«Практикум із церковного співу»

1 глас
 «Господі, воззвах» 1-го гласу
 Тропар воскресний 1-го гласу
 Перший ірмос воскресного канону 1-го гласу
Перший глас репрезентує величність та переможність, носить святковий
характер. Стародавні письменники порівнювали перший глас з сонцем, яке
проганяє людську лінь, в’ялість та сон, сум і душевний смуток.
Богослужбовий чин Святої Пасхи складається із піснеспівів першого гласу (та
близького за складом п’ятого гласу). Важливо, що перший глас відіграє провідне
місце за кількістю піснеспівів на великі свята.
Стіхіра – це строфа різного змісту та різного обсягу, яка складається із
8-12 ряків-фраз, які одночасно є і мелодичними фразами. Стіхіри вважають
важливим гімнографічним матеріалом в якій проходить основна тема дня
чи події свята, може характеризувати житіє святого. Стіхіри – це піснеспіви,
які спрямовують думки слухачів під час богослужіння. Вони виконуються
переважно на мелодії силабічної та силабічно-невматичної побудови, із
деякими особливостями мелізматичного увиразнення.
Існує 5 груп стіхір:
 Стіхіри на «Господі, воззвах» виконуються хором на початку
Вечірньої;
 стіхіри на стіховні виконуються хором у другій частині
Вечірньої, після входу;
 у воскресні та святкові дні на Утрені є ще одна група стіхір на
хвалітєх;
 стіхіри на літії. Стіхіри даної групи складаються із псалмів, що
виконуються хором на літії, на Вечірні у святкові дні, під час
виходу у притвор;
 Стіхіри блаженні, які виконуються хором лише у воскресні дні
на Літургї у третьому антифоні ізобразительному.

Спів віршів «Господі, возвах» здійснюється в період Вечірнього

богослужіння після виконання хором 103-псалма «Благослові, душе моя,
Господа», читання кафізми (чи співу «Блажен муж») та співу малої єктенії.
 «Господі, воззвах» 1-го гласу.
Возвах - взивати до Бога від усього серця, стосується не голосу, а
старанності молитви; вонмі – почуй та зрозумій; ісправі – усунь життєві
перешкоди, звільни від них; молитовне звернення з воздєянієм рук – як знак
душевного болю та старанного прохання

Тропар і Кондак – це короткі піснеспіви, складені на честь свята чи святого, в

яких коротко викладається суть свята чи особливі (визначні) риси земного
життя святого. Виконуються на Всенічному бдінні та Божественній Літургії.
Кондак за своїм змістом доповнює тропар.
Тропар воскресний – короткий піснеспів, який виконується на честь Воскресіння
Господа Іісуса Христа, в якому коротко викладається суть свята.
Тропар воскресний 1-го гласу

Канон виконується на Утрені після читання Євангелія, за яким слідує спів

«Воскрєсєніє Хрістово відєвше» (диякон співає разом з мирянами).
Канон – великий за об’ємом церковний піснеспів, що виконується на
ранішньому богослужінні. Піснеспів на честь Іісуса Христа, Божої Матері та
святих, що складається із дев’я
ти пісень, який побудований за певним правилом (написані одним
віршованим розміром та складають одне ціле). Кожна пісня канону вміщує в себе
декілька віршів. Перший вірш кожної пісні має назву ірмос (в переклад. з грец. –
зв’язок). Вірші, які слідують за ірмосом мають назву – тропарі (в переклад. з
грец. - звертаю), адже підкоряються ірмосу за розміром та за наспівом.
Закінчується кожна пісня канону – катавасією (в переклад. з грец. – «сходжу
вниз»).
 Перший ірмос воскресного канону 1-го гласу.

«Дєсніца»- права рука; «боголєпно» - як подобає Богу

 «Практикум із церковного співу»
2 глас
 «Господі, воззвах» 2-го гласу
 Тропар воскресний 2-го гласу
 Третій ірмос воскресного канону 2-го гласу

Піснеспіви другого гласу. Характерним є порівняння та співставлення

перехідних станів, від старого до нового, від природнього неперетворювального
до святого. Це глас передсвяткових богослужінь. Другому гласу належать
стихіри1 в посвяті Божій Матері, що виражають духовний стан розчулення,
душевного хвилювання. На думку Л. Московчук, другий глас «Божої любові до
людей» (Московчук, 2010: 227)
«Господі, воззвах» 2-го гласу

1
В перекладі з грецької віршований рядок. Церковна пісня з біблійним сюжетом. В стихірах осмислюється тема
церковного свята, що має відбутися чи вже настало. Тексти стихір знаходяться в Богослужбових книгах (Октоїх,
Мінея чи Тріодь).
 Тропар воскресний 2-го гласу.
Коли ти, безсмерте Життя, зійшов у пекло, тоді Ти умертвив пекло блискавичним
світлом Божества Твого; коли ж Ти і мертвих воскресив із прєісподньої, всі
небесні Сили вигукнули: «Податєль життя, Христе Боже наш, слава Тобі».
 Третій ірмос воскресного канону 2-го гласу.
Процвіла, Господи, як лілія, пустеля – безплідна церква язичницька – від Твого
пришестя. В ній укріпилось серце моє.
Третя пісня складена за зразком подячної пісні святої Анни, матері пророка
Самуїла, за позбавлення її від безпліддя і дарування її сина. Неплідна Анна
служить прообразом Церкви Христової із язичників, котрі до прийняття
християнства не творили істинно справ, а у християнстві принесли багаті плоди
добрих справ.
 «Практикум із церковного співу»
3 глас
 «Господі, воззвах» 3-го гласу
 Тропар воскресний 3-го гласу
 Четвертий ірмос воскресного канону 3-го гласу

Третій глас вважається одним із найзагадковіших гласів. Піснеспіви

третього гласу відображають радість Христового Воскресіння, на думку
Л. Московчук: «Це глас тихої Небесної радості і душевного миру» (2010: 241).
Саме на третій глас виконується кондак Різдва Христового.
«Господі, воззвах» 3-го гласу

Спів віршів «Господі возвах» здійснюється в період Вечірнього

богослужіння після виконання хором 103-псалма «Благослові, душе моя,
Господа», читання кафізми (чи співу «Блажен муж») та співу малої єктенії.
 Возвах - взивати до Бога від усього серця, стосується не голосу, а
старанності молитви; вонмі – почуй та зрозумій; ісправі – усунь життєві
перешкоди, звільни від них; молитовне звернення з воздєянієм рук – як знак
душевного болю та старанного прохання.
Тропар воскресний 3-го гласу.

Тропар воскресний – короткий піснеспів, який виконується на честь

Воскресіння Господа Іісуса Христа, в якому коротко викладається суть свята.
Пояснення молитовного текстового джерела: Нехай веселиться усе
небесне, нехай радіє усе земне, тому що Господь проявив міць руки Своєї;
смертю переміг смерть, став Першовоскресним серед мертвих, спас нас із черева
(глибини) пекла і дав світу велику милість (Л. Московчук, 2010: 243).
 Четвертий ірмос воскресного канону 3-го гласу.

Пояснення молитовного текстового джерела: Ти явив нам велику любов,

Господи! Бо Єдиного Твого Сина Ти віддав за нас на смерть. Тому ми взиваємо
(проголошуємо) з вдячністю: слава силі Твоїй, Господи (Л. Московчук, 2010:
246).
Четверта пісня канону складена за зразком пісні пророка Аввакума, який
бачив з-за гори, що покрита лісовою хащею, незаходиме Сонце, пророкуючи про
втілення Сина Божого від Діви Марії і Божественну силу втілення.
 «Практикум із церковного співу»
4 глас
 «Господі, воззвах» 4-го гласу
 Тропар воскресний 4-го гласу
 П’ятий ірмос воскресного канону 4-го гласу
Піснеспіви четвертого гласу. Один з найуживаніших гласів у практиці
церковного співу під час богослужіння. Четвертий глас іменують гласом
торжества.
У воскресних піснеспівах четвертого гласу знаходимо відповідь на
ключове запитання мирянина стосовно пошуку вірного шляху до спасіння несучи
свій духовний хрест, яке можливо віднайти, звертаючись до образу
Животворящого Христа Господнього. На думку Л. Московчкук: «Число
“Чотири” нагадує людині про покликання її до духовної досконалості»
(Московчук, 2010: 253).
«Господі, воззвах» 4-го гласу
 Тропар воскресний 4-го гласу.
Дізнавшись від Ангела радісну звістку про воскресіння Ісуса Христа,
жінки-мироносиці (учениці Господні) сказали радісно Апостолам: «Переможена
смерть, воскрес Христос Бог, Який дарує світові велику милість».
 П’ятий ірмос воскресного канону 4-го гласу
Даний ірмос побудований за зразком пророка Ісаії, що містить у собі
зображення славного явлення у світ Спасителя як Світла, все оживляючого і
воскрешаючого із мертвих (Іс. 26, 9-21). Саме словами пророка Ісаії в ірмосі 5-ї
пісні оспівується Ісус Христос в образі світла, що звільняє людей від гріховної
темряви.
 Практикум із церковного співу»
5 глас
 «Господі, воззвах» 5-го гласу
 Тропар воскресний 5-го гласу
 Шостий ірмос воскресного канону 5-го гласу
Піснеспіви п’ятого гласу. Це глас радісного поклоніння, саме п’ятий глас
завершує основну ідею першого гласу. У піснеспівах даного гласу зустрічається
привітання «Радуйся», таким чином виражаючи духовну радість.
«Господі, воззвах» 5-го гласу
 Тропар воскресний 5-го гласу.
Пояснення текстового джерела: «Прославимо, віруючі, безначальне, з Отцем і
Духом Слово (Сина Божого) , який для нашого спасіння народився від Діви, і
поклонимося Йому; бо воно (Слово) благоволило плоттю вознестись на Хрест,
претерпіти смерть і воскресити померлих славним Воскресінням Своїм».
(Л. Московчку, 2010: 275)
Шостий ірмос воскресного канону 5-го гласу
 «Практикум із церковного співу»
6 глас
 «Господі, воззвах» 6-го гласу
 Тропар воскресний 6-го гласу
 Сьомий ірмос воскресного канону 6-го гласу

«Господі, воззвах» 6-го гласу

Шостий глас іменується гласом глибокого та тихого каяття, душевних
переживань. На шостий глас виконуються піснеспіви Страсної неділі, Великої
Суботи (канон, кондак та стихіри), канон на поховання мирян.
 Тропар воскресний 6-го гласу.
Пояснення молитовного текстового джерела за Л. Московчук: «Ангельські сили
з’явились біля гробу Твого, - і ті, хто стерегли його, омертвіли; а в гробовій
печері стояла Марія і шукала Твого Пречистого Тіла. Ти спустошив ад, не будучи
спокушений ним. Ти зустрів діву, даруючи життя. Господи, воскреслий із
мертвих, слава Тобі» (Л. Московчук, 2010: 289).
 Сьомий ірмос воскресного канону 6-го гласу
«Ангел зробив для святих юнаків, яких піч окропляла росою, а Боже повеління,
яке палило халдеїв, переконало царя вигукнути: Благословенний Ти, Боже, отців
наших». (Л. Московчук, 2010: 291). Спів трьох отроків вважається прообразом
Богослужбового співу, а язичники показали образ співу падшого світу.
 «Практикум із церковного співу»
7 глас

 «Господі, воззвах» 7-го гласу

 Тропар воскресний 7-го гласу
 Восьмий ірмос воскресного канону 7-го гласу

Сьомий глас вважається найпотаємнішим та маловживаний в церковній

співочій практиці. Зміст сьомого гласу розкриває майбутній час, який є
невідомим та неосяжним людиною. Число «сім» у біблійному трактуванні є
«святим числом». В Одкровенні апостола Іоанна Богослова зустрічаємо про
сім церков, сім духів, сім зірок, сім трубних звуків, сім чаш. На
думку Л. Московчук «Сім завжди є символом чуда, таємниці» (2010: 304).

«Господі, воззвах» 7-го гласу

 Тропар воскресний 7-го гласу.
Пояснення текстового молитовного джерела за Л. Московчук: «Своїм Хрестом
Ти знищив смерть, відкрив рай розбійнику, плач мироносиць змінив (на радість)
і Своїм апостолам звелів проповідувати, що ти, Христе Боже, воскрес, подаючи
світові велику милість» (2010: 306).
 Восьмий ірмос воскресного канону 7-го гласу
Восьмий ірмос складений за зразком пісні трьох отроків, які у печі вавілонській
славословили (прославляли) Бога за чудесне визволнення. У піснеспіві
згадується важлива подія, в якій розкривається історія старозавітного пророка
Моісея, який побачив незгораємий кущ у полум’ї та образ Бога.
 «Практикум із церковного співу»
8 глас
 «Господі, воззвах» 8-го гласу
 Тропар воскресний 8-го гласу
 Дев’ятий ірмос воскресного канону 8-го гласу

«Господі, воззвах» 8-го гласу

Восьмий глас символізує собою глас вічності, вважається гласом духовної
досконалості та вічності. Поєднує у собі земне та небесне. Інтонаційна структура
мелодики восьмого гласу вказує на головне призначення кожної людини –
Царство Небесне. На думку Л. Московчук: «Восьмий глас можна назвати гласом
вигукування, здивування, нагадування» (2010: 315).
 Тропар воскресний 8-го гласу.
Пояснення текстового джерела за Л. Московчук: «З небес зійшов Ти,
Милосердний, і сприйняв триденне погребіння, щоб звільнити нас від страждань.
Життя і Воскресіння, Господи, слава Тобі!» (2010: 317) .
 Дев’ятий ірмос воскресного канону 8-го гласу
Дев’ята пісня воскресного канону містить в собі прославлення Божої Матері.
Зміст ірмосу взятий із власного прославлення Божої Матері під час Її зустрічі із
праведною Єлизаветою (Лк. 1, 46-55).

Література:
1. Антоненко М. Духовна пісня православної традиції в контексті розвитку
культури України періоду Незалежності. Мистецтвознавчі записки: зб.
наук. праць. Київ: Міленіум, 2015. Вип. 28. С. 122–130.
2. Болгарський Д.А. «Божественна Літургія, Богослужебові піснеспіви
Православної Церкви». Інститут мистецтв НПУ імені М. Драгоманова.
Київ, 2008. 115 с.
3. Воскресний октоїх і загальна мінея ; з благословення Святійшого
Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета ; [при підготовці до
друку даної книги комісія взяла до уваги попередні видання українською
та церковнослов’янською мовами]. – К. : Видання Київської Патріархії
Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2001. – 764 с.
4. Гусарчук Т. Артемій Ведель: постать митця у контексті епох: монографія.
Ніжин, 2017. 768 с.
5. Догматики вісьмох гласів з рукопису XVI століття / передмова і
редактори Кр. Ганнік, Ю. Ясіновський / Інститут Літургійних Наук
Львівської Богословської Академії, Lehrstul für Slavische Philologie
JuliusMaximilian Universitat Würzburg. [Антологія української церковної
монодії, 1]. – Львів : ЛБА, 2002. – 22 с.
6. Жулковський Б. Жанр кондака в українському церковно-монодійному
співі XV – XIX століть : дис. ... канд. мистецтвознавства. Київ, 2015. 213
с.
7. Зінченко В. Фіти Октоїха в українському церковно-монодійному співі
кінця XVI – першої половини XVIII століть : автореф. дис. … канд.
мистецтвознавства : 17.00.03. Харків, 2014.17 с.
8. Камінська О.Г. Еволюція нотації візантійсько-слов'янського культурного
простору: від невменної системи до київського п'ятилінійного нотопису
[Текст]: автореф. дис. ... канд. мистецтвознав: 17.00.03; Львів. нац. муз.
акад. імені М. В. Лисенка. Львів, 2010. 19 с.
9. Медведик Ю. Українська духовна пісня XVII – XVIII ст.: монографія.
Львів: Вид-во УКУ, 2006. 324 с.
10.Московчук Л. М. Українська духовна музика: Навчально-методичний
комплекс (програма, методичний посібник, ното-хрестоматія) для
вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та недільних шкіл +
Додаток. Репродукції ікон. – 72 іл. Кам’янець-Подільський : Аксіома,
2010. 704 с.
11.Октоїх нотного співу / Київська православна богословська академія
Української Православної Церкви Київського Патріархату ; упоряд. В.
Матвієнко. – К. : Видання Київської Патріархії УПЦ Київського
Патріархату, 2013. – 128 с.
12.Підгорбунський М.А. Запровадження багатоголосої музики в українській
духовній культурі: монографія Київ: КНУКІМ, 2021. 367 с.
13.Пономаренко, А. Всенічне бдіння. Методичний посібник для
священнослужителів і читців. Українська вимова богослужебних текстів
та інших молитвословій, записаних церковнослов’янською мовою.
Чернівці-Дніпро-Київ, 2019, 67 с.
14.Сиротинська Н. Богородична гимнографія у вимірах духовної культури
України XI–XVII століть : дис. ... док. мистецтвознавства. Київ, 2017. 450
с.
15. Ткаченко А. Українська сакральна монодія в сучасній композиторській
творчості : дис. ... канд. мистецтвознавства. Львів, 2016. 185 с.
16.Цалай-Якименко О. Духовні співи давньої України : Антологія. Київ :
Музична Україна, 2000. 220 с.
17. Шевчук О. Київський наспів у контексті церковно-монодичного співу
України та Білорусі ХVII – ХVIIІ століть (джерела, жанри, риси стилістики) :
автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. Київ. 20 с.
18. Шевчук О. Наспів церковний. Українська музична енциклопедія / Гол.
редкол. Г. Скрипник; Національна Академія Наук України; ІМФЕ
ім. М. Т. Рильського. Київ, 2016. Том 4. С. 45–50.
19.Ясиновський Ю. Українська монодія ранньомодернової доби в музично-
аналітичному дискурсі. Історія української музики: Дослідження, вип. 22
/ УКУ, Львівська національна музична академія ім. М.Лисенка. Львів,
2014. 84 с.
20.Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській
рецепції ранньомодерного часу. Львів, 2011. 468 с.
21. Архів клавірів та партитур. URL: http://operascores.ucoz.com//
22.Choral Public Domain Library (cpdl.org) / Архів світової хорової музики URL:
http://www2.cpdl.org/wiki/index.php/Main_Page.