Гомерівські епоси мали визначальний вплив на давньогрецьку культуру та

освіту. Для Платона Гомер був просто тим, хто «навчив Грецію». Від античності
до наших днів вплив гомерівського епосу на західну цивілізацію був великим,
надихнувши багато з її найвідоміших творів літератури, музики, мистецтва та
кіно. Гомерівський епос відбив у собі ще більш давню культуру, а саме
культуру острова Криту. У Гомера можна знайти багато елементів побуту,
життя суспільства, що нагадують про цю давню культуруВ гомерівському епосі
втілена не тільки сувора героїка війни, але і радість творчості, творчої праці і
мирного життя, заснованої на повазі до людини, на пробудження в ній
найкращих, гуманних почуттів. Тому-то гомерівський епос по праву вважається
енциклопедією давнього життя.
Арха́їка (грец. αρχαιος — стародавній) — ранній етап в розвитку суспільства,
його культури, а також мистецтва. Термін «архаїка» часто вживається щодо
мистецтва Стародавнього Єгипту та Греції. Грецька архаїка (7—5 ст. до н. е.)
характеризується подоланням культури родового суспільства та підготовкою
принципів реалістичного мистецтва. На території України пам'ятки епохи
архаїки з розкопок античних міст — Березані, Ольвії, Тіри, Пантікапея, Німфея
та інші, а також скіфських курганів
Класика (від. лат. classicus – взірцевий) – видатні художні твори, які є зразками
для певної національної та світової літератури, музики, образотворчого
мистецтва, архітектури тощо. Спочатку «класик» — той хто відноситься до
першого розряду, «класу», вищою з п'яти цензових категорій, на які були
розділені громадяни Стародавнього Риму. У метафоричному сенсі («еліта»)
слово «класики» було вперше вжите Цицероном, а стосовно літератури —
Авлом Геллієм у ІІ столітті. Гуманісти Відродження, для яких зразками та
ідеалом в області літератури і мистецтва були всі античні письменники,
живописці, скульптори, архітектори і т.п., називали їх класиками.
Колонний ордер є:
 Доричний ордер є унікальним виразом геометричної архітектури, яка
базувалась на протиставленні та укладанні. Багато археологів вважають
храми збудовані у доричному ордері еволюціонували з дерев'яних
конструкцій. Доричний ордер пройшов всі щаблі розвитку архітектури, з
кожною епохою змінюючись і доповнюючись новими елементами
 Іонічний ордер (або Іонійський ордер) — один з трьох ордерів
давньогрецької або класичної архітектури. Від більш раннього доричного
ордера відрізняється більш стрункими пропорціями й декором усіх його
частин. Відмінною рисою іонічного ордера є спосіб оформлення капітелі,
 яка виконується у вигляді двох протилежно розташованих волют. За часів
античності вважався «жіночим» ордером, завдяки своїй витонченості,
вишуканості й доповненнями різноманітними прикрасами.
Теа́тр (від фр. théâtre < грец. θέατρον — «місце видовища») — вид сценічного
мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед
глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом
артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави. Театр як
мистецтво називають також й театральним мистецтвом, а наука, що вивчає
теорію та практику театрального мистецтва називається театрознавство. Окрім
театрів, ролі в яких люди виконують безпосередньо, є театр ляльок, де головні
герої — театральні ляльки, якими керують, та які не є іграшками в прямому
розумінні.
Лінійна перспектива вивчає способи побудови перспективних зображень ліній
контуру предметів на поверхні проєкцій – площині. Площина може
розташовуватися вертикально, похило і горизонтально в залежності від
призначення перспективних зображень. Вертикальна площина, на якій будують
зображення за допомогою лінійної перспективи, використовується при
створенні картини (станковий живопис) та настінних панно. Побудову
перспективних зображень на похилих площинах застосовують у
монументальному живописі - розписи на похилих фризах усередині приміщення
палацових споруд та соборів.
Фре́ска (від італ. fresco, дос. «свіжий») — живопис на вологій штукатурці, одна
з технік настінного малярства, протилежна до "альсекко" (розпис по сухому).
Робилися за допомогою сиру, шматків каменю, природних барвників та інших
засобів.
Давньогрецький вазопис - декоративний розпис судин, виконаний керамічним
способом, тобто спеціальними фарбами з подальшим випалом. Охоплює період
з догрецької мінойської культури і до еллінізму, тобто, починаючи з 2500-х до
н. е. і включаючи останнє століття, що передувало появі християнства.
Ка́та́рсис (від дав.-гр. κάθαρσις— підняття, очищення, оздоровлення) —
моральне очищення, піднесення душі через мистецтво, що виникає в процесі
співпереживання та співчуття. У сучасній філософії катарсис трактується як
особлива, найвища форма трагізму, коли втілення конфлікту та емоція
потрясіння, що його супроводжує, не пригнічують своєю безвихіддю, а
«очищують» і «просвітлюють» глядача чи читача.