Стрілецькі пісні (визначення)

Стрілецькі пісні – пісні січових стрільців (походження – Галичина) періоду

національно-визвольної боротьби українського народу 1915–1920 років, але
існує і інша версія, за якою дата виникнення – 1914–1918 (ХХ ст.).Авторські
фольклоризовані пісні і народні пісні про січових стрільців сильно пов’язані.
Тексти дуже нагадують історичні пісні, але мають індивідуальний стиль.

Значення стрілецьких пісень у формуванні національно-патріотичної свідомості

Стрілецькі пісні – це пісні, які були створені в утвореннях молодіжних

спортивно-воєнізованих організаціях на зламі ХІХ-ХХ століть в роки
відчайдушної боротьби з ворогами українського народу. Вони стали своєрідним
символом боротьби за національну свободу та самостійність.
Найперші стрілецькі пісні з'явилися в Україні під час боротьби за
українську самостійність. У цей час українська культура та мова були пригнічені
російськими царськими владами, тому було важливо підтримувати
національний дух серед українського народу. Стрілецькі пісні стали популярним
засобом пропаганди української ідеї та національної свідомості.
У 1917 році, під час революції в росії, український народ зміг відновити
свою державність. Цей час став новим етапом у розвитку стрілецьких пісень, які
стали символом боротьби за національну свободу. Українські стрільці співали
під час бойових дій, на парадах та у казармах, щоб згуртуватися та відчути
єдність.
Саме формування та використання стрілецьких пісень зіграло важливу
роль у формуванні української національної свідомості та національної
ідентичності. Ці пісні були не лише засобом боротьби за волю та незалежність,
але й символом героїзму та відваги українських вояків.
Після першої світової війни, коли Австро-Угорщина розпалася, а
Українська Народна Республіка була утворена, стрілецькі пісні продовжували
використовуватися в армії та серед народу як символ боротьби за незалежність
та гордості за свою країну.
Стрілецькі пісні стали важливою складовою української культури та
історії. Вони не тільки виконували роль патріотичного символу, але й
допомагали зберігати національну ідентичність та сприяли розвитку української
музичної традиції. На сьогоднішній день, стрілецькі пісні продовжують зберігати
свою популярність та стали невід'ємною частиною культурного життя України.
Серед відомих стрілецьких пісень можна відзначити "Ой у лузі червона
калина", "За Україну", "Чуєш, брате мій", "Гей там нагорі Січ іде", "Ой з-за гори
чорна хмара встала", “Гей, наступаєм ми, стрільці”, “О Україно, о люба ненько”,
“Ми йдем вперед” Ці пісні не тільки підбадьорювали та надихали українських
воїнів, але й зберігали українську культуру та традиції.
Але не тільки бойовим підняттям духу славились стрілецькі пісні.
 Особливо у 1916 р.,січові стрільці несли великі і тяжкі втрати у боротьбі
з більшовиками, поляками, денікінцями. Тому велика кількість пісень
присвячена драматичним і трагічним подіям.
Найчастіше звустрічається оспівування смерті одного (що показово і
для старої козацької традиції) безіменного стрільця. Це є дуже показовим,
наскільки сильно січові стрільці шанували та поважали, пам’ятали своє
коріння і спадщину.
Такі пісні, на мою думку , навіть психологічно, допомагали більш легко
розпрощатися зі своїмих товаришами. На місці “безіменного стрільця”
найчастіше могли уявляти своїх побратимів, товаришей. І навіть одна згадка
про їхні подвиги, оспівувані в піснях, придавали більш гордості та вагомості
утраті. Із таких пісень є “Там, на горойці”, яку Іванницький А.І. записав у с.
Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області у 1969 році від двох
місцевих селян.
Звісно, не позбавлені й романтичних та веселих, жартівливих тем
стрілецькі пісні. Задля створення теми кохання інколи використовувалися
тексти давніх українських пісень, що ще раз доводить, наскільки сильно січові
стрільці чтили традиції та намагалися не загубити ту свідомість і мудрість не
тільки знань, а й почуттів предків, які там оспівувалися.
Хочу зазначити, що навіть в радянські часи, коли майже все українське
було заборонене, упорядники видань та просувачі української культури усе
одно друкували та популяризували стрілецькі пісні для підтримання того
воєнного і незламного духу між народом. Але вони мусили вдаватися до
певних хитрощів: вживали лексичні підміни, не вказували авторів (наприклад,
“їхав стрілець на війноньку” - слова Р. Купчинського, музика М. Гайворонського
- публікувалася, як анонімна народна, скорочували тексти, публікували
стрілецькі пісні під виглядом радянських романсів, тощо).
Таким чином, жанр стрілецьких пісень є важливим елементом у
формуванні та зміцненні національно-патріотичної свідомості, відображаючи
духовні та історичні цінності народу та сприяючи розвитку національної
свідомості.

Музична характеристика стрілецьких пісень

Найчастіше зустрічаються із патріотичним, бойовим та

 Характер сміливим характерим, майже усюди є готовність воювати.
Іноді зустрічаються ліричні, жалобні і танцювально–жартівливі

Тематика, переважно ділиться на 3 категорії –

соціально-побутові (доля січових стрільців, кохання, туга за
Тематика родиною та рідним краєм), жартівливі та
героїко-патріотичні(описується віра в перемогу, ідея –
боротьба за незалежну Україну).

Форма Куплетна з приспівом

Ритміка Чітка, стабілізована, з регулярною періодичністю. Вживання

одноманітних тактових розмірів на “2”, “3” або “4” чверті

Строфіка Силабо-тонічні

Лад Яскраво виражена функціональність. Нарешті сформована

мажорно-мінорна система. Переважно нат. мінор та гарм.
мінор з відхиленнями у паралельні тональності

Має чітку жанрову основу. Завжди сприймається як пісня,

марш або танець (ознаки демократизації жанру). В наспівах
Мелодика кантилена (сум, душевні емоції – кохання, роздуми, прощання,
загибель стрільця) та моторика (багатопланові образи:
героїчні, веселі, натхненні, бадьорі, а також веселі та
жартівливі)

Виконання Вільне, не регламентоване

Гармонія Зазвичай класична, професійна. Проста і функціональна

Приклади стрілецьких пісень

Ще не вмерла Україна (сл. П.Чубинського, С.Даниловича, мел. М.

Вербицького)

Молитва за Україну (муз. М.Лисенка, сл. О.Косинського)

За Україну (муз. Я.Ярославенка сл. М. Вороного)

Гей, видно село (сл. і мелодія Л.Лепкого)

Гей ви стрільці січовії (вояцька пісня)

Журавлі (сл.Б. Лепкого, мел. Л.Лепкого)

За рідний край (сл. Р.Купчинського, мел. Р. Гайворонського)

Гей там на горі Січ іде (народна пісня)

Ой у лузі червона калина (сл. С. Чарнецького, мелодія народна)

Чупріна Марія 1 курс коледжу ф-но