Всім привіт, або як тут кажуть на кожному кроці hi 

 Будучи стипендіатом програми

;)

імені #фулбрайта одразу по прибутті в США починаєш розуміти, що це - надзвичайно велика

можливість, челендж і досвід в житті, а тому сподіваюсь, що мої враження як мінімум будуть
цікавими, а як максимум допоможуть комусь дізнатись корисну інформацію   Тим більше сам,
:)

ще до моменту подачі заявки на програму відчував брак інформації щодо навчання за

кордоном "з перших вуст" - так, з мого середовища достатня кількість людей навчалась (-
ється) за кордоном; проте, більшість із них не надто охоче діляться публічно своїми
враженнями, і отримати корисну інфу часто не так просто.
НАВЧАННЯ ЗА КОРДОНОМ - ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАГИ ЩОДО ПРОЦЕСУ ВСТУПУ В
УНІВЕРСИТЕТ
Розпочну з базових речей - а як же взагалі можна вступити в закордонний університет (N.B:
дана інфа стосується вступу на магістерські програми; якщо ви хочете поступати на
бакалаврат чи J.D. (перший ступень в праві в США - аналог бакалавра права) то процес буде
відрязнятись)? Дане питання варто розбити на два підпункти:
1) процес вступу в університет = зарахування на програму;
2) фінансування цієї програми.
Розпочнемо з першого. Процес вступу в іноземні універи на LLM приблизно більш-менш
одинаковий - ви подаєте заявку, яка включає в себе окрім вашої базової інформації і резюме,
ще й мотиваційний лист (дуже важлива частина), часто - ще й рекомендації (зазвичай їх варто
отримати від колишніх викладачів або ж роботодавців). Також потрібен міжнародний
сертифікат на знання англійської мови - IELTS (якщо це Європа) або ж TOEFL (США). Окрім
того, слід заплатити невеличкий (від 30 до 100 доларів) application fee за розгляд вашої
заявки. Вас можуть зарахувати як просто за результатами розгляду вашої заявки, так і
призначити, наприклад, додаткову співбесіду по скайпу.
Від чого залежить шанс вашого зарахування? В основному від престижності університету -
якщо це топовий універ (аля Гарвард), то очевидно, охочих навчатись в ньому буде багато. А
тому важливо, щоб ваше резюме демонструвало ваші високі успіхи і активність в
попередньому своєму життєвому шляху, мотиваційний лист говорив сам за себе, а рівень
володіння англійською мовою був належний. Тому що тут буде справді високий конкурс.
Простіше поступити в університети "середнього рівня" - зазвичай, конкурс буде поменше, і
місць буде достатньо.
Після (успішного) розгляду вашої заявки ви отримуєте admission letter про ваше зарахування і
таким чином стаєте студентом університету  Не так складно, еге ж? Просто подати заявку,
:)

ніяких тобі вступних іспитів.

І тут починається проблема номер 2 - фінансування вашого навчання.
Справа в тому, що навчання в закордонних університетах - недешева штука. Звісно, є варіанти
Німеччини, Франції чи Скандинавії - де як правило оплата буває справді символічна. Проте
для Німеччини чи Франції варто знати німецьку чи французьку відповідно. Скандинавія - дуже
дорога для проживання. Якщо ж говорити про США чи Великобританію, то суми справді високі.
Особливо це стосується США. Вартість навчання в Law School в США в середньому становить
40 000-50 000 доларів на рік, доходячи навіть до рівня 60 000. В Британії може бути дешевше -
15-20 тис. вже фунтів, однак все рівно суми дуже великі. Не меншими вони є і в популярних
напрямках по EU Law - Бельгії та Нідерландах - можуть бути до тих самих 15 000, але вже в
Євро.
Постає питання, як ж оплатити вартість навчання? На відміну від українського викривленого
підходу - навчання "на бюджеті", який створює ілюзію безплатної освіти (хоча насправді нічого
безплатного в цьому світі немає, і "бюджет" це те ж сама оплата, тільки за кошти держави; те
саме стосується інших соціальних пільг та прав; проблема, що в Україні це не пояснюється на
масовому рівні, таким чином стимулюючи патерналістське ставлення до держави - на жаль,
багато громадян не мають розуміння необхідного зв'язку між податками і витратами бюджету;
так само існує хибне розуміння соціальних прав на рівні з особистісними та політичними, що
носять фундаментальний характер) тут не існує. Іноземний університет чесно тобі каже -
навчання коштує грошей. Звісно, найпростіший варіант, якщо ви можете оплатити вартість
самостійно. Однак у багатьох такої можливості немає, а тому постає питання пошуку стипендії,
яка б оплачувала вартість навчання. Такі стипендії є різними - це можуть бути як
університетські scholarship, так і стипендійні програми. В наступній частині я детально
розповім про процес подачі заявки та конкурсний відбір по програмі імені фулбрайта, а наразі
всім - have a nice week 
;)

#Fulbright program - процес подачі заявки та конкурсний відбір

(частина 2)
В попередній частині я розповів в загальному про процес вступу в іноземний університет на
магістратуру, який відрізняється від звичного нам українського, та зупинився на питанні
фінансування цієї всієї затії. Хоча в основному даний цикл заміток присвячений саме
фулбрайту, слід все-ж таки коротко зупинитись на загальних варіантах фінансування.

Отож, крім самостійної оплати навчання, основних варіантів є два: 1) отримання scholarship
від університету; та 2) стипендійні програми, не прив'язані до конкретного університету.

Перший варіант теж має свої опції. Одна із них - це можливість отримати scholarship від
університету навіть нічого не зробивши! :) Як правило, при університетах існують спонсори, які
виділяють певну суму коштів щорічно для оплати навчання талановитих студентів - і якщо
ваша application буде справді високого рівня і ви вирізнятиметесь серед інших кандидатів - то
вам можуть запропонувати scholarship, вказавши про це в вашому листі про зарахування.
Проте, зазвичай, така scholarship це просто знижка вартості навчання - наприклад, коштує
воно 45 000, а вам пропонують знижку у розмірі 25 000 американських президентів. Чув я і про
знижки з 55 000 до 10 000, тобто справді суттєві. Але це не позбавляє вас необхідності все
рівно заплатити частку вартості навчання самостійно, так само як і оплачувати своє
проживання за кордоном.

Як варіант - можна і самому попросити Scholarship після зарахування, і якщо буде можливість,
вашу заявку розглянуть і повідомлять про це.

Друга опція - це стипендійні програми при університетах. Процес наступний: після вашого
зарахування на навчання ви можете податись на таку програму (якщо вона, звісно, існує при
вашому універі). Наприклад, така є при Central European University, що знаходиться в
Будапешті, фінансується фондом Сороса і пропонує унікальну LLM з порівняльного
конституційного права. Якщо ви успішно зараховані на навчання, ви можете податись на
стипендію, яка або а) просто покриває вартість навчання; б) покриває вартість навчання +
невеличка стипендія; в) покриває вартість навчання плюс стипендія вже більшого розміру :)
(http://www.ceu.edu/admissions/funding-fees/finaid-applicants/ma). Як вказується на сайті універу,
80% студентів отримують ті чи інші стипендії.

Основні проблеми даних варіантів фінансування наступні:

- для того, щоб отримати стипендію або просто покриття вартості навчання, потрібно бути
зарахованим на програму, для чого потрібно пройти весь процес включно з оплатою
application fee; відтак, для збільшення своїх шансів варто подаватись в більшу кількість
університетів;
- гарантій отримання стипендії немає, окрім того дуже часто вона покриває ваші витрати лише
частково;
- інформація про стипендії такого роду є дуже несистематизована - часто потрібно шукати їх
на сайті універів, інколи вона знаходиться в неочевидних місцях :) 

Простіший спосіб - це подача себе на стипендійну програму. Їх є кілька, доволі відомих .

Наприклад, британська Chevening для навчання в UK (забудьте, якщо ваш вибір EU Law, ха-ха
:) ) (http://www.chevening.org/ukraine/). Проте (не зовсім впевнений, якщо вас цікавить -
перевірте) для Chevening потрібно мати певний практичний досвід роботи.

Є український аналог - проект "Всесвітні студії" від фонду Пінчука

(http://pinchukfund.org/ua/projects/8/). Однак, знову-ж таки, є проблема - покриває він лише до
60% вартості навчання.

Ну і, звісно, найбільш відома програма, з найкращим фінансуванням - це #Fulbright для

навчання в Сполучених Штатах Америки, про який нарешті поговоримо вже в наступній
частині :)

#Fulbright program - процес подачі заявки та конкурсний відбір

(частина 3)
В попередніх частинах ми поговорили про загальні питання щодо можливостей навчання за
кордоном та проблеми пошуку фінансування. Найбільш відомою і, як на мене, сприятливою у всіх
аспектах є саме програма імені фулбрайта.

Перш за все, слід зауважити, що дана інфа стосується тільки одного напрямку - Fulbright Student
для навчання на магістерській програмі. Окрім цього, є ще Fulbright Scholar - можливість проводити
наукові дослідження в США, Fulbright Faculty Development - основне її призначення начебто для
адміністрації вузів, але по-моєму в її рамках можна проводити і наукові дослідження. Також зовсім
нещодавно фулбрайт відкрив програму для викладачів української мови - можливість поїхати в
США і асистувати у навчанні української мови тут.

Документи на програму приймають щорічно до 16 травня, і вам потрібно бути як мінімум студентом
4 курсу. Перелік доків можна глянути на офіційному сайті, про технічні (типу копій ваших дипломів)
не говоритиму, а зупинюсь на тих, що мають значення для успіху у відборі:

1) анкета;
2) мотиваційний лист та personal statement;
3) три рекомендаційні листи.

Що потрібно для успіху? Перш за все, ваша анкета повинна говорити сама за себе. Так, в відборі
осені 2015 р. конкурс був приблизно такий - 500 людей (з них близько 90 - юристи), з яких лише
близько 100 (20 - юристи) були запрошені на співбесіду, і з яких врешті-решт 18 (4 - юристи)
отримали грант. Щоб отримати запрошення на співбесіду (а попадають як бачимо лише близько
20%) потрібно, щоб ваша письмова заявка чимось виділялась. Чим?

Різні фактори. Один із них - попередня академічна успішність. Кажете, що оцінки не грають ролі і в
диплом ніхто не дивиться? Це не той варіант - тут справді подивляться, і якщо у вас трійки, то
тяжко буде пояснити, що ви не просто халявили, а приділяли час чомусь, на ваш погляд,
важливішому. Але і самих оцінок недостатньо - важлива певна позаакадемічна і соціальна
активність, участь у різних конкурсах, громадських організаціях і т.д. Тому порада для всіх, хто все
ще студент - якомога частіше потрібно займатись життям "поза парами". Якщо ви вже не студент,
то важливим є ваш досвід роботи і те, чим ви займаєтесь.

Щодо рекомендаційних листів, то тяжко сказати, яку вони грають роль. Проблема в тому, що а)
більшість із них доволі стандартні і хвалять адресата; б) часто рекомендаційні листи ви пишете
собі самі, і даєте лише на підпис :) Їх можна отримати від колишніх/теперішніх викладачів чи від
роботодавців. Бажано, щоб вони були англійською, але якщо особа не володіє, але ви вважаєте,
що від неї отримати рекомендацію було б корисно - можна додати переклад. Ну і ще, дуже добре
було б знайти все-таки людину, яка приділить 10-15 хв. часу і напише рекомендаційний лист вам
сама. Але якщо ні - то це, об'єктивно, не проблема.

Мотиваційний лист. Це дуже важлива частина вашої заявки, і в інтернеті є достатньо матеріалів на
тему "як написати правильний мотиваційний лист". Дуже часто в цих статтях описується що варто,
а що не варто вказувати. Люди зазвичай підходять до цього дуже ретельно, і вивіряють кожне
слово, переписуючи по кілька разів. Моя вам порада - не робіть такого. Якщо ви будете писати свій
лист під впливом чужого бачення як він має виглядати, то хіба він буде вашим? Сядьте, відкрийте
Word, і просто напишіть чому вам це потрібно. Будьте щирими, не соромтесь своїх мрій. Мій лист,
особисто, зайняв в мене до півгодини. Він був неідеальним, але вам не потрібен ідеал - вам
потрібен лист, що буде якомога краще відображати вашу особистість. Якщо ж ви будете дуже
сильно над ним задумуватись - то це буде схоже більше на кліше, ніж на ВАШ мотиваційний лист.
Я думаю, що комісія, яка читає сотні таких листів, об'єктивно не бачитиме між ними різницю.

Ну і ще одна важлива на етапі як письмового, так і усного етапу річ - це те, як ви презентуєте себе
як майбутнього фулбрайтівця. Місія програми полягає в тому, щоб учасники отримали нові знання,
познайомились з американським підходом до життя, наукою і освітою, і після цього вдало
застосували їх на благо України. А тому, моє особисте спостереження, дуже мало шансів у вас
перемогти як юриста, якщо ваша основна сфера діяльності пов'язана з business law. Більшість
людей прагнуть отримати LLM саме в цій сфері, і причина цьому зрозуміла. Але фулбрайт не дуже
охочий давати гранти на навчання саме по таким програмам. А тому набагато більше шансів, якщо
ви позиціонуватимете себе в іншій сфері. В моєму випадку це було конституційне право, яким я ще
з універу цікавлюсь і займаюсь. Деякі люди поїхали по кримінальному праву. Звісно, це не означає
що у вас немає шансів, якщо ви хочете подаватись саме на business law. Але, а) конкурс буде
суттєво вищий - я встиг в день співбесід глянути коротко на список людей, яких було запрошено - і
80% стосувались саме цього напрямку; б) вам потрібно презентувати щось справді outstanding,
щоб вас відібрали. А тому набагато більше шансів, якщо ви маєте якусь вузьку нішу, в ідеалі
пов'язану ще й з громадським сектором/реформами/державною службою.

Окрім того (hint!) - американські вузи дають велику гнучкість у виборі курсів навчання, і можна
вчитись по напрямку кримінальне право, але вивчати контракти :) Про це - згодом.

В наступній частині (-ах) я розповім про саму співбесіду, а також про доволі цікавий процес підбору
універів і самі умови гранту :) Have a nice week! :)

#Fulbright program - процес подачі заявки та конкурсний відбір

(частина 4)
Попереднього разу ми зупинились на письмовому етапі заявки на участь у програмі імені
фулбрайта. І основна фішка, як на мене - це виділятись! Зрештою, це стосується не лише
письмової частини :) Якщо ви її вдало пройшли і були запрошені на співбесіду - то це вже за один
крок до успіху. Що ж є важливим на усному етапі? 

В першу чергу, кілька слів про саму співбесіду. Проводить її комісія, в яку входять представники
вашого профілю (так, юристів математики не оцінюватимуть :) ), як правило - американці. Це
можуть бути професори, які перебувають зараз в Україні, а також юристи міжнародних юридичних
фірм. Частина комісії може бути представлена з українців - так, у моєму випадку були і викладачі
київських університетів.

Перше правило усних співбесід - скажіть "ні" хвилюванню! Очікуючи своєї черги, зауважив зокрема
дівчину, яка своєю поведінкою показували ледь не антиприклад успіху. Це і "закрита" поза (вона
відштовхує ваших співбесідників і не налаштовує на розмову), і невпевненість. Як цього уникнути?
В кожного свій шлях, але мабуть важливо йти за олімпійським принципом - головне участь, і
насолоджуйтесь процесом, а успіх прийде. Якщо ви будете хвилюватись, що від вашої перемоги чи
поразки залежить ледь не все подальше життя - то другий варіант швидше втілиться в реальність.

Важливо зберегти баланс між формальним і неформальним стилем розмови. Якщо ви будете
виглядати дуже серйозно - як на мене, це все-таки мінус. Важливо десь і пожартувати та
почуватися розкуто. Американці це люблять :) Якщо на співбесіді панує невимушена атмосфера,
люди усміхаються - ви за крок до успіху.

Інший момент - не бійтесь відстоювати свою позицію. Оскільки мій основний напрям, за яким я
проходив співбесіду, був саме конституційне право (хоча жодного курсу в цій галузі я зараз не
вивчаю :) ), то більшість питань стосувались саме цієї сфери. Говорили і про законопроект про
зміни до Конституції щодо децентралізації (який я розкритикував в контексті норми про можливість
особливого статусу Донбасу, гарно захованої в перехідних положеннях, незвнажаючи на певний
тиск заходу щодо його прийняття; хоча це більше стосується славнозвісного нормандського
формату, де США не бере участь), і загалом про проблеми в Україні. Були питання і про особисту
мотивацію та академічні плани.

Ключовий момент - це показати необхідність вашої освіти в США для подальшого застосування в
Україні. Тому не виглядайте людиною, якій LL,M. потрібен щоб "make money" - набагато більше
шансів, якщо ви плануєте зміцнювати rule of law в Україні (тим більше тут є багато над чим
працювати). Мета таких грантів - саме зміцнення міжкультурних зв'язків та використання їх на
благо розвитку держави, представнику якої грант надається. Саме тому, як я зазначав раніше,
невеликі шанси на успіх, якщо ваша сфера - business law.

Підсумуємо фактори. Невимушеність атмосфери, вміння відстоювати свою думку та можливість

показати "вищу мету" - це те, що на моє переконання, є найбільш важливим.

Після співбесіди приблизно за тиждень можна очікувати результат. І якщо вам пощастило і
вибрали саме вас - то можете приймати вітання у статусі фіналіста або альтернативного фіналіста.
Далі буде процес подачі заявки в університети і фіналізація вашого гранту (про що поговоримо в
наступній частині).

#Fulbright program - процес подачі заявки та конкурсний відбір

(частина 5)
Продовжую цикл розповідей про програму Фулбрайта. Після успішного проходження
співбесіди ви отримуєте статус фіналіста (або альтернативного фіналіста) і опиняєтесь по суті
вже за крок до поїздки в США 

:)

Однак для того, щоб його зробити, потрібно все-ж таки прикласти зусиль. Перший із них - це
здача іспиту на знання англійської - TOEFL. Якщо ви думаєте, що ви знаєте англійську -
ласкаво просимо спробувати цей іспит і переконатись у зворотньому   Звісно, це жарт, але
:)

він справді дуже складний. 4 частини (reading, listening, speaking, writing), що тримають в
постійній напрузі, не найкраща атмосфера (на жаль, у львівський центрах де можна складати
TOEFL немає окремих кабінок - і це відчувається на speaking секції, коли всі починають
бубніти!), і купа лексики, пов'язаної з хімією, математикою, фізикою - welcome, нікого не
цікавить що ви юрист  :)

Погані новини: складати його доведеться за кілька тижнів, максимум місяць після того як
дізнаєтесь, що ви пройшли відбір. Це зле, бо такі тести мають свою специфіку, а тому варто
підготуватись хоча б до неї.

Хороші новини: у вас буде можливість перескласти 1-2 рази, якщо результат виявиться не
дуже. Тому don't worry, be happy.
Після складання іспиту ви можете поміняти вибір своїх університетів. Справа в тому, що ще на
момент подачі анкети ви вказуєте свої преференції - конкретні універи, куди б хотіли поїхати, і
на яку програму. Можна вказати від 0 до 3. Дехто вказує 0, хоча як на мене, це не найкраща
тактика - показує, що ви не знаєте, а що ж вам треба. Хороша стратегія вказати один топовий
універ (а раптом) і кілька послабше. Окрім вибраних вами університетів, представники
програми самі ще підберуть вам варіанти (і дуже часто, на них і наполягатимуть).

Далі ваші документи розсилаються в обрані вами та програмою універи і ви довго-довго

чекаєте (аж до квітня-травня часом) на затвердження. Це той період (десь кінець листопада-
квітень) коли не відбувається жодного руху  :)

А поки невеличка N.B. - виявляється, програма ім. Фулбрайта дуже анфрендлі, якщо ви вже
маєте статус кандидата наук. Особисто мені окрема представниця повідомила, що це не
надто добре, і що зазвичай на магістерську програму таких кандидатів не беруть. Також
існують випадки, коли з masters переводили на програму research (щоправда, цей випадок
стосується альтернативного фіналіста). Я не дуже підтримую цю політику - по-перше,
мотивація поїхати на дослідження і на LL.M. є різною! По-друге, формально рівняти українські і
закордонні ступені (на кшталт отримав тут К.Н., аналога західного Phd - то навіщо за
мастерсом, начебто дауншифтінг) не варто. Що цікаво, на сайті фулбрайт Росії (не найкращий
вибір для порівняння, але вже ладно) взагалі міститься пряма заборона брати участь
кандидатам наук у відборі на мастерс. Але добре, що рішення приймає все-ж таки комісія.
Тому порада - старатись їхати якомога швидше, якщо вас цікавить таки магістерка. А поїхати
на research ще можна - правила програми дозволяють через 5 років знову подаватись вже на
інший напрямок.

Отож, орієнтовно в квітні ви отримуєте список універів, куди вас зарахували. Про процес
зарахування in general дивіться в попередніх постах   Після того починається найцікавіше.
:)

Якщо вас зарахували тільки в один універ - то все просто. Якщо ж в кілька, тоді вам начебто
дають вибір, але зазвичай фулбрайт дуже наполегливо рекомендує вибрати той універ, де
буде, грубо кажучи, найменша ціна. Політика полягає в тому, що за рахунок зекономлених
коштів можуть поїхати альтернативні фіналісти - так, цього року поїхали всі із них, хто бажали.
А тому якщо вас зарахували в три університети, але в двох із них навчання буде коштувати 40
000 доларів, умовно, а в третьому нехай і та сама сума, але універ вам виділив scholarship і
тому заплатити доведеться лише 10 000 - то вас підштовхуватимуть, а потім ледь не
ультимативно наполягатимуть, щоб ви пішли саме туди. В моєму випадку все було взагалі
просто - я закінчував школу американського права у Львові від Chicago-Kent College of Law,
про факт чого вказав в анкеті, і ця школа дозволяє завершити LL.M. тут за семестр, замість
двох ще й зі знижкою - а тому фулбрайт радісно цю можливість оцінив, зекономити як на
вартості навчання, так і на стипендії.

До речі, про неї. Вона адекватна. Її розмір дозволяє жити навіть в центрі і харчуватись не
вдома. Або ж можна орендувати житло доволі далеко (у моєму випадку доводиться
добиратись до університету аж годину і 15 хв.! що аж зовсім незвично після львівських
пішохідних дистанцій), зате на зекономлені гроші поїздити по США, побувати в цікавих місцях,
накупити речей. Вибір за вами, що вам важливіше - комфорт чи можливості. Ну і, звісно,
оплата додатково авіаперельоту, медичного страхування (в США без нього - нікуди), а також
навіть додаткових сум на книги та покупку ноутбука (ану ж у вас його нема) - це теж солідний
плюс фінансування фулбрайта.
Ну і наостанок про славнозвісне правило двох років. Після завершення програми, ви повинні
повернутись в Україну і працювати там мінімум два роки, хоча насправді правило звучить, що
ви не можете подаватись на іміграційну візу в США. Обійти це правило не можна ніяк. Так, ані
варіанти "знайти роботу", не кажучи вже про "вийти заміж/одружитись", ні навіть "народити тут
дитину" - не підходять ніякі. Фулбрайт інвестує в вас солідну суму коштів, і хоче переконатись,
що ви точно тут імігрантом не залишитесь (Дональд схвалює!).

На цьому буду завершувати цей цикл заміток. Загалом можна підсумувати, що фулбрайт - це
справді дуже крута можливість. В цієї програми гарне фінансування і хороша репутація. Ви
познайомитесь з чудовими людьми як в Україні, так і вже перебуваючи в США. Можливостей є
багато, варто лишень спробувати. Стукай - і тобі відчинять