1. ФАНДРЕЙЗИНГ.

Взагалі пошук грантової підтримки на ваш проект – це один з випадків

використання фандрейзингу.
Термін «фандрейзинг» є запозиченням з англійської (fund – «кошти,
фінансування», to raise – «піднімати, добувати, збирати»).
Фандрейзинг – це пошук ресурсів (людей, устаткування, інформації,
часу, грошей та ін) для реалізації проєктів та / або підтримання існування
організації.
Таким чином, пошук фінансових ресурсів займає в цьому процесі
важливе, але не єдине місце. Крім того, фандрейзинг – це також наука про
успішне переконання інших у тому, що діяльність вашої організації
заслуговує уваги (і підтримки). У центрі фандрейзингу стоїть людина –
Фандрейзер або менеджер з Фандрейзингу. Успішність залучення коштів
багато в чому залежить від того, наскільки він володіє професійними
навичками і вірить сам у те, у чому намагається переконати інших.
Завданнями, що стоять перед проєктним колективом у процесі
фандрейзингу є:
• пошук потенційних донорів;
• обґрунтування потреб організації відповідно до інтересів потенційних
донорів та рівнем їх розуміння наших проблем;
• постійна робота з потенційними донорами (формування, підтримка і
розвиток зв'язків);
• формування громадської думки на користь підтримки діяльності
організації чи колективу, збір листів підтримки, придбання авторитету.
Методи організації пошуку ресурсів можуть бути різними:
 екстенсивна стратегія – створення баз даних фондів і програм і
віялова розсилка запитів або заявок (на практиці малоефективна);
 інтенсивна стратегія – ретельне планування і підготовка проєктів
до стану одного безпрограшного варіанту і подача заявок на грант в
ретельно підібраний фонд або програму.
 Грант – це безоплатна цільова субсидія, що надається на конкурсній
основі організації, ВНЗ, ініціативній групі або індивідуальному особі для
реалізації заявленого проєкту в тій чи іншій сфері діяльності.
Тому, чим ретельніше проводиться планування проєкту, тим більш
ощадливо та ефективно використовуються ресурси для реалізації проєктів!
Ця теза важлива як для грантодавця, так і для грантоотримувачів, які
надалі будуть займатися реалізацією проєкту.
Слід зауважити, що фандрейзинг може проводитися як фахівцями
самої організації, так і шляхом залучення зовнішніх фахівців з
консалтингових фірм. У першому випадку мова йде про внутрішній
менеджмент структури, коли розробкою і реалізацією стратегії пошуку
фінансування співробітники організації займаються самостійно. У другому
випадку пошук фінансування здійснюється за допомогою залучення
професійних консультантів з Фандрейзингу. В даному випадку в цій ролі
можуть виступати як незалежні експерти, так і спеціалізовані
фандрейзингової фірми.
У випадку якщо ви самі вирішили освоїти всі премудрості
фандрейзингу, вам необхідно мати на увазі, що інструменти даного процесу
різні, і подача заявки на грант – це лише одна з можливостей (досить
поширена) отримання ресурсів для реалізації вашого проєкту.
Менеджери з фандрейзингу використовують різні методи для
досягнення своїх цілей, а саме:
• Участь у спільних проєктах і отримання цільового фінансування за
програмами міжнародних організацій. На відміну від фондів, які тільки
фінансують проєкти, існують благодійні агентства, крім видачі грантів
залучають наукові колективи для участі у спільних проєктах;
• Участь у проєктах, фінансованих державою. Перевага цього методу
роботи в тому, що він створює основу для соціального партнерства між
державними структурами і недержавним сектором, розвиваючи взаємний
інтерес і розуміння необхідності довгострокового співробітництва;
• Організація спеціальних заходів щодо збору коштів (благодійних
вечорів, аукціонів, концертів, спортивних змагань). Позитивна сторона цього
інструменту в тому, що він дає можливість одночасно зустрітися з багатьма
потенційними донорами, залучити однодумців;
• Залучення волонтерів. Це переважно створюють добровольці – люди,
що віддають безоплатно свій час, знання, професійні навички заради
благородних цілей організації;
• Особисті зустрічі. Хоча цей метод потребує великих витрат часу і
високих професійних якостей Фандрейзер, такі зустрічі є високоефективним
інструментом, так як допомога надається не організацією організації, а
людиною людині;
• Використання ресурсів Інтернету. Уміння орієнтуватися в Інтернеті і
ефективно використовувати його переваги для пошуку потенційних донорів,
розміщення власних Web-сторінок з описом цілей і програм організації і т. д.
• Краудфандинг. Це колективна співпраця людей, які добровільно
об'єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило через Інтернет,
щоб підтримати зусилля інших людей або організацій. Станом на 2012 рік
цим методом за 2-3 місяці можна залучати до $3,5 млн.
• Реклама. Часто малоефективний метод, хоча охоплює більшу
аудиторію. Реклама може бути у вигляді розміщення спеціальних статей –
звернень до ЗМІ, відеороликів для показу на спеціальних заходах, установки
рекламних щитів, поширення буклетів, календарів, розклеювання плакатів,
що відображають ту чи іншу проблему, вирішення якої життєво необхідно.
Одним із сучасних видів реклами є розміщення банерів на порталах
Інтернету, розсилка звернень через підписні адреси електронною поштою;
• Розсилка листів подяки. Цей інструмент використовується для
встановлення тісніших контактів з учасниками благодійних заходів. Мета –
привернути осіб, що виявили інтерес один раз, до співпраці на регулярній
основі;
• Залучення членських внесків в організацію або шлях
самофінансування. Однак у нинішній економічній ситуації внески не можуть
бути більшими, а тому достатнього фінансування цей метод не надає;
• Інший. Визначається вашою креативністю!
Перш ніж зупинитися на конкретному методі залучення коштів,
необхідно визначити умови вибору цього методу:
• Врахувати часові рамки;
• Скільки часу буде потрібно на залучення коштів за допомогою
конкретного методу – планування, організація, здійснення і т. д.;
• Який відрізок часу з моменту збору коштів до моменту, коли вони
надійдуть до організації.
• Попередньо оцінити ефективність даного методу і можливість з його
допомогою зібрати необхідну суму організації;
• Прорахувати: про витрати, які понесе організація під час збору
коштів; про людські ресурси;
• Відображення даного виду діяльності на імідж і репутацію організації
в місцевому співтоваристві і інших фінансуючих організацій;
• Можливі проблеми з податками;
• Як залучені кошти позначаться на бюджеті вашої організації
(фінансове планування);
• Оцінити наявні джерела фінансування (закордонний фонд, державні
або місцеві органи влади тощо) і вибрати оптимальний з точки зору
ефективності застосування вибраних методів.
При цьому, який би метод фандрейзингу ви не вибрали, вам необхідно
пам'ятати загальні принципи, що стоять на чільне місце даного процесу:
 Фандрайзинг – це процес;
  Просити гроші потрібно не на свою організацію, а на конкретний
проєкт, що має цільову групу і відчутні результати, очевидні та зрозумілі
всім;
 Залучення фінансів – це залучення людей. Де б ви не шукали
грошей, основна мета – зацікавити донора у вашій діяльності, побудувати
довгострокові відносини. Донор повинен стати емоційно залученим в
діяльність вашої організації, переживати успіхи і невдачі разом з вами;
 Донору потрібно вміти собі «заробити»;
 Куди б ви не звернулися за засобами – в колектив, організацію,
фонд – ставку треба робити на людину;
 Починати треба з того, що близько людині;
 Важливо показати реальний внесок / конкретний результат;
 Ніякі найсучасніші засоби комунікації не замінять людського
спілкування;
 Орієнтуйтеся на людину як на покупця – Ваше завдання –
продати йому ідею;
 Якщо у людини немає можливості допомогти грошима, може він
готовий надати її іншими засобами?
 Застосовуйте військову стратегію: спочатку збирайте дані про
війська противника, а потім – про свої сили.
Менеджери з фандрайзингу вважають, що успішний Фандрейзинг – це
90 % хорошої підготовки до запитів про фінансування, і 10 % власне запити.
І не забувайте, що не існує ніякої «магічної формули» для успішного
фандрейзингу і ніякого способу гарантовано отримати гроші у відповідь на
запит. Однак якщо ви будьте наполегливі у своєму бажанні діяти для
залучення коштів, якщо ваша структура буде надійна для своїх підопічних,
якщо вона буде відома людям і відкрита для людей, якщо ви правильно
підготуєте звернення до потенційних спонсорів, і доведете, що вам необхідні
саме їхні гроші , – то, швидше за все, ви ці гроші отримаєте.
 Процес пошуку грошей забирає багато часу і передбачає здійснення
багатьох кроків. Тим не менш, старанно складений, він може привести до
продуктивної і тривалої співпраці з фондами і корпоративними науково-
дослідними та громадськими програмами.
2. ГРОМАДСЬКЕ ФІНАНСУВАННЯ
Краудфандинг (англ. Crowdfunding, crowd – «громада, гурт, юрба»,
funding – «фінансування»), тобто «Фінансування громадою» –
це співпраця людей, які добровільно об'єднують свої гроші чи інші ресурси
разом, як правило через інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або
організацій. Громадське фінансування може виконувати різні завдання –
допомога постраждалим від стихійних лих, підтримка з боку вболівальників
чи фанатів, підтримка політичних кампаній, фінансування стартап-
компаній та малого бізнесу, створення вільного програмного
забезпечення тощо.
Для початку збирання коштів обов'язково повинна бути задекларована
мета, визначена ціна її досягнення, а обчислення усіх витрат і спосіб
фінансування мають бути відкриті для громади у вільному доступі.
Громадське фінансування може також застосовуватися для
фінансування компанії за рахунок продавання малих частин підприємства
широкому колу покупців. Цей тип краудфандингу нещодавно привернув
особливу увагу американських посадових осіб. У квітні 2012 року
президент США Барак Обама підписав новий закон під назвою JOBS Act
(Jumpstart Our Business Startups Act)[en], який дозволяє стартап-компаніям
збирати до $1 млн. шляхом краудфандингу, без подання паперів та
реєстрацій на продаж акцій, як це застосовувалось раніше.
Підприємець, який прагне використовувати краудфандинг (наприклад,
для стартового капіталу), зазвичай використовує інтернет-спільноти, щоб
випросити невеликі суми грошей від осіб, які, як правило, не є професійними
фінансистами. Діапазон варіацій досить широкий, наприклад:
  Збирання грошей у людей без жодної прямої матеріальної віддачі
тим, хто пожертвував певні кошти. Цей вид фінансування існує вже
досить довго, у тому числі підтримка митців та благодійний фандрейзинг.
Інколи використовується поріг пожертвувань, за якого усі пожертвування
скасовуються, якщо сума пожертвувань не перетнула встановленого
мінімального порогу до кінцевої дати збору грошей.
 Інший вид передбачає публічне висвітлення імені
жертводавця/грантодавця в подяку за надані гроші. Найкращий приклад
це «Сторінка на мільйон доларів» (The Million Dollar Homepage[en])
 Можна брати гроші у позику (мікрофінансування)
 Може бути запропонований квазі-акціонерний капітал, але жодна
така схема не повинна підпадати під жодні фінансові положення, що
стосуються первинного розміщення акцій.
 Простий інвестиційний акціонерний капітал. Коли кілька сторін
залучені, це може вимагати багато роботи, тому є платформи, щоб це
полегшити.
 Підхід, за якого теж існує поріг пожертвувань як і в першому
варіанті, але тут існують винагороди в обмін за подарунки чи
пожертвування[4].
Однією з проблем розміщення нових ідей на краудфандингових сайтах,
може бути відсутність або недостатність захисту інтелектуальної власності з
боку самих сайтів. Щойно ідея розміщена, вона може бути скопійована. Ця
проблема вирішується завдяки завчасному заповненню усіх патентних
документів, а також завдяки використанню авторських прав (копірайту)
і торгової марки. Також слід використовувати нову форму захисту, яка
підтримується Всесвітньою Організацією із захисту інтелектуальної
власності і називається творчий штрих-код.
Прихильники краудфандингу стверджують, що він допомагає
хорошим ідеям, які не відповідають формам традиційного
сприйняття фінансистів, пробитися й отримати гроші завдяки мудрості
натовпу. Якщо проєкт втягнувся, тобто стартував збір коштів, то це для
підприємця означає ще більше шансів на успіх, адже його потенційні
майбутні клієнти долучаються до творення бізнесу й, на додачу до цього,
рекламують проєкт з уст в уста. Недоліком є лише те, що ідея мусить бути
повністю розкритою на сайті, аби отримати підтримку людей, тому вона є
вразливою до викрадення та перехоплення конкурентами.
Найпопулярніші краудфандинг-платформи
 Kickstarter, США
Сайт фінансування творчих проєктів за схемою краудфандингу.
Kickstarter фінансує різноманітні проєкти, у 13-ти
категоріях: мистецтво, комікс, танець, дизайн, мода, фільми і відео,
їжа, відеоігри, музика, фотографія, видавництво, технологія, театр.
 Ulule, Франція
З моменту свого заснування в 2010 році Ulule допомогла зібрати кошти
для більш ніж 4900 творчих, інноваційних або громадських проєктів з 67 %
ймовірністю успіху. Ulule став першою платформою, яка давала можливість
збирати гроші двома способами: менеджер проєкту міг виставити суму,
необхідну для реалізації проєкту, або влаштувати попередній продаж товару
(послуги).
 Crowdculture, Швеція
Цікавим на цій платформі спільнокошту є метод фінансування.
Crowdculture може залучати гроші і приватних інвесторів, і кошти з
державного фонду (частина культурного бюджету країни). Частка державних
коштів залежить від кількості голосів, набраного проєктом серед учасників
платформи.
 Goteo, Іспанія
Ця платформа не лише для спільного збору коштів на суспільно
значущі проєкти, але і для їх подальшої спільної реалізації. Goteo також має
унікальну методику фінансування в два тури, кожен з яких триває 40 днів.
Завдання першого туру – зібрати мінімально необхідну суму для запуску
проєкту. Під час другого туру збирають оптимальну суму грошей для
удосконалення проєкту.
 Derev, Італія
Це найвідоміша інтерактивна платформа в Італії для впровадження
соціальних інновацій. Derev дає можливість не тільки збирати кошти для
проєктів, а й підписи для петицій, замовляти телеефір для трансляції
звернень або інтерв'ю.
 Wemakeit, Швейцарія
Найбільша платформа Швейцарії для творчої індустрії. Крім того,
Wemakeit підтримує також некомерційні організації, фінансуючи їх проєкти і
допомагаючи розвивати їх спільноти. За останні два роки Wemakeit
допомогла запустити 550 проєктів на загальну суму 4 мільйони
швейцарських франків.
 Вулик (Ulej) і Талакакошт (Talaka), Білорусь
Прогресивні світові тенденції досягли також Білорусі. «Вулик» і
«Талакакошт» дозволяють збирати кошти на будь-які благі цілі, але поки
найбільш популярним є соціально-культурний напрямок і все, що пов'язано з
національно-культурною ідентичністю.
Краудфандинг в Україні . Краудфандингові-платформи
 Спільнокошт, створений київською спільнотою Велика ідея (ГО
«Ґараж Ґенґ»). Сайт має україномовний інтерфейс та працює з 2012 року.
Biggggidea націлена на розвиток сильного і відкритого суспільства, на
реалізацію бажаних системних змін. На платформі «Спільнокошт» збирають
кошти на проєкти у сфері освіти, охорони здоров'я, літератури, музики,
журналістики та наукових досліджень.
 На-Старті (інколи: На-Стартє) (Na-Starte), створений одеською IT-
компанією. З 2014–2017 сайт мав винятково російськомовний інтерфейс, з червня
2017 – україномовний та російськомовний. Працює з 1 лютого 2014 року.
 Краудфандингова платформа, головною метою якої, є розвиток культурних
ініціатив та інновацій в Україні. Найбільшим успіхом платформи поки що є збір
коштів на початку 2017 року на повнометражний фільм «Одеський знайда»
 (рос. "Одесский подкидыш") від режисера Георгія Делієва (зібрано 3,7 мільйонів
гривень з необхідних 3 мільйонів гривень).
 GoFundEd, створений громадською організацією Центр
інноваційної освіти «Про. Світ».
Платформа створена для реалізації освітніх ідей. Авторами проєктів
здебільшого виступають вчителі, учні та громадські активісти.
 Популярною практикою деяких стартап-шкіл, є допомога в
підготовці проєкту для розміщення на краудфандинговому-майданчику.
Першою школою, що заявила про власного краудфандингового
майданчику StartEra, є Tech StartUp School – стартап-
школа заснована Львівською політехнікою
Українські проєкти, що зібрали кошти за допомогою
краудфандинг-майданчиків
 Petcube – гаджет для дистанційного спостереження за домашніми
тваринами (зібрано $251 тисячу);
 LaMetric – універсальний годинник, що окрім часу показує іншу
корисну інформацію з Інтернету (зібрано $370 тисяч);
 iBlazr – спалах для смартфонів (зібрано $56 тисяч);
 FORCEemotion – розумний браслет, що відслідковує фізичний
стан;
 Phonster – кобура для телефону;
 KrakenFix – кріплення для лиж, сноубордів або лонгбордів, що
дозволяють зручно носити їх на плечах (зібрано $10 тисяч)
 GreenNanny – пристрій, що забезпечує індивідуальний полив
рослин;
 Planexta – розумний браслет, що відслідковує емоційний стан;
 GearEye – система пошуку загублених речей.