1.Відповідно до ст.

936 ЦКУ
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати
річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її
поклажодавцеві у схоронності.
Верховний суд у справі № 643/14079/17 від 15 квітня 2020 року вказав,
що правильне визначення правового статусу відповідальноï за збереження
речі сторони договору (зберігач чи професійний зберігач) впливає на
обставини, які виключають відповідальність такої сторони за втрату речі,
прийнятої на зберігання. Кваліфікуючою ознакою професійного зберігача
є здійснення зберігання на засадах підприємницької діяльності. Тобто таку
діяльність суб'єкт господарювання (підприємець) має здійснювати
систематично.
За загальним правилом за втрату речі під час строку зберігання зберігач
відповідає, якщо: відбулося порушення обов'язку повернути
поклажодавцеві річ у схоронності; поклажодавцеві завдано збитків у
вигляді втрати речі; наявний причинний зв'язок між діями (бездіяльністю)
зберігача і негативними наслідками, що виявились результатом таких дій
(бездiяльностi); вини зберігача в настанні щодо речі негативних наслідків,
яка проявилась у будь-якій формі, тобто умислу чи необережності
зберігача до невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків.
Саме тому, ст. 942 ЦКУ встановлює, що якщо зберігання здійснюється
безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Стаття 947 ЦКУ закріплює, що при безоплатному зберіганні
поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним
витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або
законом.
З цього випливає, що оскільки зберігання відбувалося на безоплатній
основі, то Кириленко мав піклуватися про річ Іванчука як про свою власну,
що і було ним зроблено. Через виникнення непередбачуваних обставин, у
виникненні яких вини Кириленка немає, він забезпечуючи схоронність своїх
та чужих речей (Іванчука) відніс їх у місце, де вони б були належно
збережені. У такому випадку, керуючись ст. 947 ЦКУ поклажодавець -
Іванчук зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на
зберігання речі.
Отже, Іванчук зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на
зберігання речі, зроблені Кириленком.

2. Відповідно до розділу 35 Правил перевезення пасажирів, багажу,

вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України
Кожний пасажир має право безплатно перевозити із собою у вагоні ручну
поклажу, вага якої за нормою перевезення не перевищує 36 кг та розмір
якої за сумою трьох вимірів (висота, ширина, довжина), зроблених
відповідно до трьох проекцій в місцях максимальної довжини, не
перевищує 200 см.
Так, відповідно до п. 1.7 розд. 1 Правил перевезення пасажирів, багажу,
вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом України,
визначається, що ручна поклажа - це особисті предмети або речі
пасажирів, які перевозяться разом з ними. Збереження ручної поклажі, що
перевозиться разом з пасажиром, під час перевезення, завантаження та
вивантаження у/з вагон(а) забезпечує її власник.
Пункт 37.1 цих же Правил встановлює права пасажирів, одним із яких є:
безплатне перевезення із собою 36 кг ручної поклажі та відшкодування за
втрачений чи пошкоджений багаж або вантажобагаж.
Звідси виходить, що, поняття ручної поклажі та багажу є різними за своєю
юридичною природою. Ручна поклажа не здається на зберігання і за неї
відповiдає власник таких речей і відповідно цих Правил, пасажир не має
права на відшкодування за їх пошкодження.
Що стосується багажу та вантажобагажу, то вони здаються в окремі
виділені приміщення на зберігання, доставлення їх з однієї точки в іншу у
схоронності та за плату. I у такому разі «Укрзалізниця» несе
відповідальність за їх пошкодження чи недостачу.
Але ст. 974 ЦКУ встановлює, що перевізник (Укрзалізниця) зобов'язаний
забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім
дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.
Звідси витікає, що виникає певна колізія правових норм, зокрема статті
ЦК та спеціалізованих Правил. Але все таки, оскільки масло стікало, що є
повністю виною Укрзалізниці, внаслідок чого і було пошкоджено особисті
речі пасажира, то пасажир має праводування збитків, завданих
пошкодженням речей.