Технічні правила складання

You might also like

You are on page 1of 23

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 4

ТЕМА 1. ТЕХНІЧНІ ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ

1. Відомості про технічні правила складання тексту.

2. Загальні правила складання.

3. Основні правила верстання.


1. Відомості про технічні правила складання тексту.

Додрукарська підготовка будь-якого видання включає два обов’язкові технічні процеси – комп’ютерне складання (раніше

вживали термін комп’ютерний набір) і верстання.

В епоху рукописної книги існували чіткі вимоги до переписувача рукописів. Наприклад, чітко було визначено кількість колонок

на сторінці, кількість рядків у колонці, кількість літер у рядку. Спершу між словами не робили проміжків. Особливі «священні»

слова типу Бог треба було писати тільки після того, як добре вмочити перо в чорнило.

Технічні правила складання стали формуватися з початком книгодрукування. Унормування цих правил припадає вже на ХХ ст.

Найзагальніше правило комп’ютерного складання таке: однакові одиниці потрібно складати уніфіковано у всьому тексті.
2. Загальні правила складання.

1. Написання термінів, назв, імен, умовних скорочень, одиниць виміру тощо повинні бути уніфіковані у всьому тексті.

А) Прізвище та ініціали оформляти за однаковим принципом.

Наприклад:

Сьогодні день народження Тараса Шевченка – українського поета, художника, мислителя. <…> 9 березня в Україні відбудуться

урочисті заходи та церемонії покладання квітів до пам’ятника Шевченку Т. Г. <…> Спадщина Т. Г. Шевченка як художника

налічує понад 800 творів. <…> За своє коротке життя Т. Шевченко настраждався чимало.

Б) Власні назви подавати однією транслітерацією.

Наприклад: 

Збірка творів української письменниці увійшла до переліку найочікуваніших книжкових новинок за версією видання «Нью-Йорк

таймс». Книжка англійською мовою буде видана за підтримки американського видавництва «Amazon Crossing».

Thibaut Courtois, що грає на дуже високому рівні, є основним, а ось між Альфонсом Ареоля й Андрієм Луніним залишитися повинен

був лише один.


В) Скорочення в тексті подавати однотипно. Водночас потрібно обрати і витримати один спосіб: або зі скороченнями, або без

скорочень.

Наприклад:

Новорічно-різдвяні свята у м. Луцьку відбуватимуться аж до 26 січня. <…> Традиційний для середини грудня міжнародний

джазовий фестиваль «Jazz Bez» відбудеться в Палаці культури міста Луцька 14–15 грудня.

У музеї Шептицького показали пам’ятні медалі та відзнаки ХІХ-ХХ ст. <…> Понад 670 різних предметів, зокрема цінні ювілейні,

пам’яткові та сувенірні медалі, медальйони, військові та урядові відзнаки й нагороди від середини XVII століття.

Правоохоронці наклали штрафи на суму 969 грн. <…> Збитки, завдані рибним запасом, склали 9 452 гривні.

Г) Використовувати уніфіковані знаки.

Наприклад:

Уперше за 90 років на Волині відбудеться міжнародний фестиваль «Райд Волинський автомобільний». <…> Згодом, у 1929 році,

на Волині створили “Волинський клуб автомобільний”, членами якого були як українці, так і поляки.

Перші плавальні приспособи на Стиру з'явилися, мабуть, як тільки територію Луцька стали заселяти люди. <…> На околицях

Луцька з возів сіль перевантажували на ком’яги і везли вниз за течією до Прип'яті і далі.

Ґ) Дотримуватися одного написання, якщо нова редакція правопису допускає варіативність.


Наприклад:

Історичний контент, підготовлений авторами виставки спростовує міти радянської  пропаганди <…> Історик зауважив, що

виставка є вагомою для повернення пам’яті про українське державотворення.

2. Не можна пропускати чи повторювати окремі елементи складання (тобто букви чи інші знаки). Якщо в слові помилково

повторено якусь букву, треба прибрати такий повтор. Так само треба прибрати помилково повторене слово. Якщо ж якесь слово чи

знак пропущені, то треба зробити вставку.

Наприклад:

Відомий телеведучй v переніс сердцевий напад.

3. Не можна заміняти одні знаки іншими:

А) замість апострофа ’ складати лапки ” (зв”язки з громадськістю);

Б) замість тире – складати дефіс - (Логіка - наука про правильне мислення);

В) замінювати римську цифру V на букву У (XУ ст.).

Г) знак відсотка складати через літери о і скісну риску (100 о/о) та ін.
4. При складанні в багатьох випадках треба ставити нерозривний проміжок. Його роблять, одночасно натискаючи клавіші

Ctrl+Shift+Проміжок. Нерозривний проміжок треба робити між тими сусідніми елементами, які під час верстання не повинні

опинитися в різних рядках, а саме:

 між ініціалами і між прізвищем та ініціалами: (Т. Г. Шевченко)

 між знаками №, § та цифрами: (№ 5, § 7)

 між цифрами та знаком градуса за шкалою Цельсія: (23 °С)

 між цифрами та знаком %: (98 % )

 між цифрами та одиницею виміру кг, см, м: (120 кг, 8 см, 5 м)

 між цифрами та словами рік (р.), століття (ст.): (2001 р., ХХ ст.)

 між пунктом перерахування а) б) в) або 1) 2) 3) та текстом, який далі йде в цих пунктах;

 в середині скорочень типу та ін., і т. ін., і под.


5. Щоб зробити новий абзац, треба натиснути клавішу Enter. Не можна робити абзац за допомогою кількох проміжків. Абзацні

відступи повинні бути однакові у всьому виданні. Це стосується і основного тексту, і допоміжного (приміток, додатків, виносок).

Абзацний відступ перед тире повинен бути однаковим у всьому тексті.

Наприклад:

– А які улюблені українські міста для виступів і чому?

– Найулюбленіша публіка – це, однозначно, Івано-Франківська область і Закарпаття. Там люди найкраще реагують на наші

шоу-програми. Вони чомусь відкритіші. Хоч волинську публіку ми любимо не менше (сміються. – Ред.)

6. Не треба робити проміжок після слова перед крапкою, двокрапкою, комою, крапкою з комою, знаком оклику, знаком питання.

Лапки і дужки від поставлених у них слів проміжком не відбивають.

Наприклад:

Змушувати дитину їсти ( погрозами, шантажем, криками, подарунками ) не можна. Їжа, яку з'їли без апетиту, нормально не

засвоюється, оскільки " неголодність " означає неготовність кишково-шлункового тракту до приймання їжі. 


7. Якщо перед лапками чи дужкою треба поставити три крапки, знак питання чи знак оклику, то в кінці речення після лапки чи

дужки крапку вже не ставлять.

Наприклад:

І сказали нам: «Пора іти!».

8. Дужки, що стоять одна за одною, складають без проміжку між ними.

Наприклад:

Молоді люди найбільший інтерес виявляють до спеціальності 035 – Філологія (Мова та література (польська) ).

9. Квадратні дужки з трьома крапками […], за допомогою яких указують пропуск у тексті, відбивають проміжком від попереднього

та наступного слів. Квадратні дужки від поставлених у них трьох крапок проміжком не відбивають.

Неправильний варіант:

Ми вчора[ … ]там побували.

Правильний варіант:

Ми вчора [...] там побували.


10. Якщо після фрази потрібно поставити знак питання чи оклику, а далі три крапки, то, замість трьох крапок, складають дві.

Наприклад:

То Ви про це чули?...

11. Три крапки від попереднього слова проміжком не відбивають. Але їх відбивають проміжком від наступного слова.

Неправильний варіант:

Він довго думав ...А потім пішов.

Правильний варіант:

Він довго думав... А потім пішов.

Якщо три крапки стоять на початку абзацу чи цитати, то їх не відбивають проміжком від наступного слова.

Неправильний варіант:

... Він таки прийшов, а ми його вже не чекали.

Правильний варіант:

...Він таки прийшов, а ми його вже не чекали.


12. Дефіс, а не тире, складають у таких випадках:

 як знак переносу: пере-нести

 у словах, що пишуться через дефіс: диван-ліжко

 у записах телефонних номерів: 095-555-55-55

 у скороченнях на зразок б-ка (бібліотека).

Дефіс від попереднього і наступного слів або чисел проміжком не відбивають (крім випадків типу теле- і радіожурналістика).

13. На відміну від знака дефіс, тире з обох боків відбивають проміжками, зокрема в таких випадках:

 у діалогах перед репліками;

 як розділовий знак у простих та складних реченнях.

Не відбивають проміжками тире в таких випадках:

 при цифрах як знак мінуса: 30–10=20;

 між цифрами при позначенні інтервалів: 3–4 роки.

14. Знак виноски (цифру або зірочку) не відбивають проміжком від слова, виразу чи цифри, що потребує роз’яснення.
Наприклад:
слово*, слово1.
Правила на складання чисел цифрами та словами:

1. Однозначні числа (від нуля до дев’яти) зазвичай складають словами. Обов’язково їх складають словами, якщо числівник має

форму непрямого відмінка: п’яти, одного. Але обов’язково використовують цифри, якщо однозначне число поєднується з одиницю

виміру: 3 кг, 9 м. Тут після цифри роблять нерозривний пробіл. Так само цифри використовують у переліку, в якому є багатозначні

числа (тобто числа з двох цифр): 5, 11, 13.

2. Багатозначні числа зазвичай складають цифрами. Словами багатозначні числа складають лише тоді, коли трапляється збіг двох

багатозначних чисел. Наприклад, не можна складати цифрами таку фразу: 15 16-поверхових будинків. Число 15 тут треба скласти

словом: п’ятнадцять 16-поверхових будинків.

Тільки словами складаємо багатозначні числа у творах художньої літератури, крім дат.
3. Інтервал між числами позначають так:

 трьома крапками без проміжків: 400…600 (так роблять у виданнях із точних та природничих наук);

 тире без проміжків: 400–600 (так роблять у виданнях гуманітарного профілю та при словесному складанні чисел);

 за допомогою прийменників від, до: від 400 до 600 (від чотирьохсот до шестисот (так роблять у літературних

творах).

 проміжки між роками окреслюють за допомогою тире без проміжків: 1973–1985 рр.

4. Описуючи момент часу, між годинами, хвилинами, секундами кому не ставлять, а після числа відбивають нерозривний проміжок.

Наприклад:

15 год 20 хв 30 с

У текстах ділового та наукового характеру запис виконують скорочено – тобто тільки цифрами, між якими ставлять двокрапки без

проміжків

Наприклад:

15:20:30
5. Століття позначають римськими цифрами, після яких відбивають нерозривний проміжок.

Наприклад:

1012 року ХІ ст.

6. Варто використовувати скорочення замість нулів у круглих цифрах.

Наприклад:

15 млн гривень

7. Щоб указати відмінкове закінчення порядкового числівника, позначеного арабськими цифрами, через дефіс до нього складають

одну літеру або дві. Одну літеру дописують, якщо передостанній звук закінчення – голосний: до 30-х років. Дві букви додають тоді,

коли передостанній звук закінчення приголосний: до 21-го сторіччя.

Поміркуймо:

Навчається у 8 класі,

Закінчила 3 курс,

Я пам’ятаю 90 роки

Прийшов до 5 школи.
Навчається у 8-му класі,

Закінчила 3-й курс,

Я пам’ятаю 90-ті роки

Прийшов до 5-ї школи.

8. Десяткові частини у дробах відокремлюють комою, а не крапкою

Наприклад:

Україна виділяє 2,5 млн гривень.

9. Під час складання номерів телефонів знак № не ставлять. Цифри справа наліво через кожні дві цифри розбивають дефісами або

нерозривними проміжками.

Наприклад:

72-01-30; 72 01 30; 050-111-11-11.


Правила скорочення:

1. Скорочення розд. (розділ), гл. (глава), п. (пункт), с. (сторінка), табл. (таблиця), рис. (рисунок) вживані тільки з наступними

цифрами або літерами. Між скороченням та цифрою (літерою) роблять нерозривний проміжок. Після цих скорочень, а також після

див. (дивись) та пор. (порівняй) ставлять крапку.

2. Після числа, що позначає дату, перед скороченнями р. (рік), ст. (століття), тис. (тисячоліття) роблять нерозривний проміжок;

крапка після скорочення обов’язкова.

3. Скорочення т. ін. (та інше), і т. ін. (і таке інше), і под. (і подібне), т. зв. (так званий), до н. е. (до нашої ери) складають із

нерозривним проміжком і крапками. Не можна уживати скорочення т. ін., і т. ін., і под., якщо далі стоїть узгоджене з ним слово.

Неправильний варіант:

Шевченко та ін. майстри слова.

Правильний варіант:

Шевченко та інші майстри слова.


4. Скорочення слів пані, пан не варто вживати на початку речення, а також у випадку підкреслено шанобливого ставлення до
людини. Треба складати Вельмишановний пане Сергію! але не можна скорочувати: Вельмишановний п. Сергію! В інших випадках
скорочення п. (пан, пані) вживане з нерозривним проміжком і крапкою: Книги нам передав п. Віктор.

5. Після скорочень крапка не ставиться:


 у графічних скороченнях, утворених стягненням звукового складу слова: грн (гривня), млн (мільйон), млрд (мілярд) тощо;
 абревіатурах: ЗМІ (засоби масової інформації), смт (селище міського типу) тощо;
 у скороченнях назв одиниць виміру: м (метр), мм (міліметр), г (грам), кг (кілограм), т (тонна), ц (центнер), л (літр), кВ
(кіловат), год (година), хв (хвилина), с (секунда) тощо.

6. Скорочення можуть зазначатися також за допомогою:


А) дефіса (при вилученні середини слова; при скороченні складних іменників та прикметників): вид-во (видавництво), с.-г.
(сільськогосподарський);
Б) скісної риски (при пропусках прийменників на, за, по та ін.): 500 км/год.
Правила оформлення заголовків:

1. Після заголовка і підзаголовка крапка не ставиться.

Наприклад:

заголовок: КУЛЬТУРА ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ

підзаголовок: Мовна компетенція журналістів

2. Якщо сам заголовок складається із двох речень, то крапку ставимо тільки після першого речення.

Наприклад:

КУЛЬТУРА ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ.

МОВНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЖУРНАЛІСТІВ


3. У заголовках, що складаються з кількох рядків, кожен рядок повинен утворювати певну смислову цілісність.

Наприклад:

ТИПОВІ МОВНІ ПОМИЛКИ У ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ТЕКСТАХ

(НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ»)

або:

ТИПОВІ МОВНІ ПОМИЛКИ

У ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ТЕКСТАХ

(НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ»)

але не можна так:

ТИПОВІ МОВНІ

ПОМИЛКИ У ЖУРНАЛІСТСЬКИХ

ТЕКСТАХ (НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ»)


Правила складання цитованого тексту:

1. Правопис цитати не виправляють. Якщо помилка груба, то її редагують, але в кінці цитати вказують, хто зробив виправлення.

Наприклад:

[виправлення моє. – А. Я.] / [виправлення моє. – Ред.]

2. Цитату починають із великої літери, якщо її вводять у середину речення після двокрапки або якщо з цитати починають речення

(навіть якщо в ній пропущено перші слова).

Наприклад:

Тарас Шевченко сказав: «Борітеся – поборете!»

«…Люди, будьте взаємно красивими!», – писала Ліна Костенко.

3. Цитату починають із малої літери, якщо її органічно вводять у речення без двокрапки (навіть якщо у цитованому джерелі цитата

починається з великої літери).

Наприклад:

Шевченкові слова «борітеся – поборете!» упродовж століття надихали українців.


4. Цитату зазвичай беруть у лапки. Але лапки не вживають у таких випадках:

а) в епіграфах до тексту;

б) у віршованих цитатах, якщо збережено поділ на рядки і строфи;

в) якщо цитата подається з абзацу і виділена іншим шрифтом чи курсивом.

5. У віршованій цитаті, яка надрукована не строфами, поетичні рядки розмежовують однією чи двома скісними або вертикальними

рисками (/; //; ‫)׀׀‬.


Наприклад:

Так ніхто не кохав. / Через тисячі літ / Лиш приходить подібне кохання.  

Так ніхто не кохав. // Через тисячі літ // Лиш приходить подібне кохання.  

Так ніхто не кохав. ‫‌׀׀‬Через тисячі літ ‫‌׀׀‬Лиш приходить подібне кохання.  
6. Цитати можна подавати скорочено. Скорочення в цитатах позначають так:

а) трьома крапками ... – якщо пропущено одне слово чи кілька слів: «Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи…,

на смерекові чорні ліси з їх синім диханням» (у тексті Михайла Коцюбинського на місці крапок є такі слова: що голубіли

на небі);

б) трьома крапками у квадратних дужках [...] або кутових дужках <…> – якщо пропущено ціле речення або кілька

речень: «У долині кипів холодний Черемош […]. Було тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в

Черемош» (у тексті Михайла Коцюбинського на місці крапок у квадратних дужках є таке речення: По далеких горбах

дрімали на сонці самотні оселі).


3. Основні правила верстання.

Верстання – це процес формування книжкових, журнальних, газетних чи інтернет-сторінок заданого формату з

підготовленим заздалегідь текстом та ілюстративним матеріалом. Це один з основних процесів поліграфічного

виробництва, в результаті якого друковане або інтернет-видання набуває завершеного вигляду.

У результаті верстання формуються шпальти – готові сторінки майбутнього видання.

Правила верстання такі:

1. Проміжки між словами в рядку повинні бути однакові; інтервал між рядками теж повинен бути однаковим.

2. Усі шпальти та колонки тексту (якщо на сторінці текст у дві чи більше колонок) незалежно від використаних шрифтів і

специфіки матеріалу (текст, ноти, формули тощо) повинні бути однакові заввишки.

3. На початку рядка не можуть стояти пунктуаційні знаки (за винятком тире в репліках).

4. Якщо фраза взята в лапки, а всередині цієї фрази, у свою чергу, у лапки взято певне слово чи словосполучення, то зовнішні

лапки і внутрішні лапки повинні відрізнятися (Дорошенко писав: «У часописах “Народ”, “Життя і слово”, “Рада” було чимало

праць...»).

5. Допускається не більше чотирьох-п’яти знаків переносу підряд по вертикалі (за винятком словників). У виданнях для малих

дітей (дошкільнят і першокласників) переноси робити загалом не варто.


6. Не можна переносити слово з одного рядка на інший, якщо виникає ефект неблагозвучності: проце-дура, бри-гади, спала-хами.

7. Не бажано залишати прийменник у кінці рядка, якщо речення починається з прийменника. Якщо заголовок складається з

кількох рядків, то так само в кінці рядка не можна залишати прийменник.

8. Не бажано залишати в кінці рядка однолітерний прийменник чи сполучник (у, з, в, о, і, а).

You might also like