Практична робота з історії мистецтва

Студентки групи ДС-20 Леванова Ольга

Тема: Художньо-мистецтвознавчий аналіз ікони Андрія Рубльова
«Трійця»
Назва твору: «Трійця Старозавітна (Вітхозавітна)»
Автор: Андрій Рубльов
Час створення:1425р.
Розміри: 142 × 114 см
Матеріали: дерево, темпера.
Техніка:Живопис(іконопис)
До якого періоду творчості митця відноситься твір?Андрій Рубльов
написав твір в першій чверті XV століття.
До якої епохи в історії мистецтва відноситься твір? Коротка
характеристика доби. До епохи середньовіччя(візантійське мистецтво).
Даний вид культурної діяльності почав розвиватися в XI столітті в період
Середньовіччя, коли сама культура була виснажена міжусобними війнами і
руйнівними набігами.
У цей період релігія особливо сильно впливала на всі аспекти життя людини,
включаючи творчість.
Живопис середньовіччя було представлено фресками,іконографією,
вітражами і мозаїкою. Художники в основному отримували замовлення на
розпис стін церкви, приміщення для відокремленої молитви або вівтаря.
Головна мета живописця – моралізаторський і емоційний вплив на наглядача
людини.
Риси Середньовічного мистецтва:розвиток іконопису,залежність від
релігії,переважання біблійних мотивів в живописі і скульптурі,відмова від
спадщини Античності,зв’язок з народною творчістю
Аналіз твору:
1. Лінії золотого перетину
2.Позначити усі горизонталі
3. Позначити усі вертикалі
4. Позначити усі діагональні напрями
5. В які геометричні фігури вкладається центр композиції? Як це
позначається на сприйнятті? Центр композиції вкладається в коло. Дана
форма направляє погляд всередину ікони. Коло асоціюється з чимось легким,
повітряним і при цьому врівноваженим. Коло приємна для ока фігура. Воно
одразу приковує погляд глядача і, завдяки своїй ідеальній симетричності,
привносить в зображення гармонію. Оскільки у кола немає кутів, воно
прекрасно контрастує з прямокутним обрізом ікони. Композиційним центром
ікони є чаша.
6. Чи є в роботі рух? В іконі немає активної дії і руху - фігури сповнені
нерухомого споглядання, а їх погляди спрямовані у вічність. Легкий рух в
ікону, в її всепоглинаючий, навіть кілька великоваговий спокій вносився
лише звивистими лініями стрічок - «Торок» і гілок «мамврійського» дуба, які
єдино відчували в цьому застиглому світі ледь помітне віяння небесного
«ефіру».
7. Знайти основні композиційні маси і форми об’єктів.
8. Яким є тональне рішення твору? В яких пропорційних відношеннях
знаходяться основні тональні ряди – темний, світлий і середній тон?
Чого більше всього? Чого менше в роботі?На іконі найбільше переваги
займає плутон . Темного найменше,світлого трохи більше ніж темного,а
середнього тону найбільше. Середній тон 85 %,світлий тон 10%,темний
тон5%.
9. Колорит твору: тепло-холодність, насиченість, кольорова гамма,
колірний ряд (які кольори переважають?)Класичний колорит:кольори
гармонізовані, не втомлюють своєю яскравістю і насиченістю, вони
приглушені і пом'якшені чим-небудь. На іконі переважають теплі кольори
охристі,золоті,коричневі,оранжеві,зелені.
10. Стилістика твору: які риси з візантійського іконопису
прослідковуються? Які риси можна назвати індивідуальними
авторськими? Як сприймається зображення – об’ємно чи площинно, з
чим це пов’язано? Немає сенсу шукати у творі іконописця відхилень від
іконографічної традиції, що відображають його власні духовні пошуки. Він
цілком довірився богословській мудрості та іконографічній досконалості, він
відтворював повторивши до дрібниць чи не весь передній план візантійських
композиція. Він сумлінно скопіював найновішу для його періоду візантійську
іконографічну схему, дещо змінивши її. А самє: замість звичайного для
візантійців двочленного пейзажного плану (палати и дерев) він зобразив
тричленний, ввівши додатково мамврійський дуб і житло Авраама і гору.
Зображення сприймається об’ємно ,це пов’язано з тим , що майстер
промалював тіні та світло , це створює плавний перехід.
11. Прийоми у зображенні облич, фігур, одягу, оточення? У зображенні
використовується традиційний для середньовічного образотворчого
мистецтва прийом зворотної перспективи - простір ікони візуально здається
більшим, ніж реальність, в якій знаходиться глядач. Художник надає
великого значення рівновазі форм, геометричній точності структурі і
композиційним натякам. Відносна «щільність» рубльовського живопису в
рівній мірі стосується і характеру письма одягу ангелів в «Трійці». Їх
недостатня збереженість нині внаслідок численних поновлень значно
спотворює авторський задум. В першу чергу це відноситься до порушення
початкового співвідношення світлих і темних ділянок їх обробка. Зараз
яскраві лінії прогалин лежать на насичених кольором, але теж злегка
розбілені на невеликих «острівцях» висвітлених серед блакитних, зелених і
світло-вишневих одягів; між цими площинами «світил» нині є ще більш
світлі ділянки живопису, перечіщені майже до левкасу і тому вони придбали
занадто «прозорий» характер. Результатом цього є те, що одяг виглядпє тепер
як на фотографічному негативі: висвітлення на найбільш рельєфних частинах
фігур - на колінах, на верхніх поздовжніх ділянках рукавів, на грудях правого
(від глядача) ангела - виглядають нині значно темніше місць, де колись
лежали втрачені при різночасових реставраціях легкі затемнення.
12. Символіка твору: знайти основні символи та образи і надати їм
характеристику
1. Чаша - це центр композиції - символ страждань Христа, на які він піде
заради спокутування гріхів людства (в чашу буде зібрана кров розп'ятого на
хресті Ісуса). Контури фігур бічних ангелів також утворюють обриси чаші.
2. Бог Отець - за словами німецького мистецтвознавця Людольфа Мюллера,
«Батько як« початок і причина всього », як перший серед рівних носить на
собі знаки влади: крім центрального положення, це пурпурний колір одягу і
золота смуга через праве плече». Нахиливши голову в бік лівого ангела,
Святого Духа, Бог Батько як би задає питання, який чув в своєму одкровенні
пророк Ісая: «Кого я пошлю, і хто піде для нас [на спокутну жертву]? »
Одночасно він підносить до чаші два перста, складених в знаку
благословення.
3. Лазурний одяг - символ неземної сутності Бога Отця (як і інших осіб
Трійці).
4. Скіпетр - символ влади (він є у всіх, хто сидить за столом).
5. Дерево - у традиційній іконографії це був Мамврийский дуб, під яким
відпочивав Авраам. У Рубльова дуб перетворюється в дерево життя, яке Бог
посадив в Едемі.
6. Бог Дух Святий - у відповідь на питання Бога Отця Святий Дух спрямовує
погляд і піднімає праву руку в сторону ангела, що сидить навпроти, тобто в
сторону Бога Сина. Це одночасно і жест благословення, і жест веління. Як
писав митрополит Іларіон в «сповіданні віри» (XI століття), Святий Дух хоче,
щоб Син йшов шляхом страждань, і одночасно благословляє цей шлях.
7.Червоний одяг- це алюзія на біблійний сюжет, коли Святий Дух у вигляді
язиків полум'я зійшов на апостолів.
8. Будівля – символізує християнську церкву, іменовану будинком Святого
Духа.
9. Бог Син - його смиренно опущена голова і погляд, спрямований на
жертовну чашу, свідчать про готовність виконати доручену місію. Права
рука Христа вже піднята для того, щоб взяти чашу страждань. «У положенні
його ніг можна помітити натяк на динаміку вставання: плащ зібрано
загорнутого, а нижній край його трохи піднімається, підбирається,
виявляючи готовність стати і піти в світ».
10. Зелена (накидка поверх хітона) - символ земного світу, куди зійде
Христос. Поєднання блакитного і зеленого в одязі Бога Сина символізує його
двоїсту природу: божественну і людську.
11. Гора - це символ спокутування занепалого світу, прообраз Голгофи, на
яку судилося зійти Ісусу.
 Джерела:
1. https://www.vokrugsveta.ru/article/193318/
2. https://dovidka.biz.ua/serednovichne-mistetstvo/
3. http://um.co.ua/7/7-6/7-62292.html
4. https://iskusstvoed.ru/2019/12/25/opisanie-i-formalno-stilisticheskij-3/
5. https://rt82.ru/uk/teoriya-tusheniya/ikona-troica-andreya-rubleva-opisanie-
dlya-detei-ikona/
6. http://waking-up.org/religii-svitu/triytsya-andriya-rublova/?lang=uk