НАПОЛЕОН I БОНАПАРТ

Наполеон I Бонапарт (фр. Napoléon I Bonaparte; 15

серпня 1769 — 5 травня 1821) — французький
державний діяч, полководець, перший консул
Французької Республіки (1799—1804), імператор
Франції (1804—1814, 1815). Творець однієї з
найбільших імперій світу, реформатор і
законодавець Європи.
Представник роду Бонапартів. Народився в
Аяччо, Корсика, Франція. Схвально зустрів
Французьку революцію, став генералом
революційної армії (з 1796). Командував
французькими військами у війні проти Австрії і
П'ємонту (1796—1797), засвідчивши талант
великого воєначальника і політика. 1799 року
здійснив державний переворот у Франції:
полишив владу Директорії, став консулом. 1804
року проголосив Францію імперією, а себе її
першим імператором. Запровадив нове
законодавство, яке діє у більшості європейських
країн. Завдяки перемогам над Австрією,
Пруссією, Росією підкорив більшу частину
Західної й Центральної Європи. Намагаючись
встановити гегемонію на континенті, протистояв
Британії та її союзникам. Зазнав серйозних втрат
у неуспішній війні з Росією (1812). Після невдалої
битви під Лейпцигом (1813) й здачі Парижа
програв війну коаліції Австрії, Пруссії та Росії.
1814 року зрікся престолу, був засланий на Ельбу.
1815 року повернувся до Парижа і відновив
імператорську владу, але зазнав поразки у битві
під Ватерлоо. Вдруге відмовився від престолу, був
засланий на британський острів Святої Єлени.
Помер у Лонгвуді на острові Святій Єлені, Велика
Британія. Заклав основи сучасної французької
держави. Національний герой Франції.
Постать Наполеона Бонапарта з’явилася під час
Французької революції і з роками стала одним з
найважливіших військових і політичних символів в
історії Європи. Як імператор, він домінував над
своєю країною і почав втілювати в життя свої
неймовірно амбітні плани, проводячи по всьому
континенту загарбницькі війни.Будучи стратегом,
він виграв значну частину битв, в яких брав
участь, аж до двох великих поразок у Лейпцигу і
Ватерлоо. За межами військової сфери, як
французький правитель, Наполеон просував
новий цивільний кодекс, який, серед іншого,
забороняв пільги по народженню, встановлював
мерітократію на службі і захищав свободу
віросповідання.
Наполеон I Бонапарт увійшов в історію як
особистість видатна, неоднозначна, яка володіла
блискучими полководницькими, дипломатичними,
інтелектуальними здібностями, вражаючою
працездатністю і феноменальною пам’яттю.
Закріплені цим найбільшим державним діячем
результати революції знищити відновленій
монархії Бурбонів виявилося не під силу. Його
ім’ям була названа ціла епоха; його доля стала
справжнім потрясінням для сучасників, в тому
числі людей мистецтва; військові операції,
проведені під його керівництвом, стали
сторінками військових підручників. Цивільні норми
демократії в західних країнах до цих пір багато в
чому ґрунтуються на «наполеонівському праві».
Зараз ставлення до його особистості досить
суперечливе, проте не можна не відзначити його
колосальний вплив на історію всього
європейського континенту.