РОЗДІЛ ІІ

ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦВО

Починаючи з 2005 року дослідники УжНУ почали перевіряти на

справжність монети, знайдені в експедиціях на території замків Закарпаття.
Після аналізу знахідок було виявлено, що деякі артефакти є фальшивими. На
основі своїх досліджень вони дізнались, що в культурі ХV-ХVІ століть
поширювалось фальшивомонетництво.

У кінці ХІV століття на території Угорщини фальшивомонетники діяли

під наглядом феодалів. Це явище призвело до масового розповсюдження
підробних монет в країні. Історик Ф. Калер зазначає, що майстерні з
вироблення фальшивих монет вже працювали за часів Сигізмунда
Люксембурзького (1387-1437рр). Уряд робив спроби запобігти «незаконному
ремеслу»: був виданий ІІ декрет короля Сигізмунда, в якому зазначалось, що
підробка грошей є зрадою.

Відносний лад у фінансовій системі країни навів Матяш Гуняді. Його

монети довго утримували свою вартість.

У ХVІ столітті монети почали підробляти в Мадяроварі: у володіннях

династії Габсбургів.

Фальшивомонетні майстерні часто прцювали при замках. Так підробки

виробляли у володіннях Петра Перені, в замках Красногорка та Чорбакьо
Ференц Бебек виготовляв монети Яноша Саполяї та Фердинанда І, Матяш
Башо в замку Мурань карбував денарії Яноша, а в Мукачівському замку
підробку грошей започаткував каштелян Мігаль Бюді.

Через навали турецьких військ монахи передавали це майно на

збереження в замки. Але потім феодали його не віддавали, аргументуючи
тим, що ці гроші до соборів потрапляли внаслідок дарів.
 При замках завжди були хороші ювеліри, які за хорошу плату могли
підробляти монети.

З боку уряду робилось багато спроб для запобігання поширення

фальшивих монет в країні. Наприклад, в Угорщині дозволялось
використовувати лише певний номінал, а в Австрії інший.

На території Закарпаття знайдені підробні монети ведуть до

фальшивомонетних майстерень, які розміщувались в Королівсьому,
Невицькому та Середнянському замках.

Найбільша колекція фальшивих монет знайдена в селі Королево,

оскільки там проводилось набагато більше розкопок, ніж в інших замках.
Майже половина знайдених монет (13 екземплярів) – підробки. Аналіз
знахідок засвідчує, що фальшивомонетництво процвітало в періоди
політичної нестабільності в державі.

Знайдені фальшиві монети:

1. Угорщина.
Фальшивий денарій регента Яноша Гуняді (1446-1453 рр.).
Аверс – лев, реверс – хрест.
Надпис: TEMPORE·IO·GVBERNATO / MONETA·REGNI·VNGARIE.
Монетний знак: B-I.
Діаметр – 1,7 см. Вага – 0,52 г. (Рис.1, 1)
2. Угорщина.
Фальшивий денарій регента Яноша Гуняді (1446-1453 рр.).
Аверс – лев, реверс – хрест.
Надпис: TEMPORE·IO·GVBERNATO / MONETA·REGNI·VNGARIE.
Монетний знак: B-I.
Діаметр – 1,7 см. Вага – 0,71 г. (Рис.1, 2)
3. Угорщина.
Фальшивий денарій регента Яноша Гуняді (1446-1453 рр.).
Аверс – лев, реверс – хрест.
Надпис: TEMPORE·IO·GVBERNATO / MONETA·REGNI·VNGARIE.
Монетний знак: B-I.
Діаметр – 1,6 см. Вага – 0,59 г. (Рис.1, 3)
4. Угорщина.
Фальшивий денарій регента Яноша Гуняді (1446-1453 рр.).
Аверс – лев, реверс – хрест.
Надпис: TEMPORE·IO·GVBERNATO / MONETA·REGNI·VNGARIE.
Монетний знак: B-I.
Діаметр – 1,7 см. Вага – 0,56 г. (Рис.1, 4)
5. Угорщина.
Фальшивий денарій регента Яноша Гуняді (1446-1453 рр.).
Аверс – лев, реверс – хрест.
Надпис: TEMPORE·IO·GVBERNATO / MONETA·REGNI·VNGARIE.
Монетний знак: N-*.
Діаметр – 1,7 см. Вага – 0,34 г. (Рис.1, 5)
6. Угорщина.
Фальшивий денарій регента Яноша Гуняді (1446-1453 рр.).
Аверс – лев, реверс – хрест.
Надпис: TEMPORE·IO·GVBERNATO / MONETA·REGNI·VNGARIE.
Монетний знак: N-*.
Діаметр – 1,6 см. Вага – 0,42 г. (Рис.1, 6)
7. Угорщина.
Фальшивий денарій регента Яноша Гуняді (1446-1453 рр.).
Аверс – лев, реверс – хрест.
Надпис: TEMPORE·IO·GVBERNATO / MONETA·REGNI·VNGARIE.
Монетний знак: N-*.
Діаметр – 1,6 см. Вага – 0,47 г. (Рис.1, 7)
8. Угорщина.
Фальшивий денарій короля Ласло V Постума (1440-1457 рр.).
Аверс – лев, реверс – хрест.
Надпис: REGIS VNGARIE ET GETERA / MONETA LADISLAI·DEI·G.
Монетний знак: K-P.
Діаметр – 1,6 / 1,7 см. Вага – 0,74 г. (Рис.1, 8)
9. Угорщина.
Фальшивий денарій угорського короля Матяша Корвіна.
Аверс – герб Угорського королівства, в центрі – символ роду Гуняді (ворон
з кільцем у дзьобі), реверс – Богородиця з немовлям.
Надпис: M·MATHIA·R·VNGARIE / PATRON VNGARIE.
Монетний знак: K-P.
Діаметр – 1,6 см. Вага – 0,46 г. (Рис.2, 1)
10. Угорщина.
Карбування відсутнє в літературі.
Аверс – герб королівства Угорщина з додатковим символом – орлом, кільцем
і літерами KL, реверс – розвернутий вправо бюст коронованої Богородиці,
справа від неї – хрест, зліва літера N.
Діаметр – 1,2 см, вага – 0,4 г. (Рис.2, 2)
11. Угорщина.
Фальшивий денарій Людовика ІІ (1516-1526 рр.).
Збереглася лише частина надпису на аверсі – CVS – і частково постать
Богородиці на реверсі з половиною монетного знаку: B.
Діаметр – 1,7 см. (Рис.3, 1)
12. Угорщина.
Фальшивий денарій Фердинанда І (1526-1564 рр.) з чомусь проставленими
двома датами: 1551 р. і 1554 р.
Аверс – герб Угорщини, реверс – Богородиця з немовлям.
Надпис: OBR·D (перевернута) IOANDDD (перевернута) ·RUR/PATRONA·
·VNGARIE.
Монетний знак: K-B.
Діаметр – 1,6 см. Вага – 0,35 г. (Рис.3, 3)
 Багато фальшивих монет було знайдено також на території Невицького
замку. Скоріше за все саме за часів Фердинанда І у замку працювала
майстерня з підробки монет.

Знайдені фальшиві монети:

1. Угорщина.
Фальшивий денарій короля Владислава ІІ Ягеллона (1490-1516 рр.).
Аверс – лев, реверс – відсутній.
Надпис: WLADISLAVS.
Діаметр – 1,4 см. Вага – 0,27 г. (Рис.4 , 1).
2. Угорщина.
Фальшивий денарій короля Владислава ІІ Ягеллона (1490-1516 рр.).
Аверс – лев, реверс – відсутній.
Надпис: …ADISLAVS.
Діаметр збереженої частини – 1,3 см. Вага – 0,16 г. (Рис.4, 2).
3. Угорщина.
Фальшивий денарій короля Владислава ІІ Ягеллона (1490-1516 рр.).
Аверс – лев, реверс – відсутній.
Надпис: ...ADISLAVSSE….
Діаметр – 1,4 см (Рис. 4, 4).
4. Угорщина.
Фальшивий денарій короля Людовика ІІ (1516-1526 рр.).
Аверс – лев, реверс – відсутній.
Надпис: …MVSLVDOVICVS.
Діаметр – 1,2 / 1,5 см. Вага – 0,14 г. (Рис.4, 3).
5. Угорщина.
Фальшивий денарій Фердинанда І (1526-1564 рр.).
Аверс – коронований лев, реверс – відсутній.
Надпис: ER·DE·IO·IPI·15.4.
Діаметр – 1,3 см. Вага – 0,26 г. (рис.4, 5).
 Про виготовлення цих номіналів свідчать чотири знайдені заготовки
монет. Три з них мідні, вагою 0,57 г.(Рис.5, 1), 0,6 г.(Рис.5, 2), 0,45 г.(Рис.5,3),
одна – з білого металу, вагою 0,39 г.(Рис.5, 4)

Письмові джерела свідчать, що в Середнянському замку

підроблювались монети, але при розкопках знайшли лише одну підроблену
монету:

1. Угорщина.
Фальшивий денарій Фердинанда І (1526-1564 рр.) з проставленою датою
1543 р.
Аверс – герб Угорщини, реверс – Богородиця з немовлям.
Надпис: NA·ND / PATRONA·VNGAR...
Діаметр – 1,7 см. (Рис.6, 1)

Отже, посилаючись на письмові джерела та археологічні знахідки

дослідників УжНУ можна стверджувати, що в ХV – ХVІ столітті на території
замків Закарпаття працювали майстерні, які підробляли здебільшого угорські
монети.
 Джерела

Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія /

Міністерство освіти і науки України; Державний вищий навчальний заклад
«Ужгородський національний університет», Історичний факультет; Редкол.:
О. С. Мазурок (голова) та ін.; Відп. за вип. Н. П. Керецман. – Ужгород:
Видавництво УжНУ «Говерла», 2016. – Вип. 1 (34).
 Додатки

Рис.1. Королівський замок Нялаб. Фальшиві монети ХV ст.

Рис.2. Королівський замок Нялаб. Фальшиві монети 2-ї пол. ХV ст.
Рис.3. Королівський замок Нялаб. Фальшиві монети ХVІ ст.
Рис.4. Невицький замок. Фальшиві монети ХV – ХVІ ст.
Рис.5. Невицький замок. Заготовки монет
Рис.6. Середнянський замок. Фальшива монета