Контрольна робота

1. Громадська організація за рахунок добровільних пожертвувань

фінансує відпочинок за кордоном дітей-сиріт. Для оплати путівок для
відпочинку така організація здійснює купівлю іноземної валюти в обмінному
пункті. Придбану таким чином іноземну валюту громадська організація
перераховує на рахунок іноземним суб’єктам.
Чи має право громадська організація здійснювати таку купівлю
іноземної валюти? Який прядок купівлі, продажу і перерахування іноземної
валюти за кордон.
Громадська організація може здійснювати купівлю іноземної валюти
для фінансування відпочинку дітей-сиріт за рахунок добровільних
пожертвувань. Зазвичай, порядок такої операції регулюється валютним
законодавством країни, включаючи правила купівлі, продажу та
перерахування іноземної валюти.
Процес купівлі, продажу і перерахування іноземної валюти може
включати такі етапи:
1.Купівля іноземної валюти: Громадська організація може купувати
іноземну валюту в обмінному пункті або через банківські установи за
допомогою національної валюти або інших прийнятних способів оплати.

2. Перерахування на рахунок іноземних суб’єктів: Організація може

перераховувати цю іноземну валюту на рахунки іноземних суб'єктів,
можливо, пов'язаних із закупівлею путівок для дітей-сиріт.

3. Декларації і облік: Громадська організація може бути зобов'язана

представляти звіти про свою діяльність та фінансовий стан відповідним
органам чи регуляторам.

2. Кабінет Міністрів України 15 квітня подав на розгляд до Верховної

Ради України схвалений проект Основних напрямів бюджетної політики на
наступний бюджетний період. Верховною Радою України було відмовлено у
розгляді цього документа з огляду на те, що Кабінет Міністрів України на
цей час не було подав до Верховної Ради України річний звіт про виконання
закону про Державний бюджет.
Чи є правомірною така відмова Верховної Ради України? На підставі
яких документів розробляється проект Основних напрямів бюджетної
політики на наступний бюджетний період?
Правомірність відмови Верховної Ради України у розгляді проекту
Основних напрямів бюджетної політики може бути визначена відповідно до
конституційних та законодавчих норм України. У конституційній системі
України існують певні вимоги та процедури, які повинні бути виконані у
відношенні бюджетного процесу та взаємодії між Кабінетом Міністрів і
Верховною Радою.

Згідно з Конституцією України, Кабінет Міністрів подає до Верховної

Ради проект Державного бюджету та проекти інших бюджетів. Важливим
елементом цього процесу є також подання річного звіту про виконання
Державного бюджету.

Відмова Верховної Ради у розгляді проекту Основних напрямів

бюджетної політики через відсутність річного звіту Кабінету Міністрів може
бути взята за основу конституційних та законодавчих норм, які визначають
порядок взаємодії між екзекутивною та законодавчою владою в бюджетному
процесі.

Щодо розробки проекту Основних напрямів бюджетної політики, це

зазвичай визначається національним бюджетним законодавством. Кабінет
Міністрів розробляє цей документ на основі аналізу економічної ситуації та
стратегічних завдань країни. Він може враховувати рекомендації
міжнародних фінансових установ, експертів, а також враховувати пріоритети
уряду та парламенту.

3. На початку першого читання проекту закону про Державний бюджет

України на наступний рік народний депутат зробив заяву про невідповідність
представленого проекту Основним напрямам бюджетної політики на
наступний бюджетний період. З огляду на таку заяву Верховною Радою
України було відмовлено у розгляді проекту.
Чи правомірна відмова Верховної Ради України?
Відмова Верховної Ради України у розгляді проекту Державного
бюджету на початковому етапі може бути обґрунтована або неправомірною в
залежності від того, чи були враховані правові вимоги та процедури.

Згідно з процедурою розгляду бюджетних питань, на початковому

етапі проект Державного бюджету розглядається на першому читанні. Якщо
народний депутат вносить заяву про невідповідність представленого проекту
Основним напрямам бюджетної політики, це може породжувати дискусії
щодо суті та обґрунтування заяви.

Однак, важливо враховувати, що якщо заява народного депутата не має

об'єктивних підстав чи не підкріплена конкретними аргументами, її
відхилення може бути визнане правомірним. Верховна Рада може мати
внутрішні правила та процедури, які визначають умови прийняття чи
відхилення законопроектів.

Однак для отримання точної інформації щодо конкретного випадку

важливо вивчити текст заяви, обставини, які її супроводжували, та регламент
Верховної Ради на той момент. Підготовлений відповідальний комітет часто
розглядає заяви і може рекомендувати прийняття чи відхилення таких заяв.