ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І.ПИРОГОВА

«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на методичній нараді кафедри
ортопедичної стоматології
Завідувач кафедри
доц. Беляєв Е. В.
«27» серпня 2021р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна Ортопедична стоматологія

Тема заняття 6 Ггатологічні принципи налаштування
артикулятора
Курс V
Факультет Стоматологічний

Вінниця 2021
1. Цільові завдання.
- Ознайомитися з визначенням та призначенням артикулятора.
- Класифікувати рухи в артикуляторі.
- Засвоїти суглобний механізм артикулятора.
- Встановлення співвідношень в артикулятор.
- Ознайомитися з умовами установки моделей в артикулятор.
- Оцінка співвідношень щелеп при розгляді анатомічної будови СНЩС .
- Визначення висоти оклюзії.
- Визначення відносного фізіологічного спокою.
- Робочий, латеротрузійний рух нижньої щелепи.
- Ознайомитися з робочою направляючою функцією нижньої щелепи.

2. Зміст теми.

Артикулятор - це пристрій , що застосовується для для відтворення рухів

нижньої щелепи пацієнта.
Він призначений для вивчення статичної та динамічної оклюзії зубних рядів
на моделях , а також використовується при проведенні великих реставрацій
зубних рядів і виготовленні різних конструкцій протезів, при плануванні та
проведенні ортодонтичного лікування, інших втручань, що потребують оцінки
співвідношення щелеп в динаміці.
Виконання реставраційних робіт в артикуляторі можливе за умови наявності
знань основ гнатології у лікаря та зубного техніка.
Всі рухи в артикуляторі виконуються з вихідної центричної позиції. При
центрованій шарнірної вісі оберту в артикуляторі можлива імітація тільки
шарнірних рухів. Крім суглобного механізму в артикуляторі велике значення
має різцева підставка. На ній встановлюється різцева площина , яка виконує
роль сагітальної та трансверзальної різцевої направляючої при відтворенні
різцевого шляху.
В артикуляторі в залежності від поставлених завдань моделі щелеп
установлюють в наступному співвідношенні: центральна і звична оклюзія
( множинна інтеркуспідація).
Установка моделей в артикулятор можлива лише при закритому
центруванні. При цьому суглобний механізм артикулятора повинен бути
наведений до певного положення, індивідуального для кожного типу
артикулятора.
Для більшості артикуляторів фірми Girrbach встановлюється сагітальний
уклін суглобного механізму 30-35° , кут Беннетта 0-15° і різцевий стержень
встановлюється на різцевій площині (0°).
 Для розуміння механізму регулювання суглобного та різцевого блоків
артикулятора необхідно мати на увазі структурні і функціональні особливості
зубощелепної системи , оскільки рефлекторні та довільні рухи нижньої щелепи
регулюються нервово-м’язовим апаратом.
Скронево-нижньощелепний суглоб забезпечує дистальне фіксоване
положення нижньої щелепи по відношенню до верхньої та створює
направляючі площини для руху нижньої щелепи вперед, в сторони, вниз в
межах границь її руху.
Коли суглобні головки розташовані в самому верхньому середньо
сагітальному вільному положенні , нижня щелепа може вільно обертатися
навколо нерухомої термінальної горизонтальної шарнірної вісі. Таке положення
щелеп називають центральним співвідношенням , а положення суглобних
головок – центристським.
Коли функції суглобів і зубів знаходяться в стані гармонії , відбувається
оптимальне функціонування нервово-м’язового апарату. При нормальній
функції жувальної системи жувальні м’язи працюють злагоджено . Це дозволяє
нижній щелепі виконувати довільні та рефлекторні рухи в певних межах. Зуби
утворюють направляючі площини для руху нижньої щелепи вперед і в сторони
в межах контактів між зубами. Порушення такого контакту може
перешкоджати стабільному змиканню щелеп чи заважати плавному
артикуляційному переміщенню. В результаті може порушитися функціонально
погоджена діяльність нервово-м’язового апарату.
Повний комплекс рухів нижньої щелепи ,направлених зубами і суглобами ,
слід розглядати в сагітальній, горизонтальній і фронтальній площинах.
В сагітальній площині можна визначити наступні положення щелепи:
- Центральне співвідношення;
- Положення відносно фізіологічного спокою;
- Центральна оклюзія ;
- Звична оклюзія.
В положенні центрального співвідношення нижня щелепа обертається
навколо нерухомої горизонтальної вісі , що має назву «термінальна вісь
оберту». При оберті суглобних головок навколо термінальної вісі серединна
точка нижніх різців описує дугу довжиною біля 20-25 мм. Ця траєкторія руху
має назву термінальної дуги закриття. Термінальну шарнірну вісь оберту можна
зареєструвати клінічно . При цьому суглобні головки займають центричне (
заднє невимушене положення) в суглобі. Це найбільш фізіологічно сприятливе
положення суглобних головок.
При позамежному відкриваючому русі нижньої щелепи суглобні головки
починають висуватися вперед. Серединна точка нижніх різців при цьому
перестає обертатися навколо термінальної осі , а нижня щелепа виходить з
положення центрального співвідношення. Довжина дуги при максимально
відкриваючому русі складає 40-50 мм.
Центральна оклюзія – це таке змикання зубних рядів, при якому має місце
максимальна кількість зубних контактів. При центральній оклюзії нижня
щелепа займає центральне положення в черепі . В деяких випадках ЦО
центричне положення суглобних головок співпадає з множинною
інтерскупідацією зубних рядів. Це положення можна розглядати як центральну
оклюзію.
Звична оклюзія – індивідуальне положення змикання , набуте шляхом
пристосування в результаті руйнування та втрати зубів, зміни положення зубів,
протезування та реставраційного лікування.
У пацієнтів без суттєвих порушень функції жувальної системи в цілому немає
необхідності виправлення звичної оклюзії.
Висота оклюзії – це відстань між двома довільно вибраним точками на
обличчі вище та нижче губ у стані, коли зуби зімкнуті в положенні центральної
оклюзії.
Висота відносного фізіологічного спокою – це відстань між тими ж точками в
стані мінімальної активності жувальних м’язів. В положенні відносного
фізіологічного спокою контактів між зубами – антагоністами немає.
Відстань між жувальними поверхнями в положенні спокою має назву
міжоклюзійного простору ( 2-4 мм).
При виготовленні повних знімних протезів рекомендується формувати
контакти на зубах неробочої сторони. Таку оклюзію називають збалансованою
оклюзією.
Передня напрямна функція здійснюється різцями та іклами і має назву
«різцевий шлях». Суглобний шлях здійснює дистальний направляючий
компонент. При русі в горизонтальній площині серединна точка нижніх різців
формує траєкторію , що нагадує головку стріли чи дуги. ЇЇ називають готичною
дугою.
Розташування оклюзійної площини на моделях в артикуляторі може
імітувати середній рівень жувальної поверхні по відношенню до горизонталі, в
зв’язку з чим загіпсовку моделей в артикулятор можна здійснювати у
відповідності з середньоанатомічними орієнтирами по маркуванню на
вертикальних стійках і опорному різцевому штифті.
Більш точним буде гнатологічне положення моделей в артикуляторі , яке
сформоване переносом лицьової дуги.
Практична робота з артикулятором.

Кут нахилу сагітального суглобового шляху

Відкриваємо усі замки артикулятора, щоб мати вільний доступ для
налаштування параметрів. Для встановлення кута сагітального суглобового
шляху нам потрібен протрузійний регістрат.
 Відкриваємо замок суглобового механізму.
 На модель нижньої щелепи накладаємо регістрат.
 Прикладаємо до регістрату верхню модель дивлячись за тим, щоб голівка
артикулятора не випала.

Щоб встановити кут, повертаємо цілою коробкою і знаходимо момент, в якому

голівка торкається до білої прокладки. Закручуємо гвинт, що затискує коробку.
Після установки лівої сторони ту ж дію виконуємо для правої сторони (Див.
наступні 3 картинки).
Коли гвинти затиснуті з обох боків, ми знімаємо показники кута сагітального
суглобового шляху нашого пацієнта. Бачимо що вони різні з правого і лівого
боку. І відрізняються від середньоанатомічної норми в 35° . Правий бік 37°,
Лівий бік 36°.

Кут Бенетта
 Відкриваємо замок суглобового механізму.
 Відкручуємо верхні гвинти.
 На модель нижньої щелепи накладаємо регістрат.
 Прикладаємо до регістрату верхню модель дивлячись за тим щоб головка
артикулятора не випала. (див. наступні 4 картинки)
Щоб встановити кут Бенетта нам потрібен латеротрузійний регістрат.

Зуби змикаються лише на іклах.

Якщо ми зімкнули верхнє і нижнє ікла з лівого боку то встановлювати будемо
правий кут Бенетта. Регулятор верхнього гвинта закручуємо до легкого упору і
фіксуємо гвинт викруткою (див. наступні 3 картинки)
Ті ж дії повторюємо для правого боку.
Коли гвинти затиснуті з обох боків, ми знімаємо показання кута Бенетта.
Показання правого та лівого боків майже однакові і дорівнюють 14° і 15°. Вони
так само відрізняються від середньої прийнятої норми 10°. Усі індивідуальні
параметри пацієнта ми перенесли в артикулятор. Можемо тепер приступити до
подальшої роботи.

3. Уміння та навички, які необхідно набути в процесі виконання роботи:

- знати визначення, будову та застосування артикулятора;
- знати структурні і функціональні особливості зубо-щелепної системи;
- уміти класифікувати комплекс рухів нижньої щелепи;
- уміти виконувати основні операції на артикуляторі;
- уміти встановлювати співвідношення в артикуляторі;
- уміти оцінювати співвідношення щелеп при розгляді анатомічної будови
скронево-нижньощелепного суглобу ( СНЩС).

4. Теоретичні питання для визначення вихідного рівня знань.

 Артикулятор , призначення, будова , принцип роботи.
 Що таке множинна інтеркуспідація ?
 Умови установки моделей в артикуляторі.
 Визначення структурних і функціональних особливостей зубощелепної
системи.
 Комплекс рухів нижньої щелепи.
 Визначення рухів нижньої щелепи.
 Визначення звичної оклюзії.
 Що таке висота оклюзії.
  Визначення збалансованої оклюзії.
 Практичні навики роботи з артикуляторм.

Література.
1. В.А.Хватова. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии.
– Н.Новгород. – 1996. – 263с.
2. В.А. Хватова . Цитологические принципы в диагностике и лечении
патологии зубочелюстной системы.// «Новое в стоматологии». Спецвыпуск . –
2001. - №1 (91). – 96 с.
3. Грчэсс, Мэтьюс. Нормализация окклюзии. – М.: Медицина, 1986.- 290 с.
4. Ланг Н.П., Гипп А., Гендельмайер А. Моделювання окклюзионной
поверхности искусственных коронок, пломб и вкладок.- М.: Квинтэссенция,
1996. – 29 с.
5. В.Н. Трезубов, А.С.Щербаков, Л.М.Мишнев . Ортопедическая стоматология.
– С-ПБ.: Фолианг, 2002. – 41. – 59 с.
6. H.T. ShilJingburg, S. Hobo, L.D. Whitsett and oth. Fundamentals of Fixed
Prosthodontics// Quintessence Publ. Co, Inc., 1996. – P. 11 – 24.
7. Ulrich Lotzmann. Die Prinzipien der Okklusion. – Myunkhen. – 1992 . – Z.218
Інтернет – ресурс
1. http://dental-ss.org.ua/load/kniga_stomatologia/ortopedicheskaja/11
2. http://kingmed.info/knigi/Stomatologiya/Ortopedicheskaya_stomatologiya
Укладач : доц. В.В. Ковальчук