Семінар №34.

США

1. Цивілізаційні відмінності між Північною Америкою та ЛАКБ.

Збірний термін для країн, які говорять романськими мовами (португальською

та іспанською), що походять від латині, власне кажучи звідси і назва.
Латинська Америка часто асоціюється з католицизмом, тут сильні римські
правові та культурні традиції. Латинську Америку часто на заході називають
Латинською Європою, також як Німецька Європа або Слов'янська Європа.
Країни Південної Америки почали називати Латинською Америкою 19
століття, коли тут виявився дуже сильний вплив романського католицизму, у
цьому регіоні найбільше було видно внесок європейських романських країн
щодо культури, мови, релігії, а також на генетичному рівні. Більшість
латиноамериканців латинського європейського походження, зокрема, вихідці
з Італії, Іспанії, Франції та Португалії. Північну Америку на противагу
називають англо-саксонською Америкою, проте американців самі американці
та жителі Латинської Америки називають не інакше, як просто американці,
Канада просто Канада, а жителі канадці.

2. Міжамериканська система. ОАД

Міжамериканський суд з прав людини (англ. Inter-American Court of Human

Rights, ісп. Corte Interamericana de Derechos Humanos) — один із двох органів
(разом з Міжамериканською комісією з прав людини), які становлять
механізм контролю за виконанням зобов'язань держав — учасниць
Американської конвенції з прав людини 1969 (Пакт Сан-Хосе 1969), яка
набула чинності 1978 р. Функції зазначених органів переважно запозичені із
Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд діє від 1979 р. Офіційні мови суду — (ісп.) та (англ.). Місцеперебування
— м. Сан-Хосе (Коста-Рика).

Міжамериканський суд з прав людини розглядає спори, які пройшли

аналогічну процедуру в Міжамериканській комісії з прав людини. Перше
рішення Міжамериканський суд прийняв у 1988 році, а загалом до середини
90-х років він прийняв менше ніж десять рішень.

Міжамериканський суд з прав людини (разом зі згаданою комісією) діє в

рамках Організації американських держав.

ОАД

Організація американських держав (ОАД) (англ. Organization of American

States) — міжнародна організація на американському континенті. ОАД була
заснована в 1948 році для виконання переважно комерційних функцій.
Метою діяльності ОАД було проголошено, зокрема, мир і процвітання країн
західної півкулі. Власне під теперішньою назвою Організація Американських
Держав була створена на основі Панамериканського союзу навесні 1948
року.

До складу ОАД входять 35 держав. У 1971 році при організації був

установлений інститут постійних спостерігачів. Станом на 2022 рік правом
спостерігачів наділені країни Євросоюзу, а також ще 51 держава, зокрема
Україна, Казахстан, Азербайджан, Грузія і Вірменія.

Найвищим органом є Генеральна Асамблея, що складається з представників

держав-членів. Генеральна Асамблея ОАД скликається щорічно. Сесії
відбуваються почергово у столицях держав-учасниць. Виконавчий орган —
Постійна рада (в окремих джерелах — Генеральний секретаріат),
розташована у Вашингтоні (США).

3. Загальні відомості про США.

Столиця: Вашингтон

Релігія: християнство, а особливо протестантизм, є найпоширенішою

релігією в Сполучених Штатах: 65% опитаних дорослих американців
ідентифікують себе християнами, а 40% дотримуються суто креаціоністської
точки зору станом на 2019 рік. Відсоток американців, які ідентифікують себе
християнами, зменшується з кінця 70-х років.

Площа: 9 834 000 км²

Населення: 329,5 миллиона

Валюта: доллар США

Президент: Джо Байден

Незалежність: 4 липня 1776 рік

4. Політична система США. Політичні партії.

За конституцією США, ухваленою в 1787 році, певні повноваження для

здійснення державної влади передані федеральному уряду США. Державні
повноваження, не визначені для передачі у ведення федерального уряду
конституцією, здійснюються штатами США. У конституції США закладений
принцип розділення влади, по якому федеральний уряд складається із
законодавчих, виконавчих і судових органів, що діють незалежно один від
одного.

Найвищий орган законодавчої влади — двопалатний Конгрес США:

нижня палата — Палата представників;

верхня палата — Сенат.

Найвищий орган виконавчої влади — президент США. Президент — глава

держави, головнокомандувач збройними силами. Існує посада
віцепрезидента. Більш ніж 200-літня історія розвитку конституційного права
США показує, що повноваження виконавчої гілки влади постійно
розширювались. Президентська влада почала домінувати над Конгресом ще з
кінця XIX ст. Траплялися періоди, наприклад, зокрема в 1970-ті роки, коли
президентська влада послаблювалась, але такі періоди були короткі. Як
зазначає колишній радник президента Дж. Ріді, президентська влада є
«фокусом» американського життя.

Найвищий орган судової влади — Верховний суд США. Основні політичні

партії — республіканська і демократична. Також існує багато інших,
дрібніших партій.

5. Президентські вибори 2016 р. Дональд Трамп. Президентські перегони

2020 р. Джозеф Байден.

Президентські вибори у США 2016 року відбулися у вівторок 8 листопада, і

стали 58-ми виборами президента США. Виборці обрали президентських
виборників, які, своєю чергою, оберуть нового президента і віцепрезидента
США через колегію виборників. Кандидат від Республіканської партії
Дональд Трамп отримав 306 голосів колегії при необхідних 270 та став 45-м
президентом.

Обмеження термінів президентства, встановлене Двадцять другою

поправкою до Конституції США, не дозволяє чинному президентові від
Демократичної партії Бараку Обамі бути обраним на третій термін.
Припускається, що президент Обама і віцепрезидент Джо Байден відбудуть
залишки своїх термінів і в 2016 році вибори визначать 45-го президента і 48-
го віцепрезидента Сполучених Штатів.

Серія президентських праймеріз і кокусів відбулася в період з лютого по

червень 2016 в шаховому порядку серед 50 штатів, в окрузі Колумбія і на
територіях США. Цей процес відомий як непрямі вибори, коли виборці
голосують за делегата на з'їзд політичної партії, який потім, своєю чергою,
обирає кандидата в президенти від своєї партії. Бізнесмен і телеперсона
Дональд Трамп став кандидатом у президенти від Республіканської партії 19
липня 2016 року, після перемоги над сенатором від Техасу Тедом Крузом,
губернатором Огайо Джоном Кейсіком, сенатором від Флориди Марко Рубіо
і кількома іншими кандидатами на республіканських праймериз. Колишня
держсекретар і сенатор від Нью-Йорку Гілларі Клінтон стала кандидатом у
президенти[en] від Демократичної партії 26 липня 2016 року, після перемоги
над сенатором від Вермонту Берні Сандерсом. Клінтон — перша жінка-
кандидат у президенти, висунута великою політичною партією.

Президентські вибори у США 2020 року відбулися у вівторок 3 листопада та

стали 59-ми виборами президента США. Перемогу на виборах здобув Джо
Байден, що стане 46 Президентом США. Виборці обирали колегію
виборників, які 14 грудня 2020 року обрали нового президента та
віцепрезидента США. Серія первинних виборів президента та
парламентських зборів проводилася з лютого до серпня 2020 року. Цей
процес висунення кандидатів є непрямими виборами, у яких виборці
голосують, вибираючи список делегатів до з'їзду політичних партій, які потім
вибирають кандидатів своїх партій на посаду президента та віцепрезидента.
Основними двопартійними кандидатами є чинний президент від
Республіканської партії Дональд Трамп і колишній віцепрезидент від
Демократичної партії Джо Байден. Вибори до Сенату 2020 року та вибори до
Палати представників 2020 року, а також інші місцеві вибори проводилися
одночасно з президентськими виборами.

Серед центральних питань виборів: вплив поточної пандемії COVID-19, у

результаті якої загинуло понад 230 000 американців; протести у відповідь на
вбивство поліцією Джорджа Флойда й інших афроамериканців; смерть судді
Верховного суду Рут Бейдер Гінзбург і затвердження Емі Коні Барретт;
норми щодо зміни клімату, зокрема Паризької угоди, з якої Трамп планував
вийти, та майбутнє Закону про доступну медичну допомогу, причому Байден
аргументував захист і розширення сфери дії законодавства, а Трамп
наполягав на його скасуванні.
Переможець президентських виборів 2020 року повинен бути інавгурований
20 січня 2021 року. Байден стане найстарішим президентом на момент вступу
на посаду (йому буде 78 років) і кандидатом, що вперше за останні 28 років
переміг чинного президента (після того, як 1992 року Білл Клінтон переміг
Джорджа Буша); крім того, віцепрезидентом уперше стане жінка. У разі
переобрання Трампа він також став би найстарішим в історії США
президентом на момент інавгурації (у січні 2021 року йому буде 74 роки). Це
перші президентські вибори, на яких обом головним кандидатам понад 70
років.

6. Населення країни, його динаміка. Міграційна політика США.

Населення Сполучених Штатів Америки. Чисельність населення країни 2021

року становила 350 585 880 людей (3-те місце у світі). Чисельність
американців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила
12,49 ‰ (158-ме місце у світі), смертність — 8,15 ‰ (93-тє місце у світі),
природний приріст — 0,78 % (141-ше місце у світі)

Міграційна політика США.

Після інавгурації у січні, прогнозований переможець виборів Джо Байден, як

очікується, скасує низку імміграційних правил адміністрації президента
Дональда Трампа.

Хоча на тлі пандемії міграційна політика, найімовірніше, не буде

пріоритетом нової влади, а до того ж на деякі зміни може знадобитись більше
часу, Байден раніше заявляв, що планує збільшити ліміти на перебування у
США для тимчасових працівників, послабити візові обмеження для
іноземних спеціалістів та міжнародних студентів, призупинити зведення
стіни на кордоні із Мексикою і закрити приватні імміграційні центри для
тимчасового утримання.