Міністерство освіти і науки України

«Румунська мова для 5-9 класів»

Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів України
із українською мовою навчання

(початок вивчення румунської мови

з 1 класу)
 Пояснювальна записка
Програма з румунської мови (5-9 класи) для загальноосвітніх закладів України
з українською мовою навчання була розроблена відповідно до Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 23.11.2011 № 1392.
Основна мета курсу - дати базові знання про мову і навчити школярів румунської усної
та письмової мови, що забезпечить досить високий рівень мовного спілкування і грамотного
письма, необхідний для успішної соціальної діяльності і розуміння діалогу румунської та
української культур.
Основне призначення румунської мови як предметної галузі шкільного навчання –
сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній і писемній формах
відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і
ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми
іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і
удосконалювати відповідно до власних потреб.
Головна мета навчання румунської мови у загальноосвітніх навчальних закладах
полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні
уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції
залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують
входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.
Основними комунікативними уміннями є:
- уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній
формах);
- уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;
- уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем
розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння
нею;
- уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених
завдань;
- уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови,
розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння румунською мовою;
- уміння використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови
дефіциту наявних мовних засобів.
Розвиток комунікативних умінь неможливий без оволодіння мовними засобами
реалізації усного і писемного мовлення. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу
ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні уміння оперування цим
матеріалом, а також використання його для породження і розпізнавання інформації у певних
сферах спілкування.
Комунікативні мовні компетенції формуються на основі взаємопов’язаного
мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до
їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння румунською мовою і
складається з:
- мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним
матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;

2
 - соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у
процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами
мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;
- прагматичної компетенції, яка пов’язана із знаннями принципів, за якими
висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення
комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними
схемами.
У процесі навчання румунської мови формуються загальні компетенції, які
складаються з:
- декларативних знань, що включають знання світу, соціокультурні знання та
міжкультурне усвідомлення; соціокультурна компетенція передбачає засвоєння учнями
знань соціокультурних особливостей, культурних цінностей та морально-етичних норм свого
та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності;
- практичних та міжкультурних умінь і навичок, таких як соціальні вміння, навички
повсякденного життя тощо;
- “компетенції існування”, яка пов’язана з індивідуальними особливостями поведінки,
мотивацій, цінностей, ідеалів та типу особистості;
- загальнонавчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями
стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і
життєвих проблем.
Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі.
Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як:
- усвідомлення функцій румунської мови у навчальному процесі і у суспільстві;
- усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої
сприймається дійсність;
- розуміння особливостей власного мислення;
- зіставлення румунської мови з рідною;
- оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції (країнознавство,
лінгвокраїнознавство);
- залучення учнів до діалогу культур (іншомовної та рідної);
- уміння використовувати у разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення
дидактичних потреб (працювати з книжкою, підручником, словником, довідковою
літературою, мультимедійними засобами тощо).
Засобами румунської мови відбувається виховання учнів, яке здійснюється через систему
особистісних стосунків із новою культурою і процесом оволодіння нею. Цьому сприяє
виховання в учнів:
- позитивного ставлення до румунської мови як засобу спілкування, поваги до народу,
носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;
- культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі;
- емоційно-ціннісного ставлення до всього, що нас оточує;
- розуміння важливості оволодіння румунсьою мовою і потреби користуватися нею як
засобом спілкування.
Оволодіння румунською мовою сприяє розвитку в учнів:
- мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
- готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
- бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння румунською мовою;
- уміння переносу знань і навичок у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-
пошукової діяльності.
3
 Усі цілі навчання досягаються у комплексі, підпорядковуються головній меті та
реалізуються у процесі її досягнення і сприяють таким чином різнобічному розвитку
особистості учня.
Оволодіння учнями румунської мовою сприяє розвитку в них здібностей
використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу,
вона розглядається як засіб між особистісної взаємодії в умовах багатонаціонального і
полікультурного світового простору.
Сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для
активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому
сприяє міжкультурний підхід до вивчення румунської мови. Вона є суттєвим елементом
культури народу – носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати
духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу,
підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту.
Зміст навчання румунської мови у середній школі залежить від соціального
замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку.
Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні в
основній школі і у кожному класі.
Важливо зацікавити учнів у вивченні румунської мови, викликати в них позитивне
ставлення до предмета, мотивувати необхідність і значущість володіння румунською мовою
як неповторним засобом міжкультурного спілкування. Початкова школа має забезпечити
наступність і безперервність процесу навчання румунської мови у всьому курсі середньої
школи, сформувати базові навички і вміння, необхідні для подальшого розвитку
комунікативної компетенції в основній і старшій школі. Вона має виховувати комунікативні
потреби у пізнанні інших країн і народів, у пошуку друзів не тільки для спілкування, але й для
розв’язання певних проблем власної життєдіяльності. На цьому етапі здійснюється
формування навичок і вмінь спілкування в усній і писемній формах у мєжах визначених сфер
і ситуацій у відповідності до вікових особливостей учнів і їхніх інтересів, на основі
використання для цього прийнятих мовленнєвих зразків. Учні вчаться виконувати нескладні
творчі вправи і завдання, спрямовані на розвиток креативного мислення, у них формуються
вміння переносити засвоєний навчальний матеріал в інші ситуації спілкування, давати оцінку
певним явищам і діям.
Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу румунської мови у школі
необхідно сприяти тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки
розширював їхній світогляд, але й сприяв би більш глибокому розумінню власної культури та
її ролі в духовному та моральному розвитку людства.
Процес навчання румунської мови організовується відповідно до мережі годин,
визначених навчальним планом.
В основній школі (5 – 9 класи) розпочинається етап систематичної і послідовної роботи
з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння
спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє
формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція
румунської мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструменту у діалозі культур і
цивілізацій сучасного світу. Оволодіння румунською мовою все частіше розглядається не як
накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь
використовувати мову для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших
народів і культур. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті,
які були об’єктом вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), і
з власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються
4
види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають
навчальне спілкування до реальних умов. Учні оволодівають уміннями читати різножанрову
літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності.
Систематизується та узагальнюється мовний, мовленнєвий та комунікативний досвід
учнів, набутий ними на попередніх етапах вивчення мови. Методи і види навчальної
діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Широко
використовуються творчі, проектні, групові, інтерактивні форми роботи учнів. Зміст освіти
диференціюється відповідно до профілю навчання. Розвиваються уміння професійно
спрямованого використання румунської мови відповідно до певної галузі знань.
Навчально-виховний процес здійснюється з опорою на такі основні дидактичні та
методичні принципи:
1. Принцип комунікативної спрямованості навчання забезпечує таку організацію
навчального процесу, який веде до належного рівня практичного оволодіння румунською
мовою в усній і писемній формах.
2. Принципи ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу створюють
умови для адекватного здійснення ідеї комунікативності. За змістом оволодіння мовою
відбувається у мєжах тем, визначених програмою, а основною формою організації
спілкування вважається мовленнєва ситуація.
3. Принцип урахування особливостей рідної мови, а також досвід, набутий учнями у її
вивченні, дозволяють прогнозувати можливі труднощі у навчанні румунської мови і таким
чином раціоналізувати навчальний процес.
4. Принцип свідомості навчання розглядається як загальнометодичний принцип, який
враховує якісну своєрідність оволодіння румунською мовою. Він передбачає не тільки
усвідомлене використання мовних одиниць відповідно до їх значення, форми і
особливостей вживання у мовленні, але й до ситуацій спілкування та сфери мовленнєвих
функцій кожної мовної одиниці.
5. Принцип урахування вікових особливостей учнів зумовлює відбір методичних підходів та
змісту для спілкування на кожному етапі навчання румунської мови.
6. Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності враховує спільні
психологічні механізми, спирається на використання максимуму відповідних аналізаторів
для досягнення належного рівня сформованості умінь і навичок, не суперечить ідеї усного
випередження, оскільки генетично мовлення, насамперед, існує в усній формі. Тривалість
усного випередження залежить від конкретних умов і етапу навчання.
Відповідно до комунікативно орієнтованого підходу до навчання румунської мови
пріоритет надається комунікативно спрямованим завданням і вправам, які забезпечують
оволодіння мовою як засобом спілкування.
Успішна реалізація змісту навчання румунської мови можлива за умови раціонального
застосування навчальних засобів як основних механізмів виконання мети і завдань.
Основною формою навчання румунської мови є урок. Зміст його визначає сам учитель.
Види діяльності на уроці залежать від мети і завдань, вікових особливостей та інтересів учнів.
Уроки мають бути комунікативно спрямованими, а тому пріоритетними видами діяльності є
ті, що пов’язані з формуванням в учнів умінь і навичок використовувати мову як засіб
спілкування. Зацікавленість учнів у засвоєнні мови значною мірою залежить від
умотивованості навчальних дій, які виконуються на уроці.
Оволодіння румунською мовою відбувається не тільки на уроці. А тому органічне
поєднання уроку, домашньої і позакласної роботи забезпечить ефективне формування
комунікативних навичок і вмінь, сприятиме розвитку в учнів самостійності, комунікативно-
пізнавальної та соціальної активності.
5
 Програма має особливу структуру. Вона складається з пояснювальної записки, основного
змісту навчання румунської мови та орієнтовних результатів навчальних досягнень учнів.
У пояснювальній записці визначені цілі навчання, розкрито основний зміст компонентів
комунікативної компетенції, вказано на пріоритетні прінципи і засоби оволодіння мовою
відповідно до комунікативно орієнтованого підходу, який об’єктивно стає визначальним у
сучасних соціально-економічних умовах людської життєдіяльності.
Зміст навчання румунської мови з метою чіткого його розуміння структуровано у
кілька компонентів. Весь матеріал змісту сформовано і розміщено відповідно до мети і етапів
навчання, вікових особливостей та інтересів учнів, їхнього життєвого і навчального досвіду.
Результати навчальних досягнень, яких мають досягти учні, визначені для кожного етапу
навчання. Вони характеризують рівень умінь і навичок у кожному виді мовленнєвої
діяльності.
Усі дидактичні та методичні засади і зміст програми узгоджені з відповідною галуззю
Державного стандарту середньої освіти як головного стратегічного документа і відповідають
основним положенням.

Зміст програми та його особливості

Зміст навчального матеріалу програми розподіляється, як уже відзначалося, на
чотири змістові лінії: мовленнєву, мовну, соціокультурну і діяльнісну (стратегічну).
Зміст мовленнєвої змістової лінії викладається за принципом структурної
систематичності, який передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих
понять та формування вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності.
Зміст же мовної змістової лінії подається за лінійним принципом, що доповнюється
реалізацією системи внутрішньопредметних зв’язків, які зумовлюють систематичне і
різнобічне збагачення мовлення учнів лексико-фразеологічними, граматичними,
стилістичними засобами, удосконалення мовних і мовленнєвих умінь.
Зазначені дві змістові лінії (мовна і мовленнєва) є основними, які визначають
безпосередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до навчальних
досягнень учнів, кількістю годин, що виділяються на їх засвоєння, а дві інші (соціокультурна і
діяльнісна) є засобом досягнення основної освітньої мети.
Вимоги до засвоєння змісту мовленнєвої і мовної змістових ліній є спеціальними.
Саме вони містять критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учнів з
предмета. А вимоги до соціокультурної і діяльнісної змістових ліній мають загальний
характер, що підпорядковується освітнім завданням перших двох змістових ліній, тому їх
виконання контролюється опосередковано, через вимоги до засвоєння мовного і
мовленнєвого компонентів змісту програми. Водночас володіння цими загальними вміннями
й навичками є важливою умовою формування спеціальних компетенцій (мовної,
мовленнєвої, комунікативної), умовою та показником загального особистісного розвитку
учня.
Комунікативно-функціональний підхід, який покладено в основу навчання румунської
мови, передбачає пріоритетним розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності, а робота
над мовною теорією, формування знань та вмінь з мови підпорядковується інтересам
розвитку мовлення. Тому зміст програмового матеріалу у кожному класі розпочинається
мовленнєвою змістовою лінією.
Отже, призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні
цілеспрямованого формування і вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах мовленнєвої
діяльності – аудіюванні, читанні, говорінні, письмі (мовленнєва компетенція). Реалізація її
змісту здійснюється як на спеціальних уроках з розвитку мовлення, так і на уроках засвоєння
6
основ науки про мову, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних
умінь і навичок більш ефективним.
Призначення мовної змістової лінії здійснюється у процесі засвоєння учнями
системних знань про мову і формування на їх основі відповідних умінь як засобу пізнання,
спілкування, самовираження людини (мовна компетенція)
Роль діяльнісної змістової лінії виявляється у вдосконаленні загальнопізнавальних,
організаційних, контрольно-оцінних, творчих умінь, опануванні стратегій, що визначають
оптимальність мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв'язання навчальних завдань і
життєвих проблем (стратегічна компетенція). Реалізація цієї змістової лінії відбувається у
процесі роботи над опрацюванням навчального матеріалу мовної, мовленнєвої і
соціокультурної змістових ліній, а також використання засвоєного інтелектуально-
операційного та ціннісного змісту інших навчальних предметів. Окремо години на
реалізацію діяльнісної змістової лінії не виділяються.
Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних і загальнолюдських
культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями,
статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові особистості,
органічному входженню її в соціум (соціокультурна компетенція).
Особливістю змісту пропонованої програми є систематичне використання у процесі
опрацювання мовної змістової лінії внутрішньопредметних зв’язків: 1) з лексикою,
фразеологією, прислів’ями і крилатими висловами; 2) з граматикою (морфологією і
синтаксисом); 3)з культурою мовлення і стилістикою; 4)із складним синтаксичним цілим,
тобто текстом. Реалізація саме цих зв’язків визначає спрямування мовленнєвого розвитку
школярів.
Здійснення практично на кожному уроці внутрішньопредметного зв’язку із лексикою і
фразеологією, прислів’ями, приказками і крилатими висловами забезпечує можливість
послідовно збагачувати мовлення учнів цими такими необхідними засобами. Важливе
значення має також послідовне урізноманітнення граматичного ладу мовлення школярів на
рівні слова, словосполучення і речення. Загальновизнаною є і потреба в тому, щоб мовлення
учнів було правильним не лише у правописному аспекті, а й у стилістичному, а також в
аспекті мовленнєвої культури. При цьому всі відзначені рівні та аспекти розвитку мовлення
школярів можуть повноцінно реалізуватися лише за умови, якщо вони актуалізуються на
найвищому рівні – рівні тексту. Саме на рівні тексту здійснюється вдосконалення вмінь
досягати визначених ними комунікативних цілей, тобто того, що має безпосередній вихід на
мовленнєву практику.

Clasa a 5-a
(70 de ore, 2 ore pe săptămână, disponibile – 4 ore)
Comunicarea
(20 de ore)

Nr.
de Conţinuturile învăţării Cerinţele de stat faţă de
ore nivelul pregătirii generale a elevilor

7
4 Noţiuni generale privind situaţia de comunicare
Сomunicarea. Mesajul. Stabilirea sensului Elevul şi eleva trebuie:
mesajului. Elementele esenţiale și cele de  să sesizeze sensul global al unui mesaj,
detaliu dintr-un mesaj ascultat. identificând aspectele principale și de detaliu la
Elemente de comunicare nonverbală care se referă un mesaj oral;
(gesturi, mimica).
Tema şi ideea principală dintr-un text  să formuleze ideea principală și cea secundară;
audiat. să recunoască titlul, autorul, alineatele într-un text;
Textul şi particularităţile lui. Elemente de  să delimiteze textul narativ în fragmente
bază ale organizării textului în pagină. Ideile logice;
principale dintr-un text. Planul simplu și să alcătuiască planul simplu și planul dezvoltat.
planul dezvoltat.
Stilurile funcţionale ale limbii române.  să cunoască stilurile funcţionale ale limbii
Noţiuni generale. Stilurile oficial- române.
administrativ, știinţific, publicistic,  să cunoască stilurile oficial-administrativ,
beletristic. știinţific, publicistic, beletristic, asemănarea și
Tipuri de comunicare: naraţiune, descriere, deosebirea dintre ele.
dialog. Rezumatul.  să cunoască tipurile de comunicare.
4 Înţelegerea după auz
Receptarea după auz a unor texte de mici  să asculte cu atenţie textul;
dimensiuni.  să aprecieze valoarea mesajelor receptate;
 să identifice informaţiile esenţiale dintr-un
mesaj oral cu scopul înţelegerii sensului global al
acestuia.
Lectura
4 Cartea. Așezarea textului în pagină.  să conștientizeze însemnătatea elementelor
Cuprinsul. Titlul. Autorul. cărţii: titlul, cuprinsul, conţinutul;
 să-și poată exprima impresiile despre carte,
despre text și așezarea lui în pagină.
Vorbirea
Expunerea. Tipuri de expunere (selectivă,  să expună amănunţit, selectiv textele audiate
4
amănunţită). sau citite;
Expunerea textelor narative.  să-și adapteze vorbirea la diferite situaţii de
Exprimarea dialogată şi cea monologată. comunicare în funcţie de partenerul de dialog;
Dialogul. Construirea de dialoguri în situaţii  să cunoască componentele comunicării
concrete sau imaginare. dialogate;
Componentele comunicării dialogate.  să formuleze corect ideile principale;
Formularea ideilor principale. Povestirea  să-și exprime propriile păreri în legătură cu
orală a unui fragment dintr-un text narativ. întâmplări, personaje dintr-un text citit sau mesaj
Povestirea orală a unor texte citite sau ascultat.
mesaje audiate.
4 Scrierea

8
 Comunicarea scrisă. Procesul scrierii.  să alcătuiască planul simplu de idei;
Organizarea textului scris. Scrierea  să cunoască organizarea textului în scris;
caligrafică. Așezarea corectă în pagină:  să alcătuiască texte, așezându-le corect în
plasarea titlului, folosirea aliniatelor. pagină;
Alcătuirea textelor scrise (monolog,  să alcătuiască texte folosind dialogul și
dialog). monologul;
Scrierea expunerilor. Scrierea unor texte  să alcătuiască texte după planul simplu de idei;
scurte (7-15 enunţuri) pe baza unor cuvinte
de sprijin.
Scrierea compunerilor. Părţile  să cunoască părţile componente ale unei
componente ale unei compuneri compuneri;
(introducerea, cuprinsul, încheierea).
Compunerea descriptivă. Descrierea unor  să cunoască și să respecte părţile componente
obiecte după tablou. ale unei compuneri;
 să respecte elementele de bază ale comunicării
scrise.
Scrisoarea familială, scrisoarea de să cunoască scrisoarea familială, scrisoarea de
felicitare. felicitare;
 să urmărească așezarea în pagină a scrisorii;
 să redea cât mai complet conţinutul textului.
Limba
(40 de ore)
2 Actualizarea cunoştinţelor din ciclul  să cunoască părţile de vorbire și ortografia lor;
primar. Părţile de vorbire. Ortografia  să consolideze cunoștinţele referitoare la părţile
părţilor de vorbire. de vorbire;
 să cunoască alfabetul, literele, sunetele limbii
15 Noţiuni de fonetică. române;
Alfabetul. Sunetele limbii române. Vocalele.  să cunoască corespondenţa dintre sunet și
Semivocalele. Consoanele. Grupurile de literă;
sunete (diftongul, triftongul).  să cunoască vocalele, consoanele, semivocalele;
Hiatul. Silaba. Silabele accentuate și silabele  să cunoască grupurile de sunete (diftongul,
neaccentuate. triftongul) și să le ortografieze corect.
Accentul lexical.  să respecte normele aplicate la accentuarea
Folosirea corectă a accentului în limba cuvintelor;
română.  să utilizeze corect accentul în limba română;
 să cunoască ce este vocabularul unei limbi;
7 Lexicul. Noţiuni de vocabular.  să cunoască tipurile de vocabulare;
Cuvântul – unitatea de bază a  să cunoască căile de formare și structura
vocabularului. Structura cuvântului. cuvintelor;
Rădăcina. Sufixele. Prefixele.  să deosebeascsă și să folosească corect familia
Formarea cuvintelor. Derivarea. Sufixarea. lexicală și câmpul lexical;
Compunerea. Procedeele compunerii.  să identifice sinonimele, antonimele,
Abrevierea. Conversiunea. omonimele;
Familia lexicală. Câmpurile lexicale.  să identifice regionalismele.
Sinonimele. Antonimele. Omonimele.  să stabilească importanţa regionalismelor;
Regionalismele.
 să cunoască verbele predicative și nepre-
dicative în enunţ;
Noţiuni de morfologie.
9
3 Verbele predicative și nepredicative.  să cunoască formele modurilor nepersonale;
Modurile nepersonale ale verbului.  să deosebească părţile gramaticii;
 să utilizeze corect îmbinările de cuvinte;
 să identifice tipurile de propoziţii;
12 Noţiuni elementare de sintaxă.  să determine predicatul și subiectul;
Îmbinarea de cuvinte. Îmbinarea liberă și  să deosebească părţile principale de părţile
îmbinarea stabilă de cuvinte. secundare ale propoziţiei;
Propoziţia şi părţile de propoziţie.  să utilizeze corect semnele de punctuaţie în
Propoziţia simplă și propoziţia dezvoltată. propoziţie și în frază;
Propoziţia afirmativă și propoziţia negativă.  să alcătuiască texte cu propoziţii enunţiative,
Propoziţiile enunţiative, exclamative, exclamative, interogative;
interogative.  să cunoască subiectul și predicatul;
Părţi principale ale propoziţiei: predicatul și  să cunoască și să consolideze cunoștinţele
subiectul. Predicatul verbal. Predicatul referitoare la subiect și predicat;
nominal.  să cunoască părţile secundare ale propoziţiei;
Părţile secundare ale propoziţiei: atributul,
complementul.  să cunoască părţile multiple ale propoziţiei;
Părţile multiple ale propoziţiei.
Adresarea. Vorbirea directă şi vorbirea  să utilizeze corect semnele de punctuaţie la
indirectă. Semnele de punctuaţie. vorbirea directă și adresări;
Dialogul. Linia de dialog.

Fraza. Fraze formate numai din propoziţii  să poată deosebi propoziţia de frază;
principale. Fraze formate numai din  să cunoască fraze formate numai din propoziţii
propoziţii principale și propoziţii principale;
subordonate.
 să cunoască fraze formate numai din propoziţii
principale și propoziţii subordonate.

1 Sistematizarea și generalizarea cunoștinţelor

Repartizarea orelor:

Comunicarea – 20 ore; limba – 40 de ore;

lucrări de control – 6 ore; disponibile – 4 ore.

Clasa a 6-a
(70 ore, 2 ore pe săptămână, disponibile – 4 ore)
Comunicarea
(20 de ore)

Nr. Cerinţele de stat faţă de

de Conţinuturile învăţării nivelul pregătirii generale a elevilor
ore
Noţiuni despre comunicare

10
4 Actualizarea noţiunilor despre comunicare. Elevul şi eleva trebuie:
Povestirea unor întâmplări reale sau  să consolideze cunoștinţele despre
imaginare. Transformarea textului dialogat în noţiunile de comunicare studiate în clasa a 5-
text narativ. Situaţia de comunicare. Noţiuni a;
generale.  să alcătuiască mesaje orale diverse;
Sesizarea abaterilor de la normele  structurarea textului oral (actualizare);
gramaticale într-un mesaj oral.  să cunoască structura textului oral de tip
Tema şi ideea principală în comunicare. narativ, descriptiv şi informativ;
Textul. Actualizarea noţiunilor despre text.  să alcătuiască texte orale de tip narativ,
Structura textului: întroducerea, conţinutul, descriptiv şi informativ;
încheierea.  să respecte structura textului:
întroducerea, conţinutul, încheierea.
 să alcătuiască texte
Actualizarea noţiunilor despre stilurile
funcţionale ale limbii române. Noţiuni  să realizeze compuneri narative,
despre stil. Stilul artistic (sau beletristic). descriptive şi dialogate, cu valorificarea
Stilul știinţific. categoriilor semantice învăţate;
Stilul publicistic.  să alcătuiască scurte povestiri;
Stilul oficial-administrativ.  să folosească dialogul în compuneri;
Actualizarea noţiunilor despre tipurile  să redacteze diferite tipuri de compuneri.
comunicării.
Realizarea diverselor tipuri de comunicare
(naraţiune, descriere, raţionament).
4 Înţelegerea după auz
Receptarea după auz a unor texte și  să cunoască și să consolideze
fragmente de texte literare. corectitudinea structurii gramaticale
Formularea unor întrebări şi răspunsuri (morfologică şi sintactică) în fluxul
referitoare la conţinutul unui mesaj/ text enunţurilor orale;
audiat. Completarea orală a unor enunţuri  să unoască abaterile de la normele
cu elemente din textul audiat. gramaticale (acord, flexiune) într-un mesaj
Aplicarea principiilor ascultării active în oral.
manifestarea unui comportament
comunicativ adecvat.
4 Lectura
Citirea expresivă a textelor aparţinând  să citească expresiv texte care aparţin
diferitelor stiluri funcţionale. diferitor stiluri funcţionale;
Folosirea modalităţilor variate pentru
realizarea expresivităţii textului.

4 Vorbirea
Expunerea (amănunţită, selectivă) după  să expună textele studiate, citite;
planul simplu și cel dezvoltat.  să alcătuiască un dialog sau un monolog;
Utilizarea relaţiilor de sinonimie, de  să ordoneze ideile principale și secundare
antonimie, de omonimie în organizarea în comunicare realizarea orală a unui plan
mesajului oral. Construirea corectă şi simplu şi dezvoltarea acestuia prin
expresivă a unui text din punct de vedere adăugarea ideilor secundare;

11
 sintactic; utilizarea adecvată a formelor  să efectuieze rezumarea orală a unui text
verbale în raport cu cronologia faptelor dat;
relatate; folosirea unor grupuri verbale şi  să alcătuirea unele texte orale narative,
nominale pentru a spori expresivitatea descriptive şi informative;
comunicării; ortografierea unor structuri
verbale şi nominale.
Exprimarea dialogată şi cea monologată.
Înlănţuirea clară şi corectă a ideilor într-un  să alcătuiască texte folosind dialugul și
monolog (narativ, descriptiv, informativ). monologul
Adaptarea vorbirii la situaţiile speciale sau
neprevăzute de dialog sau monolog.

4 Scrierea
Alcătuirea textelor scrise (monologul,  să expună (amănunţit și selectiv) cele
dialogul). auzite și citite după planul simplu sau
Exprimarea, în scris, a propriilor opinii şi atitudini dezvoltat alcătuit de sine stătător;
 să ţină cont de cerinţele elementare faţă
Scrierea expunerilor (după un plan simplu de scris (așezarea în pagină, alineatul,
sau dezvoltat. lizibilitatea celor scrise).
Scrierea compunerilor (după planul simplu).  să alcătuiască diverse tipuri de compuneri
Compunerea narativă în baza celor văzute (prevăzute de programă).
sau după un tablou.

Limba
(41 de ore)
2 Actualizarea cunoştinţelor acumulate în Elevul şi eleva trebuie
clasa a 5-a. Fonetica. Lexicul. Sintaxa.  să consolideze cunoștinţele despre
Propoziţia. Fraza. Semnele de punctuaţie. fonetică, lexic, sintaxă, propoziţie, frază;

5 Lexicul şi frazeologia.  să cunoască mijloacele interne de

Mijloacele interne de îmbogăţire a îmbogăţire a vocabularului;
vocabularului.  să întocmească microtexte folosind în
Derivarea. Compunerea. Conversiunea. exprimare sinonime, antonime;
Familia lexicală (cuvinte derivate și  să explice sensul cuvintelor prin sinonime,
compuse). Sinonimia și antonimia. antonime;
Paronimele. Dinamica lexicului în timp și  să folosească arhaisme, neologisme,
spaţiu: arhaisme, neologisme, regionalisme. regionalisme în formularea propoziţiilor,
Pleonasmul. Câmpurile lexicale. frazelor;
● să explice originea unor arhaisme,
neologisme, regionalisme.
1 Noţiuni de morfologie şi ortografie. Părţile
de vorbire. Clasificarea părţilor de vorbire.
2 Articolul. Articolul substantival hotărât și  să cunoacă articolele substantivale,
articolul nehotărât. Articolul posesiv hotărâte și nehotărâte;
(genitival). Articolul adjectival. ● să alcătuiască propoziţii și fraze cu articole
substantivale hotărâte și nehotărâte;
9 Substantivul. Substantive comune și proprii. ● să cunoască cetegoriile gramaticale ale

12
 Genul. Numărul. Declinarea. Numărul și substantivului;
cazul substantivelor. Formele de vocativ.  să cunoască locuţiunile substantivale;
Locuţiuni substantivale.  să cunoască funcţiile sintactice ale
Funcţiile sintactice ale substantivelor și substantivelor și locuţiunilor substantivale;
locuţiunilor substantivale.
6  să cunoască categoriile gramaticale ale
Adjectivul. Acordul adjectivului cu adjectivului;
substantivul determinat. Articolul adjectival  să alcătuiască texte folosind adjective
(sau demonstrativ). Acordul articolului la diferite grade de comparaţie;
adjectival. Gradele de comparaţie.  să cunoască funcţiile sintactice ale
Locuţiuni adjectivale. adjectivului și locuţiunilor adjectivale.
Funcţiile sintactice ale adjectivului și
locuţiunilor adjectivale.
10  să cunoască categoriile gramaticale ale
Pronumele. Pronumele personal: persoana, pronumelui;
numărul, genul. Formele accentuate și  să alcătiuaccă enunţuri cu diferite fipuri de
neaccentuate. Pronumele personal de pronume;
politeţe. Pronumele reflexiv.  să folosească corect în adresări pronumele;
Pronumele posesiv și adjectivul pronominal  să folosească în enunţuri orale pronume
posesiv. Pronumele demonstrativ . demonstrative;
Pronumele de întărire / de accentuare.  să cunoască funcţiile sintactice ale
Pronumele nehotărât. Pronumele negativ. pronumelui;
Pronumele relativ.
Funcţiile sintactice ale pronumelui .
4  să cunoască categoriile gramaticale ale
Numeralul. Numeralele cardinale simple și numeralului;
compuse. Numeralele ordinale. Numeralul  să cunoască tipurile de numerale;
colectiv. Numeralul fracţionar.  să cunoască funcţiile sintactice ale
Numeralul multiplicativ. Numeralul numeralului;
distributiv. Numeralul adverbial.  să alcătuiască enunţuri cu diferite tipuri de
Categoriile gramaticale și funcţiile sintactice. pronume.

2 Sistematizarea şi generalizarea cunoştinţelor

Repartizarea orelor:
comunicarea – 20 de ore, limba – 41 de ore;
lucrări de control – 5 ore; disponibile – 4 ore.

Clasa a 7-a
(70 de ore, 2 ore pe săptămână, disponibile – 4 ore)
Comunicarea
(20 de ore)

Nr.
de Conţinuturile învăţării Cerinţele de stat faţă de
13
ore nivelul pregătirii generale a elevilor
Noţiuni despre comunicare
4 Actualizarea noţiunilor despre text Elevul şi eleva trebuie:
şi tipurile comunicării. Planul dezvoltat al  să-și actualizeze cunoștinţele despre
exprimării individuale (aplicativ). text, stiluri și tipuri de comunicare.
Actualizarea noţiunilor despre tipurile  să însușească o exprimare corectă
comunicării. Particularităţile descrierii literară, să se exprime clar și concis în
înfăţișării omului și ale descrierii omului în procesul comunicării /cu referire la orice
procesul activităţii. subiect studiat.
Înţelegerea după auz
4 Receptarea după auz și înţelegerea unor  să înţeleagă sensul general al celor
texte și fragmente de texte (prevăzute de audiate;
programa la literatură pentru clasa a 7-a).  să identifice tema, ideea și părţile
componente ale textului;
Lectura
4 Citirea expresivă a textelor de diferite  să citească expresiv texte cu voce tare și
stiluri funcţionale. în gând conform normativelor stabilite de
programă; cu viteză suficientă, lin, cu dicţie
bună în conformitate cu normele ortoepice
și de intonaţiune, să facă observaţii,
comentarii, aprecieri în textele citite.
Vorbirea
4 Expunerea (amănunţită, selectivă) după  să redea (amănunţit, selectiv) textele
planul simplu și cel dezvoltat. Expunerea studiate, ascultate sau citite după planul
amănunţită a textelor de stil publicistic. simplu și cel dezvoltat întocmit de sine
Exprimarea dialogată şi cea monologată stătător;
conform situaţiei de comunicare.  să exprime opinii și să le argumenteze;
 să-și perfecţioneze exprimarea;
Scrierea
4 Alcătuirea textelor scrise (monolog,  să expună (amănunţit, concis) aproape
dialog). de text cele auzite, văzute și citite;
Scrierea expunerilor cu elemente de  să alcătuiască scurte texte funcţionale și
descriere. argumentate;
Articolul de ziar.  să întrebuinţeze adecvat mijloacele
Acte oficiale. Procura. lexicale și stilistice;

Limba
(40 de ore)
2 Recapitularea categoriilor gramaticale  să actualizeze cunoștinţele despre
ale părţilor de vorbire studiate în clasa a 6- categoriile gramaticale ale părţilor de
a. vorbire (sfera numelui);
2
Limba – fenomen social în continuă  să folosească adecvat cuvintele și valorile
dezvoltare. lor expresive în diferite contexte;
2 Îmbinarea de cuvinte, propoziţia, fraza.  să determine ce este lexicul și frazeologia;
Lexicul şi frazeologia. Actualizarea  să însușească cunoștinţele referitoare la
14
 cunoștinţelor.
Schimbarea valorii gramaticale
(conversiunea).
20 Familia lexicală (actualizare).
Verbul – nucleul comunicării. Timpul,
persoana, numărul.
Actualizarea cunoştinţelor despre verbele
predicative și nepredicative.
Modurile nepersonale ale verbului:
infinitivul, participiul, gerunziul şi supinul.
Timpul, persoana, numărul. Conjugarea
verbelor: clasificarea verbelor în conjugări.
Diatezele: activă, pasivă, reflexivă.
Funcţiile sintactice ale verbului.
6 în baza textului, să deosebească gradele de
Adverbul. Tipurile adverbelor.
Adverbele interogative, relative și
nehotărâte. Gradele de comparaţie.
Locuţiunile adverbiale. Funcţiile sintactice
2 ale adverbului și locuţiunilor adverbiale.
Prepoziţia. Felul prepoziţiilor.
2 să întrebuinţeze conjuncţiile și locuţiunile
Conjuncţia. Felul conjuncţiilor.
Conjuncţiile coordonatoare și conjuncţiile
subordonatoare.
2 Interjecţia. Tipurile de interjecţii. Cuvintele
onomatopeice. Interjecţii de adresare.
conversiune;
 să cunoască familia lexicală.
 să cunoască și să deosebească, modurile,
timpurile, diatezele, numărul, persoana
verbelor,
 să identifice verbele predicative,
nepredicative;
 să conjuge verbele la toate modurile și
timpurile;
 să identifice verbele în enunţ, indicând
categoriile și trăsăturile lor gramaticale;
 să identifice diferite categorii de adverbe
comparaţie ale adverbelor și să le aplice
corect.
 să determine categoriile de prepoziţii în
baza textului, să însușească regimul cazual
al prepoziţiilor.
 să deosebească tipurile de conjuncţii;
conjuncţionale la locul potrivit.
să cunoască și să deosebească tipurile de
interjecţii.

2 Sistematizarea și generalizarea cunoștinţelor.

Repartizarea orelor
Comunicarea – 20 de ore; limba – 40 de ore;
lucrări de control – 6 ore; disponibile – 4 ore.

Clasa a 8-a
(70 de ore, 2 ore pe săptămână, disponibile – 2 ore)
Comunicarea
(14 ore)

Nr. Cerinţele de stat faţă de

de Conţinuturile învăţării nivelul pregătirii generale a elevilor
ore
2 Noţiuni despre comunicare

15
 Actualizarea noţiunilor despre comunicare, Elevul şi eleva trebuie:
conversaţie, text, stiluri și tipuri de  să-și consolideze cunoștinţele despre
comunicare. comunicare, text, stiluri și tipuri de
Tipurile de înţelegere după auz. comunicare;
Particularităţile alcătuirii descrierii localităţii,  să prezinte în ansamblu descrierea
a monumentelor istorice și culturale. localităţii, monum. istorice și culturale.
3 Înţelegerea după auz
Receptarea după auz și înţelegerea după  să recepteze corect mesajul (povestire,
auz a textelor literare de diferite stiluri, tipuri informaţie, lecţie);
și genuri și a textelor nonliterare.  să înţeleagă textele literare și nonliterare.
3 Lectura
Citirea expresivă a textelor de diferite  să citească expresiv texte de diferite
tipuri, stiluri, genuri şi a textelor stiluri, tipuri și genuri cu voce și în gând,
nonliterare. corect, conștient, cursiv, expresiv, cu viteză
suficientă.
2 Vorbirea
Expunerea. Expunerea concisă a textelor  să expună textele ascultate sau citite după
care ţin de stilul știinţific și stilul publicistic. planul simplu și cel dezvoltat întocmit de
Exprimarea dialogată şi cea monologată sine stătător;
conform situaţiei de comunicare propusă de  să alcătuiască un dialog sau un monolog
profesor. conform situaţiei de comunicare;

4 Scrierea
Alcătuirea textelor scrise (monolog, dialog).  să expună (amănunţit, concis sau selectiv)
Scrierea expunerilor. Expunerea concisă a conţinutul celor auzite, văzute sau citite
textelor de stil știinţific și publicistic. după planul simplu sau dezvoltat;
Scrierea compunerilor (după planul  să utilizeze diferite categorii lexico-
dezvoltat) cu introducere, cuprins și semantice în comunicarea scrisă;
încheiere.  să alcătuiască procesul-verbal, să aleagă
Acte oficiale. Procesul-verbal. mijloacele lingvistice potrivite în dependenţă
de conţinut și stil.
Limba (49 de ore)
2 Actualizarea cunoştinţelor (cl. 5-7).  să consolideze cunoștinţele
4 Lexicul şi frazeologia.  să consolideze cunoștinţele despre lexic;
Caracterul latin al limbii române. Limba  să consolideze cunoștinţele despre familia
literară, limba populară, limba vorbită, limba de cuvinte;
scrisă. Mijloacele de îmbogăţire a  să utilizeze cunoștinţele despre lexic și
vocabularului (actualizare). Familia de frazeologie în comunicarea orală și cea
cuvinte (actualiz.). Prefixoidele. Sufixoidele. scrisă;
6 Noţiuni de sintaxă (actualizare).  să consolideze cunoștinţele despre
Cuvintele și construcţiile incidente. sintaxă;
Adresarea. Dialogul. Linia de dialog.  să clasifice corect propoziţiile după
Punctuaţia lor. înţeles, după scopul comunicării, aspect și
2 Sintaxa propoziţiei. structură;
Clasificarea propoziţiilor după înţeles, după  să deosebească părţile de propoziţie;
scopul comunicării, aspect și structură.  să cunoască predicatul;
8 Predicatul.  să identifice predicatul în propoziţie;

16
 Predicatul verbal. Predicatul nominal.  să stabilească subiectul propoziţiei;
Numele predicativ simplu și multiplu.  să identifice exprimarea subiectului;
7 Subiectul.  să deosebească subiectul simplu și
Subiectul exprimat. Subiectul neexprimat multiplu;
Propoziţii fără subiect. Acordul predicatului  să însușească și să delimiteze diferite
cu subiectul. categorii de atribute;
7 Atributul.  să le acorde corect cu partea de vorbire
Atributul adjectival. Atributul substantival. pe care o determină;
Atributul pronominal. Atributul verbal.  să cunoască toate tipurile de
Atributul adverbial. Atributul interjecţional. complemente;
12 Complementul.  să deosebească complementele în cadrul
Complementele necircumstanţiale. propoziţiei;
Complementul direct. Complementul  să determine părţile de vorbire prin care
indirect. sunt exprimate complementele.
Complementele circumstanţiale de loc, de
timp, de mod, de cauză, de scop,condiţional,
concesiv, consecutiv.
1 Sistematizarea și generalizarea cunoștinţelor

Repartizarea orelor:
Comunicarea – 14 de ore; limba – 49 de ore;
lucrări de control – 5 ore; disponibile – 2 ore

Clasa a 9-a
(70 de ore, 2 ore pe săptămână, disponibile – 2 ore)
Comunicarea
(15 ore)

Nr. Conţinuturile învăţării Cerinţele de stat faţă de

de nivelul pregătirii generale a elevilor
ore
Noţiuni despre comunicare
1 Tipurile de comunicare. (înţelegerea după auz, Elevul şi eleva trebuie:
lectura, vorbirea, scrierea).  să generalizeze cunoștinţele despre
Actualizare noţiunilor despre comunicare, comunicare, conversaţie, text, stiluri
conversaţie, text, stiluri funcţionale ale limbii și funcţionale ale limbii și tipuri de
tipuri de comunicare. comunicare;
 să deosebească tipurile de comunicare;
Înţelegerea după auz
3 Receptarea după auz. și înţelegerea textelor  să asculte cu atenţie și să înţeleagă
de diferite stiluri, tipuri, genuri și a celor conţinutul;
nonliterare.  să înţeleagă și să întrebuinţeze diferite
tipuri de înţelegere după auz.
Lectura

2 Lectura.  să citească și să argumenteze diferite

17
 (inocentă, eficientă, competentă). tipuri de lectură;.
Citirea expresivă a textelor de diferite tipuri,  să citească conștient, expresiv și cursiv
stiluri, genuri. texte care aparţin diferitelor stiluri
funcţionale ale limbii.
Vorbirea
4 Expunerea după planul simplu și  să expună (amănunţit, concis sau selectiv)
desfășurat al unor texte care aparţin textele citite sau ascultate după planul simplu și
diferitelor stiluri. desfășurat conceput individual.
Exprimarea dialogată şi cea  să cunoască și să respecte normele de
monologată. Conform situaţiei de conversaţie și etică.
conversaţie propusă.
Scrierea
5 Alcătuirea textelor scrise (monolog, dialog)  să redacteze (amănunţit, concis sau
aparţinând diferitelor stiluri funcţionale. selectiv) diverse texte;
Scrierea expunerilor. Scrierea compunerilor  să expună detaliat, consecutiv conţinutul
(după planul propriu). unui alineat (sau punct din plan);
Compunerea în stil publicistic. Povestirea pe o  să alcătuiască compuneri (în stil
temă liberă aleasă de sine stătător (stilul publicistic, artistic, știinţific);
beletristic).  să alcătuiască texte care aparţin stilului
Scrierea actelor oficiale. Cerere. oficial-administrativ (cererea,
Autobiografia. autobiografia).
Limba
( 48 de ore )
12 Lexicul (actualizarea).  să cunoască ce este lexicul;
Tipuri de dicţionare.  să deosebească tipurile de dicţionare și
Neologismele (actualizare). Sinonimele. să le întrebuinţeze;
Omonimele. Paronimele. Cuvintele  să înţeleagă rolul neologismelor.
monosemantice. Cuvintele polisemantice.  să cunoască ce este fraza;
Pleonasmul. Tautologia și repetiţia.  să stabilească relaţiile sintactice în frază;
9 Noţiuni de sintaxă  să indentifice flexiunea, joncţiunea și
Discursul. Relaţia text, frază, propoziţie, juxtapunerea ;
cuvânt. Tipuri de propoziţii (actualizare).  subordonată și s-o întrebuinţeze în
4 Fraza comunicare;
Relaţiile șintactice în frază (interdependenţă,  să indentifice subiectul;
coordonare și subordonare).  să indentifice propoziţia subordonată
Sintaxa frazei. subiectivă;
4 Predicatul şi propoziţia subordonată  să întrebuinţeze subordonata subiectivă
predicativă. Predicatul verbal și predicatul în comunicare;
nominal (actualizare).
2 Subiectul şi propoziţia subordonată
subiectivă.  să identifice corect atributul;
Propoziţia subordonată subiectivă.  să deosebească în cadrul frazei
Elementul regent al propoziţiei subiective. propoziţia subordonată atributivă;
2 Atributul şi propoziţia subordonată  să le întrebuinţeze în comunicarea orală
atributivă. Atributul (actualizare). Propoziţia și scrisă;
subordonată atributivă.  să utilizeze corect elementele
2 Complementul direct şi propoziţia întroductive și semnele de punctuaţie;
subordonată completivă directă.
18
 Complementul direct (actualizare).
Propoziţia subordonată completivă directă.
11 Complementul indirect şi propoziţia  să cunoască ce este complementul
subordonată completivă indirectă. direct;
Complementul indirect (actualizare).  să determine propoziţia subordonată
Propoziţia subordonată completivă indirectă. completivă directă.
Complementele circumstanţiale şi propoziţiile  să indentifice complementele indirecte;
subordonate circumstanţiale.  să deosebească tipurile de
Complementele circumstanţiale (de loc, de complemente circumstanţiale;
timp,de mod ,de cauză,de scop, condiţionale,  să alcătuiască fraze cu toate tipurile de
concesive, consecutive. (actualizare). subordonate circumstanţiale.
Propoziiţile subordonate circumstanţiale de
loc, de timp, de mod, de cauză, de scop.

2 Sistematizarea și generalizarea cunoștinţelor

Repartizarea orelor:
Comunicarea – 15 de ore; limba – 48 de ore;
lucrări de control – 5 ore; disponibile – 2 ore.

Автори-укладачі:
Говорнян Л.С. – методист Інституту післядипломної педагогічної
освіти Чернівецької області;
Попа М.К. – вчитель румунської мови та літератури (румунської
та світової) Петрашівської ЗОШ І-ІІІ ст. Герцаївського району;
Бурла О.К. – вчитель румунської мови та літератури (румунської і
світової) Ніжньопетровецької ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 Сторожинецького
району.

19