Родинно-Побутові Пісні

Родинно-побутові пісні — це ліричні поетично-музичні твори, в

яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов'язані з її
особистим життям, подіями в сім'ї, родинними стосунками.

За тематикою вони поділяються на три великі групи: 1) пісні про

кохання (дошлюбні взаємини); 2) пісні про сімейне життя
(родинні стосунки); 3) пісні про трагічні сімейні обставини,
пов'язані з втратою членів сім'єї (вдовині, сирітські). Ще одна
група пісень виділяється за способом відображення дійсності: на
відміну від трьох перших, де пісні мають серйозний ліричний
характер, четверту групу становлять пісні, що стосуються усіх
сімейних проблем, особистих почуттів, але висвітлюють їх у
гумористичному ключі. Це — 4) гумористично-сатиричні пісні.
Пісенна Творчість
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З
глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із
фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою
охоплення життєвих явищ, відображення народного
світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в
незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і
щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До
розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні,
родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні,
коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу:
колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні,
купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні
(Заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні,
бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні,
чумацькі пісні, козацькі пісні).
 Ой Під Вишнею,
Під Черешнею
Це народна родинно-побутова пісня, гумористично-сатиричної
групи, яку записав Іван Котляревський, тому часто авторство
приписують саме йому.
Жанр: родинно-побутова пісня
Тема: розповідь про тяжке сімейне життя у шлюбі по рахунку
Ідея: засуджуеться шлюб по рахунку, сімейне життя без любові

Проблематика
Чоловік — «старий дід», тиран, який не пускає молоду
дружину «на вулицю погулять». Для нього шлюб —
специфічна комерційна угода, у якій за кохання можна
віддячити фінансами.
Молода дружина викликає співчуття, адже приречена в сім’ї
на душевні муки й нещастя, хоч сама мріє про кохання. Жінка
мучиться й не приховує своєї відрази до нелюба.
 Аналіз Пісні

Епітети: молода, старий(діду), вишневий(садок).

Порівняння:«Стояв старий з молодою, як і з ягодою»,
«Старий дідуга, ізогувся, як дуга».
Метафора:«ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте,
не крушіте Мої молодості!»
Звертання: Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!
 Актуальність
Родинно-
Побутових
Пісень
Ці пісні охоплюють найважливіші події в
родинному житті селян, з яскравою повнотою
відображають їхні погляди, психологію і мораль. В
них відсутні ярко виражені трудові сюжети,
розповіді про важку долю українського народу,
але, все одно, зображення більшості подій
відбувається на фоні трудових буднів, що надає їм
незвичайної правдивості. Найбільша частина
українських родинно-побутових пісень – це пісні про
кохання, в яких розкривається світ, море почуттів. У
піснях про кохання відбиваються високі моральні якості
української молоді. Довіра, взаємоповага, щирість,
радість кохання, гіркота розлуки, зрада. Тому такі пісні
завжди будуть нести окрему високу значимість для
українського народу, розкриваючи певний ряд високих
моральних цінностей людства!