Кравчук Максим УЕ-01

Тема 2. Загальні положення права. Норми права.

1. Джерело або форма права
Під правом права держави розуміється законодавство держави.
Система права України складається із сукупності всіх правових актів прийнятих у державі (локальні
нормативні акти, і тд) Є обов'язковим до виконання. Приймає Верховна Рада.
Джерело (форма) права - це офіційно визнані державою форми вираження і закріплення норм права,
що мають загальнообов'язковий характер.
Форми права:
1. Нормативно-правовий акт (закон) - офіційний документ компетентних органів, що містить норми
права і забезпечується державою (Конституція, закони, підзаконні акти). Є основним джерелом права в
країнах Європи. Закон в Україні має найвищу юридичну силу.
2. Правовий прецедент - джерело права, що містить норму права в результаті вирішення конкретного
юридичного справа судовим чи адміністративним органом. Є основним джерелом права англо-
амеріканської правової сім'ї.
3. Правовий договір - спільний документ, що містить норми права, які встановлюються за взаємною
домовленістю як результат певної міжнародної угоди (конвенції, міжнародний договір) Як правило,
міжнародні договори є обов'язковим до виконання.
4. Правовий звичай - документ, що містить правила поведінки які склалися в результаті багаторазового
повторення, встановлені і санкціоновані державої. Це найстарше джерело права. Є збірки звичаїв. Для
України - Руська правда. Зараз - Інкотермс - збірник звичаїв міжнародної торгівлі.
5. Правова доктрина - документ, що містить правові ідеї, принципи, розроблені вченими з метою
удосконалення законодавства і визнанні державою як обов'язкові. Використовується країнами релігійної
правової сім'ї.
2. Правові системи світу, правові сім'ї
Кожна держава має свою власну правову систему. Деякі з них маюсь спільні риси. Вони об'єднуються в
правові сім'ї.
Правова система (правова сім'я) - певна група країн що об'єдналися за спільними правовими рисами.
Система права - як право побудовано в однієї конкретної країни.
Правова система - сукупність національних систем права держав, що мають спільні риси, а саме: спільне
джерело права, спільні принципи права, подібні правові категорії та поняття. Які вони є (Рене-Давид):
1. Романо-германська (країни контенениальної Європи, Україна тяжіє до цієї системи)
Риси цієї системи:
- домінування нормативно-правового акту як основного джерела права
- система права в середині країни поділяється на дві підсистеми: право публічне (є загальнообов'язкові
правила поведінки, держава є головною) , право приватне ( є свобода волі, можна укладати договори)
- кодифікація права (наявність кодексів)
- норма права має загальний характер і розрахована на багаторазове використання, натомість англ-сакс
розрахований на конкретний випадок
2. Англо-саксонська виникло з правової системи Англії : загальне право і право справедливості.
Риси:
- право неписане (не кодифіковано)
- судовий прецедент має найвищу владу (частина рішення суду що містить правила поведінки що
мають обов'язковий характер) є багато збірників цих прецедентів
- задача юриста знайти прецедент (схожу ситуацію), надати судді, і суддя буде вирішувати
- велике значення має суд присяжних
3. Соціалістична (радянський союз, В'єтнам, Китай, Північна Корея)
Більш історична система
Джерело права- народні депутати.
4. Релігійно-традиційна (держави сходу, Африки, Албанія, Азербайджан..)/
Головне значення - правова доктрина - які вплинули на формування мусульманського права (Магомеда)
Перше дерело мусульманського права - Коран
Друге джерело - Суна. Третє - іншма - визновок стародавніх правників на основі двох перших джерел.
Четверте - Ктяс - рішення за аналогією, правила застосування за якими вирішуються справи

Норми права.
1. Поняття, ознаки і види соціальних норм
Соціальні норми - норми моралі.
Норм права є обов'язковими до виконання. Є юридична відповідальність за невиконання.
Норми права - загальнообов'язкове формальне визначене правило поведінки, встановлене державою як
регулятор суспільних відносин, поширюється на все населення країни і забезпечується всіма заходами
державного впливу аж до примусу.
Ознаки:
- правила регулятивного характеру - певна модель регулювання суспільних відносин
- загальнообов'язкове правило поведінки
- правило загального порядку - поширюється на всіх
- розрахована на безкінечну кількість випадків
- формально визначене, закріплює юридичну відповідальність в разі порушення
- спеціальний порядок прийняття - норми права приймають лише спеціальні повноваженні особи з
дотриманням процедури
- державний примус
Види норм права:
1. За предметом регулювання:
Норми конфіденційного, екологічного, міжнародного, сімейного
За відносинами що регулюються
2. За методом регулювання (як норма регулює відносини):
Імперативні (категоричність розпорядженні чинити дію або не вчиняти), диспозитивні (норми, які
надають свободу поведінки і дозволяють обрати собі варіант поведінки)
3. За правовим регулюванням:
Норми матеріального (містять правило поведінки), процесуального права (норми, які встановлюють
порядок застосування матеріального права, містяться в процесуальних кодексах)
4. Регулятивні та охоронні
5. Постійні та тимчасові

3. Структура норми права

Це внутрішня побудова норми права, яка виражається в поділі на складові елементи:
1. гіпотеза - частина норми права, вказує за яких обставин норма почне діяти. У якому випадку, при
яких умовах буде діяти
2. диспозиція - встановлено саме право поведінки, права та обов'язки
3. санкція - яка встановлює заходи примусу державою в разі порушення цих норм

4. Упорядкування (систематизація) нормативно-правових актів - діяльність по упорядкуванню

Форми:
 кодифікація - систематизація правових активів, що полягає у зміні змісту норм права, пов'язаних
загальним предметом регулювання, відбувається у єдиний новий кодекс
 облік - накопичення актів, створення пошукової системи, що дозволить швидко знайти. Мета-
оперативно знайти правові акти
 інкорпорація - зовнішнє упорядкування уже чинних актів без зміни їх змісту (може бути
хронологічною, предметною, суб'єктною)
 консолідація - об'єднання декількох правових актів в єдиний нормативно-правовий акт, проте
зміст не змінюється
5. Тлумачення норм права
Тлумаченням займаються науковці, юристи, фахівці правознавства. Таке тлумачення називається
доктринальним, научним.
Якщо займаються професіонали, практичні працівники (судді, прокурори), називається професійним
Якщо ми займаємося поясненням, то буде називатися побутовим.
Може бути тлумачення офіційним і неофіційним.
Офіційне має обов'язкову силу, займається Конституційний суд України
Тлумачення може бути автентичним - тлумачиться тим органом, який його видав.