Революції

1848 – 1849 рр.

в Європі.
 Революції 1848 – 1849 рр. охопили Францію,
Німеччину, Італію, Австрійську імперію, тобто стала
загальноєвропейською. Сучасники назвали її
«весною народів».

• Спільні причини революцій

• Економічна криза
• Збереження 1847 р., неврожаї
феодальних • Соціальне та картоплі –
порядків у багатьох національне основного продукту
європейських гноблення. харчування
країнах. найбідніших верств
населення.
 Основні події:
22 лютого 24 лютого 25 лютого
1848 р. 1848 р.
1848р.
• Зречення короля • Проголошення
• Початок Луї-Філіппа. Другої
повстання Повстанці захопили республіки у
в Парижі. королівський палац. Франції.
 23 червня 1848 р. – стихійне повстання в Парижі.
• Вся влада була передана Президентом Другої
військовому міністру республіки було обрано
генералу Л. Кавеньяку, Луї Наполеона
який придушив Бонапарта, небожа
повстання за допомогою Наполеона І.
армії.
• Революція пішла на спад.
• У листопаді 1848 р.
Установчі збори
ухвалили
Конституцію
Другої республіки.
Луї Кавеньяк
Революція 1848 1849 рр. в Німеччині.
Причини і передумови:
Активізація
Залишки ліберальної Революція 1848 р.
феодалізму, буржуазії, що у Франції.
політична вимагала скликання
роздробленість загальнонімецького
заважали парламенту і
розвиткові країни. знищення станових
привілеїв.

Мета: подолання роздробленості

Німеччини, скасування феодальних
пережитків.
 Основні події:
13 – 18 березня
1 – 5 березня 1848 р. 18 травня
1848 р. • Демонстрації, 1848 р.
вуличні бої в
• Початок Берліні. • У Франкфурті-на-
революції. Майні розпочав
• У Бадені, Баварії, роботу перший
Саксонії і ін. загальнонімецьки
німецьких й парламент.
державах • Не мав реальних
повноважень та коштів.
почалися мітинги.
 Революція 1848 – 1849 рр. в Австрії.
Передумови і причини:

Багатонаціональний Початок
склад населення Економічна
революції у
країни за відсутності криза 1847 р.
самоврядування. Франції.

Мета:
Знищення
Повалення Утворення феодальних порядків:
монархії національних станових привілеїв,
Габсбургів. незалежних держав. абсолютизму, напівкріпосної
залежності селян.
Основні події:
13 березня 1848 р. 25 квітня 1848

• Імператор «дарував»
• Повстання у підданим
Відні. Конституцію.
Початок
революції. • Імператор
Фердинанд І Основний зміст конституції:
змушений ▪ В Австрії утворюється
відправити у двопалатний парламент –
відставку рейхстаг;
канцлера ▪ Імператор має право вето на
Меттерніха. рішення рейхстагу;
15 – 26 травня 1848 р. 12 – 17 червня 1848 р. 6 жовтня – 1 листопада
1848 р.

• Революційні • Повстання у Празі, • Повстання у Відні;

виступи придушене придушене військами.
незадоволених урядовими
конституцією у військами.
Відні.

7 березня 1849 р. –
новий імператор
Франц-Йосиф
розпустив рейхстаг,
призупинив дію
Конституції. Революція
зазнала поразки.
Революція 1848 – 1849 рр. в Угорщині.
3 березня 1848 р. –
Причини: нижня палата угорського
сейму звернулася до
Відсутність імператора з проханням
надати Угорщині
захищених самоврядування і
національних прав Конституцію.

Мета:
Здобуття
Угорщиною Імператор
Франц-Йосиф
незалежності.
 Вересень 1848 р. –
17 березня 1848 р. австрійські війська
• Сформовано перший розпочинають воєнні дії
відповідальний перед проти Угорщини.
парламентом уряд
Угорщини
• міністром фінансів став Січень – березень 1849 р. –
Лайош Кошут – визначний австрійські війська зайняли
діяч угорського столицю Будапешт, проте
визвольного руху. невдовзі змушені залишити
Лайош угорщину
Кошут
13 серпня 1849 р. – Червень 1849 р. –
капітуляція угорської російська армія на 14 квітня 1849 р. –
армії. Поразка прохання австрійського угорський сейм
революції; імператора розпочала проголосив Угорщину
командування інтервенцію до незалежною
повстанців страчене. Угорщини. республікою.
 Поляки та революція

• Вимагали надання широкої автономії Галичині

• Надавати будь-які національно-культурні права
русинам вони не
збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі,
тут є Польща».

13 квітня у Львові поляки створили свій

представницький орган — Центральну
раду народову, стали формувати окружні
польські ради й загони національної гвардії.
 Головна Руська Рада— перша укр. політ. партія

Головна Руська Рада — орган

громадського самоврядування українців,
утворений 2 травня 1848 р. у Львові на
хвилі піднесення революційного руху в
Східній Галичині. Склад: духовенство та
світська інтелігенція.

Першим головою Ради

було обрано єпископа

Григорія Яхимовича
Діяльність ГРР
Друкованим органом Головної
руської ради стала «Зоря
Галицька» - перша в Галичині та
Україні газета українською мовою,
перший номер якої побачив світ 15
травня 1848р. У відозві до
українського народу, опублікованій
у першому номері газети, Рада
заявила: «Ми, русини галицькі,
належимо до великого руського
народу, який розмовляє однією
мовою...» То була перша в
Галичині офіційна заява про те, що
наддніпря-нські й галицькі
українці - одна нація.
 Вимоги ГРР
Поділ Галичини на
західну(польську)
• запровадження та східну (українську)
української мови в
школах та діловодстві
краю;
• забезпечення для
українців, як і для
поляків, рівних
можливостей обіймати
адміністративні посади;
• можливість призначати
на посади в
адміністрації краю лише
тих чиновників, які
володіють українською
мовою. Перше засідання Головної
руської ради у Львові.
Травень 1848 р.
Східна Галичина
і революція • 1 листопада у Львові розпочалося
повстання підготоване поляками
• Австрійська артилерія стала
обстрілювати центр міста.
Унаслідок цього було зруйновано
міську ратушу, університет і його
бібліотеку, театр, політехнічну
академію. Людські втрати
становили понад 100 осіб убитими
й пораненими.
• 2 листопада в середині дня
повстанці припинили
опір. Повстання було придушене
 Підсумок: Незвавжаючи на розмах
революційних рухів у імперії, владі
вдалося взяти ситуацію під
контроль. У 1848 р. придушив
повстання. А в 1849 р. розпустив
парламент, скасував конституцію та
відновив дореволюційну структуру
влади.
У 1851р. припинила роботу Головна
Руська Рада.
Встановлений режим назвали
неоабсолютизм.