Давньогрецький театр

Поляк Олександр
 Історія давньогрецького театру
Історія давньогрецького театру — охоплює майже тисячоліття (VI ст.
до н. е. — V—VI ст. н. е.). Він виник із сільських святкувань на честь
бога Діоніса — Діонісій. На цих святах виконувалися дифірамби і
фалічні пісні, що містили елементи діалогу та театральної дії.
Подальший розвиток дифірамба пов'язується з ім'ям поета Феспіса
(друга половина 6 століття до н. е.), якому приписується введення
першого актора. З хору, що становив аж до епохи еллінізму необхідну
приналежність драми, у другій половині 6 століття виділився
особливий виконавець — актор, яким був сам драматург.
 Архаїчний період

Значення театру особливо зросло в

період розквіту полісної демократії.
Творчість великих драматургів
Есхіла, Софокла, Евріпіда,
Аристофана, відобразила
найважливіші сторони суспільного,
політичного і духовного життя
стародавніх греків і створила театр
досконалої художньої форми.
Загальнонародний характер
давньогрецького театру визначив
особливості організації театральних
вистав та облаштування будівлі.
 Класичний період
У період ствердження афінської демократії протікала творча
діяльність драматурга Есхіла, автора героїко-патріотичних трагедій,
які підносять великі історичні і релігійно-філософські проблеми, —
Перси, Семеро проти Фів, Прометей закутий, трилогія Орестея. Есхіл
ввів другого актора, відкривши цим можливість більш глибокої
розробки трагедійного конфлікту і посилення дієвої сторони
театральної вистави. За Есхіла визначилася класична форма будови
трагедії і порядок її подання.
 Маски
Давньогрецький термін для позначення
маски — prosopon обличчя Маска була
важливим елементом поклоніння Діонісу
в Афінах та, ймовірно, використовувалася
в церемоніальних обрядах і святах. Багато
масок служили для поклоніння вищій
силі, богам. Це робить маски також дуже
важливими для релігії. Більшість свідчень
походить лише від кількох розписів на
вазах V ст. до н. е.; один з них показує
маску бога, підвішену до дерева з
прикрашеним одягом, що висить під нею
та танцює; інший - на Вазі Прономоса -
зображує акторів, які готуються до
сатирової драми.
 Функції масок

У великому театрі під відкритим небом, як-от театр Діоніса в

Афінах, класичні маски могли викликати у глядачів відчуття
жаху, створюючи масштабну паніку, особливо тому, що вони
мали сильно емоційно перебільшені риси обличчя та
вирази. Вони дозволяли актору з’являтися кожного разу в
нових ролях, таким чином не даючи глядачам
ідентифікувати актора з одним конкретним персонажем. Їх
варіації допомагають глядачам розрізнити стать, вік і
соціальний статус, а також розкривають зміну зовнішнього
вигляду певного персонажа, наприклад, Едіпа після того, як
він осліпив себе.