НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО”

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

РЕФЕРАТ
з розділу “ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА РОБОТИ З ОСОБОВИМ СКЛАДОМ”
(модуль 2.2 ”Воєнна історія України”)

ТЕМА: “ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ, ЇХНЄ ВІЙСЬКО ТА ЗБРОЯ ”

Виконав: студент 464 навчального взводу

Головаш Сергій Олександрович

Перевірив: __________________________
____________________________________

м. Київ
 ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………...…………… 3
Розділ І. …………………………………………………………………………... 4
Розділ ІІ. ………………………………………………………………………….. 5
Розділ IІІ. …………………………………………………………………………. 8
Висновки ...……………………………………………….………………………. 11
Список використаної літератури ……………………………………………….. 12

2
 ВСТУП

Актуальність дослідження: мені здається розкриття цієї теми є дуже

важливим фактором розуміння минулого. Знаючи помилки своїх
попередників, спостерігаючи вектор подій та результати до яких вони
привели, можна багато що зрозуміти про свій час, якщо провести паралелі
та спроектувати минула на теперішнє. Знаючи минуле - здобудеш
майбутнє.

Метою роботи є (або мета роботи): показати, чим давні слов’яни вели
війни та їх структуру їх військ, їх стратегію та тактику битви

Завдання роботи:
- дослідити давніх слов'ян, а саме інформацію про їх військо та зброю;
- виявити, що можливо було історичною неточністю, а що правдою;
- показати, яким чином давні слов'яни вели війни та перемагали в них, чи
були вони ефективним військом на той час.
Об’єктом дослідження є плутаниця в розумінні структури війська та їх
зброї.
Предметом дослідження є дослідження війська та зброї давніх слов'ян.

3
 РОЗДІЛ І
Давні слов'яни були однією з найбільших та найвпливовіших етнічних
груп у Європі від VI до X століть. Їхні землі розташовувалися від Східного
Балканського півострова до Балтійського моря та від Карпатських гір до Волги.
Ми розглянемо давніх слов'ян, їхнє військо та зброю.
Давні слов'яни були сільським народом, що займався землеробством,
скотарством та рибальством. Вони мали дуже розвинену культуру та релігію,
але відносно невисокий рівень технологій. Однак, їхня зброя була відома своєю
ефективністю та надійністю.
Військо давніх слов'ян складалося зі збройних частин, що називалися
дружинами. Дружини були організовані за принципом дружинної громади, де
кожен воїн був рівним перед законом та мав свої права та обов'язки.
Найбільшими дружинами були княжі та вечірні дружини.
Основною зброєю давніх слов'ян був меч. Вони були досить великі та
тяжкі, щоб забезпечити сильний удар. Однак, крім мечів, слов'яни
використовували щити, копи, сокири, булави та інші зброї. Щити зазвичай були
дерев'яними з залізними обшивками, що забезпечувало їхню міцність та
надійність.
Давні слов'яни також відомі своєю винахідливістю та здатністю до
адаптації до різних умов. Наприклад, коли вони потрапляли в засідку, вони
використовували лук та стріли, щоб стріляти з-за щитів та накидати сокир на
ворогів. Крім того, давні слов'яни часто використовували пастки та
загородження, щоб зупиняти або затримувати ворогів.
У давніх слов'ян також була розвинута ковальська справа, тому їхня зброя
мала високу якість та красу. Вони виготовляли зброю зі сталі, яка була
отримана шляхом вуглецювання заліза в спеціальних печах. Залізні зброї
використовувалися зазвичай з дерев'яними рукоятками, що забезпечувало
велику міцність та зручність у бою.
Загалом, давні слов'яни були відомі своєю військовою майстерністю та

4
ефективністю їхньої зброї. Вони змогли відстояти свої землі від ворогів та
стали важливим гравцем у політичній та культурній історії Європи.
Дослідження давніх слов'ян та їхньої культури продовжується й до сьогодні, що
дає нам змогу краще розуміти історію нашої країни та культури.
Одним із головних факторів, який сприяв розвитку військової
майстерності давніх слов'ян, було постійне змагання з іншими народами та
племенами. Сталося так, що з часом давні слов'яни стали прогресивними
військовими та політичними лідерами, відомими своєю силовою владою та
здатністю до організації великих армій.
Давні слов'яни також досить швидко освоїли верхівку коня, що дало їм
значну перевагу в битвах. Крім того, вони використовували різноманітні види
броні, включаючи кольчуги та шоломи з міді та заліза.
РОЗДІЛ ІІ
Значну роль у розвитку військової майстерності давніх слов'ян
відігравали також їхні міфологічні та релігійні переконання. Вони вірили в силу
своїх богів та духів і часто включали релігійні обряди в свої військові кампанії.
Наприклад, їхні війська, що вирушали на похід, часто приймали участь в
святкуваннях та релігійних обрядах, щоб здобути благословення своїх богів.
Незважаючи на те, що давні слов'яни мали велику військову
майстерність, їхні методи бою не завжди були ефективними. Наприклад, у битві
з імперією Візантії в 626 році давні слов'яни використовували штурмові
колони, які були легко розгромлені військами Візантії. Проте, незважаючи на
деякі недоліки, давні слов'яни залишаються важливим елементом військової та
культурної історії Східної Європи. Вони стали одними з головних гравців в
політичній та військовій історії регіону, відігравши значну роль у формуванні
культурних та етнічних ідентичностей в різних частинах Європи.
Зброя давніх слов'ян була різноманітною і складалася з різних видів
озброєння. До основних видів зброї відносилися стріли та луки, копії, мечі,
сокири, булави та багато іншого. Найбільш поширеною зброєю серед давніх
слов'ян була копія, яка вважалася символом військової честі та відваги. Крім

5
того, слов'янські воїни використовували важку зброю, таку як булави та сокири,
які зазвичай виготовлялися з вугілля та металевих руд.
Крім озброєння, давні слов'яни використовували також різноманітні види
захисної броні. Найпоширенішою бронею серед слов'ян була кольчуга, яка
виготовлялася з кільцевих ланок металу, пов'язаних між собою. Ще одним
видом броні були мідні та залізні шоломи, які використовувались для захисту
голови.
Отже, давні слов'яни були військово дисциплінованим народом, що
володів значною військовою майстерністю та здатністю до організації великих
армій. Вони використовували різноманітні види зброї та броні, щоб
забезпечити свою військову силу. Давні слов'яни відіграли значну роль у
формуванні культурної та військової історії.
Слов'янські племена воювали як між собою, так і з сусідніми народами,
такими як гунни, готи, хазари та інші. Одним з найвідоміших конфліктів між
слов'янами та їхніми сусідами була битва на річці Нереві, яка відбулася у 1216
році. У цій битві слов'яни разом з князем Лємбертом перемогли німецьких
лицарів, що дозволило слов'янам зберегти свою незалежність.
У Х столітті князь Святополк Мстиславович зібрав значну військову
силу, складаючи її зі своїх власних військ та військ своїх сусідніх племін. За
допомогою цієї армії Святополк зумів перемогти своїх конкурентів та став
князем Київської Русі.
Одним з основних елементів організації військової сили була військова
формація, яку називали дружина. Дружини були структурними одиницями
слов'янських військ і складалися з вояків, які служили військовими під
командуванням князя.
У військовій тактиці слов'ян використовувалося тактика "вогняного
кола", коли воїни ставились у коло та зі стрілецької зброї відбивали атаки
супротивника. Ця тактика виявилася дуже ефективною та дозволяла слов'янам
відбивати напади супротивників.
У слов'янській військовій культурі велику увагу приділяли зброї.

6
Слов'яни використовували різноманітну зброю, таку як мечі, сокири, списи,
луки, стріли, щити тощо. Особливо відомий серед слов'янської зброї був меч,
який виготовляли зі сталі та декорували золотом і сріблом. Мечі слов'ян мали
вигнутий клинок та дуже гостре лезо, що дозволяло швидко та ефективно
відбивати атаки супротивника.
Також значною популярністю користувалися сокири, які зазвичай були
довгими та важкими, з гострим лезом з одного боку та зворотним гачком з
іншого. Сокири використовувалися для відбивання атак зближенням та для
рубання та розрубування дерева та інших матеріалів.
Щити, зазвичай виготовлені з дерева та покриті шкірою або металом,
використовувалися для захисту від стріл та для відбивання ударів мечем та
іншої зброї. Значну увагу приділяли також лукам та стрілам, які
використовувалися для дальнього бою.
Загалом, слов'янське військо було добре підготовлене та організоване, з
високим рівнем військової майстерності та зброєю, що дозволяло їм вести
успішні війни та відбивати напади супротивника. Військові досягнення давніх
слов'ян є значимими як для вивчення історії слов'янських народів, так і для
загальної історії Європи.
Окрім того, слов'яни мали свої військові традиції та релігійні
переконання, які відображалися у їхній військовій культурі та зброї. Наприклад,
вони вірили, що їхня зброя має магічну силу та допомагає їм перемагати
ворогів. Також вірували у роль богів у війні та зверталися до них за допомогою
та захистом у бойових справах.
Історичні джерела також свідчать про те, що слов'яни мали військові
лідерів, які зазвичай були обраними за здатність очолювати військо та
здобувати перемоги у боях. Вони були добре підготовлені військовою
майстерністю та мали великий досвід у бойових справах.
У пізнішій історії слов'янського народу, зокрема в середньовіччі, зброя та
військова культура давніх слов'ян продовжували розвиватися та змінюватися.
З'явилася нова зброя, така як катапульти та міномети, а також розвинулися нові

7
військові стратегії та тактики.
У загальному контексті, давні слов'яни були добре підготовленими та
організованими воїнами, зі своєю власною військовою культурою та
традиціями. Вони використовували різноманітну зброю, що дозволяло їм вести
успішні війни та відбивати напади супротивника. Їхні досягнення відображають
важливу частину історії слов'янських народів та стали важливим етапом у
розвитку військової культури Європи.
Важливим елементом військової культури давніх слов'ян була також їхня
бойова музика та танці. Вони використовували спеціальні музичні інструменти,
такі як бубни та гайдамаки, щоб стимулювати своїх воїнів перед боєм. Також
вони влаштовували різноманітні танці, які відображали бойову техніку та
виконувалися з метою тренування воїнів перед боєм.
У давніх слов'ян було розповсюджене використання коней у військових
діях. Коні використовувалися як для перевезення воїнів, так і для бойових дій.
Крім того, в давнину слов'яни розробили власну породу коней, які були дуже
швидкими та міцними, що дозволяло їм бути ефективними воїнами на полі
бою.
Зброя давніх слов'ян також була дуже різноманітною. Основною зброєю
була сокира, яка була виготовлена з дерева та мала металевий обгортковий
лезо. Також слов'яни використовували луки та стріли, копи, мечі та дубини.
Кожна з цієї зброї мала свої переваги та недоліки та використовувалася в
залежності від ситуації.
РОЗДІЛ IІІ
Слід зауважити, що давні слов'яни були відомі не тільки своєю
військовою культурою та зброєю, але також своєю розвиненою культурою та
мистецтвом. Вони виготовляли різноманітні прикраси та різьблені вироби з
дерева та каменю, які були часто прикрасою їхніх збруй. В цілому, давні
слов'яни були визначним народом своєю культурою та військовою силою, яка
відіграла важливу роль в історії Східної Європи. Вони були важливим
елементом формування культурної та політичної ідентичності багатьох народів,

8
які на сьогоднішній день населяють цей регіон.
Історія давніх слов'ян багата на цікаві факти та події, які до
сьогоднішнього дня викликають захоплення серед істориків та археологів. Їхня
культура, традиції та звичаї відображають складність та розмаїття того часу, та
надихають на подальші дослідження та розвиток нашої історії.
Отже, давні слов'яни були відомі своєю військовою культурою та зброєю,
які відіграли важливу роль у формуванні їхньої історії та культури. Вони були
військово дисциплінованою та мобільною армією, яка використовувала різні
види зброї та тактики для досягнення перемоги. Вивчення історії давніх слов'ян
дозволяє нам краще зрозуміти їхню культуру та внести свій вклад у збереження
та розвиток історії нашого регіону. Крім того, давні слов'яни відомі своїми
винаходами у галузі зброї та бойового обладнання. Вони виготовляли залізні
клинки мечів, сокири, копії, стріли та інші види зброї. Деякі з їхніх інновацій у
цій галузі були унікальними та використовувалися ще століттями після того, як
давні слов'яни зникли.
Одним з прикладів може бути їхня зброя-шабля, яку вони називали
"сабля". Ця зброя була основним видом зброї в їхніх військових походах. Вона
відрізнялася від традиційної європейської шаблі своєю вагою та формою. Давні
слов'яни виготовляли свої саблі з вуглецевої сталі, яка була достатньо міцною,
але при цьому легшою за традиційну сталь. Це дозволяло їм бути більш
мобільними та швидкими на полі бою.
Крім того, давні слов'яни використовували багато інших видів зброї,
таких як шоломи, щити, броню та інше. Вони були також досить вправними у
виготовленні обладнання для бойових коней, що дозволяло їм ефективно
використовувати кінноту на полі бою.
У військових походах давні слов'яни використовували тактики, які були
досить неординарними та вигідними. Вони, наприклад, змінювали місцями
своїх конників та пішоходів, щоб створювати ілюзію більшої кількості воїнів,
що може легко здатися супротивнику.
У давні часи давні слов'яни здійснювали походи та воєнні операції, які

9
мали як територіальні, так і економічні мети. Їхні походи та вторгнення можна
розглядати як прояв їхньої експансійної політики. Однак, з часом давні слов'яни
засвоїли та прийняли християнство та національну ідентичність, що призвело
до зменшення кількості воєнних конфліктів та зміни їхньої військової та
бойової культури.
Загалом, давні слов'яни були відомі своєю військовою міццю, вправністю
та технікою виготовлення зброї. Вони використовували нестандартні та
ефективні тактики на полі бою, що давало їм значні переваги над
супротивниками. Їхня військова та бойова культура вплинула на розвиток
інших культур та є джерелом гордості та ідентичності для сучасних народів
слов'янської спадщини.
У підсумку можна сказати, що давні слов'яни, їхня військова та бойова
культура, зброя та техніки виготовлення її, а також тактики, які вони
використовували, дали їм значні переваги у військових конфліктах з іншими
народами. Вони були вправними та досвідченими бійцями, що вміли
використовувати переваги свого зброї та терену для досягнення перемоги.

10
 ВИСНОВКИ
По-перше, давні слов'яни були значною культурною, етнічною та
територіальною групою, яка мала значний вплив на історію Європи. Вони мали
свою специфічну культуру, мову та вірування, а також унікальну воєнну та
економічну організацію.
По-друге, військо давніх слов'ян було розбито на дві основні частини:
піхоту та кінноту. Вони використовували різні види зброї, включаючи мечі,
копи, сокири, луки та стріли. Бойові та військові навички були дуже важливими
для виживання давніх слов'ян у війнах з іншими народами.
По-третє, давні слов'яни були настільки сильною та впливовою групою,
що вони стали одними з найважливіших факторів у формуванні сучасної історії
Європи. Вони стали предками численних сучасних народів, включаючи
українців, росіян, поляків та інших слов'янських народів, які живуть в різних
країнах світу.

11
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література:
1. Грушевський М. «Історія України-Русі». Том 1-10. Київ: Наукова думка,
1991-2014.
2. Коваленко С.І. «Давня Русь: історія, культура, мова». Київ: Либідь, 2004.
3. Мельникова Е.Б. «Древние славяне». Москва: Наука, 1989.
4. Чекмарьов А.І. «Давньоруська держава та її народи». Київ: Веселка, 1996.
5. Федоров-Давидов Г.А. «Военное дело древних славян». Москва: Наука,
1977.

Додаткова література:
1. Безверхий Ю. «Стародавні слов'яни». Київ: Видавництво «Слово», 2016.
2. Левчук І.К. «Слов'яни у світі середньовіччя». Київ: Видавничий дім «КМ
Академія», 2014.
3. Пашуто В. Т. «До питання про зброю давніх слов'ян». Київ: Видавничий
дім «КМ Академія», 2005.
4. Слободяник Р.Д. «Давні слов'яни: історія, культура, мова». Львів: Світ,
2006.
5. Яценко С. «Політична історія слов'янських народів». Київ: Видавничий
дім «КМ Академія», 2006.

12