Польща Східна Галичина були ліквідовані всі демократичні
Холмщина інституції ЗУНР; Підляшшя категорично заборонялося вживати Західна Волинь назви «Західна Україна», «Східна Західне Полісся Галичина»; Посяння забороненими стали слова Лемківщина. «українець», «український», замість них реанімувався давній термін «русин», «русинський»; зусиллями міністра освіти Станіслава Грабського українські школи були перетворені на польсько-українські з перевагою польської мови; українців не приймали до Львівського університету, у якому закрили всі українські кафедри; українців та представників тих національних меншин, які підтримували Західноукраїнську Народну Республіку (здебільшого євреїв та німців), звільнено з керівних посад і державних закладів Румунія Буковина, Бессарабія та мала частина Закарпаття румунську мову оголошено державною; закрито три українські гімназії (в Кіцмані 1920 р., у Вижниці 1921, у Чернівцях до 1925 року), з 1927 року припинено викладати українську мову як предмет; у 1929—1933 роках дозволено викладати українську мову як предмет та релігію українською мовою; людей переслідували за вживання української мови; накладено заборону на ввезення українських книжок і музичних творів; у Чернівецькому університеті ліквідовано українські кафедри; румунізувалися навіть прізвища та церковна служба.
Чехословаччина Закарпаття На Закарпатті не було ні свободи слова,
ні свободи друку.«Неповага до руського народу та руської мови були помітні повсюди. Всюди були чеські написи, але руських — майже ніде» Соціальне становище населення рівень заробітної плати був у 1,5 рази нижчим, ніж у центрі країни; низький життєвий рівень; високий рівень безробіття; недостатній рівень медичного обслуговування, особливо у гірській місцевості; витіснення українців та збільшення питомої ваги чехів та словаків у всіх сферах виробництва.
Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Уряд УНР в екзилі. Діяльність української політичної еміграції.