Наголос інтонація

СЛОВЕСНИЙ
Динамічний (силовий, експіраторний )наголос — виділення (вимова) одного із
складів слова (такту) більшою силою, тобто сильнішим видихом струменя
повітря.Характерний для української,англійської,чеської,німецької, французької,
італійської, іспанської та багатьох інших мов. Сила динамічного наголосу в мовах
неоднакова.
Динамічний наголос може бути

 фіксованим (зв'язаним),тобто в усіх словах падає на певний склад

(перший,останній тощо)
 вільним (нефіксованим),тобто може падати на будь-який склад.
Фіксований наголос характерний для польської, чеської, французької, естонської
та інших мов.
Наголос на першому складі притаманний чеській, словацькій, латинській,
угорській, естонській, фінській, чеченській, монгольській, дравідським мовам,на
другому—лезгинській,
На передостанньому — польській, гірськіймарійській, більшості індонезійських
мов, на останньому—французькій, вірменській,тюркським мовам.
Вільний (нефіксовании) наголос характерний для української, російської,
білоруської, сербської, хорватської, литовської, мордовської, абхазької та інших
мов.
Вільний наголос виконує смислорозрізнювальну і форморозрізнювальну функції.
(мука — мука, замок — замок) (вікна — вікна, виходити—виходити)
Деякі слова можуть мати два наголоси — головний і побічний.Побічний наголос,
як правило, мають складні слова:
п'ятиповерховий, перекотиполе, психолінгвістика.
Динамічний наголос часто пов'язаний з редукцією.
Музикальний (мелодійний, тонічний) наголос — виділення наголошеного складу
інтонаційно, підвищенням основного тону.
Музикальний наголос буває політонічним:наголошений склад може мати різні
інтонації. Так, в литовській мові, де є політонічний наголос, слово sudyti
"судити"вимовляється з висхідним тоном на першому складі, а sudyti "солити" — з
низхідним; див. ще: austi "світати" —austi "мерзнути"Політонія характерна також
для словенської мови і деяких діалектів сербської та хорватської мов.
Висхідний наголос називають акутованима Низхідний — циркумфлексним
Рефлексами цих наголосів в українській мові є те, щов давніх словах, де був
висхідний наголос, нині наголос нерухомий (горох, береза), а де був низхідний —
рухомий(ліс, нога, рука, стіл).
Кількісний, або довготний, квантитативний наголос — виділення складу більшою
тривалістю звучання.Переважає в індонезійській мові за наявності в ній
динамічного і музикального наголосів.У більшості мов один із типів наголосу
переважає, алеє й елементи іншого типу.За останніми даними, наголос у
російській мові є кількісно-динамічним. У німецькій мові динамічний наголос
поєднується з тонічним. У норвезькій, шведській, литовській, латинській,
сербській мовах підвищення тону супроводжується посиленням голосу.
Слова,зберігаючи смислову самостійність, втрачають наголос іпримикають до
інших слів, об'єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають
клітинами. Слова, які, втративши наголос, приєднуються до наступних
слів,називають проклітиками, а явище — проклізою (від гр.proclino "нахиляю
вперед"). Наприклад: переді мною, мимо нас, польськ., przy oknie, нім.an die Tafel
[andltafal],англ. in the house [inSahaus].
Ненаголошені слова, що стоять після наголошених, утворюючи з ними одне
фонетичне ціле, називають енклітиками, а явище — енклізою.Наприклад:
рос. во поле, за руку,6 земь, из лесу, за спину; польськ. nie daj siq
ФРАЗОВИЙНАГОЛОС
— виділення певного слова у фразі.
Наприклад:
Коли я вийшов на вулицю, \ зустрів давнього
друга. Що ви читали \ сьогодні вранці?
Фразовий наголос — посилення словесного наголосу в певній синтаксичній
позиції.
ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС
— особливе виділення якогось словачи кількох слів у всьому висловлюванні.
Наприклад:
Брат прийшов до мене (не хтось інший).
Брат прийшов до мене(таки прийшов).
Брат прийшов до мене (не до вас).
Ліки приймати до їди, чи після?
ЕМФАТИЧНИЙ НАГОЛОС
—емоційне виділення тих чи інших слів у висловлюванні напруженою вимовою
певних звуків.
Наприклад:

Він чу󰀭до󰀭о󰀭ова людина! Негід󰀭д󰀭дник ти!

За позитивних емоцій розтягуються голосні, за негативних — приголосні.