ПРОТОКОЛ (№ 34) ПРО СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ГРЕНЛАНДІЇ

Єдина стаття
1. Режим імпорту до Союзу продукції, що належить до спільної організації ринку
рибної продукції, що походить з Гренландії, містить, з дотриманням механізмів
спільної організації ринку, звільнення від мита та зборів, що мають еквівалентну
дію, та відсутність кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентну дію,
якщо можливості доступу до риболовних зон Гренландії, які надано Союзу
відповідно до угоди між Союзом і владою, відповідальною за Гренландію, є
задовільними для Союзу.
2. Усі заходи щодо домовленості про імпорт такої продукції, зокрема ті, що
стосуються ухвалення таких заходів, ухвалюються згідно з процедурою, встановленою
у статті 43 Договору про заснування Європейського Союзу.
ПРОТОКОЛ (№ 2)
ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ СУБСИДІАРНОСТІ ТА
ПРОПОРЦІЙНОСТІ

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ, ПРАГНУЧИ забезпечити ухвалення рішень Союзу

якнайближче до його громадян, З НЕПОХИТНИМ ПРАГНЕННЯМ створити умови
для застосування принципів субсидіарності та пропорційності, сформульовані у
статті 5 Договору про Європейський Союз, та створити системи контролю
застосування цих принципів, ПОГОДИЛИСЯ про положення, які додаються до
Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського
Союзу, а саме:
Стаття 1
Кожна установа забезпечує постійне дотримування принципів субсидіарності та
пропорційності, встановлених у статті 5 Договору про Європейський Союз.
Стаття 2
Комісія, перш ніж запропонувати законодавчий акт, проводить широкі консультації.
Коли це доцільно, в таких консультаціях враховується регіональний та місцевий
вимір запропонованих дій. У надтермінових випадках Комісія не проводить таких
консультацій.
Причини такого рішення Комісія зазначає у своїй пропозиції.
Стаття 3
Для цілей цього Протоколу «проекти законодавчих актів» означають пропозиції
Комісії, ініціативи групи держав-членів, ініціативи Європейського Парламенту, запити
Суду, рекомендації Європейського центрального банку та запити Європейського
інвестиційного банку для ухвалення законодавчого акту.
Стаття 4
Надсилаючи свої проекти законодавчих актів та змінені проекти національним
парламентам, Комісія одночасно надсилає їх законодавчому органу Союзу.
Європейський Парламент надсилає свої проекти законодавчих актів та змінені проекти
національним парламентам.
Рада надсилає національним парламентам проекти законодавчих актів ініційовані
групою держав-членів, Судом, Європейським центральним банком або Європейським
інвестиційним банком.
Після ухвалення, законодавчі резолюції Європейського Парламенту та позиції Ради
надсилаються національним парламентам.

Стаття 5
Проекти законодавчих актів обґрунтовуються з огляду на принципи субсидіарності та
пропорційності. Будь-який проект законодавчого акту повинен містити докладний
виклад, що дає змогу оцінити дотримання принципів субсидіарності та
пропорційності. Цей виклад повинен містити оцінку фінансових наслідків пропозиції,
а в разі директиви – оцінку її впливу на правила, які необхідно запровадити державам-
членам, зокрема, в разі необхідності, на регіональне законодавство. Підстави для
висновку про те, що ціль Союзу легше досягти на рівні Союзу, обґрунтовується
якісними та, за можливості, кількісними показниками.
Проекти законодавчих актів повинні враховувати потребу зведення до мінімуму
фінансового або адміністративного тягаря, що лягає на Союз, національні уряди,
регіональні та місцеві органи влади, економічних операторів та громадян співвідносно
до цілі, якої необхідно досягти.
Стаття 6
Будь-який національний парламент або будь-яка палата національного парламенту
держави-члена може протягом восьми тижнів після дати, коли Комісія передала
проект законодавчого акту офіційними мовами Союзу, надіслати Головам
Європейського
Парламенту, Ради та Комісії обґрунтований висновок із викладом того, чому він/вона
вважають, що зазначений проект не відповідає принципу субсидіарності. Кожен
національний парламент або кожна палата національного парламенту
проводять, якщо це необхідно, консультації з регіональними парламентами, що
мають законодавчі повноваження.
Якщо проект законодавчого акту ініційований групою держав-членів, Голова Ради
надсилає висновок урядам цих держав-членів.
Якщо проект законодавчого акту ініційований Судом, Європейським центральним
банком або Європейським інвестиційним банком, Голова Ради надсилає висновок
зазначеній установі або органу.
Стаття 7
1. Європейський Парламент, Рада та Комісія і, якщо доцільно, група держав-членів,
Суд, Європейський центральний банк або Європейський інвестиційний банк, якщо
вони ініціюють проект законодавчого акту, беруть до уваги обґрунтовані висновки
національних парламентів або палат національних парламентів.
Кожен національний парламент має по два голоси, розподілені на основі національної
парламентської системи. У випадку двопалатної парламентської системи кожна з
палат має один голос.
2. У разі, коли обґрунтовані висновки щодо невідповідності проекту
законодавчого акту принципу субсидіарності представляють щонайменше
третину всіх голосів, наданих національним парламентам відповідно до другого
абзацу частини 1, проект необхідно переглянути. Ця межа становить одну чверть,
якщо йдеться про проект законодавчого акту, внесеного на основі статті 76 Договору
про функціонування Європейського Союзу стосовно простору свободи, безпеки та
правосуддя.
Після такого перегляду Комісія або, якщо доцільно, група держав-членів,
Європейський Парламент, Суд, Європейський центральний банк або Європейський
інвестиційний банк, якщо вони ініціюють проект законодавчого акту, можуть
вирішити зберегти, змінити або відкликати проект. Також мають бути надати
підстави такого рішення.
3. Крім того, відповідно до звичайної законодавчої процедури, якщо обґрунтовані
висновки про невідповідність пропозиції щодо законодавчого акту принципу
субсидіарності представляють принаймні просту більшість голосів, що надаються
національним парламентам відповідно до другого абзацу частини 1, пропозиція
повинна бути переглянута. Після такого огляду, Комісія може вирішити зберегти,
змінити або відкликати пропозицію.
Якщо Комісія вирішить зберегти цю пропозицію, Комісія повинна буде в
обґрунтованому висновку надати аргументи щодо того, чому вона вважає, що ця
пропозиція відповідає принципу субсидіарності. Цей обґрунтований висновок, а також
обґрунтовані висновки національних парламентів повинні бути представлені
законодавчим органом Союзу для розгляду в межах процедури:
(а) до завершення першого читання, законодавчий орган (Європейський Парламент та
Рада) розглядає, чи сумісна законодавча пропозиція з принципом субсидіарності,
зокрема, беручи до уваги висловлені причини, які поділяє більшість національних
парламентів, а також обґрунтований висновок Комісії;
(b) якщо більшістю у 55% членів Ради або більшістю голосів, поданих у
Європейському Парламенті, законодавчий орган вважає, що пропозиція не є сумісною
з принципом субсидіарності, законодавча пропозиція надалі не розглядається.
Стаття 8
Суд Європейського Союзу має юрисдикцію щодо позовів про порушення принципу
субсидіарності законодавчим актом, які подають держави-члени згідно з умовами,
викладеними у статті 263 Договору про функціонування Європейського Союзу, або
про які повідомили держави-члени згідно з їхнім правовим порядком від імені своїх
національних парламентів або їхніх палат.
Згідно з правилами, встановленими у зазначеній статті, Комітет регіонів також може
подавати такі позови щодо законодавчих актів, ухвалення яких Договір про
функціонування Європейського Союзу потребує проведення консультацій з Комітетом
регіонів.
Стаття 9
Комісія щороку подає Європейській Раді, Європейському Парламентові, Раді та
національним парламентам звіт про застосування статті 5 Договору про Європейський
Союз. Цей щорічний звіт передається також Комітетові регіонів та Економічно-
соціальному комітетові.

Лісабонський – загальні принципи:

Стаття 5
1. Межі повноважень Союзу визначаються принципом надання повноважень. Союз
здійснює свої повноваження згідно з принципами субсидіарності та пропорційності.
2. Відповідно до принципу надання повноважень Союз діє в межах повноважень,
наданих йому державами-членами згідно з Договорами заради досягнення визначених
в них цілей. Повноваження, яких не надано Союзові згідно з Договорами,
залишаються за державами-членами.
3. Відповідно до принципу субсидіарності у сферах, що не належать до його
виключної компетенції, Союз діє лише якщо та у такому обсязі, в якому держави-
члени не можуть належним чином досягти цілей запропонованого заходу на
центральному, регіональному або місцевому рівнях, а натомість це краще здійснити на
рівні Союзу з огляду на масштаби або результати запропонованих заходів. Установи
Союзу застосовують принцип субсидіарності, як встановлено Протоколом про
застосування принципів субсидіарності та пропорційності. Національні парламенти
забезпечують дотримання принципу субсидіарності згідно з процедурою, визначеною
в цьому Протоколі.
4. Відповідно до принципу пропорційності заходи Союзу за змістом та формою не
виходять за межі того, що є необхідним для досягнення цілей Договорів. Установи
Союзу застосовують принцип пропорційності, як встановлено Протоколом про
застосування принципів субсидіарності та пропорційності.
Стаття 9
У всіх своїх діях Союз дотримується принципу рівності своїх громадян, що отримують
однакову увагу від установ, органів, служб та агенцій Союзу. Кожен громадянин будь-
якої держави-члена є громадянином Союзу. Громадянство Союзу є додатковим до
національного громадянства, не замінюючи його.
Стаття 10
1. Функціонування Союзу засновано на принципі представницької демократії.
2. Громадяни безпосередньо представлені на рівні Союзу в Європейському
Парламенті. Держави-члени представлені в Європейській Раді головами держав або
урядів, а в Раді – їхніми урядами, демократично підзвітними національним
парламентам або їхнім громадянам.
3. Кожен громадянин має право брати участь у демократичному житті Союзу. Рішення
приймаються якомога відкритіше та ближче до громадян.
4. Політичні партії на європейському рівні сприяють формуванню європейської
політичної свідомості та висловлюванню волі громадян Союзу.
Стаття 6
1. Союз визнає права, свободи та принципи, закладені в Хартії основоположних прав
Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року зі змінами, внесеними у Страсбурзі 12
грудня 2007 року, що має однакову з Договорами юридичну силу. Положення Хартії
жодним чином не розширюють визначених Договорами повноважень Союзу. Права,
свободи та принципи Хартії тлумачаться відповідно до загальних положень у Розділі
VII Хартії, що визначають її тлумачення та застосування, а також з належним
врахуванням пояснень, зазначених у Хартії, які встановлюють джерела цих положень.
2. Союз приєднується до Європейської Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод. Це приєднання не впливає на повноваження Союзу,
визначені Договорами.
3. Основоположні права, що гарантуються Європейською Конвенцією про захист прав
людини і основоположних свобод і які випливають з конституційних традицій,
спільних для держав-членів, є загальними принципами права Союзу.
Стаття 267
Суд Європейського Союзу має юрисдикцію виносити попередні рішення стосовно:
(а) тлумачення Договорів;
(b) чинності та тлумачення актів установ, органів, служб та агенцій Союзу;
Якщо таке питання порушено в будь-якому суді держави-члена, цей суд, якщо вважає,
що рішення з цього питання є необхідним для надання йому можливості винести
рішення, може звернутися із запитом до Суду винести рішення щодо цього питання.
Якщо будь-яке таке питання порушено у справі, розгляд якої триває в суді держави-
члена, чиї рішення не можна оскаржити за допомогою правових засобів національного
законодавства, цей суд виносить питання на розгляд Суду.
Якщо таке питання порушено у справі, розгляд якої триває в суді держави-члена
стосовно особи, яка перебуває під вартою, Суд Європейського Союзу діє із
мінімальною затримкою.
Декларація 17:
Декларація щодо вищої юридичної сили
Конференція нагадує, що згідно з усталеним прецедентним правом Суду
Європейського Союзу Договори та законодавчі акти, ухвалені Союзом на основі
Договорів, мають вищу юридичну силу порівняно з законодавчими актами
держав-членів згідно з умовами, встановленими прецедентним правом.
Конференція також вирішила приєднати у вигляді Додатка до цього Заключного акту
Висновок Юридичної служби Ради щодо вищої юридичної сили законодавства ЄС, що
міститься у документі 11197/07 (JUR 260):
„Висновок Юридичної служби Ради від 22 червня 2007 року З прецедентного права
Суду Європейського Союзу випливає, що вища юридична сила права ЄС є наріжним
принципом права Співтовариства. Відповідно до Суду, цей принцип випливає з
особливої природи Європейського Співтовариства. На час прийняття першого рішення
у рамках прецедентного права (Costa/ENEL від 15 липня 1964 року, Справа 6/641(1 )),
положення щодо вищої юридичної сили не згадувалося в Договорі. Такий стан речей
існує і на сьогодні. Той факт, що принцип, який передбачає наділення права ЄС
вищою юридичною силою, не буде включений до майбутнього договору, жодним
чином не впливає на існування даного принципу і існуюче прецедентне право Суду.