Загальна характеристика економічного становища

США — лідер світової економіки, країна, яка за рівнем та масштабами розвитку

значно випереджає будь-яку з інших розвинених держав. За умов все більшої
глобалізації міжнародної економіки показники ділової активності всередині США є
"барометром" для світової економіки, безпосередньо впливають на рух циклу та
зміни стану національних економік. Розвиток економічних процесів у Сполучених
Штатах Америки є одним; з головних генераторів зрушень в економіці усього світу.

На початку 90-х років частка США у сукупному ВВП світу становила 25 %, частка
Японії — відповідно 16 % та частка €С — 25 %. США виробляють найбільше у світі
товарів і послуг. Найближчі партнери суттєво поступаються їм. Так, ВНП Японії у
поточних цінах і валютних курсах на ту ж дату становив приблизно половину, а
ФРН — одну третину американського обсягу ВВП.

США посідають перше місце у світі за обсягом промислового виробництва, мають

найбільше у світі високоефективне сільське господарство. Майже половина
світового експорту зерна припадає на Сполучені Штати Америки.

Причини, що зумовили економічні досягнення країни, економісти Умовно ділять на

дві групи. Перша — пов'язана з певними особливостями історичного розвитку
США. Друга група об'єднує причини

або чинники, що є результатом сучасної політики макроекон°мічяо-го регулювання

До чинників, що стимулювали економічний розвиток Сполучених Штатів в

історичному контексті, належать:

•    наявність значних природних ресурсів І сприятливих кліма

тичних умов. За оцінками, на США припадає 20 % світових запасі?
мінеральних ресурсів. А багатство та різноманітність кліматичних
умов дає змогу вирощувати у країні майже весь спектр рослинної
сільськогосподарської продукції; від жита до цитрусових;
•    основну частину населення Сполучених Штатів складали
мільйони переселенців з Інших країн, яких свого часу приваблюва
ли сюди землі, відносно високий рівень заробітної плати та інших
доходів. За психологічним типом це були переважно тверді ду
хом люди, готові до важкої праці і труднощів, соціально активні;
•    значний, постійно зростаючий споживчий ринок спричинив
розвиток масового виробництва, яке швидко стало основою еконо
мічного зростання, стимулюючи розвиток відповідних базових га
лузей, що сприяли формуванню прогресивної структури національ
ної економіки країни. У деяких галузях масове виробництво було
створене ще на початку XX століття. Так, ще у роки Першої світо
вої війни США виробляли більше ніж мільйон легкових автомобілів
(у 1916 р. — більше ніж 1,5 млн шт.);
•    на розвиток американської економіки не мали негативного
впливу світові війни. їхня роль була швидше позитивною, н*ж на*
впаки. Так, за 1939—1944 pp. ВВП США збільшився на 93 %, а
промислове виробництво у 2,4 раза;
•    економічному зростанню в країні сприяла традиційно існую
ча тут свобода економічної діяльності, захист і підтримка конку
ренції. Як відомо, антитрестівське законодавство у Сполучених
Штатах було започатковане ще наприкінці XIX століття;
•    ще одним з чинників економічного зростання у США можна
вважати специфічно американський культ підприємниці8^ Щ°
міцно і традиційно закладений у суспільну свідомість, рідмігна
особливість психології американського суспільства — прагнення
до успіху. Це та мотивація, що змушує людей напружено рчитися,
працювати, підвищувати кваліфікацію та свій статус і, загЗлом> —
власний І суспільний добробут.
Отже, економічна модель США, яка сьогодні більшістю е#сае&І'ІВ визнається
однією з найбільш ефективних, характеризується мінімальним регулюванням
підприємництва, приватизовано10 ИР°' мисловістю, низькими торговельними
бар'єрами, стабільно*0 монетарною політикою, низькими податками. Саме
сприятливій інвестиційний клімат дає змогу Сполученим Штатам бути на ісрок по-

переду інших держав світу, коли йдеться про нові технології, що, своєю чергою,
забезпечує конкурентоспроможність американської економіки.

Серед найважливіших чинників, що забезпечують Сполученим Штатам роль

лідера у сучасному світі, виділяють:

•    їхню перевагу над іншими країнами за масштабами та ба

гатством ринку;
•    ступінь розвитку ринкових структур;

' рівень науково-технічного потенціалу;

•    потужну систему зовнішньоекономічних зв'язків у торгівлі,

інвестиціях, банківському капіталі;
•    рівень продуктивності праці.

Надзвичайно висока місткість внутрішнього ринку забезпечує США особливе місце

у світовій економіці. Найвищий рівень ВНП у світі означає, що США витрачають
найбільше на поточне споживання та інвестиції. Важливим чинником, що
характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів порівня-
но з іншими країнами та наявність значного шару середнього класу, орієнтованого
на високі стандарти споживання. У США щорічно закладається будівництво у
середньому 1,5 млн нових будинків, продається більш ніж 10 млн нових легкових
автомобілів та велика кількість інших товарів довготермінового користування. 60 %
сімей у Сполучених Штатах мають річний дохід 40 тис. дол.

Промисловість США споживає приблизно третину усієї сировини, яку видобувають

у світі. Країна має наймісткіший у світі ринок машин та обладнання. На його частку
припадає більш ніж 40 % продукції машинобудування, що реалізується у
розвинених країнах. Одночасно США закуповують четверту частину експорту ма-
шин і обладнання.

У США на початку 90-х років склалася прогресивна структура національної

економіки, у якій переважає виробництво послуг. Його частка у ВВП — більше ніж
60 %, частка матеріального виробництва — 37 % і приблизно 2,5 % — продукція
сільського господарства.
Сполучені Штати мають найбільший у світі науково-технічний потенціал, який
сьогодні є вирішальним чинником динамічного розвитку економіки, та
конкурентоспроможність. Щорічно асигнування на НДДКР у США перевищують
аналогічні видатки Великобританії, Німеччини, Франції та Японії, разом узятих.

Американські корпорації міцно утримують першість у світі з таких напрямків НТП,

як виробництво літаків і космічних апаратів, надпотужних комп'ютерів та їх
програмного забезпечення, напівпровідників і новітніх потужних інтегральних схем,
лазерної техніки, засобів зв'язку, біотехнології. На США припадає більше

ніж половина значних нововведень всіх розвинених країн. У певному розумінні

США є головним "інкубатором" технічних нововведень для усього світу.

У 90-ті роки Сполучені Штати продовжують випереджати краї* ни Західної Європи

та Японію у найголовнішій для майбутнього сфері в галузі використання
комп'ютерів — у сфері підключення персональних комп'ютерів до Інтернету. Так,
за деякими даними, у Франції лише 15 % сімей мають комп'ютери, у США ця
цифра становить 35 %. 95 % американських шкіл і 3 % будинків підключені до
Інтернету. Останній показник у двічі перевищує аналогічний у Німеччині та
Великобританії та в 10 разів — у Франції.

Основою науково-технічного потенціалу США є наукові кадри. На початку 90-х

років загальна чисельність наукових працівників у Сполучених Штатах
перевищувала 3 млн чол. За даними, у 80-х роках у США на 10 тис. зайнятих
припадало 280 вчених та інженерів, в Японії — 240, у ФРН — 210, у
Великобританії — 190, у Франції — 165 чол.

Економічна потужність будь-якої економіки, й американської зокрема, базується на

високопродуктивній праці робітників. Переважаючі позиції США у світовій економіці
зміцніли у наш час завдяки суттєвому зростанню продуктивності праці в країні
починаючи з середини 90-х років. Так, за даними Міжнародної організації праці,
США є лідером серед провідних індустріальних країн світу за кількістю годин,
відпрацьованих одним середньостатистичним робітником у промисловості
протягом року — 1966 робочих годин за 1997 р. Середній робітник в Японії, який
ще кілька років тому працював більше, ніж робітник у будь-якій іншій країні світу,
тепер опинився на другому місці: у 1997 р. ним відпрацьовано 1889 годин.
Показники в західноєвропейських країнах виявилися ще нижчими. Наприклад, у
Франції сєредньостатистичний робітник у промисловості відпрацював у 1997 р.
1656 годин, в Німеччині — 1560, у Великобританії — 1730 год.

Аналіз ефективності роботи працівників знову свідчить про першість тут

американських робітників. Один середньостатистич-пий працівник у США за рік
виробляє товарів на 50 тис. дол. США. Працівник у Японії — на 40 тис. дол.
Працюючі західноєвропейці у середньому виробляють за рік товарів: у Німеччині
— на 46 тис. дол. США, у Франції — приблизно на 46 тис. дол., у Фінляндії — на 40
тис. долАналогічна картина спостерігається й в аграрному секторі. Американські
фермери досягли найвищої у світі продуктивності праці. Якщо один зайнятий у
сільському господарстві найменш розвинених країн ледве може прогодувати себе
й свою сім'ю, то в Японії

один фермер здатний прогодувати 14 чоловік, у Західній Європі — 19 чоловік, а в

США фермер забезпечує потреби у сільськогосподарській продукції 59 чоловік.