Законодавчий процес в Україні

1. Суть та значення законодавчої процедури як парламентської процедури.

Законодавчий процес – попереднє формування державної волі, що втілюється у
складанні проекту нормативного акту, офіційне зведення державної волі у норму
права, організація процедури проходження законопроекту у законодавчому органі,
що складається з певних стадій, діяльність парламенту з підготовки, розгляду,
прийняття законів та їх оприлюднення.
Законодавчий процес – це сукупність послідовних нормативно упорядкованих,
врегульованих нормами законодавства дій суб’єктів права законодавчої ініціативи та
законодавчого органу держави щодо розробки, обговорення та прийняття закону
згідно з регламентно визначеними системами певних процесуальних дій
уповноважених суб’єктів у межах відповідної процедури, що характеризуються
наявністю юридично передбаченого фіксованого результату.
Законодавчий процес складний та багатогранний. Він поділяється на види та стадії.
Основними видами законодавчого процесу (законодавчої процедури) є
конституційний процес і звичайний законодавчий процес.
Стадії законодавчого процесу:
І. Внесення законопроекту до ВРУ
ІІ. Попередній розгляд законопроекту
ІІІ. Стадія ухвалення законопроекту
ІV. Засвідчувальна стадія (підписання)
V. Інформаційна стадія.
2. Законодавча ініціатива та законодавчі пропозиції
Законодавча ініціатива – це офіційне внесення до парламенту уповноваженим
суб’єктом законопроекту або законодавчої пропозиції.
Законодавча пропозиція – внесення змін до тексту законопроекту (статей, їх частин,
пунктів, речень), зміни порядку розміщення, об'єднання розділів, глав, статей, їх
частин і пунктів, а також виділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави,
статті.
Поправка – це внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у
тексті законопроекту.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президенту України,
народним депутатам, Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України має виключне право на внесення проекту закону про
Державний бюджет України.
Проект закону про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України
вносить Президент України або Кабінет Міністрів України.
3. Розгляд законопроекту у Верховній Раді України
1) перше читання - обговорення основних принципів, положень, критеріїв,
структури законопроекту та прийняття його за основу;
2) друге читання - постатейне обговорення і прийняття законопроекту в другому
читанні;
3) третє читання - прийняття законопроекту, який потребує доопрацювання та
узгодження, в цілому.
Рішення про проведення повторних перших, других читань законопроектів Верховна
Рада може приймати не більше двох разів.
Рішення за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні
За наслідками розгляду законопроекту в першому читанні Верховна Рада може
прийняти рішення про:
1) прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комітету підготувати
його до другого читання;
2) відхилення законопроекту;
3) повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на
доопрацювання або направлення його до головного комітету для підготовки на
повторне перше читання, визначивши при цьому основні положення, принципи,
критерії, яким повинен відповідати доопрацьований законопроект чи його структурні
частини;
4) опублікування законопроекту у визначеному Верховною Радою офіційному
друкованому виданні для всенародного обговорення, доопрацювання його головним
комітетом з урахуванням наслідків обговорення і подання на повторне перше
читання.
За результатами розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада
приймає рішення про:
1) прийняття законопроекту в другому читанні та доручення головному комітету
підготувати його до третього читання;
2) відхилення законопроекту;
3) прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому;
4) прийняття законопроекту в другому читанні, за винятком окремих розділів, глав,
статей, частин статей, та направлення їх головному комітету на доопрацювання з
наступним поданням законопроекту на повторне друге читання;
5) повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з наступним
поданням на повторне друге читання.
Рішення за результатами розгляду законопроектів у третьому читанні
1) прийняття закону в цілому і направлення його на підпис Президенту України;
2) перенесення голосування щодо законопроекту в цілому у зв'язку із прийняттям
рішення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабінетом
Міністрів України проектів актів, прийняття яких передбачено в законопроекті, що
розглядається;
3) схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський
референдум;
4) відхилення законопроекту.
4. Ухвалення законопроекту та підписання закону
Оригінал прийнятого Верховною Радою закону в електронній формі не пізніш як у
десятиденний строк з дня його прийняття візується керівником секретаріату
головного комітету та підписується головою цього комітету.
Текст прийнятого Верховною Радою закону в електронній формі опрацьовується в
юридичному підрозділі, висновок остаточної юридичної експертизи якого вноситься
в єдину автоматизовану систему.
Керівник підрозділу, на який покладено функцію з оформлення на підпис Голові
Верховної Ради України прийнятих Верховною Радою актів, виготовляє оригінал
прийнятого Верховною Радою закону в паперовій формі та подає його на підпис
Голові Верховної Ради України разом з копією висновку остаточної юридичної
експертизи у паперовій формі.
Голова Верховної Ради України підписує поданий на підпис закон не раніше двох і не
пізніше п'яти днів з дня його подання.
Підписаний закон Голова Верховної Ради України невідкладно направляє
Президентові України.
Президент протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до
виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми
вмотивованими і сформульованими пропозиціями до ВРУ для повторного розгляду.
Президент має 15 днів для ветування закону. Якщо він ветує закон, то він
повертається до ВРУ на повторний розгляд. Але вето Президента України може бути
подолане кваліфікованою (конституційною) більшістю ВРУ.
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий ВРУ (в попередній
редакції) не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ Президент
України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти
днів.
5. Порядок оприлюднення та набрання чинності законами ВРУ.
Нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають
чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не
передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному
друкованому виданні.
Підписані Президентом України закони публікуються в газеті "Голос України" та у
Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному веб-сайті
Верховної Ради.