Засоби індивідуального захисту.

Класифікація, призначення, стисла

характеристика
Белінська Анастасія
Спеціальність «Психологія»
2 курс, заочна форма
Засоби індивідуального (особистого) захисту - спеціальні засоби, використовувані працівником для відвертання або
зменшення дії на організм шкідливих і небезпечних виробничих чинників, а також для захисту від забруднення.
Застосовуються в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією устаткування,
організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями і засобами колективного захисту.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та
розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами
колективного захисту.
Засоби індивідуального захисту класифікують за призначенням на засоби захисту шкіри, очей, органів дихання та
медичні засоби захисту. Залежно від принципу дії, усі ЗІЗ поділяють на ізолюючі, що цілком ізолюють людину від
факторів навколишнього середовища, й фільтруючі, які поглинають з повітря шкідливі домішки. До засобів захисту
органів дихання належать фільтруючі засоби: -протигази цивільні (ГП-5, ГП-7), загальновійськові РШ-4, ПМГ-2, ПМК),
дитячі (ДП-6, ДП-6М, ПДФ-Ш); -респіратори для дорослих Р-2, для дітей Р-2Д, промислові РПГ-67, РУ-60м,
«Лепесток». -найпростіші засоби захисту — ватно-марлеві пов’язки, протипилові тканинні маски. Ізолюючими
засобами захисту є ИП-4, ИП-5, КИП-5, КИП-7 та ін. Засоби захисту шкіри призначені для захисту відкритих ділянок
тіла, одягу, взуття від зараження РР, ОР і БЗ. Фільтруючий засіб захисту шкіри — це захисний фільтруючий одяг —
ЗФО-58 — бавовняний комбінезон, просякнутим хемосорбованими хімічними речовинами. З цією самою метою
можуть застосовуватися підручні засоби — звичайний повсякденний одяг (спортивні костюми, плащі, рукавиці,
чоботи). Щоб підвищити захисні властивості одягу, його заздалегідь просочують мильно-олійною емульсією (для
приготування емульсії беруть брусок господарського мила, подрібнюють його на тертці й розчиняють у 0,5 л теплої
рослинної олії). Як ізолюючі засоби захисту шкіри застосовують загальновійськовий захисний комплект ОЗК і легкий
ізолюючий костюм Л-1, які виготовляються з прогумованої тканини. Ними оснащують формування, що ліквідують
наслідки НС.
Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 10) на роботах із шкідливими та небезпечними умовами
праці, в особливих температурних умовах, в забрудненому середовищі робітникам та службовцям безплатно
видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Перелік робіт та професій, що дають право
на одержання ЗІЗ, складається на основі галузевих норм адміністрацією підприємства та погоджується із місцевими
органами держнагляду по охороні праці. Порядок видачі, зберігання та використання ЗІЗ визначається
„Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими
засобами індивідуального захисту" (наказ Держнаглядохоронпраці № 170 від 29. 10. 96 p.).
Постановою Кабінету Міністрів України № 535 від 20. 07. 95 р. була затверджена відповідна програма розвитку в
державі виробництва ЗІЗ, створення структур з її сертифікації тощо.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Які існують види засобів індивідуального захисту, визначає ДСТУ 7239:2011 «Система стандартів безпеки праці.
Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація». У документі наведено таку класифікацію ЗІЗ:

засоби захисту голови;

засоби захисту органів слуху;
засоби захисту очей і обличчя;
засоби захисту органів дихання;
засоби захисту рук, плеча та передпліччя;
одяг спеціальний захисний;
засоби захисту ніг та стегон;
засоби захисту від падіння з висоти;
засоби захисту шкіри;
засоби захисту комплексні.
Застосування засобів індивідуального захисту голови спрямоване на зниження травматизму працівників на
виробництві. Згідно з нормами і правилами безпеки, вони повинні використовуватися всюди, де є ймовірність
падіння на голову будь-яких предметів.
До ЗІЗ голови належать: захисні каски; захисні шоломи та підшоломники; капелюхи, кепі, кепки з захистом і без,
шапки, берети, косинки, сітки для волосся з козирком і без, накомарники.
Найбільш поширеними у цій категорії ЗІЗ є каски, які можуть бути загального призначення (газовики, будівельники
тощо), спеціального (шахтарі, лісоруби).
Основним матеріалом для їх виготовлення є пластмаса різного ступеня міцності з додаванням інших речовин
(визначається конкретними умовами експлуатації).
 Засоби захисту органів слуху
До засобів індивідуального захисту органів слуху належать: вушні затички та аналогічні засоби; звукозахисні шоломи;
протишумові навушники; протишумові навушники, які можна кріпити до касок і шоломів; протишумові захисні
пристрої з електронним приймачем; протишумові захисні пристрої з телефонним зв’язком.
Протишумові навушники складаються з чашечок і оголів’я. Корпус чашечки виготовляють, як правило, із пластмаси й
заповнюють його звукопоглиначем. Для забезпечення щільного прилягання чашечки до привушної ділянки на її
внутрішній стороні, зверненої до голови, встановлюють м’які ущільнювачі (протектори), заповнені еластичним
пористим матеріалом (наприклад, поролоном), або рідинним наповнювачем (наприклад, гліцерином або
вазеліном).
Засоби захисту очей
До таких ЗІЗ належать: захисні окуляри, зокрема зі світлофільтрами; захисні окуляри від рентгенівського,
лазерного, ультрафіолетового, інфрачервоного ви- промінювання та від яскравого світла; екрани для обличчя;
захисні окуляри та екрани від механічних ушкоджень, пилу, бризок, хімічних речовин тощо; маски та щитки для
дугового зварювання (такі, які тримають руками, або такі, що кріпляться на голові або прикріплюються до
захисних касок і шоломів).

Як правило, для захисту очей працівників використовують захисні окуляри. Відповідно до Технічного регламенту
захисні окуляри мають бути без виступів, гострих крайок, задирок або інших дефектів, які спричиняють
дискомфорт чи можуть завдати шкоди під час їх використання. Окрім того, вони мають бути стійкими до ударів,
займання та корозії. Скло має бути без оптичних дефектів.
Засоби захисту органів дихання
ЗІЗ ОД — це пристрої, що забезпечують захист органів дихання людини від небезпечних і шкідливих виробничих
чинників, які діють інгаляційно. Вони повинні забезпечувати ефективний захист органів дихання від різноманітних
забруднень (парів, газів, аерозолі, суміші парів і аерозолі, пилу), які містяться у повітрі робочої зони, а також
використовуватися при нестачі кисню.
За принципом дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяють на фільтрувальні та ізолювальні. Перші
подають у зону дихання очищене повітря з робочої зони, а другі — повітря зі спеціальних резервуарів або чистого
середовища, розташованого поза робочою зоною.
Якщо на певних виробничих ділянках дуже велика концентрація шкідливих речовин (понад 2000 ГДК), рівень кисню в
повітрі ставить лише до 18%, в повітрі є речовини невідомого складу та концентрацій, великий вміст загазованості та
запиленості, під час проведення зварювальних робіт у замкнутих просторах, при роботі в колодязях та резервуарах,
коли захист фільтрувальними респіраторами чи протигазами не дає бажаного ефекту, необхідно застосовувати тільки
ізолювальні засоби захисту органів дихання, які в змозі забезпечити людину повітрям, що придатне для дихання та
надійно ізолюють органи дихання від навколишнього середовища.
До основних засобів індивідуального захисту органів дихання належать протигази та респіратори.
Протигаз — це пристрій, що використовується для захисту органів дихання, очей і обличчя людини від отруйних та
радіоактивних речовин і бактерій, що містяться в повітрі у вигляді пари, газів або аерозолів. Респіратор — це
полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолю, пилу. Він, як правило, складається з
двох елементів: півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та фільтрувальної частини.
Засоби захисту рук, плеча та передпліччя
Засоби індивідуального захисту рук — це захисні рукавиці та рукавички (безпальчикові рукавички); напальчники;
надолонники; нарукавники; налокітники; наплічники; антиелектростатичні браслети та кільця; назап'ясники для
важкої праці.
Рукавиці та рукавички захищають працівника від:
механічних ушкоджень (порізів, проколів, дрібного скла тощо);
хімічних речовин;
мікроорганізмів;
іонізувального (іонізуючого) випромінювання та радіоактивних речовин;
електричного струму та статичної електрики;
вібрації;
холоду і знижених температур;
спеки і теплових випромінювань.
Рукавиці та рукавички виготовляють із бавовни, льону, шкіри, шкірозамінника, гуми, азбесту, полімерів.
Захисний одяг
Спецодяг — це костюми, комбінезони, напівкомбінезони, куртки, сорочки, штани, шорти, халати, жилети, сукні,
жакети, кофти, спідниці, фартухи, плащі, напівплащі, накидки.
Спеціальний одяг має відповідати жорстким вимогам щодо виготовлення та мати відповідні технічні
характеристики щодо захисних властивостей.
За своїм призначенням захисний одяг поділяється на такі види:
захисний одяг від механічних ушкоджень (проколювання, різання);
захисний одяг від хімічних ушкоджень;
захисний одяг від електричних ушкоджень (електричного струму та електричної дуги);
захисний одяг від статичної електрики;
захисний одяг від розплавлених бризок металу та
інфрачервоного випромінювання;
захисний одяг під час зварювання;
теплозахисний одяг;
утеплений одяг (тулупи, кожухи, пальта, напівпальта, куртки, штани);
костюми ізолювальні (гідроізолювальні, пневмоізолювальні, скафандри);
захисний одяг від радіоактивного ураження, фартухи для захисту від рентгенівського випромінювання;
пилонепроникний одяг; газонепроникний одяг; рятувальні жилети;
сигнальний одяг флуоресціювальний, світловідбивний (світлоповертальний) одяг та доповнення до нього (пов’язки,
рукавиці тощо);
захисні покривки з поліхлорвінілового пластикату, які вдягають поверх основного одягу для додаткового захисту від
контактного забруднення радіоактивними, токсичними речовинами та розчинами кислот і лугів.
Засоби захисту ніг та стегон
Якщо функціональні обов’язки працівника пов’язані з ризиком травмування ніг, то спецвзуття стає невід’ємною
частиною робочої одежі. Для захисту ніг та стегон використовуються різноманітні чоботи та напівчоботи, черевики до
гомілок або литок; туфлі; тапочки; калоші; унти; наколінники; гетри; щитки тощо.
Основне призначення спецвзуття — це захист ніг від шкідливого впливу та можливих виробничих ушкоджень ніг:
термічних опіків, подразнювального впливу агресивного середовища, порізів і проколів, потрапляння сторонніх
предметів на шкіру.
Спеціальне взуття має не лише захищати, а й бути комфортним для власника.
Засоби захисту від падіння з висоти
Щоб уникнути каліцтва та загибелі внаслідок падіння з висоти, потрібно бути не тільки максимально обережним, а
ще й використовувати спеціальні засоби захисту. До них належать:
пояси запобіжні (лямкові, безлямкові, комбіновані);
оснащення, призначене для попередження падіння (карабіни, стропи, строп-канати, рятувальні канати, троси);
стримувальне та страхувальне обладнання (зажими страхувальні, зачіпи, системи страхування, блокувальні
пристрої);
запобіжні пристрої, які гасять кінетичну енергію — гальмують (системи обмежування падіння, спускові пристрої).
У передбачуваних умовах експлуатації засоби захисту від падіння з висоти обмежують шлях вертикального падіння
працівника так, щоб запобігти його зіткненню з перешкодами. Гальмівне зусилля, що виникає при цьому, не має
завдавати тілесних ушкоджень працівнику або виводити з ладу засоби індивідуального захисту.
Засоби захисту шкіри
Для захисту шкіри працівників використовують дерматологічні засоби у
вигляді захисних кремів, мазей, гелів, спреїв тощо. Вони захищають
відкриті ділянки шкіри від різноманітних біологічних, механічних та
хімічних чинників та допомагають запобігти розвитку захворювань шкіри.
Виділяють три групи дерматологічних ЗІЗ:
захисні; очищувальні; репаративні.
Захисні дерматологічні засоби не повинні забруднювати виробничі
матеріали і готові вироби. Вимоги до показників їх захисних,
експлуатаційних і фізіолого-гігієнічних властивостей мають
встановлюватися нормативно-технічною документацією на конкретні
препарати.
Дерматологічні засоби повинні мати упаковку з інструкцією, на якій має
бути зазначена інформація про призначення, правила застосування,
зберігання, термін придатності препарату.
Для захисту працівників, що контактують з олійними (водонерозчинними)
робочими матеріалами (нафтопродуктами, маслами, фарбами, клеями,
смолами, сажею, кіптявою тощо), застосовуються захисні креми
гідрофільної дії.
Для захисту працівників, котрі мають справу з розчинами солей, кислот,
лугів, мастильно-охолоджувальними рідинами, мийними
дезінфекційними засобами, вапном, цементом, застосовують креми
гідрофобної дії. Існують креми універсальні, що захищають від усіх
перелічених вище факторів.
ТАКОЖ ЗІЗ МАЮТЬ КЛАСИФІКАЦІЮ ЗА КАТЕГОРІЯМИ РИЗИКІВ.
Категорія І:
поверхневе механічне пошкодження;
контакт з мийними засобами слабкої дії або тривалий контакт з водою;
доторк до гарячих поверхонь, температура яких не перевищує 50 °C;
пошкодження очей через вплив сонячного випромінення (окрім під час спостереження за сонцем);
атмосферні умови, що не мають надзвичайного впливу;
Категорія ІІ:
категорія ІІ охоплює ризики, що не належать до перелічених у категоріях І та ІІІ;
Категорія ІІІ: Категорія ІІІ охоплює винятково ризики, що можуть мати дуже серйозні наслідки, такі як смерть або
незворотну шкоду здоров'ю, пов'язані з такими чинниками:
речовини та суміші, що є небезпечними для здоров'я;
атмосфера з дефіцитом кисню;
шкідливі біологічні агенти; шкідливий шум; вогнепальні чи ножові поранення; струмені високого тиску;
порізи від ручних бензопилок; утоплення; ураження електричним струмом та робота під електричною напругою;
падіння з висоти; середовища з низькою температурою, вплив яких зіставний з середовищами з температурою
повітря — 50 °C або менше;
середовища з високою температурою, вплив яких зіставний з середовищами з температурою повітря щонайменше
100 °C; іонізуюче випромінювання.
Загальні вимоги до засобів індивідуального захисту, що використовуються працівниками під час трудового процесу,
встановлюють Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів
індивідуального захисту на робочому місці, затверджені наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 № 1804 (далі —
Мінімальні вимоги). Вони поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та
організаційно-правової форми, які у своїй діяльності використовують ЗІЗ.
Працівникам, професії та посади яких передбачені в Нормах безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального
взуття та інших засобів індивідуального захисту, затверджених наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62 (далі — Норми безоплатної видачі ЗІЗ),
працівникам загальних (наскрізних) професій різних галузей промисловості ЗІЗ видаються незалежно від виду
економічної діяльності підприємства, за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт)
передбачені у відповідних Нормах безоплатної видачі ЗІЗ з урахуванням специфічних умов праці.
ЗІЗ мають відповідати Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою КМУ від
21.08.2019 № 771. Технічним регламентом встановлено такі вимоги до засобів індивідуального захисту.
Засіб захисту повинен забезпечувати належний ступінь захисту від небезпеки і
мати таку конструкцію, що у передбачуваних умовах експлуатації забезпечує
максимально можливий рівень захисту користувача засобу, який може без
ускладнень провадити пов’язану з ризиком діяльність.
Оптимальним рівнем захисту, що враховується у процесі розроблення
конструкції засобу захисту, є рівень, за якого ефективність використання такого
засобу не знижується в період впливу факторів ризику.
Обмеження рухів, положення або чуттєвого сприйняття користувачем засобів
захисту, що обумовлені застосуванням засобу захисту, повинне бути
мінімальним.
Обов’язки роботодавця щодо забезпечення ЗІЗ працівників
Перед тим, як придбати ЗІЗ, роботодавець повинен їх оцінити, а саме:
проаналізувати й оцінити ризики для життя та здоров’я працівників, яких не
можна уникнути за допомогою інших засобів;
визначити характеристики, які мають бути у ЗІЗ, щоб ефективно захистити життя та
здоров’я працівників від вже визначених ризиків;
порівняти характеристики ЗІЗ, наявні у суб’єкта господарювання, із характеристиками,
які визначили під час цієї оцінки.
Крім того роботодавець повинен:
інформувати працівників перед видачею ЗІЗ про ризики для життя та здоров’я, від яких їх захищатимуть ЗІЗ;
організувати регулярне навчання працівників, як користуватися ЗІЗ, і демонстрацію, як їх правильно застосовувати;
забезпечити за інструкцією з експлуатації періодичне випробовування і перевірку придатності ЗІЗ, а також своєчасну
заміну їхніх компонентів, вузлів або інших частин, якщо їхні захисні властивості погіршилися або якщо їх певний час не
використовували (після перевірки на ЗІЗ слід поставити відмітку — клеймо, штамп — про термін наступного
випробування);
контролювати, як працівники використовують ЗІЗ.
ЗІЗ є власністю роботодавця, їх обліковують як інвентар. Видачу працівникам і повернення ними ЗІЗ обліковують в
особистих картках обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
встановленої форми.

Слід пам'ятати, що нормативні акти, які регулюють облік та видачу засобів захисту, можуть відрізнятися залежно від
сфери діяльності підприємства. Так, у Правилах охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених
наказом Держгірпромнагляду № 62 від 27.03.2007, встановлена необхідність ведення журналу обліку та зберігання
засобів захисту.