10

Польська мова
1–4 класи
загальноосвітніх навчальних закладів

з навчанням українською мовою
Пояснювальна записка
Програму з польської мови для 1-4 класів загальноосвітніх
навчальних закладів з українською мовою навчання розроблено
відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011
року за № 462, а також з урахуванням мети навчання щодо мовної освіти в
початковій школі та потреб молодших школярів у вивченні рідної мови.
При укладенні програми враховано принципи науковості, послідовності,
доступності, випередженого розвитку усного мовлення по відношенню до
писемного. Програма скерована на формування особистості молодших
школярів і спирається на загальнолюдські, національно-культурні та
державні цінності.
Польська мова як предмет у школі з українською мовою навчання
виконує певні дидактичні функції: вона є не тільки засобом пізнання
польської духовної і матеріальної культури, а й навколишнього світу.
В Програмі визначено цілі, зміст і методичні підходи до навчання
польської мови.
Зміст Програми ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого та
компетентнісного підходів і реалізується за змістовними лініями
(мовленнєва, мовна, соціокультурна), які пов’язані між собою. Вони
спрямовані на формування ключових і предметних компетентностей. У
Програмі також чітко визначено результативну складову навчання.
Наслідки навчальної діяльності визначаються за рівнем оволодіння
учнями загальнонавчальними вміннями та навичками (організаційними,
загальномовленнєвими, загальнопізнавальними, контрольно-оцінними).
Набуті знання і вміння удосконалюються відповідно до програмного
матеріалу. Повторення, узагальнення, поглиблення знань здійснюється за
концентричним принципом.
До загальнопедагогічних завдань, виконанню яких сприяє вивчення
польської мови, належать і наступні – це виховання особистості молодших
школярів, розвиток мислення, мовлення, формування мовленнєвої культури
учнів, навичок самонавчання, потреби у збагаченні своїх знань, виховання
толерантного ставлення до інших народів та їхніх мов.
Пізнавальні можливості забезпечує наявність загальних
відомостей про мову як найважливіший засіб спілкування, про
спорідненість західнослов’янської польської мови з українською та
2
іншими слов’янськими мовами, про спільні і відмінні риси між
польською і українською мовами.
Основний принцип організації навчання – від усного мовлення до
читання і письма.
Вивчення польської мови в початковій школі має на меті фор-
мувати в учнів певний рівень комунікативної компетентності, що
передбачає розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, усного та пи-
семного мовлення (слухання/розуміння, читання, письма, умінь
застосовувати набуті мовні знання і мовленнєві навички у
повсякденному спілкуванні).
Зміст навчального матеріалу відібрано за наступними принципами,
як-от:
* поступове зростання складності змісту навчального матеріалу;
* циклічна повторюваність навчального матеріалу з поступовим
розширенням його змісту;
* відбір мовленнєвих тем з урахуванням вікових особливостей і інтересів
молодших школярів;
* наявність можливості бікультурних і білінгвальних співcтавлень;
* можливість на різних етапах навчання реалізувати етнокультурний
компонент і діалог культур;
* оптимізація навчального процесу як засіб збереження фізичного,
психічного та емоційного здоров’я молодших школярів.
Зміст програми з польської мови в початкових класах відповідає її
завданням, як-от:
– формування вмотивованого інтересу до вивчення польської мови,
традицій та культури польського народу;
– забезпечення мовленнєвого і загального розвитку молодших
школярів;
– надання основ мовної освіти, певного обсягу мовознавчих знань і
вмінь;
– практичне засвоєння орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних
правил польської літературної мови;
– формування уміння зв’язно висловлювати свої думки в усній та
писемній формах;
– формування і вдосконалення каліграфічних навичок;
– формування та розвиток необхідного словникового запасу учнів,
логічного мислення, мовленнєвих умінь; умінь знаходити істотні/ неістотні,
схожі/відмінні ознаки предметів, явищ; умінь абстрагувати, класифікувати,
узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
3
– формування та розвиток навичок читання польською мовою як виду
мовленнєвої діяльності;
– сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та
естетичному розвитку дитини завдяки знайомству школярів з дитячою
літературою (в авторській, жанровій, тематичній різноманітності), з
літературними образами; використання у навчальному процесі різних видів
мистецтва (музики, живопису, дитячих театралізованих вистав і
екранізованих творів тощо);
– формування початкових уявлень про національні традиції, історію,
культуру польського народу засобами змісту навчального матеріалу;
– виховання толерантного ставлення до інших народів та їхніх
мов;
– розвиток навичок виконання різних ролевих функцій у колективі,
співпраця в команді та робота в парах і групах.
В умовах сучасних методичних підходів до викладання мов як
предмету при реалізації місту цієї Програми слід враховувати певні
засади, які ґрунтуються на:
* використанні сучасних навчальних та ігрових технологій;
* розвитку особистості дитини, її мовленнєвих і розумових здібностей;
* формуванні комунікативних, соціальних і предметних компетенцій;
* поступове та інтегроване оволодінні усіма видами мовленнєвої
діяльності та поетапно-концентричне опанування мовним і мовленнєвим
матеріалом;
*використанні знань, вмінь та навичок, які набуті при вивченні інших мов;
* випередженому вивченні усного курсу в навчанні польської мови.
Програма складається з таких частин: «Усний курс» (1 клас),
«Розвиток усного мовлення і навчання грамоти» (2 клас, робота за
«Букварем»), «Знання про мову. Мовні уміння. Розвиток читання та
мовлення» (3, 4 класи).
Пропедевтичний усний курс є необхідним для входження в
мовленнєвий простір польської мови, для подальшого системного
вивчення її закономірностей та особливостей.
На уроках усного курсу орфоепічні навички виробляються через
наслідування вчителя (імітацію). Багаторазове правильне повторення
слів, словосполучень, речень, вживання нових слів у різного типу
висловлюваннях при розгляді різноманітних ситуацій у подальшому
сприятиме міцному оволодінню учнями мовою.
Програмою передбачено засвоєння учнями 1 класу протягом
навчального року до 200–250 польських слів. На кожному уроці до
активного словникового запасу необхідно вводити 5–7 нових слів.
4
Тематика усного курсу польської мови визначена з урахуванням
вікових особливостей учнів, їхніх інтересів і містить побутово-куль-
турні, соціальні та інші ситуації. Учні вчать напам’ять й декламують
визначені вчителем невеличкі твори − віршовані рядки, сюжетні
вірші, пейзажну лірику, приказки, прислів’я, скоромовки, лічилки тощо.
При опануванні нових тем попередній лексичний та фразео-
логічний матеріал повторюється. Повторення повинно бути проду-
маним, осмисленим, зорієнтованим на довготривалість знань.
У 2 класі курс польської мови, який включає розвиток усного
мовлення і навчання грамоти, поділяється на добукварний, букварний
і післябукварний періоди.
У добукварний період продовжується робота з розвитку усного
мовлення учнів, повторення та закріплення артикуляційних, орфо-
епічних умінь, навичок слухати, розуміти польську мову. Основна
увага приділяється словниковій роботі, повторюються слова, слово-
сполучення, речення (відомі учням з усного курсу) на новому
ілюстративному матеріалі, який дає змогу розширити лексичний
запас.
Здійснюється підготовка до написання рукописних малих та ве-
ликих букв польського алфавіту (малювання, складання візерунків,
писання ліній, елементів, відмінних від елементів алфавіту рідної
мови), формуються навички плавного, спокійного письма, навички
сприймання й відтворення пропорційного розміру та співвідношення
окремих деталей малюнків, узорів.
У букварний період учні ознайомлюються з буквами на позначення
голосних (a, o, i, e, u, ó, y, ą, ę) та приголосних (b, c, ch, cz, ć, d, dz, dź,
dż, f, g, h, j, k, l, ł, m, n, ń, p, r, rz, s, sz, ś, t, w, z, ź, ż) звуків.
Особливу увагу слід звернути на вивчення носових голосних,
позначених буквами ą, ę, голосних звуків, позначених буквами u, y, які
можуть асоціюватися зі звуками и, у української мови, а також на
вивчення середньоязикових приголосних звуків (ś, ź, ć, dź), бокового l,
а також звука ł, диграфів (ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz) і буквосполучень
(sc, szcz, śći, ść, dżdż).
Застосовується прийом читання прямого складу (lo, ty, mo) з орі-
єнтацією на букви голосних звуків, засвоюються алфавітні назви букв
на позначення приголосних звуків, формуються елементарні навички
читання рукописного тексту.
5
У післябукварний період розвиваються та вдосконалюються вміння
поскладового читання, читання цілими словами, навички читання
речень різної структури, зв’язних текстів (опис, діалог); проводиться
робота над свідомим читанням, розумінням прочитаного. На основі
опорних слів, усного плану, навідних запитань учителя формуються
навички переказу. Учні будують висловлювання за сюжетом ма-
люнків, ілюстрацій, фільмів і власних спостережень; вчать напам’ять
загадки, скоромовки, лічилки, приказки, прислів’я, вірші. Учням, у яких
швидкість читання досягла 20–25 слів за хвилину, можна запро-
понувати самостійне читання вголос тексту з дитячої книжки.
У 3 класі основна увага зосереджується на повторенні,
узагальненні знань про польську мову, вмінні слухати й розуміти
текст, правильно розмовляти в межах вивченої лексики,
вдосконалювати вміння читати, писати, говорити. Закріплюються
основні фонетичні поняття, учні ознайомлюються з певними мовними
одиницями.
Завданням курсу є збагачення словникового запасу учнів, роз-
ширення граматичної бази для відпрацювання навичок усного та
писемного мовлення, формування умінь зв’язно висловлювати свої
думки, вироблення навичок дотримання мовленнєвого етикету.
З метою правильного засвоєння орфоепічних та орфографічних
умінь та навичок важливо навчити учнів робити звуко-буквений аналіз
слів, звертати увагу на звуки польської мови, які звучать так само, як
у рідній мові, але записуються інакше у польському алфавіті.
Вивчення голосних і приголосних сполучень звуків потребує значного
вправляння в звуковому й буквеному аналізі слів, порівняння
фонетики і графіки польської та рідної мов.
У 3 класі розвиваються читацькі інтереси та здібності учнів,
формуються навички свідомого, виразного, правильного читання
вголос та мовчки, початкові навички аудіювання творів художньої
літератури, уривків з текстів літературних жанрів різноманітної те-
матики, спрямованих на виховання особистості, її моральних якостей.
Практична мовленнєва діяльність учнів удосконалюється шляхом
формулювання ними зв’язних висловлювань при відповідях на за-
питання, у процесі переказування прочитаного абзацу нескладного
тексту, під час роботи над малюнками, ілюстраціями до текстів різних
літературних жанрів.
6
Тексти для читання включають різножанрові твори класиків і
сучасних польських авторів, вони дібрані таким чином, щоб відо-
бразити життя дітей молодшої вікової категорії (стосунки в родині й
суспільстві, шкільне життя, народні звичаї та традиції, природний світ,
бережливе ставлення до довкілля). Літературно-тематичний принцип
сприятиме формуванню пропедевтичних знань з літератури,
ознайомленню з літературними жанрами та їх особливостями.
Важливим аспектом у процесі вивчення курсу польської мови є
культура мовлення – уміння говорити з відповідною силою голосу
залежно від мовленнєвої ситуації, регулювати швидкість свого
мовлення, дотримуватися норм етикету під час монологічного і
діалогічного мовлення.
У 4 класі поглиблюються знання з курсу польської мови, отримані в
1–3 класах; удосконалюються орфоепічні вміння і навички,
збагачується та розширюється словниковий запас, розвиваються всі
види мовленнєвої діяльності учнів; формуються навички грамотного,
правильного письма з дотриманням орфографічних вимог,
граматичних правил.
Розвиток усного та писемного зв’язного мовлення забезпечується
завдяки різним формам роботи та використанню ілюстративно-
демонстраційних засобів (сюжетні малюнки, відеофільми тощо).
Також триває робота над збагаченням, розширенням лексичного
запасу учнів. Правильне вимовляння, розуміння змісту нових слів,
уміння утворювати з ними словосполучення, речення, активно
використовувати їх в усному мовленні створюють передумови для
свідомого читання літературних творів різних жанрів, глибшого
проникнення у їх зміст. Розвиваються фонетичні та граматичні
знання, вміння й навички.
У процесі ознайомлення з частинами мови під час слухання,
читання, аналізу окремих речень, текстів увага приділяється загаль-
ним і власним назвам предметів (іменникам), написанню іменників –
власних назв, розрізненню роду та числа іменників. При вивченні
відмінкових закінчень іменників і прикметників застосовуються
практичні вправи й завдання, правильна вимова іменників і
прикметників заучується у поєднанні з іншими словами в реченні, при
цьому використовуються зразки правильної побудови речень.
Поняття прислівника, прийменника, сполучника вводяться для
ознайомлення на практичних засадах: приклади цих частин мови
7
називаються, вказуються у реченнях, текстах та вживаються при
побудові розповідей, діалогів, при виконанні вправ і завдань.
Окрім того, учні ознайомлюються з особливостями текстів різних
типів (розповідь, опис, міркування), вчаться їх аналізувати та
узагальнювати. Для розвитку мовлення молодших школярів особливу
роль відіграє художній текст, який аналізується комплексно, також
розглядаються тексти-інформації, тексти-описи, що містять елементи
наукового пояснення. Значна увага приділяється формуванню та
розвитку аудіативних умінь, навичок, культури читання, сприймання
літературних творів, шанобливому ставленню до художнього слова,
розвитку уяви, образного мислення, формуванню елементів аналізу
та оцінки творів, дійових осіб. На прикладі окремих літературних
текстів учні набувають навичок аналізу змісту творів, отримують
найпростіші відомості з теорії літератури.
Тематика текстів для читання логічно продовжує тематику
спілкування попереднього класу; вивчення нового матеріалу
ґрунтується на вже набутих знаннях. Повернення до попередніх тем
має на меті поглибити, розширити знання учнів, з’ясувати практичне
використання цих знань, сформувати свідомі та міцні поняття,
закріпити практичні навички.
Система оцінювання навчальних досягнень учнів має логічну
структуру. Вона зумовлюється поступовим ускладненням завдань на
кожному наступному етапі навчання і відповідає методичним засадам
і нормативам, які закладено в Критеріях оцінювання навчальних
досягнень учнів початкової школи. Вимоги до навчальних досягнень
учнів надано до кожного розділу окремо.
Опанування знаннями за програмою для початкових класів по-
винно підготувати учнів до свідомого й творчого сприйняття
системного курсу польської мови, читання різножанрових творів
польською мовою в середніх і старших класах шкіл, де польська мова
вивчається як предмет. Також програма може бути використана для
викладання польської мови та читання в початкових класах
загальноосвітніх закладів з навчанням мовами національних меншин,
в позашкільних установах і школах при Національно-культурних
товариствах для запровадження викладання польської мови як
початкового практичного курсу.
Навчальний процес з вивчення польської мови має бути
організований таким чином, щоб за своїм змістом та структурою він
8
відповідав вимогам комунікативного навчання та сучасним підходам
до уроку в початковій школі.
9
I клас
(70 годин)
Розподіл навчальних годин: 70 годин на рік; 2 години на тиждень

(у тому числі: 3 години – для повторювання та закріплення вивченого
наприкінці навчального року; 4 години – резервні)
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої
підготовки учнів
І. Мовленнєвa лінія Учень:

(40 год.)
1) Слухання і розуміння  розпізнає звуки польської мови;

Сприйняття на слух і розуміння  вміє слухати і розуміти звуки, звуко-
звуків, звукосполучень, слів, сполучення, слова польською мо-
простих текстів (загадка, вою, простий текст у межах теми;
скоромовка, лічилка, приказка,
прислів’я, оповідання, казка,  розпізнає мелодику, ритміку слова і
вірш). фрази;
Мелодика, ритміка польського
слова і фрази.  вміє артикуляційно правильно про-
мовляти звуки, слова, словосполу-
2) Говоріння чення польською мовою, повторю-
Повторювання за вчителем про-
вати за вчителем слова з виділен-
слуханих простих слів, слово-
ням наголошеного складу;
сполучень, простих речень, діа-
 будує прості речення за аналогією
логічних висловлювань (3–4
репліки). до вивчених за допомогою вчителя;
 відповідає на запитання вчителя,
Побудова простих речень за складає невеликі оповідання в ме-
аналогією, складання невеликих жах теми з використанням малюнків
оповідань з використанням ма- і власних спостережень;
люнків і власних спостережень.  складає розповідь за малюнком (2–3
речення) та вміє вести діалог (2–3
10
речення);
 свідомо запам’ятовує, заучує на-
Заучування напам’ять зі слів пам’ять окремі слова, фрази, скоро-
учителя (1–2 скоромовки, 1–2 мовки, лічилки, загадки, прислів’я,
лічилки, 4–5 загадок, 3–4 при- вірші зі слів учителя;
слів’я, 4–5 віршів).
ІІ. Мовна лінія

(23 год.)
 має уявлення про мову як засіб спіл-
1) Мова як найважливіший засіб кування, про необхідність знати
спілкування рідну мову, вивчати мови національ-
Рідна, державна мова. них меншин;
Мови національних меншин.
 правильно повторює за вчителем

2) Звуки і букви
голосні та приголосні звуки, виділяє
Загальні уявлення про звуки
наголошений склад;
мовлення (голосні та
приголосні), про наголос у
польській мові (на
передостанньому складі від  володіє початковим лексичним запа-
кінця слова). сом слів, усталених словосполучень
3) Лексика і фразеологія у межах теми (5–7 слів, 1–2 усталені
Поняття про лексичне значення словосполучення на уроці);
слова, про усталене словоспо-  правильно вживає їх у власному
лучення. мовленні;
 вміє повторювати за вчителем сло-

ва, які належать до різних частин
4) Частини мови мови;
Початкові поняття про основні  вживає в усному мовленні кількісні
11
частини мови (іменник, та порядкові числівники в межах 10;

дієслово, прикметник,
займенник, числівник).
Кількісні та порядкові числівники
(1–10).
 має початкові уявлення про будову
5) Текст зв’язного тексту, про твори різних
Будова зв’язного тексту. літературних жанрів;
Твори різних літературних
жанрів (малі фольклорні форми:
загадка, скоромовка, лічилка,
приказка, прислів’я, а також
казка, вірш).
 має уявлення про просте речення,
6) Речення про типи речень за метою вислов-
Поняття про просте речення. лювання (розповідні, питальні,
Типи речень за метою вислов- спонукальні);
лювання (розповідні, питальні,
cпонукальні) (без уживання тер-
мінів).
ІІІ. Соціокультурна лінія

 має початкові знання про польську
Тематика: усну народну творчість − загадки (3–
1. Усна народна творчість (загад- 4), скоромовки, лічилки (1–2), приказ-
ки, скоромовки, лічилки, ки, прислів’я (3–4), а також казки про
приказки, прислів’я про природу, тварин, вірші (4–5);
казки про тварин, оповідь
/поданє/) «Wars i Sawa», «O
warszawskiej złotej kaczce»,  знає тематичні групи слів, що відо-
вірші, присвячені народним бражають специфіку матеріальної
звичаям). польської культури з урахуванням
2. Наша школа, наш клас. Шкільне культури поляків, які проживають в
приладдя. Україні (назви комплектів шкільного
3. Доба. Тиждень, дні тижня. Пори
12
року. Місяці. приладдя, доби, тижня, пір року,

4. Культура поведінки. Етикет при іграшок, кольорів, овочів і фруктів,
знайомстві. Ввічливі слова, їх свійських та диких тварин i птахів,
уживання в різних частин тіла людини, назви їжі та по-
комунікативних ситуаціях (Dzień суду);
dobry. Do widzenia. Proszę.  знає основні польські свята (Різдво,
Dziękuję. Czy mogę..?). Великдень) і звичаї, з ними пов’язані;
5. Дитячі ігри та забави. Улюблені  шанобливо ставиться до інших куль-
іграшки. тур, до народних і сімейних традицій;
6. Осінь. Природа восени.
Кольори. Овочі та фрукти.
Свійські й дикі тварини та птахи.
7. Моя родина. Людина, будова
тіла людини. Одяг, взуття. Мій
день. Гігієна.
8. Зима. Природа взимку. Зимові
свята і розваги. Народні традиції
(День Святого Миколая, Різдво,
Новий рік).  має початкові знання про твори
9. Місто, село. польської дитячої літератури, їх ав-
10. Мій дім, квартира. торів;
11. Посуд та його призначення. Їжа.
12. Книга – джерело знань.
Польська література для дітей
(орієнтовний перелік
рекомендованих творів: вірші −
M. Niwińska «Pierwszak», T.
Kubiak «Dzień dobry, szkoło»,
«Wakacje», H. Mazur «Pomoc dla
misia», H. Łaszczyk «Wspólna
praca», A. Warecka «Jesień
chodzi po lesie», W. Chotomska
«Co słychać na wsi», A.
Kamieńska «Babcia», «Dziadek»,
T. Śliwiak «Zimowa kołysanka»,
S. Jachowicz «Ptaszek w
gościnie», D. Gellner «Prezent dla
13
Mikołaja», Cz. Janczarski «Nad  має початкові знання про Польщу, її

książką», «Wisła», J. Tuwim столицю Варшаву;
«Warszawa», J. Kulimowa «Młode
listki»,  вміє використовувати набуту інфор-
D. Zagórski «Nasza mama», мацію в індивідуальному мовленні.
уривки з оповідання − M.
Kownackа «Plastusiowy
pamiętnik»).
13. Польща та її столиця Варшава.
14. Весна. Природа навесні. Велик-
день. Народні традиції.
15. Моя мама. День матері.
16. Літо. Природа влітку. Канікули.
14
ІІ клас
(70 годин)
Розподіл навчальних годин: 70 годин на рік, 2 години на тиждень

(у тому числі: 6 годин – для повторення та закріплення вивченого на початку
й наприкінці навчального року; 4 години – резервні)

І. Мовленнєва лінія Учень:

(34 год.)
1) Аудіювання  вміє розрізняти голосні й приг-

Cприймання на слух та за артику- олосні, носові голосні (ą, ę), дзвінкі
ляційними особливостями та глухі, тверді й м’які приголосні
голосних і приголосних звуків звуки, сполучення приголосних;
(дзвінкі та глухі, тверді й м’які).  уміє послідовно називати звуки в
словах різної звукової структури;
Інтонування речень за метою ви-  правильно інтонує речення за ме-

словлювання та емоційним забар- тою висловлювання та емоційним
вленням (розповідні, питальні, забарвленням;
спонукальні, окличні) (без
 читає напам’ять вірші, віршовані
уживання термінів).
рядки, загадки, прислів’я, скоро-
Інтонування питального речення в
мовки, лічилки;
польській мові порівняно з укра-
їнською мовою.
2) Говоріння
Чітке і правильне вимовляння го-  вміє чітко і правильно вимовляти
лосних та приголосних звуків, слів голосні та приголосні звуки, слова,
із голосними і приголосними зву- які містять ці звуки, порівнювати
ками. дзвінкі та глухі приголосні;
15
Виділення голосних звуків (a, ą, e,  правильно артикулює носові голо-

ę, i, o, u, y) в словах. сні, дзвінкі та глухі, тверді й м’які
Вимова носових голосних (ą, ę). приголосні, приголосні l та ł, сполу-
Порівняння дзвінких та глухих чення приголосних;
приголосних (koza – kosa).  уміє вимовляти одно-, дво- і три-
Вимова твердих і м’яких приголо- складові слова й речення за вка-
сних, сполучень приголосних. заними моделями, складати ре-
М’якість приголосних звуків перед чення з 2–3 слів;
і (syty – sito).  переказує почуте, прослухане за
Особливості вимови приголосних допомогою опорних слів, усного
звуків l та ł.
плану, предметної наочності, запи-
Одно-, дво- і трискладові слова.
тань учителя;
Використання префіксів у словах
 будує запитання та відповіді за ма-
(grać – wygrać). Складання речень
з 2–3 слів. люнками, прослуханим текстом,
Відповідь на запитання за змістом розглядає та моделює різноманітні
прослуханого, прочитаного. ситуації (ігри, навчання, побут);
Переказування почутого,  будує зв’язні висловлювання в
прослуханого під час читання (за монологічній та діалогічній
допомогою предметної наочності, формах, переказує почуте,
системи запитань). прослухане за сюжетом малюнків,
на основі перегляду фільмів,
власних спостережень;
Відгадування ребусів за малюн-  вміє вести діалог (3–4 репліки), від-
ками. гадувати ребуси за малюнками;
 вміє читати склади різної звуко-
3) Читання складової структури, прямий склад
Поскладове читання та читання
(lo, lu, li) з орієнтацією на букви
цілими словами.
голосних звуків, слова з буквою і
Розвиток техніки читання вголос
та діакритичним знаком «риска»,
слів різної звуко-складової струк-
тури (в тому числі за складами), які пом’якшують на письмі
невеликі зв’язні тексти зі приголосні;
швидкістю 30–40 слів за хвилину.  читає поскладово та цілими слова-
Розвиток читання невеликих за ми;
обсягом зв’язних текстів  вміє читати алфавіт, правильно
монологічної та діалогічної називати звуки, розрізняти вимову
16
будови. звуків і написання букв;

 читає речення, невеликі за
обсягом зв’язні тексти (монологічні
й діалогічні) з вивченими буквами
(30 слів за хвилину), дотримується
необхідних пауз та інтонації, розу-
міє зміст прочитаного;
 читає рукописний текст, самостійно
перечитує вголос сторінку тексту з
польської дитячої книжки (народні
та авторські твори) (учні, в яких
швидкість читання досягла 30 слів
за хвилину);
4) Письмо.  виконує підготовчі вправи до на-

Добукварний період писання букв польського алфавіту
Підготовчі вправи. (обведення контурів малюнків, ма-
лювання візерунків, орнаментів із
використанням ліній різної конфігу-
рації);
 пропорційно відтворює розмір та
співвідношення окремих деталей;
Букварний період  вміє поєднувати написання і звуко-

1. Звук і буква a A. Виділення цього ве значення букв польського ал-
звука на початку, в середині, в фавіту;
кінці слів. Написання малої та  пише голосні та приголосні, дигра-
великої букви a A. фи (ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz), букво-
2. Звук і буква o O. Виділення голо-
сполучення, букви з діакритичними
сних звуків [a], [o] в словах. Напи-
знаками (ą, ę, ć, ń, ś, ź, ó, ł, ż);
сання малої та великої букви o O.
 пише малі та великі букви поль-
3. Звук і буква i I. Написання малої
та великої букви i I. ського алфавіту, розміщує букви в
4. Звук і буква e E. Написання робочому рядку графічної сітки зо-
малої та великої букви e E. шита;
17
5. Звук і букви u U, ó. Написання  вміє поєднувати букви у буквоспо-

малої та великої букв u U, ó, лученнях, словах, дотримуватися
складів au, ua, eu. пропорційності елементів при
6. Звук і буква y Y. Написання написанні букв різної структури та
малої та великої букви y Y. конфігурації;
7. Звуки і букви ą, ę. Написання
букв ą, ę.
8. Звук і буква l L. Написання малої
та великої букви l L, складів lo, lę,
lu, li, la, le, lą, ló, слів lala, Lila.
9. Звук і буква t T. Написання малої
та великої букви t T, складів to, ta,
tu, te, ty, tą, tę, tó, слів tata, Tola.
10. Звук і буква m M. Написання ма-
лої та великої букви m M, складів
ma, mo, me, mu, my, mę, mó, слів
mama, motyl, речення To my.
11. Звук і буква k K. Написання
малої та великої букви k K,
складів ka, ko, ku, kę, ki, ke, ką, kó,
слів kot, Kamila, речення Kto to?
12. Звук і буква s S. Звук і буква ś
Ś. Написання малої та великої
букв s S, ś Ś, складів, слів smok,
las, ktoś, sito.
13. Звук і буква j J. Написання малої
та великої букви j J, складів, слів
jest, jajko, Janek.
14. Звук і буква d D. Написання
малої та великої букви d D,
складів, слів.
15. Звук і буква n N. Звук і буква ń.
Написання малої та великої букви
n N, малої букви ń, складів, слів
noga, Nela, koń.
16. Звук і буква w W. Написання
малої та великої букви w W,
18
складів, слів woda, mewa, wodolot.

17. Звук і буква c C. Звук і буква ć
Ć. Написання малої та великої
букв c C, ć Ć, складів, слів córka,
ciocia, Cela, ćma, речення Co to?
18. Звук і буква p P. Написання
малої та великої букви p P,
складів, слів ptak, Polska.
19. Звук і буква r R. Написання
малої та великої букви r R,
складів, слів rak, worek.
20. Звук і буква b B. Написання
малої та великої букви b B,
складів, слів burak, but.
21. Звук і буква g G. Написання
малої та великої букви g G,
складів, слів.
22. Звук і буква z Z. Звук і буква ź
Ź. Написання малої та великої
букв z Z, ź Ź, складів, слів zegar,
Zosia, źrebak, jezioro.
23. Звук і буква ł Ł. Написання малої
та великої букви ł Ł, складів, слів
piłka, ława.
24. Звук і буква f F. Написання малої
та великої букви f F, складів, слів
fotel, film.
25. Звук і буква ż Ż, буквоспо-
лучення rz Rz. Написання малої
та великої букви ż Ż,
буквосполучення rz Rz, слів żaba,
rzeka.
26. Буквосполучення sz Sz. Напи-
сання буквосполучення sz Sz,
cкладів, слів szkoła, mysz.
27. Буквосполучення cz Cz.
Написання буквосполучення cz
19
Cz, cкладів, слів czapka, oczy,

Czesław.
28. Звук і буква h H, буквосполу-
чення ch Ch. Написання малої та
великої букви h H, буквосполу-
чення ch Ch, слів herbata,
choinka, dach.
29. Буквосполучення dz Dz.
Буквосполучення dź Dź.
Написання буквосполучень dz Dz,
dź Dź, слів dzwonek, dźwięk,
dziecko.
30. Буквосполучення dż Dż. Напи-
 позначає м’якість приголосних за
сання буквосполучення dż Dż,
складів, слів dżem, dżungla. допомогою діакритичного знака ΄
(риска), букви і;
Післябукварний період  вміє списувати з друкованих та ру-
Позначення м’якості приголосних кописних зразків букви, слова, сло-
за допомогою діакритичного знака восполучення, речення, короткі
΄ (риска), букви і. тексти;
Написання голосних і  вміє каліграфічно вірно списувати з
приголосних букв за зразками, підручника, з дошки окремі букви,
поданими в зошитах з словосполучення, невеликий текст;
друкованою основою, за зразком,  виконує звуко-буквений аналіз слів
зробленим учителем на дошці, в (у яких вимова та написання збі-
зошиті. Способи поєднання букв у гаються) і записує їх;
склади. Написання букво-  має уявлення про утворення нових
сполучень приголосних. слів, зміну їх значення при зміні
звукового складу;
Буквена структура слова.  вміє писати малі та великі букви
Записування слів із польського алфавіту, вивчені у
діакритичними знаками (рискою, букварному періоді;
крапкою).  зв’язно і ритмічно пише окремі малі
Написання рукописними буквами та великі букви, списує слова і
друкованих букв, складів, слів,
речення з писаного та друкованого
словосполучень, речень.
зразків, записує на слух дво- і
Списування слів, речень з руко-
20
писного та друкованого зразків. трискладові слова, вимова й напи-

сання яких збігаються, моделює
Запис складів, слів, словосполу- речення та звуко-складову струк-
чень, речень під диктовку, за туру слів;
допомогою зорового диктанту (за  уміє перевіряти написане поскла-
предметними малюнками), довим напівголосним
пояснювального диктанту. промовлянням;
 уміє орієнтуватися в зошиті, пра-
вильно зображувати й розташову-
вати в робочому рядку елементи
букв;
 має уявлення про рідну, державну

мову, про спорідненість української
ІІ. Мовна лінія та польської мов;
(26 год.)
1) Мова як найважливіший засіб

спілкування.
 послідовно називає голосні та при-
Поняття про рідну, державну
голосні звуки у слові, виділяє зі слів
мову.
окремі звуки (на початку, в сере-
Польська мова як споріднена
українській західнослов’янська дині, в кінці слова), позначає їх
мова. умовними знаками;
 розрізнює у вимові неносові та но-
2) Звуки і букви сові голосні, тверді та м’які приго-
Поняття про звуки мовлення, їх лосні, сполучення приголосних за
смислорозрізнювальну роль, їх артикуляційними особливостя-
голосні неносові (a, e, i, o, u, y) та ми;
носові (ą, ę), приголосні дзвінкі (b,  вміє поділяти слова (дво- і три-
w, d, z, ź, ż, g, dz, dź, dż, m, n, ń, r, складові) на склади шляхом
21
l) та глухі (p, f, t, s, ś, k, c, ć, sz, поскладового промовляння на ос-

cz), тверді та м’які приголосні, нові артикуляційно-слухових ознак
сполучення приголосних (sc, szcz, та за кількістю голосних звуків;
ści, ść, trz, chrz, strz, drz, zdzi,
dżdż).  уміє наголошувати слова на
Поняття про склад, складотворчу передостанньому складі, знає
роль голосного звука, винятки – слова і граматичні
наголошений склад. форми, у яких наголошується 3
Звукова структура слова. Дво- і склад від кінця слова;
трискладові слова.
Наголос. Винятки – слова та гра-

матичні форми, у яких наголошу-
 має уявлення про зміну значення
ється 3 склад від кінця слова (діє-
слова в 1 i 2 oсобі множини мину- слова залежно від зміни букви, про
лого часу, дієслова в однині та 3 спільнокореневі слова, про багато-
особі множини умовного способу) значні слова і словосполучення;
(без термінів).
3) Лексика і фразеологія  має уявлення про слова, проти-

Зміна значення слова залежно від лежні за значенням, слова-
зміни букви (dom – tom). омоніми;
Поняття про спільнокореневі
слова (dom – domek).
Поняття про однозначні й багато-
значні слова та словосполучення. ● має уявлення про частини мови;
Поняття про слова, протилежні за  має уявлення про іменник як
значенням (dzień – noc). частину мови, про число іменників;
Поняття про слова-омоніми.  має початкові уявлення про зай-
менник, використовує в усному
4) Частини мови мовленні займенники, прийменни-
Поняття про іменник. ки;
Однина і множина іменників (без
термінів).
Поняття про займенник (без тер-
міна).
 має уявлення про будову тексту
Використання займенників (on,
22
ona, ono, oni, one, to) і (вступ, основна частина, висновок);

прийменників (na, w, do, od, dla, z,  уміє будувати запитання та від-
po, za) (без термінів). повіді за малюнками, прослуханим
текстом, розглядати та моделю-
5) Текст вати різноманітні ситуації, що
Поняття про будову зв’язного тек- відображають діяльність учнів;
сту.  уміє за текстом, запропонованим
Побудова запитань та відповідей. учителем, повторювати суть зв’яз-
Побудова монологічного і діало- ного висловлювання, будувати мо-
гічного тексту. нологічні й діалогічні тексти;
 має уявлення про просте речення,

його типи за метою
висловлювання та інтонацією;
 вміє виділяти речення з мовленнє-
вого потоку, знаходити межі
6) Речення речень, членувати речення на
Поняття про просте речення.
слова, дотримуватися правил
Типи речень за метою висловлю-
вимови, доречного темпу
вання (розповідні, питальні,
мовлення;
спонукальні) та емоційним
забарвленням (окличні).  має уявлення про однорідні члени
речення;
 вміє визначати типи простих
речень з одного та двох слів за
Однорідні члени речення (без графічними моделями;
термінів).
Побудова слів і речень за графіч-

 знає букви польського алфавіту та
ними моделями.
звуки, які вони позначають на
письмі;
7) Правопис  знає алфавітні назви букв на
Алфавітні назви букв на позна- позначення голосних і приголосних
чення голосних і приголосних зву- звуків;
ків.
 пише велику букву у власних наз-
23
вах;
 правильно переносить слова із
Велика буква у власних назвах. рядка в рядок;
 пише крапку в кінці речення, кому
Перенос слів. при однорідних членах речення;
Крапка в кінці речення.  вміє писати ó − u, rz − ż, ch − h у

Кома при однорідних членах словах, вивчених за програмою;
речення (без термінів).
Правопис ó − u в словах.  уміє безпомилково писати слова зі
Правопис rz − ż у словах.
списку найуживаніших слів;
Правопис h − ch у словах.
Список найуживаніших слів, які

викликають труднощі у вимові
та написанні:
Warszawa, jezioro, piłka, córka,
ćma, rzeka, żaba, choinka, dziecko,
herbata, pszenica, dach, góra,
mysz, dziękuję, ogórek, jabłko,
jaskółka, wróbel, ręka, król.
 знає твори польської усної народ-

ІІІ. Соціокультурна лінія ної творчості − загадки (3–4),
скоромовки, лічилки (2–3), дитячий
Тематика: ігро-
1. Усна народна творчість (загадки, вий фольклор, колядки, приказки,
скоромовки, лічилки, дитячий ігро- прислів’я (4–5), казки, оповіді, вірші
вий фольклор («вовк-розбійник»,
гра в загадки), колядки, приказки, (4–5);
прислів’я про природу, казки про
тварин, легенда «Orle gniazdo»,
оповідi «Dwa koziołki», «O Wiśle»,  знає тематичні групи слів, що відо-
«O Niemnie», вірші, присвячені бражають специфіку матеріальної
народним звичаям). польської культури з урахуванням
2. Наша школа, наш клас. культури поляків, які проживають в
Розпорядок дня учня.
24
3. Культура поведінки. Етикет при Україні (назви погоди, природних

вітанні, прощанні. Подяка, виба- об’єктів, рослин, меблів);
чення.
4. Дитячі ігри та забави. Мій вільний
час.
5. Осінь. Природа восени. Погода.
Природні об’єкти. Рослинний світ.  має уявлення про основні польські
6. Моя родина. Дерево родоводу. народні звичаї, шанобливо
7. Зима. Природа взимку. Зимові ставиться до народних і сімейних
свята і розваги. Народні традиції традицій;
(День Святого Миколая,
святвечір, Різдво, Новий Рік).
8. Місто, село.
9. Мій дім, квартира. Меблі.
10. Книга – джерело знань. Польська  має знання про твори польської
література для дітей (орієнтовний дитячої літератури, їх авторів;
перелік рекомендованих творів:
вірші − W. Chotomska «Tornister
pełen uśmiechów», «Wiersz dla
Babci», «Kwiaty dla Dziadka», S.
Dobraniecki «Jak co się pisze», H.
Zielińska «Kieszeń», R. Przymus
«Jeszcze troszeczkę lata», D.
Gellner «Żołędzie», J. Tuwim «Pta-
sie plotki», «Kotek», F. Kobryńczuk
«Pudełek», Z. Dąbrowska «Liście i
wiatr», J. Jałowiec «Twoje rodzinne
drzewo»,
W. Melzacki «Brat», D. Wawiłow
«Moja siostra królewna», J. Kor-
czakowska «Kto chce jeździć razem
ze mną?», B. Kossuth «Hej, na
sanki», J. Ficowski «Przed gwiazd-
ką», W. Badalska «Kolędnicy»,
J. Małek «O pewnym Grzesiu»,
J. Brzechwa «Na straganie», «Przy-
jście wiosny», B. Lewandowska
25
«Cała łąka dla mamy», Cz. Jan-

czarski «Pociąg gaduła», «Wszyscy
dla wszystkich», M. Konopnicka
«Nasza czarna jaskółeczka», A. No-
salski «Książka», J. Wybicki «Polski
Hymn Narodowy», S. Ottowa
«Wielkie święto», M. Czelar «Dla
mamy», T.Kubiak «Dożynkowy wie-
niec», H. Łachocka «Wakacje już
blisko», уривки з оповідань − J.
Korczak ”Kajtuś czarodziej», E.
Szelburg-Zarembina «Serce z
 має уявлення про державні сим-
piernika», «Kto wypędził zimę», W.
воли Польщі (прапор, герб, гімн);
Kozłowski «Malowany kurek», J.
Twardowski «Co wiesz o swojej  уміє вживати набуту інформацію у
rodzinie?»). власному мовленні.
11. Державні символи України і
Польщі (прапор, герб, гімн).
Народні традиції (свято врожаю).
26
27
ІІІ клас
(70 годин)

(у тому числі: 6 годин – для повторювання та закріплення вивченого
на початку і наприкінці навчального року; 4 години – резервні)


(34 год.)
1) Аудіювання  сприймає на слух і розрізняє голосні

Сприймання на слух звуків, слів, та приголосні звуки, характеризує
словосполучень із вивченими звуки, слова, словосполучення;
голосними та приголосними
звуками.
Сприймання на слух речень,
різних за інтонаційними озна-  вміє розрізняти на слух різні за інто-
ками. наційними ознаками речення;
Сприймання на слух інтонації
висловлювання, змісту тексту
(читання вчителем, учнями,
прослуховування електронних
носіїв інформації) при
середньому темпі читання (100  виділяє необхідні слова та характе-
слів за хвилину). ризує їх, розпізнає різні види текстів
Сприймання на слух коротких (розповідь, опис, міркування);
текстів (розповідь, опис, мірку-
вання) (6–7 речень).  розрізняє твори за емоційно-експре-
сивним забарвленням (веселі, сумні,
Сприймання на слух емоційно- смішні);
експресивного забарвлення
творів.
28
 правильно промовляє слова з

ненаголошеними голосними, дзвінк-
ими та глухими приголосними, cло-
2) Говоріння ва, словосполучення з вивченими
Правильне промовляння слів з звуками;
ненаголошеними голосними,
дзвінкими та глухими приголос-
ними.
Правильне промовляння слів зі
щілинними приголосними та
африкатами, зокрема
свистячими (s, z, c, dz),
шиплячими (sz, ż, cz, dż),  відповідає на запитання, ставить за-
середньоязиковими (ś, ź, ć, dź).
питання, веде бесіду та діалоги;
Побудова запитань і відповідей
 уміє будувати речення, різні за ме-
на запитання.
тою висловлювання;
Формулювання речень простої
структури, різних за метою ви-
словлювання.  називає тему твору, його головну
Визначення основної теми, ос- думку, за допомогою вчителя пояс-
новної думки тексту, опис порт- нює заголовок твору, виділяє
рета персонажа за змістом про- голосом слова, що позначають
читаного твору, за малюнком до головну думку;
твору.
Виділення голосом слів, що по-  будує зв’язні усні розповіді за сюжет-
значають головну думку тексту. ними малюнками, ілюстраціями, за
Побудова зв’язних усних роз- змістом прослуханого і прочитаного
повідей (текст-опис, текст-мірку- самостійно;
вання) за сюжетними малюн-  будує самостійні висловлювання на
ками, ілюстраціями, за основі особистого життєвого досвіду;
опорними словами (до 5  усно переказує текст дослівно, ви-
речень), за змістом бірково, власними словами;
прослуханого і прочитаного  описує портрет персонажа за змі-
самостійно. стом прочитаного твору, за малюн-
Переказ прочитаного або заслу- ком до нього;
ханого тексту.  викладає послідовність подій у творі
Побудова бесіди, діалогу (4–5
29
реплік кожного співбесідника). з опорою на пропоновану вчителем

схему;
 вміє працювати самостійно, будува-
ти власні усні зв’язні висловлювання
з використанням слів-звертань, слів,
якими висловлюють побажання, про-
хання, вдячність, співчуття;
 вміє вести бесіду, діалог;
 уміє вдосконалювати усні зв’язні ви-
словлювання за метою, змістом,
формою;
 використовує при говорінні відпо-
відну жестикуляцію, міміку;
 переказує прочитане з елементами
фантазування, інсценізує сюжет тво-
ру;
 вміє читати художні тексти, виразно,

чітко вимовляти слова, дотримува-
3) Читання тися відповідного темпу читання,
Оволодіння технікою читання ритму, сили голосу залежно від кому-
(правильна вимова всіх графіч- нікативної ситуації;
них і фонетичних знаків,  вміє охоплювати зором читацьке
читання вголос, мовчки, плавне, поле (10–15 графічних знаків, тобто
свідоме, правильне, чітке, 2–3 слова), використовуючи
виразне читання, повільне, центральний та бічний погляд;
помірне, швидке, неритмічне  уміє читати плавно, свідомо, виразно
читання).
(вголос, мовчки) з поступовим збіль-
Читання та розрізнення творів
шенням швидкості читання
різних жанрів.
невеликих текстів різних жанрів (50–
Виразне читання невеликих за
обсягом текстів різних жанрів. 60 слів за хвилину);
Самостійне читання запропоно-  вміє читати речення, не пропускаючи
ваного вчителем твору. слів, не замінюючи слова, не повто-
рюючи кілька разів прочитане слово;
30
 вміє працювати з художнім текстом,

самостійно читати і розуміти запро-
поновані учителем слова, речення,
художні твори;
 вміє орієнтуватися в підручнику, чи-
тати окремі речення, абзаци, ділити
текст на частини, добирати до нього
заголовок (за допомогою вчителя);
 розрізняє художні засоби виразності
Поняття про художні засоби ви- (порівняння, епітет, метафора), розу-
разності (порівняння, епітет, ме-
міє їх значення, використовує їх у
тафора) (без термінів).
власному мовленні;
 вміє писати слова з голосними,

дзвінкими та глухими приголосними,
твердими та м’якими приголосними;
4) Письмо
Каліграфічне письмо
польськими буквами.
Запис голосних звуків і букв
польської мови (a, ą, e, ę, i, o, ó,
u, y) та їх порівняння з буквами
рідної мови.  використовує діакритичний знак
Дзвінкі та глухі приголосні. «риска», букву і на позначення
Тверді та м’які приголосні. м’якості приголосних звуків на
Позначення м’якості письмі;
приголосних на письмі  вміє писати диграфи, буквосполу-
діакритичним знаком ΄ (риска) чення;
та буквою і.  записує слова в алфавітному поряд-
Диграфи ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz, ку;
буквосполучення ść, szcz, dżdż.
Польський алфавіт (35 букв).
 списує слова, речення, короткі текс-
Списування слів, речень, ти, подані друкованим та рукописним
коротких текстів (4–5 речень), шрифтами з використанням правил
пода-
31
них друкованим та рукописним переносу слів з рядка в рядок (швид-

шрифтами. кість 20–25 знаків за хвилину);
 вміє будувати зв’язні писемні розпо-
Складання тексту-розповіді та віді за сюжетними малюнками, ілюст-
тексту-опису за сюжетними ма- раціями, за змістом прослуханого і
люнками, ілюстраціями, за прочитаного самостійно;
змістом прослуханого і прочи-  вміє складати власний писемний
таного самостійно. текст, переказ (40 слів), твір-мірку-
вання;
Складання власного тексту, пе-  вміє оформлювати оголошення, зая-
реказу, твору-міркування.
ву, вітальну листівку, знає їх
Оформлення ділових
складові;
документів.
 вміє списувати з друкованого та
Cписування з друкованого та
рукописного тексту (35–40 слів). рукописного текстів, писати під
Письмо під диктовку (30–40 диктовку;
слів).

(26 год.)
 має знання про основні функції мови
1) Мова як найважливіший засіб – комунікативну та мислетворчу;
спілкування
Основні функції мови (комуніка-
тивна та мислетворча).
 знає голосні звуки, дзвінкі та глухі,
2) Звуки і букви тверді та м’які приголосні;
Звуки мовлення (голосні, приго-  правильно вимовляє голосні та при-
лосні) і букви. голосні звуки у словах, словосполу-
Групи звуків, приголосні звуки ченнях, реченнях;
за дзвінкістю / глухістю,  уміє визначати кількість звуків та
твердістю / м’якістю. букв у визначених словах;
 має уявлення про чергування голос-
них і приголосних звуків у коренях
Чергування голосних та приго- слів;
лосних звуків у коренях слів.
32
Чергування е випадного з фо-

немним нулем (pies − psa, dzień
− dnia) (без термінів).
Чергування голосних е : а в
корені (mierzyć − miara, leśny −
las) (без терміна).
Чергування приголосних k : cz :
c (ręka − poręczyć − ręce), g : z :
dz (droga − dróżka − na drodze),  уміє ділити слова на склади, пра-
ch : sz (mucha − muszka). вильно визначати наголос у слові;
Складоподіл.
Наголос у польській мові (дина-
мічний, постійний).
Випадки відхилення від постій-
ного наголосу (на 3 складі від
кінця слова − дієслова в 1 i 2
oсобі множини минулого часу,
дієслова в однині i 3 особі
множини умовного способу, на
4 складі від кінця слова −
дієслова в 1 i 2 oсобі множини  вміє аналізувати звуковий та графіч-
умовного способу) (без ний склад слів;
термінів).  уміє контролювати власне мовлення,
Звуко-буквений аналіз слів. дотримуватися орфоепічних норм;
 пояснює лексичне значення окремих

слів, фразеологізмів, прислів’їв;
 уміє визначати пряме і переносне
3) Лексика і фразеологія значення слова, лексичне значення
Лексичне значення слова. синонімів, антонімів, добирати сино-
Багатозначні слова. німи, антоніми;
Поняття про синоніми. Синоні-
мічні ряди.  вміє користуватися орфографічними
Антоніми та антонімічні пари. та двомовними словниками (за допо-
могою вчителя);
Орфографічні та двомовні слов-
ники.
33
 має уявлення про споріднені слова,

уміє добирати спільнокореневі
4) Будова слова слова;
Споріднені слова.  знає частини слова (корінь, закінчен-
Поняття про корінь слова, закін- ня, основа, суфікс, префікс), уміє ви-
чення. значати їх;
Основа слова.  має уявлення про роль закінчень у
Суфікс. побудові словосполучень та речень;
 має уявлення про утворення слів-

прикметників за допомогою суфіксів
-sk-, -ck-, -dzk-, про словотворчу
Вживання суфіксів -sk-, -ck-,
роль суфіксів, у тому числі суфіксів
-dzk- для творення cлів-
-aszek-, -uszek-, -iszek-, -yszek- для
прикметників (без терміна).
Вживання суфіксів -aszek-, творення слів зі зменшено-
-uszek-, -iszek-, -yszek- для тво- пестливим значенням;
рення слів зі зменшено-пестли-  має уявлення про словотворчу роль
вим значенням. префіксів;
Префікс.  уміє бачити подібні та відмінні час-
Вживання префіксів z-, s-, ś-, тини слова у рідній та польській мові;
wz-, ws-, bez-, nad-, ob-, od-,
pod-, przed-, roz-, w-.
 має уявлення про іменник як пов-

5) Частини мови нозначну частину мови;
Іменник як повнозначна частина  вміє розрізнювати іменники – власні
мови. назви та іменники – загальні назви,
Власні та загальні іменники. визначати рід іменників за
Число і рід іменників (чоловічий, допомогою слів on (mój), ona (moja),
жіночий, середній). ono (moje);
 має уявлення про прикметник як сло-

Поняття про прикметник, його возмінну повнозначну частину мови;
загальне значення.
34
Поняття про займенник.  вміє розрізнювати особові займенни-

Особові займенники. ки;
Поняття про дієслово, його за-  має уявлення про дієслово як слово-
гальне значення. змінну повнозначну частину мови,
що називає процесуальну ознаку
(виконувану предметом дію);
 вміє розрізнювати дієслова за осо-
бами i числами у теперішньому часі;
Зміна дієслів у теперішньому
 має уявлення про числівник як сло-
часі за особами i числами.
возмінну повнозначну частину мови,
яка виражає кількість предметів та їх
Поняття про числівник.
порядок при лічбі;
 має уявлення про прислівник як не-
Поняття про прислівник. змінювану повнозначну частину
мови;
6) Текст
Ознайомлення з поняттям «текст».  має уявлення про текст, його струк-
Зв’язок речень у тексті. туру;
Заголовок, будова, частини тексту.  вміє добирати заголовки до текстів,
визначати тему, дійових осіб тексту;
Абзац.  вміє визначати частини тексту, аб-
заци;
Типи текстів за метою вислов-  вміє визначати тексти або їх фраг-
лювання (розповідь, опис, мір- менти за метою висловлювання
кування). (розповідь, опис, міркування);
 вміє будувати власний текст на
запропоновану вчителем тему з
використанням плану, малюнків,
опорних слів, власних міркувань, за
створеною ситуацією, за допомогою
ігрових прийомів;
7) Речення
35
Речення за метою вислов-  знає типи речень за метою та інто-

лювання (розповідні, питальні, нацією висловлювання; знає типи
спонукальні) та емоційним речень за метою висловлювання та
забарвленням (окличні). емоційним забарвленням;
Речення зі звертанням.  уміє правильно будувати прості за
Головні члени речення: підмет і структурою речення зі звертанням;
присудок, зв’язок між ними.
Другорядні члени речення.  знає головні й другорядні члени ре-
чення та уміє визначати їх;
Зв’язок між головними та друго-
рядними членами речення.
Поняття про однорідні члени ре-
 уміє визначати однорідні члени ре-
чення (підмети, присудки).
чення (підмети, присудки), будувати
Поєднання однорідних членів поширені речення;
речення за допомогою сполуч-  має уявлення про поєднання одно-
ників a, ale, lecz (без уживання рідних членів речення за допомогою
термінів). сполучників a, ale, lecz;
 уміє бачити подібне і відмінне в ре-
ченні, порівнювати речення в рідній
8) Правопис та польській мові;
Перенос слів з рядка в рядок.  вміє переносити слова з рядка в
рядок;
Крапка, знак питання, знак  вживає крапку, знак питання, знак
оклику в кінці речень. оклику в кінці простого речення, роз-
Розділові знаки при однорідних ділові знаки при однорідних членах
членах речення. речення;
Правопис суфіксів -sk-, -ck-,  правильно пише та вживає суфікси

-dzk-. (-sk-, -ck-, -dzk-), префікси (nad-, od-,
Правопис префіксів nad-, od-, pod-, przed-, w-);
pod-, przed-, w- і співзвучних  уміє правильно писати співзвучні
прийменників nad, od, pod, префікси та прийменники;
przed, w.
 вміє правильно писати розділові

Розділові знаки при звертаннях.
36
Розділові знаки у реченнях, що знаки при звертанні, у реченнях, що

містять сполучники a, ale, lecz. містять сполучники a, ale, lecz.
Список найуживаніших слів,  уміє безпомилково писати слова зі

які викликають труднощі у списку найуживаніших;
вимові та написанні:
Boże Narodzenie, Wielkanoc,
Kraków, godło, przepraszam,
łąka, książka, kukułka, wiewiórka,
niedźwiedź, pszczoła, wąż, żółw,
liść, przedpokój, odpowiadać,
nadchodzić, życzenie, lekarz.

 має знання про польську усну на-
Тематика:
1. Усна народна творчість (загад- родну творчість: казки, легенди (2–3),
ки, скоромовки, лічилки, колядки (2–3), скоромовки, лічилки
дитячий ігровий фольклор, (3–4), загадки (4–5), приказки,
колядки, приказки, прислів’я про прислів’я (4–5), вірші (5–6);
місяці року, героїко-фантастичні  має уявлення про малі фольклорні
казки, легенди – «Baśń o форми (загадки, скоромовки, прислі-
dwunastu miesiącach»), легенди в’я, дитячий ігровий фольклор),
«O smoku wawelskim», «O народні та літературні казки
Wandzie, córce Kraka», «O польських і зарубіжних авторів,
trębaczu z wieży Mariackiej», прозові твори (оповідання, уривки з
байки, вірші, присвячені повістей), поезію (вірші для дітей,
народним звичаям). пейзажна лірика) та їх особливості;
2. Наша школа, наш клас. Годин-  має уявлення про польські народні
ник. Місяці. звичаї, обряди, шанобливо
3. Культура поведінки. Людина і ставиться до народних і сімейних
добро. традицій;
4. Дитячі ігри та забави. Мої колек-  знає тематичні групи слів, що відо-
ції. бражають специфіку матеріальної
5. Осінь. Природа восени. Осінній
37
ліс. польської культури з урахуванням

6. Моя родина. Родинні зв’язки і культури поляків, які проживають в
традиції. Професії батьків. До- Україні (назви відрізків часу, місяців,
машня праця, допомога професій, одягу та взуття);
батькам вдома.
7. Зима. Природа взимку. Турбота
про тварин і птахів узимку. Зи-
мові свята й розваги. Народні
традиції.
8. Рідний край. Місто, село.
9. Моє помешкання.
 знає твори польських письменників
10. Одяг та взуття.
про природу, дітей, їхні стосунки в
11. Книга – джерело знань.
сім’ї, школі;
Польська література для дітей
(орієнтовний перелік  знає види книжок, структурні елемен-
рекомендованих творів: байки – ти книги, її призначення;
I. Krasicki «Rybka mała i
szczupak», «Orzeł i sowa», вірші
− R. Pisarski «Ą i ę», E. Szelburg-
Zarembina «Wiersze o mie-
siącach», W. Badalska «Ballada o
uprzejmym rycerzu», «Wakacyjny
letni czas», S. Pagaczewski «We-
soła zabawa», H. Zdzitowiecka
«Gdzie jesteś, jesieni», M. Kow-
nacka «Sowa», «Jeż», W spiżar-
ni», T. Chudy «Z drzewa spada
ptak», S. Grochowiak «Na słotę»,
M. Terlikowska «Nasza Babcia»,
K. Wodnicka «Opiekun w ZOO»,
H. Szayerowa «Sanitarny helikop-
ter», A. Nosalski «Piernikowa
góra», M. Buczkówna «Sarenka w
zimie», F. Kobryńczuk «Leśne
ścieżki», D. Wawiłow «Zapach
czekolady», W. Chotomska
«Polonez», «Skowronek», «To już
38
pora na wigilię», «Krakowiak», S.

Szydłowski «Dom», W.
Broniewski «Pierwiosnek»,
K.Iłłakowiczówna «Święty
Kazimierz», «Wiosna»,
J. Stańczak «Szarotka», E.
Wiśniewska «Prima aprilis», E.
Zechenter-Spławińska «Rozmowa
z mamą», K. Przerwa-Tetmajer
«W lesie»,
I. Sikirycki «Wakacyjne fraszki»,
уривки з оповідань, повістей −
J. Wirski «Legenda o głogu»,
E.Szelburg-Zarembina «Jak po-
wstała Warszawa», «Na białym
koniu», «Deszcz na świętą Mał-
gorzatę», H. Łochocka «Skarbnik
− duch kopalni», Z. Charszewska  має уявлення про головні міста По-
«Pan Twardowski», A. Maryńska льщі;
«Palmowa niedziela»).  вміє вживати набуту інформацію у
12. Культурні зв’язки. Подорож до власному мовленні.
Польщі.
Народні традиції.
39
ІV клас
(70 годин)

(у тому числі: 6 годин – для повторення та закріплення вивченого
на початку й наприкінці навчального року; 4 години – резервні)


(34 год.)
1) Аудіювання  має навички сприймання незнайо-

Сприймання на слух зв’язного мого тексту, вміє слухати, засвою-
мовлення, незнайомого вати його зміст, розрізняти твір за
художнього тексту (2–3 хвилини). жанровими особливостями (казки,
Розуміння змісту, основної думки вірші, фрагменти прози), емоційно-
нескладних науково-популярних експресивним забарвленням;
текстів (1–2 хвилини) і текстів,  висловлює власну думку про зміст,
різних за жанровими особивостя- героїв твору;
ми, емоційно-експресивним
забарвленням.
 правильно промовляє голосні та

2) Говоріння
приголосні звуки, букви польського
Правильна вимова голосних і
алфавіту, неносові та носові
приголосних звуків, які познача-
голосні, дзвінкі та глухі, тверді й
ються буквами, диграфами та
буквосполученнями. м’які приголосні звуки;
 чітко вимовляє слова, дотримую-
чись наголосу, пауз, інтонації кінця
й середини речення;
Конструювання окремих речень.  вміє конструювати речення,
Складання тексту-розповіді за використовувати для цього слова-
змістом сюжетного малюнка, за синоніми, слова-антоніми, головні
власними спостереженнями, за та другорядні члени речення;
40
поданим початком, з  вміє складати текст-розповідь за

використанням опорних слів, змістом сюжетного малюнка, за
плану. власними спостереженнями, за
Переказ текстів (розповідь, опис, поданим початком, з
міркування). використанням опорних слів, плану;
Побудова монологічних вислов-  вміє називати тему, визначати ос-
лювань (6–7 речень). новну думку твору, пояснювати
Діалогічне мовлення (5–6 реплік). зміст прочитаного уривку, цитати
(без терміна);
 вміє формулювати запитання за
змістом прочитаного, відповідати на
запитання за змістом прослуханого,
викладати послідовність подій у
творі з опорою на схему (З чого по-
чалася подія? Що відбулося далі?
Чим закінчилася подія?);
 розрізняє персонажі твору за
характером ставлення автора
до героя;
 точно й лаконічно висловлює влас-
ну думку, дає пояснення, доповнює
текст, самостійно працює над текс-
том, запропонованим учителем;
 висловлює власну оцінку дій героя
твору, вчинків інших персонажів,
спираючись на текст і власний дос-
від;
 переказує текст художнього твору
частково або цілком, ділить його на
частини (зачин, головна частина,
кінцівка);
 переказує польською мовою текст,
написаний рідною мовою, декламує
твори;
 веде діалог, висловлює власні
41
міркування щодо визначеної мети,

використовує відповідну міміку,
жести, правила поведінки;
3) Читання  читає вголос та мовчки, вибірково;

Читання текстів різних жанрів  читає плавно, вголос із потрібними
(казка, легенда, байка, вірш, паузами, вибором відповідно до ко-
текст-інформація, текст-опис) мунікативної ситуації сили голосу,
вголос та мовчки. темпу, ритму (не менше 60–80 слів
Розуміння прочитаних текстів, їх за хвилину наприкінці навчального
теми, основної думки. року), з поскладовим читанням
Вибіркове читання. багатоскладових слів (обсяг тексту
Аналіз змісту прочитаних творів. до 400 друкованих знаків);
 правильно інтонує читання,
зокрема речення з однорідними
членами речення, зі сполучниками
та без них;
 самостійно читає невеликі за обся-
гом казки, легенди, байки, вірші, ро-
зуміє зміст прочитаного;
 розрізняє прочитаний твір за жан-
ровими ознаками (казка, загадка,
прислів’я);
 читає текст із невідомими та
новими словами (до 1%);
 знає імена та прізвища польських
письменників, поетів (Adam Mickie-
wicz, Henryk Sienkiewicz, Maria Ko-
nopnicka, Eliza Orzeszkowa, Jan
Brzechwa, Julian Tuwim), назви
їхніх творів;
 аналізує зміст прочитаних творів;
4) Письмо
Списування з друкованого та ру-
кописного текстів (45–55 слів),  уміє списувати з друкованого та ру-
42
письмо під диктовку, переказ, кописного текстів, виконувати такі

твір. види письмових робіт: диктант (35–
40 слів), письмовий переказ (80
слів), твір (40–50 слів);
Написання речень з однорідними  пише речення з однорідними чле-
членами речення з нами речення з використанням спо-
використанням сполучників та лучників та без них;
без них.  уміє висловлювати в письмовій
формі свої думки й почуття, писати
зорові диктанти (20–30 слів);
 уміє писати твір за власними спо-
Редагування написаних речень.
стереженнями, редагувати написані
речення або речення,
запропоновані вчителем;

(26 год.)
 знає основні відомості про польську
1) Мова як найважливіший засіб
мову як засіб спілкування між
спілкування
членами суспільства та пізнання
Диференціація національної
польської мови: загальнонародна світу;
мова, її територіальні (діалекти,  має уявлення про загальнонародну
говірки) та соціальні (жаргони, мову та її територіальні й соціальні
професійне мовлення) різновиди. різновиди;
2) Звуки і букви
Голосні та приголосні звуки в  вміє визначати голосні та приго-
польській мові. лосні звуки;
Алфавіт.  розташовує слова в алфавітному
порядку;
Поділ слів на склади. Ознаки по-
ділу слів на склади.  визначає склади, наголос в словах,
Одно-, дво-, трискладові слова. у яких він падає на передостанній
Наголос. Випадки відхилення від
43
постійного наголосу (на 3 складі склад, а в деяких словах з наголо-

від кінця слова − дієслова в 1 i 2 сом на 3 і 4 складі від кінця слова;
oсобі множини минулого часу,
дієслова в однині i 3 особі мно-
жини умовного способу,
іншомовні запозичення з
суфіксами -ik(a) /
-yk(a), на 4 складі від кінця слова
− дієслова в 1 i 2 oсобі множини
умовного способу) (без уживання  має уявлення про орфоепічні
термінів).
норми, дотримується в мовленні
Орфоепічні норми. Oрфоепічні
орфоепічних норм;
словники.
3) Лексика і фразеологія  уміє визначати лексичне значення

Слово та його лексичне слова, доречно вживати слова й
значення. усталені вирази;
Тематичні групи слів.
Поняття про усталені вирази та  визначає пряме та переносне зна-
їх роль. чення слова;
Багатозначність слів. Пряме та  вміє добирати й пояснювати лекси-
переносне значення слова. чне значення синонімів та
Синонімічні ряди та антонімічні антонімів;
пари слів.  перекладає слова з рідної мови
польською і навпаки, вміє користу-
Переклад слів з рідної мови ватися орфографічними та двомов-
польською і навпаки. ними словниками;
Орфографічні та двомовні слов-
ники, що використовуються при
вивченні польської мови.
 має уявлення про структурні еле-
4) Будова слова менти слова;
Словотвірні елементи слова (ос-  визначає складові слова (основа,
нова, корінь, закінчення).
закінчення, корінь, префікс, суфікс),
Частини слова (словотвірні фор-
з’ясовує значення слова за
манти) – префікс, суфікс.
44
Префікси prze-, nad-, po-, na-, z-, значенням окремих його частин,
za-, wy-, roz-, po-. бачить подібне та відмінне в рідній і
Утворення спільнокореневих слів польській мові;
за допомогою префіксів, суфіксів.  вміє використовувати при побудові
речень різні форми окремих слів
(однина – множина, окремі
відмінкові закінчення);
 вміє визначати прикметники, утво-
рені з іменників, дієслова, з
іменників та прикметників;
5) Частини мови  має знання про частини мови, їхні

Загальне поняття про частини граматичні ознаки, їх змінювання,
мови. роль у реченні;
 вміє розрізняти частини мови (імен-
Практичне засвоєння ник, прикметник, особові займенни-
граматичних ознак частин мови.
ки, дієслово, числівник, прислівник,
Іменник, його загальне значення,
прийменник);
питання, на які він відповідає.
 має уявлення про іменники, що міс-
Іменники, що називають ознаку
або дію (młodość, prośba, pisanie, тять ознаку або дію;
bieganie).  вміє відрізняти іменник від інших ча-
Іменники – назви істот та неістот. стин мови, добирати іменники з різ-
Особові, чоловічоособові та не- ним значенням (однаковим, проти-
особові іменники. лежним);
Граматичний рід іменників.  розрізняє назви істот та неістот,
Змінювання іменників за числами ставить відповідні запитання (kto?
та відмінками. co?);
Назви відмінків, їх скорочений за-  має уявлення про особові,
пис, відмінкові питання. чоловічоособові та неособові
Змінювання іменників – назв іменники, вміє розрізнювати їх;
істот чоловічого роду,  уміє вживати в усному та
чоловічоособових іменників в писемному мовленні слова
однині й множині. чоловічого, жіночого та середнього
Іменник у реченні. родів, розрізнювати число
45
іменників;
 уміє спостерігати за зміною закінч-
ень іменників відповідно до постав-
лених запитань;
 змінює іменники за відмінками і чис-
лами, правильно вживає відмінки
іменника, утворює
словосполучення на основі знань
відмінкових закінчень;
 має уявлення про роль іменника в
реченні, виділяє іменник (у назив-
ному відмінку – підмет, іменник у
інших відмінках – другорядний член
речення);
Прикметник, його загальне зна-  виділяє прикметники з текстів і ре-
чення, питання, на які він відпо- чень, з переліку слів, добирає прик-
відає. метники до іменників;
Відмінювання прикметника за ро-  визначає число прикметника, доби-
дами, числами, відмінками. рає форми числа;
Прикметники, що виступають у  має уявлення про прикметники, що
ролі іменника. виступають у ролі іменника;
Прикметник у реченні.  має уявлення про роль
прикметника в реченні
Займенник. (другорядний член речення, рідше
Особові займенники (ja, ty, on, – підмет);
ona, ono, my, wy, oni, one) та їх  уміє відмінювати особові займен-
відмінювання в однині та ники (ja, ty, on, ona, ono, my, wy,
множині. oni, one), спостерігати за зміною
Роль займенників у реченні. форм займенників у різних відмін-
ках, у тому числі в залежності від
чоловічоособової форми;
 має уявлення про використання
займенників у мовленні з метою
усунення повторень назв
предметів, дійових осіб; про роль
Дієслово, його загальне
46
значення, питання, на які воно займенників у реченні;

відповідає.  має знання про дієслово як частину
Неозначена форма дієслова. мови;
Зміна дієслів за особами,  визначає неозначену форму дієсло-
числами і родами. ва, вміє спостерігати за вживанням
дієслів неозначеної форми в усній
народній творчості, в художніх текс-
тах, порадах, інструкціях;
Особові закінчення дієслів у  визначає часові форми дієслова та
теперішньому часі. І–ІV використовує у мовленні дієслова
дієвідміни дієслів.
теперішнього, минулого,
Особові закінчення дієслів у
майбутнього часів, порівнює часові
минулому часі.
форми дієслова в польській та
Особові закінчення дієслів у май-
бутньому часі. рідній мовах;
Роль дієслова в реченні.  має уявлення про дієвідміни, порів-
нює дієвідміни дієслова в польській
та рідній мовах;
 має уявлення про роль дієслова в
Загальне поняття про числівник. реченні (головний член – присудок);
Кількісні та порядкові числівники  має знання про числівник, дві групи
в межах 100 (без термінів). числівників – кількісні та порядкові
Загальне поняття про (без термінів);
прислівник.  уміє лічити до 100;
Поняття про прийменник. Вжи-  виділяє прислівники у тексті, в усно-
вання прийменників для зв’язку му мовленні;
слів у реченні.  має уявлення про роль приймен-
ників і сполучників у реченні, вміє
практично визначати та розрізняти
прийменники й префікси у речен-
нях;
 знає назви частин мови (іменник,
прикметник, займенник, дієслово,
числівник, прислівник, прийменник),
основні ознаки кожної частини
мови;
6) Текст
47
Поділ тексту на речення, речень

– на слова.
Тема тексту, заголовок. Основна
думка тексту. Будова тексту.  розрізняє сукупність речень і текст;
Художні, наукові тексти.  має уявлення про будову тексту,
Текст-розповідь. Текст-опис. його тему, заголовок, основну
Текст-міркування. думку;
 вміє складати і доповнювати текст-
розповідь за змістом сюжетного ма-
люнка, за власними спостережен-
нями, за поданим початком, з вико-
ристанням опорних слів, плану;
 вміє складати тексти-описи, тексти-
міркування, визначати їхню тему,
7) Речення основну думку, складати план
Типи речень за метою висловлю- опису (за допомогою вчителя);
вання (розповідні, питальні, cпо-
нукальні).
Головні та другорядні члени ре-
 знає типи речень за метою вислов-
чення. Зв’язок слів у реченні.
лювання, виділяє головні та друго-
Речення зі звертанням.
рядні члени речення;
Речення з однорідними членами
речення.  уміє доповнювати речення
Однорідні підмети та присудки словами, поширювати речення за
(оглядово). допомогою запитань, складати
Просте і складне речення. окремі речення за малюнками з
Сполучники у реченні. використанням опорних слів, плану;
 конструює різні види речення, вико-
ристовує для цього головні, головні
та другорядні члени речення,
бачить подібні та відмінні речення в
рідній і польській мовах;
 має уявлення про однорідні підмети
та присудки;
 конструює речення зі звертанням, з
однорідними членами речення;
48
 має початкові уявлення про просте і

8) Правопис складне речення;
Перенос слів із рядка в рядок.  вміє знаходити сполучники в речен-
Велика буква у власних назвах нях;
(іменах, прізвищах, географічних
назвах).
Правопис слів з ę, ą, en, em, on,  уміє співвідносити написані та ви-
om. мовлені слова;
Правопис префіксів roz-, ob-,  вміє правильно переносити слова з
bez-, z- (s-, ś-), wz-, wez-, ws-, рядка в рядок, писати велику букву
wes-.
у власних іменах;
 правильно пише слова з ę, ą, en,
Правопис nie з іменниками,
em, on, om, слова з префіксами
дієсловами.
Правопис прийменників з іншими roz-, ob-, bez-, z- (s-, ś-), wz-, wez-,
словами. ws-, wes-;
Кома перед сполучниками a, ale.
 правильно пише nie з іменниками,
дієсловами, прийменники з іншими
словами, порівнює правопис прий-
менників і префіксів;
 уміє списувати з друкованого та
Список найуживаніших слів, рукописного текстів, аналізувати на-
які викликають труднощі у писане за змістом та орфогра-
вимові та написанні: фічними вимогами;
Rzeczpospolita Polska, kąpiel,
imię, koleżanka, grzeczny,  безпомилково пише слова зі списку
spódnica, rodzeństwo, przebiśnieg, найуживаніших слів;
wybrzeże, harcerz, zuch, pociąg,
samochód, okręt, przystanek,
klasówka, temperówka.
Тематика:
1. Усна народна творчість (загадки,
скоромовки, лічилки, дитячий
49
ігровий фольклор, колядки,

приказки, прислів’я, героїко-  має знання про польську усну на-
фантастичні казки, легенди – «O родну творчість, літературні твори,
Morskim Oku», «Piękna Bałta», які відображають специфіку поль-
байки, вірші, присвячені ської культури з урахуванням дос-
народним звичаям). Літературні віду поляків, що проживають на те-
казки польських (H. Sienkiewicz риторії України, знає напам’ять
«Bajka», E. Orzeszkowa «Jan i вірші (8–10), уривки з вивчених
Cecylia», J. Korczak «Król Maciuś творів (2–3), загадки (4–5), прислів’я
Pierwszy», J. Brzechwa «Aka- (5–6), календарно-обрядові пісні,
demia Pana Kleksa», M. Ko-
колядки (1–2);
nopnicka «O krasnoludkach i sie-
rotce Marysi», A. Oppman «Syren-
 знає тематичні групи слів, що від-
ka», M. Krüger «O wężowej wdzię-
czności», «Toruński piernik») та бивають специфіку польської мате-
зарубіжних авторів (C. Collodi ріальної культури (назви рис ха-
«Pinokio», A. Milne «Kubuś рактеру людини, транспортних
Puchatek», H. Ch. Andersen засобів);
«Brzydkie kaczątko», «Słowik»,  має уявлення про пригодницькі,
«Stokrotka», J. i фантастичні художні твори,
W. Grimmowie «Śpiąca присвячені дітям, їхнім стосункам,
królewna»). взаєминам у сім’ї, школі, природі,
2. Наша школа, наш клас. Мої вчи- різним порам року, ставленню
телі, мій друг (подруга). людей до природи, про твори з
3. Культура поведінки. У магазині. мотивами пошани до традицій
В лікаря. польського народу, твори, які
4. Дитячі ігри та забави. День наро- містять морально-етичні поняття,
дження, день імені. гумор;
5. Осінь. Природа восени. Націона-  знає назви та зміст 2–3 казок, 2–3
льне свято Незалежності Польщі. творів, які вивчалися протягом нав-
6. Моя родина. Дитина як член чального року;
родини. Риси характеру людини.  має уявлення про навчальну, ху-
7. Зима. Природа взимку. Зимові дожню та довідкову літературу, про
свята і розваги. Народні традиції. жанрове і тематичне багатство
Цікаве і незвичне у світі природи.
книжкових фондів;
8. Рідний край та його історія.
 уміє називати автора за уривком
9. Транспорт та його види.
50
10. Моє помешкання. знайомого твору, розпізнавати

11. Книга – джерело знань. Польська дитячі книжки, знаходити інформа-
література для дітей цію про назву книги, її автора;
(орієнтовний перелік  знає, як оформлена книжка (обкла-
рекомендованих творів: байка A. динка, корінець, сторінка, текст, ну-
Mickiewicz «Lis i kozieł», вірші − J. мерація сторінок, ілюстрації, зміст);
 уміє вживати набуту інформацію у
Brzechwa «Tydzień»,
власному мовленні.
«Chrząszcz», «Globus», «Siedmio-
milowe buty», W. Chotomska
«Dzień dobry, królu Zygmuncie»,
«Gdyby tygrysy jadły irysy», J.
Iwaszkiewicz «Rozmowa z
Andersenem», T. Kubiak «Ptasia
choinka», «Łyżwiarka», «Wieczór
wigilijny», J. Kulimowa «Biało»,
«List do Andersena», K. Ma-
kuszyński «120 przygód Koziołka
Matołka», A. Mickiewicz «Przyja-
ciele», J. Ratajczak «Lato malowa-
ne», «Liście jak listy», L. Rydel
«Jesienią», L.Staff «Gwiazdka»,
«Deszczyk majowy», E. Szelburg-
Zarembina «List do kolegi», T. Śli-
wiak «Imieninowy prezent»,
J.Tuwim «Figiełek», «Cuda i
dziwy», J. Twardowski «W kropki
zielone», «Życzenia», D. Wawiłow
«Moja tajemnica», «Na wystawie»,
«Szybko», R. Suchodolski «Witaj
majowa Jutrzenko», M. Terlikowska
«Przedwiośnie»,
W. Badalska «Płyną wianki»,
51
уривки з оповідань, повістей − J.

Chmielewska «Wielkie zasługi», J.
Korczakowa «Spotkanie nad
morzem», M. Konopnicka «Nasza
szkapa»,
J. I. Kraszewski «Kwiat paproci»,
Z. Nałkowska «Mały zając», J. Ża-
biński «Gawędy o zwierzętach»).
12. Польща (географічні поняття: го-
ловні міста, річки, гори, Балтійське
море).
13. Знайомимось з історією Польщі.
Відомі поляки.
15. Національне свято Конституції
3 Травня.
Народні традиції.
52
JĘZYK POLSKI
I CZYTANIE
w klasach I–IV
Program nauczania
dla szkół ogólnokształcących z ukraińskim
językiem wykładowym
Helena Wojcewa
53
Uwagi wstępne
Program języka polskiego dla 1–4 klas ogólnokształcących szkół,

w których język polski jest przedmiotem wykładowym, został ułożony
zgodnie z wymaganiami Państwowego standardu nauczania
początkowego, zatwierdzonego Uchwałą Gabinetu Ministrów Ukrainy od
20 kwietnia 2011 roku, № 462, a także z uwzględnieniem celu nauczania
dotyczącego edukacji językowej w szkole podstawowej i potrzebami
młodszych uczniów uczących się języka ojczystego.
Przy układaniu programu uwzględniono zasady naukowości,

kolejności, dostępności, rozwoju ustnego mówienia, a po nim –
pisemnego. Program jest skierowany na kształtowanie osobowości w
młodszym wieku szkolnym i wspiera się na wartości ogólnoludzkie,
narodowe, kulturalne i państwowe.
Język polski jako przedmiot w szkole z ukraińskim językiem

nauczania wykonuje pewne funkcje dydaktyczne: jest on nie tylko
sposobem poznania polskiej kultury duchowej i materialnej, ale i środkiem
poznania otaczającego świata.
W Programie określono cele, treść i zasady kształcenia nauki

języka polskiego.
Treść Programu bazuje się na osobowościowo-zorientowanym i

kompetencyjnym podejściu i realizuje się w takich sprawnościach:
sprawność językowa, system językowy, wiedza o społeczeństwie i
kulturze, powiązanych między sobą i skierowanych na kształtowanie
głównych i przedmiotowych kompetencyj. W Programie również wyraźnie
określona efektywność sprawności nauczania. Skutki nauczania
wyznaczają się na podstawie poziomu opanowania uczniami metodyczno-
edukacyjnych umiejętności (organizacyjnych, komunikacyjnych,
54
teoretycznopoznawczych, kontrolnych). Nabyte umiejętności doskonalą
się odpowiednio do materiału programowego.
Powtórzenie, uogólnianie, utrwałanie, pogłębienie wiedzy wspiera się

na układzie koncentrycznym.
Do ogólnopedagogicznych zadań, wykonaniu których sprzyja język

polski, należą następujące: wychowanie osobowości młodszych uczniów,
rozwój myślenia, mówienia, kształtowanie kultury językowej, potrzeby
wzbogacenia swojej wiedzy, wychowanie tolerancyjnego stosunku do
innych narodów i ich języków.
Poznawcze możliwości zabezpiecza obecność ogólnych wiadomości o

języku jako najważniejszym środku komunikacji, o pokrewieństwie
zachodniosłowiańskiego języka polskiego z ukraińskim i innymi językami
słowiańskimi, o wspólnych cechach języka polskiego a ukraińskiego.
Podstawowa zasada organizacji nauczania: od mówienia − do

czytania i pisania.
Treści zamieszczone w Programie zawierają takie zasady:
* stopniowy wzrost trudności treści materiału edukacyjnego;
* cykliczna powtarzalność materiału ze stopniowym poszerzaniem jego

treści;
* dobór tematów z uwzględnieniem wieku i zainteresowań młodszych

uczniów;
* bikulturowe i bilingwalne zestawienia;
* realizacja na różnych etapach nauczania wielokulturowości i dialogu

międzykulturowego;
* optymizacja procesu nauczania dla zdrowia fizycznego, psychicznego i

emocjonalnego młodszych uczniów.
55
Celem nauczania języka polskiego w klasach początkowych jest:
– kształtowanie umotywowanego zainteresowania do nauczania języka

polskiego, do zapoznania z narodowymi tradycjami i kulturą narodu
polskiego;
- językowy i ogólny rozwój umysłowy młodszych uczniów;
- formowanie podstaw systemu edukacji językowej, kompetencje językowe

w zakresie języka polskiego;
- opanowanie wymowy, intonacji i zasad pisowni współczesnej

polszczyzny;
- rozwijanie umiejętności układania wypowiedzi w obu odmianach języka –

pisanej i mówionej;
- kształtowanie i udoskonalenie umiejętności kaligraficznego pisania;
- rozwijanie słownictwa, myślenia logicznego uczniów oraz umiejętności

znajdowania istotnych / nieistotnych, podobnych / odróżniających cech
przedmiotów, zjawisk; formowanie umiejętności abstrahowania,
klasyfikowania, uogólniania, określania związku przyczynowo-
skutkowego;
- kształtowanie i rozwój umiejętności czytania w języku polskim;
- zapewnienie intelektualny, moralny, kulturalny i estetyczny rozwój

dziecka dzięki opanowaniu literatury dla dzieci (różnych gatunków),
obrazów literackich, znajomość z różnymi rodzajami sztuki (muzyka,
malarstwo, przedstawienia teatralne, ekranizacje utworów i in.);
- kształtowanie początkowych pojęć o tradycjach narodowych, historii,

kulturze narodu polskiego przy pomocy treści kształcenia;
- wychowanie tolerancji stosunku do innych narodowości i ich języków;
56
- rozwijanie umiejętności wykonywania różnych zadań, praca w parach
lub grupach.
We współczesnej metodyce wykładania języku jako przedmiotu

przy realizacji treści nauczania należy uwzględnić pewne obowiązujące
zasady:
* wykorzystanie współczesnych technologii nauczania;
* rozwój osobowości dziecka, jego zdolności językowych i umysłowych;
* kształtowanie komunikacyjnych, socjalnych i przedmiotowych norm

kompetencyjnych;
* stopniowe i zintegrowane opanowanie wszystkimi rodzajami językowej

działalności i opanowanie materiałem językowym w sposób
koncentryczny;
* korzystanie z wiedzy i umiejętności nabytych w trakcie nauki

innego języka obcego;
* początkowa nauka języka polskiego w formie ustnej.
Program nauczania języka polskiego dla kursu początkowego składa

się z następujących części: «Nauka mówienia» (klasa 1), «Rozwój
mówienia i nauczanie pisowni» (klasa 2, praca z elementarzem), «Wiedza
o języku. Sprawności językowe. Rozwój czytania i mówienia» (klasy 3, 4).
Nauka mówienia ukierunkowana jest na rozwijanie sprawności

produktywnych oraz receptywnych (słuchanie ze zrozumieniem),
kształcenie sprawności komunikacyjnej uczniów (mówienie, budowanie
struktur składniowych, płynność wypowiedzi). W procesie nauczania
należy uwzględnić możliwy wpływ bazy artykulacyjnej, norm wymowy i
intonacji języka ojczystego na wymowę polskich dźwięków nieistniejących
albo odróżniających się (nosowe samogłoski, spółgłoski średniojęzykowe,
połączenia spółgłosek).
57
Ćwiczenia w mówieniu przewidują udział uczniów w różnych typach
działalności dydaktyczno-poznawczej (lekcje, zajęcia pozalekcyjne);
formują podstawową wiedzę o mówieniu i pisaniu, rozwijają umiejętności
komunikacyjne niezbędne dla układania własnych wypowiedzi w różnych
sytuacjach komunikacyjnych, uczą planować własną wypowiedź, kontro-
lować jej poprawność, korygować błędy i usuwać je. Osobną uwagę
przywiązuje się kształceniu sprawności kultury mówienia oraz kultury
komunikowania się, w tym celu przewiduje się opanowanie najważniej-
szych zasad etykiety językowej (powitanie, pożegnanie, podziękowanie,
przeproszenie).
Po nauczaniu czytania i pisania opanowują się następujące rozdziały:

«Język jako narzędzie porozumiewania się», «Głoski a litery»,
«Słownictwo i frazeologia», «Budowa słowotwórcza wyrazu», «Części
mowy», «Tekst», «Zdanie», «Pisownia».
Zaznajomienie z podstawowymi jednostkami mówienia (głoski,

wyrazy, związki wyrazowe, części mowy, zdanie, tekst) potrzebne jest
dlatego, aby uczniowie nabyli wiedzę teoretyczną o języku i
wykorzystywali ją we własnych wypowiedziach.
W warunkach nauczania języka ojczystego i języka polskiego

zaznajomienie i poszerzenie wiedzy młodszych uczniów o otaczającym
nas świecie realizuje się za pomocą dwu języków. Nauczanie materiału
dydaktycznego z języka polskiego opiera się na wiedzy, umiejętnościach i
sprawnościach wykształconych na lekcjach języka ukraińskiego. Język
ukraiński służy do wyjaśnienia znaczeń wyrazów, związków wyrazowych,
zdań (zwłaszcza na pierwszych lekcjach). Nauczyciel zwraca uwagę
uczniów na zjawiska gramatyczne w języku polskim, które nie mają
odpowiedników w języku ojczystym.
Treści zawarte w programie oparte na wiedzę wielokulturową,

ukierunkowaną na kształcenie wartości ogólnoludzkich (grzeczność,
dobroć, ludzkość, miłosierdzie, pracowitość, uczciwość, troskliwy stosunek
do przyrody, szacunek do innych kultur, tradycji ludowych i rodzinnych),
wartości narodowo-kulturowych związanych z historią, obrzędami,
tradycjami, codziennym życiem narodu polskiego.
58
Nauczanie języka polskiego sprzyja kształtowaniu poprzez zasoby
językowe poczucia piękna, rozwojowi potrzeby estetycznego doskonalenia
własnej wypowiedzi. Rozwijanie sprawności językowych formuje stałą
motywację do nauczania języka polskiego, formuje szacunek do niego,
uświadomienie funkcji komunikacyjnych polszczyzny.
W klasie І proces nauczania ukierunkowany jest na zaznajomienie

uczniów z językiem polskim jako narzędziem porozumiewania się, który
służy do poznawania oraz harmonijnego rozwoju uczniów. Dla
wchodzenia w przestrzeń językową polszczyzny i opanowania systemu
językowego potrzebna jest nauka mówienia.
Na lekcjach nauki mówienia uczniowie nabywają sprawności

ortoepicznych poprzez naśladowanie nauczyciela (imitację). Żeby ucznio-
wie opanowali polskie wyrazy i wypowiedzi oraz wzbogacali słownictwo,
wymowa nauczyciela powinna być taką, aby uczniowie prawidłowo i dok-
ładnie słyszeli wszystkie dźwięki w wyrazach. Wielokrotne poprawne
powtarzanie wyrazów, związków wyrazowych, zdań, stosowanie nowych
wyrazów w różnych wypowiedziach przy omawianiu rozmaitych sytuacji
sprzyja trwałemu i świadomemu opanowaniu przez uczniów języka
polskiego.
W ciągu roku szkolnego program przewiduje opanowanie przez

uczniów klasy I od 200 do 250 wyrazów. Na każdej lekcji prezentuje się i
utrwala od 5 do 7 nowych wyrazów.
Podczas nauki mówienia uczniowie poznają znaczenia słów poprzez

stosowanie obrazu (ekstensywnie), tłumaczenie wyrazów na język
ojczysty (w sytuacjach, w których inne sposoby są mało efektywne albo
nieracjonalne), wypowiedzi opisującej odrębne wyrazy w języku ojczystym
i polskim (kontekstowe). Nauczyciel powinien dbać, aby uczniowie
nauczyli się wykorzystywać nowe słownictwo nie tylko podczas
odpowiedzi na pytania nauczyciela, kolegów z klasy, ale również we
własnych wypowiedziach.
Większy nacisk należy położyć na rozwijanie rozumienia ze słuchu,

umiejętność odbioru i prawidłowego produkowania dźwięków, wymowę
wyrazów i zdań, końcówek deklinacyjnych rzeczowników, form grama-
59
tycznych czasowników, przymiotników, innych części mowy; na rozu-
mienie znaczeń wyrazów, zdań, rozwijanie mówienia w języku polskim
(mówienie reproduktywne oraz produktywne). Ważnym jest zastosowanie
poznanego słownictwa w praktyce, układanie z nowymi wyrazami zdań,
dialogów, wykorzystanie nowej leksyki w wypowiedziach, przestrzeganie
zasad etykiety językowej.
Nauczanie sprawności mówienia, układania zdań, krótkich

samodzielnych wypowiedzi ma odbywać się systematycznie. Nauczyciel
pomaga uczniom odróżniać osobliwości systemu językowego polszczyzny
i języka ojczystego, wyjaśnia je w sposób dostępny.
Tematyka nauki mówienia jest zgodna z wiekiem rozwojowym

uczniów, ich zainteresowaniami, sytuacją kulturowo-socjalną. Uczniowie
uczą się na pamięć i recytują wyznaczone przez nauczyciela wersy,
wiersze na tematy związane z przyrodą, porzekadła, przysłowia,
rymowanki, wyliczanki itp.
Ucząc nowego tematu trzeba prowadzić rozmowę z uczniami w taki

sposób, aby słownictwo poprzednich lekcji było ciągle powtarzane.
Powtarzanie powinno być przemyślanym, świadomym, ukierunkowanym
na utrwalanie wiedzy.
W klasie 2 kurs języka polskiego, na który składa się rozwijanie

mówienia oraz nauczanie czytania i pisania, dzieli się na przede-
lementarzowy, elementarzowy i poelementarzowy etapy.
Na etapie przedelementarzowym kontynuuje się rozwijanie

umiejętności mówienia uczniów, powtarzanie i utrwalanie umiejętności
rozumienia ze słuchu, wymowy i intonacji, sprawności słuchania i
rozumienia języka polskiego. Główną uwagę przywiązuje się kształceniu
słownictwa, powtarzaniu wyrazów i frazeologii. Odbywa się to w trakcie
prezentacji nowych wyrazów, które poszerzają słownictwo młodszych
uczniów.
Rozwija się sprawności prawidłowego siedzenia w ławce, trzymania

pióra, przygotowania do pisania małych i dużych liter polskiego alfabetu
(kreślenie linii, układanie wzorów, elementów pisowni odróżniających się
60
od elementów alfabetu języka ojczystego), opanowują się sprawności
płynnego, estetycznego pisania, odtwarzania proporcjonalnego kształtu
odrębnych części rysunków, wzorów.
Na etapie elementarzowym uczniowie poznają litery oznaczające

samogłoski (a, o, i, e, u, ó, y, ą, ę) oraz litery oznaczające spółgłoski (b, c,
ch, cz, ć, d, dz, dź, dż, f, g, h, j, k, l, ł, m, n, ń, p, r, rz, s, sz, ś, t, w, z, ź, ż ).
Osobną uwagę przywiązuje się samogłoskom nosowym (litery ą, ę),
samogłoskom u, y, które mogą kojarzyć się z głoskami и, у w języku
ukraińskim, także spółgłoskom średniojęzykowym (ś, ź, ć, dź, ń),
bocznemu l, dźwięku ł, dwuznakom (ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz) i połą-
czeniom liter (sc, szcz, ści, ść, dżdż).
Sposobu czytania sylab otwartych (lo, ty, mo) uczy się z orientacją na
samogłoski, opanowuje się nazwy alfabetyczne spółgłosek, kształci się
wymowa i głośne czytanie tekstu pisanego odręcznie.
Na etapie poelementarzowym rozwija się i doskonali umiejętność

czytania sylabami i wyrazami, udoskonala się sprawności czytania zdań o
różnej budowie, tekstów (opis, dialog), wypracowuje się umiejętność
szczegółowego czytania, globalnego rozumienia przeczytanego tekstu.
Przeczytany tekst opowiada się z wykorzystaniem kluczowych wyrazów
na podstawie planu, naprowadzających pytań nauczyciela. Uczniowie
układają wypowiedzi w oparciu o treść obrazków, ilustracji, obejrzanych
filmów i własnych doświadczeń życiowych oraz treści z otoczenia, uczą
się zagadek, rymowanek, wyliczanek, przysłów, wierszy. Uczniom, których
szybkość czytania osiągnęła 20–25 wyrazów na minutę proponuje się
samodzielne głośne czytanie tekstu z książki dla dzieci.
W klasie 3 główną uwagę skupia się na powtarzaniu, utrwalaniu

wiedzy w zakresie języka polskiego, doskonaleniu sprawności słuchania i
rozumienia polskiego tekstu, prawidłowemu stosowaniu opanowanych
wyrazów, umiejętności czytania, pisania, mówienia, na utrwalaniu pod-
stawowych pojęć fonetycznych, zaznajomieniu z systemem językowym.
Głównym celem kursu jest utrwalanie słownictwa, poznanie systemu
gramatycznego dla używania struktur w aktach komunikacji, kształcenie
płynności wypowiedzi własnych myśli, nauczanie stosowności wypo-
wiedzi, przestrzegania zasad etykiety językowej.
61
W celu kształcenia i kontynuacji sprawności kompetencji komuni-
kacyjnej należy wykorzystywać rozmaite techniki nauczania: zapamiętanie
wyrazów, związków wyrazowych, krótkich tekstów (wierszy, zagadek,
przysłów), powtarzanie poznanego wcześniej materiału, stymulowanie
wypowiedzi dla rozwijania swobodnego mówienia.
Aby uczący się opanowali wymowę i intonację, pisownię, trzeba

dokonywać analizy głoskowo-literowej wyrazów, zwracać uwagę na te
głoski w języku polskim, które brzmią podobnie w języku ojczystym, lecz
inaczej są zapisywane w alfabecie polskim. Przyswajanie samogłosek i
spółgłosek, zbitków dźwiękowych wymaga utrwalenia analizy głoskowej
oraz literowej, porównywania fonetyki i grafiki języka polskiego i ojczys-
tego.
W klasie 3 rozwijają się sprawności czytania i zdolności uczniów,

kształtuje się umiejętność globalnego i poprawnego czytania (głośnego i
cichego), podstawowe sprawności rozumienia ze słuchu utworów literatury
pięknej, fragmentów tekstów różnych gatunków o rozmaitej tematyce,
które mają służyć wychowaniu osobowości uczniów, kształtowaniu u nich
wartości moralnych.
Sprawności językowe uczniów rozwija się poprzez układanie wypo-

wiedzi w czasie odpowiedzi na pytania, wypowiedzi według przeczytanego
akapitu, wypowiedzi stymulowaną krótkim tekstem, obrazkiem, rysunkiem.
Do czytania proponują się utwory literatury klasycznej różnych gatunków
literackich oraz współczesnej. Tematyka utworów została wybrana w taki
sposób, aby odzwierciedlić życie dzieci tej grupy wiekowej (stosunki
społeczne, rodzinne, życie szkolne, ludowe zwyczaje i tradycje, świat
natury, troskliwy stosunek do środowiska). Zasada literacko-tematyczna
sprzyja kształtowaniu wiedzy z zakresu literatury, zaznajomieniu z gatun-
kami literackimi i ich cechami.
Ważnym aspektem w procesie nauczania języka polskiego jest kultura

mówienia − umiejętność mówienia z odpowiednią siłą głosu w zależności
od sytuacji językowej, regulowania prędkości własnego mówienia, prze-
strzegania norm etykiety językowej podczas mówienia monologicznego i
dialogicznego.
62
Rozwijają się sprawności kompetencji lingwistycznej, kształtują się
pojęcia o fonetyce, pisowni, słownictwie, gramatyce.
W klasie 4 pogłębia się wiedza z zakresu języka polskiego opanowana

w klasach 1−3, udoskonala się wymowa i intonacja, wzbogaca i poszerza
słownictwo, rozwija mówienie, kształtuje się sprawności poprawnej pi-
sowni z przestrzeganiem zasad ortograficznych i gramatycznych. Roz-
wijanie mówienia i pisania osiąga się dzięki różnym formom pracy oraz
wykorzystywanym zasobom ilustracyjnym (obrazki, wideofilmy i in.).
Kontynuuje się praca skierowana na wzbogacanie i poszerzanie

słownictwa uczniów. Prawidłowa wymowa, rozumienie znaczenia nowych
wyrazów, umiejętność układania związków wyrazowych, zdań, ich
aktywnego wykorzystania w wypowiedziach, stwarzają możliwości dla
świadomego czytania utworów literackich różnych gatunków. Rozwijają
się fonetyczne i gramatyczne wiadomości i sprawności językowe.
W procesie zapoznawania się z częściami mowy podczas słuchania,

czytania, analizy zdań, tekstów, szczególną uwagę należy zwrócić na
pospolite i własne nazwy przedmiotów (rzeczowników), pisownię rzeczo-
wników – nazw własnych, odróżnianiu rodzaju i liczby rzeczowników. Dla
opanowania końcówek deklinacyjnych rzeczowników i przymiotników
stosuje się ćwiczenia i zadania, prawidłowej wymowie rzeczowników i
przymiotników uczy się w połączeniu z innymi wyrazami w zdaniu z
wykorzystaniem wzorów zdań.
Wiedza o przysłówku, przyimku, spójniku wprowadza się poglądowo:

przykłady tych części mowy wykorzystuje się w zdaniach, tekstach,
podczas układania wypowiedzi, dialogów, rozwiązywania ćwiczeń i zadań.
Oprócz tego uczniowie opracowują teksty różnych gatunków (opo-

wiadanie, opis, rozprawka), uczą się je analizować i streszczać.
W procesie rozwoju mówienia młodszych uczniów znaczną rolę

odgrywa tekst literacki, który analizuje się w całości, rozpatruje się teksty
informacyjne, opisy, które zawierają elementy pojęć i objaśnień nau-
kowych. Wielką uwagę przywiązuje się do kształtowania i rozwoju
umiejętności i sprawności audytywnych, kultury czytania, odbioru utworów
63
literackich, szacunku do literatury pięknej, rozwoju wyobraźni, myślenia
obrazowego, umiejętności dokonywania analizy częściowej oraz oceniania
utworów i postaci literackich. Na przykładzie pracy z różnorodnymi
utworami literackimi uczniowie nabywają sprawności analizy ich treści,
zdobywają wiadomości z teorii literatury.
Tematyka lektur jest logiczną kontynuacją materiału programowego

poprzedniej klasy, uczenie nowego materiału opiera się na opanowanej
wcześniej wiedzy. Powrotu do poprzednich tematów dokonuje się w celu
pogłębienia i poszerzenia nabytej wiedzy uczniów, wyjaśnienia i prak-
tycznego zastosowania, kształcenia świadomego i trwałego zrozumienia,
utrwalenia sprawności.
System oceny osiągnięć uczniów klas młodszych ma logiczną

strukturę. Jest ona uwarunkowana postępowym komplikowaniem zadań
na każdym etapie nauczania i odpowiada zasadom metodycznym zgodnie
z Kryterium oceny osiągnięć ucznia szkoły początkowej, które dodaje się
do programu. Wymagania do osiągnięć edukacyjnych ucznia podano
osobne do każdego rozdziału.
Realizacja programu nauczania początkowego ma sprzyjać przygo-

towaniu uczniów do świadomego i twórczego odbioru systemu języka
polskiego oraz literatury polskiej w klasach średnich i starszych w szko-
łach, gdzie język polski jest przedmiotem wykładowym.
Nauczanie języka polskiego jest organizowane w sposób

zapewniający zasadę komunikacyjną, odpowiada teorii i praktyce
współczesnej edukacji początkowej.
64
65
Klasa I
(70 godzin)
Podział godzin − 70 godzin rocznie; 2 godziny tygodniowo (w tym 3 godziny na

powtarzanie i utrwalanie; 4 godziny − rezerwowe)
Materiał nauczania Państwowe wymagania dotyczące

przygotowania uczniów na
poziomie ogólnokształcącym
І. Sprawności językowe
(40 godz.) Uczeń:
1) Słuchanie i rozumienie
Rozumienie ze słuchu dźwięków,  rozpoznaje polskie dźwięki;
połączeń dźwięków, wyrazów,  słucha, rozpoznaje głoski, połączenia
słów, krótkich tekstów (zagadka, dźwiękowe, polskie wyrazy, krótkie
rymowanka, wyliczanka, porzeka- teksty o określonym temacie;
dło, przysłowie, wiersz, baśń,  rozpoznaje melodię, rytm, poprawną
opowiadanie).
artykulację, dykcję, akcentowanie, into-
Melodia, rytm, akcent wyrazowy i
nację;
zdaniowy w języku polskim.
2) Mówienie
Powtarzanie za nauczycielem wy-
słuchanych prostych wyrazów,  prawidłowo wymawia intonację, polskie
połączeń wyrazowych, prostych głoski, wyrazy, połączenia wyrazowe,
wypowiedzi, dialogów (3–4 rep- powtarza za nauczycielem wyrazy,
liki). wyróżnia akcentowaną sylabę;
Układanie pojedynczych zdań na  układa proste wypowiedzi na podstawie
podstawie analogii, układanie analogii do wypowiedzi wyuczonych z
krótkich wypowiedzi w oparciu o pomocą nauczyciela;
obrazki i własne doświadczenia.  odpowiada na pytania nauczyciela, uk-
Uczenie się na pamięć na pod- łada krótkie wypowiedzi na określoną
stawie powtórzenia wypowiedzi tematykę z wykorzystaniem obrazków i
nauczyciela (1–2 rymowanki, 1–2 własnych doświadczeń;
66
wyliczanki, 4–5 zagadek, 3–4  układa wypowiedź na podstawie

przysłów, 4–5 wierszyków).  obrazku (2–3 zdania), prowadzi dialog
(2–3 repliki);
 świadomo zapamiętuje, wygłasza z pa-
mięci wyrazy, wypowiedzi, rymowanki,
wyliczanki, zagadki, przysłowia,
wierszyki na podstawie powtórzenia
wypowiedzi nauczyciela;
ІІ. System językowy

(23 godz.)
1) Język jako narzędzie

 rozumie znaczenie języka jako
porozumiewania się
Język narodowy, język narzędzia porozumiewania się,
państwowy. potrzeby kształcenia języka ojczystego i
Języki mniejszości narodowych. innych języków mniejszości
narodowych;
2) Głoski a litery (fonetyka)
Ogólne pojęcie o dźwiękach (samo-  poprawnie powtarza za nauczycielem
głoskach i spółgłoskach), akcencie w samogłoski i spółgłoski, poprawnie ak-
języku polskim (na przedostatniej centuje sylaby w wyrazach;
sylabie od końca wyrazu).
3) Słownictwo i frazeologia  zna nowe wyrazy i frazeologię w

Pojęcie o znaczeniu wyrazu, o obrębie potrzebnej tematyki (5–7
frazeologizmie. wyrazów, 1−2 frazeologizmy na lekcji);
 poprawnie wykorzystuje nowe słow-
nictwo we własnych wypowiedziach;
4) Części mowy  powtarza za nauczycielem wyrazy na-

Podział wyrazów na części mowy leżące do różnych części mowy;
(rzeczownik, czasownik, przymio-  używa w wypowiedzi liczebniki główne i
tnik, zaimek, liczebnik).
porządkowe (od 1 do 10);
Liczebniki główne i porządkowe
67
(1−10).
5) Tekst
Układanie wypowiedzi.  zna podstawową informację o budowie
Utwory należące do różnych ga- tekstu, o utworach różnych gatunków
tunków literackich (zagadka, ry- literackich;
mowanka, wyliczanka, porze-
kadło, przysłowie, baśń, podanie,
wiersz).
6) Składnia
Zdanie pojedyncze.
 zna podstawową informację o zdaniu
Podział zdań ze względu na funk-
pojedynczym, podziale zdań ze
cję wypowiedzi (oznajmujące, py-
względu na funkcję wypowiedzi
tające, rozkazujące) (bez nazy-
wania pojęcia). (oznajmujące, pytające, rozkazujące);
ІІІ. Wiedza o społeczeństwie

i kulturze
Теmatyka:  ma podstawowe wiadomości z zakresu

1. Utwory ludowe (zagadki, rymo- polskiej twórczości ludowej, rozpoznaje
wanki, wyliczanki, porzekadła, utwory − zagadki (3−4), rymowanki,
przysłowia o przyrodzie, baśnie o wyliczanki, porzekadła, przysłowia
zwierzętach, podania − «Wars i (3−4), baśnie o zwierzętach, podania,
Sawa», «O warszawskiej złotej wiersze (4−5);
kaczce», wiersze o zwyczajach  zna tematyczne grupy wyrazów, które
ludowych). zawierają semantykę typową dla
2. Nasza szkoła, nasza klasa. polskiej kultury materialnej z
Szkolne przybory. uwzględnianiem kultury Polaków
3. Doba. Tydzień, dni tygodnia. Pory mieszkających na Ukrainie (nazwy
roku. Nazwy miesięcy. przyborów szkolnych, doby, dni
4. Zasady etykiety. Zawieranie tygodnia, pór roku, zabawek, kolorów,
znajomości, przedstawianie się. warzyw i owoców, zwierząt, ptaków
Podstawowe zwroty domowych i dzikich, części ciała
grzecznościowe, stosowanie ich
68
w różnych sytuacjach człowieka, potraw, naczyń stołowych i

komunikacyjnych (Dzień dobry. kuchennych);
Do widzenia. Proszę. Dziękuję.  zna podstawowe polskie święta (Boże
Czy mogę..?). Narodzenie, Wielkanoc) i zwyczaje z
5. Dziecięce zabawy. Ulubione za- nimi związane;
bawkі.  szanuje inne kultury, tradycje ludowe i
6. Jesień. Przyroda jesienią. Kolory. rodzinne;
Warzywa і owoce. Zwierzęta do-  zna podstawową informację o utworach
mowe i drapieżne. Ptaki. polskiej literatury dla dzieci, jej autorach;
7. Moja rodzina. Człowiek. Części  zna podstawową informację o Polsce, o
ciała człowieka. Ubranie, obuwie.
jej stolicy Warszawie;
Mój dzień. Higiena.
 wykorzystuje zdobytą wiedzę we włas-
8. Zima. Przyroda zimą. Święta i za-
nych wypowiedziach.
bawy zimowe. Obyczaje ludowe
(Dzień św. Mikołaja, Boże Naro-
dzenie, Nowy Rok).
9. Miasto, wieś.
10. Mój dom, mieszkanie.
11. Naczynia, ich przeznaczenie. Po-
siłki.
12. Książka źródłem wiedzy.
Literatura polska dla dzieci
(lektury proponowane dla
opracowania: wiersze − M.
Niwińska «Pierwszak»,
T. Kubiak «Dzień dobry, szkoło»,
«Wakacje», H. Mazur «Pomoc
dla misia», H. Łaszczyk
«Wspólna praca», A. Warecka
«Jesień chodzi po lesie», W.
Chotomska «Co słychać na wsi»,
A. Kamieńska «Babcia»,
«Dziadek», T. Śliwiak «Zimowa
kołysanka», S. Jachowicz
«Ptaszek w gościnie», D. Gellner
«Prezent dla Mikołaja»,
Cz. Janczarski «Nad książką»,
69
«Wisła», J. Tuwim «Warszawa»,

J. Kulimowa «Młode listki», D. Za-
górski «Nasza mama», fragmenty
opowiadania M. Kownackiej «Pla-
stusiowy pamiętnik»).
13. Polska, stolica Polski −
Warszawa.
14. Wiosna. Przyroda wiosną.
Wielkanoc. Tradycje ludowe.
15. Moja mama. Dzień matki.
16. Lato. Przyroda latem. Wakacje.
70
Klasa ІІ
(70 godzin)
Podział godzin − 70 godzin rocznie; po 2 godziny tygodniowo (w tym 6 godzin na

powtarzanie i utrwalanie; 4 godziny − rezerwowe)

І. Sprawności językowe Uczeń:

(34 godz.)
1) Słuchanie i rozumienie  rozpoznaje samogłoski i spółgłoski, sa-

Rozumienie ze słuchu i zagadnie- mogłoski nosowe (ą, ę), spółgłoski
nia wymowy samogłosek i spół- dźwięczne i bezdźwięczne, twardei mięk-
głosek (dźwięcznych i kie, zbitki spółgłoskowe;
bezdźwięcznych, twardych i  nazywa głoski w wyrazach o różnej bu-
miękkich). dowie głoskowej;
Fonetyka zdaniowa ze względu  poprawnie wymawia zdania w zależ-
na cel wypowiedzi i zabarwienie
ności od celu wypowiedzi i intonacji;
emocjonalne (zdania
 recytuje z pamięci wersy, wierszyki, za-
oznajmujące, pytające,
gadki, przysłowia, rymowanki, wyliczan-
rozkazujące, wykrzyknikowe) (bez
nazywania pojęć). ki;
Intonacja zdania pytającego w
języku polskim w porównaniu z
językiem ukraińskim.
 poprawnie i wyraziście wymawia samo-
głoski i spółgłoski, wyrazy zawierające
2) Mówienie te dźwięki, porównuje dźwięczne i bez-
Czytelna i poprawna wymowa sa- dźwięczne spółgłoski;
mogłosek i spółgłosek, wyrazów z  poprawnie wymawia samogłoski noso-
samogłoskami i spółgłoskami. we, spółgłoski dźwięczne i bezdźwię-
Samogłoski (a, ą, e, ę, i, o, u, y) w czne, twarde i miękkie, spółgłoski l, ł,
wyrazach. zbitki spółgłoskowe;
Wymowa samogłosek nosowych.  wymawia jedno-, dwu- i trzysylabowe
Porównywanie spółgłosek modelowe wyrazy i zdania, układa zda-
71
dźwięcznych i bezdźwięcznych nia z 2–3 wyrazów;

(koza – kosa).  interpretuje tekst albo wypowiedź z wy-
Wymowa spółgłosek twardych i korzystaniem kluczowych wyrazów, na
miękkich, zbitków podstawie planu, pomocy
spółgłoskowych. poglądowych, naprowadzających pytań
Miękkość spółgłosek przed і (syty nauczyciela;
– sito).  zadaje pytania i odpowiada na tematy
Wymowa spółgłosek l, ł. według treści obrazków,
Jedno-, dwu- i trzysylabowe wy- przesłuchanego tekstu, rozpatruje i
razy. odgrywa role w rozmaitych sytuacjach
Tworzenie słów (grać – wygrać).
(zabawa, nauka, życie codzienne);
Układanie zdań z 2–3 wyrazów.
 układa płynne wypowiedzi monologowe
Odpowiedź na pytania dotyczące
i dialogi na podstawie usłyszanych opo-
treści przesłuchanego, przeczyta-
nego tekstu. wiadań, treści obrazków oraz własnych
Opowiadanie tekstu poznanego doświadczeń;
podczas czytania (na podstawie  prowadzi dialog (3−4 repliki), odgaduje
pomocy poglądowych, pytań). rebusy na podstawie obrazków.
Odgadywanie rebusów na pod-
stawie obrazków.
 czyta sylaby różnych typów, sylabę
3) Czytanie otwartą (lo, lu, li), czyta wyrazy z literą і
Czytanie pojedynczymi sylabami i oraz znakiem diakrytycznym (kreska),
wyrazami. które zmiękczają spółgłoski w komu-
Rozwijanie techniki czytania głoś- nikacji pisemnej;
nego wyrazów o różnej liczbie  czyta pojedyncze sylaby i wyrazy;
sylab (w tym czytanie sylabami),  czyta alfabet, odróżnia głoski i litery;
krótkich tekstów z szybkością czy-  czyta zdania, krótkie teksty
tania 30−40 wyrazów na minutę. monologowe i dialogi z opanowanymi
Rozwijanie czytania krótkich teks- literami (30 wyrazów na minutę),
tów monologowych i dialogów. stosuje pauzy i odpowiednią intonację,
rozumie treść przeczytanego tekstu;
 czyta tekst pisany odręcznie, samo-
dzielnie głośnie czyta stronę tekstu z
polskiej książki dla dzieci (utwory lite-
rackie) (dla uczniów, którzy osiągnęli
72
szybkość czytania 30 wyrazów na mi-

nutę);
 wykonuje ćwiczenia przygotowujące do

4) Pisanie nauki pisania liter polskiego alfabetu
Etap przedelementarzowy (odwzorowywanie konturów obrazków,
Ćwiczenia przygotowujące do kopiowanie wzorów i tworzenie orna-
nauki pisania. mentów z różnymi liniami);
 płynnie, wyraziście odtwarza
proporcyjny kształt i korelację między
odrębnymi częściami;
 zapisuje graficzny kształt liter polskiego

Etap elementarzowy alfabetu i zna ich znaczenie
1. Głoska i litera a A. Rozpozna- dźwiękowe;
wanie tego dźwięku na początku,  pisze samogłoski i spółgłoski, dwuznaki
w środku, w końcu wyrazów. (ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz), połączenia
Pisanie małej i dużej litery a A. liter, litery ze znakami diakrytycznymi
2. Głoska i litera o O. Rozpoz- (ą, ę, ć, ń, ś, ź, ó, ł, ż);
nawanie samogłosek [a], [o] w  pisze małe i duże litery polskiego
wyrazach. Pisanie małej i dużej alfabetu, właściwie rozmieszcza litery w
litery o O. jednej linii zeszytu;
3. Głoska i litera i I. Pisanie małej i  umie łączyć znaki w połączeniach liter,
dużej litery i I. wyrazach, stosuje właściwą proporcję
4. Głoska i litera e E. Pisanie małej różnych elementów w piśmie odręcz-
i dużej litery e E. nym;
5. Głoska i litery u U, ó. Pisanie
małej i dużej liter u U, ó, sylab au,
ua, eu.
6. Głoska i litera y Y. Pisanie małej
i dużej litery y Y.
7. Głoski i litery ą, ę. Pisanie liter ą,
ę.
8. Głoska i litera l L. Pisanie małej i
dużej litery l L, sylab lo, lę, lu, li,
la, le, lą, ló, wyrazów lala, Lila.
73
9. Głoska i litera t T. Pisanie małej i

dużej litery t T, sylab to, ta, tu, te,
ty, tą, tę, tó, wyrazów tata, Tola.
10. Głoska i litera m M. Pisanie
małej i dużej litery m M, sylab ma,
mo, me, mu, my, mę, mó,
wyrazów mama, motyl, zdania To
my.
11. Głoska i litera k K. Pisanie małej
i dużej litery k K, sylab ka, ko, ku,
kę, ki, ke, ką, kó, wyrazów kot,
Kamila, zdania Kto to?
12. Głoska i litera s S. Głoska i
litera ś Ś. Pisanie małej i dużej
liter s S, ś Ś, sylab, wyrazów
smok, las, ktoś, sito.
13. Głoska i litera j J. Pisanie małej i
dużej litery j J, sylab, wyrazów
jest, jajko, Janek.
14. Głoska i litera d D. Pisanie małej
i dużej litery d D, sylab, wyrazów.
15. Głoska i litera n N. Głoska i
litera ń. Pisanie małej i dużej
litery n N, małej litery ń, sylab,
wyrazów noga, Nela, koń.
16. Głoska i litera w W. Pisanie
małej i dużej litery w W, sylab,
wyrazów woda, mewa, wodolot.
17. Głoska i litera c C. Głoska i
litera ć Ć. Pisanie małej i dużej
liter c C, ć Ć, sylab, wyrazów
córka, ciocia, Cela, ćma, zdania
Co to?
18. Głoska i litera p P. Pisanie małej
i dużej litery p P, sylab, wyrazów
ptak, Polska.
19. Głoska i litera r R. Pisanie małej
74
i dużej litery r R, sylab, wyrazów

rak, worek.
20. Głoska i litera b B. Pisanie małej
i dużej litery b B, sylab, wyrazów
burak, but.
21. Głoska i litera g G. Pisanie małej
i dużej litery g G, sylab, wyrazów.
22. Głoska i litera z Z. Głoska i
litera ź Ź. Pisanie małej i dużej
liter z Z, ź Ź, sylab, wyrazów
zegar, Zosia, źrebak, jezioro.
23. Głoska i litera ł Ł. Pisanie małej i
dużej litery ł Ł, sylab, wyrazów
piłka, ława.
24. Głoska i litera f F. Pisanie małej i
dużej litery f F, sylab, wyrazów
fotel, film.
25. Głoska i litera ż Ż, dwuznak rz
Rz. Pisanie małej i dużej litery ż
Ż, dwuznaku rz Rz, wyrazów
żaba, rzeka.
26. Dwuznak sz Sz. Pisanie
dwuznaku sz Sz, sylab, wyrazów
szkoła, mysz.
27. Dwuznak cz Cz. Pisanie
dwuznaku cz Cz, sylab, wyrazów
czapka, oczy, Czesław.
28. Głoska i litera h H, dwuznak ch
Ch. Pisanie małej i dużej litery h
H, dwuznaku ch Ch, wyrazów
herbata, choinka, dach.
29. Dwuznak dz Dz. Dwuznak dź
Dź. Pisanie dwuznaków dz Dz, dź
Dź, wyrazów dzwonek, dźwięk,
dziecko.
30. Dwuznak dż Dż. Pisanie dwu-
znaku dż Dż, sylab, wyrazów
75
dżem, dżungla.  zaznacza w piśmie miękkość

spółgłosek za pomocą znaku
Etap poelementarzowy diakrytycznego ΄ (kreska), litery і;
Zaznaczanie miękkości  przepisuje z tekstów drukowanych i
spółgłosek za pomocą znaku pisanych odręcznie litery, wyrazy, zwią-
diakrytycznego ΄ (kreska), litery і. zki wyrazowe, zdania, krótkie teksty;
Odwzorowywanie samogłosek i  kaligraficznie poprawnie przepisuje
spółgłosek w zeszytach, przepisy- litery, związki wyrazowe i krótkie teksty
wanie z tablicy. Sposoby łączenia z podręcznika lub tablicy;
liter w sylabie. Pisanie  dokonuje analizę głoskowo-literową
dwuznaków i połączeń
wyrazów (liczba liter jest równa liczbie
spółgłosek.
głosek);
Budowa literowa wyrazu.
 dostrzega, jak tworzą się nowe wyrazy,
Zapisywanie wyrazów ze znakami
diakrytycznymi (ogonkiem, odbywa się zmiana ich znaczenia za
kreską, kropką). pomocą litery, sylaby;
Pisanie odręczne liter, sylab, wy-  pisze małe i duże litery polskiego alfa-
razów, zdań. betu opanowane na etapie elementa-
Przepisywanie wyrazów, zdań z rzowym;
tekstu odręcznego i  płynnie i wyraziście pisze małe i duże
drukowanego. litery, przepisuje wyrazy i zdania z
Pisanie pod dyktando sylab, wy- tekstu drukowanego i pisanego
razów, związków wyrazowych, odręcznie, zapisuje ze słuchu dwu- i
zdań, dyktando obrazkowe, trzysylabowe wyrazy, które składają się
dyktando z objaśnieniem. z głosek i odpowiednich liter, modeluje
zdania i sylabowo-głoskową strukturę
wyrazów;
 sprawdza napisane poprzez ciche
czytanie sylabami;
 orientuje się w zeszycie, poprawnie
zapisuje i rozmieszcza elementy liter w
jednej linii;
76

(26 godz.)  zna podstawowe wiadomości o języku
narodowym, państwowym, o
1) Język jako narzędzie pokrewieństwie języków ukraińskiego i
porozumiewania się polskiego;
Wiadomości o języku narodowym,
państwowym.
Język polski jako język
zachodniosłowiański pokrewniony
z językiem ukraińskim.  nazywa samogłoski i spółgłoski w
wyrazie, odnajduje głoski (na początku,
w środku, na końcu wyrazu), zapisuje
Wiadomości o głoskach, ich rola
ich za pomocą znaków graficznych;
w odróżnianiu znaczenia
 rozpoznaje w wymowie ustne i nosowe
wyrazów, samogłoski ustne (a, e,
i, o, u, y) i nosowe (ą, ę), samogłoski, spółgłoski twarde i miękkie,
spółgłoski dźwięczne (b, w, d, z, zbitki spółgłoskowe na podstawie cech
ź, ż, g, dz, dź, dż, m, n, ń, r, l) i artykulacyjnych;
bezdźwięczne (p, f, t, s, ś, k, c, ć,  dzieli wyrazy (dwu- i trzysylabowe) na
sz, cz), spółgłoski twarde i sylaby na podstawie cech arty-
miękkie, zbitki spółgłoskowe (sc, kulacyjnych oraz według ilości samo-
szcz, ści, ść, trz, chrz, strz, drz, głosek;
zdzi, dżdż).  poprawnie akcentuje wyraz na przed-
Wiadomości o sylabie, funkcji ostatniej sylabie od końca, zna wyjątki
zgłoskotwórczej samogłosek, ak- słów, form gramatycznych, w których
centowanej sylabie. akcentuje się 3 sylaba od końca
Dźwiękowa struktura wyrazu. wyrazu;
Dwu- i trzysylabowe wyrazy.
Akcent wyrazowy. Wyrazy i formy
gramatyczne, w których akcentuje
się 3 sylaba od końca (formy
czasownika w 1. i 2. os. l. mn.
czasu przeszłego, l. poj. i 3. os. l.
mn. trybu przypuszczającego)  rozpoznaje znaczenie wyrazu w zależ-
(bez nazywania pojęć). ności od zmiany litery, zna podstawowe
wiadomości o wyrazach pokrewnych,
3) Słownictwo i frazeologia
77
Zmiana znaczenia wyrazu w wyrazach, związkach wyrazowych wie-

zależności od zmiany litery (dom loznacznych;
– tom).  rozpoznaje wyrazy o przeciwstawnym
Wiadomości o wyrazach pokrew- znaczeniu bądź znaczeniu homoni-
nych, które wywodzą się z wyrazu micznym;
rdzennego (dom – domek).
Wiadomości o wyrazach, związ-
kach wyrazowych
jednoznacznych i
wieloznacznych.
Wiadomości o wyrazach o
znaczeniu przeciwstawnym
 zna podstawowe wiadomości o rzeczo-
(antonimach) (dzień – noc).
wniku jako części mowy, o liczbie
Wiadomości o homonimach.
rzeczownika;
4) Części mowy  zna podstawowe wiadomości o zaimku;
Wiadomości o rzeczowniku.  posługuje się zaimkami i przyimkami
Liczba pojedyncza i liczba mnoga adekwatnie do sytuacji komunikacyjnej;
rzeczowników (bez nazywania po-
jęć).
Wiadomości o zaimku.
Stosowanie zaimków (on, ona,  zna podstawowe wiadomości w
ono, oni, one, to) і przyimków (na, zakresie budowy tekstu (wstęp, część
w, do, od, dla, z, po, za) (bez główna, wniosek);
nazywania pojęć).  zadaje pytania i odpowiedzi według
treści obrazków, przesłuchanego
5) Тekst tekstu, modeluje rozmaite sytuacji
Budowa tekstu. zbliżone do komunikacji uczniów;
Zadawanie pytań i odpowiedzi.  opowiada treść zaproponowanego
Budowa wypowiedzi monologowej przez nauczyciela tekstu, układa
i dialogu. wypowiedzi monologowe i dialogi;
 zna podstawowe wiadomości o zdaniu

pojedynczym, jego rodzajach ze wzglę-
78
du na funkcję wypowiedzi i intonację;

6) Składnia  odróżnia zdania, umie znaleźć granice
Wiadomości o zdaniu pojedyn- zdań, dzieli zdanie na wyrazy, prze-
czym. strzega norm wymowy, właściwego
Podział zdań ze względu na tempa mówienia, intonacji w zależności
funkcję wypowiedzi (wypowie- od intencji wypowiedzi;
dzenia oznajmujące, pytające,  zna podstawowe wiadomości o jedno-
rozkazujące) oraz zabarwienie rodnych częściach zdania;
emocjonalne (wypowiedzenia  określa rodzaj pojedynczych zdań z 1–
wykrzyknikowe). 2 wyrazów za pomocą wykresu;
Jednorodne (powtarzające się)
części zdania (bez nazywania po-
 zna litery i głoski polskiego alfabetu;
jęć).
Budowa wyrazów i zdań za po-  zna nazwy alfabetyczne liter
mocą wykresu. oznaczających samogłoski i spółgłoski;
 stosuje dużą literę w rzeczownikach
7) Pisownia własnych;
Nazwy alfabetyczne liter ozna-  poprawnie dzieli wyrazy przy
czających samogłoski i spółgłoski. przenoszeniu;
Stosowanie dużej litery w rzeczo-  stosuje kropkę na końcu zdań,
wnikach własnych. przecinek po jednorodnych częściach
Dzielenie wyrazów przy przeno- wypowiedzi;
szeniu.  poprawnie pisze wyrazy z ó − u, rz − ż,
Kropka na końcu wypowiedzeń. ch − h (zgodnie z programem);
Przecinek po jednorodnych częś-
ciach wypowiedzenia (bez
nazywania pojęć).
Pisownia wyrazów z ó − u.  poprawnie pisze wyrazy z listy wyrazów
Pisownia wyrazów z rz − ż. używanych najczęściej;
Pisownia wyrazów z ch − h.
Pisownia wyrazów używanych

najczęściej:
Warszawa, jezioro, piłka, córka,
ćma, rzeka, żaba, choinka, dziec-
ko, herbata, pszenica, dach, góra,
79
mysz, dziękuję, ogórek, jabłko,

jaskółka, wróbel, ręka, król.
ІІІ. Wiedza o społeczeństwie  zna podstawowe wiadomości o polskiej

i kulturze twórczości ludowej − zagadki (3−4),
rymowanki, wyliczanki (2−3), zabawy
Теmatyka: dziecięce, kolędy, porzekadła, przysło-
1. Utwory ludowe (zagadki, rymo- wia (4−5), baśnie, podania, wiersze
wanki, wyliczanki, zabawy dzie- (4−5);
cięce («wilk-rozbójnik», zabawa w  zna tematyczne grupy wyrazów, które
zagadki), kolędy, porzekadła, zawierają semantykę typową dla
przysłowia o przyrodzie, baśnie o
polskiej kultury materialnej z
zwierzętach, legenda «Orle
uwzględnianiem kultury Polaków
gniazdo», podania «Dwa
mieszkających na Ukrainie (nazwy
koziołki», «O Wiśle», «O
Niemnie», wiersze o obyczajach pogody, krajobrazu, roślin, mebli);
ludowych).  zna podstawowe wiadomości o
2. Nasza szkoła, nasza klasa. Mój polskich zwyczajach ludowych, szanuje
dzień powszedni. tradycje ludowe i rodzinne;
3. Zasady etykiety. Zwroty grzeczno-  zna podstawową informację o utworach
ściowe. Wyrażanie powitania, po- polskiej literatury dla dzieci, jej autorach;
żegnania, podziękowania, prze-  zna symbole państwowe Rzeczypos-
proszenia. politej Polski (flaga, godło, hymn);
4. Dziecięce zabawy. Mój czas  wykorzystuje zdobytą wiedzę we włas-
wolny. nych wypowiedziach;
5. Jesień. Przyroda jesienią.
Pogoda. Krajobraz. Świat roślin.
6. Moja rodzina. «Rodzinne
drzewo».
7. Zima. Przyroda zimą. Święta i
zabawy zimowe. Obyczaje
ludowe (św. Mikołaja, wieczór
wigilijny, Boże Narodzenie, Nowy
Rok).
8. Miasto, wieś.
9. Mój dom, mieszkanie. Meble.
80

opracowania: wiersze − W.
Chotomska «Tornister pełen
uśmiechów», «Wiersz dla Babci»,
«Kwiaty dla Dziadka», S. Dobra-
niecki «Jak co się pisze», H. Zie-
lińska «Kieszeń», R. Przymus
«Jeszcze troszeczkę lata», D.
Gellner «Żołędzie», J.Tuwim
«Ptasie plotki», «Kotek», F.
Kobryńczuk «Pudelek», Z.
Dąbrowska «Liście i wiatr», J.
Jałowiec «Twoje rodzinne drze-
wo», W. Melzacki «Brat»,
D. Wawiłow «Moja siostra królew-
na», J. Korczakowska «Kto chce
jeździć razem ze mną?», B. Kos-
suth «Hej, na sanki», J. Ficowski
«Przed gwiazdką», W. Badalska
«Kolędnicy», J. Małek «O
pewnym Grzesiu», J. Brzechwa
«Na straganie», «Przyjście
wiosny», B. Lewandowska «Cała
łąka dla mamy», Cz. Janczarski
«Pociąg gaduła», Wszyscy dla
wszystkich», M. Konopnicka
«Nasza czarna jaskółeczka», A.
Nosalski «Książka», J.Wybicki
«Polski Hymn Narodowy», S.
Ottowa «Wielkie święto», M. Cze-
lar «Dla mamy», T. Kubiak
«Dożynkowy wieniec», H. Łacho-
cka «Wakacje już blisko», frag-
menty opowiadań − J. Korczak
«Kajtuś czarodziej», E. Szelburg-
81
Zarembina «Serce z piernika»,

«Kto wypędzi zimę», W.
Kozłowski «Malowany kurek», J.
Twardowski «Co wiesz o swojej
rodzinie?»).
11. Symbole państwowe Ukrainy i
Polski (flaga, godło, hymn).
12. Wiosna. Przyroda wiosną. Wiel-
kanoc. Obyczaje świąteczne.
Obyczaje ludowe (dożynki).
Klasa IІІ
(70 godzin)
Podział godzin − 70 godzin rocznie; po 2 godziny tygodniowo

(w tym 6 godzin na powtarzanie i utrwalanie; 4 godziny − rezerwowe)


(34 godz.)
82
1) Rozumienie ze słuchu
Rozumienie ze słuchu głosek, wy-
razów, związków wyrazowych z  rozpoznaje samogłoski i spółgłoski,
opanowanymi samogłoskami i określa głoski oraz wyrazy i związki
spółgłoskami. wyrazowe;
Rozumienie ze słuchu odczyty-  odróżnia ze słuchu intonację różnych
wanych zdań o różnej intonacji. wypowiedzi;
Rozumienie ze słuchu intonacji  odróżnia potrzebne wyrazy i rozpoznaje
wypowiedzi, treści tekstu różne gatunki tekstów (opowiadanie,
(czytanie przez nauczyciela, opis, rozprawka);
uczniów, słuchanie nagrań) przy
 odróżnia utwory według zabarwienia
średnim tempo czytania (100
uczuciowego (wesołe, smutne, żartobli-
wyrazów na minutę).
we).
Rozumienie ze słuchu krótkich
tekstów (opowiadanie, opis, roz-
prawka) (6–7 zdań).
Rozumienie ze słuchu
zabarwienia uczuciowego
utworów.  poprawnie wymawia wyrazy z nieak-
centowanymi samogłoskami, spółgłos-
2) Mówienie kami dźwięcznymi i bezdźwięcznymi,
Poprawna wymowa wyrazów z wyrazy, związki wyrazowe z opano-
nieakcentowanymi wanymi głoskami;
samogłoskami, spółgłoskami  odpowiada na pytania, zadaje pytania,
dźwięcznymi i bezdźwięcznymi. prowadzi rozmowę i dialog;
Poprawna wymowa wyrazów ze  układa zdania różniące się ze względu
spółgłoskami szczelinowymi oraz na funkcję;
zwarto-szczelinowymi, a mianowi-  określa temat utworu, jego zasadniczą
cie syczącymi (s, z, c, dz), myśl, interpretuje przy pomocy nauczy-
szumiącymi (sz, ż, cz, dż), ciela tytuł utworu, odróżnia przy pomocy
ciszącymi (ś, ź, ć, dź). intonacji wyrazy wyrażające zasadniczą
Układanie pytań i odpowiedzi na myśl utworu;
pytania.  układa wypowiedzi w oparciu o treść
Układanie zdań pojedynczych obrazków, ilustracji, przesłuchany lub
różniących się ze względu na
samodzielnie przeczytany tekst;
funkcję.
 układa samodzielne wypowiedzi w
Określanie tematu, zasadniczej
83
myśli tekstu, opis portretu postaci oparciu na własne doświadczenia

w oparciu o treść przeczytanego życiowe;
utworu i ilustracji do niego.  opowiada treść tekstu, fragment tekstu
Wyróżnianie za pomocą głosu z pomocą swobodnych wypowiedzi;
wyrazów wyrażających  opisuje portret postaci w oparciu o treść
zasadniczą myśl tekstu. przeczytanego utworu, ilustracji do
Układanie wypowiedzi (opis, roz- niego;
prawka) w oparciu o treść obraz-  opowiada wydarzenia opisywane w
ków, ilustracji, samodzielnie utworze na podstawie podanego przez
przesłuchany i przeczytany tekst, nauczyciela planu wypowiedzi;
kluczowe wyrazy (do 5 zdań).
 układa samodzielne wypowiedzi, wypo-
Opowiadanie przeczytanego lub
wiedzi z zastosowaniem zwrotów wyra-
przesłuchanego tekstu.
zowych, wyrazów wyrażających życze-
Prowadzenie rozmowy, dialogu
(4–5 replik każdego uczestnika nia, prośbę, podziękowanie, współczu-
rozmowy). cie;
 prowadzi rozmowę, dialog;
 rozwija wypowiedzi z uwzględnieniem
funkcji wypowiedzi, jej treści, formy;
 używa podczas mówienia potrzebnych
gestów, mimiki;
 opowiada przeczytany tekst z elemen-
tami wymyślonymi przez ucznia, z od-
grywaniem ról;
3) Czytanie  wyraziście czyta różne teksty literackie,

Opanowanie sprawności czytelni- poprawnie wymawia wyrazy, utrzymuje
czej (poprawna wymowa wszyst- dobre tempo czytania, rytmu, siłę głosu
kich form graficznych i w zależności od sytuacji
fonicznych, czytanie głośne i komunikacyjnej;
ciche, płynne, wyraziste, z  stosuje regularny, płynny ruch oczu
poprawną intonacją i (obejmuje wzrokiem pole widzenia 10–
akcentowaniem, wolne, umiarko-
15 znaków graficznych, czyli 2–3
wane, szybkie tempo czytania).
wyrazy);
Czytanie i interpretacja utworów
84
różnych gatunków.  płynnie, świadomie oraz wyraziście

Wyraźne czytanie krótkich czyta (głośnie i cicho), stopniowo
tekstów należących do różnych zwiększa szybkość czytania krótkich
gatunków literackich. tekstów różnych gatunków literackich
Samodzielne czytane zapropono- (50–60 wyrazów na minutę);
wanego przez nauczyciela  czyta zdania bez opuszczania
utworu. wyrazów, ich zmiany, bez powracania
Wiadomości o językowych środ- do tych samych elementów w tekście;
kach stylistycznych (porównanie,  umie pracować z tekstem literackim,
epitet, metafora) (bez nazywania czyta samodzielnie i rozumie zapro-
pojęć).
ponowane przez nauczyciela wyrazy,
zdania, utwory;
 zna układ podręcznika, czyta zdania,
akapity, dzieli tekst na części, dobiera
tytuł (przy pomocy nauczyciela);
 rozróżnia środki stylistyczne (porówna-
nie, epitet, metafora), rozumie ich zna-
czenie, stosuje we własnych wypo-
wiedziach;
 pisze wyrazy z samogłoskami, spół-
4) Pisanie głoskami dźwięcznymi i bezdźwięczny-
Pisanie kaligraficzne polskich
mi, twardymi i miękkimi;
liter.
 stosuje znak diakrytyczny (kreska),
Pisanie znaków samogłosek pol-
literę і przy zaznaczaniu miękkości
skich (a, ą, e, ę, i, o, ó, u, y),
porównywanie ich z literami w spółgłosek w piśmie;
języku ojczystym.  pisze dwuznaki, połączenia liter,
Spółgłoski dźwięczne i bezdźwię- zapisuje wyrazy w kolejności
czne. alfabetycznej;
Spółgłoski twarde i miękkie.  przepisuje wyrazy, zdania, krótkie teksty
Oznaczanie miękkości spółgłosek (drukowane i pisane odręcznie), pop-
w piśmie za pomocą znaku diak- rawnie dzieli wyrazy przy przenoszeniu
rytycznego ΄ (kreska) oraz litery i (20 znaków na minutę);
przed samogłoską i spółgłoską.  układa pisemną wypowiedź w oparciu o
Dwuznaki ch, cz, dz, dź, dż, rz, treść obrazku, ilustracji, przesłuchanego
sz, połączenia liter ść, szcz, dżdż. lub samodzielnie przeczytanego tekstu;
85
Alfabet polski (35 liter).  układa samodzielne streszczenie (40

Przepisywanie wyrazów, zdań, wyrazów), wypracowanie o charakterze
krótkich tekstów (4–5 zdań) relacji i uzasadniania;
drukowanych i pisanych  pisze ogłoszenie, podanie, kartkę z ży-
odręcznie. czeniami, zna elementy tych wy-
Układanie opowiadania i opisu w powiedzi pisemnych;
oparciu o treść obrazku, ilustracji,  przepisuje z tekstu drukowanego i pisa-
przesłuchanego lub samodzielnie nego odręcznie, pisze pod dyktando;
przeczytanego tekstu.
Układanie własnej wypowiedzi,
streszczenia, utworu w formie
rozprawki.
Pisanie listów oficjalnych.
Przepisywanie tekstu
drukowanego i pisanego
odręcznie (35–45 wyrazów).
Pisanie pod dyktando (30–40
wyrazów).

(26 godz.)  zna podstawowe wiadomości z zakresu
funkcji języka;
porozumiewania się
Podstawowe funkcje języka
(komunikacyjna i poznawcza).
2) Głoski a litery (fonetyka)  zna samogłoski, spółgłoski dźwięczne i

Głoski języka (samogłoski, spół- bezdźwięczne, twarde i miękkie;
głoski) a litery.  poprawnie wymawia samogłoski i spół-
Połączenia głosek, spółgłoski głoski w wyrazach, związkach wyrazo-
dźwięczne i bezdźwięczne, wych, zdaniach;
twarde i miękkie.  określa głoski i litery w zaznaczonych
Alternacje samogłosek i wyrazach;
spółgłosek w rdzeniach wyrazów.  zna podstawowe wiadomości o wy-
E ruchome (pies − psa, dzień −
mianie samogłosek i spółgłosek w rdze-
dnia) (bez nazywania pojęcia).
86
Wymiana samogłosek е : а w niach wyrazów;

rdzeniach wyrazów (przegłos pol-  dzieli wyrazy na sylaby, poprawnie
ski) (mierzyć − miara, leśny − las) akcentuje wyrazy;
(bez nazywania pojęcia).  prowadzi analizę fonetyczną i graficzną
Wymiana spółgłosek k : cz : c wyrazów;
(ręka − poręczyć − ręce), g : z :  kontroluje napisanie, przestrzega zasad
dz (droga − dróżka − na drodze), prawidłowej wymowy;
ch : sz (mucha − muszka).
Podział na sylaby.
Akcent wyrazowy w języku
polskim (dynamiczny, stały).
Wyjątki od ogólnej zasady
(akcentowanie na 3 sylabie od
końca wyrazu − formy
czasownika w 1. i 2. os. l. mn.
czasu przeszłego, l. poj. i 3. os. l.
mn. trybu przypuszczającego, ak-
centowanie na 4 sylabie od końca
wyrazu − formy 1. lub 2. os. l. mn.
trybu przypuszczającego) (bez
nazywania pojęć).
Analiza głoskowo-literowa
wyrazów (rozpoznawanie
dźwięków i liter).  objaśnia znaczenie wyrazów, frazeolo-
gizmów, przysłów;
3) Słownictwo i frazeologia  ustala znaczenie realne i przenośne
Zakres znaczeniowy wyrazu. wyrazu, znaczenie synonimów, antoni-
Wyrazy wieloznaczne. mów, dobiera wyrazy o znaczeniu bli-
Wiadomości o wyrazach skoznacznym lub przeciwnym;
bliskoznacznych i ciągu  umie korzystać ze słowników ortografi-
synonimicznym. cznych lub dwujęzycznych (przy
Antonimy i pary antonimów. pomocy nauczyciela).
Ortograficzne i dwujęzyczne
słowniki.  zna podstawowe wiadomości o wyra-
zach pokrewnych, umie dobierać te
wyrazy;
 zna części wyrazu (rdzeń, końcówka,
87
podstawa słowotwórcza, przyrostek,

4) Budowa słowotwórcza wyrazu przedrostek), umie ich wyodrębniać;
Wyrazy pokrewne.  zna podstawowe wiadomości o zna-
Wiadomości o rdzeniu wyrazu, czeniu końcówek przy tworzeniu związ-
końcówkach. ków wyrazowych i zdań;
Podstawa słowotwórcza wyrazu.  zna podstawowe wiadomości o tworze-
Formant przyrostkowy niu przymiotników przy pomocy przy-
(przyrostek). rostków -sk-, -ck-, -dzk-;
Tworzenie przymiotników przez  zna podstawowe wiadomości o słowo-
dodawanie przyrostków -sk-, -ck-, twórczej funkcji przyrostków -aszek-,
-dzk- (bez nazywania pojęcia).
-uszek-, -iszek-, -yszek- przy tworzeniu
Tworzenie wyrazów zdrobniałych
wyrazów zdrobniałych i pieszczotliwych;
i pieszczotliwych przez
 rozumie słowotwórczą funkcję przedro-
dodawanie przyrostków -aszek-,
-uszek-, -iszek-, -yszek-. stków przy tworzeniu wyrazów;
Formant przedrostkowy (przedro-  rozpoznaje podobne i odróżniające się
stek). części wyrazu w języku ojczystym i
Tworzenie wyrazów z przedro- polskim;
stkami z-, s-, ś-, wz-, ws-, bez-,
nad-, ob-, od-, pod-, przed-, roz-,  zna podstawowe wiadomości o rzeczo-
w-. wniku jako samodzielnej części mowy;
 rozpoznaje nazwy własne i
pospolite, rodzaj rzeczowników przy
5) Części mowy pomocy wyrazów on (mój), ona
Rzeczownik jako samodzielna (moja), ono (moje);
część mowy.  zna podstawowe wiadomości o przy-
Nazwy własne i pospolite. miotniku jako odmiennej, samodzielnej
Liczba i rodzaj rzeczowników części mowy;
(męski, żeński, nijaki).  rozpoznaje zaimki osobowe;
Wiadomości o przymiotniku, jego  zna podstawowe wiadomości o czas-
znaczeniu. owniku jako odmiennej, samodzielnej
Wiadomości o zaimkach. Zaimki części mowy, która nazywa czynności;
osobowe.  rozpoznaje osoby i liczby czasownika w
Wiadomości o czasowniku, jego czasie teraźniejszym;
znaczeniu.
 zna podstawowe wiadomości o li-
Odmiana czasowników w czasie
czebniku jako odmiennej, samodzielnej
teraźniejszym według osoby i
88
liczby. części mowy, która określa liczbę

Wiadomości o liczebniku. obiektów oraz ich kolejność;
Wiadomości o przysłówku.  zna podstawowe wiadomości o przy-
słówku jako samodzielnej,
nieodmiennej części mowy;
 zna podstawowe wiadomości o tekście,

jego budowie;
 nadaje tytuł tekstom, wyznacza temat,
któremu poświęcony jest tekst, postaci
występujące w tekście;
 odróżnia elementy tekstu, akapity;
6) Тekst
Wiadomości o tekście.  rozpoznaje teksty lub ich fragmenty
Spójność tekstu i jego będące opowiadaniem, opisem, roz-
organizacja. prawką;
Tytuł, struktura, elementy tekstu.  samodzielnie układa tekst na temat, za-
Akapit. proponowany przez nauczyciela z
Rodzaje tekstów pod względem wykorzystaniem planu, ilustracji,
treści (opowiadanie, opis, roz- kluczowych wyrazów, relacjonuje
prawka). przebieg zdarzeń z zastosowaniem
atrakcyjnej techniki;
 dostrzega i rozumie funkcji zdań,

celowо używa różnych typów zdań ze
względu na funkcję i zabarwienie
emocjonalne;
 konstruuje poprawnie zdania pojedyn-
7) Składnia cze, zdania ze zwrotem adresatywnym;
Podział zdań ze względu na funk-  dostrzega i rozumie funkcji głównych i
cję (wypowiedzenia oznajmujące, drugorzędnych części zdania (podmiotu
pytające, rozkazujące) i ich i orzeczenia), umie ich rozpoznawać;
zabarwienie emocjonalne (wypo-
 dostrzega jednorodne części zdania
wiedzenia wykrzyknikowe).
(podmioty, orzeczenia), układa dłuższe
Zdania ze zwrotem
89
adresatywnym. wypowiedzi;
Główne części zdania: podmiot i  zna podstawowe wiadomości o
orzeczenie, związek główny mię- łączeniu jednorodnych części zdania
dzy nimi. przy pomocy spójników a, ale, lecz;
Drugorzędne (poboczne) części  dostrzega podobieństwa i różnice w
zdania. zdaniu w języku ojczystym i polskim;
Związki między głównymi i drugo-
rzędnymi częściami zdania.
Wiadomości o jednorodnych
(powtarzających się) częściach
zdania (podmioty, orzeczenia).
Łączenie jednorodnych części
 poprawnie dzieli wyrazy przy przeno-
zdania przy pomocy spójników a,
szeniu;
ale, lecz (bez zastosowania
terminów).  stosuje kropkę, pytajnik, wykrzyknik w
zdaniu pojedynczym, znaki interpunk-
cyjne przy zapisywaniu jednorodnych
części zdania;
8) Pisownia  pisze z zachowaniem reguł ortograficz-
Dzielenie wyrazów przy przeno- nych przyrostki (-sk-, -ck-, -dzk-), przed-
szeniu. rostki (nad-, od-, pod-, przed-, w-);
Kropka, pytajnik, wykrzyknik na  dostrzega i rozumie pisownię przed-
końcu wypowiedzeń. rostków podobnych do przyimków;
Znaki interpunkcyjne przy zapisy-  stosuje znaki interpunkcyjne w
waniu jednorodnych części zdaniach zawierających zwroty
zdania. adresatywne oraz w zdaniach ze
Pisownia przyrostków -sk-, -ck-, spójnikami a, ale, lecz;
-dzk-.
Pisownia przedrostków nad-, od-,
pod-, przed-, w- i przyimków nad,
od, pod, przed, w.
Znaki interpunkcyjne przy zapisy-
waniu zdań ze zwrotami adre-  poprawnie pisze wyrazy z listy uży-
satywnymi. wanych najczęściej wyrazów;
Znaki interpunkcyjne w zdaniach
ze spójnikami a, ale, lecz.
90

najczęściej:
Boże Narodzenie, Wielkanoc,
Kraków, godło, przepraszam,
łąka, książka, baśń, kukułka,
wiewiórka, niedźwiedź, pszczoła,
wąż, żółw, liść, przedpokój,
odpowiadać, nadchodzić,
życzenie, lekarz
 zna podstawowe wiadomości z zakresu
polskiej twórczości ludowej, baśnie,
legendy (2–3), kolędy (2–3), rymowan-
ki, wyliczanki (3–4), zagadki (4–5),
porzekadła, przysłowia (4–5), wiersze
i kulturze
(5–6);
Теmatyka:  zna podstawowe wiadomości o gatun-
1. Utwory ludowe (zagadki, rymo- kach utworów literackich, ich cechach
wanki, wyliczanki, zabawy dzie- (zagadki, rymowanki, przysłowia, dzie-
cięce, kolędy, porzekadła, przy- cięce zabawy, baśnie ludowe, baśnie
słowia o miesiącach, baśnie o te- literackie polskich i światowych autorów,
matyce przygodowej i utwory prozatorskie (opowiadania, frag-
fantastycznej («Baśń o dwunastu menty powieści), poezja (wiersze dla
miesiącach»), legendy – «O dzieci, o przyrodzie);
smoku wawelskim», «O Wandzie,  zna podstawowe wiadomości o
córce Kraka», «O trębaczu z polskich zwyczajach ludowych,
wieży Mariackiej», bajki, wiersze obrzędach, szanuje tradycje ludowe i
o obyczajach ludowych). rodzinne;
2. Nasza szkoła, nasza klasa.  zna tematyczne grupy wyrazów, które
Zegar. Miesiące. zawierają semantykę typową dla
3. Zasady etykiety. Człowiek i polskiej kultury materialnej z
dobroć. uwzględnianiem kultury Polaków
4. Dziecięce zabawy. Moje kolekcje. mieszkających na Ukrainie (nazwy
5. Jesień. Przyroda jesienią. odcinków czasu, miesięcy, zawodów,
Jesienny las. odzieży, obuwia);
6. Moja rodzina. Więzi rodzinne i
91
tradycje. Zawody rodziców. Praca  zna podstawowe wiadomości o ut-

w domu, pomagam rodzicom w worach polskich pisarzy na tematy poś-
domu. więcone przyrodzie, życiu szkolnemu,
7. Zima. Przyroda zimą. Opieka nad wychowaniu uczniów w szacunku dla
zwierzętami i ptakami zimą. nauczycieli, rówieśników, kolegów;
8. Zimowe święta i rozrywki. Oby-  zna rodzaje książek, układ książki, jej
czaje ludowe. Kraj ojczysty. przeznaczenie;
Miasto, wieś.  zna podstawowe wiadomości o
9. Moje mieszkanie. polskich miastach;
10. Odzież i obuwie.  wykorzystuje zdobytą wiedzę we włas-
nych wypowiedziach.
opracowania: bajki −
I. Krasicki «Rybka mała i szczu-
pak», «Orzeł i sowa», wiersze −
R. Pisarski «Ą i ę», E. Szelburg-
Zarembina «Wiersze o miesią-
cach», W. Badalska «Ballada o
uprzejmym rycerzu», «Wakacyjny
letni czas», S. Pagaczewski «We-
soła zabawa», H. Zdzitowiecka
«Gdzie jesteś, jesieni», M. Kow-
nacka «Sowa», «Jeż», W spiżar-
ni», T.Chudy «Z drzewa spada
ptak», S. Grochowiak «Na słotę»,
M. Terlikowska «Nasza Babcia»,
K. Wodnicka «Opiekun w ZOO»,
H. Szayerowa «Sanitarny helikop-
ter», A. Nosalski «Piernikowa
góra», M. Buczkówna «Sarenka
w zimie», F. Kobryńczuk «Leśne
ścieżki», D. Wawiłow «Zapach
czekolady», W. Chotomska
«Polonez», «Skowronek», «To
już po-
ra na wigilię», «Krakowiak»,
92
S. Szydłowski «Dom», W. Bro-

niewski «Pierwiosnek», K. Iłłako-
wiczówna «Święty Kazimierz»,
«Wiosna», J. Stańczak «Sza-
rotka», E. Wiśniewska «Prima ap-
rilis», E. Zechenter-Spławińska
«Rozmowa z mamą», K.
Przerwa-Tetmajer «W lesie», I.
Sikirycki «Wakacyjne fraszki»,
fragmenty opowiadań, powieści −
J. Wirski «Legenda o głogu»,
E. Szelburg-Zarembina «Jak po-
wstała Warszawa», «Na białym
koniu», «Deszcz na świętą
Małgorzatę», H. Łochocka
«Skarbnik − duch kopalni», Z.
Charszewska «Pan Twardowski»,
A. Maryńska «Palmowa
niedziela»).
12. Związki kulturalne. Wycieczka do
Polski.
13. Wiosna. Przyroda wiosną. Wiel-
kanoc. Obyczaje ludowe.
Obyczaje ludowe.
93
Klasa ІV
(70 godzin)
Podział godzin − 70 godzin rocznie; po 2 godziny tygodniowo

(w tym 6 godzin na powtarzanie i utrwalanie; 4 godziny − rezerwowe)


(34 год.)
1) Rozumienie ze słuchu  rozumie ze słuchu nieznany tekst, jego

Zrozumienie ze słuchu wypo- treść, rozpoznaje teksty literackie (ba-
wiedzeń, nieznanego tekstu lite- śnie, wierszy, fragmenty prozy) o róż-
rackiego (2–3 minuty). nym zabarwieniu uczuciowym;
Zrozumienie treści, zasadniczej  samodzielnie wypowiada się na temat
myśli łatwych tekstów naukowo- treści utworu, bohaterów;
popularnych (1–2 minuty), tekstów
literackich o różnym zabarwieniu
uczuciowym.
2) Mówienie
Wymowa samogłosek i spółgłosek  poprawnie wymawia samogłoski i spół-
oznaczonych literami, głoski, litery polskiego alfabetu, samo-
dwuznakami i połączeniami liter. głoski ustne i nosowe, spółgłoski
Układanie zdań. dźwięczne i bezdźwięczne, twarde i
Układanie opowieści w oparciu o miękkie;
treść ilustracji, treść z otoczenia  poprawnie wymawia i akcentuje
ucznia, zaproponowany przez wyrazy, z odpowiednimi pauzami,
nauczyciela początek z wykorzys- intonacją;
taniem kluczowych wyrazów, pla-  układa zdania z zastosowaniem wyra-
nu. zów bliskoznacznych i antonimów,
Interpretacja tekstów głównych i drugorzędnych części
(opowiadanie, opis, rozprawka). zdania;
94
Układanie wypowiedzi monologo-  układa opowiadania w oparciu o treść

wych (6–7 zdań) i dialogów (5–6 obrazku, treść z otoczenia ucznia,
replik). zaproponowany przez nauczyciela
początek z wykorzystaniem kluczo-
wych wyrazów, planu;
 określa temat, zasadniczą myśl utworu,
interpretuje treść przeczytanego frag-
mentu, cytatu (bez nazywania pojęć);
 układa pytania w związku z
przeczytaną lekturą, odpowiada na
pytania dotyczące treści rozumianego
ze słuchu tekstu, wypowiedzi
monologowej według schematu (Od
czego zaczęła się akcja? Co się stało
potem? Czym się zakończyła akcja?);
 prezentuje bohaterów utworu z uwzglę-
dnianiem stosunku do nich autora;
 opowiada tekst literacki lub jego frag-
menty, rozpoznaje części tekstu
(wstęp, część główna, zakończenie);
 opowiada w języku polskim tekst, na-
pisany w języku ojczystym, recytuje
utwory;
 prowadzi dialog, wyraża własną opinię
na określony temat, stosuje mimikę,
gesty, przestrzega zasad etykiety języ-
kowej;
3) Czytanie
Czytanie głośne i ciche tekstów
różnych gatunków literackich
(baśń, legenda, bajka, wiersz,  czyta głośnie i cicho ze zrozumieniem;
tekst o charakterze  czyta płynnie, głośnie z
informacyjnym, opis). uwzględnianiem właściwych pauz,
Czytanie ze zrozumieniem.
odpowiedniej do sytuacji
Аnaliza treści przeczytanych
komunikacyjnej siły głosu, tempa, rytmu
utworów.
95
(nie mniej niż 60–80 wyrazów na

minutę na końcu roku szkolnego, z
czytaniem sylabami wyrazów wielosy-
labowych, tekst do 400 arkuszy druku);
 czyta z odpowiednią intonacją, zwła-
szcza zdań zawierających jednorodne
części, spójniki lub bez nich;
 samodzielnie czyta krótkie
opowiadania, baśnie, bajki, wiersze,
rozumie treść przeczytanego;
 rozumie i rozpoznaje przeczytany utwór
ze względu na gatunek literacki (baśń,
legenda, bajka, wiersz);
 czyta tekst zawierający nowe wyrazy
(1%);
 zna imiona i nazwiska polskich pisarzy,
poetów (Adam Mickiewicz, Henryk
Sienkiewicz, Maria Konopnicka, Eliza
Orzeszkowa, Jan Brzechwa, Julian Tu-
wim), nazwy utworów;
4) Pisanie  prowadzi analizę treści przeczytanych
Przepisywanie z drukowanego utworów;
tekstu i tekstu pisanego odręcznie
(45–55 wyrazów), pisanie pod
dyktando, streszczenie, wypraco-  przepisuje teksty drukowane i pisane
wanie. odręcznie, pisze pod dyktando (35–40
Pisanie zdań zawierających wyrazów), pisze streszczenie (80 wy-
jednorodne części zdania, spójniki razów), wypracowanie (40–50 wy-
albo zdań bez nich. razów);
Pisanie dyktanda samodzielnego.  pisze zdania zawierające jednorodne
Pisanie wolne na temat własnych części z zastosowaniem spójników albo
doświadczeń. bez nich;
Poprawa zapisanych zdań.  konstruuje wypowiedzi własnych myśli i
uczuć w piśmie, pisze dyktando sa-
modzielne (20–30 wyrazów);
96
 pisze wypracowanie na temat własnych

doświadczeń, redaguje własne wypo-
wiedzi lub zdania zaproponowane
IІ. System językowy przez nauczyciela;
(26 godz.)

porozumiewania się
Odmiany polskiego języka na-
rodowego (ogólna, literacka, od-
miany terytorialne − dialekty,  zna podstawowe wiadomości o języku
gwary oraz społeczne − gwary polskim jako narzędziu
środowiskowe i zawodowe).
porozumiewania się, poznawania
świata;
 dostrzega odmiany języka (język lite-
Samogłoski i spółgłoski w języku
polskim. racki, odmiany terytorialne i społeczne);
Alfabet.
Dzielenie wyrazów na sylaby.
Zasady dzielenia wyrazów na
sylaby.  odróżnia samogłoski od spółgłosek;
Jedno-, dwu-, trzysylabowe wyra-  układa wyrazy w porządku alfabety-
zy. cznym;
Akcent wyrazowy. Wyjątki od  poprawnie dzieli wyrazy na sylaby, po-
ogólnej zasady (akcentowanie na prawnie akcentuje wyrazy, w których
3 sylabie od końca wyrazu − akcent pada na 2 sylabę od końca,
formy czasownika w 1. i 2. os. l. oraz na 3 i 4 sylabę od końca;
mn. czasu przeszłego, l. poj. i 3.  zna podstawowe wiadomości o zasa-
os. dach poprawnej wymowy, dotrzymuje
l. mn. trybu przypuszczającego, się zasad poprawnej wymowy we
wyrazy obcego pochodzenia na własnych wypowiedziach;
-ik(a), -yk(a), akcentowanie na 4
sylabie od końca wyrazu − formy
1. lub 2. os. l. mn. trybu przy-
puszczającego (bez nazywania
pojęć).
Normy poprawnej wymowy. Słow-
97
niki poprawnej wymowy.
3) Słownictwo i frazeologia
Wyraz i jego znaczenie.
Тematyczne grupy wyrazów.
Frazeologizmy i ich funkcje.  rozumie znaczenie wyrazu,
Wieloznaczność wyrazów (polise- umejscowanie nowego słowa w
mia). Znaczenie właściwe i zdaniu, poprawnie używa wyrazów i
znaczenie przenośne wyrazu. związków wyrazowych;
Ciąg synonimiczny i pary anto-  odróżnia znaczenie właściwe i przeno-
nimów.
śne wyrazu;
Tłumaczenie wyrazów z języka
 dobiera ciągi synonimiczne i pary anto-
ojczystego na język polski i
nimów;
odwrotnie.
Słowniki użyteczne w nauce  tłumaczy wyrazy z języka ojczystego
języka polskiego (ortograficzne, na język polski i odwrotnie, umie
dwujęzyczne). korzystać ze słowników ortograficznych
i dwujęzycznych;
4) Budowa słowotwórcza wyrazu
Budowa słowotwórcza wyrazu
(podstawa słowotwórcza, rdzeń,  zna podstawowe wiadomości o
końcówka fleksyjna). budowie słowotwórczej wyrazów;
Formanty słowotwórcze –  odróżnia części wyrazu (podstawa sło-
przedrostek, przyrostek. wotwórcza, końcówka fleksyjna, rdzeń,
Przedrostki prze-, nad-, po-, na-, przedrostek, przyrostek), poszukuje
z-, za-, wy-, roz-, po-. znaczenia wyrazu na podstawie
Tworzenie rodziny wyrazów przy znaczeń jego formantów (części),
pomocy przedrostków, przyrost- zaznacza podobieństwa i różnice w
ków. języku ojczystym i polskim;
 stosuje przy układaniu zdań różnych
form wyrazów (liczba pojedyncza –
mnoga, końcówki fleksyjne);
 rozpoznaje przymiotniki odrzeczowni-
kowe, czasowniki tworzone od
5) Części mowy
rzeczowników i przymiotników;
Podstawowe wiadomości o częś-
ciach mowy.
98
Rola części mowy przy tworzeniu

form gramatycznych wyrazów.  zna podstawowe wiadomości o częś-
Rzeczownik, jego znaczenie, ciach mowy, ich cechach gramatycz-
pytania, na które odpowiada. nych, odmianie, funkcji w zdaniu;
Rzeczowniki oznaczające ogólną  rozpoznaje części mowy (rzeczownik,
istotę cech wyrażanych przymiot- przymiotnik, zaimki osobowe, czasow-
nikami lub czynności (młodość, nik, liczebnik, przysłówek, przyimek);
prośba, pisanie, bieganie).  zna podstawowe wiadomości o rze-
Rzeczowniki żywotne i czownikach oznaczających ogólną
nieżywotne. istotę cech wyrażanych przymiotnikami;
Rzeczowniki osobowe,
 odróżnia rzeczownik od innych części
męskoosobowe i nieosobowe.
mowy, dobiera rzeczowniki mające róż-
Rodzaj gramatyczny
ne znaczenia (równoznaczne, przeciw-
rzeczowników.
Odmiana rzeczowników przez li- stawne);
czby i przypadki.  odróżnia nazwy żywotne i nieżywotne,
Nazwy przypadków, pytania przy- zadaje pytania (kto? co?);
padków.  rozpoznaje rzeczowniki osobowe,
Odmiana rzeczowników, nazw ży- męskoosobowe i nieosobowe;
wotnych rodzaju męskiego, rze-  używa w mowie i w piśmie wyrazów
czowników męskoosobowych w rodzaju męskiego, żeńskiego i
liczbie pojedynczej i mnogiej. nijakiego, odróżnia liczbę
Funkcje rzeczownika w zdaniu. rzeczowników;
Przymiotnik, jego znaczenie, pyta-  rozpoznaje zmianę końcówek rze-
nia, na które odpowiada. czowników w zależności do stawianych
Odmiana przymiotnika przez rod- pytań;
zaje, liczby, przypadki.  odmienia rzeczowniki przez przypadki i
Przymiotniki występujące w liczby, poprawnie używa przypadków,
funkcji rzeczownika. układa związki wyrazowe z wykorzys-
Funkcje przymiotnika w zdaniu. taniem odpowiednich końcówek;
Zaimek.  rozumie funkcję rzeczownika w zdaniu,
Zaimki osobowe (ja, ty, on, ona, rozpoznaje rzeczownik (w mianowniku
ono, my, wy, oni, one), ich jako podmiot, rzeczownik w innych
odmiana w liczbie pojedynczej i przypadkach jako drugorzędną część
mnogiej.
zdania);
Funkcje zaimków w zdaniu.
 rozpoznaje przymiotnik w tekstach,
Czasownik, jego znaczenie, pyta-
99
nia, na które odpowiada. zdaniach, w grupie wyrazów, układa

Bezokolicznik. związki wyrazowe (przymiotników z
Odmiana czasowników przez oso- rzeczownikami);
by (konjugacja), liczby i rodzaje.  rozpoznaje liczbę przymiotnika, dobiera
Końcówki czasowników czasu odpowiednią formę;
teraźniejszego. І–ІV koniugacje.  rozpoznaje przymiotniki występujące w
Końcówki czasowników czasu funkcji rzeczownika;
przeszłego.  rozumie funkcję przymiotnika w zdaniu
Końcówki czasowników czasu (drugorzędna część zdania, rzadziej –
przyszłego. podmiot);
Funkcje czasownika w zdaniu.
 odmienia zaimki osobowe (ja, ty, on,
Wiadomości o liczebniku.
ona, ono, my, wy, oni, one), spostrzega
Liczebniki główne i porządkowe
za zmianą form zaimków w różnych
od 1 do 100 (bez nazywania
pojęć). przypadkach, w tym w zależności od
Podstawowe wiadomości o przy- formy męskoosobowej;
słówku.  używa zaimków dla unikania powtórzeń
Wiadomości o przyimku. nazw przedmiotów, postaci, rozumie
Używanie przyimków do funkcję zaimków w zdaniu;
tworzenia połączeń wyrazów w  zna podstawowe wiadomości o
zdaniu. czasowniku jako części mowy;
 rozpoznaje bezokolicznik, dostrzega
osobliwości jego używania w
twórczości ludowej, tekstach literackich,
poleceniach, instrukcjach;
 rozpoznaje czas czasownika i używa w
mówieniu form czasu teraźniejszego,
przeszłego, przyszłego, porównuje for-
my czasownika w języku polskim i
języku ojczystym;
 zna podstawowe wiadomości o koniu-
gacji czasowników, porównuje formy
koniugacyjne w ojczystym i polskim ję-
zykach;
 rozumie funkcje czasownika w zdaniu
(główna część – orzeczenie);
100
 zna podstawowe wiadomości o liczeb-

niku, rozpoznaje dwie grupy liczeb-
ników – główne i porządkowe (bez
nazywania pojęć);
 liczy do 100;
 rozpoznaje przysłówki w tekście, w
wypowiedzi ustnej;
 rozumie funkcje przyimków i spójników
w zdaniu, odróżnia przyimki i
przedrostki w zdaniach;
 zna nazwy części mowy (rzeczownik,
przymiotnik, zaimek, czasownik, liczeb-
nik, przysłówek, przyimek), rozumie
cechy każdej części mowy;
 odróżnia zdania i tekst;

6) Тekst  dostrzega i rozumie budowę tekstu,
Podział tekstu na zdania, zdań − jego treść, tytuł, zasadniczą myśl;
na wyrazy.  układa i uzupełnia opowiadania w opar-
Тemat tekstu, tytuł. ciu o treść obrazka, własne doświa-
Główna myśl tekstu. dczenia, zaproponowany początek,
Budowa tekstu. kluczowe wyrazy i plan;
Teksty literackie, naukowe.  układa wypowiedzi pisemne – opowia-
Opowiadanie. Opis. Rozprawka. dania, opisy, rozprawki, plan opisu,
określa treść, zasadniczą myśl (przy
pomocy nauczyciela);
 dostrzega i rozumie różne typy zdań ze

względu na cel wypowiedzi, główne i
7) Składnia drugorzędne części zdania;
Typy zdań ze względu na cel  uzupełnia zdania wyrazami, rozbudo-
wypowiedzi (oznajmujące, pytają- wuje zdania przy pomocy pytań, układa
ce, rozkazujące). zdania w oparciu o treść obrazków, klu-
Główne i drugorzędne części zda-
czowe wyrazy, plan;
nia. Związki między wyrazami w
 układa różne typy zdań z wykorzys-
zdaniu.
101
Zdania ze zwrotem taniem głównych i drugorzędnych czę-

adresatywnym. ści, dostrzega podobieństwa i różnice
Zdania z jednorodnymi częściami. w typach zdań w języku ojczystym i
Jednorodne podmioty i polskim;
orzeczenia.  dostrzega jednorodne podmioty i orze-
Zdania pojedyncze i złożone. czenia;
Spójniki w zdaniu.  konstruuje zdania ze zwrotem adresa-
tywnym, jednorodnymi częściami;
 zna podstawowe wiadomości o zdaniu
pojedynczym i złożonym;
 rozpoznaje spójniki w zdaniu;
 zestawia wyrazy wymawiane i napisa-

ne;
8) Pisownia  poprawnie dzieli wyrazy przy prze-
Dzielenie wyrazów przy noszeniu, stosuje wielką literę w naz-
przenoszeniu. wach własnych;
Pisownia dużej litery w nazwach  poprawnie pisze wyrazy z ę, ą, en, em,
własnych (imionach, nazwiskach, on, om, wyrazy z przedrostkami roz-,
nazwach geograficznych). ob-, bez-, z- (s-, ś-), wz-, wez-, ws-,
Pisownia wyrazów z ę, ą, en, em, wes-;
on, om.  poprawnie pisze nie z rzeczownikami,
Pisownia przedrostków roz-, ob-, czasownikami, przyimki z innymi wyra-
bez-, z- (s-, ś-), wz-, wez-, ws-, zami, porównuje pisownię przyimków i
wes-. przedrostków;
Pisownia nie z rzeczownikami,  przepisuje z tekstu drukowanego i pi-
czasownikami. sanego odręcznie, prowadzi analizę
Pisownia przyimków z innymi napisanego tekstu według treści i reguł
wyrazami. ortograficznych;
 poprawnie pisze wyrazy z listy wyrazów

używanych najczęściej;
najczęściej:
Rzeczpospolita Polska, kąpiel,
102
imię, koleżanka, grzeczny, spód-

nica, rodzeństwo, przebiśnieg,
wybrzeże, harcerz, zuch, pociąg,
samochód, okręt, przystanek, kla-
sówka, temperówka.

i kulturze  zna podstawowe wiadomości z
zakresu polskiej twórczości ludowej,
Теmatyka: utworów literackich, które
1. Utwory ludowe (zagadki, rymowa- odzwierciedlają osobliwości polskiej
nki, wyliczanki, zabawy dziecięce, kultury, z uwzględnianiem doświadczeń
kolędy, porzekadła, przysłowia,
życiowych Polaków mieszkających na
baśnie o tematyce przygodowej i
terenie Ukrainy, wygłasza z pamięci
fantastycznej, legendy − «O Mor-
wierszy (8−10), fragmenty
skim Oku», «Piękna Bałta», bajki,
wiersze o ludowych zwyczajach). przeczytanych utworów (2–3), zagadki
Polskie baśnie literackie (H. Sien- (4–5), przysłowia (5–6), pieśni
kiewicz «Bajka», E. Orzeszkowa obrzędowe, kolędy polskie (1–2);
«Jan i Cecylia», J. Korczak «Król  zna tematyczne grupy wyrazów, które
Maciuś Pierwszy», J. Brzechwa zawierają semantykę typową dla
«Akademia Pana Kleksa», M. Ko- polskiej kultury materialnej (nazwy cech
nopnicka «O krasnoludkach i charakteru, środków lokomocji);
sierotce Marysi», A. Oppman «Sy-  zna utwory literackie poświęcone dzie-
renka», M. Krüger «O wężowej ciom, rozwojowi, wychowaniu dziecka,
wdzięczności», «Toruński stosunkom w rodzinie, obyczajom ro-
piernik») i światowe (np., C. dzinnym, które zawierają pojęcia mo-
Collodi «Pinokio», A. Milne «Ku- ralne, etyczne, humor;
buś Puchatek», H. Ch. Andersen  zna nazwę i treść 2–3 baśni, 2–3
«Brzydkie kaczątko», «Słowik», utworów opracowanych w ciągu roku
«Stokrotka», J. i W. Grimmowie szkolnego;
«Śpiąca królewna»).  zna podstawowe wiadomości o lite-
2. Nasza szkoła, nasza klasa. Moi raturze pięknej, o zasobach książko-
nauczyciele, mój kolega (koleżan- wych różnych gatunków i treści;
ka).  rozpoznaje autora na podstawie prze-
3. Zasady etykiety. W sklepie. U czytanego fragmentu z książki dla
lekarza.
103
4. Dziecięce zabawy. Urodziny, imie- dzieci, odnajduje informację dotyczącą

niny. tytułu książki, jej autora;
5. Jesień. Przyroda jesienią. Święto  zna układ książki (okładka, oprawa,
Niepodległości Polski. strona, tekst, numery stron, ilustracje,
6. Moja rodzina. Dziecko w rodzinie. spis treści);
Cechy charakteru człowieka.  wykorzystuje zdobytą wiedzę we włas-
7. Zima. Przyroda zimą. Zimowe nych wypowiedziach.
święta i rozrywki. Obyczaje
ludowe. Ciekawe i niezwykłe w
przyrodzie.
8. Kraj ojczysty i jego historia.
9. Środki lokomocji.
10. Moje mieszkanie.
opracowania: bajka − A.
Mickiewicz «Lis i kozieł »,
wiersze − J. Brzechwa «Tydzień»,
«Chrząszcz», «Globus»,
«Siedmiomilowe buty», W.
Chotomska «Dzień dobry, królu
Zygmuncie», «Gdyby tygrysy jadły
irysy»,
J. Iwaszkiewicz «Rozmowa z An-
dersenem», T. Kubiak «Ptasia
choinka», «Łyżwiarka», «Wieczór
wigilijny», J. Kulimowa «Biało»,
«List do Andersena», K. Maku-
szyński «120 przygód Koziołka
Matołka», A. Mickiewicz «Przyja-
ciele», J. Ratajczak «Lato
malowane», «Liście jak listy», L.
Rydel «Jesienią», L. Staff
«Gwiazdka», «Deszczyk ma-
jowy», E. Szelburg-Zarembina
«List do kolegi», T. Śliwiak
104
«Imieninowy prezent», J. Tuwim

«Figiełek», «Cuda i dziwy»,
J. Twardowski «W kropki
zielone», «Życzenia», D. Wawiłow
«Moja tajemnica», «Na
wystawie», «Szybko», R.
Suchodolski «Witaj, majowa
Jutrzenko», M. Terlikowska
«Przedwiośnie», W. Badalska
«Płyną wianki», fragmenty opo-
wiadań, powieści − J. Chmie-
lewska «Wielkie zasługi», J. Kor-
czakowa «Spotkanie nad
morzem», M. Konopnicka «Nas-
za szkapa»,
J. I. Kraszewski «Kwiat paproci»,
Z. Nałkowska «Mały zając», J. Ża-
biński «Gawędy o zwierzętach»).
12. Polska (pojęcia geograficzne: głó-

wne miasta, rzeki, góry, Bałtyk).
13. Poznajemy historię Polski.
14. Wiosna. Przyroda wiosną. Wielka-
noc. Obyczaje świąteczne.
15. Święto Konstytucji 3 Maja.
Obyczaje ludowe.
105
Зміст
Пояснівальна записка..............................................................................2
І клас......................................................................................................... 9
ІІ клас...................................................................................................... 14
ІІІ клас..................................................................................................... 26
ІV клас..................................................................................................... 38
Uwagi wstępne......................................................................................... .51

Klasa I...................................................................................................... .63
Klasa II..................................................................................................... .68
Klasa III.................................................................................................... .79
Klasa IV.................................................................................................... .90
Автор:
Войцева О. А., доцент кафедри загального та слов’янського

мовознавства одеського національного університету імені
І.І. Мечнікова; кандидат філологічних наук.
106

10

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

10

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Польська мова

загальноосвітніх навчальних закладів

Розподіл навчальних годин: 70 годин на рік; 2 години на тиждень

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

І. Мовленнєвa лінія Учень:

1) Слухання і розуміння  розпізнає звуки польської мови;

ІІ. Мовна лінія

 правильно повторює за вчителем

 вміє повторювати за вчителем сло-

частини мови (іменник, та порядкові числівники в межах 10;

ІІІ. Соціокультурна лінія

року. Місяці. приладдя, доби, тижня, пір року,

Mikołaja», Cz. Janczarski «Nad  має початкові знання про Польщу, її

Розподіл навчальних годин: 70 годин на рік, 2 години на тиждень

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

І. Мовленнєва лінія Учень:

1) Аудіювання  вміє розрізняти голосні й приг-

Інтонування речень за метою ви-  правильно інтонує речення за ме-

Виділення голосних звуків (a, ą, e,  правильно артикулює носові голо-

будови. звуків і написання букв;

4) Письмо.  виконує підготовчі вправи до на-

Букварний період  вміє поєднувати написання і звуко-

5. Звук і букви u U, ó. Написання  вміє поєднувати букви у буквоспо-

складів, слів woda, mewa, wodolot.

Cz, cкладів, слів czapka, oczy,

писного та друкованого зразків. трискладові слова, вимова й напи-

 має уявлення про рідну, державну

1) Мова як найважливіший засіб

l) та глухі (p, f, t, s, ś, k, c, ć, sz, поскладового промовляння на ос-

Наголос. Винятки – слова та гра-

3) Лексика і фразеологія  має уявлення про слова, проти-

ona, ono, oni, one, to) і (вступ, основна частина, висновок);

 має уявлення про просте речення,

Побудова слів і речень за графіч-

Крапка в кінці речення.  вміє писати ó − u, rz − ż, ch − h у

Список найуживаніших слів, які

 знає твори польської усної народ-

3. Культура поведінки. Етикет при Україні (назви погоди, природних

«Cała łąka dla mamy», Cz. Jan-

Розподіл навчальних годин: 70 годин на рік, 2 години на тиждень

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

І. Мовленнєва лінія Учень:

1) Аудіювання  сприймає на слух і розрізняє голосні

 правильно промовляє слова з

реплік кожного співбесідника). з опорою на пропоновану вчителем

 вміє читати художні тексти, виразно,

 вміє працювати з художнім текстом,

 вміє писати слова з голосними,

них друкованим та рукописним переносу слів з рядка в рядок (швид-

ІІ. Мовна лінія

Чергування е випадного з фо-

 пояснює лексичне значення окремих

 має уявлення про споріднені слова,

 має уявлення про утворення слів-

 має уявлення про іменник як пов-

 має уявлення про прикметник як сло-

Поняття про займенник.  вміє розрізнювати особові займенни-

Речення за метою вислов-  знає типи речень за метою та інто-

Правопис суфіксів -sk-, -ck-,  правильно пише та вживає суфікси

 вміє правильно писати розділові

Розділові знаки у реченнях, що знаки при звертанні, у реченнях, що

Список найуживаніших слів,  уміє безпомилково писати слова зі

ІІІ. Соціокультурна лінія

ліс. польської культури з урахуванням