Петров Олександр Андрійович

Група 1ЗП
Сучасна світова лексикографія
Тема 5. Етапи лексикографічної діяльності. Ідеологічний аспект словника

1. Вироблення концепції словника, тобто визначення мети його створення, майбутніх

користувачів, способів його використання, інформаційної галузі, яку словник
відображає, та ін.
2. Вироблення системи вимог до зовнішніх параметрів словника: обсяг словника, його
поліграфічне оформлення та ін.
3. Вироблення системи вимог до внутрішніх параметрів словника: визначення
характеру реєстрових одиниць, метамови, структури, характеру додатків, індексів,
наявність ілюстрацій, різновиди словникової інформації.
Створення лексикографічної бази: визначення текстів для розписування, створення
інструкцій для розписувачів, створення картотеки, визначення формату
лексикографічної картки.
Укладання попереднього реєстру.
Експериментальне дослідження семантики описуваних одиниць (розмежування
значень, робота з носіями мови, тести).
Узагальнення експериментальних даних, вироблення форми тлумачень, відбір
перекладів, перевірка доцільності вибраної метамови для даного різновиду словника.
Призбирування та систематизація додаткового матеріалу про кожну одиницю
реєстру.
Оформлення словникових статей, перевірка доцільності запланованої структури
статті, оформлення значень та відтінків значень (у тлумачному словнику), наведення їх
відповідників у перекладному словнику, кількість та характер ілюстративних прикладів,
система умовних позначок і ремарок.
Системний аналіз укладеного словника, внесення необхідних змін, перехресних
посилань, внесення змін у структуру словникової статті, якщо необхідно.
Оформлення словника в цілому, включаючи додатки, індекси та інші допоміжні
показники.
Перш ніж приступати безпосередньо до укладання словника необхідно чітко
визначити:
1) мету його створення,
2) майбутніх користувачів,
3) способи використання.
Макетування словника – останній етап його укладання, але інколи на цьому етані
доводиться вносити зміни в структуру словникових статей, у тлумачення чи переклад
значень, оскільки загальна картина всього матеріалу дозволяє виявити помилки й
недоречності.
В основі будь-якого словника має лежати певна концепція, чи, кажучи простіше, у
словнику мусить бути втілено певну систему наукових поглядів щодо його ідеї
створення, мети й завдання, структури, принципів відбору описуваних у ньому
одиниць, засади лексикографування базових словникових одиниць, так само як і різних
аспектів цих одиниць.
Емпіричною базою словникової праці можуть бути:
а) попередньо укладені словники, якщо такі є;
б) картотеки прикладів, або лексична картотека;
в) електронний текстовий ресурс – корпус текстів, коли йдеться про останнє
десятиліття XX ст. – початок XXI ст.
Лексична картотека – це сукупність лексичних карток із заголовковим словом, до
якого подано фрагмент тексту, що ілюструє вживання заголовкового слова з тим чи тим
значенням, і паспортизацією, чи інформацією про те звідки виписано цей фрагмент
тексту.
Текстовий корпус – перетворена на електронну форму, стандартно організована,
програмно опрацьована, репрезентативна вибірка текстів природної мови, призначена
для лінгвістичного аналізу й технологічного застосування.
Подання бгатослівних конструкцій у словниковій мікроструктурі можливе двома
способами, залежно від його типу: субреєстрова одиниця чи ілюстрація. Якщо йдеться
про субреєстрову одиницю, то для її виокремлення у мікроструктурі передбачено
систему символів – трикутник, ромб, квадрат.
Концепція словника є надзвичайно важливою складовою як лексикографії загалом, так
і словникарства зокрема.
Для лексикографії – це теоретичний конструкт майбутнього словника, що ґрунтується
на певній мовній теорії, покликаній якомога адекватніше описати певний сегмент мови
або лексичний рівень мови загалом. І зазвичай, якщо концепція репрезентує теорію, є
теорією, належить до компетенції лексикографії як теорії словникарської справи, то
словникарство є практикою, а для практичного укладання словників на основі
концепції пишуть інструкцію, яка і слугує інструментом, за допомогою якого уже на
практиці укладають той чи той словник.
Тому будь-який словник, що претендує на своє місце у національному словникарстві,
мусить базуватися на чітко сформульованій концепції, викладеній у проспекті
словника, а для потреб практичних – оформленій як інструкція. На цих трьох китах –
концепції, проспекті, інструкції – ґрунтується словникарство, чи то практика
укладання найрізноманітніших словникових праць.