ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ЄВРОПИ

1. Особливості економіко-географічного
положення Європи.
2. Склад регіону.
3.Типи країн Європи за рівнем
економічного розвитку.
4. Сучасна політична карта Європи.
5.Форми державного правління і
територіального устрою країн Європи.
6. Прояви сепаратизму.
Д/з. § 3, к/к. 4
1. Особливості економіко-
географічного положення
Європи.
Економіко-географічне положення (ЕГП) -
розташування території відносно інших
об’єктів:
країн, політичних блоків, транспортних
шляхів, економічних організацій, джерел
ресурсів або робочої сили, районів збуту
готової продукції, територій з високим рівнем
забруднення довкілля тощо.
 ЕГП включає :
політико-географічне положення (ПГП);
транспортно-географічне положення (ТГП);
сусідське положення;
еколого-географічне положення

ЕГП суттєво впливає на рівень економічного

розвитку території, проте не є визначальним.
 Особливості ЕГП Європи:
- приморське положення (крім окремих країн);
- розгалужена транспортну систему;
- висока інтеграція (ЄС);
- є осередки політичної нестабільності та
військових конфліктів (агресія РФ проти України;
Косово, Придністров’я, Кавказ тощо);
- сусідні регіони (Азія, Африка) економічно
розвинені гірше, але мають значні природні
ресурси (Західна Азія з покладами нафти й
природного газу);
- >20 країн входять до НАТО, більшість інших
співпрацюють.
2. Склад регіону
 У Європі 45 країн.
44 – суверенні держави, в т. ч. Росія, 2/3
площі якої у Північній Азії
(Гібралтар – колонія В. Британії)

Більшість країн Європи мають невеликі

розміри (крім Росії).
 Найбільші країни за :
І. площею:
Росія (17,1 млн км²),
Україна (603,7 тис. км²),
Франція (551,6 тис. км²) та
Іспанія (505,9 тис. км²).
ІІ. кількістю населення:
Росія,
Німеччина та
Велика Британія.
ІІІ.ВВП:
Німеччина,
Росія та
В.Британія.
IV.ВВП на 1 особу:
Люксембург, Норвегія та Сан-Марино.
Країни-карлики, (площа не перевищує й 500 км²):

Андорра (468 км²),

Мальта (316 км²),

Ліхтенштейн (160 км²),

Сан-Марино (61 км²),

Монако (1,95 км²) та

найменша держава світу Ватикан (0,44 км²).

 За геосхемою ООН, регіон Європа має вдвічі
більшу площу за материк Європа (вся Росія).
Європа за площею є передостаннім (після Океанії)
регіоном світу (територія 23 млн км², або 15,5 %
суходолу, проживає ~750 млн осіб, тобто 9,9 %
населення планети, а виробляється
25,2% ВВП світу.
3.Типи країн Європи за
рівнем економічного
розвитку.
 І. Високорозвинені країни:
1) члени «Великої Сімки» (ВВП на особу >30тис
$): ФРН, Франція, В.Британія, Італія;

2) Розвинені невеликі країни Європи (ВВП на

особу >30тис $): Австрія, Бельгія, Данія, Ісландія,
Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія,
Швейцарія, Швеція...

3) країни середнього рівня економічного

розвитку (ВВП на особу 8-25тис $): Іспанія,
Португалія, Греція, Мальта, Польща, Чехія,
Румунія, Угорщина, Болгарія, Литва, Латвія,
Естонія…
ІІ. Країни з перехідною економікою
(ВВП на особу <10тис $):
Україна (2020р. - <4тис $),
Білорусь, Молдова, Росія;
Албанія, Боснія і Герцеговина,
Македонія, Сербія, Чорногорія.
4. Політична карта регіону.
Політична карта Європи лише у ХХ ст.
тричі суттєво змінювалася:

І. після Першої світової війни;

ІІ. після Другої світової війни;

ІІІ. У 1990-ті рр. – після завершення

холодної війни (об’єднання Німеччини,
розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини,
зміна суспільного ладу в країнах
Центральної та Східної Європи).
І. До Першої світової війни
І. після Першої світової війни
І. після Першої світової війни
І. після Першої світової війни
ІІ. після Другої світової війни
ІІ. після Другої світової війни
Після завершення холодної війни –
розпад СРСР:
ІІ. після Другої світової війни
 5.Форми державного
правління і територіального
устрою країн Європи.
6. Прояви сепаратизму.
 Сепаратизм – теорія, політика й практика
відокремлення частини території країни з
метою створення самостійної
національної держави.

В Європі існує близько 100 територій, на яких є

прояви сепаратизму. Там проживають численні
народності, які говорять різними мовами й
створюють для захисту своїх інтересів політичні
партії та громадські організації.