Перше питання

Сараєвське вбивство відбулося 28 червня 1914 року, коли австрійський архідук Великого
герцогства Франца Фердинанда та його дружина були вбиті членом сербської терористичної
організації "Чорна рука" на території Боснії і Герцеговини, що належала до Австро-Угорщини.

Цей інцидент спровокував Австро-Угорщину висунути серію ультиматумів проти Сербії,

вимагаючи розслідування та покарання винних. Не задовольнившись реакцією Сербії, Австро-
Угорщина оголосила війну 28 липня 1914 року.

Ця подія спричинила дипломатичний криз, у який втягнулися інші європейські держави через їхні
союзницькі зобов'язання. Наприклад, Росія підтримала Сербію через панславістичні симпатії, тоді
як Німеччина підтримала Австро-Угорщину. Це призвело до активізації системи військових
союзів: Трійці (Росія, Франція, Велика Британія) протистояла Центральним державам (Німеччина,
Австро-Угорщина, Османська імперія).

Початок війни у 1914 році мав глибокі наслідки для Європи та світу в цілому. Це стало початком
найбільшого конфлікту, який світ коли-небудь бачив до того часу, з призводом до значних
людських жертв, руйнування та впливу на майбутні події, такі як розпад імперій, зміни політичної
карти Європи та формування нових міжнародних структур.

Друге питання

Звідомляю, що під час Першої світової війни Туреччина (Османська імперія) приєдналася до
Центральних держав у жовтні 1914 року, підписавши військовий союз з Німеччиною та Австро-
Угорщиною. Туреччина була зацікавлена в конфлікті через свої територіальні амбіції у Сході,
зокрема в Малій Азії та Кавказькому регіоні.

Італія, хоча спочатку була членом Трійці (разом із Францією та Росією), залишалася нейтральною
на початку війни. Проте у травні 1915 року Італія уклала секретний договір, відомий як
Лондонський договір, з Антантою, у якому їй було обіцяно територіальні вигоди за участь у війні
проти Центральних держав. У липні 1915 року Італія оголосила війну Австро-Угорщині та почала
військові операції на Альпійському фронті.

Болгарія приєдналася до війни на боці Центральних держав у жовтні 1915 року, оголосивши
війну Сербії. Це було частково спричинене бажанням отримати територіальні вигоди на рахунок
Сербії та створити сприятливі умови для експансії в Македонії.

Румунія приєдналася до війни на боці Антанти у серпні 1916 року, оголосивши війну Австро-
Угорщині. Румунія також була мотивована територіальними амбіціями, зокрема отриманням
контролю над Трансільванією, яка належала Австро-Угорщині. Jednak, romanskie siły zostały
szybko zatrzymane przez armię niemiecką oraz austro-węgierską, co spowodowało
znaczne straty i utratę terytoriów.

Ці вступи різних країн у війну додали нові фронти та збільшили масштаб конфлікту, спричинивши
додаткові втрати та страждання народів, що брали участь в Першій світовій війні.

Третє питання

Звідомляю, що вступ Сполучених Штатів Америки у Першу світову війну був обумовлений
кількома факторами. Поперше, американська урядова політика нейтралітету зазнавала значного
тиску від обох сторін конфлікту, а також від американської громадськості, яка відчувала симпатії
до обох сторін.

Проте декілька подій вплинуло на рішення США вступити до війни:

1. Піратство підводних човнів: Німеччина вела агресивну підводну війну проти англійських і
американських суден, що пропонували військові та інші допомоги Антанті. Наприклад,
потоплення пасажирського судна Lusitania у 1915 році спричинило загибель більше 1000
людей, включаючи 128 американців.

2. Загроза національній безпеці: Німеччина пропонувала союзництво Мексиці проти США через
звернення Циммермана. Це викликало національне обурення та бажання підтримати союзників
США.

3. Економічні інтереси: Війна в Європі створила великі можливості для американських

підприємців, що забезпечили багато вигод з постачанням військових матеріалів та інших товарів
Антанті.

Щодо Росії, її вихід з війни був спричинений внутрішньополітичними та соціальними

турбулентностями, які почалися з Лютневої революції 1917 року та призвели до повалення
царського режиму. Це призвело до утворення провізорного уряду, який був нестабільним та мало
ефективним у веденні війни. На засіданні Петроградського совіту 1917 року було прийнято
рішення про припинення війни та виходу Росії з конфлікту. Після приходу до влади Більшовиків у
Росії в результаті Жовтневої революції 1917 року, вони взяли на себе обов'язок укладання
окремого миру з Центральними державами, що привело до підписання Брест-Литовського
мирного договору у березні 1918 року, офіційно виводячи Росію з війни.

Четверте питання

Розпад Австро-Угорщини відбувся після завершення Першої світової війни і був одним із
ключових наслідків конфлікту. Імперія Австро-Угорщини входила до війни на боці Центральних
держав та зазнала серйозних поразок у 1918 році.

У результаті перемоги Антанти та розгрому Центральних держав була підірвана внутрішня

структура Австро-Угорщини, яка складалася з різноманітних етнічних груп та національних
меншин. У грудні 1918 року Чехословаччина та Югославія (яка пізніше стала Сербією)
проголосили свою незалежність від Австро-Угорщини. Польща також відновила свою
незалежність після років розділення між Російською імперією, Німеччиною та Австро-
Угорщиною.

Завершення Першої світової війни настало 11 листопада 1918 року, коли було підписано
перемир'я, відоме як Великий перемир'я. Договір про перемир'я уклався між Антантою та
Центральними державами, і це офіційно завершило війну. Пізніше мирні договори були укладені
окремо з кожною з Центральних держав. Наприклад, у Версальському мирному договорі 1919
року було встановлено новий порядок у Європі та накладено великі обмеження на Німеччину як
переможця.

Після завершення війни і розпаду Австро-Угорщини на території колишньої імперії виникли нові
держави, такі як Австрія, Угорщина, Чехословаччина, Польща, Югославія та інші, що вплинуло на
політичну карту Європи та світу в цілому.

Пʼяте питання

Комп'єнське перемир'я було підписане 11 листопада 1918 року і офіційно завершило бойові дії
Першої світової війни між Антантою та Центральними державами. Це перемир'я призвело до
припинення військових операцій та відкрив шлях до укладення мирних договорів.

Результати війни були значними і відобразилися на політичній, економічній та соціальній сферах

багатьох країн. Деякі з основних результатів війни включають:

1. Руйнація: Війна призвела до великих руйнувань у всіх країнах-учасницях. Це стосується не

лише фізичних зруйнованих міст та інфраструктури, а й втрати людських життів та руйнувань в
економіці.

2. Втрати: Перша світова війна спричинила великі втрати серед військових та цивільних населення
у всіх країнах. Приблизно 10 мільйонів військових та 7 мільйонів цивільних загинули, а ще
більше отримали поранення або втрати навічної працездатності.

3. Мирні договори: Заключені мирні договори встановили новий порядок у Європі та світі.
Найбільш відомі з них - Версальський мирний договір з Німеччиною, Тріанонський з Угорщиною,
Севрський з Османською імперією та Нойїльський з Болгарією. Ці договори встановили нові
кордони, накладали репарації, обмеження на військові сили та інші умови, що визначали майбутні
розвиток країн.
4. Втрати територій та зміни кордонів: Після війни було проведено величезні територіальні зміни.
Наприклад, Австро-Угорщина розпалася на кілька нових країн, а Російська імперія втратила
частину своїх територій, які стали незалежними державами.

В цілому, Перша світова війна залишила за собою слід у вигляді великих руйнувань,
територіальних змін, великих людських жертв та перегляду політичної картини світу. Її наслідки
відчувалися протягом наступних десятиліть і вплинули на подальший хід світової історії.