Країна Особливості розвитку

Угорщина У 1990 році в країні відбувся процес демократизації

суспільного життя: державних установ, правоохоронних
органів, Збройних сил, установ, підприємств та
ліквідація. Один з прихильників комуністичного
режиму. У 1990 році Національні збори обрали
Президентом Угорщини Арпада Генца, письменника,
який брав участь у революції 1956 року. Він обіймав
цю посаду протягом 2 термінів до 2000 року. Основним
зовнішньополітичним пріоритетом Угорщини на той
час було приєднання до НАТО та ЄС та захист етнічних
меншин угорського народу в сусідніх країнах.
Стан. У 1991-12 роках Угорщина визнала незалежність
України і підписала угоду про основи добросусідства і
співробітництва.
Угорщина підтримує курс України на Європу та
заохочує впровадження європейських стандартів у її
суспільно-політичне життя.
Реформи в економіці країни були проведені у зв'язку з
переходом на ринкові відносини і введенням
приватизації.
В результаті в 1992 році приватний сектор забезпечував
25% ВВП і третину промислового виробництва.
Угорщина зарекомендувала себе як надійний партнер у
західному світі. Завдяки цьому він отримав значні
іноземні інвестиції.
Заборгованість перед західними кредиторами
неухильно скорочувалася, була досягнута соціальна
стабільність і покращився рівень життя. У 1994 році
приватний сектор економіки вже забезпечував 40%
ВНП країни.
У 1997 році Угорщина провела референдум про
членство в НАТО. Пропозицію підтримали 85%
населення. У 1999 році до цієї організації приєдналася
Україна.
Болгарія Після повалення комуністичного режиму Болгарія
розпочала економічні реформи з метою переходу до
ринкових відносин. Влітку 1991 року було оголошено
про закриття малого бізнесу, магазинів, кафе та
невелика приватизація. це сталося. Почавши. У
сільському господарстві земля поступово поверталася в
селянську власність. Програма реформ була узгоджена з
МВФ, який підтримав її кредитами. У зовнішній
політиці пріоритетними вважалися відносини з
розвиненими країнами Заходу.
1991-12-5, Болгарія визнала незалежність України.
Конституція, прийнята в 1991 році, проголосила
Болгарію єдиною демократичною державою, керованою
правовою державою у формі уряду у формі
парламентської республіки. З 1993 по 1994 рік
економіка Болгарії перебувала в кризі. Рівень життя
більшості населення знижувався, а безробіття зростало.
Швидке повернення Болгарії на західний неділю,
Уряд намагався реалізувати, але не зробив цього
Таке трапляється. Зовнішній борг країни досяг 120
мільярдів доларів.
Болгарія поділяє прагнення сучасної України до
європейської інтеграції.
Польща Початок 1990-х років був важким періодом для
 польської економіки. Західні кредитори допомогли йому
просунутися вперед і списали 330% зовнішнього боргу
країни в розмірі 50 мільярдів доларів. У міжнародних
умовах, таких як розвиток процесу перетворень в
країні, крах комуністичного режиму в Центральній та
інших країнах Східної Європи, ліквідація РЕВ і ОВС,
розпад Радянського Союзу, Польща вибрала західний
напрямок розвитку. У 1991 році він став членом
Європейської ради та підписав угоду про співпрацю з
ЄС. Західні країни скасували польську візову систему.
У 1991-12-2 роках Польща була першою
Україна визнала свою незалежність. Наступного року
було підписано польсько-українську угоду про
добросусідські, дружні стосунки та співпрацю. У 1993
році був створений польсько-український постійний
консультативний комітет, який сприяв розвитку
міждержавного співробітництва. У 1992-10 роках була
прийнята "другорядна Конституція", згідно з якою
Польща була президентом і парламентською
республікою. Того ж року він вступив до НАТО
Партнерська програма для світу. Подолавши
найскладніші початкові етапи ринкової реформи,
Польща вийшла із затяжної економічної кризи. Сільське
господарство та промисловість поступово
відроджувались, а приватний сектор торгівлі та послуг
став більш ефективним.
Чехія & Словаччина Початок 1990-х років став періодом політичних та
економічних перетворень у Чехословаччині. Всі
державні установи, правоохоронні органи та навчальні
заклади депортовані. Відповідно до Закону 1991 року
колишній партійний діяч був звільнений з державної
посади. Відповідно до Закону про приватне
підприємництво тривали економічні реформи на
ринковій основі. У країні виникали нові і відновлені
політичні сили. Місцеві органи влади оновлювалися.
Відбувся декомунізм влади між федеральним центром і
Республікою.
Для розвитку економіки країни з 1991 року
Програма ринкової реформи міністра фінансів Вацлава
Клауса виявилася вирішальною. У відповідь були
лібералізовані ціни, стабілізовані валюти,
приватизована державна власність. В ході їх реалізації
100 мільйонів громадян стали співвласниками
приватизованих підприємств. Земля і майно
сільськогосподарського сектора були повернуті
довоєнним громадянам і спадкоємцям ЧСР. У період
ринкових перетворень країна отримала підтримку
МВФ. Завдяки реалізованим заходам ситуація в
економіці дуже швидко покращилася.
одночасно з економічними реформами
Відцентрова тенденція посилилася в розвитку
Чехословацької Федеративної Республіки. Вони досягли
критичних меж Під час підготовки до парламентських
та президентських виборів 1992 року. Декомунізація
між чехами і словаками посилюється національними
протиріччями.
"Батько економічної реформи" в.Клаус.
Уряд після виборів розробив процедуру"розлучення"
Обидві Республіки. У той же час Словацька і Чеська
сторони звинуватили один одного в розвалі Федерації.
 Влітку 1992 року за угодою сторін були створені 4
комітету, а восени того ж року були вжиті заходи по
ліквідації федеральної держави, розділу його власності,
армії, транспорту і т.д. були підготовлені відповідні
документи.
У 1992 році, 9/1, Словаччина проголосила себе
суверенною державою. 1992-11. Бундестаг оголосив
про припинення існування Чорноморської
Федеративної Республіки і поділ на 2 незалежні
республіки. 12/16 Конституція Чеської Республіки була
прийнята в Празі. До кінця року Республіка підписала
угоду про добросусідство, дружбу і співробітництво. У
1993/1/1 році на карті з'явилися 2 суверенних держави -
Чеська Республіка і Словацька Республіка.
Чеська Республіка належала до країн Центральної та
Східної Європи, яким вдалося уникнути гіперінфляції,
масового безробіття та соціальних заворушень завдяки
ефективному державному регулюванню.
У 1996роціЧеськаРеспублікасталачленомОБСЄта Ради
Європи.У1999р.вонаувійшладоНАТО,ау 2004р. — до
ЄС.1991-12-8, Чехословаччина визнала незалежність
України. У 1995-4 рр.Чехія і Україна підписали угоду
про добросусідські відносини і співробітництво.
Словаччина була проголошена парламентською
республікою відповідно до Конституції 1993 року.
Міхал Ковач був обраний першим президентом.
Після здобуття незалежності Словаччину відразу
визнали майже 120 країн світу. Незабаром він став
членом Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ, Ради
Європи та інших міжнародних організацій. 1995
Словаччина є частиною програми НАТО"Партнерство
заради миру".
Декомунізація власності між Словаччиною та Чеською
Республікою здійснювалася залежно від кількості
жителів. Спірні питання не набули характеру
невирішених проблем. Основу економічного потенціалу
Словаччини заклали підприємства
Військово-промислового комплексу.
Розрив єдиної неділі з Чеською Республікою призвів до
спаду Словацької економіки і пов'язаних з цим
соціальних проблем. На цьому тлі погіршуються
відносини з угорською національною меншиною.
Вони були розпущені лише в 1995 році зусиллями
Угорщини та Словаччини. Економіка Словаччини
почала трохи зростати в 1994 році.
Сільськогосподарські кооперативи та акціонерні
товариства виникли в результаті того, що державні
права не були націоналізовані.
Словаччина майже
100 км кордону з Україною. У 1993 році держава
підписала угоду про добросусідські відносини, дружні
стосунки та співробітництво.
Словаччина розділяє і підтримує прагнення України
змінити життя за європейськими стандартами.
Югославія У 1990 році почався процес розпаду югославської
федерації. Антикомуністична ідея в поєднанні з гаслом
національного суверенітету в контексті ліквідації
комуністичного режиму в інших країнах Центральної та
Східної Європи знаходила все більше прихильників.
Під впливом подій у Центральній та Східній Європі
федеральна влада у 1990 р.погодилася провести
багатопартійні законодавчі вибори у складених органах
Федерації.
Спочатку їх утримали Словенія і Хорватія. В обох
республіках національно орієнтована партія здобула
переконливу перемогу. На виборах у Сербії 80
Сербська Соціалістична партія отримала один відсоток
місць. ЕС, його лідер.Мілошевич сказав, що для того,
щоб заручитися підтримкою виборців, 30% сербів
проживають за межами республіки, і їх територія
повинна бути анн декомунізована в Сербії, що заклало
основу для майбутніх міжетнічних конфліктів.
У Чорногорії перемогли комуністи, в Боснії і
Герцеговині перемогли національно налаштовані
мусульмани, Сербська і Хорватська армія, а в Македонії
перемогли прихильники національного визволення і
суверенітету Македонії. Після результатів виборів
почалася Республіка
Прийняти державну декларацію

Незалежність і Конституція закріпили перевагу

республіканських норм над федеральними нормами. В
результаті після розпаду єдиного економічного
простору Федерації його загальна правова база зникла.
Спроби федерального уряду домовитися з Республікою
про збереження єдиної країни виявилися марними через
розбіжності в його баченні майбутнього. Словенія
була першою з підданих Федерації, яка сформувала
незалежну армію.
Процес розпаду югославської федерації прискорився
під впливом розпаду Радянського Союзу в 1991 році і
проголошення незалежності колишньої радянської
республіки.
Країни ЄС погодилися визнати незалежність нової
держави, яка виникла замість Югославії, якщо вона
забезпечить повагу прав людини і меншин. На початку
1992 року Хорватія та Словенія стали першими
державами, визнаними ЄС.
У 1991 році Федеральна криза стала незворотною.
Командування югославської армії розцінило ситуацію
як" початок громадянської війни " і зажадало введення
надзвичайного стану і ліквідації незаконних збройних
формувань. Але представники Республіки, будучи
лідерами Федерації, відстоювали тільки інтереси свого
народу. Дуже швидко процес розпаду вийшов з-під
контролю.
Між Деком декомунізований міжетнічний конфлікт між
громадянами раніше об'єднаної федеративної держави
ускладнювався конфесійними протиріччями католиків,
православних і мусульман. У відповідь на
декларацію 1991 року захід досить різко відреагував на
незалежність Словенії та Хорватії від Співдружності.
Однак початок війни в Югославії змінив ситуацію.
Переконавшись, що швидко примирити сторони
конфлікту за столом переговорів неможливо, вони
змінили тактику. Разом з організацією Об'єднаних
Націй ЄС запропонував триетапний план припинення
вогню, розгортання миротворчих сил ООН та
врегулювання суперечок.
Переговори для визначення умов
 Стан миру, кордонів і територій. Однак
здійснити це було дуже складно, тому що сторони
конфлікту не хотіли досягати угоди. Югославська війна
охопила території всіх 6 колишніх республік Федерації і
перетворилася на 2 взаємопов'язані ланцюжки подій —
війну між розпадом Югославії і конфліктом в анклаві
албанського народу.
Миротворчі операції організації Об'єднаних Націй в
Югославії доклали величезних зусиль для припинення
збройного конфлікту в регіоні.
Югославська війна, Друга світова війна. Це була
найкривавіша війна в Європі після Другої світової
війни.Численні військові злочини вимагали створення
Міжнародного суду по колишній Югославії в Гаазі,
який діяв під керівництвом організації Об'єднаних
Націй з 1993 по 2017 рік. Його метою було відновлення
справедливості щодо жертв військових злочинів,
злочинів проти людяності та геноциду, скоєних під час
Югославської війни 1991-2001 років. В ході їх
дослідження було проведено 142 випробування.
Громадянська війна в Югославії
Це закінчилося утворенням нових незалежних держав,
таких як Словенія, Хорватія, Македонія та Боснія і
Герцеговина. У 2006 році Національний союз Сербії та
Чорногорії, останні 2 колишні югославські республіки,
які зберегли союз, були розділені на окремі держави.
Ситуація в Косово як і раніше залишається
складною. У 2007 році албанці - мусульмани становили
92% населення, серби - православні християни — 5%.
У 2008 році албанці проголосили тут Республіку
Косово. Сьогодні це частково визнана держава.
Водночас, згідно з Конституцією Сербії, ця територія є
частиною автономних областей Косово і Метохія, але
фактично не контролюється сербською владою.
Навпаки, в північній частині Косово проживають в
основному серби, які не підкоряються владі Республіки
Косово. У Північному Косово є миротворчі сили НАТО
під назвою СДК. Також、,

Є багато Сербських поселень, які оточені албанським

населенням, а також захищені СДК. Декомунізація іноді
тут виникають конфлікти між етнічними групами.
Румунія У 1990-10 роках перший посткомуністичний уряд
Румунії провів реформи, спрямовані на перехід до
ринкової економіки в умовах складної соціальної
нестабільності. Лібералізація цін призвела до страйків і
масових протестів. Однак, незважаючи на це, реформи
тривали. Директивний контроль над економікою був
скасований, були дозволені державні монополії на
зовнішню торгівлю, дозволена приватна власність,
земля була передана селянам і т.д. у той же час реформи
вимагали схвалення МВФ.
Після набрання чинності Конституцією 1991 року
І. Ілієску був обраний першим президентом Румунії в
1992-10 роках. На початку 1992/1 року Румунія визнала
незалежність України і встановила дипломатичні
відносини з Україною.
Економічні реформи продовжували призводити до
зростання соціальної напруженості через постійне
зниження рівня життя населення. У середині 1993 року
країну знову охопили страйки. Водночас
націоналістичні настрої посилилися, що відбилося на
появі партії Великої Румунії.
У 1993 році країна стала членом Ради Європи, а через 2
роки стала асоційованим членом ЄС. Його бажання
приєднатися до цих організацій спонукало Румунську
владу координувати свої дії з Загальноєвропейськими
демократичними стандартами. в
Румунська Економіка у 1992-1996 рр.через зростання
соціальної напруженості влада знизила темпи ринкової
реформи. Він почав посилювати регулюючу роль
держави і посилив соціальний захист працездатного
населення.
Зміцнив відносини з Румунією у зовнішньополітичній
сфері
Сусідні держави. Він налагодив відносини з
Угорщиною та Молдовою відповідно до вимог НАТО.
Українсько-румунська угода 1997 року
добросусідські відносини і

Співпраця. Досягнута угода закріпила принцип

поділу континентального шельфу Чорного моря і
виняткових економічних зон двох держав. Водночас
обидві сторони зобов'язалися забезпечити права
етнічних меншин в Україні та Румунії відповідно.
Румунія неодноразово висловлювала підтримку курсу
України на досягнення європейських стандартів життя і
політики.