Лекція 1.

Загальні характеристики права

1.Визначення права, зв’язок права з державою
2.Форми вираження права
3.Поняття правових відносин
4.Понятття законності
5.Система права
1. Право- це сукупність правових норм(правил поведінки), які виражають
волю, економічну та політичну пануючу класу або волю всього народу які
приймаються органами держави і зміст волі визначається матеріальними
умовами існування відповідного суспільства.
Право- це класове явище, виникає разом з виникненням класів та держави і
тісно пов’язане з державою.
Нерозривний зв’язок права і держави являється:
1)В основі виникнення права і держави лежать ті самі причини виникнення:
1)Організаційний і економічний розвиток людства
2)Економічний розподіл праці
3)Виникнення приватних власностей і класів ,гостра класова боротьба
і привело до виникнення держави.
2)Правотворча діяльність держави.
1)Нормативні акти та законодавчі акти приймає Верховна Рада
3)В правоохоронній діяльності держави -в державі прийняті та утворені всі
нормантивні акти, вправо застосовуючої діяльності держави, вправо
застосовувати закони
4)В право застосовують діяльність держави- державні утворення …. мають
право захистити закони.
-суд
-прокуратура
5)Право є однією з головних ознак держави:
-територіальний поділ населення
-наявність політично-публічної влади
-наявність державного апарату
 -наявність податкової системи
-система законодавчих актів
2. Формами вираження права є:
- Нормативно-правові акти(це офіційно письмовий документ прийнятий
суб’єктами правотворчості і який містить норми права. Поділяються на
закони та підзаконні акти.
- Нормативно-правовий договір
- Правовий президент
Закон- це нормативно правовий акт який має найвищу юридичну силу,
поширюється на всю територію держави, приймається в особливому порядку.
Підзаконні акти-приймають на основі закону і для його виконання.
1)Постанова Верховної Ради
2)Укази президента
3)Постанови і рішення Кабінету Міністрів
4)Положення інструкції ,наказів Міністерств і Відомств.
Нормативно-правовий договір- двухстороння або багатостороння угода яка
містить норми права.
Нормативно правові договори - є документами які закріплюють
волевиявлення сторін щодо їх прав та обов’язків, встановлюють порядок їх
реалізації, взаємо відповідальність за невиконання або неналежне виконання
прийнятих на себе зобов’язань.
Правовий звичай-визнане державою правило поведінки яке склалося в
наслідок його фактичного одноманітного застосування протягом тривалого
часу. Правовим звичай стає тоді, коли він одержує санкцію(офіційне
схвалення держави).
Правовий прецедент-рішення судових або інших державних органів з
конкретної юридичної справи яке надалі стає обов’язковим при подальшому
вирішенню аналогічних справ.
Прецедент з’являється коли є потреба в юридичній кваліфікації конкретних
обставин або мають місце прогалини у правовому регулюванні. а за судом чи
іншим державним органом визнається право офіційного формулювання
правових норм. Таким правом наділені вищі судові санстанції.
3. Правові відносини-суспільні відноси між фізичними особами та між
юридичними особами, які врегульовані відповідними нормами права.
Фізичні особи-громадяни України ,особи без громадянства, іноземні
громадяни ,які наділені працездатністю і дієздатністю.
Дієзатність- здатність особи своїми діями здійснювати права та обов’язки.
Юридичні особи -підприємства, установи, організації, які мають свою
територіальну відокремлене майно ,самостійний баланс ,мають
розрахунковий рахунок в установах банку, і мають право захищати свої
порушені права в установах банку.
Дії залежать від волі свідомості людей, події не залежать.
4. Законність- головний принцип права який вимагає точного та
неухильного права усіх діючих законів зокрема всіма фізичними,
юридичними, посадовими особами незалежно від посади
Законність має свої принципи:
-Принцип верховенства закону- закон очолює систему нормативно
правових актів оскільки є актом вищого законодавчого органу, всі
підзаконні акти не повинні суперечити законам і повинні прийматися в
строго законному порядку.
-Принцип єдності законності що означає одноманітне розуміння та
застосування норм права на всій території держави
-Принцип рівності всіх перед законом
-Принцип доцільності
-Принцип невідворотності відповідальності.
Лекція 2. Загальна характеристика юридичної відповідальності
(22.09.2022)
1. Поняття юридична відповідальність
2. Види юридичної відповідальності

1.Юридична відповідальність - застосування до винній особи заходів

державного примусу за скоєне правопорушення в наслідок чого
правопорушення зазнає заходів державного примусу за свою вину і тому несе
певне обмеження або позбавлення у правах і свободи (матеріального, не
матеріального характеру) або на нього накладається обов'язок вчиняти певні
дії на користь потерпілих.
Фактичною підставою юридичної відповідальності є скоєння
правопорушення.
Метою юридичні відповідальності є відшкодування заподіяної шкоди, захист
правопорядку, здійснення відплати за скоєння правопорушення,
попередження від здійснення нових правопорушень, виховання та
перевиховання громадян

2. Залежно від виду правопорушення за яке застосовується відповідальність

розрізняють такі види юридичної відповідальності :
1) Конституційно правова відповідальність
Цей вид відповідальності у вітчизняній літературі виділявся в окремий вид
порівняно недавно до особливостей цього виду відповідальності відносять
те, що він має яскраво виражений політичний характер, відносно вузьке коло
органів та осіб на які ця відповідальність розповсюджується. Спеціальність
заходів та спрямованість перш за все на захист конституції.
Прикладом може служити
- звільнення з посади президента ;
- відставка кабінету міністрів ;
- відзив із посади дипломата, посла, або іншого посадовця ;
- розпуск партії чи суспільного руху ;

2) Кримінальне правова відповідальність

Це найсуворіший вид юридичної відповідальності. Наступає за здійснення
злочинів вичерпаний перелік яких розміщений в кримінальному кодексі
України. Кримінальна правова відповідальність настає з моменту офіційного
набуття юридичної сили (чинності) вироком суду і реалізується виключно
спеціально уповноваженими органами держави. В Україні це департамент
виконання вироків (покарань)

3. Адміністративно правова відповідальність

Настає за настає за здійснення адміністративного правопорушення
спричиняє накладання адміністративного стягнення, органами державної
виконавчої влади, а також судом.
До видів відносять:
- попередження(якщо воно письмово зафіксоване);
- штраф;
-вилучення (реквизиція) або конфіскація предметів які були знаряддям
здійснення чи без посереднім предметом, адміністративного
правопорушення;
-Позбавлення спеціальних прав наданих громадянину (права управління
транспорту);
- Виправні роботи, адміністративний арешт;

4. Дисциплінарно правова відповідальність

Покладається роботодавцем, або власником підприємства на працівника за
вчинений ним проступок. Відповідальність настає у двох видах - догана,
звільнення з роботи.

5.Цивільно правова відповідальність

-настає за здійснення цивільного правового право- порушення, і виражається
у відшкодування збитків, неустойці, штраф, виплаті пені, примусового
виконанні правового обов'язку.

6.Матеріальна правова відповідальність

Наступає за збитки які заподіяні підприємству, установі, організації
працівником під час виконання своїх прямих трудових обов'язків.

Види :
Дисциплін правова відповідальність - поклад роботодавцем, або власником
підприємства на працівника за вчинений ним проступок. Відповідальність
Настає у двох видах - догана, звільнення з роботи.
Матеріальна правова відповідальність - наступає за збитки які заподіяні
підприємством установі, організації працівником під час виконання своїх
прямих трудових обов'язків
Види :
Обмежена і повна матеріальна відповідальність.

27.09.2022
Лекція 3. Тема:Трудові правові відносини
1.Поняття трудового договору ,порядок його заключення
2.Підстави і порядок припинення трудового договору

1.Правове визначення трудового договору міститься у статті 21 кодексу

законів про працю України.
Трудовий договір-це угода між власником підприємства установи або
роботодавцем і працівником по якій роботодавець зобов’язані надати роботу
по відповідній спеціальності ,забезпечити безпечні умови праці і
виплачувати заробітню плату ,а працівник зобов’язаний виконувати надану
роботу ,додержуватись дисциплін праці ,берегти майно
власника(роботодавця).
Сторонами трудового договору виступає власник чи працівник.
Будь який громадянин який фізична особа має право використовувати
найману працю і виступати роботодавцем для чого не потрібно
реєструватись як підприємець.
Трудовий договір у цьому випадку укладається у письмовій формі і підлягає
реєстрації у державній службі зайнятості.
Умовами трудового договору є угода про сам факт прийняття на роботу, про
місце роботи ,про встановлення трудової функції працівника, про розмір
оплати праці ,про термін дії трудового договору ,про час початку роботи.
Законодавстві сказано фактичний допуск до роботи вважається заключенням
трудового договору.
Обов’язковою формою договору є трудовий строк.
Трудові договори заключаються на:
- невизначений строк.
- Визначений строк (до 5 років).
Різновидом строкового договору
 Є тимчасові працівники(вважається працівник, який прийнятий на
роботу строком до 2 місяців І на 2 місяці)
 Сезонні працівники(Які приймаються на роботу лише на сезонні
підприємства на строк до 6 місяців і на 6 місяців)
Сезонні підприємства встановлюються постановою Кабінету Міністрів.

При укладанні трудового договору сторонами може бути укладений

випробувальний строк.
Встановлення випробувального строку - це право власника ,а не його
обов’язок .Але встановлюється випробувальний строк за двох сторін.
Якщо одна сторона не згодна то договір не складається.
Для категорії службовців випробувальний строк не може перевищувати 3
місяців. Для робітників випробовувальний строк не може перевищувати 1
місяць.
Випробувальний строк встановлюється наказом один раз.
Для кого не встановлюється випробувальних строк:
Для неповнолітніх ,для молодих спеціалістів(професійний навчальний
заклад.),для осіб звільнених в запас з військової і альтернативної служби, для
інвалідів, при переведені на інше підприємство ,при прийнятті на роботу по
конкурсу і в інших випадках передбачених законодавством.
Встановлюється договір в 2 формах:
-Письмові (складається договір у письмові формі, при прийнятті на роботу
осіб до 18 років ,при організованому на роботу працівників ,при укладанні
трудового договору про роботу в районах з особливими природними
географічними і геологічними умовами та умовами підвищеними ризику для
здоров’я ,при укладанні контракту коли працівник вимагає заключення
письмового договору.)
Письмовий договір укладається з працівником діяльність яких вказана з
державною таємницею.
- Усні(заключення трудового договору реалізується шляхом подачі заяв і
підписання наказу про зарахування на роботу)
2. підстави і порядок припинення трудового договору
Підстави і порядок припинення трудового договору 36 стаття кодексу закону
про працю(загальні підстави припинення договору) 37 кодексу 38,39,40,41.
Якщо хоче розірвати договорі попередити за 2 тижні до розірву договору.
Лише при наявності поважної причини у працівника роботодавець повинен
припинити в той день коли просить робітник. До поважних причин - хвороба,
хвороба члена сім'ї /уход і якщо є медичний висновок. Переїзд в іншу
місцевість, переведення на работу в іншу місцевість, пенсія.
Коли роботодавець припиняє договір чи підстави 40-41
40 пункт 1 при скороченні чисельності працівників чи штабу службовців при
банкрутстві, закритті.
Закон вимагає попередити працівника за 2 місяці письмово.
Коли попередаже повинен надати перелік робіт на яку работу він може
перейти.
2.40 Роботодавець може звільнити якщо він не відповідає займаній посаді,
або не виконання работы(атестаційна комісія по кваліфікації) , або по стану
здоровья
40.3 за систематичне не виконання трудових обов'язків якщо до працівника
застосовувались міри
40.4 за вчинений прогул без поважної причини
40.5 звільнити який не з'являтися більше 4 міс по хворобі (окрім туберкулѐз,
травма виробнича)

40.6 право звільнити нового працівника якщо на це місце рішенням суду

поновлений працівник який раінтше виконував цю роботу,
40.7 звільнити за появления в нетверезому стані або в стані токсичного,
наркотичного сп'яніння
40.8 право звільнити за вчинення мілкої крадіжки по місцю роботи.
Статті 41 3 додаткових договорів
Перший пункт у статі 41 право звільнити керівного працівника за
однократне грубе порушення трудової дісціпліни (замісники керівника,
керівника и.інш)
41.2 дає право звільнити працівника який обслуговує товарні трудові
цінності при втрати довіри ( довести через акт ревізії, інтервітарізаціі)
41.3 звільнити який виконує виховні функції за вчинення аморального
поступку (всі ті в яких головні спеціальсти, керівники).