Цікаві факти про Івана

Франка
● За усе своє життя Іван Якович написав приблизно
шість тисяч творів. Але ніколи не мав власного
кабінету для роботи.

● Більшу частину свого життя — сорок

років — письменник прожив у Львові. Це місто
оспіване у його віршах, він був у захваті від цих
вуличок, будинків, сакральних споруд і взагалі його
атмосфери.

● Під час навчання в гімназії Франко захопився

колекціонуванням книг. Митець зібрав колекцію з
більше ніж 500 примірників різними мовами — не
тільки українською, а й польською, німецькою та
іншими. Деякі твори він перекладав українською самостійно.

● Уже гімназистом Франко виявляв надзвичайні здібності — наприклад, він міг чи не

дослівно переказати розповідь викладача. На уроках, які вважав нецікавими чи
непотрібними, він сидів за останньою партою та читав Шекспіра. До речі, переважно
в німецькому перекладі.

● За своє життя опанував 19 мов, з яких щонайменше п’ятьма регулярно писав

твори. Українською він перекладав з 48 мов, що було однією з причин того щоб
колеги називали його «академією в одній особі».

● За своє життя Іван Якович вигадав та використав чимало літературних псевдонімів

і криптонімів (близько 100): підписував свої твори як Віршороб Голопупенко, Мирон,
Живий, Джеджалик, Брут Хома, Кремінь тощо.

● Рано залишившись без батьків, молодий Франко заробляв на життя

репетиторством, а згодом отримував гроші за свої твори, не працюючи на державній
посаді.

● Саме Іван Франко вважав за краще, аби галичани називали себе українцями, а не
русинами. Він поширював ідею, що «ми маємо почувати себе українцями без
офіційних кордонів».

● Автор варив відмінну каву, що не дивно, оскільки Львів — місто дощу та кави.
Також любив випити вина, поважав медовуху, але ніколи не палив.

● Митець був невибагливий у гастрономічних вподобаннях: снідав булкою з кавою,

обідав супом з додаванням квасу, грибів чи кропиви, квашеними овочами.

● Як писав сам поет, «Тричі являлась мені любов…». До нас дійшли імена трьох
жінок, яким він віддавав своє серце — це Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська,
Целіна Зигмунтовська. Але свою руку він запропонував освіченій і досить заможній
киянці з прогресивними поглядами Ользі Хоружинській.

● Дні народження Іван Якович завжди святкував у родинному колі. Сімейною

традицією стало випікання дружиною Ольгою пирога із написом ТАТО. Про це згодом
писала у своєму есе їх донька Анна.
● Неординарність цієї людини полягала ще й в пристрасті до індійської культури.
Франко намагався читати в оригіналі індійську літературу, написану санскритом, та
вивчав різні філософські твори, деякі з них перекладав українською.

● Неможливо не згадати про те, що саме Франко переклав біблійну книгу «Буття»
українською мовою.

● Франко обожнював вишиванки та носив їх чи не щодня. Саме він започаткував

новий стиль, поєднуючи класичні європейські костюми та традиційні українські
вишиванки.

● Вдома родина Франків мала справжній невеликий зоопарк, де постійно мешкали

кролики та собаки, а також іноді травмовані тварини, яких лікували діти.

● Іван Франко — єдиний український письменник, номінований на Нобелівську

премію в галузі літератури, але він так її і не отримав, бо помер за кілька місяців до
вручення.

● Саме Франко одним з перших спрогнозував крах соціалістичної ідеології

марксизму, а державу з таким устроєм назвав тюрмою.

● Релігійні погляди Франка і досі не визначено — радянська влада називала його

атеїстом, а деякі дослідники стверджують про його глибоку віру та товариські
відносини з галицькими священиками та навіть з митрополитом Андрієм
Шептицьким.

● Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові, без передсмертної сповіді, хоча
мав бажання висповідатися. Проте, не вдалося знайти священика, якому митець зміг
би відкрити свою душу.

● 9 листопада 1962 року, на честь Івана Франка місто Станіслав було перейменовано
в Івано-Франківськ.