1. Забудова міст. Архітектура.

2. Розвиток писемності.
3. Образотворче мистецтво.
 Подумайте, з чим було
пов’язане піднесення
давньоруської культури в
X – XI ст.?
 Для давньої Русі характерними були
Будівництво
фортець і дерев’яні та земляні оборонні
міських укріплення.
укріплень

Кам’яне та
Храмове дерев’яне
будівництво будівництво.
Місто складалося з 3 частин:
•Дитинець або Гора (двір князя та боярські
двори);
Забудова міст •окольний “город” або поділ (селилися
ремісники та купці);
•сторони або кінці (ремісники певних
спеціальностей – кожум’яки та гончарі).
Незважаючи на те, що
Київська Русь була
начебто єдиною
державою, окремі її
території мали значну
самостійність.
Центрами цих земель були
міста. Кожне місто було
добре укріпленою
фортецею і відігравало
роль замку для
навколишніх жителів.
Міста обносились
дерев’яними стінами і
баштами, які будувались
на високому земляному
валові. Перед фортечними
стінами виривали глибокий
рів. Всередині були
розташовані кам’яні
собори, хороми, вулиці
мостились дерев’яним
настилом.
В містах виникали
базари. Тут торгували
селяни навколишніх сіл,
іноземні купці.
Серед товарів: зброя,
прянощі, тканини,
прикраси. Велику
частину жителів міста
становили ремісники.
План тридільної дерев'яної церкви
(На прикладі церкви Вознесіння
у Чорткові)

Плинфа (цегла)
В Київській Русі почали
з'являтись кам’яні будівлі
– церкви і собори. Крім
Софії Київської, одним з
найдавніших, що дійшли
до нас, являється
Спасо-Преображенський
собор в Чернігові,
збудований в ХІ ст.В його
обрисах відчувається
вплив архітектури
Візантії.
Внутрішнє облаштування
храму відзначалось
багатим розписом.
Давньоруські художники
використовували в храмах
сині та рожеві відтінки.
Церковні будівлі мали
чудову акустику (в стіни
були вмонтовані
горщики).
С прийняттям
християнства на Русі
почалось книгописання.
Книги створювались на
релігійному ґрунті або це
були літописи. Кожна
книга прикрашалась
мініатюрами.
Найдавніша вітчизняна
книга, що походить із
бібліотеки Ярослава
Мудрого, потрапила до
Франції з донькою
Ярослава Мудрого
Анною.
Це книга кишенькового формату. На рукописі
(оправу пограбовано 1793 р.) присягали при
коронаціях французькі королі. У 2010 році 32
сторінки, які вціліли до наших днів
перевидані українською, англійською та
французькою мовами.
 «Остромирове Євангеліє» — одна з
найдавніших пам’яток письменства
Київської Русі. Воно було створене у 1056
—1057 рр. у Києві священнослужителем
Григорієм для новгородського посадника
Остромира. Книга щедро прикрашена
яскравими мініатюрами, заставками та
ініціалами.
 Щоб виготовити велику рукописну книгу, треба
було чимало праці та матеріалів – шкіри, золота, фарб.
Наприклад, на виготовлення 294 аркушів пергаменту
для Остромирового Євангелія використали шкури з
череди телят у 60 голів. Розчинене або листове золото
використовували для тла в мініатюрах, заставках та
ініціалах. Дорогими були й фарби, розчинені на
яєчному жовтку. Оправу книги робили з дощечок і
обтягували шкірою. Були обкладинки і з дорогих
матеріалів – срібла, золота, коштовного каміння.
Жителі Київської Русі
досягли високої
майстерності в
ювелірній справі.
До нас дійшли скроневі
кільця з використанням
техніки зерні, черніння,
емалі тощо.
 Майстри Київської Русі:
Аліпій (Алімпій) Печерський –
XI ст., Феофан Грек – XIV ст.,
Андрій Рубльов – XIV ст.
 Ікони — у перекладі з грецької “зображення,
образ” – зображення Ісуса Христа, Богоматері,
святих, подій Святого Письма. Ікони творили за
певними правилами – канонами, які не можна
було змінювати. У цьому одна з головних
відмінностей ікони від картини.
Оранта – ікона Богоматері, котра молиться,
звівши руки вгору.
 Одиги́ трия (греч. Οδηγήτρια — Указующая Путь),
Путеводи́ тельница — один из наиболее распространённых типов
изображения Богоматери с младенцем Иисусом, по преданию,
написанная евангелистом Лукой.
Елеу́ са (греч. Ελεούσα — милующая от έλεος — сострадание,
сочувствие), Элеуса, Умиление — один из основных типов
изображения Божией Матери в русской иконописи. Богородица
изображена с Младенцем Христом, сидящим на Её руке и
прижимающимся щекой к Её щеке.
 Аліпій.
Володимирська
Богоматір
ікона Богоматері.
Велика Панагія.
Елеус Ікона Богородиці.
XII ст.
Одигітрія
Оранта
Архангел Гавриїл. Ікона святих
Візантія Бориса та Гліба

Ікона Ніколая Чудотворця

з життіями
Прочитати підручник §12
Переглянути відео