Теми практичних занять

Кількість годин
№ Денна Заочна
Назва теми
з/п форма форма
навчання навчання
Змістовий модуль 1. АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА
1 Тема 1. Поеми Гомера ’’Іліада’’, ’’Одіссея’’ – вершина 2 1
героїчного епосу.
2 Тема 3. Грецька трагедія. Творчість Есхіла – ’’батька 2 1
трагедії’’.
3 Тема 3. Грецька комедія. Творчість Аристофана. 2
4 Тема 5. Розвиток римської комедії у творчості Плавта і 2
Теренція.
5 Тема 6. Розвиток римської літератури епохи кризи і 2
загибелі республіки. Творчість Цицерона, Лукреція,
Катулла
6 Тема 7. Розвиток римської літератури періоду імперії. 2 2
Творчість Вергілія – творця славетної «Енеїди».
Усього 12 4
Разом 12 4

Під час практичного заняття студенти беруть участь в обговоренні запропонованих

питань. Оцінюються як виступи з доповіддю, так і активність у дискусії, вміння
формулювати та відстоювати свою позицію, критично переосмислювати опрацьований
матеріал. Практичні заняття передбачають як обговорення проблем, так і підготовку
завдань, що відображають і удосконалюють практичні навички студентів щодо аналізу
наукової літератури.
Крім того, оцінюється якість оформлення письмових завдань до практичного заняття
і самостійної роботи.
Критерії отримання оцінки такі:
- здатність детально розробляти та переконливо презентувати обґрунтований план
дослідження для вирішення важливої задачі згідно вимогам щодо наукової діяльності;
- оволодіння необхідним науковим апаратом, щодо оформлення наукових робіт
(нотатки, бібліографія тощо);
- здатність усно та письмово презентувати план, мету, результати дослідження;
- здатність готувати підбір матеріалу, виокремлювати і синтезувати найголовніше;
- відповідність підготовленого матеріалу академічним вимогам;
- навички лаконічного, чіткого, логічного, послідовного та грамотного викладу
матеріалу, формулювання власних висновків;
- уміння вести полеміку з теоретичних і практичних питань, уміння проілюструвати
теоретичні положення відповідними прикладами.
За роботу на практичному занятті студент може отримати бали , виходячи з таких
критеріїв:
Кількість Критерії
балів
5 Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу літературного
твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, наводить
приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи на
підтвердження висловленого судження або висновку, вміє систематизувати
набуті знання, грамотно їх викласти, має робочий зошит і щоденник читача.
4 Студент володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору, дає
 визначення літературного явища з посиланням на текст, але не завжди
аргументує висловлені судження, допускає незначні граматичні та фактичні
помилки; має робочий зошит і щоденник читача.
3 Студент володіє матеріалом, відтворює його частково, не завжди аргументує
висловлені судження, дає визначення літературного явища без посилання на
текст, імена, приклади; студент володіє окремими навичками аналізу
літературного твору (образу, явища тощо), допускає фактичні помилки, має
робочий зошит і щоденник читача.
2 Студент відтворює незначну частину опрацьованого матеріалу, називає
окремі літературні твори чи явища, не вміє систематизувати набуті знання,
допускає грубі помилки у відповіді, має робочий зошит і щоденник читача.
1 Студент відтворює матеріал на елементарному рівні; називає окремі
літературні твори чи явища, не усвідомлюючи їхнього змісту; допускає грубі
помилки у відповіді, має робочий зошит.

Рівні Критерії
навчаль
них
досягнень
студентів
Високий Студент вільно володіє матеріалом, розуміє перебіг і взаємопов’язаність
(відмінно, явищ літературного процесу, володіє навичками цілісно-комплексного
зараховано) аналізу літературного твору, виявляє творчі здібності, самостійно оцінює
окремі літературні явища, показує знання різних джерел інформації
(науково-критичної, монографічної літератури), творчо використовує
дібраний матеріал, наводить приклади, аргументує власні судження з
опорою на художні тексти.
Достатній Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу літературного
(добре, твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст,
зараховано) наводить приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи
на підтвердження висловленого судження або висновку, вміє
систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти, припускає незначні
граматичні та фактичні помилки.
Середній Студент володіє матеріалом, відтворює незначну його частину, дає
(задовільно, визначення літературного явища без посилання на текст, імена, приклади;
зараховано) студент володіє окремими навичками аналізу літературного твору (образу,
явища тощо), припускає граматичні та фактичні помилки.
Низький Студент відтворює матеріал на елементарному рівні або не відтворює його
(незадовіль взагалі; називає окремі літературні твори чи явища, не усвідомлюючи
но, не їхнього змісту; припускає грубі помилки у відповіді або не дає правильної
зараховано) відповіді на питання.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Змістовий модуль 1. АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА
Тематика і зміст Література
практичних занять
Практичне заняття № 1 Основна
ТЕМА: Поеми Гомера ’’Іліада’’, Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. К.,
’’Одіссея’’ – вершина героїчного 2001. 718 с.
епосу. Антична література: навч. посіб. / Ковбасенко Ю. І. 3-
Мета: на прикладі класичного
тє вид., випр. та доповн. К.: Київський університет
героїчного епосу античності вчити
елементам аналізу епічного твору,
імені Бориса Грінченка, 2014. 256 с.
навчати працювати з давніми Содомора А. Жива античність. 3-тє вид. із змінами.
Львів : Срібне слово, 2016. 200 с.
текстами, спираючись на
коментарі, вчити проводити між
літературні паралелі, з’ясовувати
міжпредметні зв’язки, виховувати
патріотизм, любов до батьківщини.
План
1.Героїчні поеми ’’Іліада’’ та
’’Одіссея’’ – енциклопедія життя
стародавніх греків.
2.Композиційні особливості поем.
3.Головні та другорядні образи поем.
4. Художня майстерність Гомера.
5.Гомер і Україна.
Завдання
1.Виписати цитати, що
характеризують головні образи поем.
2.Дібрати приклади:
постійних епітетів.
розгорнутих порівнянь.
повторюваності описів,
гіпербол, що характеризують
персонажів.
3.Дібрати приклади, що ілюструють:
казковий і побутовий елементи
’’Одіссеї’’, звеличення людського
розуму, винахідливості та
допитливості.
4.На прикладах текстів поем пояснити
віршований розмір ’’гекзаметр’’.
Практичне заняття № 2
ТЕМА: Грецька трагедія. Творчість
Есхіла – ’’батька трагедії’’.
Мета: вчити з’ясовувати особливості
трагедії, її структури, визначати
місце творчості Есхіла у світовому
літературному процесі, навчати
елементам аналізу драматичного
твору, виховувати любов до
прекрасного, вчити шанувати своє,
Тарасова Н.І. Історія зарубіжної літератури
(Античність). Полтава, 2018. 92 с.
Додаткова
Содомора А. Гомер – батько поетів. Содомора А. Жива
античність. К., 1983. С. 3-40.
Ковтунець С. А. Ахейська цивілізація у поемах Гомера
"Іліада" та "Одіссея". Всесвітня історія, світова
література. 6 клас. Історія та правознавство. 2014.
№ 27. С. 28–31.
Битко Л. Відлуння Гомерової ліри. Цикл уроків. 8-й
клас. Зарубіжна література. 2016. верес. (№ 9). С.
32–41.
Качанова І. Троя - невичерпне джерело мистецтва.
Зарубіжна література. - 2017. - листоп. (№ 11). - С.
56–58.
Тарасова Н. І. Вивчення гомерівського епосу в середній
школі // Вивчення світової літератури в школі: 3б.
наук.-метод. матеріалів. – Полтава, 1996. – Вип. 7. – С.
20-27.
Тарасова Н. І., Люлька В. М. Організація самостійної
роботи з античної літератури: Навч.–метод. посіб. для
студ. І курсу ф-ту філології та журналістики. – Полтава:
ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. –79 с.
Тарасова Н.І. Інтерактивні форми вивчення античної
спадщини в академічному курсі світової літератури.
Актуальні проблеми методики викладання світової
літератури: Зб. наук. статей. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка,
2013. – С. 192–212.
Антична література: Хрестоматія: Навч. посіб. для
студ. I курсу стаціонару: У 5 ч. / Укл. Н. І. Тарасова. –
Полтава, 2007. (Ч. 1. –108 с., Ч. 2. – 144 с., Ч. 3. – 116
с., Ч. 4. – 108 с., Ч. 5. – 108 с.).
Гомерівський діалект // Енциклопедичний словник
класичних мов / Л.Л. Звонська, Н.В. Корольова, О.В.
Лазер-Паньків та ін.. – К.: ВПЦ «Київський
університет», 2017. – С. 125.
Бондарев А. Рукописи не горят. 12 противоречий в
личности и поэмах Гомера // Новое время страны. -
2018. - № 28. - С. 62–65.
Баляльова Н. Зв'язок "Енеїди" Вергілія з Гомерівським
епосом. Ідея громдянського служіння, утвердження
величі держави. Урок зарубіжної літератури, 8 клас.
Всесвітня література в сучасній школі. 2020. № 11/12.
С. 57–60.
Основна
Антична література: навч. посіб. / Ковбасенко Ю. І. –
3-тє вид., випр. та доповн. – К.: Київський університет
імені Бориса Грінченка, 2014. – 256 с.
Содомора А. Жива античність. 3-тє вид. із змінами. –
Львів : Срібне слово, 2016. – 200 с.
Тарасова Н.І. Історія зарубіжної літератури
(Античність). – Полтава, 2018. – 92 с.
Антична література : навч. посіб. для студ. вищ. навч.
українське
План
1.Особливості грецької трагедії:
- походження,
- зв'язок із народними святами;
- особливості поетики,
- структура.
2.Есхіл – ’’яскраво виражений
тенденційний поет’’.
3. ’’Прометей закутий’’:
- інтерпретація Есхілом міфа про
Прометея,
- Прометей – борець за щастя людства,
Зевс – всевладний деспот.
- Значення образу Прометея в Новий
час.
4.Тлумачення давнього міфа під кутом
зору полісної моралі в трилогії
’’Орестея’’.
5.Патріотизм трагедії Есхіла ”Перси”.
Завдання
1.Дібрати цитати, які характеризують
головні образи трагедій.
2.Розробити тести до 3 пункту плану.
закл. / [В. М. Миронова (кер. авт. кол.), О. Г.
Михайлова, І. П. Мегела та ін.]. - К. : Либідь, 2005. -
488 с.
Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. - К.,
2001. - 718 с.
Тарасова Н. І. Античний період історії зарубіжної
літератури: Навч.–метод. посібник для студентів I
курсу філологічного факультету / Н. І. Тарасова. -
Полтава, 2007. - 132 с.
Тарасова Н.І. Історія зарубіжної літератури
(Античність). - Полтава, 2018. - 92 с.
Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Від античності
до початку ХІХ ст. - К.: Вид. дім «КМ Академія»,
2004. - 360 с.
Додаткова
Жукова А. Г. ’’Змішаймо брость і цвіт з вогнем
промінь...’’Давньогрецький театр. Есхіл (з
використанням ОСС). 9 кл. // Заруб. літер. в навч.
закладах. – 1996. – № 5-6 – С. 15-20.
Міщенко М. М. Театр у Давній Греції. Есхіл -
видатний давньогрецький трагік. 8-й клас // Зарубіжна
література в школі. - 2015. - № 9-10. - С. 51–56.
Кошова Т. Образ Прометея у світовій літературі.
Вічна іскра вогню Прометея. Урок у 8-му класі //
Світова література. - 2015. листоп. (№ 21-22). - С. 15–
17.
Снєгірьова В., Сімакова Л. Давньогрецький театр
(Есхіл). Давньоримська література (Вергілій, Горацій,
Овідій). Матеріали до уроків зарубіжної літератури, 8
клас // Всесвітня література в сучасній школі. - 2016. -
№ 11. - С. 5–19.
Тарасова Н. І., Люлька В. М. Організація самостійної
роботи з античної літератури: Навч.–метод. посіб. для
студ. І курсу ф-ту філології та журналістики. –
Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. –79 с.
Тарасова Н. І. Вивчення давньогрецького театру і
драматургії в школі (Есхіл, Софокл, Еврипід) // Вивч.
світ. літер. в школі: 3б. наук.-метод. матеріалів. – Вип.
8.– Полтава, 1997. – С. 41-49.
Тарасова Н.І. Інтерактивні форми вивчення античної
спадщини в академічному курсі світової літератури.
Актуальні проблеми методики викладання світової
літератури: Зб. наук. статей. – Львів: ЛНУ ім.
І.Франка, 2013. – С. 192–212.
Тарасова Н.І., Талалаєва А. Особливості стилю
Есхіла // Аспекти дослідження іноземних мов і
лінгвометодичні основи викладання: збірник наукових
праць. – Вип. 12 [За ред. В.К. Зернової]. – Полтава,
2013. – С. 123-129.
Талалаєва А. Проблема злочину і кари у п’єсі Есхіла
«Прометей закутий» / А. Талалаєва // Філологічні
студії. – Випуск VІ. – 2011. – С. 79-80.
Антична література: Хрестоматія: Навч. посіб. для
студ. I курсу стаціонару: У 5 ч. / Укл. Н. І. Тарасова. –

Практичне заняття № 3
ТЕМА: Грецька комедія. Творчість
Аристофана.
Мета: вчити з’ясовувати особливості
давньогрецької і сучасної комедії,
грецького театру і сучасного,
навчати елементам аналізу
драматичного твору, вчити
визначати місце творчості «батька
комедії» у світовому літературному
процесі, вчити поціновувати
прекрасне.
План
1.Особливості грецької комедії:
- походження комедії;
- особливості поетики та структури.
2.Висвітлення проблеми війни і миру в
комедіях Аристофана
(’’Ахарняни’’,’’Мир’’, ’’Лісістрата’’).
3.Комедія ’’Вершники’’ – нещадний
політичний памфлет на тогочасне
суспільство.
4.Комедія-казка ’’Птахи’’ як
античний зразок соціальної утопії.
5. Комедія Аристофана ’’Жаби’’ –
перший літературно-критичний твір
античної літератури.
Завдання
1.Дібрати приклади, що ілюструють
незвичайне, надприродне в комедіях
Аристофана.
2.Укласти таблиці до 1 пункту плану.
3. Укласти бібліографію з теми.
Полтава, 2007. (Ч. 1. –108 с., Ч. 2. – 144 с., Ч. 3. – 116
с., Ч. 4. – 108 с., Ч. 5. – 108 с.).
Тарасова Н. "Я честь віддам титану Прометею". Урок
за твором Есхіла "Прометей закутий". Зарубіжна
література в школах України (Київ). 2020. № 12. С.
16–21.
Tarasova N. COMPARATIVE ANALYSIS OF THE
TRILOGY THE ORESTEIA BY AESCHYLUS AND
THE NOVEL CRIME AND PUNISHMENT BY F.
DOSTOEVSKY. Філологічні науки. 2020. № Вип. 33.
С. 31–37. URL:
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16736.
Основна
Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. – К.,
2001. – 718 с.
Антична література: навч. посіб. / Ковбасенко Ю. І. –
3-тє вид., випр. та доповн. – К.: Київський університет
імені Бориса Грінченка, 2014. – 256 с.
Антична література : навч. посіб. для студ. вищ. навч.
закл. / [В. М. Миронова (кер. авт. кол.), О. Г.
Михайлова, І. П. Мегела та ін.]. - К. : Либідь, 2005. -
488 с.
Содомора А. Жива античність. 3-тє вид. із змінами. –
Львів : Срібне слово, 2016. – 200 с.
Тарасова Н. І. Античний період історії зарубіжної
літератури: Навч.–метод. посібник для студентів I
курсу філологічного факультету / Н. І. Тарасова. -
Полтава, 2007. - 132 с.
Тарасова Н.І. Історія зарубіжної літератури
(Античність). - Полтава, 2018. - 92 с.
Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Від античності
до початку ХІХ ст. - К.: Вид. дім «КМ Академія»,
2004. - 360 с.
Додаткова
Шалагінов Б. Б. Афінська комедія // Всесв. літер. і
культ. – 2004. – № 11. – С. 20-23.
Александра М., Хоменко О. Гуманістичні ідеї в
комедіях Аристофана (...) // Історія в школі. – 1999. –
№8-9. – С. 47-50; №10. – С. 36-39; №12. – С. 35-37;
2000. – №1. – С. 28-31.
Литовська О. В. Драматургія Арістофана та криза
полісного світогляду // Питання літературознавства. –
2013. – № 87. – С. 97–105.
Литовская А. В. Агон в комедиях Аристофана.
Актуальні проблеми літературознавчої термінології :
наук. зб. / відп. ред. Є. М. Васильєв; Рівнен. держ.
гуманітарний ун-т. - Рівне, 2017. - Вип. 2. - С. 151–
155.
Тарасова Н. І., Люлька В. М. Організація самостійної
роботи з античної літератури: Навч.–метод. посіб. для
студ. І курсу ф-ту філології та журналістики. – Полтава:
ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. –79 с.
Тарасова Н., Володавець Н. Комедія Аристофана
«Вершники» - нова система виховання та навчання //
 Гуманітарні науки: сучасна наукова парадигма: Зб.
наук. праць. – Полтава : ПНПУ, 2017. – Вип. 3. – С.
40-45.

Тематика і зміст Література

практичних занять
Практичне заняття №4 Основна
ТЕМА: Розвиток римської комедії у Александра М., інші. Гуманістична спрямованість комедій
творчості Плавта і Теренція. Плавта (на допомогу вчителю історії, 6 кл.) // Історія в школі.
Мета: навчати елементам аналізу – 2001. – № 7. – С. 30-40.
драматичного твору, прищепляти Підручники
вміння проводити міжпредметні та Додаткова
міжлітературні паралелі, вчити Підручники
поціновувати «вічні» образи,
виховувати почуття доброти,
людяності.
План
1.Плавт – комедіограф римського плебсу;
світоглядна та естетична основа його
творів.
2.Засудження влади золота над людською
душею в комедії ’’Скарб’’.
3.Проблематика комедії ’’Хвальковитий
воїн’’.
4.Теренцій – комедіограф освіченої
частини римського суспільства:
- морально-побутовий характер його
комедій,
- традиції Менандра в комедії Теренція
’’Свекруха’’, її відмінність від грецької.
Завдання
1.Виписати цитати, що
характеризують основних
персонажів комедій.
2. Розробити кросворд за 2 пунктом
плану.
3. Укласти бібліографію з теми.
Практичне заняття № 5 Основна
ТЕМА: Розвиток римської Підручники
літератури епохи кризи і загибелі Додаткова
республіки. Творчість Цицерона, Ковбасенко Ю.І. Матеріали до тематичного планування і
Лукреція, Катулла проведення уроків із Відродження. – 1995. – № 1. – С. 44-
Мета: вчити аналізувати твори, 54; № 2. – С. 52-62.
висловлювати власну думку,
визначати міжлітературні зв’язки,
виховувати почуття справедливості,
турботи про іншого, любові до
ближньогою.

План
1. Особливості розвитку літератури
зазначеного періоду.
2. Цицерон – найвизначніший оратор
Риму.
3. Розвиток римської філософії
(Лукрецій. ’’Про природу речей’’).
4. Гай Валерій Катулл і школа
поетів – «неотериків».
4.1. Основні теми та проблеми поезії
Катулла: любовна лірика; вірші про
дружбу.
4.2. Художні особливості лірики
Катулла.
Завдання
1. У ’’Словник літературознавчих
термінів’’ виписати визначення понять
неотерики, фігурні вірші тощо.
2. Проаналізувати письмово 2-3 поезії
Катулла (на вибір студента),
визначивши тему;
ідею;
проблематику;
особливості будови;
образ ліричного героя;
розмір.
3. Визначити особливості будови, тему,
ідею, проблематику філософської поеми
Лукреція ’’Про природу речей’’.
4. Укласти бібліографію з теми.
Практичне заняття № 6 Основна
ТЕМА: Розвиток римської Антична література: навч. посіб. / Ковбасенко Ю. І.
літератури періоду імперії. 3-тє вид., випр. та доповн. – К.: Київський університет
Творчість Вергілія – творця імені Бориса Грінченка, 2014. - 256 с.
славетної «Енеїди». Антична література : навч. посіб. для студ. вищ. навч.
Мета: на прикладі класики римської закл. / [В. М. Миронова (кер. авт. кол.), О. Г.
літератури навчати аналізувати Михайлова, І. П. Мегела та ін.]. - К. : Либідь, 2005. -
епічний твір, знаходити між 488 с.
літературні і між предметні зв’язки,
Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. -
вчити любові до батьківщини,
пробуджувати патріотичні почуття.
К., 2001. - 718 с.
План Содомора А. Жива античність. 3-тє вид. із змінами. -
1.Особливості розвитку римського Львів : Срібне слово, 2016. - 200 с.
суспільства і культури періоду Тарасова Н. І. Античний період історії зарубіжної
становлення імперії. літератури: Навч.–метод. посібник для студентів I
2.3бірник Вергілія ’’Буколіки’’, його курсу філологічного факультету / Н. І. Тарасова. -
зв'язок із творами Феокріта. Полтава, 2007. - 132 с.
3.Поема Вергілія ’’Георгіки’’ і творчість Тарасова Н.І. Історія зарубіжної літератури
Гесіода. (Античність). - Полтава, 2018. - 92 с.
4.Поема ’’Енеїда’’ – літературно- Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Від античності
героїчний епос (ідейно-політична основа
до початку ХІХ ст. - К.: Вид. дім «КМ Академія»,
поеми, ідея Риму – володаря світу; Еней –
ідеал римської доблесті.
2004. - 360 с.
5. Гомер і Вергілій (орієнтація на Гомера Додаткова
в поетиці ’’Енеїди’’; своєрідність твору Гальчук О. В. «Мужик із Мантуї...»: Матеріали для
Вергілія порівняно з поемами Гомера). вивчення творчості Вергілія. 9 клас// Заруб. літер. в
6.Вергілій і Україна. навч. закладах. – 1996. – № 8. – С. 13-19.
Завдання Ганич Н. І. Гомер. «Іліада», «Одіссея», Вергілій.
1.Дібрати цитати для характеристики «Енеїда»: Матеріали до варіативного вивчення // Всесв.
образів Енея, Дідони, Ніза, Евріала, літер. в серед. навч. закладах України. – 2000. – №6. –
інших. С. 16-23.
Градовський А. В. «Безсмертна лише чистота серця...»:
«Енеїда» Вергілія і однойменна поема І. П.
Котляревського. 9 кл. // Заруб. літер. в навч. закладах. –
1997. – №8. – С. 21-27.
Еліот Т. С. Вергілій і християнський світ / Пер. з англ.
Г. Гамалія // Всесвіт. – 1992.–№3–4. –С. 139-143.
Кочур Г. Літературна доля Вергілія // Всесвіт. – 1992. –
№ 12. – С. 161-168.
Маркевич Т. В. Твори Вергілія і Котляревського серед
духовних надбань людства: Два коментованих уроки
(бесіда, рольова гра, тематична шахова комбінація
тощо) за творчістю Вергілія // Всесв. літер. в серед.
навч. закладах України. – 2000. – № 6. – С. 37-42.
Писаренко Ю. М. Творче наслідування поем Гомера в
«Енеїді» Вергілія: Урок компаративного аналізу за
участю літературно-дослідних груп // Всесв. літер. в
серед. навч. закладах України. – 2000. – № 6. – С. 26-28,
37.
Тарасова Н. І. Вергілій – найвидатніший
давньоримський поет. «Буколіки» // Заруб. літер. в навч.
закладах. – 2000. – № 8. – С. 41-44 .
Тарасова Н.І. Котляревський і Вергілій // Рідний край. –
1999. – №1. – С. 83-85.
Тарасова Н. І. Творчість Вергілія у світовому
контексті // Заруб. літер. в навч. закладах. – 2002. – № 8.
– С. 34-36.
Тарасова Н.І. Римська література періоду становлення
імперії. Творчість Публія Вергілія Марона // Історія
зарубіжної літератури (античний період) : Посібник
для студентів 1 курсу філологічного факультету. –
Полтава : Полтавський літератор, 2003. - С. 37-63.
Тарасова Н. І., Люлька В. М. Організація самостійної
роботи з античної літератури: Навч.–метод. посіб. для
студ. І курсу ф-ту філології та журналістики. –
Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. –79 с.
Чубук Т. Поема Вергілія "Енеїда" Літературна
обробка римської легенди про троянця Енея -
засновника Риму. 8-й клас // Світова література. -
2014. - груд. (№ 24). - С. 36–41.
Дець Н. С. Публій Вергілій Марон - видатний поет
"золотої доби" римської літератури // Зарубіжна
література в школах України (Київ). - 2015. № 1. - С.
49–51.
Кошова Т. "Енеїда" Вергілія - шедевр "золотої доби"
давньоримської культури. Урок у 8-му класі //
Світова література. - 2015. - листоп. (№ 21-22). - С.
19–21.
Пуліга Д. Вергілій: збіг протиріч, втрата
ідентичності та нові моделі культури // Історія
Європейської цивілізації. Рим : [підручник] : пер. з
італ. / під. ред. Умберто Еко ; худож.-оформлювач Л.
П. Вировець. - Харків, 2014. - С. 799–805.
Калмикова А., Єрцова О. Два Енея - класичний
Вергіліїв та український Котляревського.
Літературний суд. 8-й клас // Зарубіжна література. -
2016. - листоп. (№ 11). - С. 43–53.
Снєгірьова В., Сімакова Л. Давньогрецький театр
(Есхіл). Давньоримська література (Вергілій, Горацій,
Овідій). Матеріали до уроків зарубіжної літератури, 8
 клас // Всесвітня література в сучасній школі. - 2016.
- № 11. - С. 5–19.
Сіренко В. М. Вергілій "Енеїда". 8-й клас //
Зарубіжна література в школі. - 2017. - № 17/18. -С.
68–71.
Баляльова Н. Зв'язок "Енеїди" Вергілія з
Гомерівським епосом. Ідея громдянського служіння,
утвердження величі держави. Урок зарубіжної
літератури, 8 клас. Всесвітня література в сучасній
школі. 2020. № 11/12. С. 57–60.

ОБОВ’ЯЗКОВІ ТЕКСТИ ДЛЯ ЧИТАННЯ

(ЗА ХРЕСТОМАТІЄЮ)
ГРЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА
1. Алкей. ’’Не розумію звади поміж вітрів’’, ’’Буря’’, ’’Зізнання поетесі Сапфо’’.
2. Алкман. ’’Слабнути став я...’’, ’’Сплять усі верховини...’’.
3. Анакреонт. ’’Сивина вкриває скроні...’’, ’’Кобилице фракіянко...’’, інші.
4. Аристотель. ’’Поетика’’.
5. Аристофан. ’’Хмари’’, ’’Вершники’’, ’’Птахи’’, ’’Жаби’’, ’’Мир’’, ’’Лісістрата’’.
6. Архілох.’’Серце, серце!..’’, ’’Смуток, Перікле’’, ’’Всі шляхи богам відкриті’’, ’’Не люблю
вождя ставного..’’.
7. Геродот. ’’Історія’’.
8. Гесіод. ’’Роботи і дні’’.
9. Гомер. ’’Іліада’’, ’’Одіссея’’.
10. Демосфен. Із третьої промови ’’Проти Філіппа’’.
11. Еврипід. ’’Іфігенія в Авліді’’, ’’Медея’’.
12. Езоп. ’’Ворон і лисиця’’, ’’Вовк і ягня’’, ’’Хліборобові діти’’.
13. Есхіл. ’’Прометей закутий’’, ’’Перси’’,’’Орестея ’’(’’Агамемнон’’, ’’Хоефори’’,
’’Евменіди’’).
14. Лісій. Із промови ’’Про вбивство Ератосфена’’.
15. Лонг. ’’Дафніс та Хлоя’’.
16. Лукіан. ’’Похвала мусі’’, ’’Прометей, або Кавказ’’.
17. Менандр. ’’Третейський суд’’.
18. Піндар. ’’Перша піфійська ода’’, ’’Істмійська ода’’.
19. Платон. ’’Бенкет’’, ’’Федр’’.
20. Плутарх. ’’Паралельні життєписи’’.
21. Сапфо. ’’Відповідь Алкею’’, ’’Про доньку’’, ’’До Афродіти’’, ’’Епіталами’’.
22. Солон. ’’ Знаю, що занепадає...’’, ’’Не звинувачуйте марно богів’’, ’’Місто, наш край...’’.
23. Софокл. ’’Цар Едіп’’, ’’Антігона’’.
24. Тіртей. ’’Добре вмирати тому...’’, ’’О юнаки’’, ’’Воїни, непереможного у битві Геракла
нащадки!..’’.
25. Феокріт. ’’Ідилії’’.
26. Фукідід. Із промови Перікла над могилами воїнів.
РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
1. Апулей. ’’Метаморфози”.
2. Вергілій. ’’Енеіда”, ’’Буколіки”, ’’Георгіки”.
3. Горацій. ’’Оди”, ’’Сатири”, ’’Еподи”.
4. Катулл. ’’Плач, Венеро!”, ’’Поет про себе”, ’’Про своє кохання”, ’’Про Лесбію”.
5. Лукрецій. ’’Про природу речей”.
6. Марціал. ’’Епіграми”.
7. Овідій. ’’Любовні елегії”, ’’Метаморфози”, ’’Сумні елегії”.
8. Плавт. ’’Хвальковитий воїн”, ’’Скарб”.
9. Сенека. ’’Медея”, ’’Федра”.
10. Теренцій. ’’Свекруха”,’’Брати”.
11. Федр.’’Вовк та ягня”, ’’Вівця, пес і вовк”, ’’Шуліка і голуби”.
12. Цицерон. ’’Із промов протии Катиліни”, ’’Оратори і актори”, ’’Листи
Цицерона”.
13. Ювенал. ’’Сатири”.

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ
ПІДРУЧНИКИ
1. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. – К., 2001,
1. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. Греція. – К., 1997.
ПОСІБНИКИ
1. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. 1.Прокаєв, ін.
– К., 1994.
2. Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. – К., 1996.
3. Підлісна Г. Н. Антична література. – К., 1992.
4. Підлісна Г. Н. Антична література для всіх і кожного. – К.: Техніка, 2003.
5. Підлісна Г. Н. Історія античної літератури. – К., 1987.
6. Содомора А. Жива античність. – К., 1983.
13. Тарасова Н.І. Історія зарубіжної літератури (античний період): Посібник для студентів I
курсу філолог. фак. – Полтава, 2003.
14. Тарасова Н.І. Античний період історії зарубіжної літератури: Навч.-метод. посібник для
студентів I курсу філологічного факультету. – Полтава, 2007.
15. Тарасова Н.І., Чередник Л.А. Організація самостійної та індивідуальної роботи з
античної літератури: Навчально-методичний посібник. – Полтава, 2008.
16. Тарасова Н.І., Люлька В.М. Організація самостійної роботи з античної літератури: (навч. –
метод. посіб. для студ. І курсу ф-ту філології та журналістики) / Н.І.Тарасова, В.М.Люлька. –
Полтава: ПНПУ імені В.Г.Короленка, 2014. – 79 с.
ХРЕСТОМАТІЇ
1. Антична література: Хрестоматія / Упор. О. І. Білецький. – К., 1968.
2. Антична література: Хрестоматія. 5 – 9 кл. / Укл. М. Борецький. – Львів, 1995.
3. Веприняк Д. М. Зарубіжна література: Проб. навч. посібник-хрестоматія для 5–8 класів. – К.,
1994.
4. Від античності до класицизму: Хрестоматія із зарубіжної літератури / Упор. Ю.І.
Ковбасенко, Л. В. Ковбасенко, Л. І. Кулікович. – К., 2001.
5. Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах: Хрестоматія / Укл. В. Маслюк.
– Львів, 2000.
6. Антична література: Хрестоматія: Навч. посібник для студ. I курсу стаціонару: У 5 ч. /
Укладач Н.І. Тарасова. – Полтава, 2007. (Ч. 1. –108 с., Ч. 2. – 144 с., Ч. 3. – 116с., Ч. 4. –
108 с., Ч. 5. – 108с.).
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Антична література: Довідник / За ред. С.В. Семчинського. – К., 1993.
2. Антична міфологія: Пер. з франц. / Е. Лаперт, К. Естен. – К.: Махаон – Україна, 2005.
3. Корж Н. Г., Луцька Ф. Й. Із скарбниці античної мудрості. – К., 1988.
4. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. 1: Література. Твір. Тропи. – Ч. 2:
Генезис та генерика літератури (кишенькове видання) / Укл. Г. Білик, О.Орлова, Н.
Хоменко. – Полтава, 2001; Полтава, 2002.
5. Лісовий І. Античний світ у термінах, іменах, назвах. – Львів, 1988.
6. Словник античної міфології / Укл. І. Я. Козовик, ін. – К„ 1989.
7. Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І.Я., Пономарів О.Д. – Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2006.
8. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст.: Іст.-естет. нарис. – К.:
Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2007.
Інформаційні ресурси
1. Бібліотека світової літератури – оригінали та переклади (Library of the world literature
– original texts and translations): http://ae-lib.narod.ru.
2. Державна бібліотека України для юнацтва: http://www.4uth.gov.ua/
3. Національна парламентська бібліотека України: http://www.nplu.org/
4. Електронна бібліотека української літератури (зарубіжна література): http://ukrlib.com.
5. Бібліотека українського центру: http://ukrcenter.com.
6. Бібліотека імені В.Вернадського: http://www.nbuv.gov.ua/
7. Бібліотека імені М.Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка: http://lib-
gw.univ.kiev.ua.
8. Всесвіт: фаховий журнал світової літератури. – К. : Видавничий дім «Всесвіт»:
http://vsesvit-journal.com
9. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України: науково-методичний
журнал Міністерства освіти і науки України. – К. : Педагогічна преса; Всесвітня література в
сучасній школі: науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України (з 2012 р.). – К. : Педагогічна преса: http: //pedpresa.com.ua/magazines/view/4/
10. Зарубіжна література в школах України: науково-методичний журнал. – К. : Антросвіт:
http: //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/zlvsh/index
11. Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання:
науково-методичний журнал. – К. : Незалежний центр наукових досліджень зарубіжної
літератури.
12. Всесвітня література та культура: науково-методичний журнал. – К. : Антросвіт.
13. Зарубіжна література: науково-методична газета. – К. : Шкільний світ:
http: /literatura@1veresnya.com.ua
14. Зарубіжна література в школі: науково-методичний журнал. – Харків : Основа.
15. Слово і Час: науково-теоретичний журнал. – К.: Національна академія наук України,
Інститут літератури імені Тараса Шевченка, Національна спілка письменників України:
http://www.slovoichas.in.ua
16. http://ancientrome.ru/
17. http://antique-lit.niv.ru/
18. http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-190d32f5942ce/list-b407a47b26

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ»
Вивчення зарубіжної літератури є важливою складовою професійної підготовки
вчителя-словесника. Значення цієї дисципліни у вищих педагогічних закладах освіти
надзвичайно велике. Вона дає уявлення про перебіг літературного процесу в різних країнах,
розуміння місця рідної писемності в світовому контексті, формує філологічну культуру,
широкий кругогляд, уміння й навички літературознавчого аналізу.
Античність
Коло основних проблем курсу античної літератури визначається її місцем в історико-
літературному процесі: вона є джерелом європейської літератури. Як і тисячоліття тому, у
ХХІ столітті читачів хвилюють питання, які порушили великі митці античності: зовнішня і
внутрішня краса людини, її духовний розвиток, моральні пріоритети тощо. Антична
література сприяє гуманітарному вихованню, необхідність якого актуалізується в сучасний
період.
Античну культуру високо цінували прогресивні діячі всіх епох. Мистецтво древніх
греків і римлян вічно живе. У сучасних європейських літературах ХХ –ХХІ ст. представлені
майже всі жанри і поетичні розміри, вирази і слова, породжені античністю. Антична
культура – колиска європейської, тому традиційність і новаторство, спадкоємність зв’язків є
провідними у проблематиці курсу.
ВСТУП
 Антична література — це література стародавніх греків та римлян доби розкладу
первісно-родового ладу та становлення, розквіту і кризи рабовласницьких відносин на півдні
Європи у басейні Середземного моря. Хронологічно її рамки обмежуються XII—VIII ст. до
н. е. і V ст. н. е. Датування таке, звичайно, умовне. Культурна діяльність античних греків
починається значно раніше, десь за межами двох тисячоліть до нашої ери. Нині наука стоїть
на порозі нових відкриттів у цій галузі. Розшифровуються знайдені під час розкопок
таблички кріто-мікенської культури, яка передувала грецькій і була з нею тісно пов'язана.
Відкриваються тісні зв'язки греків з більш давньою культурою Сходу та Єгипту. Але ми
маємо поки що у своєму розпорядженні літературні твори, створені не раніше ніж у IX—VIII
ст. до н. е. Тому ними й обмежується курс.
Антична література розглядається як найстародавніший період зарубіжних літератур,
хоча безперервного зв'язку вона з ними не мала. Справа у тому, що після загибелі античного
суспільства та встановлення феодалізму людська культура була відкинута на декілька століть
назад, а пам'ятки античної літератури і культури або ж зникли під руїнами античних міст, або
ж були знищені чи заховані від людського ока внаслідок фанатизму християнства. Однак
слід звернути увагу на те, що на сході, в межах Східної Римської імперії, античність
проіснувала значно довше, аж до XV ст. Нового часу. Місцем її зосередження була Візантія,
в якій переважала грецька культура. З Візантією підтримувала тісні економічні та культурні
зв'язки Київська Русь. Але зв'язки ці — великі і безпосередні — були перервані татарською
навалою і поновились значно пізніше, аж у XVII ст. і то через зарубіжну Європу.
Що ж до зарубіжних країн, то більшість з них знайомиться з античною культурою як з
«дивом», що постало з розкопаних руїн Греції та Риму і осяяло чорну ніч середньовіччя
благородним світлом людяності, краси і високих громадських ідеалів.
Антична література пройшла довгий шлях розвитку — від розкладу первісно-
родового ладу та становлення, розквіту і кризи рабовласницьких відносин. Цілком природно,
що різні етапи її розвитку нерівноцінні за своїми ідейними та художніми якостями. Весь курс
античної літератури розподілений на ряд періодів. Вивченню кожного із них, як і вивченню
окремих письменників, повинно передувати докладне ознайомлення з умовами економічного
і політичного життя тієї доби та історичними обставинами у країні. У зв'язку з цим особливу
увагу треба звернути на хронологію, що має велике значення для виявлення літературного
процесу.
Лише після такої підготовки треба звертатись до основної роботи в опрацюванні
курсу, до читання літературних пам'яток. Тільки прочитавши художні твори, слід звертатися
до учбової та спеціальної літератури. Рекомендується складати конспекти художніх творів і
учбової літератури. Методичні вказівки— це лише план, що дає поради і орієнтацію по
курсу.
ДАВНЯ ГРЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА. ЛІТЕРАТУРА АРХАЇЧНОЇ ГРЕЦІЇ
Долітературний період
Усна народна творчість становила основу найстародавнішого періоду грецької
літератури. Трудові пісні, міфи, обрядові і героїчні пісні, казки, приказки, загадки — все це,
як і в культурі інших народів певної історичної доби, було властиве грекам.
Міфологія як специфічний вид усної народної творчості займає провідне місце у
розвитку грецької літератури і мистецтва, а тому вивчення цієї теми вимагає особливої уваги.
Найстародавніші літературні пам'ятки
Найстародавнішими пам'ятками грецької писемної літератури є поеми Гомера
«Іліада» та «Одіссея», які походженням своїм пов'язані з піснями, що складалися на протязі
віків. Усна народна традиція відклала у них напластування різних етапів розвитку родового
суспільства, аж до матріархату (розкриття в «Одіссеї» ставлення феаків до цариці Арети), що
зробило поеми, за влучним висловом М. І. Гнєдича, «енциклопедією древності» і визначило
їх велике історико-пізнавальне значення.
В основі поеми лежать міфологічні та історичні оповідання кріто-мікенської доби та
епічні пісні, що передавали події, пов'язані з походом грецьких (ахейських) племен на Трою.
Весь цей матеріал об'єднувався у троянський цикл міфів, з яким треба познайомитися за
книгою М. А. Куна.
 Гомер — поет видатного обдарування, який, за образним висловом В. Г. Бєлінського,
переплавив у чисте золото грубу руду народних легенд та поетичних пісень і створив
грандіозний твір, який відіграв величезну роль у справі об'єднання греків, що були
роздрібнені у державному відношенні і говорили на різних діалектах. «Іліада» та «Одіссея»
створені, можливо, у VIII ст. до н. е. на стику двох епох.
Можливим місцем створення поем було одне із міст багатої та культурної Іонії.
«Іліада» та «Одіссея» спирались уже на письмову фіксацію тексту і виконувались не
співцями-аедами, а рапсодами-декламаторами.
Питання про місце, час і авторство гомерівських поем досі не розв'язане, воно
становить у літературознавстві проблему, що існує під іменем «гомерівського питання» і є
предметом суперечок на протязі багатьох віків. Із змістом «гомерівського питання» треба
познайомитися за підручниками. Особливу увагу слід звернути на «теорію малих пісень» Ф.
А. Вольфа, теорію «унітаристів» і теорію «основного зерна».
Поеми треба прочитати повністю, а прочитавши, порівняти, щоб уяснити подібність і
разом з тим глибоку своєрідність кожної з них.
Треба усвідомити, що гомерівські герої виступають носіями загальнолюдських рис,
завдяки чому вони продовжують жити у наступних поколіннях.
Слід звернути увагу на те, що вся дія поем розгортається у двох планах — людському
і божественному, але і боги Олімпу поділені на два ворожі табори: один — за ахейців, дру-
гий — допомагає троянцям.
Літературна спадщина античного поета назавжди зберегла для нас «значення норми і
неперевершеного зразка». В цьому зв'язку слід звернути увагу на переклади Гнєдича,
Вересаєва, Руданського, Ніщинського, Тена та інших.
Питання для повторення
1. Основні форми грецького фольклору. Міфологія — арсенал і грунт грецького мистецтва.
2. Образи героїв «Іліади» — Агамемнон, Ахілл, Нестор, Аякс, Гектор, Пріам, Паріс,
Андромаха, Гекуба, Єлена та інші.
3. Образи героїв «Одіссеї» — Одіссей, Пенелопа, Телемах, Навсікая, Арета, Евмей,
Евріклея.
4. Образи богів у гомерівському епосі.
5. Особливості епічного стилю. Творчий метод і художня майстерність Гомера.
6. Гомерівське питання, його основні теорії та вирішення його у сучасній науці.
7.Дидактичний епос Гесіода «Роботи і дні». Світогляд поета. Тема праці в поемі.
РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ КЛАСОВИХ
ВІДНОСИН ТА ДЕРЖАВИ
Кінець VIII ст. до н. е., відображений у творчості Г'єсіода, знаменував собою
своєрідне затишшя перед жорстокими революційними бурями, що потрясали Грецію
протягом майже двох віків —VII і VI. Народжувалась держава, народжувались нові,
рабовласницькі відносини, точилася боротьба за політичну владу між демократією та
аристократією. Починається занепад героїчного епосу, бо його громіздкі форми не були
достатньо гнучкими і не могли бути знаряддям гострої політичної боротьби. На той час
пишно розквітає лірика. Вона стає провідним жанром, а тому їй треба приділити основну
увагу у вивченні цього розділу літератури. Аналізуючи творчість окремих поетів,
прослідкувати, як оформлюються жанрові особливості ямбів у Архілоха, як в ліриці відо-
бражується світогляд митця — у Архілоха та Тіртея, політичні погляди — у Феогніда та
Алкея, найінтимніші людські почуття — у Сапфо та Анакреонта, як лірика стає навіть засо-
бом пропаганди політичних законів — у Солона. Все це свідчить, що в умовах бурхливого
політичного життя лірика стає універсальним жанром.
Байки Езопа торкаються майже всіх сфер життя грецького народу, в них
викриваються зажерливість, підступність і сваволя панівної верхівки. Ім'я Слід особливу
увагу звернути на долю його літературної спадщини, вплив його байок на творчість
Лафонтена, Крилова, Глібова та інших поетів.
Питання для повторення
1. Соціально-історичні причини занепаду епічної творчості та розвитку ліричних жанрів.
2. Народні джерела лірики та дві тенденції у її ідейній спрямованості.
3. Аналіз творчості Езопа, доля його літературної спадщини.
АТТІЧНИЙ ПЕРІОД ГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Жорстока класова боротьба в Греції VII—VI ст. до н. е. завершилась утворенням
рабовласницьких держав — античних полісів, у переважній більшості яких переміг
демократичний лад.
Слід ознайомитися з економічною і політичною системою, без усвідомлення чого
неможливо розібратись в особливостях розвитку літератури цієї доби.
Драма
Питання походження і розвитку грецької драми займають основне місце в курсі
античної літератури. В жанрі драми вона досягла найвищого розквіту. Грецький театр виявив
величезний вплив на формування західноєвропейського театру і, в якійсь мірі, нашого
вітчизняного. Особливу увагу слід звернути на повідомлення Арістотеля про те, що трагедія
походить від зачинателів дифірамбу, а комедія від заспівувачів фаллічних пісень
При вивченні матеріалу за підручником слід звернути увагу, як питання захисту
батьківщини від безпосередньої небезпеки іноземного загарбання втрачають свою актуаль-
ність. Вони ще мають місце в трагедії Есхіла «Перси». Але інтереси греків звертаються уже
в сферу внутрішнього життя, в сферу важливих ідеологічних питань, викликаних зламом
старого ладу і встановленням нового. Вирішенню морально-етичних проблем присвячена
більшість трагедій Софокла і Евріпіда. Майже всі трагедії, що збереглись до нашого часу,
написані на міфологічні сюжети. Однак необхідно пам'ятати, що грецькі трагіки не просто
копіювали міфи. Вони трактували їх, пристосовуючи до запитів свого часу, саме через цю
трактовку, через зміни і додатки до традиційного сюжету чи образу найбільш яскраво
проявлялась ідейна спрямованість твору.
Питання для повторення
1. Соціально-політичні та художні передумови виникнення драми в Греції.
2. Громадська роль театру в античній Греції. Роль держави в організації театральної справи.
3. Структура античної трагедії, обумовленість її фольклорними джерелами.
ЕСХІЛ (525—456-457 рр. до н. е.)
Есхіл — «батько трагедії». В цьому визначенні є визнання того, що він був першим
поетом, який зумів розвинути грецьку драму від музикально-ліричної кантати до драми в її
класичному завершенні в умовах античного суспільства.
Щоб зрозуміти проблематику, ідейну спрямованість та художній метод Есхіла, треба
за підручником познайомитися з історичною обстановкою та ідеологічною боротьбою в Афі-
нах в кінці VI та в першій половині V ст. до н. е. Потім прочитати і продумати трагедії
«Перси» і (це єдина трагедія на історичний сюжет, що збереглась до нашого часу), «Проме-
тей прикутий» та трилогію «Орестея». В образі Прометея Есхіл узагальнив увесь людський
досвід, здобутий у процесі праці, і протиставив його Зевсові як єдину реальну силу,
спроможну боротися з богами. Трагедія закінчується нескореністю головного героя і надією
його на визволення, яке прийде не від богів, а від смертного героя з потомків Іо.
Важливим твором Есхіла є трагедія «Орестея». Це єдиний зразок трилогічної
системи, що зберігся до нашого часу.
Питання для повторення
1. Есхіл — «батько трагедії» і поет становлення грецької рабовласницької демократії.
2. Філософський зміст образу Прометея в трагедії «Прометей прикутий».
3. Трилогія «Орестея». Тема боротьби нового із старим і глибоке філософське вирішення її.
СОФОКЛ (496—406 рр. до н. е.)
Середина V в. до н. е., коли на літературну арену виходить Софокл, була епохою
найвищого внутрішнього розквіту Греції. У зв'язку з цим центральною проблемою літерату-
ри та мистецтва стає людина та її громадська діяльність.
Всі трагедії Софокла, які збереглись до нашого часу, написані на міфологічні сюжети.
Але на відміну від Есхіла Софокл рідко радикально змінює традиційний зміст. Треба звер-
нути увагу на те, що напруження дії та глибокий психологічний контакт між глядачем та
героями трагедії якраз досягався тим, що сюжет був добре відомий, але поет уведенням
прийому перипетії та ретардації примушував глядача глибоко співчувати герою, що
знаходився під оманою власних помилок. «Антігона» — одна з ранніх трагедій; основна
проблема літератури — проблема людини — вирішується у ній найбільш революційно В
трагедії «Цар Едіп» високі духовні якості героя, поєднані з духовною красою і високим
розумінням громадського обов'язку, весь час випробовуються долею, під якою мислиться
жорстоке і несправедливе божество, що примушує героя зробити всупереч власній волі цілий
ряд тяжких злочинів перед людьми.
Питання для повторення
1. Софокл — поет доби найвищого розквіту рабовласницької демократії в Афінах.
2. Характер трагічного конфлікту в трагедіях «Антігона», «Цар Едіп».
ЕВРИПІД (484—406 рр. до н. е.)
Як і в попередників, всі трагедії в Еврипіда написані на міфологічні сюжети. Але
Еврипід радикально змінює традиційний міфологічний сюжет, насичуючи його побутовими
деталями, принижуючи міфологічну героїку буденним щоденним життям. Він зображав
через міфологічні образи своїх сучасників такими, «які вони є», а це, за думкою
комедіографа Арістофана та філософа Арістотеля, : зменшувало виховне значення його
трагедій у порівнянні з Есхілом та Софоклом. У трагедії «Медея» поет вірно розуміє і
оцінює видимі причини занепаду Афін і на родинних стосунках Язона та Медеї показує, як
жадоба влади та гонитва за багатством руйнує сім'ю, що становить основу держави.
Питання для повторення
1. Ставлення Еврипіда до міфологічних сюжетів та особливості трагічного конфлікту в його
творах.
2. Розкриття причин, що підривали полісний колективізм, у трагедії «Медея».
3. Вплив кризи афінської рабовласницької демократії на створення ідеального трагічного
героя у Евріпіда.
4. Патріотизм трагедії «Іфігенія в Авліді».
5. Роль Еврипіда в процесі подальшого розвитку жанру драми.
СТАРОАТТІЧНА КОМЕДІЯ
АРІСТОФАН (близько 446—385 рр. до н. е.)
Як і в трагедії, так і в комедії її походження і розвиток тісно пов'язані з обрядовою
грою на честь бога Діоніса. У розвитку комедійного жанру у греків розрізняються три
періоди: староаттічна, середня та новоаттічна комедії. Староаттічна комедія відноситься до
V ст. до н. е. — періоду бурхливого економічного, політичного та ідеологічного життя Афін.
Греки нараховують багато імен комедійних поетів цієї доби, але єдиним комедіографом,
твори якого збереглися до нашого часу, є Арістофан. Арістофана з Есхілом зближує те, що
він, як і Есхіл, довів жанр політичної комедії до її класичного завершення в античну добу.
Арістофан близький до Есхіла також і своїми політичними симпатіями. Треба прочитати такі
комедії: «Ахарняни», «Лісістрата», «Вершники», «Хмари» та «Жаби».
При ознайомленні з текстом комедій слід звернути увагу на те, що якого б питання не
торкався поет — чи то миру («Ахарняни», «Мир», «Лісістрата»), чи кризи демократії
(«Вершники»), чи судової справи («Оси»), чи критики модних філософських шкіл («Хмари»)
або літературної полеміки («Жаби»), чи соціальної перебудови суспільства («Жінки в
народних зборах», «Плутос»), всюди він захищає інтереси селянства та ремісників. На
прикладі творів Арістофана можна прослідкувати, що структура староаттічної комедії була
досить сталою, що вона розпалась на елементи, які іноді не завжди тісно були зв'язані
єдністю дії.
Питання для повторення
1. Походження та соціальна основа жанру староаттічної комедії.
2. Доля літературної спадщини Арістофана.
ПРОЗА V—IV вв. до н. е.
Одночасно з трагедією та комедією у V в. до н. е. значного поширення набирає проза.
Твори «батька історії» Геродота, присвячені греко-персидським війнам, відзначаються
белетристичністю. Велика кількість новел, анекдотів, фантастичних переказів про невідомі
країни і людей роблять твори цікавими, але дуже далекими від історичної правди.
 «Історія» Фукідіда, присвячена подіям Пелопоннеської війни, відзначається
прагненням подати об'єктивний аналіз історичних подій, критично поставитись до
першоджерел і своїх власних спостережень.
Розквіт афінської демократії та практика народних зборів і афінських судів сприяли
розвиткові ораторського мистецтва, теоретична і естетична основа якого формується в V в.
до н. е. Серед ораторів слід відзначити Демосфена (384—322 рр. до н. е.), мистецтво якого
тісно пов'язане з його політичною боротьбою за збереження в Афінах демократичного ладу
та незалежності від македонських царів.
Прозою користується також більшість філософів. В їх творчості для тих, що вивчають
літературу, великий інтерес являють естетичні вчення. У зв'язку з цим треба звернути увагу
на літературну спадщину Демокріта, Платона та Арістотеля.
Особливу увагу необхідно звернути на творчість Арістотеля. Він працював в усіх
галузях наукових знань. Для курсу античної літератури найважливіше значення має його
«Поетика». Це теоретична праця з питань літературознавства, написана на основі аналізу
грецької класичної драми.
Питання для повторення
1.Естетичні засади у філософських вченнях Демокріта, Платона та Арістотеля.
2. Основні положення «Поетики» Арістотеля та їх значення у формуванні літературознавчої
науки.
ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ ПЕРІОД ГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Період еллінізму охоплює III—І ст. до н. е. (323—30 рр.). Це доба, коли у соціально-
політичному житті Греції відбуваються значні зміни, які й обумовлюють особливості еллі-
ністичної культури та літератури.
У другій половині IV ст. до н. е. посилюється внутрішня криза рабовласницької
демократії. Розвиток індивідуальної власності руйнує античну колективну власність. Треба
звернути увагу на політику македонських царів щодо Греції, особливо на те, що Олександр
Македонський та його наступники на завойованому Сході (в Персії, Єгипті, Месопотамії
тощо) засновували нові міста, куди охоче переселялися греки, асимілюючись з місцевим
населенням, внаслідок чого значно поширилася велична еллінська культура. Коло сюжетних
мотивів нової аттічної комедії досить вузьке: таємне материнство, підкинута дитина і
впізнання її батьками через багато років — ось основні теми, що всіляко варіюються
драматургами. Менандр (близько 342—292 рр. до н. е.) — афінський письменник — є
найвидатнішим представником нової аттічної комедії. Типовим взірцем нової аттічної
комедії є п'єси Менандра «Третейський суд» та «Відлюдник».
В III ст. до н. е. виникає так звана «олександрійська поезія». Вона відірвана від
народу і суспільних інтересів, насичена вченістю і ерудицією, позначена деякою штучністю і
холодною досконалістю, їй властиве зображення буденного життя, звичайних людей,
інтимних почуттів. Типові представники наукової олександрійської поезії — філолог і поет
Каллімах (310—240 рр. до н. е.) та поет Аполлоній Родосський (його спроба відродити в
«Аргонавтиці» класичний епос — невдала).
Феокріт (III ст. до н. е.) — представник буколічної, пастушої поезії, що виникає в цей
період.
Питання для повторення
1. Особливості соціально-історичного розвитку Афін у IV ст. до н. е.
2. «Нова аттічна комедія», особливості жанру, коло сюжетів, характерні образи.
3. Комедія Менандра «Третейський суд» як взірець «нової аттічної комедії».
4. Буколічна поезія Феокріта.
ГРЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ РИМСЬКОГО ВОЛОДАРЮВАННЯ
З середини II ст. до н. е. Греція потрапляє в політичну залежність від Риму і стає,
фактично, однією з римських провінцій. З II ст. до н. е., особливо під час так званого
«еллінського відродження», високого розвитку досягає ораторське мистецтво (риторика,
друга і третя софістика) та проза.
Плутарх (близько 46—127 рр.). Філософ-мораліст у своїх «Порівняльних
життєописах» створює класичний взірець художньої біографії.
 Лукіан (близько 120—180 рр. н. е.) відкидав будь-яку релігію, містику і забобони.
Найважливіша тема його сатири — критика старого багатобожжя, що вже відмирало
(«Розмови богів», «Морські розмови», «Зевс-трагік»), і християнства, що народжувалося
(«Про кінець Перегріна»). В II—IV ст. н. є. розвивається останній жанр грецької літератури
— роман, окремі елементи якого виникли ще в добу еллінізму. Сюжетна схема античного
роману одноманітна. Лонг (II—III ст. н. е.). Класичним взірцем античного роману є роман
Лонга «Дафніс і Хлоя».
Питання для повторення
1. Особливості ідеологічного та художнього розвитку Греції в добу римського
володарювання.
РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Історія римської держави починається на декілька століть пізніше, ніж грецької.
Однак в основі суспільного ладу обох держав лежали однакові соціально-економічні
відносини — рабовласництво.
РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПІ—II вв. до н. е.
Розвиток римської писемної літератури починається під великим впливом грецької
культури. Першим твором писемної римської літератури був переклад «Одіссеї», зроблений
Лівієм Андроніком. Вплив грецької культури позначився також і на літературних жанрах,
що розвивались не послідовно, а паралельно на основі високо розвинених зразків грецької
літератури.
III та початок II ст. до н. е. характерні розквітом комедійного театру в Римі. Під
впливом грецької комедії високого розвитку досягає комедія «палліата», «комедія плаща»
(плащ — національний грецький одяг, тога — римський). У ній на сцену виводились іно-
земці, найчастіше греки. Першим римським комедіографом був Плавт. (комедіяїї «Про
горщик» (або «Кубушка») та «Хвалькуватий воїн»).
Другим талановитим римським поетом був Теренцій (комедії «Брати», «Свекруха»).
Питання для повторення
1 Римський комедійний театр. Особливості його розвитку та організації.
2. Соціальна проблематика та актуальність комедій Плавта «Кубушка», «Хвалькуватий
воїн».
3. Соціально-політична основа творчості Теренція. Проблематика та особливості художньої
форми у комедіях «Брати» та «Свекруха».
РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПЕРІОДУ ГРОМАДЯНСЬКИХ ВІЙН
Цей період можна обмежити часом — з останньої третини II — до останньої третини І
ст. до н. е. Треба звернути увагу, як у літературі спочатку дещо посилюється демократична
тенденція, що знайшло вияв у пожвавленні національної комедії — «комедія тогата» — та в
оформленні національно-римського жанру «сатири». Зразків такої комедії до нашого часу не
збереглось. В умовах гострої політичної боротьби провідним жанром стає ораторське
мистецтво. Ціцерон (106 — 43 рр. до н. е.), вся літературна практика якого тісно пов'язана з
політичними подіями його часу та власною політичною діяльністю, не відзначався сталістю
переконань. Римська проза представлена також історичними творами; я у Юлія Цезаря
твори мають характер мемуарних записок.
Поряд із прозою розвивається і поезія, але вона не так тісно пов'язана з політичним
життям країни. Найталановитішим представником цього напряму був лірик Катулл. Цілком
своєрідним явищем у римській літературі цієї доби була творчість Лукреція, філософа і
поета.
Питання для повторення
1. Ціцерон, теорія і практика ораторського мистецтва.
2. Лірика Катулла.
3. Поема Лукреція «Про природу речей», її філософський зміст та художня форма.
4. Доля філософської та політичної спадщини Лукреція у пізніші часи.
РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПЕРІОДУ ІМПЕРІЇ
Довголітні громадянські війни — наслідок кризи аристократичної Римської
рабовласницької республіки — завершились виникненням Римської імперії, яка була
військовою диктатурою більш широкого блоку рабовласників Італії, а потім і провінцій. На
чолі імперії став жорстокий, дволичний і хитрий Октавіан Август.
Октавіан Август намагався наблизити до себе найвидатніших письменників Риму. В
літературі протистоять один одному два напрями: офіційний, який підтримує Октавіана
Августа, і прихований республіканський, опозиційний щодо імперії. Перший представлений
Вергілієм і Горацієм. Другий — Тібуллом, Проперцієм і, в якійсь мірі, Овідієм.
Питання для повторення
1. Римська імперія як диктатура рабовласників.
2. Політика Октавіана Августа у галузі літератури. Літературні гуртки в Римі.
Публій Вергілій Марон (70—19 рр. до н. є.), творчий шлях якого пролягає від
неотериків і олександрійців до «класичного» стилю імперії, був найвидатнішим поетом цієї
доби. «Буколіки» — перший значний його твір. Наступний великий твір Вергілія
«Георгіки» трактує питання сільського господарства. З 30 р. до н. е. аж до своєї смерті
Вергілій працював над епічною поемою «Енеїда», яка розповідає про походження римської
імперії і роду Цезарів, до якого належав Октавіан Август. І. І. Котляревський створив свою,
самобутню, повну гумору і злої сатири «Енеїду», «перелицьовану» на українську мову.
Питання для повторення
1. Громадські і особисті моменти в «Буколіках» Вергілія.
2. Поема Вергілія «Георгіки» та її ідеологічна та політична тенденція.
1. «Енеїда» Вергілія як придворний епос епохи принципату.
Квінт Горацій Флак (65 — 8 рр. до н. є.), учень матеріаліста і просвітителя Епікура,
був непослідовним у своїх поглядах. Горацій створив «Еподи», «Сатири», «Оди»,
«Послання». Всі твори Горація присвячені Меценату. «Поетичне мистецтво» Горація
мало вплив на поетику європейського класицизму (Буало, «Поетичне мистецтво») не
менший, ніж «Поетика» Арістотеля.
Питання для повторення
1. Оцінка Горацієм своєї політичної діяльності («Пам'ятник»).
2. Доля поетичної спадщини Горація.
Публій Овідій Назон (43 р. до н. є.—18 р. н. е.), на творчості якого треба зупинитися
більш детально, протистояв літературному класицизму Вергілія і Горація. У «Любовних
елегіях», адресованих Коріні, найбільш виділяється поетичними достоїнствами елегія на
смерть Тібулла. «Героїди», або «Героїні», містять жалібні листи міфічних героїнь до
коханих, що покинули їх.
У «Метаморфозах», пізніше названих «язичницькою біблією», міститься понад 200
міфів про перетворення.
Питання для повторення
1.Поема Овідія «Метаморфози» та її ідейно-художній зміст.
РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ ІМПЕРІЇ (І—II ст. н. е.)
У перші роки римської імперії, після смерті Августа (14 р. н. є.), ще спостерігалось
деяке піднесення економіки. Проте з'явилися вже й ознаки розпаду рабовласницької системи,
що почався у ці часи. У першій половині І ст. н. е. плебейський байкар Федр (дати
народження і смерті невідомі) виступав від імені широких демократичних кіл із протестом не
тільки проти імперії, але й проти знаті й багатіїв. Сюжетами Федра користувались великі
байкарі — Лафонтен та І. А. Крилов.
Філософ, трагік, сатирик і поет Сенека (початок І ст.— 65 р. н. е.) є одним з найбільш
значних представників аристократичної опозиції Імперії. Особливу увагу слід звернути на
злу сатиру Сенеки «Огарбузення» (або «Посвячення у дурні», гарбуз — синонім дурості).
Апулей (II ст. н. е.) — мандрівний філософ і декламатор, прославився фантастичним,
авантюрно-побутовим романом «Метаморфози» («Золотий осел»).
Питання для повторення
1. Плебейський байкар Федр.
2. Трагедії Сенеки, їх філософська та політична тенденція. .
Реалістичне зображення життя римської провінції в романі Апулея «Метаморфози»
(«Золотий осел»).