужій соломі? (М. Василенко). 4. Юрко ще
співав ідуч.. сам улицями додому (77. Куліш). 5. Співають хлопці їдуч..
в кіно (Д. Павлияко). 6. Що робиться Стовпотворіння вавилонське
повторювала чергова перевіряюч.. вхідні кв..тки (Зірка Мензатюк).
♦ Визначте в реченнях фразеологізми, розкрийте їхні значення.
Складіть жартівливе оповідання про те, як ви дотримували правил
спілкування на багатолюдних вулицях великого міста (села). Уживайте
одиничні дієприслівники та дієприслівникові звороти.
І Зв'язне мовлення І П и сьм ови й переказ

і П и сь м о І р о з п о в ід н о г о т е к с т у
з елем ентам и роздум у
316. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е т е м у т а г о л о в н у д у м к у тексту.
Художник Васильківський
Гуркоче колесами по рейках поїзд. У вікні пропливають зелені
ялини, білокорі берези. Примруживши очі, Сергій Васильківський
міркує.
Роки навчання минули. Сергієві вже за тридцять. Шевченко в
такому віці вже видав свій «Кобзар», створив картину «Катерина*.
Рафаель уже написав свою «Сікстинську мадонну*. Час і
Васильківському показати, на що він здатний.
У чому сенс людського життя? Бути щасливим можна, лише
багато знаючи та вміючи. Лише за цієї умови житимеш на повну
силу. Щасливим будеш, спрямувавши усі свої сили на добро. Митець
має стверджувати добро власною творчістю.
Доля українського народу склалася так, що пісня завжди була
для нього і найбільшою радістю, і сльозою в горі, і закликом до
боротьби. У пісні є все: найтонші відтінки почуттів, хвилювання,
радощі та страждання. Пісня — душа нашого народу.
Живопис так само є сплеском душі. Це застигла на полотні пісня.
Створюючи картину, художник має це усвідомлювати. Живописець
має співати пісню фарбами. Відтворюючи в барвах українську
природу, художник має творити живописну пісню!
Отже, треба братися за роботу. Як же хочеться, щоб Україна
назвала Васильківського своїм співцем!
За М. Безхутрим.
♦ Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті.
♦ Відшукайте речення з дієприслівниковими зворотами, прочитайте їх.
♦ Складіть і запишіть план тексту. За планом напишіть переказ. У переказі
вживайте речення з дієприслівниковими зворотами.
§ 28. ТВОРЕННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ
НЕДОКОНАНОГО І ДОКОНАНОГО ВИДУ
3 1 7 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє п р и с л ів н и к и , з ’я с у й т е в и д к о ж н о го .
1. Не мовчи, коли, гордо пишаючись, велегласно брехня

гомонить, коли, горем чужим утішаючись, заздрість, наче оса та,
бринить (/. Франко). 2. І ти ставав вродливий і надійний,
розговорившись і розкрившись враз (О. Слоньовська). 3. Витри піт
солоний із чола і трудись, забувши про утому (М. Луків). 4. У чужину
йдучи, узяв я жменю зілля, і горсточку пісень, і жмут цілющих слів
(Б. Кравців).
♦ Випишіть дієприслівники, розберіть їх за будовою. Які суфікси властиві
дієприслівникам доконаного виду, які — недоконаного?
3 1 8 . Р о з д и в іт ь с я т а б л и ц ю . Н а о с н о в і з д о б у т о ї з н е ї ін ф о р м а ц ії
р о з к а ж іт ь п р о т в о р е н н я д іє п р и с л ів н и к ів д о к о н а н о г о і н е д о к о н а н о г о
виду.
ДІЄПРИСЛІВНИКИ
НЕДОКОНАНОГО ВИДУ ДОКОНАНОГО ВИДУ
Утворюються від основи Утворюються від основи

дієслова теперішнього часу неозначеної форми дієслова
ЗА Д ОПОМОГОЮ СУФІКСІВ
Від дієслів І дієвідміни -учи ( чочи) -іши (якщо основа закінчується

на голосний)
Від дієслів II дієвідміни -ачи (-ячй) чИй (якщо основа закінчується
на приголосний)
пишуть — пишучи; написати — написавши;

читають — читаючи; долетіти — долетівши;
лежать — лежачи; донести — донісши;
люблять — люблячи бігти — бігши
3 1 9 . В ід п о д а н и х д іє с л ів у т в о р іт ь д іє п р и с л ів н и к и н е д о к о н а н о г о виду.
З а п и ш іт ь їх , в и д іл іт ь с у ф ік с и .
З н а ю т ь — зн а ю чи.
Мають, належать, віддають, борються, терплять, розуміють,
сміються, миють, ненавидять, хочуть.
3 2 0 . П е р е п и ш іт ь , в ід п о д а н и х у д у ж к а х д іє с л ів у т в о р іт ь д іє п р и с л ів н и к и
н е д о к о н а н о г о виду.
1. Йди вперед, (підставляють) груди вітрам (П. Велесик). 2. Я йшов
незнайомою дорогою, не (бачать) її, навмання ішов (Григір
Тютюнник). 3. Наше військо сміється (б’ються) (Олександр Олесь).
4. Десь далеко (тремтять) в повітрі, завмирали останні одголоси пісні
(С. Васильченко). 5. Ви обминали (бояться) мене (Т. Осьмачка). 6. На
мармурових сходах увесь день (лежать), хмуриться лев (К. Бібл).
♦ Позначте в словах орфограму «літери у (ю), а (я) в дієприслівникових
суфіксах».
♦ Поясніть уживання розділових знаків у реченнях.
3 2 1 . П е р е п и ш іт ь . Н а м іс ц і к р а п о к у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и .
1. Не любить серце, не бач..чи краси (Г. Сковорода). 2. Та не молися
мовою чужою, бо, на колінах сто..чи, умреш (Д. Павличко). 3. Біж..чи
крізь ніч, плакав я тихцем (Д. Павличко). 4. Тротуари бл..щали, ловл..чи
в себе в..чірні тіні д..рев (М. Коцюбинський). 5. Тр..мтить жайворонок,
ЧЕРНІГІВ.
Обіймаючи зором Червону площу
сипл..чи свої пісні на землю (Панас Мирний). 6. Л..сток, як ранений

м..телик, зліта, тріпоч..чи кр..лом {І. Коваленко). 7. Жартувала баба з
колесом, крич..чи не своїм голосом {Народна творчість).
♦ Позначте в словах орфограму «літери у (ю ), а (я) в суф іксах
дієприслівників».
♦ Підкресліть дієприслівникові звороти. Поясніть розділові знаки в
реченнях.
3 2 2 . П р о ч и т а й т е п р и с л ів ’я. П е р е б у д у й т е с к л а д н і р е ч е н н я н а п р о с т і
т а к , щ о б в и д іл е н а ч а с т и н а б у л а з а м ін е н а н а д іє п р и с л ів н и к о в и й
з в о р о т . З а п и ш іт ь у т в о р е н і р е ч е н н я .
З а б у в а є д а т и — не за б у в а є в зят и. З а б у в а ю ч и дат и, не
за б у в а є взят и.
1. Коли ідеш у гостину, бери хліб у торбину. 2. Д ає м алу нитку —
дере на цілу свитку. 3. Я кщ о надувсь я к сич, гостей не к ли ч.
4. Добре чортові в дудку грати, я к він сидить в очереті.
♦ Визначте вид кожного з утворених дієприслівників.
3 2 3 . В ід п о д а н и х д іє с л ів у т в о р іт ь д іє п р и с л ів н и к и д о к о н а н о г о вид у.
З а п и ш іт ь їх , в и д іл іть с у ф ік с и .
З р о б и т и — зробивш и.
Зазнати, виконати, перемогти, загорнути, передати,
посковзнутись, умитись, підійняти, перестати.
ш їф Роздивіться панорами українських міст, уміщені на сторінках
підручника. Розкажіть про них, уживаючи дієприслівники:
простягнувшись, р о зки нувш и сь, розпрост оривш ись, сяю чи, світячись,
усміхаючись, прикрашаючи, нагадуючи, зберігш и, модернізую чи.
3 2 4 . З п о д а н и х п а р с л ів у т в о р іт ь с л о в о с п о л у ч е н н я з а ф о р м у л о ю
д іє п р и с л ів н и к д о к о н а н о г о в и д у + ім е н н и к . П о я с н іт ь , я к о г о в ід м ін к а
ім е н н и к а вим агає д іє п р и с л ів н и к . Утворені словосполучення
з а п и ш іт ь .
З а с п ів а т и , п іс н я — з а с п ів а в ш и пісн ю .
Опанувати, мова; подякувати, вчитель; виконати, зав д ан н я ;
навчити, читання; завершити, н авч ан н я; досягти, успіхи.
♦ У виділених словах поставте наголос.
♦ 3 утвореними словосполученнями складіть і запишіть речення. Поясніть у
них розділові знаки.
Д іє п р и с л ів н и к и п о т р іб н о в ід р ізн я т и в ід м а й ж е о д н о з в у ч н и х
із н и м и д іє п р и к м е т н и к ів у ф о р м і н а з и в н о г о в ід м ін к а м н о ж и н и .
ДІЄПРИКМЕТНИКИ ДІЄПРИСЛІВНИКИ
тучі, ви не при собі!

Танцю ю чі Ія, т а н ц ю ю ч и ,
Нащо вам роняти перли про радість заспіваю.
голубі? М. Бажан.
П. Тичина.
А ми лежачі, як сніги поснулі. Лінивий сидячи спить,
М. Саміиленко. а лежачи робить.
и чи і.
3 2 5 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у п и с у ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и
1. Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стояч.. (Леся Українка).
2. Як читав автор вірш в університеті, йому аплодували стояч..
(А. Мороз). 3. Не побачиш, як очі незряч.., не напишеш, як руки
тремтяч.. (Я. Осадчук). 4. Промчали коні, сталлю тремтяч..
(М. Бажан). 5. Немічні й ледачі завжди сидяч.. . 6. Сидяч., на коні, не
ховайся за вівцю. (Народна творчість).
326. В ід р е д а г у й т е р я д к и з у ч н ів с ь к и х т в о р ів .
І. 1. Прокинувшись уранці, на вулиці йшов сніг.
2. Зайшовши в парк, у вічі кидаються красуні ялинки. 3. Ідучи з
першими променями сонця на роботу, на нього напав вовк.
4. Прочитавши оті рядочки, якийсь особливий настрій огорнув мене.
5. Випивши таблетку, мені перестала боліти голова. 6. На опустівшій
платформі залишилися голуби та горобці.
I I . 1. Позагорявши на сонці, захотілося пити. 2. Граючи в шахи,
на нас несподівано сипнув дощ. 3. Побачивши матір, радісно
забилося серце. 4. Депутати, прибувші на сесію, розпочали роботу у
вівторок. 5. Він поїздив по багатьом розвивающимся країнам. 6. Він
цю корову купив ще будучи телям.
♦ Визначте види допущених помилок.
Е Є Ш 2 > Дія, названа дієприслівником, стосується того ж імен-
ника-підмета, що й дія, названа дієсловом-присудком.
Проходячи Проходячи повз вікно, я почув

почулаея п і пісню.
3 2 7 . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х д іє п р и с л ів н и к и . Р о з б е р іт ь їх у в к а з а н ій
1 .1стане рідна Україна, усі здолавши бурі злі, нам добрим раєм на
землі (М. Кондратенко). 2. Свіжим вітром день сміється, владно
кличучи до себе (А/. Губко). 3. Нам вічно треба небом жить, по шию
будучи в планеті! (М. Вінграновськии). 4. Не сумнівайся, ідучи з
народом (Д. Павличко). 5. Визнавши свою слабкість, людина стає
сильнішою (Оноре де Бальзак).
П О С Л ІД О В Н ІС Т Ь Р О З Б О Р У Д ІЄ П Р И С Л ІВ Н И К А
Я К О С О Б Л И В О Ї Ф О Р М И Д ІЄ С Л О В А
• Дієприслівник, його загальне значення. На яке питання відповідає.

• Постійні морфологічні ознаки: час (щ о д о о с н о в н о ї дії), ви д .
• Синтаксична роль (яким є ч лен о м р еч ен ня ).
П із н а ю ч и с е б е с а м о го , я р ід н у з е м л ю п із н а в а в ( К. Л есьєв-Л есь).
П із н а ю ч и — особлива незмінна ф ор м а дієсло в а — дієприслівник,

о знач ає д о д а тко в у дію , від п о в ід ає на п итання щ о р о б л я ч и ? ,
тепер іш ній ч а с, недоконаний ви д , вхо ди ть до ск л а д у
дієприслівникового звороту, який є обставиною .
П із н а ю ч и — особл. ф орм а д іє с л . — д іє п р и с л ., додатко ва д ія, щ о

р о б л я ч и ? , теп . ч., недок., обставина.
♦ У підписі до фотографії визначте дієприслівник. Розберіть його як
особливу форму дієслова.
РІВНЕНЩИНА
Стоїть монастир-фортеця у Межиріч!, чекаючи на туристів
§ 29. Н Е З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ
3 2 8 . П р о ч и т а й т е п а р и с л ів . В и з н а ч т е з а л е ж н іс т ь м іж н а п и с а н н я м з не
д іє с л о в а й д іє п р и с л ів н и к а .
Не ворушитися — не ворушачись Нехтувати — нехтуючи

Не зупинятися — не зупинившись Недочувати — недочуваючи
Не з дієприслівникам и пиш уть о к р е м о : не почувш и,

не с л у х а ю ч и .
Р а з о м з не пиш ем о тільки дієприслівники, утворені від
д ієсл ів, які не вж иваю ться б ез не: н е н а в и д я ч и (від
н е н а в и д іт и ).
329. П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь н а п и с а н н я не з д іє п р и с л ів н и к а м и .
1. Не хилячись, я чесно йду життям (Б. Бухало). 2. Навіщо жить,
не будучи собою? (Б. Машталярчук). 3. Ненавидячи, випалюють
душу. 4. Нехтуючи обов’язки, втрачають відповідальність (Народна
творчість). 5. А треба жити кожним днем, не відкладаючи на потім
(В. Крищенко). 6. Я хоч, певно, не вродився солов’єм, не зрікаючись
святинь своїх, співаю! (Б. Черепков). 7. І, правди не знаходячи в
житті, до неї серцем ти шукав путі (Борис Тен). 8. Не можна ходити по
рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною
мовою (Ю. Мушкетик).
♦ Визначте в словах вивчені орфограми.
3 3 0 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, по д ан і в д уж ка х д іє с л о в а з а м ін ю ю ч и у тв о р е
н и м и від них д іє п р и с л ів н и к а м и . П о я с н іть н а п и с а н н я д ієп р и с л ів н и ків з не.
1. (Не піднятися) на гору, обширу не побачиш. 2. Нічого (не
роблять), навчаються дурощам. 3. Не берися об’їжджати коня, (не
знають) його норову. 4. (Не пізнати) отрути бджоли, не скуштуєш
меду. 5. Краще зрозуміти (не побачити), ніж побачити і не збагнути.
♦ Визначте вид кожного з утворених дієприслівників.
Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення.
182
3 3 1 . П е р е п и ш іт ь , з н і м а ю ч и р и с к и . Д і є п р и с л і в н и к о в і з в о р о т и та
о д и н и ч н і д іє п р и с л ів н и к и п ід к р е с л іт ь я к ч л е н и р е ч е н н я .
1. Щоліта ми їздили на Чернечу гору, не/кажучи про березневі
Шевченківські дні, коли біля могили збиралося пів-України
(Д. Петриненко). 2. Приклад Шевченка вчить нас мужніти духом і
йти, не/забуваючи, що ми діти великого й незборимого народу
(В. Косовський). 3. Так і піду, нічого не/сказавши. Так і піду, нічого
не/почувши (7*і. Яков’юк).
КАНІВ.
Перший Шевченківський меморіал на Чернечій горі І Чернеча гора
332. У я в іт ь , щ о в з а к о р д о н н ій п о д о р о ж і в и м а є т е п ід г о т у в а т и
Б !!і З р о з п о в ід ь - п р е з е н т а ц ію « Д ія ч і у к р а ї н с ь к о ї культ ури». П р о к о г о в и
б у д е т е р о з п о в ід а т и ін о з е м ц я м ? С в ій в и б ір а р г у м е н т у й т е .
333. П е р е п и ш іт ь , у т в о р ю ю ч и в ід п о д а н и х у д у ж к а х д іє с л ів
д іє п р и с л ів н и к и т а р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и .
1. Мати сиділа в головах своїх любих синів не (зводять) з них очей
і не (думають) про сон. Вона пересиділа так до самого світанку не
(почувають) ніякої втоми і в думках (бажають) щоб ця ніч тяглася
якомога довше (за М. Гоголем). 2. Вона по десять раз бралася за одну
справу і не (доробити) кидала її (Панас Мирний). 3. Зосталася я сама-
самісінька (недугують) (Марко Вовчок).
♦ Позначте в словах орфограму «не з дієприслівниками».
♦ Дієприслівникові звороти підкресліть як члени речення.
♦ Складіть і запишіть висловлювання про материнську любов, уживаючи
дієприслівники н е зважаючи, нехтуючи, ненавидячи, н е ш кодуючи.
Роздивіться репродукцію картини В. Монсевич. Про які родинні
цінності розповіла художниця?
Кого з персонажів літературних творів ви вважаєте найкращими

батьками? Поясніть, чому.
3 3 4 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и т а
з н ім а ю ч и р и с к и . Р о з с т а в т е р о з д іл о в і з н а к и .
1. Мистецтво удосконалює людей даюч.. задоволення духу
людському а не/проповідуюч.. зв..ртаюч..сь до розуму (Е. Золя). 2. А
люд не/знаюч.. все знає (Г. Чубач). 3. Ж .лтя — така велика ковзаниця.
Кому вдалось не/падавш.. пройти? (Л. Костенко). 4. Хто моря п..реплив
і спалив кораблі за собою, той не/вмре не/здобувш.. нового добра (Леся
Українка). 5. Цілу ніч стояла біля б..гаття
ро..глядаюч..сь пильно на всі боки й очей
не/стуляюч.. козац..ка варта (М. Гоголь).
Які твори Миколи Гоголя про Україну вам
відомі? Розкажіть про них, уживаючи
дієприслівники з не (не забуваючи, нехтуючи
тощо).
335. П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и
р о з д іл о в і з н а к и . В и з н а ч т е в с і у ж и т і в
т е к с т і ф о р м и д іє с л о в а .
Я дім збудував у краю лісовім та
людям охоче віддав я свій дім. Як вітер,
мій кінь у діброві скакав. Та хворого
стрівши коня я віддав. По тій же дорозі у
вранішній час пішов я зодягнутий в
шовк і атлас. Та ось мені старець в дорозі
зустрівсь. Віддав я одежу і голим
лишивсь. Я пісню про вогник що ніч
подолав співав щоб натомленим дати
тепла. Поглянув на небо. Таке голубе! І
все загубивши знайшов я себе.
За Л. Забаїшпою.
♦ Визначте в тексті фразеологізм, розкрийте його значення.
336. П О П Р А Ц Ю Й Т Е У Г Р У П А Х ! О б е р і т ь з у ч н ів к л а с у г р у п у
е к с п е р т ів . Д о р у ч і т ь ї й п і д г о т у в а т и 4 - 5 з а п и т а н ь з т е м и
« О с о б л и в і ф о р м и д і є с л о в а — д іє п р и к м е т н и к і д і є п р и с л і в н и к » д о
ін т е л е к т у а л ь н о г о з м а г а н н я з у к р а їн с ь к о ї м о в и .
П е р е д а ю ч и о д н е о д н о м у у я в н и й м ік р о ф о н , п о ч е р з і д а й т е в ід п о в ід і н а
к о ж н е з п ід г о т о в л е н и х е к с п е р т а м и з а п и т а н ь .
и Що таке дієприслівник? Чому він не є самостійною частиною мови?

Як відрізнити дієприслівник від дієприкметника?
н Які ознаки дієслова має дієприслівник? Які ознаки прислівника?
н Що таке дієприслівниковий зворот? Розкажіть про розділові
знаки в реченнях із дієприслівниковими зворотами.
^ Як утворюються дієприслівники? Накресліть схему.
Як пишемо не з дієприслівником? Наведіть приклади.
| З в ’язне мовлення | Замітка
ІГоворіння* Письмо* І дискусійного характеру
▼
337. П р о ч и т а й т е з а м іт к у . Як ви га д а є те , чи всі читачі газети , де її
н а д р у к о в а н о , п о г о д и л и с я з автором? Чому?
Оголосімо конкурс на корисний конкурс!
Щойно завершився телевізійний конкурс бальних танців.
Видовище було яскраве, професійно організоване, майстерно
проведене.
Та чи потрібен сьогодні такий конкурс? Кого ті бальні танці
хвилюють? Може, пенсіонери пригадають молодість і до них
повернеться здоров’я? Може, молодь відмовиться від комп’ютерних
«зависань» і почне вивчати танцювальні па?
Навіщо було витрачати колосальні кошти на балетмейстерів,
стилістів, візажистів, на розкішне вбрання конкурсантів? Чи не краще
на ці гроші організувати конкурс на найдешевший ремонт власного
помешкання чи приготування недорогого, але поживного обіду?
Хтось скаже, що краса врятує світ, що прекрасне пробуджує в
душі найкраще... Хтось додасть, що краще все-таки дивитися, хай
і не потрібні, але все ж красиві танці, ніж дурнуваті бойовики й
дебільні детективи... Поки світ рятуватимуть бальні танці, у
наших квартирах розсиплються стіни. Та й апетиту танцями не
вгамуєш...
♦ Чи може замітка спонукати до обговорення порушеної в ній проблеми,
тобто спричинити дискусію?
♦ Визначте стиль тексту замітки.
чл. Уявіть, що ви є головним редактором газети для підлітків. Запишіть
теми, які були б цікавими для ваших читачів.
З А М ІТ К А — допис до газети чи ж урналу, у яком у в
л а к о н іч н і й ф о р м і п о в і д о м л е н о п р о а к т у а л ь н і , с у с п і л ь н о
в а ж л и в і п о д ії.
Г о л о в н і р и с и з а м іт к и — о п е р а т и в н і с т ь , а к т у а л ь
ність і правдивість.
Б у д о в у з а м іт к и м о ж н а п о к а з а т и с х е м о ю :
Щ О сталося — > Д Е сталося — > К О Л И стал ося
Зам ітка дискусійного х а р а к т е р у не т іл ь к и

п о в ід о м л я є п р о п о д ію , в о н а п о д а є п р я м у а б о приховану
о ц і н к у т о го , щ о в ід б у л о с я , і с п о н у к а є ч и т а ч і в висловити
в л а с н у п о з и ц ію , у з я т и у ч а с т ь в о б г о в о р е н н і поруш еної
проблем и.
338. З а п л а н о м п р о а н а л із у й т е п о д а н у в п о п е р е д н ій в п р а в і з а м іт к у .
Плав аналізу замітки
1. Чи чітко сформульовано в тексті замітки питання, яке варто
обговорити.
2. Чи наведено різні погляди на питання.
3. Чи чітко висловлено позицію автора замітки.
4. Чи зацікавлює замітка, чй спонукає до роздумів.
5. Чи додержано вимог публіцистичного стилю.
6. Чи вдалим є заголовок.
♦ Сформулюйте суть проблеми, покладеної в основу проаналізованої вами
замітки.
♦ Складіть і запишіть замітку з позиції «Так — конкурсу бальних танців!».
3 3 9 . П О П Р А Ц Ю Й Т Е В Г Р У П А Х ! С к л а д іт ь і з а п и ш і т ь п о д в і з а м і т к и
д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у (з п о з и ц і ї « з а » і з п о з и ц і ї « п р о т и » ),
п о кл авш и в о сн о в у о б го во р е н н я од н у з так и х про б л е м :
• Документ про закінчення середньої школи нині важливіший за
знання, які дає школа.
• Традиційні підручники з літератури пора замінити коміксами,
що даватимуть загальне уявлення про зміст літературних творів.
• Вивчення правил орфографії та пунктуації не потрібне, бо є
комп’ютерна програма, яка виправляє в написаному помилки.
3 4 0 . С к л а д іт ь і з а п и ш іт ь з а м іт к у д и с к у с ій н о г о х а р а к т е р у ( з п о з и ц і ї
И « за» а б о « п р о т и » ), п о к л а в ш и в ї ї о с н о в у т а к у п р о б л е м у : « Р о з в и т о к
Інт ернет у в н а й б л и ж ч і р о к и д о к о р і н н о зм інит ь с и с т е м у освіти».
§ ЗО. ПРИСЛІВНИК:
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ,
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ,
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
3 41. Прочитайте подані в двох колонках речення. Що

означають виділені слова? П оставте до кожного з них
питання.
| На цій землі жили ми. На цій землі жили ми

( СПОІСОНВІК.
Д. Павличко.
Усе спочиває. І Навколо усе спочиває.
В. Сосюра.
Яке прекрасне місто! Яке прекрасне місто
| вранці!
М. Рильський.
Пташки виспівували. Пташки безперестану
виспівували.
І. Нечуй-Левицькии.
Море інакше. Море щоразу інакше.
М. Луків.
♦ Якими частинами мови є виділені слова?

♦ 3 якими словами в реченні прислівники пов’язані за
змістом?
П Р И С Л ІВ Н И К — н е з м ін н а с а м о с т ій н а ч а с т и н а
м о в и , щ о в и р а ж а є о з н а к у д і ї ( співати тихо;
виразно читати; разом працювати ); і н ш о ї
ознаки (надзвичайно голосно; дуже високо;
трохи сором'язливий); п р е д м е т а (кава по-
закарпатськи, Київ завтра; дорога навпростець)
або вказує на обставини, за яких
в ід б у в а є т ь с я п о д ія чи явищ е (зустрілися
опівночі).
Я к н е з м ін н а ч а с т и н а м о в и , п р и с л ів н и к н е м а є
ДРОГОБИЧ.
Задумливо стоїть з а к і н ч е н н я ! иден їх..близько..згарячу.,
кам'яний Ю рій У р е ч е н н і п р и с л ів н и к н а й ч а с т іш е п о в 'я з а н и й
Дрогобич -
за з м іс т о м із д іє с л о в о м - п р и с у д к о м і є
засновник міста
о б с т а в и н о ю : Сріблясто мерехтить дгорі
Чумацькиіі Шлях (І. Коваленко). На мілині не тягне вглиб
(Г. Чубач ).
Ін о д і п р и с л ів н и к , п о в 'я з а н и й з а з м іс т о м з ім е н н и к о м , є
означенням.
Там переходять шлях (як? ) Місяць (який? ) уповні сів

уповні. на підвіконні.
М. Литвин.
Удовина хата у селі стояла Ще світиться вікно у
(де? ) скраю. хаті (якій? ) скраю.
Марко Вовчок. М. Шевченко.
П р и с л ів н и к мож е бути вставним словом : Що таке,
по-вашому, життя? (М. Стельмах).
3 4 2 . П р о ч и т а й т е у р и в о к с п о ч а т к у м о в ч к и , п о т ім — у г о л о с , н а м іс ц і
к р а п о к у с т а в л я ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и п р и с л ів н и к и , щ о в і д п о в і д а ю т ь на
з а п и с а н і в д уж к а х питан ня.
Екран монітора (як?) ... спалахнув. На ньому з’явився напис:
«Зіграй зі мною в гру! Вона (коли?)1... надійшла».
Марко (як?) ... розпочав гру. (Ксіли?) ... треба було обрати в лісі
дорогу. Марко, як справжній лицар, обрав шлях ( я к и й ? ) . (Коли?)...
він мав знайти дерево, у дуплі якого було три речі. Дозволялося взяти з
собою лише одну з них: ніж, ключ чи яйце. Хлопець (як?) °. взяв ключ.
На обрії з’явився замок, до якого (як?) .... треба було втрапити.
Ключ двері не відчиняв. Довелося улізти через вікно.
Покружлявши порожніми коридорами, Марко спустився в
підземелля, де було повно скринь із золотом і сріблом. Хлопець (як?) ...
ткнув ключем у купу золота. Воно (ішли?) ... перетворилося на сухе
листя, яке (як скорЬ?)... заповнило вес^ підвал. Поки Марко намагався
вибратися, чиясь кістлява рука (як?) і. вихопила з його кишені ключа
й зникла. Перед хлопцем з’явилися двері. Він (як?)... подмухав на них.
Почулися тріск і шипіння. Увесь монітор укрився глибокими
тріщинами. Екран погас.
— Догрався, — (як?) ... сказав сам собі хлопець. — У підземеллі я
почувався, ніби був там (яі(?) ... . Ця віртуальна реальність здатна
довести людину до божевілля.
За Г. Пагутяк.
Яскраво. Стрімко. Наполегливо. Далі. Сьогодні. Дуже. Охоче.
Спочатку. Ліворуч,7справа, посередині. Згодом. Упевнено.
Обов'язково. Несподівано. Звідти. Раптово. Легенько.
Невдоволено. Насправді.
♦ Роздивіться фотографію на сторінці 186. Визначте прислівник. Доберіть
до нього синоніми.
Як ви розумієте вислів віртуальна реальність? Наскільки часто ми
стикаємося з нею в житті? Це корисно чи шкідливо? Висловте свою
думку, уживаючи прислівники.
♦ Поясніть роль прислівників у мовленні.
♦ Розкажіть про свою улюблену (не обов’язково комп’ютерну) гру. Уживайте
прислівники. Проведіть спостереження: на які питання відповідають
прислівники, що їх ви вживали найчастіше?
Поміркуйте: що можуть символізувати ключ, ніж і яйце? Розкажіть про
це, уживаючи прислівники.
3 4 3 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и , в и п и ш іт ь їх р а з о м зі
с л о в а м и , з я к и м и в о н и п о в ’я з а н і з а з м іс т о м , с т а в л я ч и в ід н и х д о
п р и с л ів н и к ів п и т а н н я .
ЕПШ > Сміявся (як?) радісно.

1. Я тобі навдивовижу жовту квітку покажу! (Д. Павличко). 2. Там
павук снував туди й сюди своє мудре мереживо (Б. Грінченко). 3. Сніг
січе безперестанку, січень трудиться ізранку (М. Познанська).
4 . Найцікавіше розповідав про себе чоловік здалеку (з газети).
♦ Виписані словосполучення прочитайте в такій послідовності:
іменник+ прислівник, прикметник+прислівник, дієслово^прислівник.
♦ Визначте з-поміж прислівників антоніми.
3 4 4 . О з н а й о м т е с я з т а б л и ц е ю . У п о д а н и х п іс л я н е ї р е ч е н н я х в и з н а ч т е
п р и с л ів н и к и , з а т а б л и ц е ю з ’я с у й т е , д о я к о г о р о з р я д у з а з н а ч е н н я м
к о ж е н із н и х н а л е ж и т ь .
РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

ОЗН АЧАЛ ЬН І
Н А Я КІ ПИТАННЯ
РО ЗРЯД П РИ КЛ А Д И
В ІД П О В ІД А Ю Т Ь
Я к існ о-озн ач ал ьні Як? Удало, гарно, грізно

С к іл ь к и ? Н аскіл ьки ?
К ількісно-означальні Дуже, занадто, ледве
Я ко ю м ір о ю ?
С п о с о б у ДІЇ Я к ? Яким с п о с о б о м ? Босоніж, верхи, жартома

ОБСТАВИННІ
НА ЯКІ ПИТАННЯ
РОЗРЯД ПРИКЛАДИ
ВІДПОВІДАЮТЬ
Місця дії Д е? Куди? Звідки? Удома, ліворуч, згори
Коли? З якого часу
Часу дії (відколи )? Д о якого Завтра, зучора, навіки
часу (допоки )?
Чому? Через що? Спересердя, зопалу,

Причини дії
З якої причини? спросоння
З якою метою?
Мети дії Наперекір, напоказ
Для чого? Навіщо?
І Р и -1
І •ї і м»
4 н і ^ НІ
• »і
.. і > і ] Т і тІ э
ХАРКІВ.
Вокзальна площа
1. Будь довічно, злагодо, між нами! (М. С ам ійленко). 2. Хай буревій

впокорить все навколо, але не моє серце молоде! (М . Гриценко). 3. Грім
буркоче спересердя (/. Жиленко). 4. Любов і надію з’єднай воєдино.
Чого тобі треба, смішна ти людино? (А М а ли ш к о ). 5. Отак і почнемо
рости, трудно, але міцно (М. Стельмах). 6. А яром знехотя повзе
легка пітьма (І. Коваленко). 7. Та чи в полі навмисне всі тумани
повисли? (Я. Усенко).
♦ Визначте речення, ускладнені звертаннями. Поясніть у них розділові
знаки.
ш т Розкажіть про зображений на фотографіях Харківський вокзал.
Прислівників якого розряду ви використали найбільше?
М овознавці п ід р а х у в а л и , що н а й б іл ь ш е в м ові
п р и с л ів н и к ів с п о с о б у д ії т а м ір и й с т у п е н я д ії ч и Ін ш о ї
о з н а к и — т а к и х п о н а д 6 ти сяч.
П р и с л ів н и к ів ін ш и х р о з р я д ів — у с ь о г о д о т р ь о х с о т , і їх н я
к іл ь к іс т ь м а й ж е н е з б іл ь ш у є т ь с я .
Н а й м е н ш е в м о в і п р и с л ів н и к ів п р и ч и н и т а м е т и дії.
3 4 5 . Р о з к р и й т е з н а ч е н н я к о ж н о г о з ф р а з е о л о г із м ів . В и зн ач те
п р и с л ів н и к и , з ’я с у й т е р о з р я д и п р и с л ів н и к ів з а з н а ч е н н я м .
1. Задирати хвіст угору. 2. Ходити довкола (навколо). 3. Як
удруге на світ народитися. 4. Слабкий як мотузка учетверо.
5. Догори сподом. 6. Трохи на голові не ходити.
♦ Складіть і запишіть речення з двома фразеологізмами.
Д е я к і п р и с л ів н и к и м о ж у т ь о з н а ч а т и с та н л ю д и н и
(р а д існ о , боляче, со р о м н о ), п р и р о д и (в іт р я н о , с п е к о т н о ,
т ем н о ) а б о с т а в л е н н я л ю д и н и д о в и с л о в л ю в а н о г о (м ож на,
варт о, п о т р іб н о ).
В о д н о с к л а д н и х р е ч е н н я х (р е ч е н н я х з о д н и м го л о в н и м
ч л е н о м ) т а к і п р и с л ів н и к и в и с т у п а ю т ь п р и с у д к а м и : М е н і
сам от ньо н а д у ш і ( Г. Чубач ). І радісн о й сум н о м е н і ( М . Л у к ів ).
Т ихо н а в к р у г и и зат иш но ( Григір Тю т ю нник).
Д у ж е ч а с т о п р и с л і в н и к и в ж и в а ю т ь із д о п о м і ж н и м
д іє с л о в о м було (стало): М е н і ст ало радісно. Н а в к о л о було
т ихо.
3 4 6 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и , д о к о ж н о г о поставте
п и т а н н я . З ’я с у й т е р о з р я д и п р и с л ів н и к ів з а з н а ч е н н я м .
1. Не забудь, дитино, мудру приповідку! Де нема Вітчизни, там
холодно і влітку (С. Ж уп ан и н ). 2. Там далеко, близько тут. Так
завжди страждаю (Г. Чубач). 3. Матері вдивовижу, що дідусь не так
тримається землі, як свого ремесла (М . Стельмах). 4. Неси в душі
напоготові матусин мудрий заповіт! (М . Нагнибіда). 5. Якщо дітям
добре, то матері теж гарно (Народна творчість). 6. Це бабусина пісня.
Не раз вони співали нам її упівголоса (Олесь Гончар). 7. З піснею
кожному легко (Н ародна творчість).
♦ Визначте прислівники, що означають стан людини.
К у ? Прочитайте рядки Ганни Чубач:
Стало сер ц ю важко — відпустила пташку.
Стало сер ц ю тісно — заспівала пісню.
Що робите ви, коли на серці важко? Коли на серці радісно? Розкажіть про це,
уживаючи прислівники.
3 4 7 . П е р е п и ш іт ь . П ід к р е с л і т ь у р е ч е н н я х ч л е н и р е ч е н н я . Я к и м и
ч л е н а м и р е ч е н н я є п р и с л ів н и к и ?
1. Я рідко стрічався тоді зі скарбами людського духу, та вони були
по-своєму прекрасні (М. Стельмах). 2. Так хороше, так радісно, так
весело мені (І. Мурат ов). 3. Лине думка думці навздогін, несучи і
радощі, й жалі (В. Ш вець). 4. У хаті чисто й ясно від сонця, веселих
вишиваних рушників, від червоних калачиків (Григір Тют юнник).
3 4 8 . П е р е п и ш іт ь . П іс л я к о ж н о г о п р и с л ів н и к а з а п и ш і т ь у д у ж к а х ,
& д о я к о г о р о з р я д у з а з н а ч е н н я м в ін н а л е ж и т ь .
Сяє вдалині (місце дії) вогник у вікні (В. Юхимович).

1. Я на тебе дивлюся щовечора, Києве мій {Д.Луценко). 2. Таким я
знав тебе ще змала, високе місто над Дніпром (М. Рильський).
3. Надворі вечір настає {Олександр Олесь). 4. Удалині м’яко блимнули
вікна (А/. Коцюбинський). 5. Поволі ніч підносить темні вії, відкриті
навстіж сяють небеса (О. Черненко). 6 .1 мене один лиш місяць розуміє
на півслові (Л. Тендюк). 7. Навколо усе спочиває, а пісня не хоче
спочить (Б. Сосюра).
♦ Визначте речення, ускладнене звертанням.
Поясніть у ньому розділові знаки.
♦ Зробіть синтаксичний розбір першого
речення.
Уявіть, що вас запросили розробити
а проект українського дитячого розважаль
ного містечка (на кшталт Діснейленда). Яку б
назву ви дали цьому паркові? Яких казкових і
літературних персонажів ви б «запросили»? Які б
атракціони, ігри та інші розваги запропонували?
Складіть текст путівника по розважальному
містечку, уживаючи прислівники різних розрядів.
| З в ’язне мовлення | Особливості будови опису

| Читання«1.............."-.і| зовнішності людини
3 4 9 . П р о ч и т а й т е . К о г о о п и с а н о в у р и в к у ? Н а щ о с а м е (вік, з р іс т ,
п о с т а в у , р и с и о б л и ч ч я , о д я г ) у к а з а в п и с ь м е н н и к , в ід т в о р ю ю ч и
з о в н іш н іс т ь л ю д и н и ?
Максим був чоловік років двадцяти восьми. Зморшки, що глибоко
залягли під великими сірими очима та двома довгими борознами,
прорізали навскіс від прямого носа худорляві щоки, робили його
набагато старішим. З-під смушевої довговерхої шапки вибивалося
пасмо русявого чуба, такі ж русяві вуса підковою спадали від рота,
сягаючи нижче різко окресленого підборіддя. Від усієї Максимової
постаті віяло силою. Видно було — чоловік це сміливий, рішучий,
вдачі твердої, трохи похмурої. Одягнений був у просмолену сорочку,
заправлену в широкі сукняні штани, залатані на коліні, та в кунтуш
із телячої шкіри. З-під кунтуша виглядала почеплена через плече
стрічка з запасними кулями і порохом. На широкім реміннім чересі
висів розцяцькований мідними ґудзиками гаман та швайка. Шабля
й рушниця були прив’язані до сідла, до сідла ж були приторочені
кирея та аркан.
За Ю. Мушкетиком.
♦ Які риси характеру людини передані через її словесний портрет?
♦ Чи є ця людина нашим сучасником? У яку історичну добу вона жила? Свою
думку доведіть.
♦ Як ви гадаєте, навіщо складають словесні портрети?
Невідомий художник. СОКИРИНЦІ. Анатолій БАЗИЛЕВИЧ.

Запорозький козак І Пам'ятник Байді І 3 ілюстрацій до «Енещи» І. Котляревського
О п и с а т и з о в н іш н іс т ь л ю д и н и — з н а ч и т ь в ід т в о р и т и ї ї
ін д и в ід у а л ь н и й в и гл я д , п е р е д а т и о б р а з .
У с л о в е с н о м у з о б р а ж е н н і л ю д и н и в а ж л и в и м и є в к а з ів к и н а
ї ї вік, зріст, р и с и о б л и ч ч я , од яг, м а н е р у г о в о р и т и , х о д у т а ін.
О п и с з о в н іш н о с т і л ю д и н и с к л а д а ю т ь т а к с а м о , я к о п и с
п р е д м е т а . « В ід о м и м » є с а м п р е д м е т а б о й о г о ч а с т и н и ( н а з в и
ч а с т и н т іл а , р и с о б л и ч ч я , е л е м е н т ів о д я г у т о щ о ) . « Н о в и м » є
ознаки.
В Н Н Н
Дівчина висока, ставна, смаглявочола (Олесь Гончар).
У ж и т і в о п и с і з о в н іш н о с т і п о р ів н я н н я є « н о в и м » :
В Н Н Н
Очі ясно-зелені, як весняні листочки, зволожені росою,
соком і краплинками сонця (М. Стельмах).
350. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х « в ід о м е » т а « нов е» .
1. Карпо ще молодий, широкоплечий, ширококостий; голова
велика, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, спокійні (за
194
Панасом Мирним). 2. А те личко — мов зіронька темненької ночі, та
ще к тому чорні брови і карії очі. Стан рівненький, мов тополя,
щічки — мов калина, шийка — мов той алебастр, губоньки —
малина (Л. Глібов). 3. Коса в бабусі була буйна, хвиляста й не сива, а
якась рудувата, вилиняла. Рум’янець на щоках густий, гарячий, хоч
і старечий, а рухи — живі, енергійні, як у молодої. Тільки очі були
льодові, а довгі столітні вії білі, як сніг. (За С. Васильченком).
Нині досить часто люди знайомляться за допомогою Інтернету, не
бачачи один одного. Уявіть, що на прохання «комп’ютерного»
знайомого ви маєте описати свою зовнішність кількома реченнями. Зробіть
це. На що ви звернете увагу насамперед?
Чи існують риси зовнішності, характерні для людей певної історичної
доби? Спробуйте описати зовнішність людини, яку вважали красивою
сто або двісті років тому.
3 5 1 . П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь , я к а в т о р а м в д а л о с я п е р е д а т и в л а с н е
с т а в л е н н я д о о п и с у в а н и х н и м и л ю д е й . Д о я к и х х у д о ж н іх з а с о б і в
вдалися письм ен ни ки ?
І. Рипнули двері, і увійшов низенький, невеличкий, сухенький
чоловічок. То був старий Бубка. Він мав кругленький невеличкий
вид, кирпатий, як картоплина, ніс і маленькі чорні очки. На сухому
підборідді стирчало зо три пучечки чорного волосся, котре
позакручувалося вгору, неначе кучері в качура на хвості. Бубка
говорив тоненьким сипким голоском. Його недурно продражнили
Бубкою: у нього сліду не було вдачі й завзяття. Старий сивуватий
Бубка був у постолах, у одній сорочці й держав на плечі старенький
кожушок.
II. Ось і дівчина. Як і всі, вона засмагла,
але чисто вмита, з лиця дуже гарна, чорні
очі великі. Сліпучо сяють намистинки
білих зубів. Боже, яка вона особлива, не
така, як усі! Коли бачиш її, серце б’ється
так, що дух забиває. Коли б я був поетом,
написав би, напевне, вірші такої вічної
краси, як у Петрарки. Коли б був
художником, то, либонь, ще не відомо,
хто б став творцем «Джоконди». Коли б
був музйкою, то також питання — кого б в
енциклопедіях записали автором мелодій
до «Наталки Полтавки».
За І. Сенченком.
♦ Визначте стиль уривків. Свою думку
обґрунтуйте.
УГ
О п и с з о в н іш н о с т і л ю д и н и м о ж е б у т и с к л а д е н и й у
х у д о ж н ь о м у , н а у к о в о м у а б о д і л о в о м у с ти л я х .
Мета н а ук о в ого й ділового описів —
о б 'є к т и в н о й т о ч н о п е р е д а т и о с о б л и в о с т і в и г л я д у л ю д и н и .
Т а к і о п и с и сти сл і й к о н к р е т н і.
Н аукові описи м ож уть бути у з а г а л ь н е н і, тобто
в ід т в о р ю в а т и т и п о в у з о в н іш н іс т ь , х а р а к т е р н у д л я п е в н о ї
г р у п и л ю д е й , в и д іл я ю ч и н а й іс т о т н іш е .
Мета худож нього опису людської зовніш

н о с т і — с т в о р и т и о б р а з , е м о ц ій н о в п л и н у т и н а ч и т а ч а чи
с л у х а ч а , в и к л и к а т и д о п о р т р е т о в а н о г о п е в н е ставлення.
Ц ь о г о д о с я г а ю т ь д о б о р о м в ід п о в ід н и х х у д о ж н і х за с о б ів :
Волосся руде, золоте ластовиння, як сонячний зайчик, мінливе
лице (М. Бажан ).
У х у д о ж н і х о п и с а х з о в н іш н о с т і в ж и в а ю т ь й о ц ін н і с л о в а :
Що то за дівчина, Боже мій, світе мій! Така ж гарна, як
маківочка! (Марко Вовчок).
3 5 2 . П р о ч и т а й т е . Я кі т и п и м о в л е н н я п о є д н а н о в т е к с т і? С в о ю д у м к у
Автопортрет Тараса Шевченка
Ніколи раніше не малював Тарас олією. Звик до акварелі,
виходило непогано. А що як спробувати написати олією
автопортрет? Кажуть, самого себе
малювати важко. Ніби й знаєш себе
добре, а спробуй передати на полотні
свій характер, настрій, показати
усе, що в тебе на душі...
Тарас відчинив навстіж вікно,
поставив біля себе велике дзеркало.
Пильно й прискіпливо почав
роздивлятися кожну рисочку свого
обличчя, ніби бачив себе вперше.
Зробив підмальовок, тоді узявся
за пензлі. Невдовзі з темного овалу
полотна виступило бліде й змарніле
юнацьке обличчя. Тарас нещодавно
перехворів, тому очі глибоко по
западали, вилиці виступали чіт
кіше.
Глибока втома зачаєна у неве
ликих темних очах юнака. Різкою
Тарас ШЕВЧЕНКО. І зморшкою перерізане високе світле
Автопортрет ( 1840)
чоло. Гірко переломлені вуста. Безрадісний вираз застиг на блідому
обличчі.
Тарасові — двадцять шість. Лише два роки минуло, як він
викуплений з кріпацтва. Та мучаться у рабстві сестри й брати.
Скільки кривди й горя навкруги!
Стрімкий поворот голови, енергійний рух портретованого
назустріч глядачеві засвідчує силу духу й незламність. Адже вийшов
уже перший Тарасів «Кобзар». Уже відчув юнак у собі силу таланту
поета, а тепер ось перед мольбертом і художника!
Робота посувалася швидко. Тарас малював натхненно й упевнено.
Тоді поклав пензля, відступив від портрета й почав пильно
роздивлятися самого себе.
ЗаД. Красицьким.
♦ Поясніть лексичне значення виділених
слів, перевірте себе за тлумачним
♦ Визначте вжиті в тексті прислівники.
Поясніть їхню роль у мовленні.
♦ Відшукайте в тексті опис зовнішності
Тараса Шевченка, прочитайте його.
♦ Складіть і запишіть план опису
зовнішності молодого Кобзаря.
♦ Усно перекажіть за планом словесний
портрет Тараса Шевченка. У переказі
вживайте прислівники.
Зберіть матеріали й організуйте у
Й класі виставку «Автопортрети Тара
са Шевченка».
Тарас ШЕВЧЕНКО.
Автопортрет зі свічкою (18 45)
§ 31. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

3 5 3 . П р о ч и т а й т е п р и с л ів ’я, п о д а н і в д в о х к о л о н к а х . В и з н а ч т е , я к и м и
ч а с т и н а м и м о в и є в и д іл е н і с л о в а .
Чесне слово дорожче за золото. Розум цінується дорожче за гроші.

Своє гніздо найтепліше. У рідному гнізді почуваєшся
найтепліше.
♦ Визначте ступені порівняння виділених прикметників і прислівників.

МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
П р и с л ів н и к и н а -о (е], я к і я к іс н і п р и к м е т н и к и , в ід я к и х
в о н и у т в о р е н і, м а ю т ь в и щ и й і н а й в и щ и й с т у п е н і п о р ів н я н н я .
ВИЩИЙ СТУПІНЬ НАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ
Писати Писати Писати

грамотно грамотніше найграмотніше
І
(грамотніше за
всіх )
3 5 4 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и в и щ о г о й н а й в и щ о г о с т у п е н ів
п о р ів н я н н я .
1. Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка).
2. Ти знову обійдеш всі рідні місця, і сонце тобі усміхнеться тепліше.
Там думи ясніють і дихать вільніше, там туга зникає і квітнуть серця
(/. Коваленко). 3. Я все люблю в своїм краю, найбільше — матінку
свою (М. Сингаївський). 4. Є край, де найкраще співають пташки і
квіти цвітуть, наче диво (Л. Пилип’юк).
♦ Чи від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння? Поясніть.
3 5 5 . П р о а н а л із у й т е т а б л и ц ю . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х п р и с л ів н и к и р із н и х
с т у п е н ів п о р ів н я н н я . В и п и ш і т ь їх , в и д іл іт ь ф о р м о т в о р ч і с у ф ік с и т а
п р е ф ік с и .
ТВОРЕННЯ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
СТУПІНЬ ФОРМИ СТУПЕНІВ

ЯК ТВОРЯТЬСЯ ПРИКЛАДИ
ПОРІВНЯННЯ ПОРІВНЯННЯ
За допомогою суфіксів Ш видко — ш видш е
ПРОСТА
-ш-, -іш- т е п л о — т е п л іш е
вищий Додаванням до . .
Більш ( менш )
СКЛАДЕНА прислівників вищого
. докладно
ступеня слів більш, менш
« .. Н айш видш е
За допомогою префікса .— .
- . . (я к н а й ш ви д ш е ,
най - (для підсилення :— ,
ПРОСТА щ о н а й ш ви д ш е );
можуть уживатися -1--
,. . н а и 'т е п л іш е
префікси ЯК-, ЩО-) „
НАЙВИЩИЙ ( я к н а й т е п л іш е )
Додаванням до Найбільш
СКЛАДЕНА прислівників слів ( найменш )
найбільш, найменш докладно
1. Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі
морями. Ще швидше летять літаки попід небесами. Але найшвидше
летить материне серце (/. Багряний). 2. Ми не забудемо з літами,
стежки торуючи свої: немає правди вище мами і вище совісті її
(Л. Талалай). 3. Найвірніше й найсильніше любить нас тільки мати
(Народна творчість). 4. Навіть вмитися сльозами теж найкраще біля
мами (М. Людкевич). 5. Все минуще — суще і пропаще, а себе
тримати — щонайважче. Та хто забув про суще і грядуще, той має
мізкувати щонайдужче (І. Драч). 6. У цих рядках талант поета
виявився найбільш повно (з підручника).
3 5 6 . П р и с л ів н и к и в и щ о г о й н а й в и щ о г о с т у п е н ів п о р ів н я н н я з а п и ш і т ь у
дві колонки.
Веселіше, дотепніше, найдосконаліше, щонайрішучіше, більш
чітко, якнайменше, менш потужно, якнайпривабливіше, нижче,
найбільш докладно.
357. П рочитайте, визначте п р и с л ів н и к и ви щ о го та най ви щ о го
с т у п е н ів .
Під ногами в Олеся лагідно потріскував лід. Хлопець ліг
долілиць, притиснув скроню до криги й почав якнайуважніше
розглядати дно. Ось карасик пливе. Хлоп’я солодко зойкає, щільно,
а тоді ще щільніше припадає до криги.
Раптом поміж куширем промайнула чорна блискавиця і завмерла
осторонь довгастою плямою. Олесь підповз близько, ближче,
найближче, пригледівся і застогнав здивовано: «Щука!» У зубах у
неї тремтіла пліточка.
— Пусти, — видихнув Олесь і сильно, а тоді сильніше ляпнув
долонею по льоду. Та щука й не поворухнулась. Хлоп’я підхопилося
і стало щонайдужче гатити підбором у те місце, де стояла щука, аж
доки під чоботом не хрокнула вода.
Біля школи теленькнув дзвоник. Олесь сидів поруч зеленої
калюжі і плакав.
(За Григором Тютюнником).
ІА Усно перекажіть уривок. Додайте самостійно складене закінчення про
те, як щука заговорила людським голосом і що з того вийшло.
Уживайте прислівники вищого й найвищого ступенів.
358. В і д п о д а н и х п р и с л ів н и к ів у т в о р іт ь у с і м о ж л и в і с т у п е н і п о р ів н я н н я .
Дружно — дружніше, більш дружно, менш дружно,

найдружніше, якнайдружніше, найбільш дружно,
найменш дружно.
Обережно, тактовно, делікатно.
Складіть висловлювання «Як потрібно жартувати». Використайте
утворені форми ступенів порівняння прислівників.
л л и г ч л - л н и і IX , и г ч ^ и і Ґ А Ч Ч Х . \ . А М и и 11 к і п І Ч А ^ І И М И м и в и
3 5 9 . П е р е п и ш іт ь , н а м і с ц і к р а п о к у с т а в т е д і б р а н і з д о в ід к и
п р и с л ів н и к и . Ф о р м а м и я к о г о с т у п е н я п о р ів н я н н я в о н и є ? Р о з б е р іт ь їх
за будовою .
1. Під великим деревом і грибу ... . 2. Цвях витягнути ..., ніж заб
ти. 3. Завжди говорити ніж робити. 4. Що швидше зловиш вовка,
то ... шкоди він завдасть. 5. Добру вість чути далеко, але лиху — ... .
Легше. Важче. Менше. Далі. Просторіше.
3 6 0 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, в ід п о д а н и х у д у ж к а х п р и с л ів н и к ів у т в о р іт ь
п р и с л ів н и к и н а й в и щ о г о с т у п е н я п о р ів н я н н я . Р о з б е р іт ь п р и с л ів н и к и з а
будовою .
1. Свій хліб годує (певно). 2. (Швидко) висихає сльоза. 3. Перші
кроки даються (важко). 4. Доброго навчитися (тяжко). 5. Неук
(багато) трісок робить.
Розкрийте значення вислову «Найважче бороться з собою самим».
Уживайте прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння.
3 6 1 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и в и щ о г о й н а й в и щ о г о с т у п е н ів
п о р ів н я н н я . Н а з в іт ь п р и с л ів н и к и , в ід я к и х ї х у т в о р е н о . Ч и ц і с л о в а
с п іл ь н о к о р е н е в і?
1. Краще правду раз переболіти, як неправду в пазусі ховати
(/. Франко). 2. А найкраще мені поміж них — моїх тихих задуманих
книг (І. Драч). 3. Хоч сонце у вечір і впало, а світла менше не стало.
Менше не стало світла, бо соняшники розквітли! (М. Павленко) 4. На
гіллястому дереві птахів найбільше. 5. Як свій пес укусить, то
найгірше болить (Народна творчість).
П р и у т в о р е н н і в и щ о г о с т у п е н я п р и с л ів н и к ів в ід б у в а ю т ь с я
ті с а м і з м ін и п р и г о л о с н и х , щ о й у п р и к м е т н и к а х :
* Н / М / [31 п р и с п о л у ч е н н і з с у ф ік с о м -ш - з м ін ю ч є т ь с я н а
[жч]: дорого — дорожче; важко — важче; низко — нижче.
• [ с ] з м ін ю є т ь с я н а [ ш ч ] (н а п и с ь м і щ ) : висо[к]о — ви[иіч]е
( н а п и с ь м і — вище ).
С у ф ік с и -ОК-, -ЄК-, -К-, -ик- з а т в о р е н н я ф о р м с т у п е н ів
п о р і в н я н н я з в и ч а й н о в и п а д а ю т ь : глибокий — глибший;
далекий — дальший.
Д е я к і п р и с л і в н и к и в и щ о г о й н а й в и щ о г о с т у п е н ів
у т в о р ю ю т ь с я в ід п р и с л ів н и к ів з ін ш и м к о р е н е м : добре —
краще — найкраще.
3 6 2 . П е р е п и ш іт ь . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и в и щ о г о й н а й в и щ о г о с ту п е н ів
п о р ів н я н н я . Н а з в іт ь з в у к и , які ч е р г у ю т ь с я з а їх н ь о г о т в о р е н н я .
1. Білі хвилі здіймались високо і знялися од вітру ще вище (Леся
Українка). 2. Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче
конає, угору здіймається важко, ще важче уділ поринає (Леся
Українка). 3. Я тяжко співаю, ще тяжче пишу (Д. Павличко). 4. Роботу
цінують дорого, а роботу професіонала — найдорожче (з газети).
♦ Виділені слова передайте звукописом.
Складіть кілька рекламних гасел, уживаючи прислівники вищого і
найвищого ступенів порівняння. Якою, на вашу думку, має бути корисна
реклама? Реклами яких товарів і послуг нам не вистачає?
3 6 3 . П е р е п и ш іт ь , в ід п о д а н и х у д у ж к а х п р и с л ів н и к ів у т в о р іт ь п р о с т і
ф о р м и в и щ о г о с т у п е н я п о р ів н я н н я . П ід к р е с л іт ь л іт е р и , щ о п о з н а ч а ю т ь
п р и го л о с н і зв ук и , які ч е р гу ю ть с я .
1. Лети все (високо) і вперед! (О. Лупій). 2. Коли сильний вітер у
груди, бігти не треба, у землю треба (дужо) впиратися (Григір
Тютюнник). 3. Приступила я до квітів (близько), всі лелії раптом
затемніли, почали хилитись (низько, низько) (Леся Українка).
^ Уявіть, що ваша комп’ютерна миша почала розмовляти і давати вам
поради. Які ступені порівняння прислівників вона вживала б? Складіть
від її імені монолог (усно).
364. П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и . В и з н а ч т е
т і п р и с л ів н и к и в и щ о г о й н а й в и щ о г о с т у п е н і в , р о з б е р і т ь ї х з а
будовою .
1. Рідна мова в рідній школі! Що бр..нить нам чарівніш? (Олександр
Олесь). 2. Наша мова сія щогодини ясніш! (В. Самійленко). 3. Найдужче
цінував я хліб в ж..тті (М. Сіренко). 4. Нам в..лить наш дух ро..кутий з
гл..бини тисячоліть найс..льніше спалахнути, найяскравіше горіть
(І. Коваленко). 5. Найогидніші очі порожні,
найгрізніше мовчить гроза.... На світі той
наймудріший, хто найбільше любить
життя (В. Симоненко). 6. Щасливі раби
найбільше ненавидять свободу (Народна
творчість).
♦ Виділені в реченнях слова передайте
звукописом.
♦ Зробіть синтаксичний розбір останнього
речення.
3 6 5 . Р о з к р и й т е з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів .
С к л а д і т ь із н и м и в и с л о в л ю в а н н я «На
б а г а т о л ю д н и х в у л и ц я х міста».
1. Обережніше на поворотах! 2. Збоку
видніше. 3. Дешевше за дірку від бублика.
4. Краще тепер, як у четвер. 5. Подалі від
спокуси. 6. Тихіше води, нижче трави.
♦ Доберіть назву до фотографії, уживаючи
прислівники вищого й найвищого ступенів
порівняння.
І Зв'язне мовлення І С к л а д а н н я д іа л о г ів
1 із в и к о р и с т а н н я м п р и с л ів н и к ів
3 6 6 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д і а л о г м іж д в о м а д р а м г у р т к ів ц я м и , які
д і л я т ь с я в р а ж е н н я м и п і с л я с в о г о в и с т у п у н а ш к іл ь н ій с ц е н і т а
о б го во р е н н я в и сту п у гляд ачам и . В и к о р и с та й те под ан і в рам ці
вислови.
Розпочали вчасно; слухали якнайуважніше; роздивлялися

щонайпильніше; сиділи тихо й непорушно; тривали довше,
ніж розраховували; обговорювали зацікавлено;
аплодували найгарячіше; обговорювали менш охоче;
відгукувалися занадто схвально.
3 6 7 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г м іж п о д р у г а м и , я кі з а д о п о м о г о ю
е л е к т р о н н о ї п о ш т и л и с т у ю т ь с я зі с в о їм и р о в е с н и к а м и , к о тр і
м е ш к а ю т ь з а к о р д о н о м . Д ів ч а т а п о я с н ю ю т ь , ч и м ц ік а в е т а к е
л и стуван н я. В и к о р и с та й те по д ан і в р а м ці вислови.
Спілкуватися найцікавіше; одержувати якнайчастіше; повідомляти

більш доброзичливо; обговорювати щонайпалкіше; цікавитися
якнайщиріше; домовитися більш конкретно.
368. В і д р е д а г у й т е р е ч е н н я . З а п и ш і т ь ї х у в ід р е д а г о в а н о м у в и гл я д і.
1. «Чи вірно ти поробив тестові завдання?» — запитався в мене
учень з сусіднього класу. 2. Я порадив йому більш упертіше
готуватися до контрольної роботи. 3. Коли в мене під рукою
підручник, я почуваюся більш упевненіше. 4. Де можна
попрацювать зі словниками? У бібліотечному залі читалки.
Вірно-поробив. Правильно виконав.

Вільш правильніше. Правильніше.
Учень уперто дотувався до Учень наполегливо готувався до
переказу. переказу.
Словник завжди о нього під Словник завжди в нього
рукою. напохваті.
202
3 6 9 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, н а м іс ц і к р а п о к у п и с у ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и
п р и с л ів н и к и .
1. Що більше спиш, то ... живеш. 2. Легше впасти,... встати. 3. Що
вище злетиш, то ... впадеш. 4. Найбільше знати означає ...
відпочивати. 5. Орел літає найвище, а хрін росте ... .
Найменше. Менше. Нижче. Найглибше. Важче.
♦ У записаних прислів’ях визначте антонімічні пари.
♦ Розкажіть про творення ступенів порівняння прислівників.
♦ Поясніть першокласникові, навіщо вживають у мовленні різні ступені
порівняння прислівників.
370. В и зн ачте в реченнях п р и с л ів н и к и . Р о з б е р іт ь їх у в к а з а н ій
1 .1 знов земля кипить у боротьбі (Л. Костенко). 2. А час летить усе
скоріше (В. Сосюра). 3. Як живить вогнище руду суху солому, так нас
годує мудрість повсякчас (В. Симоненко).
П О С Л ІД О В Н ІС Т Ь Р О З Б О Р У П Р И С Л ІВ Н И К А Я К Ч А С Т И Н И М О В И
• Прислівник, його загальне значення. На яке питання відповідає.

• Морфологічні ознаки: незм інн а частина м ови; р о з р я д за
значенням ; ступінь п о рівняння (якщ о є).
• Синтаксична роль (яким є ч л ен о м р еч ен ня ).
У п е р е д несіть м е н е , віт рила! ( В. Еллан-Блакитний).
У п е р е д — прислівник, означає напрям руху, відповідає на питання

к уди?, незмінне слово, місця д ії, у реченні є обставиною .
У п е р е д — п ри сл., напрям рух, к у д и ? , н е зм ., місця д ії, обст.
371. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и . Р о з б е р і т ь ї х я к ч а с т и н у м о в и .
І чому так виходить, друзі мої, що найлегше посваритися саме з

тим, кого найбільше любиш? Найпростіше образитися на того, хто
найближчий тобі, найдорожчий. Легко слово йому сказати
203
необдумане. Чужій людині все пробачиш, їй простити легше, а
своя — наче ножем по серцю різоне. І часом через таку дрібницю
посваришся, що потім тільки дивуєшся. Може, це тому, що до рідної
людини ближче серцем обернений? Тому найменший дотик
необережний найболючіше її ранить?
За А. Дімаровим.
372. П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и .
^ 1. Богдан грізніше грому впав на загарбницькі полки (І. Драч).
2. Найбільше я люблю вас, найвірніші друзі (В. Швець). 3. Що є
братерства г..дніше на цій крутоплечій планеті? (І. Драч). 4. Серця
купина неопалима все горить із кожним днем щ..дріш (Є. Гуцало).
5. «Швидше, вище, сильніше!» — ці слова вирізьблені на
олімпійській м..далі (з газети). 6. Не нарікай на тьму злостиво, а
краще засвіти свічу (Д. Павличко).
♦ Визначте ступені порівняння прислівників. Два прислівники на вибір
розберіть як частину мови.
♦ Визначте в реченнях фразеологізм, розкрийте його значення та поясніть
походження.
І Зв язне мовлення У сн и й докладний переказ

р о з п о в ід н о г о т е к с т у з е л е м е н т а м и
Говоріння
о п и с у з о в н іш н о с т і л ю д и н и
3 7 3 . П р о ч и т а й т е те к ст, в и з н а ч т е й о го т е м у т а го л о в н у д ум ку. Які ти п и

м о в л е н н я п о є д н а н о в т е к с т і ? С в о ю д у м к у д о в е д іт ь .
Сергій В асильківський
Сергій Васильківський — відомий український художник.
Яскравість барв, ясність і простота — ось головні ознаки його творів.
Картини ніби сміються, радуючи око. З них так і струменять
сміливість, відвага й завзяття.
Кому траплялося відвідати Васильківського в Харкові, той
пам’ятає маленьку хатку, де художник жив зі своєю старою
недужою матір’ю. Майстерня — простора й світла. Стіни її обвішано
малюнками й картинами.
Сам хазяїн — невисокий на зріст, присадкуватий чоловік із
копицею рудого волосся на круглій голові, у вишиваній сорочці. На
круглястім обличчі — малі вусики, круте підборіддя під коротким
носом. Привертають увагу не великі, але допитливі й цікаві очі. На
устах раз у раз грає лукава усмішка.
З першого разу неважко зрозуміти, що маєш справу з
артистичною натурою. Про це свідчать жваві рухи й міміка. З
пересипаної дотепами розмови
художника б’є свіжий гумор. Та
найбільше враження справляє той
український містечковий жаргон, що
його інколи використовує
Васильківський. Здається, не був би він
художником, то став би актором. А які
цікаві його анекдоти про приятелів і
знайомих!
Не кожному він показує свої
карикатури на деяких харківських
чиновників. Сатиричні малюнки
вражають майстерністю. На жаль,
карикатури мусять лежати у схованці.
Прощаючись, я звернув увагу на
картину, що стояла в кутку. Полотно не портретС ^ Гь ків ськ о го
продалося на виставці. Я стояв перед ^
картиною як прикутий, не відводячи очей.
Широкий неосяжний степ. Смеркає. На першім плані стоїть,
схилившись у важкій задумі, чабан. Вівці позбивалися в купки.
Тиша й сум.
Чи ж може бути кращий символ сучасного стану України?
Проводир у безпорадній задумі, подібний до овець народ... Усе
нагадувало гірку дійсність і ятрйло серце.
За М. Вороним.
♦ Поясніть лексичне значення виділених
слів. Звіртеся з тлумачним словничком.
♦ Що означає вислів артистична натура?
Кого б зі знайомих людей ви так
охарактеризували? Чому?
♦ Що в тексті вказує на те, що про
С. Васильківського розповідає його сучасник?
♦ Складіть і запишіть план тексту. За
планом усно перекажіть текст.
♦ Чи згодні ви з висловом «Кажуть, обличчя
лю дини — то д зер к а ло її душі» (А. Мороз)?
Якою мірою? У відповіді вживайте прислів
ники.
Пригадайте, що ви знаєте про творчість
Й С. Васильківського. Доберіть матеріа
ли і проведіть у класі виставку репродукцій
його картин. Яка з них сподобалася вам
найбільше? Про яку можна сказати, що це Сергій ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ.
Козача левада
«застигла на полотні пісня»?
т и г ч / и л и і іл, и гч ^ и і ГАЧЛИ. ^АМиО-ІІИИІ ЧАСТИНИ МОВИ
§ 32. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ

ПРИСЛІВНИКІВ
3 7 4 . П р о ч и т а й т е п р и с л і в ’я, в и з н а ч т е в ж и т і в н и х
п р и с л ів н и к и . В і д я к о г о с л о в а і я к и м с п о с о б о м у т в о р е н и й
к о ж е н із н и х ?
1. Хто чесно трудиться, той весело дивиться.
2. Наперед подумай, а тоді роби. 3. Що швидко готово,
то безтолково. 4. Думай звечора, а починай удосвіта.
5. Нашвидкуруч робити — нікому не вгодити. 6. Слідом
за гулянням іде голодування. 7. Що миттю зроблене,
буде викинуте.
3 7 5 . Р о з д и в і т ь с я т а б л и ц ю . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х п р и с л ів
н и к и , з ’я с у й т е с п о с і б т в о р е н н я к о ж н о г о .
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
СПОСІБ ТВОРЕННЯ ПРИКЛАДИ
Префіксальний
Високо -> невисоко;
багато -> забагато
Добрий -> добрії

Суфіксальний
гарно -> гарнісінько
Префіксально- Український -> неукраїнськії;

суфіксальний один -> КоЬдиніїС
*Л
т т :;
Злиття основ Ліворуч, босоніж
Складання
однакових або Ледь-ледь, тишком-нишком,
близьких за часто-густо
значенням слів
Перехід інших частин
Зимою, жаль, гаряче
мови в прислівники
1. На життя дивлюсь я радісно і юно (В. Сосюра).

2. Підхопили губи той мотив, може, вперше, може, вже
востаннє (В. Крищеьїко). 3. А люд ліворуч і праворуч
КІРОВОГРДДЩИНА. І немов ріка (А. Малишко). 4. Я усе побачив простовіч
| Т ворим о храм завзято І
(М. Руденко).
3 7 6 . П е р е п и ш іт ь , в ід п о д а н и х у д у ж к а х с л ів у т в о р іт ь п р и с л ів н и к и .
Н а з в іт ь в и к о р и с т а н і в а м и с п о с о б и с л о в о т в о р е н н я .
1. І зимовеє сонце (весняний) усміхається з неба мені (В. Сосюра).
2. Нам сніг (святковий) й (урочистий) світить (М. Різун). 3. Під
стелею рідної хати я так зрозуміла (багатий) (Г. Чубач). 4. Я зрозумів
це (правда, на, с), не вжарт (Л. Первомаиський). 5. (перед, по, у) з
прозорої імли виступило містечко (Григір Тютюнник). 6. (коло, на, в)
усе спочиває, а пісня не хоче спочить (В. Сосюра).
3 7 7 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е а в т о р с ь к і н е о л о г із м и . Я к и м способом
у т в о р е н о к о ж е н із н и х ?
1. Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина). 2. Ви
усміхнулись яснозоряно, і я схилився упокорено (М. Вороний).
3. Життя проходить безподійно, так заметільно, сніговійно
(/. Коваленко). 4. Барвінково, волошково в небі світиться зоря
(А. Камінчук). 5. День догоряв хризантемно, айстрово (/. Коваленко).
Розкажіть про побачене на картині І. Московки. Придумайте й
використайте кілька неологізмів-прислівників. Поясніть, яким
способом словотворення ви скористалися. Чи варто, на вашу думку, часто
вдаватися до творення нових слів? Чому?
3 7 8 . В и з н а ч т е , в ід я к о г о с л о в а і я к и м
с п о с о б о м у т в о р е н и й к о ж н и й п р и с л ів
ник.
Смачно, усмак, смачненько,
впереміш, позавчора, заново, по-
нашому, спогорда, досхочу, горілиць,
навмисне, натщесерце, надвечір,
невтямки, навсібіч, рано-вранці,
мимохіть, навхрест, напоготові,
мимохідь, угорі.
♦ Поясніть відмінність у лексичних
значеннях слів мим о хіть та м им охідь.
Яким способом утворено при
слівник, що використано у підписі
до фотографії на сторінці 206?
Поспостерігайте: який спосіб творення
прислівників застосовують у мовленні
найчастіше?
♦ Як розрізнити прислівник угорі та
однозвучні з ним іменник з приймен
ником у горі?
Іванна МОСКОВКА.
Країна сонця і тепла
Тр еб а р о зр ізн яти п р и с л і в н и к и , які п и ш е м о р а зо м , та
о д н о з в у ч н і з н и м и і м е н н и к и з п р и й м е н н и к а м и , від
я к и х їх утв о р е н о .
Мій б р а т на горі к р е м ’я н ій Нагорі с н іг г а р н и й .

стоїть. а н а н и зу м окрий.
І. Малкович. Народна творчість.
Того любить доля, Надивляймось в в о л ю
хто закоханий у волю. на траву!
Народна творчість. Г. Паламарчук.
379. П е р е п и ш іт ь , р о з к р и в а ю ч и д у ж к и . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и , о б ґ р у н
т у й т е їх н є н а п и с а н н я .
1. (У) досвіта дві хмароньки зустрілися (в) горі (Олександр Олесь).
2 .1 уже беруть в роботу і морозці, і вітри і (на) зустріч, і (на) впроти,
і (с) піднизу, і (з) гори (Я. Усенко). 3. Сніги ж ішли (на) вскіс, ішла
зима (М. Стельмах). 4. Блакитне озеро барвінку захвилювалося
(в) низу (А. Швець).
♦ Визначте речення, ускладнене однорідними членами. Поясніть розділові
знаки у ньому.
3 8 0 . П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь н а п и с а н н я в и д іл е н и х с л ів . Я к о ю ч а с т и н о ю
м ови є кож не з ни х?
1. Украй натомившись, хлопці поснули (М. Коцюбинський). 2. У
край розкішний і чудовий нас дорога привела {О. Довбиш). 3. Сьогодні
серед зими пахне весною (М. Коцюбинський). 4. Край вікна любисток
пророста весною, тягнеться до сонця голубе стебло (Д. Луценко).
5. Смерч круговертю зривається вгору (В. Кордун). 6. «Сим-сим,
відчини!» — сказав юнак і через розчинені двері ввійшов у гору
Н а й ч а с т іш е п е р е х о д я т ь у п р и с л ів н и к и ім е н н и к и в
н е п р я м и х в ід м ін к а х та при км е тн и ки .
Ц і сл о ва в т р а ч а ю т ь здатність зм ін ю ва ти с я з а в ід м ін ка м и
й числам и.
П о т р іб н о з а п а м 'я т а ти :
• я к щ о ім е н н и к и т а п р и к м е т н и к и з п р и й м е н н и к а м и
п и ш у т ь о к р е м о (н а горі; у б ік ; з середин и; н а прям у), то
у т в о р е н і від н и х п р и сл івн и ки п и ш у т ь р а з о м ( н аго р і, у б ік ,
зсередини, н а п р я м у ).
3 8 1 . П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х п р и с л ів н и к и
т а о д н о з в у ч н і з н и м и ім е н н и к и з п р и й м е н н и к а м и .
1. На/пам’ять усі скаржаться, а на розум ніхто. 2. На/пам’ять
знаю, що склерозу не маю. 3. Зуби з язиком ворогують, а живуть
у/купі. 4. Кожна курка у/купі своїй господиня. 5. Поглянь на/двір,
то знатимеш, який хазяїн. 6. Хвалений борщ на/двір виливають.
7. В голову вітер свище, а в/бік колька коле. 8. Часу не повернеш ні
назад, ні в/бік.
382. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В Г Р У П А Х ! С к л а д іт ь і з а п и ш і т ь р е ч е н н я з
п р и с л ів н и к а м и та однозвучним и з ними ім е н н и к а м и ,
п р и к м е т н и к а м и й ч и с л ів н и к а м и , у ж и т и м и з п р и й м е н н и к а м и .
I. По-новому — по новому;
нашвидку — на швидку;
удруге — у друге.
II. Назустріч — на зустріч;
востаннє — в останнє;
утрьох — у трьох.
3 8 3 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и д і б р а н і з
д о в ід к и п р и с л ів н и к и . Ви зн ачте с п о с іб творення кож ного з
п р и с л ів н и к ів .
1. Дружба з вовком виходить ... . 2. В очі співає, а ... лає.
3. Беззубий собака ... гавка. 4. Зробив курям ... . 5. Тим рак
страшний, що ... очі. 6. Узимку бійся вовка, а ... мухи.
Е Е Ш И к Голосно. Ззаду. Позаочі. Боком. Насміх. Літом.
3 8 4 . П е р е п и ш іт ь , п ід к р е с л іт ь у р е ч е н н я х у с і
члени речення.
1. Учора вже минуло. Завтра ще не настало. Є
лише сьогодні. Розпочинаймо! (Мати Тереза).
2. Колись і десь є тут і зараз! (М.Доленго). 3. Учора
не доженеш, а від сьогодні не втечеш. 4. Одне
сьогодні краще від двох завтра (Народна
♦ Якими частинами мови є в реченнях слова вчора,
завтра, колись, д е с ь ? Свою думку доведіть.
сьогодні ,
^ Що вам відомо про Матір Терезу? Розкажіть про
Ц Я неі- Уживайте прислівники, утворені різними
способами.
МатиТереза - лауреат
Нобелівської премії миру
ф МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ, с а м о с т ій н і ч а с т и н и м о в и
П р и с л івн и ки , у т в о р е н і від р із н и х частин мови,

з д е б іл ь ш о го зб е р іга ю т ь н а го л о с слів, від я к и х вони
утворені:
мйрний — мйрно; братній — по-братньому;
далекий — далеко; правий — справа;
довгий — задовго; зустріч — назустріч.
П е р е н е с е н н я н а г о л о с у н а п е р ш и й с к л а д н ай частіш е
відбувається у п р и сл івн и ка х н а -о: важко (від важкий),
сумно ( від сумний), пусто ( від пустий).
О кр ем і п ри слівники м а ю ть п о двійн ий наголос: сповна і
сповна; надвоє і надвоє; наголо і наголо.
У с к л а д н и х п р и сл ів н и к а х їхн і ко м п о н е н ти аби-, будь-,
-небудь і подібн і п е р е в а ж н о наго ло ш ен і: абиде, абияк, будь де,
як-небудь.
385. П рочитайте ф р а з е о л о г із м и , правильно наголош ую чи
п р и с л ів н и к и . П е р е в ір т е с е б е з а с л о в н и к о м .
1. Блукати потемки. 2. Заходити здалеку. 3. Дерти втридорога.
4. Триматися осторонь. 5. Узяти голіруч.
♦ З ’ясуйте спосіб творення прислівників.
♦ Розкрийте значення фразеологізмів. З
двома з них складіть і запишіть речення.
386. П О П РА Ц Ю Й Т Е В ПАРАХ
У я в іт ь , щ о в а м з а п р о п о н у в а л и
впорядкувати ф о тоал ьб ом <<М о я
п р е к р а с н а У к р а їн а » . Н а п и ш іт ь д о
н ь о г о п е р е д м о в у ( 4 - 5 р е ч е н ь ). В и к о
р и с т а й т е я к н а й б іл ь ш е п р и с л ів н и к ів .
Яким, на вашу думку, варто
У: зберігати образ Тараса Шевченка у
пам'яті нащадків? Який пам’ятник поетові
вам подобається найбільше? Чому? У
відповіді вживайте прислівники.
ЛЬВІВ.
Пам'ятник Тарасові Шевченку
| Зв'язне мовлення | Усний переказ розповідного тексту
І Го“
--------Цр-------ня ! З творчим завданням
387. П р о ч и та й те текст. В и з н а ч те й о го те м у т а го л о в н у д ум ку.
Портрет
Іван Крамськой стоїть перед чистим полотном.
Художник у широкій блузі, у руці тримає вугіль.
Худорляве обличчя митця зосереджене. Зараз він писатиме
* портрет високочолого кругловидого чоловіка, якого так
гарно пам’ятає з фотографій. Перед уявним зором
Крамського його мудрі очі, трохи похмурий погляд.
Насамперед треба знайти найвиразніший ракурс. Тарас
Григорович завжди й у всьому був людиною чесною, ніколи
не лукавив. Тому й на портреті має бути повернутий
обличчям прямо до глядача. Це підкреслить відвертість Кобзаря.
Примружившись, художник швидко накреслює вуглем обриси
обличчя, намічає постать...
Україну Крамськой знав і любив здавна. Українські мотиви він
використав у картині «Русалки*. Працюючи над цим полотном, він
відтворив чудову природу краю сонячних днів і місячних ночей.
Рідне місто Івана Крамського Острозьк донедавна було полковим
містом України. З п’ятнадцяти до вісімнадцяти років художник
працював ретушером у Харкові. То вже потім почав він пробиратися
до Петербурзької академії мистецтв...
Українська мова була Крамському знайома з дитинства. Нею
розмовляла мати. Оце нещодавно Іван знову перечитав Шевченка.
Крамськой кладе мазок Кобзареві на перенісся. Шевченко на
портреті відразу хмурнішає. Ні, зморшку між бровами треба трохи
згладити. Художник рЬбить один рух пензлем, і погляд Тараса
Григоровича робиться м’якшим.
За М. Безхутрим.
♦ Поясніть лексичне значення виділених слів. Звіртеся з тлумачним
♦ З ’ясуйте, які типи мовлення поєднано в тексті. Який тип мовлення
основний? Прочитайте абзац, у якому подано елементи (деякі риси)
зовнішності людини.
♦ Усно складіть опис зовнішності зображеного І. Крамським Кобзаря. В
описі вживайте прислівники.
♦ Складіть і запишіть план тексту. Введіть до плану пункт «Яким зобразив
художник Тараса Шевченка».
♦Усно перекажіть текст за планом. Уведіть самостійно складений за
портретом пензля І. Крамського опис зовнішності Тараса Шевченка.
§ 33. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

• НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ЧЕРЕЗ ДЕФІС І РАЗОМ
ДЕФІС УЛРИСЛІВНИКАХ СТАВЛЯТЬ:
після префікса у складних

ускладних за складання
по-, якщо прислівниках
прислівниках однакових
прислівник має після
перед чи близьких
суфікс -Є, -И, будь-, казна-,
-небудь, -таки, -то за змістом слів
-ому, -ему (-ему) бозна-, хтозна-
по-перше, ледве-ледве,
будь-коли, як-небудь,
по-людськи, пліч-о-пліч,
казна-як, якось-такй,
по нашому, тишком-
хтознаколи коли-то
по-своєму нишком
«написання прислівників
• через дефіс»
Прислівники з де-, аби-, -сь пишуться р а з о м : десь, абиде,

колись.
3 8 8 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и , з а т а б л и ц е ю о б ґ р у н т у й т е
їх н ій п р а в о п и с .
1. Нам болить Україна по-різному всім, кожне серце по-своєму
б’ється (І. Багрійчук). 2 .1 по-належному ми зустрічаєм орди гостей, не
кликаних у край наш! (М. Рильський). 3. У спогадах блукаю хтозна-де
(/. Дубінін). 4. Відвага, честь і щира простота. Мені тут любо й рідно-
рідно так (АГ. Сіренко). 5. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч
{А. Малишко). 6. Як Уліта їде, то комусь щось буде (Народна
♦ Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте їхні значення.
Уведіть їх у речення, де б вони вживалися у прямому значенні.
3 8 9 . П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и .
1. Коли по/доброму, сусіде, живи по/своєму і розцвітай
(М. Самійленко). 2. Проти лютої навали виступали віч/на/віч. За сто
літ сто раз повстала наша Запорозька Січ (О. Ющенко). 3. Невдовзі
далеко/далеко розтягся козацький табір по всьому полі (М. Гоголь).
4. По/предківському грію кров гарячу при слові, шаблі і святій
землі. 5. Я думкою літаю бозна/де (М. Самійленко). 6. А може, й я
коли/небудь своє щастя стріну (О. Афанасьєв-Чужбинський).
♦ Позначте у словах орфограму«написання прислівників ч е р ез дефіс».
3 9 0 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, н а м іс ц і к р а п о к у п и с у ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и
1. У Луцьку все ... . 2. Щоб жити по-дворянськи, треба працювати
... . 3. Ходить мовчки, а кусає ... . 4. Панський собака ... й гавка.
5. Кожна мітла починає мести ... .
По-селянськи. По-людськи. По-вовчи. По-своєму.
По-панському.
Чи є спільнокореневими слова прислівник і п р и слів'я? Спробуйте
,1 скласти прислів'я про прислівник.
Прислівники з преф іксом по- п отр ібно відрізняти від
однозвучних прикметників і займ енників із прийменником
по.
У році дванадцять місяців, і І півень по своєму

кожний по-своєму вельможний, подвір’ю воєводою ходить.
391. З а п о д а н и м и п о ч а т к а м и п р о д о в ж іт ь р е ч е н н я . З а п и ш і т ь їх .
По зимовому місту... По-зимовому холодно...

По третє грудня... По-третє, я вирішив...
Поясніть, як розрізнити прислівник та однозвучний із ним прикметник
або числівник із прийменником. Наведіть приклади.
392. П е р е п и ш іт ь , р о з к р и в а ю ч и д у ж к и .
1. Він за плугом ходив (по)батьківському полю (Д. Павличко).
2. (По)братерськи ми ділилися з тобою (Б. Олійник). 3. Низько
(по)осінньому небу сунули хмари (Григір Тютюнник). 4. Вже
(по)осінньому шепочуть між собою й кивають вітами в тривозі дерева
(В. Сосюра). 5. Про розум людини судять (по) зробленому (Народна
творчість). 6. Що таке, (по)вашому, життя? (А/. Стельмах).
♦ У четвертому і п’ятому реченнях підкресліть усі члени речення.
Поміркуйте над сформульованим в останньому реченні риторичним
¥ запитанням. У чому, на вашу думку, полягає покликання людини?
3 9 3 . П е р е п и ш іт ь , розставляю чи пропущ ені р о з д іл о в і знаки.
О б ґ р у н т у й т е їх н є в ж и в а н н я .
Як давні греки розуміли суть історичної науки? По-перше
історичні знання мають підтверджуватися доказами. По-друге
історичні знання обмежуються не однією подією а багатьма. По-
третє усе повинно бути перевірене на наявність помилок.
♦ Визначте у висловлюванні прислівники. Від яких частин мови і яким
способом їх утворено?
♦ Позначте в словах орфограму«написання прислівників ч ер ез дефіс».
m Навіщо, на вашу думку, потрібно вивчати історію України? Всесвітню
Ц ій історію? У відповіді вживайте прислівники.
3 9 4 . Д о д а в а н н я м а ф ік с ів у т в о р іт ь с к л а д н і п р и с л ів н и к и . З а п и ш і т ь їх .
Будь+коли, хтозна+як, аби+як, як+небудь, де+далі, що+духу,
аби+куди, будь+де, куди+небудь, де+інде, хтозна+як, так+то.
3 9 5 . В и з н а ч т е р о з р я д и п р и с л ів н и к ів . С л о в а , я кі п и ш е м о ч е р е з д е ф іс і
р а з о м , з а п и ш іт ь у д в і к о л о н к и .
Де/сь, будь/як, коли/сь, коли/небудь, хтозна/куди, аби/куди,
куди/небудь, куди/сь, де/таки, аби/де, якось/то, аби/як.
♦ У записаних прислівниках поставте наголос.
3 9 6 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у п и с у ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и п р и с л ів н и к и .
1. Закувала зозуленька в лузі на калині, ... проживати на чужій
чужині (Народна творчість). 2. На мій балкон голубка сіла і ... загула
(Д. Павличко). 3. ... на світанку я співав собі веснянку. 4. Все вщухло
враз, і стало ... навкруги (М. Вороний). 5 . 1 ... золоте вікно світилося за
мною у тумані (М. Луків).
Вранці-рано. Тяжко-важко. Журно-журно. Тихо-тихо. Довго-
довго.
Катерина ЗУБ.
М рія про синього птаха
214
3 9 7 . П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и , п о я с н іт ь
їх н ій п р а в о п и с .
1. Кущ калини, до/пояса потонувши в заметах, де/не/де червоніє
ягіддям (Олесь Гончар). 2. Калина у гаптованій сорочці із солов’єм
зустрілась віч/на/віч (Є. Гуцало). 3. Солов’їною левада
з/давніх/давен зветься: без/ліч там по/над водою солов’їв ведеться
(Я. Куліш). 4. Так тихо/тихо скрізь, що ледве чути відгомони
(Я. Тичина). 5. Придесенський день в долині гасне, в хвилях
низько/низько йдуть човни (М. Стельмах). 6. Виселок складався
всього/на/всього з трьох хаток (М. Коцюбинський.). 7. Жар/птицею
сонце за обрій ось/ось полетить (Є. Гуцало).
^ 3 9 8 . П е р е п и ш іт ь , з н і м а ю ч и риски. Ви зн ачте п р и с л ів н и к и ,
т - р о з б е р іт ь ї х з а б у д о в о ю .
1. Співуча душа виливалася піснею по/солов’їному (І. Нечуй-
Левицький). 2. Кожна пісня, що давно відома, по/новому може
зазвучати (Л. Дмитерко). 3. Ці солов’ї співають по/французьки
(М. Рильський). 4. І птаха нам по/нашому співала, і вітер нам
по/змовницьки шумів (М. Шевченко). 5. Задзвеніли струни ще
ніжніш/ніжніш (Олександр Олесь). 6. Те, що позначилося на духові,
по/справжньому безсмертне й переходить у спадщину, як і блакитна
кров (А. Мороз). 7. Здалеку/предалеку, погуркуючи та поблискуючи,
накочувалася гроза (Григір Тютюнник).
♦ В останньому реченні підкресліть члени речення.
399. Р о з к р и й т е з н а ч е н н я ф р а з е о л о г і з м у с и н ій птах. Р о з к а ж іт ь п р о
' з о б р а ж е н е н а к а р т и н і К. З у б « М р ія п р о с и н ь о г о п т а х а » , у ж и в а ю ч и
п р и с л ів н и к и , я кі п и ш е м о ч е р е з д е ф іс . Я к и м у я в л я є т е с и н ь о г о п т а х а
ви?
215
400. П р о ч и т а й т е у р и в о к , д о т р и м у ю ч и п р а в и л ь н о ї ін т о н а ц ії.
Тепер було видно, що новий учитель — чоловік непевний.
По-перше, він днями сидів у школі з дітьми. По-друге, він тільки
одежею відрізнявся від селян і розмовляв «по-мужицькому*.
По-третє, він грав із школярами у м’яча, ганяючи наввипередки.
По-четверте, він сам собі варив їжу, та ще й у гурті з учнями.
Нарешті, він ходив по лісах та луках, збираючи якісь квіти ,й
камінці. Про цей останній пункт говорили, чи не ворожбит він який.
Учитель був неслухняний і неввічливий до начальства. Не
задовольнившись з двох поламаних лавок і заліплених папером
битих шибок, він вимагав, щоб було пороблено нові парти, засклено
вікна і навіть пофарбовано стару класну дошку, на якій уже крейда
не пише. Це доводило, що вчитель — чоловік баламутний.
За Б. Грінченком.
♦ Про які часи розповідається в уривку? З чого це видно?
♦ Визначте вжиті в уривку вставні слова. Якими частинами мови вони
виражені?
♦ Назвіть безособові дієслівні форми на -но, -то. Як ви відрізняєте їх від
прислівників?
2^Прислівники на -о не можна сплутувати з дієслівними фор
мами на -но, -то. Якщо дієслівні форми означають результат
виконання дії (сказано, зр о блен о ), то прислівники — ознаку
дії або ознаку ознаки (чесно, вчасно).
♦ Визначте інші особливі форми дієслова.
♦ Яким ви уявляєте вчителя зовні? Спробуйте описати його обличчя,
постать, одяг. В описі вживайте прислівники.
З в ’язне мовлення Усний твір-опис зовнішності

Говоріння людини за власними
Т" спостереженнями
(у художньому стилі)
4 0 1 . Д о в е д іт ь , щ о п о д а н і в и с л о в л ю в а н н я є о п и с а м и з о в н іш н о с т і
л ю д е й . Я к и й з о п и с ів є у з а г а л ь н е н и м ? Я к и й к о н к р е т н и м ?
I. Вони були високі, русяві, з відкритими обличчями, світлими
очима, що світилися зсередини. їхні рухи і мова були виповнені
внутрішньою гідністю. Вони ніби зійшли з ікон Андрія Рубльова.
Тут, на Поліссі, куди не дійшли чужоземні завойовники, іще
зберігся справжній слов’янський екотип. Ось такими були наші
предки (С.Давидич).
II. Назустріч мені виринув із туману дядько з в’язкою нових
кошиків за плечима, сивими бровами з-під старенького сукняного
216
картуза, великими руками, схожими на ковальські молоти, і
хлоп’ячими ніжно-блакитними очима (Григір Тютюнник).
♦ Визначте стиль кожного з уривків. Свою думку доведіть.
В ід т в о р ю ю ч и з о в н іш н ій в и г л я д л ю д и н и а б о г р у п и л ю д е й ,
п е р е д о в с ім з в е р т а ю т ь у в а г у н а н а й х а р а к т е р н і ш е ,
найголовніше.
В у з а г а л ь н е н и х п о р т р е т а х г р у п и л ю д е й (а їх
с к л а д а ю т ь у н а у к о в о м у а б о п у б л іц и с т и ч н о м у с ти л я х)
п ід к р е с л ю ю т ь ті р и с и , щ о ї х о б 'є д н у ю т ь І € д л я н и х
ти по вим и .
У ху д о ж н іх описах лю д ської зовніш ності
п е р е д у с ім з в е р т а ю т ь у в а г у н а ті р и с и , я к і д л я п е в н о ї о с о б и є
в и з н а ч а л ь н и м и , в ід р із н я ю ч и ї ї в ід ін ш и х , а т а к о ж н а ті, я к і
у в и р а з н ю ю т ь її д у ш е в н и й с та н а б о н а с т р ій .
П о р я д із в л а с н е о п и с о м л ю д и н и т р а п л я є т ь с я р о з п о в і д ь
з елементами опису людської зовнішності. У
т а к о м у в й п а д к у р е ч е н н я б у д у ю т ь я к р о з п о в ід н е , п р о т е в о н о
м іс т и т ь о п и с р и с з о в н іш н о с т і л ю д и н и .
Н а п р и к л а д : Низька корячкувата постать спинилася на
хатнім порозі, переставила довгий ціпок у хату і, спершись на
нього, щулила очі. Здавалося, вербовий пень витяг із землі своє
коріння та причвалав між люди, цупкий, битий негодою, з
духом землі, у якій ріс (М. Коцюбинський ).
4 0 2 . П р о ч и та й те . Які т и п и м о в л е н н я п о є д н а н о в у р и в к у ? С в о ю д у м к у
Ото він сидить у кутку шкільної сцени, нахмарений, крутолобий.
З волоссям, настовбурченим угору і аж трохи вперед, цупким, мов
дроття. Воно не корилося ніяким гребінцям, стояло густою щіткою,
й зачісував він його таки вгору, бо коли провести гребінцем назад —
ламався. Губи суворо стиснені, круте, майже квадратне підборіддя
випнуте вперед, товсті, у два пальці завтовшки брови вирівняні в
одну хмару. Суворість і відреченість. (А в серці розливається щось
м’яке, тепле, ніжне). У школі його прозвали жуком — за чорноту й
похмурість. Чомусь усі були певні, що в тих темних очах зріє
потайний намір.
♦ Про які риси характеру портретованого ми дізналися? Завдяки чому
вдалося авторові їх увиразнити?
♦ Визначте стиль уривка. Свою думку доведіть.
Що ви знаєте про мистецтво карикатури? Чи можна його вважати
Й різновидом опису зовнішності людини? Підготуйте матеріали і
проведіть у класі виставку робіт відомих українських карикатуристів.
4 0 3 . П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь , ч и м о ж л и в о с к л а с т и з а ц и м п л а н о м т в ір -
о п и с л ю д и н и , з я к о ю в и л е д в е з н а й о м і. Ч о м у ?
О Р ІЄ Н Т О В Н И Й П Л А Н Т В О Р У - О П И С У З О В Н ІШ Н О С Т І Л Ю Д И Н И
I. Хто ця людина.
II. Гї зовнішність.
1. Що найперше впадає у вічі.
2. Зріст, постава людини.
3. Волосся, зачіска.
4. Риси та вираз обличчя. Міміка, жести.
5. Одяг.
III. Що подобається (запам’ятовується) в зовнішності людини.
♦ Поясніть, які пункти плану відповідають вступній частині тексту твору та кінцівці.
Портрет М а рії Максимович
Опишіть за планом зовнішність зображених на картинах Марії

Максимович та замріяної дівчинки (усно). Що ви можете сказати про
характер кожної портретованої?
404. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В Г Р У П А Х ! В и б р а в ш и з - п о м і ж с в о їх о д
к л а с н и к ів т о г о , ч и ю з о в н іш н іс т ь в а м х о т іл о с я б о п и с а т и ,
к о л е к т и в н о п ід г о т у й т е с я д о р о б о т и :
Запишіть на чернетці дібрані вами епітети й порівняння, що їх
можна використати, складаючи опис. Доберіть оцінні слова. Не
забувайте, що кожне ваше висловлювання має передавати позитивну
інформацію.
Е Е П°стать: струнка, гнучка; як тополя, як стеблинка
(або: кремезна, присадкувата; як дубок, як кулеподібний
кущ).
♦ 3 використанням дібраного матеріалу складіть і запишіть художній опис
людини за вміщеним на с. 218 планом.
♦ Прочитайте складений опис однокласникам, не називаючи імені портрето-
ваного.
405. З а п л а н о м с к л а д іт ь і з а п и ш і т ь о п и с з о в н і ш н о с т і л ю д и н и , я к а
Ш ь в и к л и к а є у в а с з а х о п л е н н я (у л ю б л е н о г о а к т о р а , с п о р т с м е н а ,
п и с ь м е н н и к а ).
Спробуйте описати з уяви зовнішність когось із літературних
Бііі З персонажів (Захара Беркута, Тараса Бульби, Робіна Гуда, Ш ерлока
Холмса), історичних осіб (Володим ира Мономаха, Юрія із Д рогобича, Ж анну
Д'Арк) або відомих письменників, акторів, спортсменів.
Чи допомагає знання про те, який зовнішній вигляд має людина, краще
зрозуміти її характер, діяльність, творчість? Навіщо в підручниках
уміщують портрети письменників, учених, історичних діячів?
406. П р о ч и т а й т е . З а з р а з к о м у р и в к а с к л а д іт ь ж а р т ів л и в и й т е к с т
«Авт опорт рет п е р е д д з е р к а л о м ». П а м ’я т а й т е : ж а р т у в а т и н а д
с а м и м с о б о ю с п р о м о ж н і т іл ь к и с и л ь н і й р о з у м н і л ю д и !
Як батько вийшов з хати, Оксана почала чепуритися перед
невеликим в олив’яній оправі дзеркальцем і не могла намилуватися
з себе. У дзеркалі майнуло свіже, дитинне личко з блискучими
чорними очима та невимовно звабливою усмішкою.
— Хіба, може, й справді брови та очі мої, — провадила дівчина, не
випускаючи дзеркальця, — гарні? А яка краса в цьому
кирпатенькому носі, у щоках, у губах? Буцімто гарні мої чорні коси?
Ой! Інший злякався б їх увечері: вони, мов довгі гадюки, переплелися
й обвилися круг голови. Я бачу тепер, що зовсім не гарна! Ні, таки
вродлива! Ой, яка я вродлива...
За М. Гоголем.
♦ Пригадайте, з якого твору взято
уривок. Що б сказав про свою зовніш
ність головний герой цієї ж повісті?
Усно складіть монолог-опис зовніш
ності від його імені. Не забудьте про
художні засоби та оцінні слова.
Чи бачили ви новорічне шоу,
поставлене за цим твором? Чи
вдалим видався вам добір акторів?
Наскільки збігається телевізійна версія з авторськими описами зовнішності?
Чи варто екранізувати відомі літературні твори та створювати за ними
комп’ютерні ігри? Чому?
Р МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ, с а м о с т і й н і ч а с т и н и м о в и
На довгих худих ногах, захованих у джинсах, стримів довгий
худий тулуб. З нього тяглася по/чудернацькому довга шия, увінчана
видовженою головою. Говорячи, чоловік показував зуби, позичені,
на/певно, в крокодила. Над верхньою губою рідко/рідко росли
вусики, нагадуючи м’якеньке й лискуче хутро крота, знебарвлене у
водні. Будучи альбіносом, чоловік мав білі вії над очима ангорського
кролика й біляве волосся. Портрет його зостанеться незавершеним,
коли не/розповісти про вуха. Не/величкі, мов листочки конюшини,
вони здавалися по/вмілому прикріпленими протезами.
За Є. Гуцалом.
♦ Поясніть лексичне значення виділених слів. Перевірте себе за тлумачним
♦ Дієприкметникові та дієприслівникові звороти підкресліть як члени
речення.
♦ Поясніть роль прислівників у тексті.
1. М’яка ямка (весело)весело тремтіла на вареникоподібному
підборідді (М. Стельмах). 2. Старість вдало ховав, голячи голову, але
часом лисина (по)зрадницькому блищала на голеному тім’ї
(Ю. Яновський). 3. Посмішка у нього (по)справжньому сонячна. 4. Очі
(будь)коли проміняться внутрішньою радістю, що розбігається
безліччю малесеньких зморщок навколо очей (/. Багряний). 5. Решта
рис в обличчі була несуттєва, мов зроблена наспіх, (аби)як
(В. З а х а р ч е н к о ).
Спробуйте, об'єднавши подані в реченнях окремі деталі зовнішності,
створити словесний портрет однієї людини (усно). Пофантазуйте: ким
міг би бути описаний вами чоловік? Про які риси його характеру розповів
складений вами «фоторобот»?
Уявіть, що ви зустрілися з феєю свого рідного міста (або села). Опишіть
а її зовнішність.
• НАПИСАННЯ
ПРИСЛІВНИКОВИХ СПОЛУК
С п о л у к и ім е н н и к ів із п р и й м е н н и к а м и , я к і в ід п о в ід а ю т ь н а
п и т а н н я п р и с л ів н и к а т а є у р е ч е н н я х о б с т а в и н а м и ,
н а з и в а ю т ь п р и с л ів н и к о в и м и с п о л у к а м и . Наприклад: без
сум ніву, на щ аст я, з переляку, по зм озі, у вічі, я к сл ід та ін.
П р и с л ів н и к о в і с п о л у к и ч а с т о н а з и в а ю т ь п р и с л ів н и к а м и .
Ц е с в ід ч и т ь п р о те , щ о п р о ц е с ї х н ь о г о п е р е х о д у в
п р и с л ів н и к и щ е н е з а в е р ш и в с я .
П р и с л ів н и к о в і с п о л у к и п и ш у т ь о к р е м о . П р о т е їх н ій
п р а в о п и с к р а щ е п е р е в ір я т и з а с л о в н и к о м .
4 0 9 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х п р и с л ів н и к о в і с п о л у к и .
1. Посмішка йшла, без сумніву, із зовсім чистої, не збаламученої
душі (І. Багряний). 2. Голос її нагадував голос немащеного колеса, що
без упину котиться по грудомаччю та каміняччю (Є. Гуцало).
3. Велетенською темно-синьою крашанкою він завзято котиться до
хати. Рве на себе двері в світлицю, на ходу перекочується через поріг
(М. Стельмах). 4. Щось дике проглядало у широченних вилицях, до
лиха низькому лобі, маленьких вицвілих очах (Ю. Обжелян).
♦ Поясніть роль прислівникових сполук у мові. Наведіть приклади.
4 1 0 . З н я в ш и р и с к и , п р и с л ів н и к и , щ о їх п и ш е м о р а з о м , т а
п р и с л ів н и к о в і с п о л у к и , я кі п и ш е м о о к р е м о , з а п и ш і т ь у д в і к о л о н к и .
П е р е в ір т е с е б е з а с л о в н и к о м .
У/досвіта, до/речі, без/наміру, раз/у/раз, з/дня/на/день,
тим/часово, рік/у/рік, що/тижня, з/розгону, на/диво, на/самоті,
по/суті, у/плав, час/від/часу, від/ранку/до/вечора, через/силу,
стрім/голов, за/рахунок, по/всюди, у/тричі, з/давніх/давен.
К 4 1 1 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и т а з н і м а ю ч и
р и с к и . П р и с л ів н и к о в і с п о л у к и п ід к р е с л іт ь .
1. Я рибу на річці ловлю день/при/дні (Є. Гуцало). 2. Серденьком
б’ється дж..рельце цілюще, з ним розмовляю один/на/один
(М. Осадчий). 3. Я був самотній, сам/на/сам з своєю самотою
(Ю. Рибчинський). 4. А дід мою дослухав казку і виявив серде..ну
ласку: «За те, що гарна казка ця, на/вибір вирвіть кавунця»
(Д. Білоус). 5. Глечик день/у/день не/надщерблюєт..ся, а
ро..биваєт..ся од/разу (Народна творість).
• И ТА І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ
Л іт е р у и п и ш у т ь у к ін ц і п р и с л ів н и к ів :
• п іс л я [ г ] , [ к ] , [ х ] : навкруги, пішки, верхи;
• п іс л я [ к ] , [ч], я к щ о п р и с л ів н и к и м а ю т ь п р е ф ік с ПО-
(по укра'інськи, п о вовни).
З л іт е р о ю и п и ш у т ь т а к о ж п р и с л ів н и к и восени, почасти,
безвісти.
Л іт е р у і п и ш у т ь у к ін ц і п р и с л ів н и к ів п іс л я л іт е р , щ о
п о з н а ч а ю т ь м 'я к і а б о п о м 'я к ш е н і п р и г о л о с н і: навесні,
вранці, двічі.
4 1 2 . П р о ч и т а й т е , в и з н а ч т е п р и с л ів н и к и , п о я с н іт ь їх н ій п р а в о п и с .
1. З папером наодинці примушую себе знайти слова (В. Гужва).
2. Натхнення безвісти пропало. Мабуть, було його замало
(І. Коваленко). 3. Опівночі схилюся при вікні... (М. Вороний). 4. Круг
вікон сад спинається навшпиньки (М. Луків). 5. Вже тричі завірюхи
січня дороги в парку замели (Я. Левицька-Холодна).
♦ Визначте розряди прислівників за значенням.
4 1 3 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, н а м іс ц і к р а п о к у п и с у ю ч и д іб р а н і з д о в ід к и
1. Гордість виїжджає ... , а повертається ... . 2. ... усі коти сірі.
3. Бережена річ ... живе. 4. ... з кашею воює. 5. Проковтнути
хочеться, а прожувати ... . 6. ... пришите тримається найнадійніше.
Верхи, пішки. Уночі. Двічі. Тричі. Наодинці. Ліньки.
♦ Підкресліть у словах орфограму «літери и, і в кінці прислівників».
Обґрунтуйте написання слів орфографічним правилом.
4 1 4 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, н а м іс ц і к р а п о к у п и ш іт ь п р о п у щ е н і л іт е р и .
1. Книжка мовчк.. все розкаже. 2. Хто рано встає, той двіч.. живе.
3. Зуби з язиком ворогують, а живуть укуп... . 3. Восен.. і буряк —
м’ясо. 4. Ніби бджола, а насправд.. — шершень. 5. Сніг випадає один
раз, а з тополі він опадає трич.. . 6. Хвали день увечер.. .
Доберіть до фотографії назву, яка містила б прислівник з орфограмою
^ «літери и, і в кінці прислівників».
4 1 5 . П р и с л ів н и к и з к ін ц е в и м и л іт е р а м и и т а і
Завдовжк.., тріш к.., напоготов..,
опівдн.., по-вовч.., безвіст.., навік..,
по-панськ.. .
ПОПРАЦЮ ЙТЕ В ПАРАХ! Складіть
^ словничок найуживаніших прислівників,
написання яких вам потрібно запам’ятати
насамперед.
4 1 6 . У т в о р і т ь в ід п о д а н и х с л ів п р и с л ів н и к и .
О б ґ р у н т у й т е їх н є н а п и с а н н я .
По, молодецький; в, осінь; в, ніч; без,
вість; по, польський.
♦ Підкресліть у словах орфограму «літери и, і в
кінці прислівників».
4 1 7 . П е р е п и ш іт ь , р о з к р и в а ю ч и д уж ки і
в и б и р а ю ч и п о т р іб н у л іт е р у .
1. Мамай і Байда вкуп(и, і) з Морозенком
дають навприсядк(и, і) над яром гопака!
РІВНЕНЩИНА І (А Половинко). 2. Побачили вороги, що вже
Біля Сдрнинського лісництва навесні | непереливк(и, і), відступили й перебігли
поле (М. Гоголь). 3. Як подумав, як помчав
навпрошк(и, і), без тями! ІД. Павличко). 4. Іду по самім краю безодні
помацк(и, і) в пітьмі (А/. Саміиленко). 5. Хтось ходить назирц(и, і) за
мною ІД. Павличко). б. Степ навкруг(и, і). У траві стежина біла
(Д. Павличко). 7. Мовчк(и, і) струни на бандурі я перебираю
(//. Куліш). 8. Звичайно, спогади почаст(и, і) й фантастичні
(М. Рильський).
4 1 8 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и . П о я с н іт ь л е к с и ч н е
з н а ч е н н я в и д іл е н и х с л ів .
1. Сид..мо навпочіпк.. довкола вогню, дмуха..мо в жар,
наставляймо на нього долоні. 2. Помацк.. прошкуюч.., натрапив я на
дядькову сторожку. 3. «Цюцю!* — сказав я ніжно, підлабузницьк..
і, терпнуч.. зі страху, простягнув до вовка долоню.
З творів Григора Тютюнника.
4 1 9 . П о я с н іт ь з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів . С к л а д іт ь і з а п и ш іт ь із н и м и
речення.
1. Блукати потемки. 2. Аж волосся дибки стало. 3. З вітром
навзводи.
♦ Обґрунтуйте написання прислівників, що входять до складу
фразеологізмів.
| ^ І 4 2 0 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в т е п р о п у щ е н і л іт е р и .
1. Я залюбк.. ск..даю капелюх перед твоєю мудрістю,
Людино (Д. Луценко). 2. Дружба подвоює радість і вдвіч.. зменшує
горе (Ф. Бекон). 3. Уміють мовчк.. любити друзі (А. Малишко). 4. Йду
по саду я навзгинц.., зупиняюсь м..мохіть: на брунатній мокрій гілці
крапля сонячно горить (/. Білий). 5. Треба стати навколішк.., ще й
нахилитись в поклоні, щоб живою водою омити і душу, й лице
(Г. Пастушенко). 6. На блакитних заплавах широких жовті глечики
рясно цвітуть. Молоко із тих глечиків жовтих вранц.. окуні
нахильц.. п’ють (В. Лучук). 7. А навкруг., така краса, аж серце
завмирає (М. Луків). 8. Навшпиньк.. виглядають жоржини через тин
(Л. Костенко).
♦ Доберіть і запишіть десять прислівників, за допомогою яких можна
охарактеризувати вдачу українця.
ф в Розкажіть про зображене на настінному розписі у меморіальному
будинку-музеї академіка Дмитра Яворницького. Використайте
прислівники верхи, по-козацьки, поодинці, по-м олодецьки, навкруги.
МиколаСТРУННИКОВ.
Настінний розпис «Тарас Бульба з синами»
224
• ЛІТЕРИ / / ТА Н Н У ПРИСЛІВНИКАХ
4 2 1 . П о р ів н я й т е правопис п р и к м е т н и к ів , д іє п р и к м е т н и к ів та
у т в о р е н и х в ід н и х п р и с л і в н и к і в . З р о б і т ь в и с н о в о к : ч и і с н у є
з а к о н о м і р н і с т ь м іж н а п и с а н н я м у н и х н і нн? Я к а ?
Спокійний — спокійно, старанний — старанно,

зляканий — злякано, незрівнянний — незрівнянно,
захоплений — захоплено, незліченний — незліченно.
У п р и с л і в н и к а х , у т в о р е н и х в ід п р и к м е т н и к і в із н, п и ш у т ь
о д н у л і т е р у н: слухняний — слухняно; несподіваний —
несподівано.
У п р и с л ів н и к а х , у т в о р е н и х в ід п а с и в н и х д іє п р и к м е т
н и к і в , т а к с а м о п и ш у т ь н: полегшений — полегшено ;
вихований — виховано.
У п р и с л і в н и к а х , у т в о р е н и х в і д п р и к м е т н и к і в із нн, п и ш у т ь
нн: сонний — сонно; страшенний — страшенно; несказан
ний — несказанно.
З нн п и ш у т ь п р и с л і в н и к и зрання, спросоння, попідтинню ,
навмання, попідвіконню, востаннє.
н т а нн.
4 2 2 . П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь н а п и с а н н я п р и с л ів н и к ів з
I. 1. Стій, серце, стійі Не бийся так шалено! (Леся Українка).
2. Серце завмерло. А я заворожено слухаю музику фортепіанну
(В. Ковалівська). 3. І пальці струнами невпинно біжать (В. Сосюра).
4. Напружено, натужно б’ється беззахисне, відкрите серце
(П. Перебийніс).
I I . 1. Сонце заходило червоно (Григір Тютюнник). 2. Ноче, ти
надходиш невблаганно! (Є. Маланюк). 3. Спочила втомлено земля,
серпанком ночі оповита (М. Вороний). 4. А тут ніч темна така, що
тільки навмання вгадуєш дорогу (П. Куліш).
4 2 3 . П е р е п и ш іт ь , в ід поданих у дуж ках п р и к м е т н и к ів у т в о р іт ь
1. Море так (невинний) голубіє під стінами скель
(М. Коцюбинський). 2. Душа була печальна, ніби море, важка
(страшенний) від чужих секретів (Ю. Шешуряк). 3. (Органний) гуде
комиш (В. Коротич). 4. Олесь (старанний) скрипів олівцем і
(натхненний) прицмакував (Григір Тютюнник).
♦ Позначте в словах орфограму «н та нн у прислівниках».
4 2 4 . У т в о р е н і в ід п о д а н и х с л ів п р и с л ів н и к и з п о д в о є н и м и л іт е р а м и і
б е з п о д в о є н н я з а п и ш іт ь у д в і к о л о н к и .
Поважний, щоденний, стражденний, пригнічений, засором
лений, несказанний, незрівняний, наполоханий, незмінний.
♦ Позначте в словах орфограму «н та нн у прислівниках». Написання слів
обґрунтуйте відповідним правилом.
н а б о нн.
4 2 5 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у п и ш і т ь
1. О Україна, Україна! Єднаються душа і пісня в ній вільно так і
так глиби..о (Б. Маріан). 2. Струни рідного краю у серці щоде..о
звучать (М.Дороиі). 3. Моя пречиста Україно, озвись до мене тополи..о
(Л. Павлів). 4. І серце рветься так дити..о! (В. Заєць). 5. Різдвя..о
стелиться дорога у рідні батьківські краї (С. Лепех). 6. Сніг падав
безшелесно й рівно, тума..о танули вогні (А/. Рильський). 7. Коні
шале..о бігли по полю, бігли по полю, шукаючи волю (В. Костиря).
4 26 . П рочитай те подані у д вох колонках речення. П роком ентуйте
н а п и с а н н я в и д іл е н и х с л ів . П е р е п и ш іт ь п о д а н і п іс л я т а б л и ц і р е ч е н н я .
О б ґ р у н т у й т е п р а в о п и с в и д іл е н и х п р и с л ів н и к ів .
Перед тобою світ несказано Море було тихе, безмежне і

широкий, і безліччю стежок даль несказанно красиве (Ю. Збанацький).
вабить життєва (Борис Тен).
1. Усе так незбагнено, так неймовірно (С . Короненко). 2. Я

передумала дум незліченно багато (О. Омельченко). 3. Життя
безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег
(М. Коцюбинський). 4. Як жити хочеться! Несказано, безмірно
(Олександр Олесь).
427. П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь н а п и с а н н я в и д іл е н и х с л ів .
1. Дощ надів нейлоновий плащ і кудись навмання побрів
(Г. Гордасевич). 2. Позавіконню плющало (В. Захарченко). 3. А душу
сонце знов торкне крізь скло морозне зрання (М. Рильський).
4. Озвалася перша пташка чи спросоння, чи просто звикла
прокидатися найраніше (Г. Пагутяк). 5. Вже хміль всихає
понадтинню (Л. Костенко). 6. Як вовкулака попідтинню, сухий
валується полин (О. Довгий).
♦ Поясніть значення фразеологізмів говорити навмання; верзти як
спросоння; тинятися попідтинню. Складіть із ними речення.
я 4 2 8 . П р о ч и т а й т е . В и б е р іт ь із р е ч е н ь п р и с л ів н и к и , щ о ї х м о ж н а
в ж и т и в р о з п о в ід і п р о к о н я т а в о п и с і ц і є ї т в а р и н и .
1. Комусь машину, а мені — коня, гнідого молодого гриваня! І ми,
і пісня степом — навмання, і жоден вітер нас не здоганя! (О. Орач).
2. Пролетіла шалено кіннота, тільки сухо копита дзвенять
(В. Сосюра). 3. Заіржав страшенно кінь і битися почав у своїм стійлі
(/. Франка).
Складіть усне висловлювання «Мій со н про к а зко во го коня».
-4^ Використайте вибрані з речень і самостійно дібрані прислівники з
н та нн.
♦ Спробуйте скласти вірш, використавши такі рими: коня — навмання;
( тишу) поруш ено — (дивлю ся) зворуш ено; щ оденно — страшенно.
щм
9 ’ ЗЦгг
Валерій ФРАНЧУК.
Небесні гони
4 2 9 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и т а
в с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и .
1. Стежка була страшен..о балакучою, щодня сто разів казала
Доброго дня Як ся маєш Будь здоров Щасти! (Д. Павличко).
2. Скорпіоном язик твій був нам він труїв нас і жалив невпин..о (Леся
Українка). 3. Весь час я страшен..о напружений зморений і
розстроєний (М. Коцюбинський).
т у г ч ' У Л У ї і л , и г ч ' и і гал^ іл . п а л \_ і г і п г і гпчуогі
•Н Е і Н І З П Р И С Л І В Н И К А М И
Н Е З П Р И С Л ІВ Н И К А М И П И Ш Е М О :
РАЗОМ:
• якщо без не прислівник • якщо в реченні є протиставлення:
не вживається: незабаром, К риві дрова горять не гірше,
негайно, непорушно; а кращ е від рівних ( Народна
• якщо до прислівника-обставини творчість )\
з не можна дібрати синонім: • якщо прислівник є в реченні
невисоко ( низько ), небагато присудком:
( м ало), неблизько ( далеко); М ені в житті до всього
• якщо прислівник утворений не байдцже.
від прикметника В. Сосюра.
з наголошеними суфіксами -анн -
або -енн-:
несказанно, широченно
не з п р и с л ів н и к а м и .
4 3 0 . П р о ч и т а й т е п р и с л і в ’я . П о я с н іт ь н а п и с а н н я
1. Правду кажи вчасно і невчасно. 2. Нога, що поспішає,
неодмінно спіткнеться. 3. Солома біля вогню лежатиме недовго.
4. Нерідко смішний початок сльозами закінчується.
4 3 1 . Д о п о д а н и х п р и с л ів н и к ів д о б е р і т ь с и н о н ім и . С л о в а з а п и ш іт ь
парам и.
Н ем ало — багато.
Недалеко, несильно, невисоко, негарно, нехитро, непомітно,
недовго, нешироко.
♦ Поясніть написання не з прислівниками.
4 3 2 . П е р е п и ш іт ь . П іс л я в и д іл е н и х с л ів з а п и ш і т ь у д у ж к а х д іб р а н і д о
н и х с и н о н ім и .
Я усм іхнуся спогадам несм іло (боязко) (М. Луків).

2 1 5 . З к о ж н о ї п а р и р е ч е н ь у т в о р іт ь о д н е , у с к л а д н е н е д і є п р и к м е т
н и к о в и м з в о р о т о м , щ о с т о їт ь п іс л я о з н а ч у в а н о г о с л о в а . У т в о р е н і
р е ч е н н я з а п и ш іт ь , з в о р о т и п ід к р е с л іт ь . П о я с н іт ь у ж и в а н н я р о з д іл о в и х
з н а к ів .
• Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками. Вони
розтулені назустріч теплу та світлу.
• Хмарини розкошують у блакитному небі. Вони розмлоєні
останнім теплом осені.
• Яблуні посхиляли гілля до землі. Воно обтяжене запашними
плодами.
♦ Записані речення прочитайте, дотриму
ючи правильної інтонації.
♦ Перебудуйте записані речення так, щоб
не виділяти дієприкметниковий зворот
комами.
Дайте назву ілюстрації, уживаючи як
найдовший дієприкметниковий зворот.
2 1 6 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в т е п р о п у
І щ е н і р о з д іл о в і з н а к и . Д і є п р и к м е т
н и к о в і з в о р о т и п ід к р е с л іт ь .
1. Вгорі цвіте блакить усіяна
хмарками (В. Сосюра). 2. Ткану зорями
теплу хустину ніч на тихе село одягла
(Т. Масенко). 3. Бриніла тиша плетена
зірками (І. Драч). 4. Давно вже море ночі
залило натомлене денним трудом село
(М. Рильський). 5. Сплять сивиною
закутані гори (Б.Дегтярьов).
ї
Розкажіть про зображене на листівці
Д. Беккера. Уживайте дієприкмет
никові звороти. У якому стилі ви склада
тимете висловлювання? Чому?
Поспостерігайте за мовленням своїх
У однолітків і дорослих. Як часто вони
вживають дієприкметникові звороти? Про
що це, на вашу думку, свідчить?
Давид БЕККЕР.
Одеса
м и к ф и л и і ІЯ, и К Ф и і гА Ф ІЯ . с а м о с п и н і части н и м о ви
Ні з п р и с л ів н и к а м и п и ш е м о з а з в и ч а й р а з о м . У ц ь о м у
в и п а д к у в ін є п р е ф ік с о м : нїЬе,7ПЬащо, ТПУпрохи,
Ні у ф р а з е о л о г із м а х п и ш е м о з п р и с л ів н и к а м и о к р е м о :
ні в тих ні в сих; ні туди ні сюди; ні так ні сяк.
4 3 6 . П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь н а п и с а н н я ні з п р и с л ів н и к а м и .
1. І того, що втрачено колись, вже нізащо в світі не вернути
(Л. Дмитерко). 2. Ніколи, як з огнем, з ідеями не грайся (Я. Тичина).
3. Не приймав я підлості нітрохи (А. Малишко). 4. І, не піддавшись
зарібку легкому, я не прислужував ніколи і нікому (В. Симоненко).
5. Справді, село як у пісні. Ніде, здається, такої краси не бачив (Олесь
Гончар). 6. Ми ніяк не можемо дозволити плюндрування наших
святинь (В. Грабовський). 7. Олесь згарячу ніяково посміхнувся (Григір
Тютюнник).
4 3 7 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, з н ім а ю ч и р и с к и .
1. Лінивому все ні/коли. 2. Дайте води, бо так їсти хочеться, що
переночувати ні/де. 3. Комусь ні/яково, а йому однаково. 4. Робити
є де, а заробити ні/де.
♦ Доповніть вправу самостійно дібраними прислів’ями-прикладами.
4 3 8 . П о я с н іт ь з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів . О б ґ р у н т у й т е н а п и с а н н я ні з
п р и с л ів н и к а м и .
Ні взад ні вперед; ніколи вгору глянути; ні спереду ні ззаду нема
складу; ні холодно ні жарко.
♦ Із двома фразеологізмами складіть речення. Запишіть їх. Поясніть
Ш Ш Ш » Фразеологізм, у якому два слова з ’єднані

повторюваним сполучником н і...н і, комою не
розділяють: ні в т и х н і в с и х ; н і с в і т н і з о р я ; ні п у х у ні
п е р а ; ні м е р т ви й ні ж ивий: А л е ж н е мож на отак, н і с іл о

н і в п а л о ! (Ю. Яновський). Щ е л я п н е таке, щ о н і в тин н і в
ворот а! (Панас М ирний).
1-А- 4 3 9 . П е р е п и ш іт ь , з н і м а ю ч и р и с к и .
1. Не/забувайте, виродки, ні/де — народ мій є! В його
гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде! (В. Симоненко).
2. Прийдешні покоління не/даремно усіх нас разом зватимуть
«народ» (Т. Майдановий). 3. Народ ні/як н/ стане няньчитись з таким,
який йому чужий (П. Тичина). 4. Душе моя! Мов гілка з пнем
предивно, так ти зрослась зі мною не/розривно (/. Франко).
5. Галасливим ні/коли не/вірю (Г. Чубач). 6. Змінились ми,
змінились не/впізнанно (О. Грош). 7. Виглядай мене в віконечко!
Не/забаром я прийду (Олександр Олесь).
♦ Складіть речення з фразеологізмами дихнути ніколи; н е складно, але
ладно.
ЗАВДАННЯДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І
----------- ▼ -------- :--------- ▼ ---------1
Яка частина мови називається прислівником? Наведіть
приклади.
►►Поясніть слова українського мовознавця Л. Булаховського:
«Різноманітність прислівників є виразною рисою індивідуальності
української мови ».
►►3 якими частинами мови може бути пов’язаний прислівник за
значенням?
►►Яку синтаксичну роль може виконувати прислівник? Наведіть
приклади.
» Які є розряди прислівників за значенням?
►►Які є ступені порівняння прислівників? Як вони творяться?
Наведіть приклади.
* Якими способами творяться прислівники?
* Як пишемо прислівники з не і ні?
* Коли в прислівниках пишуть н та нн?
* Як пишуть прислівникові сполуки?
* Складіть візитівку длр Прислівника.
МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
Пам'ятник засновникові Одеси.

Одеський оперний театр
Ч а с т и н и м о в и п о д іл я ю т ь с я на с а м о с т ій н і
( п о в н о з н а ч н і) т а с л у ж б о в і.
САМОСТІЙНІ СЛУЖБОВІ
ЧАСТИНИ МОВИ ЧАСТИНИ МОВИ
• мають лексичне значення • не мають лексичного
(означають предмети, значення;
їхні ознаки, кількість, дію, • не відповідають на
стан, ознаку дії чи ознаки питання;
тощо); • не є членами речення
• відповідають на питання;
• є членами речення
До служ бових части н м ови належ ать

п р и й м е н н и к , с п о л у ч н и к і ч а с тк а .
♦ Назвіть самостійні частини мови. Скільки їх в українській мові?

♦ Скільки в українській мові службових частини мови? Назвіть їх.
§ 34. ПРИЙМЕННИК
ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ
441. П р оч и тай те . В и зн а ч те служ бові части н и мови.
П о я с н іт ь в ід м ін н іс т ь м іж с л у ж б о в и м и т а с а м о с т ій н и м и
ч асти н ам и мови.
«Не вбрання прикрашає людину, а розум», —
стверджує народне прислів’я. Проте й зовнішній вигляд
важливий. Разом із манерами поведінки й мовленням
одяг створює так званий імідж.
Важлива не вартість костюма, а манера вдягатися.
Щоб знайти власний стиль, потрібно вивчити
особливості своєї фігури та погортати журнали мод.
Поділившись своїми міркуваннями й попросивши
поради в батьків і друзів, треба зробити вибір. Якщо ти
стежиш за своєю зовнішністю і вмієш чемно
поводитися, до тебе завжди ставитимуться із симпатією.
З а А. Єланською.
♦ Поясніть лексичне значення виділених слів. Перевірте себе
за тлумачним словничком.
Чи є серед вашого оточення людина, імідж якої ви
^ вважаєте досконалим? Розкажіть про це двома-трьома
реченнями. Визначте в цих реченнях прийменники.
П РИ Й М ЕН Н И К — н е зм ін н а с л у ж б о в а ч а сти н а м ови, я к а
в и р а ж а є залеж ність о д н о г о п о в н о з н а ч н о г о сл о ва від ін ш о го
у сл о во сп о л уч ен н і.
П р и й м е н н и к и сам і ч л е н а м и р е ч енн я н е в и с т у п а ю т ь .
П р и й м е н н и к п ід к р е с л ю ю т ь р а з о м із тим ч л е н о м речення, з
я к и м він п о в 'я з а н и й з а змістом: Я в ід к о л и с к и чую рідну мову
(О. Деркач). Зацвіла калина б іл я к р у ч Дніпра (А. Камінчук).
П р и й м е н н и к и не м а ю т ь ле кс и ч н о го зн ач е н н я: у, за, перед,
через. П р о т е р а з о м із в ід м ін к о в и м и ф о р м а м и ім ен н иків,
з а й м е н н и к ів та ч ислівн иків во н и м о ж у т ь у к а з у в а т и на:
• місце: П о д іб р о в і вітер віє, гуляє п о п о лю .
гне тополю до самого д о л у
К р а й дороги
(Т. Шевченко);
• час: Сумним бузок стає п ід в е ч ір ( Г. Чубач);
• п р и ч и н у : Повітря тремтить від с п е к и (М. Коцюбин
ський );
• м ету: А я п ід у за в о л ю п р о т и р а б с т в а (Леся Українка);
• кількість: У майстерні невеликі, на чотири шибки,
віконця (М. Стельмах).
Н а й ч а стіш е п р и й м е н н и к и стоять п р и і м е н н и к у .
З усім а ч асти нам и м о ви п р и й м е н н и ки п и ш е м о о к р е м о .
4 4 2. П р о ч и та й т е речення. В и зн а ч т е п р и й м е н н и ки , з ’я суйте, з я ки м с л о
в о м ко ж ний із них п о в ’я за н и й з а з м іс т о м . Я к и м и ч а с т и н а м и м о в и є ці
слова?
1. За одежею зустрічають, а за розумом проводжають. 2. Зірка
сніжно-біла на рукав злетіла. 3. Усім по сім, а мені таки вісім.
4. Удар лихом об землю! 5. Стій за правду горою, то й люди з тобою.
6. Сонце на всіх однаково світить.
♦ На що саме вказують прийменники разом із відмінковими формами інших
частин мови?
4 4 3 . П е р е п и ш іт ь . П ід к р е с л іт ь у р е ч е н н я х ч л е н и р е ч е н н я .
1. Од діброви до степів нечуйвітер зашумів (В. Лучук). 2. Люблю я
вулицю свою, від неї кращої не знаю (П. Перебийніс). 3. Йде за нами нічка
пізня, перед нами тиха пісня в рідній стороні (П. Воронько). 4. Пронеси
крізь роки і негоду в серці віру нескорену й горду (В. Забаиїтанський).
5. Долю кожного з нас визначає доля Вкраїни (М. Самійленко).
♦ Поясніть, як і чому ви підкреслили прийменники.
♦ Поясніть роль прийменників у реченнях.
235
1. На/горі, що зветься Лиса, є нора старого лиса (А. Качан). 2. А
на/горі, внизу, в глибинах весь світ живе й пульсує (Д. Павличко).
3. За мною в/слід плили б мої пісні, хвилюючи (Леся Українка). 4. Ми
йшли один за одним слід/у/слід (В. Винниченко).
♦ Поясніть, як пишуть прийменники з усіма частинами мови.
445. П р о ч и т а й т е п р и с л ів ’я. В и з н а ч т е а н т о н ім іч н і п р и й м е н н и к и .
1. Не той молодець, що за водою пливе, а той, хто проти води.
2. До себе обома руками, а від себе ані пальцем. 3. В очі лисицею, а
позаочі вовчицею. 4. Кіт на вербі, а пес під вербою. 5. Тікав від диму,
а впав у вогонь.
4 4 6 . Д о б е р іт ь д о ф р а з е о л о г із м ів ф р а з е о л о г із м и -а н т о н ім и . У ка ж іть
у ж и ті в н и х а н т о н ім іч н і п р и й м е н н и к и .
1. Збити зі шляху. 2. Вилізти на шию. 3. Увійти в гру. 4. Вирвати з
душі.
♦ 3 кожною парою антонімічних фразеологізмів складіть речення, запишіть їх.
П р и й м е н н и к и в ж и в а ю т ь с я т іл ь к и з н е п р я м и м и від
м ін к а м и ім ен н иків, з а й м е н н и к ів і числівників. У ж и в а н н я
п р и й м е н н и к ів із п е в н и м и від м ін к а м и т р а д и ц ій н о за к р іп
л е н е так:
ВІДМІНКИ ПРИЙМЕННИКИ ПРИКЛАДИ
без, В (у), ВІД, ДО, 3,

Без діла псується сила.
за, між, проти, край,
РОДОВИЙ З праці радість,
КОЛО, З-ПІД, з-перед,
а з безділля смуток.
ПОМІЖ
в (У)> з, за, на, над,

Цілив у ворону, а попав
через, понад, крізь,
ЗНАХІДНИЙ у корову. Гість за поріг,
про, під, по
а вони за пиріг.
незважаючи на
з, за, між, під, попід, Живуть між собою, як риба

над, понад, перед, з водою. П е р е д смертю
ОРУДНИЙ
поміж, у з в ’язку 3, не надихатися, перед
згідно з, слідом за іспитом не навчитися.
Шила в мішку не сховаєш.
МІСЦЕВИЙ в (у), на, о, при, по Н а двох весіллях одразу
не танцюють.
Н ай м е нш е при йм енни ки уж и ваю ться з д авальни м
в ід м ін к о м : н а в з д о г ін вітру, н а з у с т р іч долі, н а п е р е к ір
труднощам.
4 4 7 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я. П іс л я к о ж н о г о в ж и т о г о з п р и й м е н н и к о м
с л о в а , я к о г о він с т о с у є т ь с я , з а п и ш іт ь у д у ж к а х в ід м ін о к .
Без матері (Р. в.) і сонце не гріє.

1. Після дощу сонце засяє. 2. Біжать роки, як вода по камінню.
3. Коло води ходячи, намокнеш. 4. Працює за одного, а їсть за трьох.
5. З вогнем не жартуй, а воді не вір. 6. На долоні волос не виросте.
7. Не знаючи броду, не скачи у воду. 8. Бережи час, бо його за гроші
не купиш. 9. Не позичай розуму в сусіда. 10. З піснею дружити —
ніколи не тужити.
4 4 8 . П е р е п и ш іт ь , п о д а н і в д у ж к а х с л о в а п о с т а в т е в п о т р іб н ій
ф о р м і. В и з н а ч т е в ід м ін к и ц и х ч а с т и н м о в и .
1. Ніжно пахнув бузок біля (хата), черемшина за (тин) цвіла
[Г. Чубач). 2. Через (вода) перекинувся місточок [Я. Щоголів). 3. Між
(верби) тихі левади (Я. Поклад). 4. Розвіються, либонь, ці тучі, як
гримне грім серед (зима) (М. Пасічник). 5. Українське слово
проситься до (ти). Хто його настояв на (ці трави) неба? (М. Шостак).
6. Для (люди) Вітчизна над усе (Ю. Боярунець).
♦ Визначте речення, ускладнене вставним словом, поясніть розділові знаки
в ньому.
♦ Зробіть синтаксичний розбір першого речення.
З а б у д о в о ю п р и й м е н н и к и п о д іл я ю ть н а прості, с кл а д н і
та складені.
П р о с т і : з, за, до, через т а ін.
С к л а д н і , щ о утв о р е н і п о є д н а н н я м п р о с ти х п р и й м е н
ників: понад, попід, посеред, задля, заради, з-за, з-поміж та Ін.
С к л а д е н і п р и й м е н н и к и у т в о р е н і від к іл ь к о х слів: поруч
з; згідно з; незалежно від; у зв'язку з; у вигляді; з метою; на
чолі; незважаючи на та ін.
С кл а д н і п р и й м е н н и к и з в и ч а й н о п и ш у т ь р а з о м [поза,
поперед), л и ш е такі, щ о п о ч и н а ю ть с я із з (із), п и ш у т ь ч е р е з
д е ф і с : з за (із-за), з над, з-під, з поміж, з перед. С к л а д е н і
прийм енники пиш уть о к р е м о .
т и ґ Ф и л и і ІЛ, ^ГЧА-М ГАЧЛИ. Є Л У Ж Ь и В І Ч А Ы И Н И МОВИ
,*аР
4 4 9 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и й м е н н и к и п р о с т і, с к л а д н і т а ск л а д е н і.
1. Хто часто в дорозі, був під возом і на возі. 2. За початок
наприкінці роботи платять. 3. У шевця Данила під кінець роботи
голка згнила (Народна творчість). 4. З метою заохочення членів
драматичного гуртка наказую преміювати їх поїздкою до Львова, а у
вигляді премії видати їм підручники сценічного мистецтва
(з наказу).
4 5 0 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и д іб р а н і з
д о в ід к и п р и й м е н н и к и . В и з н а ч т е з - п о м іж н и х п р о с т і, с к л а д н і т а
с к л а д е н і.
1. ... життя сміливий Прометей зумів ... грому факел запалити
(Г. Чубач). 2. ... людьми я жив і ріс, ... людьми шукав я щастя
(М. Стельмах). 3. Там тополі... полі ... волі (Я. Тичина). 4. Знов тумани
густі... морем пливуть (Г. Чубач). 5. ... дощик, зустрічаємось на площі
(О. Кононенко).
Задля. Од. Поміж, поміж. У, на. Понад. Незважаючи на.

4 5 1 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е с к л а д н і п р и й м е н н и к и . О б ґ р у н т у й т е їх н є
написання.
1. Поля попід небом прослались безкрайні (Б. Грінченко).
2. З-перед очей моїх пропали зелені луки (М. Коцюбинський). 3. Мов
килими, розстеляться городи наперекір традиціям природи
(М. Рильський). 4. Сонце сходить із-за гаю (Б. Грінченко). 5. З-за
фіранки промінчик навскіс (Г. Чубач). 6. Тихим летом неспокій
понад серцем кружля (Б. Корот ич). 7. Три явори з-попід грому
похилились низько (А М ал иш ко).
4 5 2 . З н я в ш и р и с к и , п р и й м е н н и к и , які т р е б а п и с а т и р а з о м і ч е р е з
д е ф іс , з а п и ш іт ь у д в і к о л о н к и .
По/серед, з/понад, із/за, з/поміж, по/між, по/за, з/над, по/над,
з/перед.
1. 3/під старої сторінки життя визирає нова і чиста
(М. Коцюбинський). 2. Із/за церковних білих стін луна високий чистий
дзвін (А Івченко). 3. І промінь з/над гори Батия підводить ранку
прапори (А. К а м ін ч у к ). 4. Далина дивилася з/поміж дерев
помутнілим оком (М. Коцюбинський). 5. Геть видива осінні з/перед
ока! (Р . Лубківський). 6. Сонце тікає з/над Азії, зорі летять на Захід
(В . Квітневий).
♦ Позначте в словах орфограму «дефіс у прийменниках».
4 5 4 . П е р е п и ш іт ь , р о з к р и в а ю ч и д уж ки .
1. Лунає мужня дума (з) над Дніпра, лунає слово й слава України
(М. Рильський). 2. А сонце саме сходить (з) за
Дніпрової кручі (М а р к о Вовчок ). 3. Ось
промінь впав (з) посеред верховіть
(Олег Ольжич). 4. (Із) за гори місяць ясний на
луг поглядає (Л. Глібов). 5. Світив місяць,
світив (з) поза хмари (А. М ет линський).
6. Сходить місяць, гаснуть зорі, (з) за гаю спів
несе луна (М . Старицький). 7. У ту ніч чиєсь
ридання (з) понад озера неслось (Олександр
Олесь). 6. Повій же, вітре, (з) за лиману, мені
на серце спокій принеси! (А. Малиш ко).
М. КАПУСТА ♦ Визначте речення, ускладнене звертанням,
Без слів поясніть у ньому розділові знаки.
У п р и й м ен н и к ах, щ о закін чую ться на п риголосний,

п еред сл овам и, які починаю ться д вом а приголосним и,
з'являється голосний [і] або [о]: .*[/] ш к о л и ; перед[о ] мною.
Якщ о п ри йм енник стоїть між сл ов ам и , п ер ш е з яких
закін чується при голосни м , а д р у ге приголосним
починається, звук [і] з'являється на початку а б о в кінці
прийм енника: будь з і м н о ю ; брат із брат ом.
Поява голосних зв уків у п р и й м е н н и к ах д о п о м а га є
уникати в м овленні збігів кількох приголосних. Це явище
с п р и я є м и л о з в у ч н о с т і україн сько ї мови.
4 5 5 . П р о ч и т а й т е . О б ґ р у н т у й т е п о я в у г о л о с н и х з в у к ів у п р и й м е н н и к а х .
1. Наді мною ліс шепоче, біля ніг струмок біжить (Л. Старицька-
Черняхівська). 2. Травиця зелена зі снігу вилазить (М . Коцюбинський).
3. Ліс у ранковій тиші обтрусить із себе роси (М. Томенко). 4. Дівчатка
падали зо сміху (Григір Тют юнник). 5. А передо мною за хвилями
хвилі аж ген до крайнеба пливуть без упину (Б. Грінченко).
4 5 6 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, в и б и р а ю ч и з д у ж о к п о т р іб н и й при
й м е н н и к . С в ій в и б ір о б ґр у н т у й т е .
1. (З, зі, із) снігу каші не звариш. 2. У вовки (з, зі, із) кобилячим
хвостом не сунься. 3. Й (з, зі, із) зміїної отрути збирають ліки.
4. Спав мені камінь (з, зі, із) серця. 5. Носиться, як баба (з, зі, із)
ступою. 6. Птах (з, зі, із) своїх крил податку не вимагає. 7. Розкіш
приходить (з, зі, із) смаком, а виходить (з, зі, із) болем. 8. Поруч (з,
зі, із) справжнім майстром тремтять халтурники. 9. Ми до них (з, зі,
із) серцем, а вони до нас (з, зі, із) перцем.
♦ Поясніть, чи є взаємозамінними прийменники зі та із.
З а п о х о д ж е н н я м п р и й м е н н и к и п о д іл я ю т ь с я н а н е п о х ід н і
та п о х ід н і
Н е п охід ні прийменники — н а й д а в н іш і, їх н є
п о х о д ж е н н я в ж е н е п р о с т е ж у є т ь с я : в (у), до, без, від(од), для,
з (із, зі, зо, ізо), за, між, по, при.
П о х і д н і п р и й м е н н и к и у т в о р е н і в ід ін ш и х ч а с т и н м о в и :
• ім е н н и к ів : кінець, край, протягом;
• п р и с л ів н и к ів : близько, позаду, мимо;
• п о є д н а н н я м ім е н н и к ів т а п р и с л ів н и к ів із н е п о х ід н и м и
п р и й м е н н и к а м и : назустріч, услід, унаслідок, під час, в
напрямі, неподалік від, відповідно до, залежно від.
4 5 7 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п о х ід н і п р и й м е н н и к и . В і д я к о ї ч а с т и н и
м о в и к о ж е н із н и х п о х о д и т ь ?
1. Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю! (М. Рильський).
2. Я дім збудував і навколо споруди розвів ці плодові, рясні дерева
(М. Нагнибіда). 3. Отут би втомленим, край бистрої води, на килим
посланий з подякою присісти! (М. Бажан). 4. Іду долиною додому
уздовж городів навпростець (О. Довгоп’ят). 5. Самотній сонях вибіг в
поле і все дививсь мені услід (О. Лукашенко). 6. Дурний язик поперед
розуму біжить (Народна творчість).
Відомо, що в текстах телеграм прийменники не вживаються. Складіть
© жартівливу телеграму-вітання, комічний ефект якої ґрунтувався б саме
на відсутності прийменників.
4 5 8 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е , я к и м и ч а с т и н а м и м о в и є в и д іл е н і с л о в а .
С в о ю д у м к у о б ґр ун туй те .
1. Козаки стали в коло, і після третього гуку литавр показалася
старшина з клейнодами (М. Гоголь). 2. Коло річки, коло броду два
голуби пили воду (Народна творчість). 3. Степи простяглися широкі,
ЧЕРНІГІВ.
Із глибини сторіч
степи простяглись навкруги. 4. Вільно, любо! Навкруг мене небо,
степ, Дніпро старий... (Б. Грінченко). 5. Покидала рідний край і сумну
співала: «Не потрібно через край! А по вінця — мало!» (Г. Чубач).
6. Чого ж то зібрались ті люди край брами? (Б. Грінченко).
г- ,г Чи є виділені слова омонімами? Свою думку доведіть.
459. С к л а д іт ь і з а п и ш і т ь р е ч е н н я з і с л о в а м и б л изько, у сл ід т а к ,
щ о б ці с л о в а б у л и т о п р и й м е н н и к а м и , т о с а м о с т ій н и м и
части н ам и м ови.
^ ^ Поруч (де?) стоїть мати і сміється. — Поруч (кого?)

мене стоїть мати і щось каже.
♦ Підкресліть у записаних реченнях члени речення.
Пригадайте назви художніх творів, що містять прийменники. Запишіть
Й І ці назви.
460. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е с п о с і б т в о р е н н я к о ж н о г о з п р и й м е н н и к ів .
1. Сонце срібні павутинки поміж вишнями пряде (О. Довгий).
2. Сонце стояло посеред неба і пекло добре (Б. Грінченко). 3. З-під
сонця вітер молодий і теплий (М. Самійленко). 4. Іржало сонце, як
лошатко чале, десь потойбіч вогненної ріки (Д. Павличко). 5. То не
сон коло вікон, а мряка. Весь час навпроти нас гарчить собака
(Я. Тичина). 6. Крутяться тихо сніжинки круг золотих ліхтарів
(Б. Сосюра). 7. Ходім туди, де ніч ясна і ніжна назустріч вечору іде
(Олександр Олесь). 8. Я буду вперто проти вітру йти (Б. Раєвський).
461. П о я с н іт ь з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів . В и з н а ч т е в ж и т і в н и х
^ п р и й м е н н и к и , у к а ж іт ь н е п о х ід н і т а п о х ід н і.
1. Обернути кругом пучки. 2. Дивитися крізь пальці.
3. Пропустити мимо вух. 4. Воювати з вітряками. 5. Лізти поперед
батька в пекло. 6. Міцно триматися на ногах. 7. Світ крутиться перед
очима. 8. Плювати проти вітру. 9. Поставити під удар.
♦ Складіть і запишіть із п’ятьма фразеологізмами речення.
4 6 2 . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х п р и й м е н н и к и . Р о з б е р іт ь їх у в к а з а н ій
1. Вітер віє, повіває, по полю гуляє, на могилі кобзар сидить та на
кобзі грає. Кругом нього степ, як море широке, синіє. 2. Уздовж
байдака знову походжає пан отаман та на хвилю мовчки поглядає.
3. Літа орел, літа сизий попід небесами...
Із творів Т. Шевченка.
м и К Ф Ф Л и і ІЯ, и к ф и і РАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
П О С Л ІД О В Н ІС Т Ь Р О З Б О Р У П Р И Й М Е Н Н И К А Я К Ч А С Т И Н И М О В И
• Прийменник.
• Який він за будовою: простий, ск ла д ни й чи скла д ени й .
• Який він за походженням: н еп о хід ни й чи похідний (від якої
частини м ови).
• 3 яким відмінком ужитий?
• Особливості написання (якщ о є).
Б іла хата к р а й с е л а , п ід вікн о м к а л и н а (С. Олійник).
ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ПРИИ

—▼-----------------▼------------
К р а й — прийменник, похідний (від іменника), ужитий із родовим
відмінком однини іменника.
П ід — прийменник, непохідний, ужитий із орудним відмінком
однини іменника.
К р а й — прийм., похідн. (від ім.), із Р. в. одн. ім.

П ід — прийм., непохідн., із Ор. в. одн. ім.
463. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и й м е н н и к и , р о з б е р іт ь їх як ч а с ти н у м ови .
Посеред села, поблизу хати, заспівала бабуся Христина. Вона співала
протягом усього життя. Співала дитиною у колисці, згодом біля гусей на
лужку, дівчинкою в обласному хорі, навіть їздила до столиці на фестиваль.
Тепер бабуся Христина співала біля картоплі пісню про чайчине горе. Її
голос підіймався вгору над селом аж до самих пресиніх небес.
Сонце дивилося з неба на Христину і розмірковувало: що то за
народ такий унизу? Він створив на чужині конституцію, телевізію,
підводний човен, гідролітак, гвинтокрил, космічну ракету,
комп’ютер, найвищу мораль, схожу на Божий Закон, написав силу
книг, насадив стільки квітів та дерев на чужих обійстях, котрі до
нього там не цвіли й не давали врожаю.
Що то за народ, що покидав землю батьків та дідів і подавався
шукати щастя в невідомих світах? Здобував собі славу в тамтешніх
краях своєю працею, своїм розумом, своїми чеснотами... А в своїй хаті
він топить безвихідь у сумній пісні, відмовляється від себе самого?
За В. Коренчуком.
♦ Хто з вашої рідні співає найкраще?
Розкажіть про це. У розповіді вживайте
прийменники.
- Порівняйте значення пісні у житті
БШа різних народів, літературу яких ви
вивчали. Підготуйте повідомлення
«Пісня у світовій літературі».
Що ви знаєте про українське
а кобзарство? Підготуйте розповідь
про видатних українських кобзарів.
464. В ід р е д а г у й т е р е ч е н н я . З а п и ш і т ь
ї х у в ід р е д а г о в а н о м у в и гл я д і.
1. Уроки розпочинаються у вісім
тридцять. 2. Із-за зіпсутого будиль
ЧЕРНІГІВЩ ИНА
ника школяр спізнився на урок по Пам’ятник Остапові Вересаю
математиці. 3. Педради відбувають
ся по п’ятницям. 4. Учителі обсуждають наші оцінки по тестових
завданнях. 5. Директор запитав у учня: «Хто твій брат по професії?»
6. Потім вони поговорили за завтрашню погоду. 7. Термінове
повідомлення краще відправляти не по пошті, а по телеграфу.
♦ Визначте вид кожної з допущених помилок.
У дев’ять еодип. О дев’ятій годині.

Г о в о р и т и в » р ід н е м іс т о . Говорити про рідне місто.
Підручник української мови.
Оцінки за диктант.
Гп аа я ч у » Через комп’ютерну помилку.
Учитель за фахом.
И -а д іе л а т и п о п о ш т і. Надіслати поштою.
4 6 5 . З к о ж н о ї п а р и с л о в о с п о л у ч е н ь в и б е р іт ь п о б у д о в а н е
К п р а в и л ь н о . З в и б р а н и м и с л о в о с п о л у ч е н н я м и с к л а д іт ь і з а п и ш і т ь
речення.
1. У двох кроках — за два кроки. 2. Через хвилювання — із-за
хвилювання. 3. Оплата по домовленості — оплата за домовленістю.
4. У дванадцять годин — о дванадцятій годині.
м и к ф и л и і ІН, и к ф и і РАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ М ОВИ
§ 35. СПОЛУЧНИК
466. Прочитайте. Визначте службові частини мови. Яка їхня

роль у реченнях? Що саме вони поєднують?
1. Під’їхав кошовий і похвалив Остапа, промовивши:
«Новий отаман, 'а веде військо немовби старий!»
(М. Гоголь). 2. Козакам були притаманні світлі риси
характеру: щедрість і безкорисливість, військова доблесть
і спритність (Д. Яворницький). 3. Козак співав, бо така
українська вдача і вдача всіх слов’ян: поляків, сербів,
чехів, білорусів, росіян та болгар (О. Ільченко).
♦ Поясніть назву службової частини мови «сполучник».
С П О Л У Ч Н И К — н е з м ін н а с л у ж б о в а ча сти н а
м ови, щ о с п о л уч а є о д н о р ід н і член и речення та
ч асти ни с к л а д н о го речення: Росте душа, пшениця
і спориш (Д. Павличко). Лише борись, а щастя не
втече (Л. Костенко).
Сполучники не м аю ть лексичного
з н а ч е н н я . Вони не є ч л е н а м и р е ч е н н я .
467. Перепишіть. Визначте однорідні члени речення, підкрес
літь їх. Назвіть сполучники, що поєднують однорідні члени.
1. Землю й небо пташки славословлять піснями
дзвінкими (Олександр Олесь). 2. А соловейко на калині то
затихав, то щебетав (Т. Шевченко). 3. Пісня серце тисне і
хвилює кров (В. Сосюра). 4. З птахами та звірами у мене
особливі стосунки. Я розумію їхню мову і подовгу з ними
розмовляю (В. Корнійчук).
♦ Поясніть уживання розділових знаків у реченнях з однорід
ними членами.
468. Перепишіть, на місці крапок уставляючи сполучники.
Однорідні члени речення підкресліть.
1. Добра, любові, честі, шани ще квітнуть квіти ... не
в’януть (/. Коваленко). 2. Мудрість, ... не каламуть хай
осіняє нашу путь (В. Чуйко). 3. Я з Вітчизни зростав, із
роси ... води (П. Перебийніс). 4. Між усмішкою ... плачем
дух протискається плечем (М. Клец). 5. Щире слово ...
добре діло душу ... серце обігріло (Народна творчість).
♦ Поясніть, як ви розумієте зміст двох останніх речень.
БШГОГОД-ДОЮГОВСЬКИИ.
Вежі і стіни
Аккерманської фортеці
469. Прочитайте. У кожному реченні визначте граматичні основи.
Назвіть сполучники, поясніть, що вони поєднують.
1. Обізвалася пісня, і дівчина радісно метнулася їй назустріч
(М. Стельмах). 2. Ми не забудемо пісні, що їх навчала мати (А/. Луків).
3. Доки є пісня, ніхто не захмарить небо моєї душі (Т. Севернюк).
4. Нехай людям лихо сниться, а ми заспіваймо (Народна творчість).
470. Перепишіть речення, підкресліть у кожному граматичні основи.
Визначте сполучники, з ’ясуйте їхню роль.
1. Ластівка день починає, а соловей його кінчає. 2. Ворона за море
літає, та ніхто її там не чекає. 3. Соловейко не співає, якщо їжі він не
має. 4. Сова каже, що її діти найкращі.
♦ Підкресліть усі члени речення. Чи підкреслили ви сполучники? Чому?
З а с в о їм п р и з н а ч е н н я м с п о л у ч н и к и п о д іл я ю т ь н а т а к і
розряди:
• сполучники сурядності, які поєднують
о д н о р ід н і ч л е н и а б о р ів н о п р а в н і ч а с т и н и с к л а д н о г о р е ч е н н я :
Комп’ютери й шаблі однаково минають (І. Павлюк). Одна зоря
спочиває, а друга зоря встає (Л. Кульбак).
• сполучники під ряд ності, які поєдную ть
г о л о в н у й з а л е ж н у ч а с т и н и с к л а д н о г о р е ч е н н я : Бринить
джерело, м о в порвалась струна у бандури (Є. Гуцало).
З а с в о їм з н а ч е н н я м с п о л у ч н и к и с у р я д н о с т і т а п ід р я д н о с т і
п о д іл я ю т ь с я н а г р у п и .
СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ СПОЛУЧНИКИ ПІДРЯДНОСТІ
• єднальні: і ( й ) . • часові: к о л и , я к , д о к и , п е р е д
т а (у значенні і), і ... і, н і ... н і, т и м я к , п іс л я т ого я к ;
а н і ... а н і • причинові: бо , т о м у щ о , ч е р е з
( а н і ... а н і ) ; т е щ о, з а в д я к и т о м у щ о,
• протиставні: а , а л е , т а у з в ’я з к у з т и м щ о;
(у значенні а л е ) , п р о т е , з а т е , • мети: щ о б , д л я т о г о щ о б , а б и ;
однак; • умовні: я к , я к щ о , я к б и ,
• розділові: а бо, ч и , х о ч , к о л и б, к о л и ;
або ... або, чи ... чи, хоч ... хоч, • допустові: хоч, незважаючи
то ... то, не то ... не то, на те що, дарма що, хай;
чи т о... чи то • порівняльні: як, наче, неначе,
мов, мовби;
• з’ясувальні: що, щоб, як
471. Сполучники сурядності й підрядності запишіть у дві колонки.

Але; щоб; немов; та; і; незважаючи на те що; однак; аби; дарма
що; то...то; так що; тому що.
4 7 2 . П ро ч и тай те. В и зн а ч те сп ол учни ки сур яд н о сті та сполучники
п ід р я д н о с т і. П о я с н іт ь в ід м ін н і с т ь м іж н и м и .
1. Кобила за вовком гналась, але сама вовкові в зуби попалась.
2. Були в кози роги, та стерлися. 3. Не кидай перлів свиням, бо вони
потопчуть їх ногами. 3. Лякали щуку, що в озері топить будуть.
4. Свиня не перетвориться на коня, хоч ти надінеш на неї сідло.
5. Надувся, мов жаба під пеньком. 6. Халяви діряві, зате підошви з
дуба. 7. Якби так хотілось, як не хочеться!
♦ З ’ясуйте за таблицею, до якої групи за значенням належить кожен
сполучник сурядності та підрядності.
4 7 3 . П е р е п и ш іт ь , вибираю чи з дуж ок сполучник. С в ій в и б ір
о б ґр ун туй те .
Лютий (і, й) березень; понеділок (і, й) вівторок; субота (і, й)
неділя; новий (і, й) старий; синя (і, й) жовта; Олег (і, й) Сергій;
Оксана (і, й) Олена; тут (і, й) там; Дмитро (і, й) Ярина.
♦ Складіть речення з однорідними членами, що поєднані єднальними
сполучниками. Запишіть його.
4 7 4 . П р о ч и т а й т е п р и с л і в ’я. В и з н а ч т е с п о л у ч н и к и . Д о я к о г о р о з р я д у т а
групи за зн а че н н я м вони н а л е ж а ть ?
1. З вогню та в полум’я. 2. За все він береться, та не все йому
вдається. 3. Цілив у ворону, та попав у корову. 4. По хаті ходить та
дверей не знайде 5. На цукор та мед люди мух ловлять. 6. Зверху
гарно та тихо, та всередині лихо.
♦ Поясніть, як ви розрізнили єднальний і протиставний сполучники та.
♦ Поясніть, що поєднують ці сполучники в кожному реченні.
4 7 5 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и с п о л у ч н и к и .
В и зн а ч те , щ о ці с п о л уч н и к и п о єд н ую ть.
1. Невдаха до моря добереться, ... воно вже висохло. 2. Він ішов
через ліс ... дров не бачив. 3. ... ліс рубають, тріски летять. 4. Не клич
вовка з лісу, ... він і сам прийде. 5. ... усе мати, треба працювати. 6....
ми людям, так люди нам. 7. Іван ... Дем’ян посварились за бур’ян.
♦ Визначте, до якого розряду за значенням належить кожен сполучник.
4 7 6 . З а п и ш і т ь п р и с л і в ’я, д і б р а в ш и з а к ін ч е н н я з д о в ід к и . В и з н а ч т е
с п о л у ч н и к и , з ’я с у й т е їх н ій р о з р я д і г р у п у з а з н а ч е н н я м .
1. Він так працює, як ... . 2. Не тоді коней сідлають, коли ... .
3. Уміє так зробить, що ... . 4. Треба рано вставати, щоб ... . 5. Видно,
що кума пироги пекла, бо... .
Е Н Ш З З З З ^ Вовки ситі, а кози цілі; ворота в тісті; мерзле горить; лиха не
знати; верхи сідають.
246
4 7 7 . Р о з к р и й т е з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів . В и з н а ч т е р о з р я д за
з н а ч е н н я м к о ж н о г о у ж и то го у ф р а з е о л о г із м а х с п о л у ч н и к а .
1. Не тепер, а в четвер. 2. Як гора з плечей звалилася. 3. Пройти
Крим, Рим і мідні труби. 4. Хоч трава не рости. 5. Або пан, або
пропав. 6. Дивиться наче баран на нові ворота.
♦ 3 трьома фразеологізмами складіть речення.
♦ Який сполучник пропущений у підписі до фотографії?
Які фортеці і замки України ви знаєте? Розкажіть про ті з них, де б вам
ЕІІІЗ хотілося побувати найбільше.
ФЕОДОСІЯ (Крим).
Генуезька фортеця ... Чорне море
4 7 8 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е с п о л у ч н и к и с у р я д н о с т і, з ’я с у й т е , д о я к о г о
р о з р я д у з а з н а ч е н н я м к о ж е н із н и х н а л е ж и т ь . В и з н а ч т е , д о я к о г о
р о з р я д у з а з н а ч е н н я м н а л е ж и т ь к о ж е н с п о л у ч н и к п ід р я д н о с т і.
1. Допоки в серці жевріє надія, живе людина, думає і діє (К. Лесьєв-
Лесь). 2. Ми з дороги правди не звертали, хоч не раз були і під конем
(Я. Перебиіїніс). 3. Коли ти маєш перли, розум май і перед свинями не
розкидай (Л. Глібов). 4. Важливість людини залежить від важливості
проблем, що їх вона вирішує в силу обставин чи за покликанням
(Я. Загребельниіі). 5. Де там уже про щось інше думати, як роботи
повні руки? (Панас Мирний). 6. Доволі малої іскринки бува, щоб
просвітліла людська голова, щоб нас охопила турбота не тільки про
хліб та роботу (А. Григорук).
♦ Визначте фразеологізми, розкрийте значення кожного.
К о м у д а в л я т ь п е р е д д р у г и м із р о з д іл о в и х с п о л у ч н и к ів ,
я к щ о в о н и п о є д н у ю т ь о д н о р ід н і ч л е н и р е ч е н н я : Мисливець
уцілить або в білку, або в гілку (Народна творчість) а б о
ч а с т и н и с к л а д н о г о р е ч е н н я (Чи сніг в степу біліє, ч и сонце
сліпить очі? (Б. Грінченко).
М іж ч а с т и н а м и с к л а д н о г о р е ч е н н я п е р е д с п о л у ч н и к а м и
с у р я д н о с т і а б о п ід р я д н о с т і с т а в л я т ь к о м у : День погас, і все
спочило ( Т. Шевченко). А н і птиця не пурхала, а н і вітер не віяв
(Марко Вовчок ).
4 7 9 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е с п о л у ч н и к и , п о я с н іт ь , щ о в о н и п о є д н у ю т ь .
О б ґ р у н т у й т е в ж и в а н н я р о з д іл о в и х з н а к ів .
1. Стара верба то змовкне, то рипить (С. Йовенко). 2. Крізь верби
сонечко сіяє і тихо гасне (Т. Шевченко). 3. Нахиляються верби, щоб із
річки напитись води (В. Раєвський). 4. Дуби гойдались, і тремтіли
клени, вгорнувши небо в стомлені гілки (М. Вінграновський). 5. Так
соковито квітне дика груша, а попід нею жебонить струмок
(М. Руденко).
4 8 0 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в т е п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и . В и з н а ч т е в
реченнях сполучники.
1. Світ широкий та розлогий і скрізь ведуть шляхи й дороги
(Я. Забіла). 2. Вдень і вночі ми по вулиці йшли весело ловлячи звуки.
3. Грім той шалений стогнав і ревів. Весь небозвід то палав то чорнів
(Олександр Олесь). 4. Не вірю я громовідводу коли у вічі б’є гроза. Він
чи у небо пнеться гордо чи низько гнеться мов лоза (П. Перебийніс).
♦ Визначте сполучники сурядності та сполучники підрядності. Поясніть
відмінність між ними.
♦ Визначте розряд та групу за значенням кожного зі сполучників.
З а б у д о в о ю р о з р із н я ю т ь с п о л у ч н и к и :
• п р о с т і : і (й), а, але, чи, бо;
• с к л а д н і , щ о утворені поєднанням в од не слово двох
ч а с т и н м о в и : зате ( за+те), якби ( як+би ), якщо ( як+що );
• с к л а д е н і , щ о у т в о р е н і з к іл ь к о х слів: тому що; через те
що; для того щоб; перед тим як; завдяки тому що; задля того
щоб; унаслідок того що; дарма що; у міру того як; так що.
С кладн і сполучники пиш уть р а з о м : щоб, нібито, проте,
немов, неначебто.
У с к л а д е н и х с п о л у ч н и к а х усі с л о в а п и ш у т ь о к р е м о : та
й, тому що, дарма що, так що, для того щоб, після того як.
Запам'ятайте • к о м у п р и с к л а д е н и х с п о л у ч н и к а х ставлять од ин
раз, п е р е д усім сполучником .
«написання сполучників
разом і окремо»
481. П рочитайте. В и зн ач те сп о л уч
н и к и п р о с т і, с к л а д н і т а с к л а д е н і.
Вона була з глухого українського
села, і вишита сорочка, розмальо
ваний півниками комин, розцяць
кований глек були там речами
такими звичними, що ними займа
лися лише знічев’я, для того щоб
випустити на волю фантазію. Але
присвятити своє життя півникам і
візерункам не наважувався ніхто.
Скільки століть бродило це високе
зухвальство у жилах її бабусь і
прабабусь, щоб отак пружно заграти Галина КАЛЬЧЕНКО.
Катерина Білокур
в душі Катерини Білокур!
Майже все життя вона малювала
тайкома. Колись ховалася від батька й матері, потім від недоброго, а
то й заздрого ока. А такі траплялися після того, як до неї почали
приїздити знамениті люди і її малюнки взяли, щоб показати в
Парижі.
Здається, що квіти на її картинах живуть, по-чаклунському
міняють кольори, наче коріння їхнє навіть тепер сягає чорнозему.
За В. Яворівським.
Складіть за скульптурою опис зовнішності художниці (усно).

* Використайте в описі сполучники.
4 8 2 . П о с п о с т е р іг а й т е з а м о в л е н н я м о д н о к л а с н и к ів т а д о р о с л и х . Я кі
з а б у д о в о ю с п о л у ч н и к и т р а п л я ю т ь с я н а й р ід ш е ? П о я с н іт ь , ч о м у.
4 8 3 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, з н і м а ю ч и р и с к и .
1. Не думай про страх, та/й не буде його. 2. Цей заспіває, так/що
й волос зів’яне. 3. Дарма/що він малий, а й старого навчить. 4. Він
так робить, мов/би мокре горить. 5. Не клади йому пальця в рот,
тому/що одкусить. 6. Жаба — риба, тому/що у воді сидить!
7. Пожалів, як вовк порося: від’їв ніжки та/й усе. 8. Як/що не я і не
попова свиня, то хто ж іще? 9. Така ладна: після/того/як на/двір
вийде, усі пси виють. 10. Для/того/щоб рибку впіймати, маєш рано
встати. 11. Раз на віку спіткнешся, та/й те люди бачать.
♦ Позначте в словах орфограму «написання сполучників разом і окремо».
4 8 4 . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х с п о л у ч н и к и . Р о з б е р іт ь ї х я к ч а с т и н у м о в и у
в к а з а н ій п о с л ід о в н о с т і.
1. Життєві істини прості, неначе батьківські поради. Не все
можливо у житті купити чи продати (Я. Перебиіїніс). 2. Добре ім’я
ліпше за великі багатства, а доброзичливість могутніша за срібло й
золото (з Біблії). 3. Ми спроможні зрушить гори, якщо всі силами
зберемось (В. Климентовська). 4. І допоки житиме на світі пісні
української душа, будемо звеличені й зігріті (В. Бровченко). 5. Тьму
світло переможе, щоб не було негод! (В. Сосюра).
П О С Л ІД О В Н ІС Т Ь Р О З Б О Р У С П О Л У Ч Н И К А Я К Ч А С Т И Н И М О В И
• Сполучник. Що він з'єднує.
• Який він за значенням: с ур я д н о с т і ч и підрядност і.
• Який він за будовою: прост ий, с к л а д н и й чи с к л а д е н и й .
• Особливості написання (я к щ о є ).
В ж е р о з г и н а є т ь с я зігн ут а с п и н а , й п ід в о д и т ь с я н а п о в е н зр іст
л ю д и н а (Ю. Мушкетик).
І З Р А З О К УСН ОГО Р О З Б О Р У СПОЛУЧНИКА
Й — с п о л у ч н и к , з ’є д н у є р і в н о п р а в н і ч л е н и с к л а д н о г о р е ч е н н я ,
с у р я д н о с т і, є д н а л ь н и й , п р о с т и й .
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГОГОЗБОРУ СПОЛУЧНИКА |
Й — с п о л ., з 'є д н . част. с к л . р е ч ., с у р я д н ., є д н ., прост .

4 8 5 . П е р е п и ш і т ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и .
* З р о б іт ь у с н и й р о з б ір с п о л у ч н и к ів я к ч а с т и н и м о в и .
1. Веди ст..жину на батьківщину, не зрадь дороги, що
мати стеле (О.Довгий). 2. Є в людини ст..жка чи дорога, сто
разів в..ртає до порога (А. Малишко). 3. Мій дідусь не
відкривав америк, та належить він усій з..млі
(/7. Перебийніс). 4. Духовність наче озонова п..люстка, що
так бер..жно огортає планету і не дає зруйнувати ж..ття
(Олесь Гончар).
♦ Визначте фразеологізм, поясніть його значення.
§ 36. ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
4 8 6 . П р о ч и т а й т е п о д а н і у д в о х к о л о н к а х п р и с л і в ’я . Я к и м и
ч а с т и н а м и м о в и є в и д іл е н і с л о в а ?
Біда помучить, зате муд- Ворон висміює свиню за

рості научить. те, що чорна.
Щоб біди не мати, треба Що б улітку не вродило,
працювати. зимою не зашкодить.
Якби пес робив, то в Як би руки не працювали,
чоботях би ходив. а розум над ними пан.
Сполучники зате, проте, щоб, якби т р е б а

в ід р із н я т и в ід о д н о з в у ч н и х Із н и м и с а м о с т ій н и х
ч а с т и н м о в и , я к і з п р и й м е н н и к а м и за, про т а
ч а с т к о ю би (б) п и ш у т ь о к р е м о .
487. С кори ставш и сь таблицею , визначте в поданих

реченнях сполучники та од нозвучні з ним и зай м ен ни ки з
прийм енникам и.
ЗАЙМЕННИКИ
СПОЛУЧНИКИ проте, зате 3 ПРИЙМЕННИКАМИ
п р о те; з а те
> Не мають лексичного значення. >Мають лексичне значення.

>Не відповідають на питання. >Відповідають на питання.
►Не е членами речення, >Є членами речення.
т*Можуть бути замінені У Не можуть бути замінені
сполучниками але, однак. сполучниками.
ЛЬВІВ. 1. Індик хоч не співає, зате багато думає. 2. Не за те

Щ об було світло вовка б’ють, що сірий, а за те, що овечку з’їв. 3. Хоч мороз
припікає, зате комарів немає. 4. Хитра людина в’ється, як хмелина:
за що можна вчепиться, за те й держиться. (Народна творчість).
1. Спасибі, вулице, тобі (за)те, що ти в життя моє вростала смугою
для злету (П. Перебийніс). 2. Вікна блідли, (за)те димарі золотило вже
сонце (М. Коцюбинський). 3. Я завжди (за)те, щоб поіменно кожен за
свій вчинок відповів (В. Черепков). 4. Я думаю (про)те, що в мене є, і
не лічу того, чого нема (В. Крищенко).
♦ Визначте речення, ускладнене звертанням. Поясніть у ньому розділові
знаки.
4 8 9 . З в ір я ю ч и с ь із таблицею , п о я с н іт ь написання в и д іл е н и х у
р е ч е н н я х с л ів .
ПРИСЛІВНИК як
СПОЛУЧНИКИ якби, якщ о ІЗ ЧАСТКОЮ би (б)
ТА ЗАЙМЕННИКОМ що
У Не мають лексичного значення. > Має лексичне значення.

У Не є членами речення. > Є членом речення.
> Мають наголос на другому складі. > Має наголос на слові як.
V Можуть бути замінені на копи б.
1. Якби було десять рук, усім би

робота знайшлась. 2. Як би ти не знав
багато, а більше за всіх не знатимеш.
3. Якби ще роги та хвіст, був би
справжній артист. 4. Як би високо
ворона не літала, завжди на гній сяде.
5. Хто б дятла упізнав, якби не довгий
ніс?
Розкрийте зміст прислів’я «Якщо лю биш
дорож и хвилиною ». У відповіді
ж иття ,
вживайте сполучник якщо та прислівник як із
займенником що.
Роздивіться роботу студентів Косівсько-
го інституту декоративно-вжиткового
мистецтва. Доберіть до неї назву, що містить сполучник.
1. Як (би) твої очі не манили зваби, не чини ніколи Батьківщині
зради (Л.Диркавець). 2. І як (би) я людство усе не любив — повторюю з
гордістю сина: «Для мене лишається дивом із див моя Україна*
(М. Луків). 3. (Як) що земля любов’ю не зігріта, то де ж у світі візьметься
тепло? (/. Гнатюк). 4. (Як) що розумного скажете, то й ми послухаємо
Пригадайте зі свого життя випадок, до якого пасувало б прислів’я «Якби
© знав, де впаду, то соломки б підстелив». Розкажіть про нього у класі. У
розповіді вживайте сполучники.
4 9 1 . П р о ч и т а й т е п р и с л і в ’я. З н і м а ю ч и р и с к и , п е р е п и ш і т ь лиш е
р е ч е н н я з і с п о л у ч н и к о м щоб. З в і р я й т е с я з т а б л и ц е ю .
ЗАЙМЕННИК що
СПОЛУЧНИК щоб
3 ЧАСТКОЮ би (б)
>Не має лексичного значення. >Має лексичне значення.

>Не є членом речення. >Є членом речення.
>Може бути замінений на аби.
1. Для того коваль обценьки бере, що/б рук не пекло. 2. Що/б то

був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив? 3. Що/б не
спалахнуло, а горітиме довго. 4. Знала кобила, нащо воза побила —
що/б новий був! 5. Що/б там не казав, а кожне слово наперед
обміркуй. 6. Що/б не трапилось, усе мине.
4 9 2 . П е р е п и ш іт ь , р о з к р и в а ю ч и д у ж к и .
1. Що (б) руки вміли, треба працювати головою. 2. Що (б) вода (не)
принесла, вона ж і забере. 3. Товче воду, що (б) збити масло. 4. Що (б)
у серці (не) таїлось, на лиці усе б відбилось. 5. Як (би) Ганна діло
робила, то взута б ходила. 6. Як (би) (не) замазав лаком, брак
залишиться браком. 7. Як (би) ковбасі крила, кращої птиці (не) було
(б). (Народна творчість).
4 9 3 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и д і б р а н і з д о в і д к и
с п о л у ч н и к и а б о о д н о з в у ч н і з н и м и ін ш і ч а с т и н и м о в и .
1. Козаки голили бороди, ... обов’язково носили вуса (З
підручника). 2 .1, певно, забути давно уже треба ... , що хотілось багато
сказати (В. Раєвський). 3. ... прожить мені сто літ, пішов би в мандри
в білий світ (А. Малишко) 4. ... я не зголоднів, а печеної ріпи б не їв
Проте — про те; якби — як би.
494. П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и т а з н і м а ю ч и
Ш І риски.
1. Ніч кол..хала так ласкаво, про/те не спалося ніяк
(М. Рильський). 2. Дівча стояло і співало про/те, що радості замало
(А. Малишко). 3. Як/би не ви, дж..рела поміж трав, я б від ч..рствої
спраги умирав (М. Сингаївський). 4. Як/би знав я чари, що спиняють
хмари! (/. Франка). 5. Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти! (Леся
Українка). 6. Хоч..ш ти, що/б пісню я для тебе склав? (Олександр
Олесь). 7. Слово дала — не порушу, що/б там в ж..тті не було
(О. Лозова).
П ^ Н Г е н н я | Усний твір-опис зовнішності

людини за картиною
І Читання »Говоріння!
в художньому стилі
495. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п о є д н а н і в т е к с т і т и п и мовлення.
Портрет учителя
Одним із найвідоміших творів Олександра Мурашка є портрет
його дядька Миколи Івановича Мурашка, також знаного
художника. На той час «старий учитель» (так називав себе Микола
Іванович у спогадах) був у похилому віці й фактично відійшов від
справ. Обставини склалися так, що Київську рисувальну школу,
якою він керував протягом багатьох років, було закрито. Проте
художньої діяльності старший Мурашко не полишав. Живучи під
Києвом, Микола Іванович писав живописні етюди на природі. У
київській пресі старий художник виступав з оглядами й критичними
статтями. У музеї Микола Мурашко читав публічні лекції. Крім
того, він працював над книжкою спогадів, підбиваючи підсумки
своєї багатогранної художньої діяльності.
На створеному племінником полотні Микола Іванович постає

мудрим і натхненним. Саме на схилі життя найсильніше проявилося
багатство його душі, мудра зрілість людини, яка багато й плідно
попрацювала.
«Старий учитель» зображений на тлі пейзажу. Його обличчя набли
жене до глядача. Ні жовтуватий відтінок шкіри, ні глибокі зморшки, ні
розкішна сива борода — ніщо не відволікає уваги від очей літнього
чоловіка. Його гострий допитливий погляд проникає в душу. В уважних
очах світиться невгасимий промінь душі, закоханість у життя.
Микола Іванович зображений у простому темному одязі. Чорний
капелюх, низько насунутий на чоло, слугує своєрідним обрамленням
обличчя. Портрет написано так, що увага глядача мимоволі
зосереджується на обличчі старого художника з молодими очима.
Полотно просякнуте вірою в красу й значущість людської
особистості.
За Л. Членовою.
♦ Визначте тему й головну думку тексту. З ’ясуйте його стиль.
♦ Назвіть відомі вам живописні портрети. Кого з українських художників-
портретистів ви знаєте?
Чи може, на вашу думку, фотографія замінити живопис? Фотопортрет
(або фоторобот) — живописне зображення людини? Чого б ви хотіли
навчитися — мистецтва живопису чи мистецтва фотографування?
4 9 6 . Р о з д и в іт ь с я р е п р о д у к ц і ю к а р т и
н и О л е к с а н д р а М у р а ш к а « Д ів ч и н к а в
ч е р в о н о м у к а п е л ю с і» . Д а й т е у с н і
в ід п о в ід і н а з а п и т а н н я :
• Що найперше впадає в око під час
споглядання картини?
• Якого віку, на вашу думку,
зображена на полотні дівчинка?
• Чим гарне її обличчя?
• Який вираз обличчя дівчинки?
• Чи подобається вам її вбрання? Чим?
• Чи тільки чорно-червоне вбрання
контрастує на портреті?
• Чи відповідає серйозний вираз
обличчя дівчинки її вікові?
4 9 7 . З а п о д а н и м н а с. 2 1 8 п л а н о м с к л а д іт ь у с н и й т в і р - о п и с з о в н іш н о с т і
н е в ід о м о ї н а т у р н и ц і з а к а р т и н о ю < Д ів ч и н к а в ч е р в о н о м у к а п е л ю с і» .
Хто позував Олександрові Мурашку для картини, досі не відомо.
Пофантазуйте: де і за яких обставин міг би познайомитися художник з
дівчинкою. Складіть фантазійну розповідь «Так народилася чудова картина».
4 9 8 . З а п л а н о м , п о д а н и м на с. 2 1 8 , н а п и ш іть т в ір -о п и с л ю д с ь к о ї
Я зо в н іш н о с ті з а р е п р о д у к ц іє ю ж и в о п и с н о го п о р тр е та , який ви с а м і
ви брал и.
п п т '- ю к і
§ 37. ЧАСТКА
499. П р о ч и т а й т е . С а м о с т ій н и м и чи с л у ж б о в и м и
ч а с ти н а м и м о в и є в и діле ні с л о в а ? С в о ю д у м к у довед іть.
С п р о б у й т е з ’я с у в а ти р о л ь ц и х с лів у реченнях.
1. Хіба знайдеться на світі така сила, що подужала б
козацьку силу! (М. Гоголь). 2. Чи жила б Україна без кобзи-
бандури? Чи світила б колись нам свободи зоря? Чи без неї
діждалися б ми Кобзаря? (/. Коваленко ). 3. Хай проміння
б’є у сонні очі! Світлом виміряється життя (Я. Перебийніс).
4. Н е люблю каламутного слова (Л. Костенко).
♦ Які з виділених слів слугують для творення способів дієслова?
Для висловлення заперечення? Для оформлення запитання?
Ч А С Т К А — с л у ж б о в а ч асти н а м ови, яка
слугує д л я тв о р е н н я гр а м а ти ч н и х ф орм,
висловлення зап ер е че ння а б о ж надає
реченню ч и о к р е м и м й ого членам
д о д а т к о в и х в ід т ін к ів з н а ч е н н я .
З а п р и з н а ч е н н я м ч а с т к и п о д іл я ю т ь н а
та кі р о з р я д и :
' ф о р м о т в о р ч і , щ о утворю ю ть ф орми
д іє с л ів у м о в н о г о т а н а к а з о в о г о с п о с о б у : би
(б ), хай , н е х а й ;
' з а п е р е ч н і , які п е р е д а ю т ь зап ер е че н н я:
не, ні, а н і;
п и т а л ь н і, що оф орм лю ю ть п и тал ьні
р е ч е н н я : чи, хіба, н е в ж е ;
• м о д а л ь н і , щ о н а д а ю ть реченням аб о
с л о в а м п е в н о г о в ід т ін к у : як , а т о ж , як ра з, це,
то, навіт ь, лиш е, а ж , ж т а ін.
Ч а с т к и н е м а ю т ь с а м о с т ій н о г о л е к с и ч н о г о
зн ач ен н я. В о н и не є ч л е н а м и речення.
У р е ч е н н я х п и та л ь н і і м о д а л ь н і частки н е
п і д к р е с л ю ю т ь : О н з ір к а н а н е б і пролеж
т іл а (В . Сосю ра).
Ф о р м о т в о р ч і ч а с т к и п ід к р е с л ю ю т ь р а з о м
ІЗ ДІЄСЛОВОМ , з я к и м в о н и у т в о р ю ю т ь ф о р м у
у м о в н о го а б о н а к а з о в о го способу:
с м ієт ь с я в сім б л а к и т ь ! ( Б. Грінченко).
З а п е р е ч н і ч а с т к и п ід к р е с л ю ю т ь р а з о м зі
ЛЬВІВЩИНА. с л о в а м и , з я к и м и в о н и п о в 'я з а н і з а зм істом : Н е
Будушо-тпхи храм вм ирає душ а наш а, н а м и в а є воля ( Т. Шевченко).
5 0 0 . П р о ч и т а й т е . З - п о м іж в и д іл е н и х ч а с т о к в и з н а ч т е ф о р м о т в о р ч і,
з а п е р е ч н і т а м о д а л ь н і.
1. Не поміча хвилин людина, а час прудкий свій килим тче
(Д. Луценко). 2. Я жив би двічі і помер би двічі, якби нам два життя
було дано (М. Бажан). 3. Н ехай бездомного не мучить туга! І знайде
хай собі самотній друга! (О. Черненко). 4. Х ай братерством, щирими
трудами Вкраїна воскресне! (/. Франко). 5. Життя — це шлях, що
переходить в шлях ( Д . Павличко). 6. Це поезія, вірші? Чи тільки
с.грва? (Л. Костенко).
5 0 1 . З а п и ш і т ь ф о р м о т в о р ч і, з а п е р е ч н і й м о д а л ь н і ч а с т к и у т р и к о л о н к и .
Лише, нехай, ні, вже, оце, би, не, хай, навіть, ані.
5 0 2 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , п ід к р е с л іт ь у н и х ч л е н и р е ч е н н я .
ь и л м ; ^ Нехай же співає діброва! (П. Гіеребийніс).

1. Хай тішать серце рідний степ, зелена стежка (Я. Перебийніс).
2. А як я легко б полетів над рідною землею! (Олександр Олесь).
3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Хіба
не бачите, як небо голубіє? (Олександр Олесь). 5. То не вогнем палає
кущ калини, то на вітрах душа моя горить (М. Гурець).
♦ Чи в усіх реченнях ви не підкреслили частки? Поясніть.
♦ Зробіть усний синтаксичний розбір останнього речення.
5 0 3 . П р о а н а л із у й т е т а б л и ц ю . У п о д а н и х п іс л я н е ї р е ч е н н я х в и з н а ч т е
м о д а л ь н і ч а с т к и , з ’я с у й т е , д о я к о ї г р у п и з а з н а ч е н н я м к о ж н а з н и х
належ ить.
ГРУПИ МОДАЛЬНИХ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ:
ГРУПА ЗА ЗНАЧЕННЯМ РОЛЬ У МОВЛЕННІ ЧАСТКИ
ат ож , еге, т а к , а якж е,
СТВЕРДЖУВАЛЬНІ СТВЕРДЖЕННЯ ДУМКИ
авж еж
ПІДСИЛЮВАЛЬНІ ПІДСИЛЕННЯ ДУМКИ я к , т а , щ о за , щ о т о
н а в іт ь , х о ч , х о ч а б, аж, же,
ВИДІЛЬНІ ВИДІЛЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІВ уж е, т а к и , т іл ь к и , л и ш е
( л и ш ), л и ш е н ь
ВКАЗІВНІ ВКАЗІВКА ось, це, оце, т о, он, осьде
СПОНУКАЛЬНІ СПОНУКАЮТЬ ДО ДІЇ бо, но, н у

г іч-»г ч - и ; і \_<і і л , г м ч ' ї л . V-.» I 7 л ч о ^ /О І *1АЧ.1К1ПК1 М У С И
1. Як швидко дні легкі промчали! (В. Сосюра). 2. Що за золота у вас

дитина! (А. Тесленко). 3. Я ж розжилася на власний імідж
(О. Забужко). 4. В небесах цвіте хмарина лиш едина, лиш едина
(Я. Перебийніс). 5. Лишилося тільки десять хвилин (А/. Коцюбинський).
5 0 4 . У в е д іт ь у р е ч е н н я в и б р а н і з д о в ід к и м одальні ч астки .
О б ґр ун туй те р ол ь цих часто к у реченнях.
М іМ сТ.Г ^ . Л е г к о в очерет і д у д к и робит и. — В очерет і л и ш е дудки

л егк о робит и.
1. По бороді текло, а в рот не попало. 2. Як заспіває, то волос
в’яне. 3. Плив, плив, а при березі втопився. 4. Посиділи в гостях на
призьбі знадвору. 5. Заховався в закапелку, а хвостика видно. 6. Не
клади пальця в рот, бо відкусить.
и ш м і д ь Навіть, оце, осьде, якраз, аж, тільки.
♦ За таблицею з ’ясуйте, якого саме відтінку значення внесла в речення
кожна з часток.
5 0 5 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и . В и з н а ч т е ч а с т к и ,
з ’я с у й т е р о з р я д к о ж н о ї з а п р и з н а ч е н н я м . В и з н а ч т е г р у п у м о д а л ь н и х
часто к за значенням .
У народній моралі особливо пл..калися такі ось ч..сноти: честь і
г..дність. Чи не найбільше шанувалося почуття національної
г..дності, відраза до ф..зичного й духовного рабства. Ще більшим
бе..честям вважалася національна зрада й зречення рідної мови.
Відцуратися рідної мови означало позбутися закодованих у ній
добра, правди, честі, щ..рості. Зрікш..сь цих якостей, людина
втратила б не лише кровні зв’язки з народом, але й власний
моральний корінь.
З підручника народознавства.
♦ Поясніть розділові знаки у реченнях з однорідними членами.
«г / Розкажіть, які чесноти ви хотіли б виховати в собі. У відповіді вживайте
> частки.
5 0 6 . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х ч а с тк и . Р о з б е р іт ь їх як ч а с ти н у м о в и у
1. Чи я не знівечив чужого слова? Чи не забув, як гомонить
діброва? (М. Сингаївський). 2. Нехай не падає прокляття на наше
прізвище родинне, нехай же, сину, довіряє твоєму підпису людина
(Я. Перебийніс). 3. Лише у рідній пісні ми живі, живі у слові рідного
народу (Я. Перебийніс). 4. І, на жаль, людської доброти часом у житті
таки замало (Д. Луценко).
ПОСЛІДОВНІСТЬ РО ЗБ О РУ ЧАСТКИ ЯК ЧАСТИНИ м о в и
• Частка.
. До якого розряду за значенням належить.
• Група за значенням (для модальних).
• Особливості написання [якщ о є).
У б о ю с т р а ш н и й н е в о р о г , а в ід с т у п н и к ( П. П е р еб и й н іс ).
Н е — част ка, з а п е р е ч н а , з ім е н н и к о м п и ш е м о о к р е м о .
Н е — част ., з а п е р е ч . , з ім . п и ш е м о о к р е м о .
5 0 7 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и . Ви зн ачте
І ч а с т к и , р о з б е р іт ь ї х я к ч а с т и н у м о в и .
1. Коли Вкраїну люди пок..дають, хіба вони не відають, не
знають, що за морями відшукати щастя, л..шивши рідну вотчину, не
вдастеся? (М. Луків). 2. То як же нам жити на рідній з..млі, щоб люди
довіку щасливі були, щоб мова народу в повазі була, від роду до роду
між нами ж..ла? (Ф. Тишко). 3. Коли б ми здружені були, як мати і
слухняні діти, ж..ли б ми вільні, наче віт..р, і не було б на нас хули
(М. Кондратенко).
| Зв'язне мовлення 1 Вибірковий усний переказ тексту

| Читання*Нзворіння~] художнього стилю
508. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е , я кі т и п и м о в л е н н я п о є д н а н о в т е к с т і.
Лісовик
Козак Андрій Ярчук в’їхав у ліс. Дороги не було видно. Земля під
високими соснами була всипана глицею. Під копитами Орлика
голкй ворушилися, шурхотіли, наче змії.
Раптом хитнулися сосни. Звук, що народився при тому, мало
скидався на звичайний лісовий шурхіт. Скоріше це нагадувало
дихання велетня.
м и г Ф и л и і ІМ, и г ф и і КАФІМ. СЛУЖЬОВІ ЧАСТИНИ м о ви
Андрій зробив коліньми ледь помітний порух, і Орлик

слухняно спинився. Дерева зрушили з місця й стали
навколо щільним частоколом. Тепер між стовбурами
неможливо було ні на коні проїхати, ні пішому
протиснутися.
В одному місці дерева посунулися, пропускаючи
чоловічка. Точніше, це тільки спереду можна було
прийняти за чоловічка ту істоту. Була вона з колоди та
гілок, укритих хвоїнками. Чоловічок спритно скакав на
однісінькій нозі з шістьма різномірними пальцями,
допомагаючи собі при цьому руками. Тією, яка коротша,
він розмахував у повітрі, а довшою спирався на землю.
Листя папороті звішувалося в чоловічка з маківки на
і зразок козацького оселедця. Метелик «павичеве око»

сидів над сучечком, котрий правив чоловічкові за носа.
Той метелик широко розкинув свої крила з великим оком
на кожному. Таким чином він заміняв чоловічкові
справжні очі.
І Чоловічок незграбно вклонився. Метелик склав крила
■ й знову розгорнув їх.
— Хочу літати, — сказав чоловічок. — Коли на коні,
Ш то майже летиш.
Андрій зрозумів, що Лісовикові припав до вподоби
Сергій КОНЕНКОВ. Орлик.
Лісовик
— Хоч виведи мене з лісу, — попрохав він.
Дерева розступилися, пропускаючи їх. Рослини
навіть вишикувалися двома рядами, вказуючи путь. Невдовзі
підійшли до краю лісу. Попереду був степ.
По-особливому свиснувши Орлику, козак пригнувся, і вони
полетіли. Зупинилися на високій могилі, куди Лісовик уже ніяк не
міг дістатися. Поплескавши коня, Андрій спокійно рушив далі.
За В. Пузієм.
♦ Визначте тему й головну думку тексту.
♦ Визначте в тексті частки. Поясніть їхню роль.
♦ Прочитайте текст мовчки. Складіть і запишіть план опису зовнішності
Лісовика. За планом перекажіть опис зовнішності.
пі Поясніть значення портрета в художній літературі. Пояснення
Сі І і З ілюструйте прикладами з вивчених на уроках літератури художніх
творів.
П О П Р А Ц Ю Й Т Е В Г Р У П А Х ! З уяви складіть опис зовнішності однієї з
фантастичних істот: русалки річкової, русалки польової, польовика чи
домовика.
§ 38. ПРАВОПИС ЧАСТОК
509. П рочитайте подані в д вох колонках речення. С п р о б уй те поясн ити
н а п и с а н н я в и д іл е н и х ч а с т о к із с л о в а м и ч е р е з д е ф іс а б о о к р е м о .
А докопаюсь-таки до щастя. Щастя не шукають, а таки

А. Малишко. здобувають.
Люди чогось не так-от швидко Народна творчість.
ростуть, як їм би хотілося. Зимова от чорнішає земля.
М. Стельмах. Є. Маланюк.
Я к щ о ч а с т к и бо, но, то, от, таки с то я т ь б е з п о с е р е д н ь о п іс л я

слів, д о я к и х в ід н о с я т ь с я , їх п и ш у т ь із ц и м и с л о в а м и ч е р е з
д е ф і с : Будуємось, будуємо-таки (М. Влад). Я к щ о ж ц і ч а с т к и
сто я ть н е в і д р а з у п іс л я т а к о г о с л о в а , ї х п и ш у т ь о к р е м о : І
ми таки прийдем (А. Малишко).
Т а к с а м о о к р е м о п и ш у т ь ч а с т к и бо, но, то, от, таки, я к щ о
м іж н и м и й с л о в а м и , з я к и м и в о н и п о в 'я з а н і, с то їт ь ін ш а
ч а с т к а : сказав же таки.
Ф о р м о т в о р ч і ч а с т к и п и ш у т ь з у с і м а с л о в а м и т іл ь к и
о к р е м о : прочитав би, сказала б, хай буде, нехай скажуть.
ОРФОГРАМА
«написання часток
окремо і через дефіс»
5 1 0 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е ч а с т к и , п о я с н іт ь їх н є н а п и с а н н я .
1. Ми на Вкраїні — таки український народ, а не просто
населення, як це у звітах дається (В. Баранов). 2. Світ мені
усміхається тепло, і розлуки немає-таки (Я. Перебийніс). 3. І, на
жаль, людської доброти часом у житті таки бракує (Д. Луценко). 4. А
людина, що з совістю у злагоді, то ж таки людина, а не бутафорія!
(Олесь Гончар). 5. А я ж таки козацького роду-плоду, то й не звик ще
потурати на пригоду (М. Вороний). 6. Горе наше — житня каша. З’їв
би й таку, та не личить козаку (Народна творчість).
♦ Поясніть правопис частки у підписі до фотографії на сторінці 256.
5 1 1 . П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и . П о я с н іт ь н а п и с а н н я ч а с т о к .
1. Який/бо ти, дідусю, став суворий! (Леся Українка) 2. Якби/то я
міг повернути неповторную юність мою! (В. Сосюра). 3. Діду, ви
р г м и г Ф и л и і ІЯ, ОРФОГРАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ м о ви
- 1
старомодні. А розправте/но плечі. Де ж це видано, діду, так/бо діло

не піде! (П. Перебийніс). 4. Якби, якби/то юність знала, а старість
мудрая могла! (В. Сосюра). 5. Отак/бо, друже мій великий, усе минуле
ожива (А. Малишко). 6. Правда/бо чиста, й добро із красою з’єдналися
щільно (В. Грінченко). 7. Гори! Які/ж/бо ви високі! (В. Касіян).
♦ Позначте в словах орфограму «написання часток окремо і через дефіс».
♦ Визначте речення, ускладнені звертаннями. Поясніть у них розділові знаки.
♦ Складіть розповідь про свого дідуся або бабусю. Уживайте різні за
значенням частки.
5 1 2 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, на м іс ц і к р а п о к у п и ш іт ь д іб р а н і з д о в ід к и
частки .
1. До торби грамоти додай-., мішок розуму. 2. Не так-., він діє, я
словами сіє. 3. Сиди-.., Тетяно, ще зовсім рано! 4. Улита їде —
колись-., буде.
Бо, но, то.
Які з часток синонімічні? Свою думку доведіть.
513. П е р е п и ш іт ь , р о з к р и в а ю ч и д уж ки .
1. Ну (бо), дощику, полий, вербенятам личка вмий!
(О. Пархоменко). 2. Синичка малесенька, наче колібрі, якось (то)
існує в своєму калібрі (І. Драч). 3. А ти б, метелику, не дуже (то)
гордився, бо ти недавно сам із гусениці вродився (Л. Боровиковськиіі).
П і д с и л ю в а л ь н у ч а с т к у же (ж) п и ш у т ь в ід сл ів о к р е м о :
А час п р а ц ю є все ж т а к и н а н а с ( Г. Коваль).
Я к щ о ж (же) в х о д и т ь д о с к л а д у с п о л у ч н и к а а б о ч а с тк и , то
її п и ш у т ь зі с л о в о м р а з о м : т еж .
1. Пригадую Мадонну Рафаеля. Мистецтво вічне, вічне/бо життя
(Д. Павличко). 2. Я не люблю людей двомовних, в людини ж/бо —
один язик (В. Сосюра). 3. Дай/бо, вечоре, на вечерю хліба чорного
окраєць (М. Нагнибіда). 4. Я ж/бо не дуже, а я собі збоку, тільки
трішки поп’ю я весняного соку (А. Малишко).
♦ Визначте речення, ускладнене звертанням, поясніть у ньому розділові знаки.
515. П е р е п и ш іт ь , зн ім а ю ч и р и с к и т а в с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і літери.
1. Ти не лякайся/бо, що свої ніженьки вмоч. .ш в холодну росу
(М. Старицький). 2. Уже/ж/бо в..сна, Андрію, ходім джер..ло копати!
(А. Малишко). 3. Дівчино, дівчино, що робити, скажи/но (О. Маковеи).
4. Я спитав/таки сусіду про Ганнусю (Т. Шевченко). 5. Галя забулася
коротеньким сном до ранку, тут/таки коло вікон..чка (Марко Вовчок).
I З в ’язне мовлення О п о в ід а н н я
[Г о в о р ін н я * П и с ь м о за п од ан и м сю ж етом
О П О В І Д А Н Н Я — н е в е л и к и й р о з п о в ід н и й х у д о ж н і й т в ір
п р о о д н у ч и к іл ь к а п о д ій у ж и тт і п е р с о н а ж а , щ о в ід іг р а ю т ь
в а ж л и в у р о л ь у й о г о д о л і.
Д л я т в о р ів ц ь о г о ж а н р у х а р а к т е р н і : п р о с т а б у д о в а
( к о м п о з и ц і я ) ; о д н о л і н і й н и й с ю ж е т ; н е в е л и к а к іл ь к іс т ь
п е р с о н а ж ів ( д ій о в и х ос іб ).
П о д ії, п р о я к і й д е ть с я в о п о в ід а н н і, з в и ч а й н о в і д б у в а ю т ь
ся п р о т я г о м н е в е л и к о г о в ід р із к а ч а с у .
У л а н ц ю г у з о б р а ж е н и х в о п о в ід а н н і п о д ій в и д іл я ю т ь т а к і
ч а с ти н и :
ЕІІІ2 5 1 6 . П р и г а д а й т е к о т р е с ь із в и в ч е н и х н а у р о ц і л іт е р а т у р и
о п о в ід а н ь . В и з н а ч т е в н ь о м у з а в ’я зку, к у л ь м ін а ц ію т а р о з в ’я зку.
З ’я с у й т е т е м у о п о в ід а н н я т а й о г о г о л о в н у д ум к у. Я к и й т и п м о в л е н н я в
т е к с т і ц ь о г о о п о в ід а н н я є о с н о в н и м ?
517. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В ГРУПАХ! На осн ові под ан ого сю ж ету

с к л а д іт ь о п о в ід а н н я .
З А В ’Я З К А
Д о в ’я з н и ц і п р и їх а в п ан , щоб за б ра т и
с в о їх з а а р е ш т о в а н и х за н еп о к о р у
к р іп а к ів д л я робот и в полі, щоб, мовляв,
А не їл и да рм а хліба. Д а в н а ч а л ь н и к о в і
т ю рм и хабара. Р о з п и с а в с я за д есят ьо х
з в іл ь н е н и х к р іп а к ів у т ю р е м н ій к н и з і і
п іш о в собі геть.
V" КУЛЬМІНАЦІЯ
ч П р и б іг п е р е л я к а н и й т ю р е м н и й п и с а р із
кни гою , у н ій п ід п и с — « К а р м е л ю к » .
Н а ч а л ь н и к зо м л ів з п ерел яку. З а
К а р м е л ю к о м сп о р я д и л и погоню.
І Василь ТГОПІНІН. І Р ОЗ В’Я З К А

І Український селянин 1 К а р м е л ю к а з і зв іл ь н е н и м и
1------------------------------------------- 1 а р е ш т а н т а м и т іл ь к и й бачили...
Що вам відомо про історичну особу — Устима Кармелюка? Які твори
Й мистецтва про Кармелюка вам відомі?
Роздивіться репродукцію полотна В. Тропініна «Український селянин».
Існує легенда, що художникові позував сам Кармелюк. Повторіть
складене вами оповідання ще раз, увівши до його тексту опис зовнішності
(портрет) народного месника. Чи «виграло» від цього оповідання? Яка роль
портрета у художньому творі? Оповідання запишіть. Доберіть до нього
заголовок.
5 1 8 . С к л а д іт ь ф а н т а с т и ч н е о п о в ід а н н я п р о в а ш у з у с т р іч з
ін о п л а н е т я н и н о м . П р а ц ю й т е у т а к ій п о с л ід о в н о с т і.
• Сформулюйте тему майбутнього оповідання. Обміркуйте його головну думку.
• Подумайте, де й коли будуть відбуватися події, про які йтиметься в
оповіданні, хто стане його персонажами.
• Накресліть таблицю за зразком, поданим у вправі 517. Обміркуйте
за в’язку, кульмінацію та розв’язку майбутнього оповідання, заповніть
таблицю.
• «Проговоріть» оповідання спочатку в своїй уяві, потім запишіть його на
чернетці.
• Складіть опис зовнішності одного з персонажів вашого оповідання. Уведіть
цей опис у записаний на чернетці текст.
• Відредагуйте текст вашого оповідання.
• Доберіть до оповідання цікавий заголовок.
• Перепишіть оповідання до зошита.
завд ання“ « сам оконтролю і

---------------- V ----------- --------------V 1
н Чим відрізняються службові частини мови від самостійних?

►►3 якою частиною мови найчастіше вживаються прийменники?
Поясніть назву цієї частини мови.
►►Які прийменники називають простими, складними, складеними?
►►Які прийменники пишемо разом, окремо, через дефіс?
►►Яка роль сполучників у мові?
►►Що є підставою поділу сполучників на сурядні та підрядні?
►►Яка роль у мові часток? Наведіть приклади.
Які частки називають формотворчими? Модальними?
►►Які правила щодо написання частки не стосуються всіх частин
мови?
►►Розкажіть, яку угоду могли б укласти самостійні та службові
частини мови. Укажіть права та обов’язки кожної зі службових
частин мови.
| Зв'язне мовлення | К онтрольни й переказ тексту,
І Ч итання • П и сь м о | м іс т и т ь о п и с з о в н іш н о с т і
т лю дини
519. П р о ч и т а й т е т е к с т . В и к о н а й т е п о д а н і п іс л я н ь о г о з а в д а н н я .
Северин Наливайко
Не міг Северин забути Настю. Не міг забути, як на одній зупинці
недалеко від Дністра він улаштував огляд своєму війську. Гетьман
сповільна пішов уздовж козацької лави, дійшов до краю, спинився.
Щ о це?
Цей юнак низькорослий, він удвічі нижчий за списа. Постать у
нього не по-чоловічому тендітна й струнка. На безвусому рум’яному
личку блищать сині очі. На ратищі списа біліють крихітні рученята.
Розгублено та винувато дивиться хлопчина на гетьмана.
Зібравши сотників, Наливайко віддав наказ про напрям дальшого
руху. Тоді повернувся назад, ще раз пильно глянув на юнака. Невже
дівчина?
Помітив, як затремтіли в «козака» руки й сполотніло обличчя,
але змовчав. Лише в наметі, куди покликав дівчину, дав волю
своєму гніву.
По блідих щоках дівчини текли сльози. Сині очі проникали в
душу, породжували в гетьмана співчуття.
Настя розповіла, що родом із Гусятина. Пан шаблею рубонув її
батька за непокору. Настю наказав віддати заміж за старого
конюха. Напередодні вінчання дівчина втекла до козацького
війська.
Звісно, того ж дня Северин випровадив її з війська. Війна — не
жіноче діло. Та хіба міг він забути розповідь дівчини, її схвильо
ваний голос, сині очі?
За якийсь час Наливайкові передали полотняний вузлик. Там
лежали вишивана сорочка й барвистий рушник. Усе це передала
гетьманові Настя, щоб Україну визволяв, на дорогу звитяги ставши.
За В. Кулаковським.
♦ Лексичні значення виділених слів з'ясуйте за словничком.
♦ Поясніть, що символізує рушник. Чому саме його дарують мандрівникові
або воїнові?
♦ Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті. Який основний, який —
другорядний? З ’ясуйте стиль тексту.
♦ Складіть і запишіть план тексту. За планом напишіть докладний переказ.
В'
§ 39. Н Е і Н І З Р ІЗ Н И М И Ч А С Т И Н А М И М О В И
5 2 0 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х ч а с т к у не т а с л о в а з п р е ф ік с о м
не-.
1. До серця горнеться неспокій, немов до берега прибій (Г. Чубач).
2. Нам не слава потрібна, не тучі, а ясна неозора блакить
♦ Якими частинами мови є слова з префіксом не та слова, які з часткою не
пишуть окремо?
♦ Розкажіть про написання не іменниками, прикметниками та прислівника
ми. Звіртеся з таблицею.
НЕ З ІМЕННИКАМИ, ПРИКМЕТНИКАМИ, ПРИСЛІВНИКАМИ

Не ПИШУТЬ РАЗО М (не є префіксом), ЯКЩО:
додаванням не утворюються слова

слово не вживають без не з протилежним лексичним значенням
(їх можна замінити синонімами):
Н е у к , н ев га м о в н ий, незаб аром щ а с т я — н е щ а ст я ( біда )

в е л и к и й — н е в е л и к и й (м а л и й )
в и с о к о — н ев и со к о ( н и з ь к о )
Не ПИШУТЬ ОКРЕМ О (не є часткою), ЯКЩО:
у реченні є протиставлення не стосується присудка

Л ю б л ю не т и ш у , а п о л іт ( Г. Ч убач). Я не с х о ж и й н а с у х у п уст ел ю
5 2 1 . З - п о м іж п о д а н и х с л ів в и п и ш іт ь ті, щ о не в ж и в а ю т ь с я б е з не.
Р о з б е р іт ь ці с л о в а з а б у д о в о ю .
Необхідність, неуважний, нещодавно, ненадовго, неписьменний,
ненапад, нетерплячка, незлостивий, нелад, немовля, немічний, не-
266
змірний, неповноцінний, невід, невтомно, непоборний,
непрацездатний, незабаром, несмачний, нестача.
♦ Якими частинами мови є виписані слова?
5 2 2 . П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и . П о з н а ч т е в с л о в а х о р ф о г р а м у «не з
іменниками, прикметниками, прислівниками».
І. Я до не/стями люблю Україну, вишивку гарну, червону калину.
(Я. Ковальова). 2. Художник має бути не/вмирущим (В. Сторожук).
3. Мене, як не/мовлятко, сповиває і тісно в’яже музика сумна
(Д . Павличко). 4. Нам був не/нависний злодійський лад
(А/. Тарновськиіі). 5. Не/квапом плуганиться вечір (Є. Гуцало).
5 2 3 . П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь н а п и с а н н я з не в и д іл е н и х с л ів .
1. Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
(/’. Сковорода). 2. Приємно перестать із недругом сваритись.
(Я. Куліш). 3. Недалеко вже нам до Європи, це Європі далеко до нас.
(В. Мордань). 4. Я світ обійшов, я своїми руками неправду боров, на
двобої йдучи. (Яр Славутич).
5 2 4 . П е р е п и ш іт ь , п о д а н і в д у ж к а х с л о в а з а м ін ю ю ч и на с а м о с т ій н о
д іб р а н і с и н о н ім и з не.
1. Найкращих літ бажаю другу, не лаю (ворогів) за зло.
(Я. Засенко). 2. Як же (злим) бути, коли небо таке голубе!
(В. Свідзинськии). 3. (Коротко) буде та зима, що почалася в квітні.
(Д. Павличко).
5 2 5 . П е р е п и ш іт ь п р и с л ів ’я, з н ім а ю ч и р и с к и .
1. Де не/згода, там часто шкода. 2. Не/велика біда, що минула
середа. 3. Не/рідко смішний початок завершується слізьми.
4. Вмить ні/чого не/буває, все не/легкої праці чекає. 5. То не/щастя,
як дощ у жнива вдасться.
5 2 6 . П е р е п и ш іт ь , з а в е р ш у ю ч и к о ж н е з п р и с л ів ’їв . З а п о т р е б и в и б е р іт ь
п о т р іб н е с л о в о з д о в ід к и й п о с т а в т е й о г о у п о т р іб н ій ф о р м і.
1. Будь не упертим, а ... . 2. Хата славна не убранням, а... . 3. Міста
тримають не стіни, а ... . 4. І тварина любить не тряску, а ... .
5. Годують не сокира, не вила, не таця, а... .
Е Ш Е Е З^ Частування, ласка, відвертий, люди, праця.
5 2 7. П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и .
1. Не/гнів, а ніжність — наша вічна сила (О. Теліга). 2. Ми на
покуті в серці садовим не/зло, а добро (Є. Гуцало). 3. Людині для
польоту потрібна сила духу, а не/'пір’я (О. Ільченко). 4. Поезія — це
не/дорога, а прірва почуття (/’. Чубач). 5. Не/сум, а жаль мене бере
великий (//. Куліш).
5 2 8 . П е р е п и ш іт ь . П ід к р е с л іт ь у к о ж н о м у р е ч е н н і г р а м а т и ч н і о с н о в и .
1. Не збирається бандура помирати, їй ніякі примхи моди не
страшні (Я. Перебиішіс). 2. Я не одинокий, бо зі мною спів. (В. Сосюра).
3. Брехня не солодка, а правда гірка (Г. Чубач). 4. Село моє не
знамените, та вдача горда у села (Я. Перебийніс). 5. Ми не бездольні
на отчій землі (Б. Гей). 6. У великому світі я дуже маленька. Але без
краплини не повна ріка (Г. Чубам).
♦ Поясніть написання не з виділеними словами.
5 2 9 . П р о ч и т а й т е . П о я с н іт ь н а п и с а н н я не з д іє с л о в а м и . З а п о т р е б и
з в е р н іт ь с я д о п а р а г р а ф а 6.
1. Я не люблю, коли кричать, ненавиджу, коли лякають
(Б. Коротим). 2. Хай крутиться собі часу машина, не вивітрить із нас
добра й тепла (Д. Біл оус). 3. Висока думка в’юниться не вміє
(Л. Кост енко). 4. Незчулися, як і зима минула (П а н а с Мирний). 5. Як
тебе немає поруч, веселіш тоді мені (В. Симоненко).
♦ Позначте у словах орфограму «не з дієсловами».
530. П О П Р А Ц Ю Й Т Е В П А Р А Х! П рочитайте. З н явш и рис
в и п и ш іт ь т іл ь к и т і р е ч е н н я , щ о м іс т я т ь д і є п р и к м е т н и к и , які
п и ш у т ь с я з не р а з о м . З а п о т р е б и з в е р н іт ь с я д о п а р а г р а ф а 2 5 .
1. Не/закінчену роботу дощі та сніги закінчують. 2. Не/закінчену
вчасно роботу дощі закінчують. 3. За не/сказане слово не буває
соромно. 4. За не/сказане зопалу слово соромно не буває. 5. Не/
обдумане вчасно діло померехтіло й згоріло. ІІе/обдумане діло взяло
й згоріло.
5 3 1 . П е р е п и ш іт ь . П ід к р е с л іт ь у р е ч е н н я х г р а м а т и ч н і о с н о в и . П о я с н іт ь
н а п и с а н н я не з д іє п р и к м е т н и к а м и .
1. Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. 2. Не висіяне
насіння і на той рік не пропаде. 3. Хліб не тільки не молочений, а й
на тік не волочений.
♦ Позначте у словах орфограму «не з дієприкметниками».
5 3 2 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и . П о я с н іт ь
н а п и с а н н я не з д і є п р и с л і в н и к а м и . З а п о т р е б и з в е р н і т ь с я д о
п ар агр а ф а 29.
1. Сніги зійшли немов навіки вже сліду не лишивши нам. Земля
розплющила повіки своїм не вірячи очам (Л. Дмитерко). 2. А за
березами важніли хмари не знаючи куди занести дощ (М. Стельмах).
3. І в’януть трави смарагдові, з квіток не зводячи очей (Олександр
Олесь).
5 3 3 . П о я с н іт ь з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів . О б ґ р у н т у й т е н а п и с а н н я не з
д іє п р и с л ів н и к а м и , щ о в х о д я т ь д о їх н ь о г о с к л а д у .
1. Не моргнувши оком. 2. Не минаючи нагоди. 3. Не роблячи
розголосу. 4. Не розгинаючи спини. 5. Не тямлячи себе. 6. Не
згортаючи рук. 7. Не дивлячись (незважаючи) ні на що.
♦ 3 трьома фразеологізмами складіть речення, запишіть їх.
♦ У записаних реченнях поясніть розділові знаки. У якому випадку
фразеологізми-дієприслівникові звороти не виділяють комами? Коли
виділяють?
5 3 4 . П е р е п и ш іт ь т е к с т , з н ім а ю ч и р и с к и . О б ґ р у н т у й т е н а п и с а н н я н е з
р із н и м и ч а с т и н а м и м о в и .
Українська держава зможе по/справжньому утвердитися в світі
передовсім духовністю, іцо не/схожа на інші, а тому й цікава. Адже
матеріальним достатком Європу нині не/здивуєш. Культура — то
єдина не/ординарна, виняткова сила нашого народу, яка зараз
перебуває у стані стислої пружини перед вивільненням.
Я стверджую: не/має кращого засобу для оздоровлення нації, як її
уподібнення красі природи, що витворилась на нашій землі для
вічного життя в слові...
За Р. Іваничуком.
* 1. Запорожжя споконвіку було серцем українським, а воля
на Запорожжі ніколи (не) вмирала, та й давні звичаї ніколи (не)
забувались, і козацькі предковічні пісні (не) замовкали (Я. Куліш).
2. На світі більше, ніж зірок у неба, (не) кволих душ, а пристрасних,
хоробрих (Я. Воронько). 3. Моя правда завжди насторожі, (не) впускає
брехню у мій дім (В. Білас). 4. Якого б хліба у житті (не) їв, смачніша
дома спечена хлібина (К. ЛесьєвЛесь). 5. Один згоряє у труді, (не)
знаючи спочину, а другий сили молоді марнує без упину (М. Луків).
6. Життя карає (не) одмінно за кожен гріх, за хибний крок, поки
збагнеш, що (не) година, а все життя — один урок (В. Черепков).
♦ Доберіть до фотографії назву, яка б продемонструвала ваші знання
правил, що вивчаються у цьому параграфі.
. ір* МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
Ні (ані) п и ш е м о р а з о м із:
ім е н н и к а м и , п р и к м е т н и к а м и , п р и с л ів н и к а м и , я к і б е з ні
н е в ж и в а ю т ь с я : н ік ч е м а , н іс е н іт н и ц я , н ія к о в и й , н ів р о к у ,
а н ія к ;
з а п е р е ч н и м и з а й м е н н и к а м и : н іхт о , н іч и й / а л е ні до
кого, ні перед чим ) т а з а п е р е ч н и м и п р и с л ів н и к а м и : ніде, н іяк,
н ік о л и , а н іт р о х и , нізащо ( а л е ні за щ о).
Н і (ані) п и ш е м о о к р е м о у:
р е ч е н н я х із з а п е р е ч н и м п р и с у д к о м : Н іх т о не в и м о в и в
н і слова;
ф р а з е о л о г із м а х : ні сю ди ні т уди, ні т ут ні там.
536. П р о ч и т а й т е п р и с л і в ’я. П о я с н іт ь н а п и с а н н я ні з і с л о в а м и .
1. Ледареві й нікчемі завжди свято. 2. Ледачому й лінуватис

ніколи. 3. Ніхто майстром враз не став. 4. З пустого в порожнє
переливати нічого. 5. Красно говорить, та слухати нічого. 6. Живий
ведмідь шкури ні за які гроші не продасть. 7. Дотримуй у всьому
міри, то не матимеш ні в чому потреби.
♦ Позначте у словах орфограму « н і(а н і) з р із н и м и част инами мови».
5 3 7 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и т а з н ім а ю ч и р и с к и .
П о я с н іт ь н а п и с а н н я ні.
1. Величі справжній не треба сп..ратись на плечі ні/кчем
(В. Сммоненко). 2. Отам лиш, де Господь тебе посіяв, розквітнуть
мус..ш, більше ані/де (Л. Степовичка). 3. Не зможу ані/кроку я по
чужій землі — не/виж..ве душа (Ю. Наплач). 4. Ні/що ні/коли не
м..нає марно (Б. Олійник). 5. Ні/де не видно було ні/'ж..вої душі
(І. Нечуй Левицький). 6. Хто хоче жить, ні 'коли не/помре
(В.Симоненко). 7. Не хочу я ні/вічності, ні слави (Л. Костенко).
5 3 8 . Р о з к р и й т е з н а ч е н н я ф р а з е о л о г із м ів . П о я с н іт ь н а п и с а н н я ні
а ! зі словам и .
Ні аза не знати. Ні кроку назад. Ні за цапову душу. Ані з місця. Ні
з чим не розминеться. Ні за гцо ні про що.
♦ 3 трьома фразеологізмами складіть і запишіть речення
§ 40. В И Г У К
Я К О СО БЛ И ВА Ч А С Т И Н А М ОВИ
5 3 9 . П р о ч и т а й т е р е ч е н н я , п р а в и л ь н о ї х Ін т о н у ю ч и . Я к і з
в и д іл е н и х с л ів в и р а ж а ю т ь п о ч у т т я ? Я к і п е р е д а ю т ь
в о л е в и я в л е н н я :з а к л и к , с п о н у к а н н я д о д ії?
1. «Ех, Остапе, Остапе!» — кричав Тарас, пробива
ючись до сина (М. Гоголь). 2. Він гукнув на повні груди:
«Гей, почуйте мене, люди!» (Л. Забашта). 3. Бабуся
таємничо спитала: «Ану, прислухайся, що чуєш?»
(В. Кава). 4. Земля пашить: «Ах, дайте, дайте плуга!»
(Д. Фальківеькиіі). 5. Ех, і земелька ж то! Хоч бери і ножем
замість масла намазуй на хліб (М. Стельмах).
♦ Ще раз прочитайте речення, супроводжуючи читання
відповідною мімікою та жестами.
В И Г У К — о с о б л и в а н е з м ін н а ч а с т и н а м о в и ,
щ о в и р а ж а є п о ч у ття та в о л е в и я в л е н н я , не
н а з и в а ю ч и їх .
ПОЧУТТЯ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ
Ой, ах, ей, о, ого, Ге й , агов, нум о, геть, гайда,

еге, іч ... алло, м арш , цабе, тпру...
Ви гуки , що передаю ть почуття, не

н а з и в а ю т ь ї х т а к , я к ім е н н и к и ( радість, страх, огида),
д іє с л о в а (радію, боюся, гидую) а б о п р и с л ів н и к и
(радісно, страшно, гидко). П р о т е з к о ж н и м в и г у к о м у
с в ід о м о с т і л ю д и н и п о в 'я з у є т ь с я п е в н и й зм іст:
р а д іс т ь , з д и в у в а н н я , з а д о в о л е н н я , с п о н у к а н н я
то щ о . В и гук и в и р а ж а ю т ь ці почуття та в р а ж е н н я
загальн о, том у б іл ь ш іс т ь в и г у к ів є
в з а є м о з а м ін н и м и . Т а к , в и г у к ой м о ж е п е р е
д а в а т и з д и в у в а н н я , р а д іс т ь , з а х о п л е н н я а б о
с тр а х . Л и ш е з а д е я к и м и в и г у к а м и з а к р іп л е н е
о д н е з н а ч е н н я : тю (з д и в у в а н н я ), пхе (з н е в а га ).
ф у (о ги д а ).
Ви гуки волевиявлення передаю ть

КІРОВОГРАД.
Гайда в майбутнє! з а к л и к , с п о н у к а н н я д о д ії (цить, тсс, геть, тпру.
М О Г Ф и л и і ІИ, ик^риї КАЧНІМ, слулчвиві Ч А ^ т п к і т и о к і
вйо) а б о с л у г у ю т ь д л я п р и в е р н е н н я у в а г и [алло, агов). Д о

в и г у к ів в о л е в и я в л е н н я з а р а х о в у ю т ь й е т и к е т н і ф о р м у л и :
добридень, пробачте, будь ласка т а ін.
В и г у к н е н а л е ж и т ь ні д о с а м о с т ій н и х , н і д о с л у ж б о в и х
части н м ов и . В и г у к н е є ч л е н о м р е ч е н н я .
Н а й ч а с т іш е ви гуки вж иваю ть у розм овном у та

х у д о ж н ь о м у с т и л я х — п е р е в а ж н о в д іа л о г іч н о м у м о в л е н н і.
В усном у м овленні ви гуки часто супровод ж ую ть
в і д п о в і д н о ю м і м ік о ю т а ж е с т а м и .
5 4 0 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х ви гуки . Які з н и х п е р е д а ю т ь
п о ч у ття ? Які в и р а ж а ю ть в ол е ви явл е н н я л ю д и н и ?
1. О, скільки ласк і невичерпних сил таїш в собі ти, українська
земле! (Д. Луценко). 2. Гей, удармо в струни, браття, золотії
(М. Рильський). 3. Ах, що то за пісня була (Марко Вовчок). 4. Ох, пісне,
чому, як той птах, не летиш? (М. Рильський). 5. Ануте, заграйте що-
небудь! (Панас Мирний). 6. Уважно, прошу, слухайте мене (Г. Чубач).
5 4 1 . П р о ч и т а й т е д іа л о г з а о с о б а м и , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и
с а м о с т ій н о д іб р а н і в и гу к и . О б ґ р у н т у й т е р о л ь в и г у к ів у м о в л е н н і.
Проходячи двором, старшина побачив школяра, що ніс якусь
книжку.
— ... , хлопче! Хто тобі цю книжку дав?
— Учитель.
— ... , дай її сюди! ... , йди додому, — звелів хлопцеві старшина, а
сам пішов до писаря. Писар розгорнув книжку.
— ...! Що воно таке?... , подивимося! «Географія», — прочитав він
заголовок. —...! Хто його зна, що воно таке...
За Б. Грінченком.
Е Ш Ш » Ага, хм, ану, ого, агов, ну.
♦ Визначте стиль уривка. У висловлюваннях яких стилів найчастіше
вживають вигуки? Чому?
Які з вигуків є, на вашу думку, взаємозамінними? Наскільки доречним є
вживання вигуків у щоденному спілкуванні?
Розіграйте діалог між двома семикласниками. Один стверджує
необхідність вивчення у школі предмета «Етика», другий заперечує.
Уживайте вигуки.
З а п о х о д ж е н н я м і с п о с о б о м т в о р е н н я в и г у к и п о д іл я ю т ь н а :
н е п о х і д н і , щ о н е с п ів в ід н о с я т ь с я з ін ш и м и ч а с т и н а м и
м о в и , а у т в о р е н і з о д н о г о а б о к іл ь к о х з в у к ів : а/ о/ ех! ей! ой!
іч! фе! гей! пхе! гм! тпру! люлі!
похідні, щ о їх у т в о р е н о в ід і н ш и х ч а с т и н м о в и :
матінко! жах! лишенько! рятуйте! прощайте! отаке!
Д о п о х і д н и х в и г у к ів н а л е ж а т ь с л о в а - о к л и к и , я к и м и
п р и в е р т а ю т ь у в а г у ( гулі-гулі, киць киць, но, киш, цабе), т а
ф р а з е о л о г із м и (Здоровенькі були! На добраніч! Ти бач! От
тобі й раз! Хай йому грець!).
542. П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в и г у к и н е п о х ід н і т а п о х ід н і.
1. Цить! Не плач, принесе киця калач (Народна творчість). 2. Леле-
леле! Спи, моє дівчатко, я тебе зірчастим небом вкрив (М. Сипгаївськии).
3. Геть, відійди від мене, сину тьми! (Леся Українка). 4. Ех, і дихатимемо
ж ми легко та радісно (Остап Вишня). 5. О, знов крізь білі жалюзі
промінчик цей прокрався! (Г. Чубач). 6. Ой лишечко! Хто йде!
(Т. Шевченко). 7. Ну, вибачай, нагнав на тебе жаху (Л. Костенко).
♦ Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.
♦ Визначте вид кожного з речень за метою висловлювання та інтонацією.
♦ Поясніть, чому більшість речень з вигуками є окличними.
Намалюйте обличчя, які могли б стати своєрідними «портретами»
©
543.
вигуків тю, ой, ах, гей.
П р о ч и т а й т е в и г у к и , п о я с н іт ь , я к в о н и у т в о р и л и с я .
Боже мій! Мамо рідная! Слава! Рятуйте! Ти глянь! Горенько моє!
Марш! Цур йому!
♦ Укажіть вигуки, утворені від форми кличного відмінка іменників.
♦ 3 виділеними словами усно складіть речення.
Ви гуки , п о в то р ю в а н і з м е т о ю п оси л е н н я п е р е д а в а н и х
н и м и п о ч у т т ів , п и ш е м о ч е р е з д е ф і с : ай-ай-ай, ну ну, ого-го.
З а п а м 'я т а й т е ? в и г у к и на добраніч, будь ласка, до побачення
пиш уть д в о м а с л о в а м и .
544. П ереп иш іть, зн ім аю ч и р и ски .

1. Ой/ой, біда! Рятуйте мене, люди! (В. Симоненко). 2. Яке/б життя
було, гей/гей, як/би не люди (Ю. Рибчинськии). 3. Гай/гай, як/же
багато води збігло! (С. Скляренко). 4. Сива осене, ти, будь/ласка,
нагадай мені присмак весни (/. Воитюк). 5. Шапку узяв і почав її
м’яти: «Що/ж, на/добраніч, пора вирушати...» (Л. Костенко).
МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ М ОВИ
♦ Визначте речення, ускладнене вставним словом. Поясніть у ньому

В и г у к и , щ о с то я т ь н а п о ч а т к у р е ч е н н я а б о в с е р е д и н і
й о г о , в и д іл я ю т ь к о м а м и , я к щ о ї х в и м о в л я ю т ь б е з о с о б л и в о ї
о к л и ч н о ї ін т о н а ц ії: О, якими дощами тут змило весь колір?
(О. Пахльовська). Сонце, волю зустрічати, гей, виходь, мій
брате! (В. Поліщук ).
Я к щ о в и г у к в и м о в л я є м о з о к л и ч н о ю ін т о н а ц іє ю , післ я
н ь о г о я к н а п о ч а т к у р е ч е н н я , т а к і в й о г о с е р е д и н і ч и в к ін ц і
с т а в л я т ь з н а к о к л и к у : Ох! Зірка в серце впала (Леся Українка ).
Весно, приходь! Та швидше, гей! (В. Сосюра ).
В и г у к и о, о й , я к і с то я т ь п е р е д з в е р т а н н я м і т іс н о п о в 'я з а н і
з н и м ін т о н а ц ій н о , к о м а м и в ід з в е р т а н н я н е в ід д іл я є м о : О
краю мій, тужу я за тобою! (М. Рильський ).
5 4 5 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е в и гу к и . П о я с н іт ь у ж и в а н н я р о з д іл о в и х з н а к ів.
1. Гей-гей! Чи є хто в лузі? Озовися! (М. Вороний) 2. Гей, сусіди з
іншої планети! Вам палке вітання від землян! (ІО. Бережко). 3. О краю
мій, тополею рости! (С. Вен). 4. Ах, серце, радуйся, люби цей світ!
(Я. Перебийніс). 5. Співай, співай про молодість, о серце! (В. Сосюра).
6. Н у , серце, говори! (Д. Павличко). 7. А життя прожити
перекотиполем? Ой, озветься воно потім болем... (М. Шостак).
5 4 6 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и .
1. Довбуша й Лук’яна Кобилиці гей дзвеніли месницькі шаблі!
(Т. Масенко). 2. А здолати нас ох непросто! Кров козацька в серцях
кипить! (В. Шу кайло). 3. Ой у полі гне тополі
вітер та на вольній волі (В. Сосюра). 4. Летімо,
друзі, вдалеч навмання. Ану подайте білого
коня! (Я. Перебийніс). 5. О слово Будь мечем
моїм (Олександр Олесь).
5 4 7 . В и з н а ч т е в р е ч е н н я х в и гу к и . Р о з б е р іт ь їх у
1. Ах, скільки поклав я душевної сили, щоб
нині у пісні ширшали крила! (Т. Масенко).
2. О, скільки ж то відчинених дверей в
далекий світ шляхів незнаних! (О. Лятурин
ська). 3. Ой лелечко, болить моє сердечко!
(Я. Чубинський). 4. У степу нікого, гей, нікого:
хто послав у путь мене самого? (М. Петренко).
0 краю мій!
П О С Л ІД О В Н ІС Т Ь Р О З Б О Р У В И Г У К А Я К Ч А С Т И Н И м о в и
• Вигук.
• Що передає (почуття чи волевиявлення).
• Особливості написання (якщ о є).
• Розділові знаки.
О х . к о л и б м е н і д о л я с у д и л а х о ч побачит и р а н н ю з о р ю !
(Л еся Українка).
З Р А З О К УСНОГО Р О З Б О Р У ВИГУКА
Ох — вигук, вираж ає почуття захоплення, на письмі відділяєм о

комою.
О х — в и г, вираж, почуття захоплення, відділ, комою.
548. П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и р о з д іл о в і з н а к и . О б ґ р у н т у й т е
Л в ж и в а н н я д е ф іс а .
1. Гай-гай до травня зачекаймо (М. Бажан). 2. О як цвітуть
покинуті сади! О як в долині солов’ї дуріють! (Г. Чубач). 3. Ой не
висни чорна хмаро над смерекою (В. Сосюра). 4. Вже з уст зірвалися
слова Гей-гей чи є хто в лузі озовися (М. Ворониіі). 5. Гай-гай та й не
вдома де не сядеш — не солома (Народна творчість). 6. Ох-го десь у
лісі оддало (II. Тичина).
♦ Поясніть розділові знаки в реченнях із прямою мовою.
♦ Розберіть як частину мови вигуки, що використані у підписах до
фотографій на сторінках 271,274, 275.
• МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ М ОВИ
I З в ’язне мовлення Складання

Говоріння й розігрування діалогів
5 4 9 . С к л а д іт ь і р о з іг р а й т е д іа л о г м іж о д н о к л а с н и к а м и , о д и н із я к и х
з а х о п л ю є т ь с я ін ф о р м а т и к о ю . М е т а й о г о с п іл к у в а н н я — в и с л о в и т и
з а х о п л е н н я в ід р о б о т и з к о м п ’ю т е р о м і с п о н у к а т и т о в а р и ш а о п а н у в а т и
к о м п ’ю т е р н у г р а м о т у . М е т а д р у г о г о — з ’я с у в а т и , н а с к іл ь к и к о р и с н е й
ц ік а в е н а в ч а н н я ін ф о р м а т и к и . У р е п л ік а х д іа л о г у в и к о р и с т а й т е д е я к і з
п о д а н и х у р а м ц і с л ів і с л о в о с п о л у ч е н ь , а т а к о ж я к н а й б іл ь ш е в и гу к ів .
Комп’ютерна грамотність, монітор, дисплей, системний блок,

клавіатура, маніпулятор «миша», дискета, компакт-диск, захисний
екран, інсталяція (встановлення програми), база даних, принтер,
картридж.
5 5 0 . С к л а д і т ь і р о з і г р а й т е д і а л о г м іж о д н о к л а с н и к а м и , щ о
к о л е к ц і о н у ю т ь к о м п ’ю т е р н і іг р и . М е т а с п і л к у в а н н я к о ж н о г о —
о з н а й о м и т и с я з к о л е к ц іє ю с п і в р о з м о в н и к а т а д о м о в и т и с я п р о о б м ін
іг р а м и . У р е п л ік а х в и к о р и с т а й т е д е я к і з п о д а н и х у р а м ц і с л ів т а
я к н а й б іл ь ш е в и гу к ів .
Інтернет, сайт, електронна пошта, СМ С (служба коротких

повідомлень), контекстне меню, мегабайт, поштова адреса.
5 5 1 . В ід ім е н і с е м и к л а с н и к а с к л а д іт ь м о н о л о г іч н у р о з п о в ід ь п р о й о г о
захоплення. В и ко р и стай те деякі з под аних у р а м ц і с л ів і
с л о в о с п о л у ч е н ь , а т а к о ж я к н а й б іл ь ш е в и гу к ів .
Шахова партія, турнірна таблиця, спортивний розряд, майстер

спорту, гросмейстер, шахова комбінація, шахова задача, цейтнот,
шах, мат, сеанс одночасної гри, шаховий комп'ютер.
Клясер (альбом для колекції поштових марок), пінцет, перфорація,
штемпель, тематична добірка, ювілейна марка, раритет (цінна
рідкісна річ), підробка, журнал «Філателіст», магазин «Філателія»,
дизайн (художнє оформлення), колорит.
• ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА
5 5 2 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е с л о в а , я кі п е р е д а ю т ь з в у к и й
ш у м и я в и щ п р и р о д и а б о в і д т в о р ю ю т ь з в у к и , щ о їх
в и д а ю ть тварин и.
1. «Гух-гух-гух», — озивається на кроки старий сніг
(І'ригір Тютюнник). 2. Чуєте, як у нас соловейки
співають? Тьох-тьох-тьох! Тут їх не один! (Остап Вишня).
3. Коли це гусак як закричить: «Ге-ге-ге!» Він крилами
поводі: «Ляп-ляп-ляп!» (Остап Вишня).
♦ Визначте вжиті в реченнях вигуки.
З в у к и р і з н и х я в и щ п р и р о д и : ш у м д о щ у , в іт р у ,
води, г у р к іт г р о м у , зв у к о в і си гн ал и тварин і
п т а х ів в ід т в о р ю ю т ь так звані з в у к о н а с л ід у
вальні слова: буль, ляп. їй ш ш. ку-ку, бабах!
З в у к о н а с л ід у в а л ь н і с л о в а , у т в о р ю в а н і п о в т о
ренням певних з в у к ів або звукосполучен ь,
пиш уть ч е р е з дефіс: кру-кру, гав гав, бе-е-е-е,
бу ух.
5 5 3 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е з в у к о н а с л ід у в а л ь н і с л о в а .
1. Зозуленька сива на дубочку сіла. Залунало у гайку:
«Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!» (М. Познанська). 2. Я стою в
урочистім мовчанні, а тополі тихо: «Шу-шу-шу»
(Г. Коваль). 3. «Гав!» — крутнув хвостом великий собака
Кур’єр (С. Дзюба). 4. «Кум-кум!» — в куширі жаби співи
почали. Наловили комарів, почали веселий спів: «Квок-
квок! Кум-кум! Ми розвієм сум-сум!» (Н. Забіла). 5. «Чш-
ш-ш», — сказала вода й жбухнула парою (Григір
Тютюнник). 6. «Чух, пах! Ту-ту-ту!» — їде поїзд по мосту
(А. Камінчук).
♦ Поясніть правопис звуконаслідувальних слів.
♦ Обґрунтуйте розділові знаки в реченнях із прямою мовою.
Назвіть звуконаслідувальні слова, що виникли у великому
© місті, уведіть кілька з них у речення.
5 5 4 . П е р е п и ш іт ь , з н ім а ю ч и р и с к и т а в с т а в л я ю ч и л іт е р и .
В и з н а ч т е з в у к о н а с л ід у в а л ь н і с л о в а .
1. Чуєт..ся чи С Н И Т ..С Я голос із дзвіниці: «Бов/ді/бов!»
(Д. Білоус). 2. «Бім/бам! Бім/бам!» — несеться всюди
(М. Тарновськии). 3. Яка в..сока й горда свічка, що хлюпа
полум’ям: хлюп/хлюп... (Є. Гуцало). 4. Ех! І вдарило
ДОНЕЦЬК. кляте життя. Тільк.. струни у серці: «Дзінь... Дзінь... »
Салют Перемога (Д. Фальківськиіі). 5. «Хррумк/хррумк/хррумк», — про-
хрумкали кроки. «Крра/а», — зронила ворона з дер..ва.
«И/ирруп», — привіталася кватирка і зловила сніжинку. Дорогою біг
зимовий ранок, а в його дірявій к..шеньці висвистував вітер
(Я. Скачко).
♦ Поясніть значення фразеологізмів ні бум-бум; ні б є ні м е ні кукуріку; ні тпру
ні ну.
555. П е р е п и ш іт ь , з н і м а ю ч и р и с к и т а р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н
Ч * р о з д іл о в і з н а к и .
1. Спішать бджілки одна/по/одній. Бзум/бзум вдаряє кожна
вилітаючи з очка у котру/небудь із невидимих струн перетягнених
од неба до землі (В. Поліщук). 2. Тихо в/сюди хоч сій мак. Лиш
годинник б’є Так/так (О. Маковеіі). 3. Завірюха мете завірюха гуде
Гу/гу/гу! Гу-гу/гу! І хатини стоять аж по/вікна в снігу
(Л. Компанієць). 4. У повітці вжикає рубанок Ж ик/вжик,
жик/вжик... (Ю. Олііїник). 5. Цок/цок, цок/цок! цокав майстер
Молоток (А. Качан).
ЗАПИТАННЯ і ЗАВД АН Н Я Д Л Я САМ О КО Н ТРО Л Ю
►►Яку частину мови називають вигуком? Наведіть приклади.

►►Чому вигук вважають особливою частиною мови?
►►Що означають вигуки? Наведіть приклади емоційних вигуків
та вигуків волевиявлення.
►►До яких частин мови належать етикетні слова? Наведіть
приклади таких слів.
►►Що відтворюють звуконаслідувальні слова? Наведіть
приклади.
►►Які вигуки пишуть через дефіс?
►►Які розділові знаки ставлять при вигуках?
►►Чи можна говорити про моду на вигуки? Назвіть популярні у
молодіжному середовищі вигуки.
►►Поясніть, з якими складнощами зіткнуться мовці, якщо в мові
не стане вигуків.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
ПРОТЯГОМ РОКУ
5 5 6 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е д іє с л о в а . З 'я с у й т е ч а с , в и д ,
о с о б у й ч и с л о кож ного.
1. І рано чесного труда душа торкнулась молода

(М. Рильський). 2. Не заплямує ніхто світло духовного
серця (Т. Майдановий). 3. Тоненьким дивним променем
величніє душа (О. Омельченко). 4. У промінні мови
пророста душа, і серце з серцем радісно говорить
(В. Кучерук). 5. Спіткнулася душа об чужослів’я
(/. Редчиць). 6. Свято рідної мови настане тоді, коли нею
освятиться кожен наш будень (Р.Доценко).
♦ Два дієслова (на вибір) усно розберіть як частину мови.
♦ Розкажіть про роль рідної мови у формуванні людської
духовності. Уживайте дієслова майбутнього часу.
5 5 7 . Д іє с л о в а п о с т а в т е у ф о р м і д р у г о ї о с о б и о д н и н и т е
п е р іш н ь о г о ч а с у . П о я с н іт ь н а п и с а н н я о с о б о в и х з а к ін ч е н ь .
ЕШ И> Робити —робиш.

Ходити, допомагати, любити, боротися, колоти,
змагатися, клеїти, милити.
5 5 8 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, с к л а д е н у ф о р м у м а й б у т н ь о г о
ч а с у з а м ін и в ш и н а с к л а д н у .
еш еи> Хто добре вчиться, той добре буде

працювати. — Хто добре вчиться, той
добре працюватиме.
1. Тримайся ниви, то хліб будеш мати. 2. Шити не
будеш вчитися — кравцем не станеш. 3. Згаєш хвили
ну — будеш каятися годину. 4. Піску в снопи не будеш
в’язати, з пір’я фортеці не будеш будувати. 5. Хто не
садив дерева, у затінку не буде лежати.
5 5 9 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и .
1. У Ж . . Т Т Я дороги стел..ться мені (В. Симоненко).

2. Мовч..ш, мій друже ясний, і зітха..ш (Леся Українка). 3.
Кому на чужині промов..ш слово? З ким ти поділ..ш вірну
ро..мову? (Л. Боровиковський). 4. Маленький гурток
ДОНБАС. подорожніх пр..тих, не почу..ш і слова (Леся Українка). 5. І
Заповідник сипл..ться слова, немов картеч (М. Малахута). 6 . Ми весь
Хомутовський степ
час сто.-мо на грані невідомих шляхів майбутніх (О. Теліга).
♦ Підкресліть у реченнях члени речення.
♦ Виділені слова письмово розберіть як частини мови.
5 6 0 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е о с о б л и в і ф о р м и д і є с л о в а — д іє п р и к м е т н и к
і д іє п р и с л ів н и к .
1. Голубіє земля, оповита блакитним серпанком (Олег Ольжич).

2. О весно, весно, де ти забарилась? Уже земля, ждучи тебе,
втомилась (В. Самійленко). 3. Пливе з озер мережаний туман
(М. Бажай). 4. Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась
(Є. Гуцало). 5. Пило землі цілющі соки весною збуджене стебло
(В. Дегтярьов).
♦ Зробіть морфологічний розбір дієприкметника і дієприслівника (на вибір).
♦ Поясніть розділові знаки у реченнях.
5 6 1 . П е р е п и ш іт ь , р о з с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і р о з д іл о в і з н а к и .
1. Повіяв легкий вітерець струшуючи з листя неопалі краплі
(Панас Мирниіі). 2. Ліс покритий краплями блискучими сміється
(М. Рильський). 3. Опинившись у лузі чи в полі заслухаюсь мови і
послухаю слово проказане зіллям громовим (Є. Гуцало). 4. Сади
стоять обдмухані вітрами листки летять киваючи гіллю
(Л. Костенко). 5. Хатина схилена на схилі стоїть сумуючи одна
(Б. Дегтярьов).
♦ Підкресліть у реченнях усі члени речення.
5 6 2 . Д о к о ж н о г о д іє п р и к м е т н и к а д о б е р іт ь і з а п и ш іт ь д іє с л о в о , в ід
я к о г о в ін у т в о р е н и й . П ід к р е с л іт ь л іт е р и , щ о п о з н а ч а ю т ь з в у к и , які
ч е р гую ться.
ЗРАЗОК
Попереджений <— попередити.
Приречений, знеможений, повержений, уміщений.
5 6 3 . П е р е п и ш іт ь , в ід п о д а н и х у д у ж к а х д і є с л і в у т в о р іт ь д іє п р и с л ів н и к и
н е д о к о н а н о г о виду.
1. Слова прилітають і стеляться на папері, (плачуть, сміються)

(Т. Шевченко). 2. Ми повинні дбати про збагачення нашої лексики, не
лише (заглядають) у словник, а й (прислухаються) до народу
(А/. Рильський). 3. Усі поспішають, (шукають) щастя (Г. Чубач). 4. Тільки
щастям людей я життя, не (вагатися), міряв (М. Сингаївський).
♦ В утворених дієприслівниках виділіть суфікси. Поясніть їхнє написання.
♦ Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.
5 6 4 . П е р е п и ш іт ь , у с т а в л я ю ч и п р о п у щ е н і л іт е р и .
1. Обріс мохом сірий камінь в полі леж..чи, зажурились

козаченьки дома сид..чи (Л. Боровиковський). 2. Як заіржав кінь
вороненький, сто..чи на мості (Народна творчість). 3. Лет..чи,
втомився сокіл, стерла чайка крила (М. Стельмах). 4. Ор..чи, він чув
того плуга, як чув своє серце (Є. Гуцало).
5 6 5 . П е р е п и ш іт ь , в ід п о д а н и х у д у ж к а х д і є с л і в у т в о р іт ь д іє п р и с л ів
н и к и д о к о н а н о г о в и д у.
1. (Звіритися) на море, ти перестаєш належати собі (Г. Сковорода).

2. І раптом розхвилюєшся в тривозі, (відчути) теплий подих вітерця
(Д. Луценко). 3. (Підняти) на щоглі вітрило нове, до синього моря
хмарина пливе (А. Качан). 4. І світилися хмари, (здійнятися)
наметами (А. Малишко).
5 6 6 . П р о ч и т а й т е . В и з н а ч т е п р и с л ів н и к и , з 'я с у й т е р о з р я д к о ж н о г о з а
значенням .
1. Звіку і зроду нашому роду слово святило честь і свободу
(О. Різниченко). 2. Станьмо вкупі за Вкраїну! (Б. Грінченко). 3. То як же
нам жити на рідній землі, щоб люди довіку щасливі були?
(Ф. Тишко). 4. І зозуля там безперестанку нам кує щасливії літа
(В. Чубенко).
♦ Два прислівники (на вибір) розберіть як частину мови.
5 6 7 . П е р е п и ш іт ь , н а м іс ц і к р а п о к у с т а в л я ю ч и л іт е р и .
Навік.., трішк.., верх.., насторож.., нарешт.., опівноч.., взнак..,

навсидячк.., завдовжк.., трич.., восен.., уранц.., увечер.. .
♦ Поясніть значення фразеологізмів датися взнаки; л а д е н тричі під зем лю
провалитися.
5 6 8 . П р и с л ів н и к и , я кі п и ш е м о р а з о м і ч е р е з д е ф іс , з н я в ш и р и с к и ,
По/християнському, пліч/о/пліч, на/двоє, у/досвіта, всьо-

го/на/всього, на/швидку/руч, куди/небудь, по/козацьки, дале-
ко/далеко, як/не/як, хоч/не/хоч, на/в/перейми, босо/ніж.
5 6 9 . В ід п о д а н и х п р и с л ів н и к ів у т в о р іт ь ф о р м и в и щ о г о й н а й в и щ о г о
с т у п е н ів п о р ів н я н н я .
Чітко, терпляче, рішуче, гарно, погано, добре.

♦ Назвіть форми, утворені від інших коренів.
5 7 0 . П е р е п и ш іт ь р е ч е н н я , п ід к р е с л іт ь у с і ч л е н и р е ч е н н я . П о я с н іт ь ,
ч о м у не є ч л е н ам и р еч енн я сл уж б о ві ча сти н и м ови.
1. Любімо Україну, українці! Без України в світі ми ніхто

(О.Лупій). 2. Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, чим ми на світі бували!
(Б. Грінченко). 3. Скажіть, кого з нас Шевченко не хапає за серце?
(Панас Мирний). 4. Гей, над дорогою стоїть верба, дзвінкі дощові
струни ловить. О, дайте грому, о, дайте зливи! (П. Тичина).
УЗАГАЛЬНЕННЯ И СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
♦ Визначте вигуки. Поясніть, чому вигук не належить ні до самостійних, ні

до службових частин мови.
5 7 1 . З н я в ш и р и с к и , п р и й м е н н и к и , які п и ш е м о р а з о м , і п р и й м е н н и к и ,
я к і п и ш е м о ч е р е з д е ф іс , з а п и ш і т ь у д в і к о л о н к и .
3/під, по/за, за/ради, з/понад, на/проти, по/серед, з/посеред,

у/продовж, з/проміж.
572. П рочитайте. П о я с н іт ь написання в и д іл е н и х с л ів . В и зн ач те
сполучники.
1. Що може бути солодшим за те, коли любить і прагне до тебе

добра душа? (Г. Сковорода). 2. Мій біль бринить, зате коли сміюся, то
сміх мій рветься джерелом на волю! (О. Теліга). 3. Мусиш знать, щоб
мирно жить, з ким брататься, з ким дружить (Д. Білоус). 4. Що б там
не казав, а кожне слово обміркуй наперед (Народна творчість).
♦ Один із сполучників розберіть як частину мови.
5 7 3 . П е р е п и ш іт ь п р и с л і в ’я, р о з к р и в а ю ч и д у ж к и . В и з н а ч т е ч а с т к и .
1. Скільки голів, стільки (ж) умів. 2. До торби грамоти додай (но)

мішок розуму. 3. Щастя (не) шукають, (а) таки здобувають. 4. І риба
співала (б), як (би) голос мала.
♦ Одну з часток розберіть як частину мови.
574. П е р е п и ш іт ь . У к о ж н о м у з р е ч е н ь в и з н а ч т е у с і ч а с т и н и м о в и .
Двадцять перше століття — то надзвичайно бурхливий час.

Нещадиме колесо історії крутиться невпинно. Головне, щоб у цій
круговерті людина не втратила себе, своїх честі й сумління, відчуття
справедливості.
Найдорожчим для кожного з нас є любов до рідних, до своєї землі.
Загальнолюдські цінності завжди об’єднували і сім’ї, і нації, і
держави. Усім нам треба плекати у серці любов до села або міста, де
живемо, до людей, що живуть поруч із нами. Оце, мабуть, і об’єднає
Україну.
За В. Шелестюк.
♦ Визначте тему та головну думку тексту. Доберіть до нього заголовок.
Назвіть відомі вам загальнолюдські цінності. Напишіть висловлювання
У на тему «Що може об'єднати м ою країну?».
ДОВІДКОВЕ БЮ РО
ТЛУМАЧНИЙ словничок
А В Т О П О Р Т Р Е Т — портрет художника, виконаний ним самим.
А К В А Р Е Л Ь — 1. Фарби, розчинювані водою. 2. Твір малярства,
виконаний такими фарбами.
А К У М У Л Я Т О Р — пристрій для накопичення енергії з метою її
подальшого використання.
А Л Е Б А С Т Р — будівельний гіпс.
А Л Ь Б І Н б С — істота з відсутньою пігментацією (забарвленням) шкіри,
волосся, шерсті, райдужної оболонки ока у людей або тварин і з відсутністю
зеленого забарвлення у рослин.
А М У Л Е Т — предмет, якому приписують чудодійну здатність оберігати
людину від хвороб, бід тощо.
А Н Т Р О П О Л О Г ІЯ — наука про походження й розвиток людини, утворення
людських рас.
А Р К А Н — 1. Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого
ловлять коней та інших тварин. 2. Гуцульський чоловічий танок.
А Р Х Е О Л О Г ІЯ — галузь історичної науки, що вивчає історичне минуле
людського суспільства на основі речових пам’яток (місць поселення,
предметів побуту, знарядь праці і под.), здобутих розкопками.
Б У Р Ш Т И Н О В И Й — 1. Зроблений з бурштину — кам’яної смоли хвойних

дерев. 2. Який має колір бурштину; прозоро-жовтий.
В Д А Ч А — психічні особливості, з яких складається особистість людини і

які виявляються в її діях, поведінці; характер.
ВИЛ И Ц І — опуклі кістки черепа між оком і верхньою щелепою.
В ІЙ Т (засг.) — сільський староста.
В ІР Т У А Л Ь Н И Й — 1. Можливий; той, що може або має проявитися.
2. Умовний.
В б Д Е Н Ь — безбарвний, без кольору й смаку газ.
В б З Н И Й (заст.) — судовий урядовець.
Г Р А В К І Р А — зображення, що є друкованим відбитком з малюнка,

виконаного художником-гравером на спеціально підготовленій дошці
(друкарській формі).
Д Е Н Д Р О П А Р К —великий парк, у якому вирощують багато видів

деревних і кущових рослин.
Д б Т Е П — кмітливий влучний вислів із викривальним або жартівливим
відтінком.
Д У Х б В Н Е — те, що пов’язане з внутрішнім світом людей. Антонім:
матеріальне.
Е К О Т И П — група особин будь-якого виду, які пристосовані до існування
в певному місці оселення та відрізняються від інших груп особин того самого
виду спадково закріпленими особливостями.
у ДОВІДКОВЕ БЮРО
Е К С Л І Б Р И С — книжковий знак, який власники книжки наклеюють на неї;

зазначає ім'я та прізвище, малюнок, що інформує про його інтереси чи
професію.
Е Т Н б Л О Г — фахівець з етнолдгії — науки що вивчає Етноси — спільноти
людей, які історично склалися на певній території, мають спільну культуру,
мову та самосвідомість.
Ж А Й В І Р — 1. Польова чи степова співуча пташка з родини

горобцеподібних; жайворонок. 2. Виріб із тіста, що формою нагадує
жайворонка.
Ж Е Л А Т И Н — білкова речовина тваринного походження, що в
розчиненому вигляді переходить у драглистий стан, тому її використовують
для приготування желе.
З В И Т Я Г А — 1. Перемога в бою, у війні; героїчний подвиг. 2. Досягнення,

успіх, здобуті подоланням труднощів у чомусь, наполегливою працею тощо.
І М І Д Ж — образ кого-небудь, здебільшого сформований свідомо.

І Н Т Е Л Е К Т У А Л Ь Н И Й — 1. Який стосується інтелекту — розуму, здатності
до мислення. 2. Наділений високим рівнем розвитку інтелекту.
К А Л ІБ Р — розмір і форма чого-небудь.

К А Р И К А Т У Р А — сатиричний або гумористичний малюнок загостреного
критично-викривального характеру.
К И Р Е Я (заст.) — верхній довгий суконний одяг із відлогою.
К Л Е Й Н б Д И — 1. заст. Коштовності, самоцвіти. 2. іст. Знаки влади.
К О М П Е Т Е Н Т Н И Й — той, який має достатні знання та вміння в якій-
небудь галузі; тямущий, кваліфікований.
К О Н Д Е Н С А Ц ІЯ — 1. Перехід газу або пари в рідину чи тверде тіло
внаслідок охолодження або стиснення їх. 2. Нагромадження чогось у великій
кількості.
К О Н Ц Е Н Т Р А Ц І Я — 1. Насичення, скупчення, зосередження. 2. Вміст
складників у суміші, розчині, сплаві.
К У І1 ІЙ Р — багаторічна трав’яниста рослина, що росте у воді; водяна
кропива.
Л А Н Д Ш А Ф Т — 1. Загальний вигляд місцевості. 2. Зображення

місцевості в образотворчому мистецтві; пейзаж.
Л Е В А Д А — ділянка землі з сінокосом, городом і плодовим садом або

іншими деревами.
Л И М А Н — затока з морською водою у гирлі річки або озеро поблизу
моря.
М А Г ІЧ Н И Й — 1. Пов’язаний із магією — чаклунством, вірою в уміння

людини викликати надприродні явища. 2. Чудодійний, чарівний.
М А Н І Я — 1. Психічний розлад, за якого у хворого виникають нав’язливі
ідеї. 2. перен. Сильна пристрасть, потяг до чогось.
М Е Г А П О Л ІС — Гігантське місто, переважно утворене внаслідок злиття
багатьох міст і населених пунктів.
М Е Г А Ф О Н — рупор для підсилення звуку голосу.
М Е Н Т А Л Ь Н ІС Т Ь — образ думок, світосприйняття, психологія особи або
національної спільноти.
М О Р А Л Ь — 1. Сукупність норм поведінки людей. 2. перен. Повчальний
висновок (наприклад, у байці).
О Б Е Р ІГ — амулет, талісман.
О Б Р А З — 1. Зовнішній вигляд когось або чогось. 2. Специфічне для
літератури і мистецтва конкретно-чуттєва форма відображення дійсності.
3. Зображення явища через інше, конкретніше або яскравіше, за допомогою
мовного звороту, переносного вживання слова та ін.
О Г У Д А — вияв недоброзичливого ставлення; осуд.
О Л ІЯ — 1. Рідка жирова речовина, що її добувають із деяких рослин
(їхнього насіння або плодів). 2. Олійна фарба.
О Ф О Р Т — 1. Спосіб гравіювання на металевій пластині. 2. Відбиток з
вигравіюваної таким способом пластини.
П А — 1. Танцювальний крок. 2. Танцювальний елемент у балеті.
П А Н О Р А М А — вигляд місцевості, що відкривається з висоти.
П Н Е В М А Т И Ч Н И Й — який діє за допомогою стиснутого повітря.
П О К У Т Ь ( П О К У Т Т Я ) — в українській хаті куток, розміщений по діагоналі
від печі, та місце біля нього.
П О П У Л Я Ц ІЯ — сукупність особин одного роду, що живуть на одній
території.
П О Т У Р Н А К (заст.) — потуречений чоловік.
П Р Е С Т И Ж — авторитет, вплив, повага.
П У Б Л ІЦ И С Т И К А — рід літератури, що висвітлює актуальні суспільно-
політичні та інші проблеми сучасності в періодичній пресі й окремих
виданнях.
Р А К У Р С — кут зору, певний погляд.
Р А Т И Щ Е {заст.) — спис або держак списа.
РЕТУШ ЕР — фахівець, що займаєтьсяретушуванням—
підмальовуванням, виправленням фотознімків, картин тощо.
С И М П А Т ІЯ — почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось.
С б Т Н И К — в Україні ХУІ-ХУІІІ ст. особа, яка очолювала сотню козаків.
С Т Я Г А — те саме, що смуга.
С У С А Л Ь Н И Й — покритий, оздоблений дуже тонкими пластинками
золота; сухозлітний.
Т Е Н Д Е Н Ц ІЯ — 1. Напрям розвитку якогось явища. 2. Прагнення, намір,
схильність, властиві комусь або чомусь.
Т Е Н О Р — 1. Високий чоловічий співацький голос. 2. Співак, який володіє
таким голосом.
У Н ІК А Л Ь Н И Й — незвичайний, винятковий, рідкісний.
Х А Р А К Т Е Р Н И Ц Т В О — чаклунство.
Х Р О Н О Ф А Г — пожирач часу.
ЧЕРЕС — старовинний широкий шкіряний пояс із порожниною для
грошей.
Ч Е Р І Н Ь — 1. Нижня площина, дно печі, де горять дрова, — місце для
випікання хліба й варіння страв. 2. Площина над склепінням печі, на якій
сплять, сушать зерно.
Ш А Р М — чарівність, привабливість.
Ш А Р О В А Р Щ И Н А — захоплення зовнішніми виявами національного
(одягом, народними ремеслами тощо)
Ш В А Й К А — ручний інструмент у вигляді товстої зігнутої металевої голки
на держальні для проколювання отворів, дірок; товсте шило.
Я Т Р И Т И — 1. Спричиняти, викликати чим-небудь біль, запалення,

подразнення. 2. п е р ен . Необережними словами, діями, спогадами
змушувати знову відчувати щось важке, неприємне.
СЛ О ВН И Ч О К ТЕРМ ІН ІВ
А Л Е Г б Р І Я — 1. Інакомовлення. 2. Втілення у конкретному художньому
образі абстрактного поняття.
А Ф І К С И — усі значущі частини слова, крім кореня (зокрема префікси та
суфікси).
А Н Т б Н ІМ И — слова протилежного значення {духовний — матеріальний).
З А В ’Я З К А — початок розвитку подій, що про них йдеться в художньому
творі (оповіданні, повісті, романі тощо).
К Л Ю Ч О В І ( О П б Р Н І ) С Л О В А — найважливіші для розуміння змісту
висловлювання слова.
К У Л Ь М І Н А Ц І Я — момент найвищого напруження в розвитку дії
художнього твору.
О Ц ІН Н І С Л О В А — слова, за допомогою яких автор висловлювання дає
оцінку предметам, явищам, ознакам, подіям, передає враження від них: Яка
чарівна ця пора! (О. Лупій).
П Л А Н — структурна модель готового або майбутнього тексту, його
змістовий «кістяк».
Р И Т О Р И Ч Н Е З А П И Т А Н Н Я — стилістичний засіб поетичної мови, який
полягає у використанні запитання, що уже містить у собі ствердну відповідь,
використовується з метою привернути увагу до окресленої проблеми: Що є
д л я м е н е Україна? {В. Д ворецька).
Р И Т О Р И Ч Н Е З В Е Р Т А Н Н Я — звертання, що використовується для
створення уявлення про співрозмовника уявного діалогу, може стосуватися
живої істоти, явища природи, предмета, назви країни або міста тощо:
Вкраїно-м ат и, народи героїв! (В. Крищенко).
Р О З В ’Я З К А — епізод, яким завершується розвиток подій у художньому
творі.
С И М В О Л — предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось
явища: голуб — символ миру; стискання рук — символ єдності.
ВИДИ ПОМ ИЛОК У ПИ СЬМ О ВИ Х РО БО ТА Х
Не розкрито тему тексту. Нечітко передано головну думку тексту.

Змістові (3) Про щось сказано недостатньо. Додано щось зайве. Порушено
послідовність викладу.
Слово вжито у невластивому йому значенні. Використано

спотворене, перекручене слово. Невиправдано повторюються
Лексичні (Л) слово або спільнокореневі слова. Невиправдано повторюються
схожі речення. Ужито зайве слово. Вжито росіянізм
(російське слово замість українського).
Ужито неправильно утворене слово. Слово вжито у спотвореній

Граматичні (Г) формі. Неправильно поєднано слова міжсобою. Неправильно
побудовано речення.
Слово записано з порушенням правил щодо написання літер,

які позначають ненаголошені голосні звуки, приголосні звуки,
Орфографічні (І)
що уподібнюються, щодо вживання м'якого знака чи апострофа
тощо.
Пунктуаційні (V) Неправильно розставлено розділові знаки.
Стилістичні (С) Неправильно вжито слово, яке не відповідає стилеві тексту.
П О СЛ ІД О ВН ІСТЬ РО БО ТИ НАД П РО ЕКТО М

1 Обмірковування теми проекту. Визначення його мети та
завдань.
2. Складання плану дій:
• визначення джерел інформації;
• розподілення завдань між учасниками проекту;
• визначення часу виконання окремих завдань.
3. Дослідження (збирання інформації, її в и в ч е н н я та
систематизація).
4. Результати (формулювання висновків, о ф о р м л е н н я зв іт у в
усній або письмовій формі, бажано з д е м о н с т р а ц іє ю м атер іалів:
альбому, рукописного журналу, виставки то щ о ).
5 Оцінка (колективне обговорення з в іт у т а с а м о о ц ін к а
виконавців проекту).
Відомості про стан підручника
Стан підручника
№ Прізвище та ім’я учня на початку в кінці Оцінка
рік
року року
1. 20.../...
2. 20.../...
3. 20.../...
4. 20.../...
5. 20.../...
Навчальне видання
ГЛАЗОВА Олександра Павлівна, КУЗНЕЦОВ Юрій Борисович
РІДНА МОВА
Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Рекомендовано М іністерством освіти і науки України
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Світлини Ц . Г а н у ш к е в и ч а . В. Г о гіл ь ч и н а . Р. Є п є й к ін а . В. З а б о ло т ськ и х,
Е. Золот арьовоі. С. К л и м е н к а , І. К расуцького. В. С оловйова
У підручнику використано ілюстративний матеріал з таких видань:
• Одеса: архітектура, пам’ятники* (К., 1984), «Дніпропетровськ. Перлина Придніпров'я*
(Дніпропетровськ, 1989), «Україна: скарби музеїв і заповідників» (К., 1997), «Святиня»
(К ., 1998), «Донбас. Перший серед рівних* (Донецьк, 2000), «Золочівський край*
(Львів, 2006), «Грані світу. Україна — Японія: дерев’яна архітектура* (К., 2006)
Редактор І. К р а суц ька
Макет, художнє оформлення Ц . Г а н у ш ке в и ч а
Технічний редактор Л .А л е н ін а
Коректори І. В а си ль ц о ва , Г. Ж ем бровська. Н . С авіна
Комп’ютерний дизайн і верстка В. Г о гільч и на
П ід п и сан о д о д р у к у 2 5 .0 6 .2 0 0 7 . Ф о р м ат 7 0 x100 1 |б . П ап ір офсет.
Г а р н іту р а Ш к іл ь н а , П р а г м а ти к а. Д р у к офсет. У м ов.-друк а р к . 2 3 ,4 + 0 ,3 3 ф орзац .
О б л.-внд . а р к . 2 3 ,0 0 * 0 ,4 ф о р зац . У мов, ф арбовідб. 9 5 ,5 5 . Н ак л ад 185100. З я м ..\д 01/07
В идавництво «Зодіак-ЕКО *
Свідоцтво про реєстрацію ДК № 155 від 22.08.2000 р.
01004 Київ, вул. Басейна, 1/2
Глазова О. II., Кузнецов К). Б.
Г52 Рідна мова: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. —
К.: Зодіак-ЕКО, 2007. — 288 с.: іл.
ПЗІШ 978-966-7090-49-4
Ця навчальна книж ка є концептуальним продовженням системи
підручників нового покоління, в основі якої — спеціальна розробка
педагогічних функцій усіх елементів, спрямованих на формування
стійких компетенцій мовної особистості, розвиток творчих навичок
відповідно до чинної програми.
ББК 81.2УКР-922
Надруковано ТОВ «Торнадо»
61045, м Харків, вул Отакара Яроша. 18

7 Klas Ridna Mova Glazova 2007

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

7 Klas Ridna Mova Glazova 2007

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Б Б К 81 .

ТВОРЧА ГРУПА РО ЗРО БНИ КІВ ПІДРУЧНИКА

Видавництво «Зодіак-ЕКО*. Усі права захищені. Жодна частина, елемент, ідея,

©О. П. Глазова, Ю. Б. Кузнецов, 2007

Сучасне людство стоїть на порозі змін. Ось-ось, об'єднане мережею

Важливі теоретичні відомості

Теоретичні відомості для ознайомлення □ Завданнядля тих,

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. САМОСПИНІ ЧАСТИНИ МОВИ

МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

ВСТУП. МОВА - СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ

виховувати в собі рішучість, сміливість,

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

правила вживання розділових знаків у реченнях,

правильно розставляти розрізняти основні види мовлення;

визначати в реченнях переказувати текст, що містить розповідь про процес праці,

ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

що виражає дієприкметник; граматичні ознаки призначення, сферу вживання,

визначати в реченнях і текстах усно переказувати тексти публіцистичного стилю

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

що означає дієприслівник, його граматичні ознаки як поєднати в тексті

визначати в реченнях і текстах усно й письмово переказувати розповідний текст

що виражає прислівник, його граматичні ознаки як складати опис зовнішності

усно й письмово переказувати розповідний текст,

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

відмінності між самостійними та службовими особливості складання опису

розрізняти самостійні та службові частини складати усний і письмовий опис зовнішності

ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ

роль вигука у мовленні, особливості

визначати в реченнях і текстах вигуки, докладно переказувати текст розповідного

♦ Поясніть вислів поета Дмитра Білоуса «Мова - - це пісня душі, покладена

♦ Визначте тему й головну думку складеного вами тексту.

• «Легенди й перекази про моє рідне місто (село)»;

не поєднані поєднані поєднані поєднані

Батько Нам ж е / людські. У підберезника ш апка

І. 1. Згадався свіжий але ніжний ранок (М. Рильський). 2. Рано

■ вивчали на уроках літератури. Спробуй-

На берегах однойменних річок

ЕШ Н» Праворуч і ліворуч ростуть дерева |: дуби й берези

Складіть за змістом фотографії 3 -4 речення зі звертаннями.

Цвітуть Петрові батоги (А. Подолинний). — Цвітіть,

2 8. П р о ч и т а й т е реч енн я. В и зн а ч те вста в н і с л о в а . Ч о м у такі с л о в а

Д О С Т О В ІР Н ІС Т Ь звичайно, дійсно, безперечно, без сумніву,

по-моєму, кажуть, на думку...,

Е М О Ц ІЙ Н У О Ц ІН К У на щастя, на жаль, на диво, на сором,

У В ІЧ Л И В ІС Т Ь будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте

уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу,

Все навколо казкою Здається, це було зі мною вчора

Ш ГШ П > В ставн і слова не є членами речення. Якщ о ж слово за

З в е р т а н н я : Ольго Петрівно, бабусю, шановна сусід ко ...; Оленко,

З в е р т а н н я : хлопчику, любий школярику, друже, парубче, пане,

КОМУ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ СТАВИМО:

якщо частини складного речення

1. Я дивлюсь як небо вкрили хмари захопили всесвіт хмар отари

♦ Розкажіть про зображене на фотографії, уживаючи

♦ Поясніть розділові знаки в реченнях із прямою мовою. Звіртеся з таблицею.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ

« Д а й м ені квіт ку з поля!» —

«Пряма мова!(?)» — слова автора. я п о п р о с и л а в з е м л і.

«Пряма мова», — слова автора. «Іди і поверт ай, будь ласка», — ш у м іл а

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ДІАЛОЗІ

—Репліка діалогу? - слова автора.

— У ч и т елька поскарж илася. Вона

До моменту пові Що робив?

Після моменту пові Що зроблю?