ЕСХІЛ: ЖИТТЯ

ТА ТВОРЧІСТЬ
БІОГРАФІЯ
Народився Есхіл неподалік від Афін в 525 до н. е. в
містечку Елевсіні. У цьому аттичному місті був дуже
розвинений культ Деметри, що зіграло важливу роль у
визначенні напрямку творчої діяльності. Будучи
свідком численних таїнств, юний Есхіл став рано
замислюватися про сенс життя, про співвідношення
долі й волі, про винагороду добра і покарання за зло.
Есхіл був продовжувачем старовинного афінського
аристократичного роду. Він брав участь в битві біля
Марафону при Саламіні. Есхілу довелося стати
очевидцем ще одного важливого історичного процесу
– висунення Афін на найбільш значущі позиції в
Греції.
Вперше Есхіл виступив у 500 р. до н.
е., та лише через 16 років Фортуна
всміхнулася йому — він переміг у
традиційних змаганнях драматургів
на так званих «Великих Діонісіях». І
шістнадцятирічна робота над собою
не минула даремно: Есхіл ще 12 разів
займав перше місце у цих змаганнях.
Протягом життя Есхіл кілька разів
виїздив з Афін до тогочасної грецької
колонії Сицилії, правителі якої
залюбки приймали в себе поетів,
художників і філософів. Крім «батька
трагедії», там бували уславлені
лірики — Симонід, Піндар, Вакхілід.
Наприкінці життя у поета відбувається
особиста драма. Через якісь невідомі
Переказ про те, начебто
причини він, один з героїв битви при в 468 до н. е. Есхіл залишив
Марафоні, був змушений залишити Афіни, тому що його
Афіни. Античні біографи дають плутані
свідчення про цю подію. Одні обурив успіх молодшого
стверджують, що в своїх трагедіях суперника Софокла,
Есхіл приховано відтворив елементи
культу Деметри, про які мали право очевидно недостовірний, бо
знати лише посвячені, і відкриття їх у 467 до н. е. Есхіл уже
вважалося злочином. Інші дають більш
правдоподібну версію. Есхіл не
знову в Афінах на
сприйняв демократичних реформ, він постановці своєї
був прихильником традиційних форм
управління в Афінах, бо саме вони
трагедії «Семеро проти
допомогли вистояти проти перської Фів»
навали.
СМЕРТЬ ДРАМАТУРГА
Після 458 до н. е.. Есхіл знову
поїхав до Сицилії, де помер у м.
Гелі в 456 до н. е. Валерій
Максім написав, що Есхіла вбив
орел, що скинув черепаху на його
голову, переплутавши лису голову
Есхіла із каменем підхожим, щоб
розбити панцир черепахи.
Після його смерті в Афінах
була прийнята ухвала, що
всякий охочий поставити
п'єсу Есхіла «одержить хор»
від влади (тобто отримає
дозвіл зробити постановку
драми на святі Діонісій).
ТВОРЧІСТЬ
Драматургія Есхіла міцно
пов'язана з традиціями
героїчного епосу і хорової
лірики. Головне місце в них
відведене ліричним та
епічним пісням хору, без
розвитку характерів, а лінія
драми зламується один раз
(має одну перипетію).
Есхіл об'єднував свої трагедії в трилогії (тетралогії
з додатковою сатиричною драмою), присвячені
спільній темі, наприклад долі роду Лайя. Невідомо,
чи був він першим, хто почав створювати подібні
трилогії, однак використання такої форми
відкривало широкий простір для думки поета і
стало одним з чинників, що дозволили йому
досягти досконалості. Вважається, що Есхіл був
автором дев'яноста драм, назви 79 нам відомі; з
них 13 — сатиричні драми, що звичайно ставилися
як доповнення до трилогії. До нас дійшло тільки 7
трагедій внаслідок ретельного добору, зробленого в
останні століття античності, де вони були у
шкільному читанні, і тому їх можна вважати
найкращими або найтиповішими плодами
поетичного дарування Есхіла.
ПЕРСИ
«Перси» - єдина історична драма, що
дійшла до нас з усієї грецької літератури,
описує поразку персів при Саламіні 480 до
н. е.. Твір мав надзвичайне значення для
афінських глядачів, адже на відміну від
деяких грецьких полісів, Афіни змогли
відбити напад загарбників. Есхіл бачив
запоруку перемоги своїх співвітчизників
над сильним ворогом у тому, що афіняни
захищали не лише свою вітчизну,
особисту свободу, але й свою демократію,
рівність громадянських прав, яких не було
в інших греків і перських воїнів, залежних
від деспотичної влади свого правителя.
ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ
Сюжет трагедії запозичений з міфу про покарання
Прометея, який всупереч волі Зевса викрадає з Олімпа
вогонь і дарує його людям. До того часу люди вели
напівтваринний спосіб життя, а богів-олімпійців
зовсім не обходили їхні бідування. Прометей приніс
вогонь й навчив людей обробляти землю, будувати
житла, лікувати хвороби, читати й писати, приносити
богам жертви. За непослух Зевс, якому Прометей
колись допоміг здобути владу над світом, наказав
прикувати титана до скелі на краю світу. Образ
прихильного до людей учителя — Прометея набув
надзвичайної ваги серед афінян у період розквіту
ремісництва, торгівлі, мистецтва та медицини.
СЕМЕРО ПРОТИ ФІВ
Трагедія давньогрецького драматурга Есх
іла, кінцева частина фіванської тетралогії
(перші дві, «Лаій» та «Едіп» не
збереглися). П'єса була вперше
поставлена в 467 до н. е.. «Семеро проти
Фів» описує військовий похід сімох
воєначальників на Фіви, який розпочався
через боротьбу за владу над царством Фів
між Етеоклом і Полініком, після смерті
їхнього батька, Едіпа. Похід
завершується невдачею, місто Фіви
вистояло, але під час битви гинуть,
убивши один одного,
брати Етеокл і Полінік.
БЛАГАЛЬНИЦІ
«Благальниці» викладає історію
п'ятдесяти дочок Даная, що забажали
втекти з Єгипту, щоб не виходити заміж
за своїх двоюрідних братів, синів Єгипту,
і знайшли притулок в Аргосі. Через
надмір архаїзмів ця трагедія довгий час
вважалася найранішим зі збережених
творів Есхіла, однак папірусний
фрагмент, опублікований 1952, дозволяє
датувати її приблизно 463 до н. е..
ТВОРИ, ЩО НЕ
ЗБЕРЕГЛИСЯ
 Дві частини тетралогії, що містила «Перси» і сатирична драма, зв'язана сюжетно:
 Трагедія «Фіней»;
 «Главк Понтійський»;
 Сатирична драма «Прометей-вогненосець»;

 Дві частини фіванської тетралогії, з якої збереглися «Семеро проти фів» і сатирична драма, зв'язана
сюжетно:
 «Лай»;
 «Едіп»;
 Сатирична драма «Сфінкс»;

 «Прометей звільнений»;
 Сатирична драма «Протей», тема якого була узята з Одіссеї;
 «Мірмідоняни», трагедія, нещодавно відкрита завдяки знахідкам папірусів;
 Сатирична драма «Рибалки».
КІНЕЦЬ.
Дякую за перегляд!