Лабораторна робота № 2

Тема: Проект “Розрахунок банківського вкладу” для підбирання оптимальних

розв’язків поставлених завдань.
Теоретична частина:
У процесі створення ЕТ часто виникає потреба заповнити комірки однаковими даними
чи даними, що змінюються за певною закономірністю (нумерування рядків, дні тижня, місяці
року тощо). Зробити це можна як вручну, вписуючи самостійно кожне наступне число ряду
або ж використати засоби автоматизації вводу: автозаповнення, ряди (прогресії).
Реалізувати просте автозаповнення можна наступним чином: вводимо дані в перші дві
комірки ЕТ, ці комірки виділяємо як блок і тягнемо його за маркер копіювання (правий
нижній куток комірки) у потрібному напрямі як при копіюванні формул. Більший вибір
способів заповнення даними діапазонів міститься в меню Зміни – Заповнити…
Наступним важливим пунктом роботи з ЕТ є правильне використання адресації комірок.
Як уже зазначалося, кожна комірка ЕТ має свою адресу (однозначний ідентифікатор ), яка
утворюється комбінацією назви стовпчика і номера рядка.
Адреси клітинок вигляду А1 чи В6 називають відносними. При цьому слід пам’ятати, що
відносні адреси комірок при копіюванні змінюються в сторону напряму копіювання (див.
нижче). Для копіювання формул потрібно захопити лівим кліком правий нижній куток
комірки чи виділеного діапазону і тягнути в потрібному напрямі.

Якщо ж виникає потреба вжити у формулах адреси клітин, які не повинні змінюватися
при копіюванні, то потрібно вводити їх абсолютні адреси. При абсолютній адресації адреси
посилань при копіюванні не змінюються, так що комірка, на яку вказує посилання,
розглядається як не таблична. Елементи номера комірки з абсолютною адресацією містять
символ $, наприклад $A$1, A$1 та $A1. У двох останніх випадках один з компонентів номера
комірки розглядається як абсолютний, а інший – як відносний, такий тип адресації
називається мішаною адресацією (див. нижче)

Зазначимо, що у даному прикладі не обов’язково використовувати абсолютну адресацію

комірки $A$2, а можна скористатись лише мішаною $A2 з фіксованим тільки стовпчиком,
оскільки копіювання проводимо вправо по одній стрічці 2. Якщо ж потрібно копіювати
формулу вбік і вниз (вгору) то використання абсолютної адресації обов’язкове.
 При використанні у формулах в ЕТ даних з клітин ЕТ інших робочих аркушів, чи навіть
робочих книг, слід користуватися посиланням виду Аркуш2.А1 чи
'file:///home/joep/1.ods'#Аркуш1.A1, вказуючи перед адресою комірки ім’я робочого аркуша
її ЕТ чи ще й ім’я файлу. Це ж стосується і абсолютної адресації комірок: Аркуш1.$А$1,
Аркуш2.А$1 тощо.

Практичне завдання:
1. Запустіть програму LO Calc та відкрийте свій файл “Таблиця_Прізвище”. Перейдіть на
вільний Аркуш2.
2. Розробіть ЕТ, що розраховує поточний рахунок клієнта банку протягом декількох років.
Інформація, що вводиться: початковий вклад, відсоток річного прибутку.
Приблизний очікуваний вигляд ЕТ наведено нижче:

3. При формуванні вигляду ЕТ використайте засоби: об’єднати і помістити в центрі (для

заголовків та підсумків), зміна ширини стовпчиків (мишкою вручну та з використанням
автопідбирання), автозаповнення (для років).
Передбачте автоматичний розрахунок всіх даних в ЕТ, які не є вхідною інформацією:
приріст вкладу (прибуток), сума вкладу на кінець року, сума вкладу на початок року
(крім першого). Для контролю правильності вводу формул застосуйте режим
відображення формул Засоби – Параметри – LibreOffice – View – Формули – увімкнути
(див. нижче).
При цьому використайте формули та комірку F2 для зберігання величини відсотку
річних. З метою можливості майбутнього копіювання формул використайте абсолютну
адресацію для F2.
4. Розгляньте функцію “Підбір параметру” (пункт меню Засоби), вікно якої має вигляд:

Основні параметри цієї функції: Комірка з формулою – вводиться адреса комірки, в якій
буде задане те значення, яке ми бажаємо отримати; Цільове значення – вводиться саме
значення; Змінна комірка – вводиться адреса клітинки в якій буде підбиратися значення,
яке дає можливість задовольнити наше бажання при існуючих умовах.
5. На окремому аркуші проведіть наступні приклади на застосування функції “Підбір
параметру”:
Нехай у якомусь банку відкрито рахунок на таких умовах, як зображено на рисунку
(розрахунки здійснено за формулою накопичення складних процентів)

Клієнт банку хоче знати: яку суму грошей необхідно внести на рахунок, щоб при
умовах зазначених вище отримати накопичену суму в розмірі 500000 грн. Запис
параметрів функції “Підбір параметру” матиме наступний вигляд:

Результат:
6. Враховуючи розглянутий вище приклад, проведіть для вашої ЕТ (“Розрахунок
банківського вкладу”) наступні розрахунки:
а) встановіть рік, у якому клієнт вперше матиме на рахунку більше від 1000 грн. при
початковому вкладі 100 грн. та відсотку річних 20%;
б) встановіть мінімальний розмір початкового вкладу, при якому клієнт у 2008 році
матиме на рахунку більше від 1000 грн. (відсоток річних – 20%);
в) встановіть мінімальний розмір відсотку річних, при якому клієнт, вклавши спочатку
100 грн. матиме на рахунку у 2008 році не менше ніж 1000 грн.
7. Оформіть остаточний вигляд ЕТ з метою виводу на принтер, обмеживши область друку
лише самим “Розрахунком”. Контролюйте вигляд своєї роботи засобом “Попередній
перегляд ділення сторінки”.
8. Перейменуйте Аркуш2 на “Вклад” та збережіть свій файл.