Семінар № 1

“Івент (подієві) комунікації”

1. Поняття івенту / івент (подієвої) комунікації. «Псевдоподія» як
івент
З англійської мови поняття event перекладається як подія, надзвичайне
явище, значний факт, випадок, пригода, наслідок, захід (у значенні прийом,
вечір).
Д-р Джо Голдблатт, один з event-гуру, визначив заходи (special events)
так: “Захід - унікальний відрізок часу, що проводиться з використанням
ритуалів і церемоній для задоволення особливих потреб”.
Захід - це вид людської діяльності, що передбачає зустріч і взаємодію
різних людей, обмежений за часом і пов'язаний з реалізацією загальних цілей.
Event – це дещо, заплановане у визначений проміжок часу, у визначеному
місці, з визначеною цільовою аудиторією та метою. Таким чином, елементами
івенту є час, місце, цільова аудиторія та мета.
Науковці Британського центру івент-менеджменту розглядають івент як
проект, який проходить наступні стадії: ініціація або розробка ідеї, планування,
організація, проведення, етап після івенту й аналіз ефективності.
Х. Пієлічаті та Дж. Елз у своїй науковій праці «Проектний івент-
менеджмент» (Events Project Management) використовують наступне
визначення івенту: «Івент – це комплекс за-ходів щодо організації події, що має
визначений дедлайн, апелює до аудиторії та замовників. Така подія зазвичай
включає залучення публіки, тоді як проект не обов’язково міститиме таку
складову.
Подієві комунікації є різновидом соціокультурних комунікацій і
реалізуються у символічних і ритуальних діях. Одним із ефективних типів
цього виду комунікацій є спеціальні події, історія розвитку яких починається з
ритуалів первісних людей, котрі дозволяли їм налагодити комунікацію зі світом
природи та тварин. У сучасних підходах до організації та проведення події
збереглися ці кроки, які дозволяють встановити комунікацію між певними
групами. Усі структурні елементи події є символічним повідомленням, у якому
втілюється концепція заходу, в аудиторії виникають певні асоціації й емоції.
Український дослідник Г. Г. Почепцов підкреслює вагомість впливу подій
на аудиторію. Він зазначає, що люди більш довіряють подіям, ніж її
вербальному опису, який викликає питання стосовно правдивості або хибності
повідомлення. Подія є не тільки повідомленням, але й дійсністю, та люди не
замислюються, що вона може бути чітко продумана й організована
У. В. Ільницька вважає, що сенс подієвої комунікації полягає у плануванні
«не однієї, а низки подій (ланцюжка перформансів), які заздалегідь
узгоджуються, класифікуються, систематизуються та становлять основу
«сценарію» («подієвого ряду»), що має свою композицію та драматургію».
На офіційному сайті міжнародної організації Міжнародне співтовариство
організації заходів (International Special Events Society) різноманіття івентів
розподілено на чотири типи : корпоративні, ярмарки або фестивалі, гала-
концерти або фандрайзери, приватні соціальні заходи.
Українська дослідниця В. Є. Данилова пропонує класифікацію
спеціальних подій, які розрізняються за: основою (природні або спеціальні);
цільовою аудиторією (внутрішньою або зовнішньою); масштабом
(транснаціональні, регіональні, міські, особисті); цілями (інформаційні,
іміджеві, комерційні, ділові, навчальні, політичні, розважальні, культурні,
благодійні).
Для уявлення ж про суто «піарівський характер» івентів використовується
також поняття «псевдоподія» (термін американського історика та соціолога
Деніела Джозефа Бурстіна) для позначення того дійства, що є штучним та
спеціально розпочатим саме для того, щоб зіграти роль інформаційного
приводу, залучити увагу ЗМІ, вийти на порядок денний й викликати громадське
обговорення. Те, що ззовні (для стороннього спостерігача) видається як подія з
життя – може бути заздалегідь продуманим кроком, придуманим креативним
маркетинговим чи політичним технологом.
Теоретики паблік рілейшнз, починаючи з самого Д. Бурстіна, наводять
такі PR-переваги «псевдоподій:
Вони драматизовані й тому жваво запам’ятовуються;
Вони швидше поширюються й одержують суспільний розголос;
Вони стають темою загальних розмов, а обізнаність про них
перетворюється для обивателя на показник «продвинутості»;
При бажанні їх можна повторити, посиливши, таким чином, враження від
них;
Вони можуть плодити інші «псевдоподії».
Для ініціаторів та головних учасників «псевдоподії» є засобом
персонального пабліситі – популяризації («розкручування») та непрямої
реклами. Сьогодні достатньо популярним для позначення тих «псевдоподій», а
також публічних заяв (особливо з розряду «сенсації / скандали»), які
дозволяють комусь «пропіаритися», є слівце «хайп».
2. Властивості та переваги івент-комунікації. PR-функції івентів .
Івент-комунікація має ряд переваг, які роблять її ефективним інструментом
для досягнення цілей комунікації:
 Висока ефективність. Івент-комунікація може бути дуже ефективною в
досягненні цілей комунікації, таких як підвищення обізнаності,
формування ставлення та спонукання до дії.
 Широкий охоплення. Івент-комунікація може охоплювати велику
аудиторію.
 Вплив на емоції. Івент-комунікація може впливати на емоції аудиторії,
що може призвести до більш сильного залучення та запам'ятовуваності.
 Позитивна репутація. Івенти часто сприймаються як позитивний досвід,
що може позитивно вплинути на репутацію організації.
Івент-комунікація може бути використана для досягнення широкого
спектру цілей комунікації. Вона може бути використана для:
 Підвищення обізнаності про продукт або послугу.
 Формування позитивного ставлення до бренду.
 Популяризації події або заходу.
 Сприяння обміну інформацією та ідеями.
 Створення спільноти.
 Збільшення продажів.
Івент-комунікація - це потужний інструмент, який може бути
використаний для досягнення різних цілей комунікації. Вона є ефективним
способом взаємодії з аудиторією та створення позитивного досвіду.
3. Івент-маркетинг, маркетингове призначення івент-комунікації та
різних івентів
Івент-маркетинг (подієвий маркетинг) − вид інтегрованих маркетингових
комунікацій, що являє собою комплекс заходів, направлених на просування
бренда у внутрішньому та/або зовнішньому маркетинговому середовищі
шляхом організації спеціальних заходів.
Завдяки івент-маркетингу:
 відбувається побудова успішного бренда.
з’являється привід для створення PR-кампанії
яскравий запуск продукту на ринок, який залишається в пам’яті
споживача
імідж компанії стає керованим
марка просувається завдяки просуванню події-бренда
формуються групи лояльних споживачів
просуваються товари імпульсного попиту
підвищується продаж у довгостроковому періоді
формується команда однодумців серед співробітників
Різні типи івентів можуть мати різні маркетингові цілі. Наприклад,
корпоративні заходи, такі як конференції та виставки, часто використовуються
для просування бренду та продукту. Розважальні заходи, такі як концерти та
спортивні змагання, часто використовуються для залучення клієнтів і створення
позитивного іміджу бренду.
При виборі івенту для досягнення маркетингових цілей важливо
враховувати такі фактори, як:
Цільова аудиторія. Який тип аудиторії ви хочете залучити?
Маркетингові цілі. Які маркетингові цілі ви хочете досягти?
Бюджет. Скільки ви можете витратити на івент?
Івент-комунікація є потужним інструментом маркетингу, який може бути
використаний для досягнення різноманітних маркетингових цілей. При
правильному плануванні та реалізації івенти можуть бути ефективним
способом підвищити обізнаність про бренд, створити позитивний імідж бренду,
залучити клієнтів та сформувати відносини з клієнтами.
4. Класифікації івентів / заходів. Переваги різних івентів для
організаторів та для аудиторій
Івенти-заходи та їх результати

Тип заходу Результати для Результати для

учасників організаторів

Для преси Одержання найбільш Залучення уваги

актуальної та достовірної преси
Прес-конференції
інформації «з перших рук»
Публікації
Прес-тури
 PR-підтримка
Позиціонування
компанії як лідера
Антикризові дії
Виїзні заходи Одержання Збільшення обсягів
інформації про новинки продаж
Презентації
Одержання особливих Підвищення
Заходи зі
умов для покупок лояльності існуючих
стимулювання збуту
клієнтів та партнерів
Залучення нових
клієнтів та партнерів
Розважальні Розваги Підвищення
лояльності
Корпоративні свята Спілкування
співробітників
Внутрішньо- Зміцнення зв’язків в
Залучення уваги
корпоративні заходи для середині колективу
преси
розвитку командного духу
Урочисті Формування традицій Підвищення
власного статусу
Бенкети, фуршети Спілкування
Ювілеї Підтримка статусу
Прийоми VIP-гостей
Благодійні Можливість Демонстрація
допомогти нужденним соціальної
Благодійні обіди,
відповідальності
концерти Розваги
Можливість
Акції зі збору коштів Спілкування
допомогти нужденним
Залучення уваги
преси
Масові Розваги Залучення туристів,
спонсорів
Міські свята Спілкування
Підтримка
Фестивалі
культури
Виставки
Демонстрація
концерти соціальної
відповідальності
Спортивні Визнання досягнень Масова непряма
реклама
Змагання Розваги
Залучення туристів
Демонстрація
соціальної
відповідальності
 Спираючись на місце преси у івентах, існує наступне розмежування:
1) Заходи для преси (інструмент медіарілейшнз, що відноситься до групи
активного інструментарію – на противагу такому інструменту, як матеріали для
преси): тут цільовою аудиторією та групою громадськості є самі журналісти,
які й запрошуються.
Типові заходи для преси:
 Брифінг – «акція однієї новини»: коротка зустріч офіційних осіб з
представниками ЗМІ, на якій повідомляється новина, викладається позиція з
певного питання, тобто, робиться коротка заява;
 Прес-конференція – організована зустріч журналістів багатьох ЗМІ з
представниками установ, компаній, організацій або окремими персонами;
 Прес-тур – екскурсія, організована для журналістів з метою залучення
уваги до регіону, проекту, підприємства;
 Прес-ланч – захід з декількома спікерами без програмної заяви, що
передбачає неформальне спілкування керівництва організації з журналістами в
дружній атмосфері;
 Інтерв’ю – бесіда споук-персони організації з журналістом у форматі
запитань та відповідей для подальшого опублікування; види інтерв’ю:
а) протокольне; б) інтерв’ю-факт; в) інтерв’ю-думка; г) портретне інтерв’ю.
2) Заходи за участю преси – всі інші спеціальні заходи, де журналісти
забезпечують мас-медіасупровід, а цільовими аудиторіями виступають інші
групи громадськості.
 Джерела
1. Дергачова Г. М. Івент-Менеджмент. Навчальний посібник.,., КПІ ім.
Ігоря Сікорського, Електронне мережне навчальне видання, м. Київ 2022р. –
99с.
URL:https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/51203/1/Event
%20management_konspect.pdf
2. Скалацька О.В. Подієва комунікація: особливості використання
соціальних мереж. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія:
Філологія. Журналістика. Том 32 (71) № 1 Ч. 3 2021р. С. 289-293
URL:http://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/1_2021/
part_3/49.pdf
3. Сирота Л. Б. Особливості та дискусійні аспекти понять подія та івент.
Культура і сучасність : альманах. 2021. № 1. С. 223-227
URL:https://elib.nakkkim.edu.ua/bitstream/handle/
123456789/3989/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE
%D1%82%D0%B0%20%D0%9B.%20%D0%91.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE
%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE
%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%
81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96.pdf?
sequence=1

4. URL: business-inform-2020-8_0-pages-203_210.pdf