ЗАТВЕРДЖЕНО

В.о. директора
Інституту сцинтиляційних
матеріалів НАН України

____________ А.Ю. Бояринцев

«____» ___________2020 р.

ЛАБОРАТОРНА МЕТОДИКА № :2020

ОДЕРЖАННЯ ОКИСА СВИНЦЮ (ІІ) ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА
ВОЛЬФРАМАТА СВИНЦЮ

Інститут сцинтиляційних матеріалів

Національної академії наук України

РОЗРОБЛЕНО
Зав. лаб. 2302-2
ІСМА НАН України

___________ І.А. Тупіцина

«___»_____________2020 р.

Чинна до 2025 р.
Харків
 2

ЗМІСТ

1 Загальна характеристика………………………………………………………. 3
2 Характеристика продукції, що випускається.................................................... 3
3 Характеристика вхідної сировини, матеріалів та напівпродуктів.................. 4
4 Опис технологічного процесу............................................................................ 4
5 Щорічні норми витрат всіх видів сировини та матеріалів.............................. 9
6 Норми технологічного процесу........................................................................ 10
7 Перелік обов’язкових інструкцій..................................................................... 11
8 Специфікація основного технологічного обладнання................................... 11
9 Безпечна експлуатація …………….................................................................. 13
10 Вимоги безпеки та індивідуальні засоби захисту......................................... 14
11 Правила зберігання і транспортування вхідної сировини та кінцевого
продукту................................................................................................................ 16
12 Відходи, стічні води і викиди в атмосферу................................................... 17
13 Перелік нормативних документів, на які є посилання................................. 18
 3

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Назва методики: Одержання окиса свинцю (ІІ) для виробництва
вольфрамата свинцю.
Організація-розробник лабораторної методики: Інститут сцинтиляційних
матеріалів НАН України.
Тривалість одержання 1 кг окиса свинцю (ІІ) складає 86 год 40 хв.

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ, ЩО ВИПУСКАЄТЬСЯ

2.1 Найменування продукту

Кристалічний порошок окиса свинцю.
Емпірична формула: β- PbO.
2.2 Технічні вимоги
Зовнішній вигляд - кристалічний порошок жовтого кольору.
2.3 Основні фізико-хімічні властивості

Таблиця 1 – Фізико-хімічні властивості порошку β-PbO.

Назва властивості (константа) Значення фізичної величини з Джерело
та одиниця вимірювання граничними відхиленнями інформації
1 2 3

Температура плавлення, °С 886°С Неорганическая химия в

Кристалічна структура Ромбічна реакциях. Справочник.

Розчинність у воді Нерозчинний Лидин Р.А., Молочко В.А.,

Гігроскопічність
Взаємодія з мінеральними
кислотами
Андреева Л.Л. 2-е изд.,
Негігроскопічний
перераб. и доп. - М.: 2007 -
Реагує з утворенням
637 с.
відповідних солей

2.4 Галузь застосування

Порошок окиса свинцю (ІІ) використовується для синтезу шихти
вольфрамата свинцю, який застосовується для вирощування монокристалів з
метою створення новітніх систем низькофонової ядерної спектрометрії та
сцинтиляторів для фізики високих енергій.
 4

3 ХАРАКТЕРИСТИКА ВХІДНОЇ СИРОВИНИ, МАТЕРІАЛІВ ТА

НАПІВПРОДУКТІВ
Таблиця 3.1 – Характеристика вхідної сировини та матеріалів

Позначення та (або)
Назва та хімічна Показники,
назва нормативного Норми показників, що
формула (для хімічних обов’язкові для
документа, якому регламентуються з
№ речовин) сировини, перевірки (назва
повинні відповідати допустимими
матеріалів та і одиниці
сировина, матеріали, відхиленнями
напівпродуктів вимірювання)
напівпродукти

1 2 3 4 5
Виготовлений згідно Зовнішній Метал срібного
відповідної вигляд кольору
1 Свинець Pb
технічної
Приймається згідно паспорта виробника
документації
Виготовлений згідно Зовнішній Безбарвна прозора
відповідної вигляд рідина
2 Азотна кислота HNO3
технічної
Приймається згідно паспорта виробника
документації
Виготовлений згідно Зовнішній
Прозора рідина
Ізопропіловий спирт відповідної вигляд
3
CH3CH(OH)CH3 технічної
Приймається згідно паспорта виробника
документації
Зовнішній
Прозора рідина
Розчин аміаку водний вигляд
4 ДСТУ ISO 7108:2005
NH3∙H2O Масова частка
25
NH3, %
Приймається У відповідності з
5 Вода дистильована ДСТУ ISO 3696 згідно паспорта ДСТУ
виробника
Приймається У відповідності з
Індикаторні смужки
6 ДСТУ ISO 9001:2009 згідно паспорта ДСТУ
рН-тест
виробника
7 Рукавички латексні ДСТУ EN ISO 374-1 Приймається У відповідності з
згідно паспорта ДСТУ
виробника
 5

4 ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

4.1 Хімізм процесу:
Окис свинцю (II) одержували з гідроокису свинцю, який розкладається
при температурі вище 100°С за наступним рівнянням:
Pb(OН)2 ® PbO + Н2O (1)
Гідроокис свинцю одержували нейтралізацією нітрата свинцю (II)
аміаком:
Pb(NO3)2 +2NН4OН ® Pb(OН)2+2NН4NO3 (2)
Нітрат свинцю одержували шляхом розчинення металевого свинцю в
азотній кислоті (r = 1,40 г/см3) за наступним рівнянням:
Pb + 4 HNO3 ® Pb(NO3)2 +2NO2 + 2Н2O (3)

4.2 Одержання порошку окису свинцю (ІІ)

4.2.1 Одержання нітрата свинцю з металевого свинцю
Зважують на вагах лабораторних відповідно до інструкції з експлуатації

вагів зразок свинцю. За одну операцію можна розчинити близько 200 г металу.
Роботу проводять у витяжній шафі. Зважений металевий свинець поміщають на дно
тефлонового стакану об’ємом 1000 мл. За допомогою мірного циліндра в стакан
наливають 600 мл води, а потім додають 200 мл азотної кислоти. Стакан нагрівають на
електричній лабораторній плитці. Електричну лабораторну плитку підключають до

електромережі 220 В, встановлюючи температуру на 250-300°С за допомогою зміни

положення перемикача плитки. При цьому розпочинається реакція, яка супроводжується
виділенням газу. Зазвичай реакція триває не менше 10-ти годин. Відсутність бульбашок у
розчині свідчить про припинення реакції.
Після закінчення реакції отриманий гарячий розчин виливають в тефлонову
пляшку ємністю 2 л і негайно переходять до наступної операції - нейтралізації,

бо якщо розчин встигне охолонути, з нього почнуть кристалізуватися кристали нітрату

свинцю, що значно ускладнить подальші операції. Для зручності проведення подальших
реакцій не слід заповнювати пляшку більше, ніж на половину. Отриманий таким чином
розчин піддають нейтралізації.
 6

4.2.2 Нейтралізація розчину нітрата свинцю

Збирають устаткування для нейтралізації розчину нітрата свинцю (рис.
1). Устаткування має бути підготовлене до завершення операції 4.2.1, щоб не
дати розчину охолонути.

Рисунок 1 - Схема устаткування для нейтралізації розчину нітрата свинцю.

Тефлонову пляшку з розчином нітрата свинцю встановлюють на магнітну мішалку.
У тефлонову пляшку занурюють перемішуючий магнітний елемент. Магнітну мішалку
підключають до електромережі 220 В відповідно до інструкції з експлуатації. За
допомогою перемикача швидкостей магнітної мішалки швидкість встановлюють таким
чином, аби перемішування було якомога інтенсивнішим. У верхню частину пляшки
вставляють силіконову трубку з встановленим у її середину трьохріжковим скляним
адаптером розміром 24/40 (для виводу краплин води) так, аби її кінець знаходився на
висоті 2-3 см над рівнем розчину. Cлід уникати контакту трубки і розчину! Трубку
 7

фіксують парафіновою плівкою, обмотуючи її навколо трубки та шийки

пляшки (одночасно закривають отвір пляшки, але не герметично).
Інший кінець трубки опускають в ємність приладу, який застосовують
для одержання газоподібного аміаку. Цей прилад збирають наступним чином: в
пластикову промивалку місткістю 0,5 л наливають 300-400 мл концентрованого водного
розчину аміаку; промивалку з водним розчином аміаку занурюють у скляний термостійкий
стакан місткістю 1 л, заповнений водою (приблизно 300 мл); скляний стакан
розташовують на плитці електричній лабораторній. Включають плитку на нагрів,
встановлюючи початкову температуру 100°С.
Під час нагрівання з розчину аміаку починає виділятися газоподібний аміак
(візуально спостерігається "кипіння" розчину всередині ємності). Газоподібний аміак
надходить через трубку в пляшку з розчином нітрата свинцю і поглинається ним,
унаслідок чого рН розчину підвищується (також реакція супроводжується виділенням
значної кількості тепла). Це призводить до утворення нерозчинної гідроксиду свинцю.
Зазвичай 400 мл водного розчину аміаку достатньо для повного виділення гідроокису
свинцю з розчину. Однак повноту осадження слід перевіряти за значенням рН розчину.
Для цього спочатку розмотують парафінову плівку навколо шийки пляшки з

розчином нітрата свинця, виймають трубку з силіконовим шлангом із

пляшки, а потім в пляшку з розчином занурюють паличку і за її допомогою
наносять краплю розчину на індикаторний папір. Якщо рН = 9 – 11, то осадження
пройшло повністю. Якщо це значення не досягло потрібного рівня, то т рубку для

пропускання аміака повертають в бутиль, фіксують парафіновою плівкою,

обмотуючи її навколо трубки та шийки пляшки, аби продовжити нейтралізацію.
Нейтралізований розчин залишають відстоюватися на 15 годин. Прозорий матковий
розчин зливають у пластикову бутиль об’ємом 5 л з надписом «Матковий розчин», а осад
піддають промиванню дистильованою водою. Для цього осад висипають в тефлоновий
стакан об’ємом 1 л, потім заливають його дистильованою водою (500 мл), дають
відстоятися протягом 5 годин і обережно зливають рідину над осадом в бутиль з надписом
«Матковий розчин». Цю процедуру повторюють тричі. Далі промитий осад, що

залишився в тефлоновому стакані, ставлять у сушильну шафу, нагріту до

100°С, та витримують при цій температурі 5 год.
Для одержання 1000±10 г гідроокису свинцю (ІІ) вищенаведені процедури
 8

(пп.4.2.1. – 4.2.2) повторюють 5 разів.

4.2.3 Одержання окису свинцю з гідроокису
Після переведення усього металевого свинцю в гідроокис його осад вагою
1000±10 г висипають з тефлонового стакану у платиновий човник місткістю 2 л,
розподіляючи осад по всьому дну човника. Човник з осадом розміщують у муфельній печі
типу СНОЛ-40/1300. Муфельну піч підключають до електромережі 220 В,
регулятор встановлюють на режим 350°С, витримують впродовж 10 год,
потім підвищують температуру до 420°С та витримують упродовж 15 год.
Через 15 год піч відмикають від електромережі та чекають на охолодження
човника з сировиною до кімнатної температури.
Порошок пересипають з платинового човника до барабана (заповненого
трьома стрижнями-обважнювачами), який розміщують на кульковому млині
та вмикають в електромережу (220 В), перемелюють протягом 1 год. Млин
відмикають від електромережі, сировину пересипають в платиновий човник,
який знов розташовують у муфельній печі типу СНОЛ-40/1300. Муфельну піч
підключають до електромережі 220 В, регулятор встановлюють на режим
600°С, витримують впродовж 20 год.
Через 20 год вимикають піч, чекають на охолодження човника з
сировиною до кімнатної температури. Готовий окис свинцю жовтого кольору
пересипають в поліетиленовий пакунок з маркуванням із зазначенням назви
сировини та дати виробництва.
Після закінчення роботи барабан промивають 10%-вим розчином
аміака, платинові човники – 50%-вим розчином ізопропілового спирта, які
після використання зливають у бочку з маркуванням «Відходи».
 9

5 ЩОРІЧНІ НОРМИ ВИТРАТ ВСІХ ВИДІВ СИРОВИНИ ТА

МАТЕРІАЛІВ
Таблиця 5 – Норми витрат на 100 г порошку окису свинця PbO.

Назва сировини, Найменування Норми витрат

матеріалів, показників та одиниця
енергоресурсів вимірювання
Свинець металевий Маса, г 93
Вода дистильована Об’єм, мл 305
Азотна кислота HNO3 Те саме 113
Розчин аміаку -//- 32
Рукавички латексні Кількість, шт. 2
 10

6 НОРМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Таблиця 6.1 – Стадії технологічного процесу приготування порошку окису
свинця PbO
Найменування Номінальне
параметру і значення з Межі
Найменування стадій одиниця допустимими допустимих
технологічного процесу вимірювання відхиленнями або значень
діапазон параметрів
регулювання
1 2 3 4
Взяття наважки Pb Час, хв 5±1 Від 4 до 6
Взяття аліквоти води Час, хв 5±1 Від 4 до 6
Взяття аліквоти кислоти Час, хв 5±1 Від 4 до 6
Нагрівання суміші на Температура, оС 300 ± 10 Від 290 до 310
лабораторній плитці
Час, год 1 ± 0,5 Від 0,5 до 1,5

Розчинення наважки свинцю в Час, год

розчині азотної кислоти 10 ± 0,5 Від 9,5 до 10,5

Нейтралізація розчину нітрату Температура, оС

свинцю аміаком 100 ± 5 Від 95 до 105
5 ±0,5 Від 4,5 до 5,5
Час, год
Відстоювання розчину та Час, год
декантація осаду після 10 ±0,5 Від 9,5 до 10,5
нейтралізації
Промивання осаду Час, год
15 ±0,5 Від 14,5 до 15,5

Висушування осаду в Температура, оС 100 ± 5 Від 95 до 105

сушильній шафі
Час, год 5 ± 0,5 Від 4,5 до 5,5

Температура, оС 350 ± 10 Від 340 до 360

Термічне розкладання осаду
гідроокису свинцю в
Час, год 10 ±0,5 Від 9,5 до 10,5
муфельній печі

Температура, оС
Прожарювання сировини в 420 ± 10 Від 410 до 430
муфельній печі 15 ±0,5 Від 14,5 до 15,5
Час, год
Охолодження сировини до
Час, год 2 ± 0,5 Від 1,5 до 2,5
кімнатної температури
Перемелювання сировини на
Час, год 1 ± 0,5 Від 0,5 до 1,5
кульковому млині
Прожарювання окису свинцю Температура, оС 600 ± 10 Від 590 до 610
в муфельній печі 20 ±0,5 Від 19,5 до 20,5
 11

Час, год
Охолодження окису свинцю
Час, год 2 ± 0,5 Від 1,5 до 2,5
до кімнатної температури
Миття посуду після Час, хв
25 ± 1 Від 24 до 26
закінчення роботи

Загальній цикл становить 86 год 40 хв.

 12

7 ПЕРЕЛІК ОБОВ’ЯЗКОВИХ ІНСТРУКЦІЙ

7.1 Інструкція з охорони праці № 33/08 «Загальні вимоги безпеки праці для
працівників ІСМА».
7.2 Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Інституту
сцинтиляційних матеріалів (ІСМА).
7.3 Положення про організацію роботи з охорони праці в Інституті
сцинтиляційних матеріалів НАН України № 2/ІСМА-05.
7.4 Інструкція №26/12 «По протипожежному режиму на території та об’єктах
Інституту сцинтиляційних матеріалів».
7.5 Інструкція №25/12 «По утриманню та застосуванню первинних засобів
пожежогасіння».
7.6 «Інструкція з охорони праці №22/15 під час виконання роботи з
легкозаймистими рідинами (ЛЗР) та горючими рідинами (ГР).
7.7 Правила охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях №1192 від
11.09.2012.
7.8 Інструкція з експлуатації муфельної печі типу СНОЛ-40/1300.
7.9 Інструкція з експлуатації вагів лабораторних електронних.

8 СПЕЦИФІКАЦІЯ ОСНОВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО

ОБЛАДНАННЯ
Таблиця 8.1 – Специфікація основного технологічного обладнання та засобів

Найменування
Кіль- Основні технічні
обладнання, тип, Матеріал
кість характеристики
марка

1 2 3 4
Пластик,
Діапазон зважування від 0 г до 1500 г.
Ваги лабораторні 1 нержавіюча
Дискретність 0,001 г.
сталь
Ложка мірна 3 Довжина 200 мм Пластик
Витяжна шафа 1 Тип ШВ-1 двосекційна, розмір в мм Орг.скло,
(ДЧГЧВ) - 1100Ч700Ч2200, робочу нержавіюча
поверхню викладено керамічною сталь
 13

плиткою, вентилятор витяжний Ш 125 мм

Кінець табл. 8.1

1 2 3 4
Місткість 5 л за кресленням 26 П.Т
Барабан 1 602000, заповнений стрижнямі, що Орг. скло
обважнено свинцем – 3 шт.
Платиновий човник 2 Місткість 2 л Платина
Нержавіюча
Кульковий млин 1 Кількість обертів на хвилину - 80
сталь
Тип СНОЛ 40/1300 з автоматичним
терморегулятором типу хромель-
Піч муфельна 1 Збірна
алюмель. Номінальна температура
нагріву 1300°С, потужність 4,6 кВт
Пакет Zip-lock 1 Розмір в мм (ДЧВ) - 250х300 Поліетилен
Плитка електрична
Тип C-MAG HP 7 IKATHERM,
1 Збірна
лабораторна стеклокерамика, 18х18 см, до 500°С.

Магнітна мішалка Тип РИВА-03.5, швидкість обертання –

1 Збірна
до 1500 об/хв, потужність 30 Вт
Магнітний якір 1 Циліндр, довжина 25 мм, диаметр 6 мм Залізо, тефлон
Тефлоновий стакан Місткість 1000 мл, висота 155 мм,
1 Тефлон
діаметр 100 мм
Пластиковий мірний
Місткість 100 мл, висота 250 мм, діаметр
1 Поліпропілен
циліндр 28 мм
Пластикова
Місткість 500 мл, висота 220 мм, діаметр
1 Поліпропілен
промивалка 70 мм

Тефлоновий бутиль Місткість 2000 мл, висота 200 мм,

1 Тефлон
діаметр 150 мм
Стакан
Термостійке
1 Тип Н-1-1000 ТС, висота 145 мм
термостійкий скло групи ТС
Бочка пластикова 1 Місткість 10 л Поліпропілен
 14

9 БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ
9.1 Пожежовибухонебезпечні властивості сировини
Таблиця 9.1.1 – Пожежовибухонебезпечні властивості сировини

Концентраційна межа
Температура, °С розповсюдження
Найменування полум’я (займання), %
сировини,
напівпродуктів,
готового продукту,

Займання

займання
Спалаху

Верхня
Нижня
Само-
відходів виробництва

Свинцю окис Не займистий Не займистий Не займистий – –

Азотна кислота Не займистий Не займистий Не займистий – –

Спирт ізопропіловий 12 - 455 2,23 10,2

Розчин аміаку водний Не займистий Не займистий Не займистий – –

 15

9.2 Токсичні властивості сировини

Таблиця 9.2.1 – Токсичні властивості сировини
Характеристика токсичності речовини
Найменування продукту
агрегатний стан особливості дії на організм
Токсичний (ІI клас небезпеки). Отруйний. Викликає
подразнення слизових оболонок дихальних шляхів,
Аморфний який супроводжується появою солодкого присмаку
Свинцю окис
порошок в роті, запаморочення, нудоту, слабкість. При
гострому отруєнні пилом PbO явище інтоксикації
наступає протягом 10 годин.
Токсична (IІI клас небезпеки). Може викликати
корозію металів. При попаданні на шкіру і в очі
Кислота азотна Рідина
викликає хімічні опіки. Небезпечна для слизових
оболонок і дихальних шляхів.
Токсичний (IV клас небезпеки). Подразнює слизові
оболонки дихальних шляхів, пригнічує центральну
Спирт ізопропіловий Рідина нервову систему, викликає сп’яніння під час
вдихання. Пожежонебезпечна речовина, сприяє
самозайманню горючих матеріалів
Токсичний (IV клас небезпеки). Небезпечний для
Розчин аміаку водний Рідина
слизових оболонок і дихальних шляхів.

10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

Перед початком роботи необхідно ретельно перевірити чи не мають
неприпустимих дефектів прилади та посуд. Робочий посуд має бути
виготовлений із термостійкого скла та не мати тріщин.
Металеві та неметалеві електропровідні конструкції, комунікації та
обладнання повинні бути електростатично заземленими. У приміщенні
лабораторій повинні знаходитися первинні засоби пожежогасіння: азбестова
ковдра та вуглекислотний вогнегасник.
Забороняється використовувати хімічні речовини не за призначенням, а
також передавати їх із однієї лабораторії в іншу без дозволу керівника робіт
або завідувача лабораторії.
Для попередження електротравм забороняється:
 працювати на несправних електричних приладах і установках.
Про всі виявлені дефекти в ізоляції проводів, про несправності пускачів,
рубильників, штепсельних вилок, розеток тощо, а також заземлення й
огородження слід негайно повідомляти черговому електротехнічного
персоналу;
 16

 переносити включені прилади та залишати їх без нагляду;

 працювати поблизу відкритих струмопровідних частин
електроустановок і торкатися до них;
 захаращувати підходи до електричних приладів і пристроїв.
У разі перерви подачі електроенергії електроприлади мають бути
негайно вимкнені.
У разі загоряння дротів або електроприладів необхідно негайно їх
знеструмити, вимкнути вентиляцію і гасити вогонь за допомогою азбестової
ковдри або вуглекислотного вогнегасника.
Для попередження загорянь, опіків і отруєнь робота повинна
проводитися у витяжній шафі за працюючої вентиляції з використанням
засобів індивідуального захисту.
Під час роботи обов’язково треба носити захисні латексні рукавички,
протипиловий респіратор типу «Пелюстка» і халат; захисні окуляри.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги у разі:
 вдихання парів аміаку – вивести постраждалого на повітря, в ніс
закапати теплу оливкову олію або вазелінове масло, звернутися до
лікаря;
 контакту зі шкірою водного розчина аміаку – зняти забруднений одяг і
взуття, забруднене місце промити великою кількістю води та 2%
розчином борної кислоти;
 контакту з очима водного розчина аміаку – ретельно промити водою
або 2% розчином борної кислоти протягом 15 хв., звернутися до
лікаря;
 проковтування водного розчина аміаку – промити рот водою або 2%
розчином борної кислоти і звернутися до лікаря;
 вдихання парів азотної кислоти - вивести постраждалого на повітря,
дати випити молока, звернутися до лікаря;
 17

 контакту зі шкірою водного розчина азотної кислоти – зняти

забруднений одяг і взуття, забруднене місце промити великою
кількістю води та 10% розчином харчової соди та змастити вражене
місце вазеліном;
 контакту з очима азотної кислоти – ретельно промити водою або 2%
розчином харчової соди протягом 15 хв., звернутися до лікаря;
 потрапляння азотної кислоти до ротової порожнини – промити рот
водою та 5% розчином харчової соди, дати випити молока і звернутися
до лікаря;
 вдихання парів ізопропилового спирту – вивести постраждалого на
повітря;
 проковтування водного розчина ізопропилового спирту – промити
шлунок водою.

11 ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ ВХІДНОЇ

СИРОВИНИ ТА КІНЦЕВОГО ПРОДУКТУ
Вихідні реагенти слід зберігати у прохолодному місці при температурі
15–25°С у щільно закритій тарі у сухому і провітрюваному приміщенні.
Небезпечні речовини підлягають екологічному маркуванню та
спецмаркуванню при транспортуванні:
1) спирт ізопропіловий: «Легкозаймисті речовини», UN 1290, Ізопропіловий
спирт розчин, 3, ІІ.
2) свинцю окис: «Токсичний», «Небезпечний для навколишнього
середовища», UN 2291, Свинцю окис, 6.1, ІІІ.
 18

12 ВІДХОДИ ВИРОБНИЦТВА, СТІЧНІ ВОДИ І ВИКИДИ В АТМОСФЕРУ

12.1 Стічні води відсутні.
Таблиця 12.1 — Норми утворення відходів
Найменування відходів,
характеристика складу
або стадія утворення
Розчин аміаку після
промивання платинового
човника
Відходи ізопропілового
спирту з залишками PbO
після промивання
платинового човника
Найменування використання, метод Найменування Норми утворення відходів
очищення або знешкодження показника, за за роками дії
одиниця проекто методики
м 1 2 3 4 5
Рідкі відходи
Аміак випаровують, а осад після л 0,1
висушування збирають в
поліетиленовий пакет з маркуванням
«Відходи PbO» та здають на склад
тимчасового зберігання.
Спирт випаровують, а осад після л 0,2
висушування збирають в
поліетиленовий пакет з маркуванням
«Відходи PbO» та здають на склад
тимчасового зберігання.

12.2 Під час розчинення 100 г Pb у кислоті в атмосферу виділяється 21,6 л діоксиду азоту (NO2).
12.3 Змиви розчинів збирають в окремі ємності. У міру накопичення здаються на склад тимчасового зберігання
відходів для подальшої утилізації.
 13 ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ

Позначення Номер розділу, в якому

нормативних Найменування нормативних документів є посилання на
документів нормативну
документацію

ГОСТ 3760-79 Аммиак водный. Технические условия 2, 8, 9

ГОСТ 9805-84 Спирт изопропиловый. Технические условия 2, 8, 9

ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия 2, 9

ГОСТ 12.4.103-83 ССБТ. Одежда специальная защитная, средства 9

индивидуальной защиты ног и рук. Классификация
Засоби індивідуального захисту рук. Спеціальні
ДСТУ EN 374-1:2005 рукавички для захисту від хімічних речовин і 2, 9
мікроорганізмів. Частина 1. Терміни та технічні
вимоги (EN 374-1:2003, ІDT)

Лабораторну методику розробили

Науковий співробітник ___________ Г.Г. Якубовська

“_____”_________2025 р.
Зав. лабораторії 2302-2 ____________ І.А. Тупіцина
“_____”_________2025 р.

Узгоджено

Головний інженер ---------------- І.А. Бреславський

“_____”_________2025 р.
Зав. відділу ОП і Е ----------------_ Т.П. Петрова
“_____”_________2025 р.
В.о. зав. відділу метрології ----------------_ В.Р. Любинський
“_____”_________2025 р.
Нормоконтроль ---------------- М.М. Мамницька
“_____”_________2025 р.
 2

Лист реєстрації змін та доповнень

Номер Кількість Стислий Дата Хто зареєстрував зміну
зміни сторінок зміст зміни затвердження (доповнення)
у зміні посада підпис прізвище