МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

РЕФЕРАТ
на тему:

«Наукова стаття»

Здобувача вищої освіти

3 курсу 33Бд-Фанг групи
денної форми навчання
спеціальності «035Філологія
(германські мови та літератури
(переклад включно, перша –
англійська)»
Драганчук Ольги Вікторівни

м.Житомир – 2022
Зміст
Вступ............................................................................................................................3
Розділ 1. Поняття наукової статті, її функції та види........................................5
Розділ 2. Структура наукової статті та вимоги щодо її оформленння..............8
Висновок.......................................................................................................................9
Список використаної літератури...........................................................................10

2
 Вступ
Наукову статтю без перебільшення можна вважати одним із основним
джерел науково-технічної інформації та одною з головних наукових публікацій.
Протягом тривалої історії наукового пізнання наукова стаття набула певних
ознак стандартизації. До речі, перша наукова стаття в сучасному розумінні
вийшла у світ у 1665 році. За понад 350 років наукових публікацій, за оцінками
деяких дослідників, було опубліковано близько 50 мільйонів наукових статей.

Як і в будь-якій науковій праці, так і в науковій статті процес оформлення

результатів передбачає дотримання певних стандартів. Наукова стаття має
характеризуватися не лише високим рівнем змісту, відповідною структурою, а
й оформленням. У наукових статтях автор повинен стисло, логічно і доступно
відображати результати дослідження і писати державною мовою. Проте також
не варто забувати про важливість ясності викладу, систематичності і
послідовності у подачі матеріалу.

Актуальність теми. Наукова стаття є дуже поширеною формою

наукових робіт серед студентів та науковців, тому важливими є вміння
орієнтуватися у її структурі, видах та вимогах щодо її оформлення. Загалом
стаття має досить сталі вимоги, але час від часу деякі обставини змушують
переглянути їх, тому вато дізнатися, які вимоги встановлені наразі для
написання статті.

Об’єкт дослідження: наукова стаття.

Предмет дослідження: види та складові наукової статті, вимоги до її

оформлення.

Мета дослідження: детальніше вивчити всі аспекти та сутність наукової

статті.

Мета дослідження передбачає виконання наступних завдань:

 Дослідити визначення наукової статті та її структуру

3
  Охарактеризувати наукову статтю з точки зору її функцій
 Дізнатися про види статей та з'ясувати актуальні вимоги

Методи: аналіз, описовий метод, пояснення, класифікація, узагальнення.

Структура роботи: Реферат складається зі вступу, двох розділів,

висновку, списку використаної літератури, який містить 11 пунктів. Загальний
обсяг роботи – 13 сторінок.

4
 Розділ 1. Поняття наукової статті, її функції та види
Загальноприйнятим є визначення, що наукова стаття – це один із
основних видів публікацій, в якій подаються проміжні або кінцеві результати,
висвітлюються конкретні окремі питання за темою дослідження, фіксується
науковий пріоритет автора. Наукові статті публікуються в періодичних
наукових журналах або в неперіодичних збірниках наукових робіт. Наукові
статті до дисертацій мають обов’язково бути опубліковані у виданнях, перелік
яких затверджений ВАК України. Вони мають бути виконані шляхом
оригінальних досліджень, автор повинен чітко і стисло висловлювати
результати, обґрунтовуючи їх отримання в будь-який час. Однак вони часто
ґрунтуються на попередніх дослідженнях, які в тексті повинні бути правильно
цитовані.
Характеристики наукової статті:
 Оригінальність (звичайно, наукова стаття ґрунтується на готових
дослідженнях, які вже були опубліковані раніше іншими дослідниками,
але водночас вона повинна бути оригінальною, тобто мати нову
інформацію, на основі власних досліджень автора. Його мета полягає в
поширенні нової інформації щодо теми, яка представляє науковий
інтерес.);
 Ясність (зрозумілість і ясність тексту дозволяє читачеві швидко
зрозуміти, що автор прагнув донести);
 Надійність (наукові статті містять достовірні дані та дослідження та
виключають наявність помилок і упереджень);
 Робить прориви (усі наукові публікації повинні вводити нові відкриття та
новизну, що можуть бути використані науковим співтовариством);
 Містить цитати та посилання (зважаючи на те, що для написання
наукових статей використовуються різні джерела, усі вони повинні бути
правильно цитовані, дотримуючись всіх стандартів).
Кожна наукова стаття повинна виконувати наступні функції:
 Презентаційна: репрезентувати дослідника в науковому товаристві,
демонструвати його внесок у створенні наукового знання;

5
  Дослідницька: подаються наукові досягнення, що є джерелом наукового
знання;
 Комунікативна: виступає засобом спілкування досоідників;
 Оцінкова: оцінює стан наукових досліджень з певної проблеми.
З точки зору обсягу і спрямованості дослідження, наукові статті
поділяють на декілька видів:
 Дослідницька стаття
 Коротке повідомлення
 Відгук або відповідь на статтю
 Огляд
Дослідницька наукова стаття містить результати певного дослідження.
Автори обирають проблему, підбирають метод дослідження та обговорюють
власні досягнення в контексті наявного наукового знання з проблеми.
Методична стаття є окремим підвидом дослідницької статті. Тут
автори описують новий метод або нову модифікацію методу, який вони
пропонують. Така стаття відрізняється від інших максимальною деталізацією
ходу експерименту чи спостереження. Існують спеціалізовані журнали, що
публікують лише методичні статті (наприклад «Nature Methods»).
Іноді результат дослідження є невеликим, але важливим для спеціалістів.
Публікація не має достатньо обсягу матеріалу для цілої статті, але є потреба
терміново повідомити про результат без всебічного дослідження. Для цього
створюють коротке повідомлення. Це — коротка стаття (не більше 3 сторінок),
часто неструктурована за розділами. Такі короткі повідомлення публікуються у
вигляді заміток у зоологічних та ботанічних журналах, де автор вказує нові
спостереження тварин та рослин для певної території, або незвичний випадок з
практики в наукових медичних журналах.
Інколи редактор журналу після рецензування і прийняття статті до
публікації дає ознайомитися з рукописом статті додатковим спеціалістам у
галузі, щоб вони написали розгорнутий відгук у вигляді статті, який друкується
одночасно з основною. Також існує практика публікації коментарів відомих

6
спеціалістів до конкретної статті, особливо, якщо в ній висловлюються
неочікувані висновки. У свою чергу, автору звичайно дається право
опублікувати відповідь на критику.
У випадку, коли в певній науковій сфері накопичується велика кількість
досліджень, виникає необхідність їх узагальнення. З цією метою пишуть
огляди, автори яких критично розглядають нову інформацію з певної теми,
структурують її, пропонують нові напрямки й підходи досліджень. Зрозуміло,
що огляди доручають писати визнаним науковцям у галузі, але є й приклади
оглядів від молодих науковців, зроблених за участі досвідчених керівників.

7
 Розділ 2. Структура наукової статті та вимоги щодо її
оформленння
Наукова стаття направляється до редакції в завершеному вигляді
відповідно до вимог. Оптимальний обсяг наукової статті становить від 6 до 24
сторінок.
Сучасна наукова стаття має регламентовану структуру, що суттєво
спрощує як пошук необхідної інформації, так і сам процес формування
ідеології та створення друкованого науково-технічного продукту - наукової
статті.
Головними структурно-інформаційними підрозділами наукової статті є:
1. Назва статті
2. Інформація про автора статті
3. Анотація і ключові слова
4. Вступ
5. Основна частина
6. Висновки
7. Бібліографічний список цитованої літератури
Кожний з основних структурно-інформаційних елементів наукової статті
має своє призначення і виконує певні функції. Кожний окремий підрозділ є
носієм лише якоїсь певної інформації. Безумовно, знання цих параметрів
дозволить фахівцю, який працює з іноземними джерелами науково-технічної
інформації, швидко та високо ефективно виконати відповідний інформаційний
пошук.
(1)Пошуку вдалої назви завжди слід присвятити час, хоча мова йде всього
лише про одну фразу. Назва повинна відображати зміст статті і в той же час
бути привабливою, помітною. Це особливо важливо зараз - у зв'язку з
величезним потоком інформації. Хоча заголовок наукової статті й відображає
загальну тематику публікації, однак він дає лише загальне уявлення про її
реальний зміст. Виходячи з цих міркувань, з метою відбору інформації та
загального ознайомлення заголовок наукової статті рекомендується читати

8
першим, а перекладати останнім - після ознайомлення зі змістом наукової
статті і перекладу тих її розділів, які становлять інтерес для користувача.
(2)У цій частині вказуються повне ім’я, по батькові і прізвище авторів у
називному відмінку і посада, яку він обіймає на момент написання роботи,
назва установи і міста, де була виконана пропонована робота, рік її
оформлення, електронна пошта автора.
(3)Анотацією називають коротке і разом з тим вичерпне викладення
змісту наукової статті, яке розміщують безпосередньо після назви та авторської
виноски. Анотація складається таким чином, щоб інформація, викладена в ній,
була зрозумілою якомога ширшому колу читачів. В анотації міститься
інформація про напрям, завдання і мету проведеного дослідження, подається
більш конкретний опис тематики робіт, виконаних даним автором, пояснюється
метод дослідження, наводиться короткий виклад отриманих теоретичних та
експериментальних робіт і формулюються загальні висновки, яких можна дійти
на базі отриманих результатів.
(4) Останнім часом цей розділ статті автори нерідко опускають і відразу ж
переходять до викладу отриманих результатів. Але ж читачеві хочеться
зрозуміти, в чому полягала необхідність постановки роботи, і яке місце вона
займає серед аналогічних вітчизняних і зарубіжних розробок. У короткому
вступі автор інформує читача про суть проблем, визначає основне питання
дослідження, щоб підготувати його до кращого сприйняття викладеного
матеріалу. У вступі обґрунтовується значення проблеми, її актуальність, мета і
завдання, поставлені автором при написанні наукової праці; стан проблеми на
даний момент. Також у вступі часто згадуються імена різних учених, робляться
посилання на раніше опубліковані праці, які наводяться в бібліографії,
висвітлюються та аналізуються результати, отримані іншими дослідниками.
(5)Виклад змісту власного дослідження – основна частина статті. В
ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження,
особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, програма експерименту; аналіз

9
отриманих результатів, особистий внесок автора в реалізацію основних
висновків тощо.
(6) Завданням цього підрозділу наукової статті є короткий виклад ідеї
вирішення поставленої задачі, отриманих автором результатів та загальних
висновків, які можна зробити на їх базі. У висновку також подаються
узагальнення найбільш істотних положень наукового дослідження, підводяться
його підсумки, підтверджується достовірність висунутих автором нових
положень, а також висвітлюються питання, що ще вимагають доведення.
Висновки мають визначену структуру - складаються з трьох частин, які містять
наступне:
1) Формулювання головної ідеї наукової статті у вигляді викладу її або
методу вирішення поставленого наукового завдання.
2) Короткий перелік отриманих результатів. Цифрові або графічні дані у
Висновках, як правило, не наводяться.
3) Висновки, які можна зробити на базі отриманих результатів.
Підрозділ “Додатки” є не обов’язковим структурним елементом наукової
статті. Цей підрозділ необхідний в тих випадках, коли наукова стаття базується
на великому фактичному матеріалі, частину якого автор вважає за потрібне
додатково навести у вигляді картографічних матеріалів і таблиць.
(7) Важливо правильно оформити посилання на джерело в списку
літератури. Різні видавництва пред'являють неоднакові вимоги до його
оформлення. Але в будь-якому випадку слід вказати прізвища авторів, журнал,
рік видання, том (випуск), номер, сторінки. Зацікавлений читач повинен мати
можливість знайти вказане літературне джерело. Літературні джерела, які
цитуються, якщо вони використовуються один раз, можна вказати у виносках у
тексті, а якщо їх багато і вони неодноразово повторюються в тексті, то варто
вказати порядковий номер даного джерела за списком літератури, приведеному
наприкінці роботи. Усі джерела повинні бути описані в порядку, прийнятому в
українській бібліографії, і пронумеровані.

10
 Рукопис статті повинен бути підписаний автором (-ами) і направлений до
редакції у двох примірниках. Увесь текст статті, бібліографічний список,
анотації тощо друкують шрифтом Times New Roman, розмір – 14 пт, інтервал -
полуторний. Поля: ліве — 25 мм; праве — 20 мм; верхнє — 20 мм; нижнє — 20
мм. Вирівнювання — за шириною.
Крім того, існують такі загальні вимоги:
- у правому верхньому куті розміщується прізвище та ініціали автора; за
необхідністю вказуються додаткові відомості про автора;
- назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (краще до п'яти слів);
- ініціали ставлять перед прізвищем автора (авторів);
- слід уникати стилю наукового звіту;
- краще використовувати більше розповідних речень і менше риторичних
запитань;
- не можна перевантажувати текст цифрами при переліках тих чи інших думок,
положень, вимог;
- прийнятним у тексті є використання словосполучень переліку: «спочатку»,
«зрозуміло що», «на початку», «спершу», «потім», «дійсно», «далі», «нарешті»,
«поперше», «по-друге», «можливо», «задумкою», «заданими», «між іншим», «в
зв'язку з тим», «на відміну», «поряд з цим», тощо;
- Нумерація бібліографічного списку повинна бути арабськими цифрами і з
дотриманням алфавітної послідовності;
- щоб правильно процитувати певне джерело в статті, можна в дужках зробити
посилання на ученого, який вперше дослідив проблему.

11
 Висновок
Отже, наукова стаття безперечно являється одним із основним джерел
науково-технічної інформації, яка за довгу історію розвитку науки набула
певних ознак стандартизації. До основних елементів відносять: заголовок
наукової статті, інформацію про автора, анотацію і ключові слова, вступ,
основну частину, висновки, додатки, бібліографію.
У наукових статтях стисло, логічно і доступно відображаються
результати різноманітних досліджень. Особливо важливим є ясність викладу,
систематичність і послідовність у подачі матеріалу. При оформленні наукової
праці слід приділяти значну увагу мові і стилю викладу. Культура мови - один
із найважливіших показників культури науковця.
Загалом, після дослідження цієї теми мені вдалося досягти мети та
виконати всі поставлені завдання. Опрацювавши різноманітні наукові джерела,
я дослідила всі наявні аспекти наукової статті, з’ясувала, які існують види
наукових статей та які функції вони виконують, розглянула структурні
елементи наукової статті та вимоги щодо їх правильного оформлення.

12
 Список використаної літератури
1. Азарян А.А. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /
А.А. Азарян, Р.С. Азарян. - Кривий Ріг : Вид. центр КТУ, 2010. - 231 с.
2. Гладкий С.О. Основи наукових досліджень : навч. посіб. / С.О Гладкий – Полтава,
2016. – 245с.
3. Грищук Ю.С. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /
Ю.С. Грищук ; Нац. технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". - Х. : НТУ
"ХПІ", 2008. - 232 с. 240
4. Демківський А.В. Основи методології наукових досліджень : навч. посіб. / А.В.
Демківський, П.І. Безус. - К. : Акад. муніцип. упр., 2012. - 276 с. 11.Захаркевич О.В.
Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.В.
Захаркевич, Г.С. Швець, О.М. Сарана. - Хмельницький : ХНУ, 2013. - 223 с.
5. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. ВНЗ / В.В.
Ковальчук, Л.М. Моїсєєв ; наук. ред. В. О. Дроздов ; Державна наукова установа
"Інститут інноваційних технологій і змісту освіти", АПН України, Південний
науковий центр. - 4-е вид., перероб. і доп. - К. : Професіонал, 2007. - 239 с.
6. Марцин В.С. Основи наукових досліджень: навч. посібник / В.С. Марцин, Н.Г.
Міценко, О.А. Даниленко та ін. - Львів: Ромус-Поліграф, 2002.— 128 c.
7. Пилипчук М.І. Основи наукових досліджень : підруч. / М.І. Пилипчук [та ін.]. - К. :
Знання, 2007. - 270 с.
8. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень: навч. посібник. — Київ: Видавництво
«Центр учбової літератури», 2007. — 254 с.
9. Саюк В.І. Основи наукових досліджень : навч. підруч. / [В.І. Саюк та ін. ; за ред. В.І.
Саюк, Є.Р. Чернишової] ; Нац. акад. пед. наук України, Ун-т менедж. освіти. - К. :
Педагогічна думка, 2012. - 143 с.
10. Стадніченко О.О. Основи наукових досліджень та інформаційна культура студентів :
навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.О. Стадніченко, І.Л. Мацегора ; ДВНЗ
"Запоріз. нац. ун-т" МОН України. - Запоріжжя : [ЗНУ], 2010. - 206 с.
11. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. вищих навч.
закл. / Г.С. Цехмістрова ; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К. : Слово,
2003. - 235 с.

13