Семінарське заняття за темою

"Синтаксис простого і складного

речення".
* Обязательно

Адрес электронной почты *

Ваш адрес эл. почты

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Тiльки/но весна десь у

житечку/пшеницi розминеться iз лiтом, у нас достигають суницi,
достигають уночi, при зорях, i тому стають схожими на росу, що
випала з зiрок. (2)Це теж, прихиляючи небо до землi, говорить
моя мати, i тому я люблю ту пору, коли суничники засвiчують
своє цвiтiння. (3)Цвiтуть вони так, наче самi дивуються, як
спромоглися на такий беззахисно-чистий цвiт. (4)А згодом, над
ними, по/дитячому нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди.
(5) I хоч ця ягода не/велика, а весь лiс i всяк, хто ходить у ньому,
пахне суницею. (6)Я тепер лягаю i встаю, накупаний цими
пахощами. *
А тільки/но
Б житечку/пшениці
В по/дитячому
Г не/велика
Окремо слід писати сполуку
Окремо слід писати сполуку

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)До/дому я приїхав

пiзно, коли вже мiсяць росив на ясени вологе срiбло. (2)В хатинi
причаїлись темрява i засмута. (3)Не/треба великого розуму, щоб
збагнути: батьки не дiйшли згоди. (4)Вони мовчки снували в
сутiнках, мовчки додумували своє. (5)Мати без слова поставила
на стiл молоду картоплю з укропом i, перехопивши мiй погляд,
зiтхнула. (6)Батько на це зiбрав брови до перенiсся, щось
пробубонiв пiд нiс. (7)Але в цей час з/надвору не/вдоволено
обiзвалась качка, гавкнув Рябко, хтось заспокоїв його, а далi
поторгав хвiртку, що вела з клунi до хати. (8)Батьки стрепенулись
скидаючи з обличчя якусь частку суму. *
А1
Б3
В5
Г8
Складним реченням з різними видами зв’язку є речення
Складним реченням з різними видами зв’язку є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Місяць зійшов пізно, і

розтрушені, як віхті ромашкового сіна, хмари раптом
просвітилися, задимились, ожили і побігли на захід. (2)По/між
берегами неясно окреслилась лінія Бугу. (3)Звісивши голову,
дрімали коні, а Тимофієві і досі не спалося. (4)Обтяжений
думками і надіями, по/волі ходив полем, як ніколи іще ним не
ходив. (5)Неговіркий на людях і вдома, він тепер досхочу говорив
сам/до/себе, радився сам із собою, а іноді з дружиною та з
сином. (6)Відчував, що вони поруч із ним, поклич — і обізвуться
на його голос, підійдуть до нього.(7)І слова у Тимофія тепер були
теплі та ласкаві, як у південь пшениця нагріта липневим сонцем.
(8)І по/новому перемежовувалися у них споконвічні сподівання і
турботи, що живуть поруч у серці бідняка, який за вік хліба не
наївся. (9)І думки Тимофія були поетичні, як завжди поетична
мрія про чесне, краще життя… *
А3
Б4
В5
Г6
НЕ ускладнене відокремленим членом речення
НЕ ускладнене відокремленим членом речення

Прізвище та ім'я *
Мой ответ

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Вересневе сонце

не/помітно зайшло за не/густі хмари, і зразу ж розіслало аж за ліс
недобілені полотна. (2)Біля самого лісу злобно загаркавив,
задудонів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночи,
заахкала на леваді луна. (3)Докія, почувши постріли, зупинилась
біля перелазу. (4)"Знову десь банда об'явилася. Чи не напала на
комітетчиків?" — зітхнула, не так думаючи про банду, як про
Тимофія, що пішов зранку ділити панську та куркульську землю і
досі не/вертався додому. (5)Невсипущим жіночим болем
защеміло серце, що в кожній небезпеці бачить свого чоловіка,
своїх рідних та кревних і завжди просить, щоб оберігала їх доля
від не/щастя. *
А1
Б2
В4
Г5
Пунктуаційну помилку допущено у реченні
Пунктуаційну помилку допущено у реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)До/дому я приїхав

пiзно, коли вже мiсяць росив на ясени вологе срiбло. (2)В хатинi
причаїлись темрява i засмута. (3)Не/треба великого розуму, щоб
збагнути: батьки не дiйшли згоди. (4)Вони мовчки снували в
сутiнках, мовчки додумували своє. (5)Мати без слова поставила
на стiл молоду картоплю з укропом i, перехопивши мiй погляд,
зiтхнула. (6)Батько на це зiбрав брови до перенiсся, щось
пробубонiв пiд нiс. (7)Але в цей час з/надвору не/вдоволено
обiзвалась качка, гавкнув Рябко, хтось заспокоїв його, а далi
поторгав хвiртку, що вела з клунi до хати. (8)Батьки стрепенулись
скидаючи з обличчя якусь частку суму. *
А3
 Б5
В7
Г8
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)За хмарами-хмарами

куталось сонце; воно зрiдка опускало пiд краї неба iмлавi
просвiтки i тодi земля трималась на/них, мов колиска. (2)Навколо
тихо бринiв золотий пiв/сон передосiннього степу. (3)Здалеку,
наче по блакитнiй водi, по/волi пропливав приломлений до плуга
орач, а за ним, бiля самого неба, вiтряки намотували на свої
крила бабине лiто i час... (4)Я i досi завжди з хвилюванням
входжу в передосiнню золотисту втому полiв. (5)Я i досi не можу
спокiйно дивитися на останнi, сизi вiд негоди, вiтряки, добрi душi
українського степу, що вiками вписували в сторiнки хмар i неба
не/легкий лiтопис хлiборобської долi. (6)Менi iнодi здається, що я
теж схожий на вiтряка, який основою, хрестовиною тримається
чорної, репаної землi, а крилами жадає неба... *
А на/них
Б пів/сон
В по/волі
Г не/легкий
Окремо слід писати сполуку
Окремо слід писати сполуку

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)А тим/часом

хурделиця плела навколо холодні сіті, турляла його в груди,
залітала під/повіки, вибивала з них сльози і заморожувала їх на
щоках. (2)Гей, не заточуйся, не падай хлопче, бо ж на весілля
ідеш! (3)Він, пригинаючись, прикривав очі рукою і все глибше і
глибше вгрузав у сніги. (4)Через якийсь час уже не знав, чи йде
шляхом чи полем, і до болю приєднався страх. (5)Ось Богдан
вище пояса вскочив у якийсь рів, набрав повні халяви снігу і
довго не/міг виборсатись із нього. (6)А виборсавшись, почав
роззуватися, що/б витрусити холоднечу. (7)Розмотались онучі,
мороз псом ухопився за пальці. (8)Дубіли ноги, дубіло обличчя, і
тільки серце кричало безнадією і болем. *
А3
Б4
В5
Г8
Відокремленою обставиною ускладнене речення
Відокремленою обставиною ускладнене речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Місяць зійшов пізно, і

розтрушені, як віхті ромашкового сіна, хмари раптом
просвітилися, задимились, ожили і побігли на захід. (2)По/між
берегами неясно окреслилась лінія Бугу. (3)Звісивши голову,
дрімали коні, а Тимофієві і досі не спалося. (4)Обтяжений
думками і надіями, по/волі ходив полем, як ніколи іще ним не
ходив. (5)Неговіркий на людях і вдома, він тепер досхочу говорив
сам/до/себе, радився сам із собою, а іноді з дружиною та з
сином. (6)Відчував, що вони поруч із ним, поклич — і обізвуться
на його голос, підійдуть до нього.(7)І слова у Тимофія тепер були
теплі та ласкаві, як у південь пшениця нагріта липневим сонцем.
(8)І по/новому перемежовувалися у них споконвічні сподівання і
турботи, що живуть поруч у серці бідняка, який за вік хліба не
наївся. (9)І думки Тимофія були поетичні, як завжди поетична
мрія про чесне, краще життя… *
А1
Б3
В5
Г7
Простим є речення
Простим є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)А тим/часом

хурделиця плела навколо холодні сіті, турляла його в груди,
залітала під/повіки, вибивала з них сльози і заморожувала їх на
щоках. (2)Гей, не заточуйся, не падай хлопче, бо ж на весілля
ідеш! (3)Він, пригинаючись, прикривав очі рукою і все глибше і
глибше вгрузав у сніги. (4)Через якийсь час уже не знав, чи йде
шляхом чи полем, і до болю приєднався страх. (5)Ось Богдан
вище пояса вскочив у якийсь рів, набрав повні халяви снігу і
довго не/міг виборсатись із нього. (6)А виборсавшись, почав
роззуватися, що/б витрусити холоднечу. (7)Розмотались онучі,
мороз псом ухопився за пальці. (8)Дубіли ноги, дубіло обличчя, і
тільки серце кричало безнадією і болем. *
А1
Б2
В4
Г8
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)А тим/часом

хурделиця плела навколо холодні сіті, турляла його в груди,
залітала під/повіки, вибивала з них сльози і заморожувала їх на
щоках. (2)Гей, не заточуйся, не падай хлопче, бо ж на весілля
ідеш! (3)Він, пригинаючись, прикривав очі рукою і все глибше і
глибше вгрузав у сніги. (4)Через якийсь час уже не знав, чи йде
шляхом чи полем, і до болю приєднався страх. (5)Ось Богдан
вище пояса вскочив у якийсь рів, набрав повні халяви снігу і
довго не/міг виборсатись із нього. (6)А виборсавшись, почав
роззуватися, що/б витрусити холоднечу. (7)Розмотались онучі,
мороз псом ухопився за пальці. (8)Дубіли ноги, дубіло обличчя, і
тільки серце кричало безнадією і болем. *
А1
Б2
В4
Г7
Простим є речення
Простим є речення
Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Тiльки/но весна десь у
житечку/пшеницi розминеться iз лiтом, у нас достигають суницi,
достигають уночi, при зорях, i тому стають схожими на росу, що
випала з зiрок. (2)Це теж, прихиляючи небо до землi, говорить
моя мати, i тому я люблю ту пору, коли суничники засвiчують
своє цвiтiння. (3)Цвiтуть вони так, наче самi дивуються, як
спромоглися на такий беззахисно-чистий цвiт. (4)А згодом, над
ними, по/дитячому нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди.
(5) I хоч ця ягода не/велика, а весь лiс i всяк, хто ходить у ньому,
пахне суницею. (6)Я тепер лягаю i встаю, накупаний цими
пахощами. *
А1
Б2
В4
Г5
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Місяць зійшов пізно, і

розтрушені, як віхті ромашкового сіна, хмари раптом
просвітилися, задимились, ожили і побігли на захід. (2)По/між
берегами неясно окреслилась лінія Бугу. (3)Звісивши голову,
дрімали коні, а Тимофієві і досі не спалося. (4)Обтяжений
думками і надіями, по/волі ходив полем, як ніколи іще ним не
ходив. (5)Неговіркий на людях і вдома, він тепер досхочу говорив
сам/до/себе, радився сам із собою, а іноді з дружиною та з
сином. (6)Відчував, що вони поруч із ним, поклич — і обізвуться
на його голос, підійдуть до нього.(7)І слова у Тимофія тепер були
теплі та ласкаві, як у південь пшениця нагріта липневим сонцем.
(8)І по/новому перемежовувалися у них споконвічні сподівання і
турботи, що живуть поруч у серці бідняка, який за вік хліба не
наївся. (9)І думки Тимофія були поетичні, як завжди поетична
мрія про чесне, краще життя… *
 А по/між
Б по/волі
В сам/до/себе
Г по/новому
Через дефіс слід писати сполуку
Через дефіс слід писати сполуку

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Розвалювалась

темрява, з-під неї виходила земля, вибігала вода і вилітав
жайворонок. (2)Ах, як йому, провісникові весни, хотілося скоріше
побачити сонце і поєднати в доброму звучанні землю і небо.
(3)Долетівши до середини між ними, він повис у досвіті, дрібно-
дрібно затріпотів крильцями, вдарив у не/видимі цимбали та й
пролляв струмок срібла. (4)Зачарував ним ще сизе небо, ще
чорну землю, і свою сіреньку дрібну жіночку, що пригрілася
грудьми до борозни і не/могла натішитись, який у неї славний
муж. (5)Вона думала, які в них у житечку виростуть гарні та
співучі дітки. (6)Їй теж хотілося злетіти в небо, покупатись у тому
сріблі, що видобував чоловік, та мала земні турботи: треба
будувати гніздечко. (7)І так будувати, щоб не/помітила їх ні
людина, ні злодійкувата сорока, ні отой яструб, що два дні
сумовито виквилював над цим полем, не/давав мужу співати, а їй
зносити в дзьобику те, що люди називають будівельним
матеріалом. *
А2
Б3
В4
Г6
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Вересневе сонце

не/помітно зайшло за не/густі хмари, і зразу ж розіслало аж за ліс
недобілені полотна. (2)Біля самого лісу злобно загаркавив,
задудонів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночи,
заахкала на леваді луна. (3)Докія, почувши постріли, зупинилась
біля перелазу. (4)"Знову десь банда об'явилася. Чи не напала на
комітетчиків?" — зітхнула, не так думаючи про банду, як про
Тимофія, що пішов зранку ділити панську та куркульську землю і
досі не/вертався додому. (5)Невсипущим жіночим болем
защеміло серце, що в кожній небезпеці бачить свого чоловіка,
своїх рідних та кревних і завжди просить, щоб оберігала їх доля
від не/щастя. *
А2
Б3
В4
Г5
НЕ ускладнене відокремленою обставиною речення
НЕ ускладнене відокремленою обставиною речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Місяць зійшов пізно, і

розтрушені, як віхті ромашкового сіна, хмари раптом
просвітилися, задимились, ожили і побігли на захід. (2)По/між
берегами неясно окреслилась лінія Бугу. (3)Звісивши голову,
дрімали коні, а Тимофієві і досі не спалося. (4)Обтяжений
думками і надіями, по/волі ходив полем, як ніколи іще ним не
ходив. (5)Неговіркий на людях і вдома, він тепер досхочу говорив
сам/до/себе, радився сам із собою, а іноді з дружиною та з
сином. (6)Відчував, що вони поруч із ним, поклич — і обізвуться
на його голос, підійдуть до нього.(7)І слова у Тимофія тепер були
теплі та ласкаві, як у південь пшениця нагріта липневим сонцем.
(8)І по/новому перемежовувалися у них споконвічні сподівання і
турботи, що живуть поруч у серці бідняка, який за вік хліба не
наївся. (9)І думки Тимофія були поетичні, як завжди поетична
мрія про чесне, краще життя… *
А по/між
Б по/волі
В сам/до/себе
Г по/новому
Через дефіс слід писати сполуку
Через дефіс слід писати сполуку

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Вересневе сонце

не/помітно зайшло за не/густі хмари, і зразу ж розіслало аж за ліс
недобілені полотна. (2)Біля самого лісу злобно загаркавив,
задудонів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночи,
заахкала на леваді луна. (3)Докія, почувши постріли, зупинилась
біля перелазу. (4)"Знову десь банда об'явилася. Чи не напала на
комітетчиків?" — зітхнула, не так думаючи про банду, як про
Тимофія, що пішов зранку ділити панську та куркульську землю і
досі не/вертався додому. (5)Невсипущим жіночим болем
защеміло серце, що в кожній небезпеці бачить свого чоловіка,
своїх рідних та кревних і завжди просить, щоб оберігала їх доля
від не/щастя. *
А1
Б2
В3
Г5
Складносурядним є речення
Складносурядним є речення

Назва групи *

Мой ответ

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)А тим/часом

хурделиця плела навколо холодні сіті, турляла його в груди,
залітала під/повіки, вибивала з них сльози і заморожувала їх на
щоках. (2)Гей, не заточуйся, не падай хлопче, бо ж на весілля
ідеш! (3)Він, пригинаючись, прикривав очі рукою і все глибше і
глибше вгрузав у сніги. (4)Через якийсь час уже не знав, чи йде
шляхом чи полем, і до болю приєднався страх. (5)Ось Богдан
вище пояса вскочив у якийсь рів, набрав повні халяви снігу і
довго не/міг виборсатись із нього. (6)А виборсавшись, почав
роззуватися, що/б витрусити холоднечу. (7)Розмотались онучі,
мороз псом ухопився за пальці. (8)Дубіли ноги, дубіло обличчя, і
тільки серце кричало безнадією і болем. *
А тим/часом
Б під/повіки
В не/міг
Г що/б
Разом слід писати слово
Разом слід писати слово

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)До/дому я приїхав

пiзно, коли вже мiсяць росив на ясени вологе срiбло. (2)В хатинi
причаїлись темрява i засмута. (3)Не/треба великого розуму, щоб
збагнути: батьки не дiйшли згоди. (4)Вони мовчки снували в
сутiнках, мовчки додумували своє. (5)Мати без слова поставила
на стiл молоду картоплю з укропом i, перехопивши мiй погляд,
зiтхнула. (6)Батько на це зiбрав брови до перенiсся, щось
пробубонiв пiд нiс. (7)Але в цей час з/надвору не/вдоволено
обiзвалась качка, гавкнув Рябко, хтось заспокоїв його, а далi
поторгав хвiртку, що вела з клунi до хати. (8)Батьки стрепенулись
скидаючи з обличчя якусь частку суму. *
А4
Б5
В6
Г7
Простим ускладненим відокремленою обставиною є речення
Простим ускладненим відокремленою обставиною є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)За хмарами-хмарами

куталось сонце; воно зрiдка опускало пiд краї неба iмлавi
просвiтки i тодi земля трималась на/них, мов колиска. (2)Навколо
тихо бринiв золотий пiв/сон передосiннього степу. (3)Здалеку,
наче по блакитнiй водi, по/волi пропливав приломлений до плуга
орач, а за ним, бiля самого неба, вiтряки намотували на свої
крила бабине лiто i час... (4)Я i досi завжди з хвилюванням
входжу в передосiнню золотисту втому полiв. (5)Я i досi не можу
спокiйно дивитися на останнi, сизi вiд негоди, вiтряки, добрi душi
українського степу, що вiками вписували в сторiнки хмар i неба
не/легкий лiтопис хлiборобської долi. (6)Менi iнодi здається, що я
теж схожий на вiтряка, який основою, хрестовиною тримається
чорної, репаної землi, а крилами жадає неба... *
А1
Б3
В5
Г6
Складносурядним є речення
Складносурядним є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)До/дому я приїхав

пiзно, коли вже мiсяць росив на ясени вологе срiбло. (2)В хатинi
причаїлись темрява i засмута. (3)Не/треба великого розуму, щоб
збагнути: батьки не дiйшли згоди. (4)Вони мовчки снували в
сутiнках, мовчки додумували своє. (5)Мати без слова поставила
на стiл молоду картоплю з укропом i, перехопивши мiй погляд,
зiтхнула. (6)Батько на це зiбрав брови до перенiсся, щось
пробубонiв пiд нiс. (7)Але в цей час з/надвору не/вдоволено
обiзвалась качка, гавкнув Рябко, хтось заспокоїв його, а далi
поторгав хвiртку, що вела з клунi до хати. (8)Батьки стрепенулись
скидаючи з обличчя якусь частку суму.
А до/дому
Б не/треба
В з/надвору
Г не/вдоволено
Окремо слід писати сполуку
Окремо слід писати сполуку

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Тiльки/но весна десь у

житечку/пшеницi розминеться iз лiтом, у нас достигають суницi,
достигають уночi, при зорях, i тому стають схожими на росу, що
випала з зiрок. (2)Це теж, прихиляючи небо до землi, говорить
моя мати, i тому я люблю ту пору, коли суничники засвiчують
своє цвiтiння. (3)Цвiтуть вони так, наче самi дивуються, як
спромоглися на такий беззахисно-чистий цвiт. (4)А згодом, над
ними, по/дитячому нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди.
(5) I хоч ця ягода не/велика, а весь лiс i всяк, хто ходить у ньому,
пахне суницею. (6)Я тепер лягаю i встаю, накупаний цими
пахощами. *
А2
Б3
В5
Г6
Складнопідрядним є речення
Складнопідрядним є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Розвалювалась

темрява, з-під неї виходила земля, вибігала вода і вилітав
жайворонок. (2)Ах, як йому, провісникові весни, хотілося скоріше
побачити сонце і поєднати в доброму звучанні землю і небо.
(3)Долетівши до середини між ними, він повис у досвіті, дрібно-
дрібно затріпотів крильцями, вдарив у не/видимі цимбали та й
пролляв струмок срібла. (4)Зачарував ним ще сизе небо, ще
чорну землю, і свою сіреньку дрібну жіночку, що пригрілася
грудьми до борозни і не/могла натішитись, який у неї славний
муж. (5)Вона думала, які в них у житечку виростуть гарні та
співучі дітки. (6)Їй теж хотілося злетіти в небо, покупатись у тому
сріблі, що видобував чоловік, та мала земні турботи: треба
будувати гніздечко. (7)І так будувати, щоб не/помітила їх ні
людина, ні злодійкувата сорока, ні отой яструб, що два дні
сумовито виквилював над цим полем, не/давав мужу співати, а їй
зносити в дзьобику те, що люди називають будівельним
матеріалом. *
А2
Б3
 В4
Г7
Відокремленою прикладкою ускладнено речення
Відокремленою прикладкою ускладнено речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Розвалювалась

темрява, з-під неї виходила земля, вибігала вода і вилітав
жайворонок. (2)Ах, як йому, провісникові весни, хотілося скоріше
побачити сонце і поєднати в доброму звучанні землю і небо.
(3)Долетівши до середини між ними, він повис у досвіті, дрібно-
дрібно затріпотів крильцями, вдарив у не/видимі цимбали та й
пролляв струмок срібла. (4)Зачарував ним ще сизе небо, ще
чорну землю, і свою сіреньку дрібну жіночку, що пригрілася
грудьми до борозни і не/могла натішитись, який у неї славний
муж. (5)Вона думала, які в них у житечку виростуть гарні та
співучі дітки. (6)Їй теж хотілося злетіти в небо, покупатись у тому
сріблі, що видобував чоловік, та мала земні турботи: треба
будувати гніздечко. (7)І так будувати, щоб не/помітила їх ні
людина, ні злодійкувата сорока, ні отой яструб, що два дні
сумовито виквилював над цим полем, не/давав мужу співати, а їй
зносити в дзьобику те, що люди називають будівельним
матеріалом. *
А1
Б3
В4
Г5
Простим є речення
Простим є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Вересневе сонце

не/помітно зайшло за не/густі хмари, і зразу ж розіслало аж за ліс
недобілені полотна. (2)Біля самого лісу злобно загаркавив,
задудонів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночи,
заахкала на леваді луна. (3)Докія, почувши постріли, зупинилась
біля перелазу. (4)"Знову десь банда об'явилася. Чи не напала на
комітетчиків?" — зітхнула, не так думаючи про банду, як про
Тимофія, що пішов зранку ділити панську та куркульську землю і
досі не/вертався додому. (5)Невсипущим жіночим болем
защеміло серце, що в кожній небезпеці бачить свого чоловіка,
своїх рідних та кревних і завжди просить, щоб оберігала їх доля
від не/щастя. *
А не/помітно
Б не/густі
В не/вертався
Г не/щастя
Окремо слід писати сполуку
Окремо слід писати сполуку

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)За хмарами-хмарами

куталось сонце; воно зрiдка опускало пiд краї неба iмлавi
просвiтки i тодi земля трималась на/них, мов колиска. (2)Навколо
тихо бринiв золотий пiв/сон передосiннього степу. (3)Здалеку,
наче по блакитнiй водi, по/волi пропливав приломлений до плуга
орач, а за ним, бiля самого неба, вiтряки намотували на свої
крила бабине лiто i час... (4)Я i досi завжди з хвилюванням
входжу в передосiнню золотисту втому полiв. (5)Я i досi не можу
спокiйно дивитися на останнi, сизi вiд негоди, вiтряки, добрi душi
українського степу, що вiками вписували в сторiнки хмар i неба
не/легкий лiтопис хлiборобської долi. (6)Менi iнодi здається, що я
теж схожий на вiтряка, який основою, хрестовиною тримається
чорної, репаної землi, а крилами жадає неба... *
А1
Б3
В4
Г6
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Місяць зійшов пізно, і

розтрушені, як віхті ромашкового сіна, хмари раптом
просвітилися, задимились, ожили і побігли на захід. (2)По/між
берегами неясно окреслилась лінія Бугу. (3)Звісивши голову,
дрімали коні, а Тимофієві і досі не спалося. (4)Обтяжений
думками і надіями, по/волі ходив полем, як ніколи іще ним не
ходив. (5)Неговіркий на людях і вдома, він тепер досхочу говорив
сам/до/себе, радився сам із собою, а іноді з дружиною та з
сином. (6)Відчував, що вони поруч із ним, поклич — і обізвуться
на його голос, підійдуть до нього.(7)І слова у Тимофія тепер були
теплі та ласкаві, як у південь пшениця нагріта липневим сонцем.
(8)І по/новому перемежовувалися у них споконвічні сподівання і
турботи, що живуть поруч у серці бідняка, який за вік хліба не
наївся. (9)І думки Тимофія були поетичні, як завжди поетична
мрія про чесне, краще життя… *
А1
Б3
В6
Г7
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Розвалювалась

темрява, з-під неї виходила земля, вибігала вода і вилітав
жайворонок. (2)Ах, як йому, провісникові весни, хотілося скоріше
побачити сонце і поєднати в доброму звучанні землю і небо.
(3)Долетівши до середини між ними, він повис у досвіті, дрібно-
дрібно затріпотів крильцями, вдарив у не/видимі цимбали та й
пролляв струмок срібла. (4)Зачарував ним ще сизе небо, ще
чорну землю, і свою сіреньку дрібну жіночку, що пригрілася
грудьми до борозни і не/могла натішитись, який у неї славний
муж. (5)Вона думала, які в них у житечку виростуть гарні та
співучі дітки. (6)Їй теж хотілося злетіти в небо, покупатись у тому
сріблі, що видобував чоловік, та мала земні турботи: треба
будувати гніздечко. (7)І так будувати, щоб не/помітила їх ні
людина, ні злодійкувата сорока, ні отой яструб, що два дні
сумовито виквилював над цим полем, не/давав мужу співати, а їй
зносити в дзьобику те, що люди називають будівельним
матеріалом. *
А не/видимі
Б не/могла
В не/помітила
Г не/давав
Разом слід писати слово
Разом слід писати слово

Прочитайте текст і виконайте завдання (1)Тiльки/но весна десь у

житечку/пшеницi розминеться iз лiтом, у нас достигають суницi,
достигають уночi, при зорях, i тому стають схожими на росу, що
випала з зiрок. (2)Це теж, прихиляючи небо до землi, говорить
моя мати, i тому я люблю ту пору, коли суничники засвiчують
своє цвiтiння. (3)Цвiтуть вони так, наче самi дивуються, як
спромоглися на такий беззахисно-чистий цвiт. (4)А згодом, над
ними, по/дитячому нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди.
(5) I хоч ця ягода не/велика, а весь лiс i всяк, хто ходить у ньому,
пахне суницею. (6)Я тепер лягаю i встаю, накупаний цими
пахощами. *
А1
Б2
В3
Г4
Відокремленою уточнюючою обставиною ускладнено речення
Відокремленою уточнюючою обставиною ускладнено речення