ПРЕЗЕНТАЦІЯ

з навчальної дисципліни
«Кримінально-процесуальне право»
на тему:

«ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО

РОЗГЛЯДУ»

Виконала
Студентка 3 курсу, гр.ЮНБ- 301
Денної форми навчання
Спориш Анастасія Миколаївна
Київ 2020
 План:
Вступ
1. Поняття і значення загальних положень судового
розгляду.
2. Система загальних положень судового розгляду.
3. Роль і повноваження головуючого. Рівність прав сторін.
4. Межі судового розгляду.
Висновки

Список використаних джерел

 Актуальність теми
дослідження :
обумовлена тим, що точне й правильне
додержання кримінально-
процесуального законодавства при
розгляді судом справ є необхідною
умовою для забезпечення
всебічного, повного й об'єктивного
дослідження обставин справи,
виявлення причин і умов, що
сприяють вчиненню злочину,
постановлення законного та
обґрунтованого судового рішення.
.
 Мета дослідження:

з'ясувати особливості судового

розгляду
як однієї з основних стадій
кримінального процесу.
 Завдання:
Розглянути поняття і значення загальних
положень судового розгляду.

Дослідити систему загальних

положень судового розгляду.

Ознайомитися з роллю і
повноваженнями головуючого,
рівністю прав сторін.

Вивчити межі судового розгляду.

 Об'єктом дослідження є
кримінально-процесуальне
судочинство.
.

Предметом дослідження є
судовий розгляд.
1. Поняття і значення загальних
положень судового розгляду

Загальні положення судового розгляду -

сукупність (система) процесуальних дій, що
спрямовані на виконання основних завдань
кримінального судочинства.
2.Система загальних положень судового
розгляду.
строки і загальний порядок судового
розгляду;
Систему
загальних незмінність складу суду;
положень
судового розгляду безперервність судового розгляду;
формують:
наслідки неприбуття учасників
судового розгляду;

розпорядок судового засідання.

Строки судового розгляду

Судовий розгляд має

бути проведений і
завершений протягом
розумного строку.
(гл.28,ст 318 КПК
України)
Загальний порядок судового розгляду

1 2 3
Судовий розгляд
здійснюється в У судове Судове засідання
судовому засідання відбувається у
засіданні з викликаються спеціально
обов’язковою потерпілий та обладнаному
участю сторін інші учасники приміщенні –
кримінального кримінального залі судових
провадження. провадження. засідань.
 Незмінність складу суду

Одноособовий розгляд професійним

суддею в суді першої інстанції, окрім
випадків, передбачених ч.ч. 2, 3, 9 ст.
31 КПК.
Колегіальний розгляд кримінального
провадження здійснюється:
у суді першої інстанції

у Верховному Суді
України – колегіально

в апеляційному та
касаційному порядках
Після визначення судді (запасного судді, слідчого
судді) або колегії суддів для конкретного судового
провадження не допускається внесення змін до
реєстраційних даних щодо цього провадження, а
також видалення цих даних з автоматизованої
системи документообігу суду, окрім випадків,
установлених законом.
 Після заміни судді судовий
розгляд розпочинається спочатку,
окрім випадків:

коли суд ухвалив рішення

про відсутність коли у кримінальному
необхідності розпочинати провадженні, для
судовий розгляд з початку
та здійснювати повторно всі проведення якого
або частину процесуальних потрібен значний час,
дій, які здійснювалися під був призначений
час судового розгляду до запасний суддя, який
заміни судді, якщо таке
перебуває в залі
рішення не може негативно
вплинути на судовий судового засідання
розгляд та за умови протягом судового
дотримання певних вимог розгляду.
Докази, що були дослідженні під час судового розгляду до
заміни судді, зберігають доказове значення та можуть
бути використані для обґрунтування судових рішень

Якщо під час судового засідання суддю замінює

запасний суддя, судовий розгляд продовжується
та закінчує його суд у новому складі.
Безперервність судового розгляду

Тривалістьробочого
-- Тривалість робочого
часупрацівників
часу працівників
Судовийрозгляд
розгляд апаратусуду
апарату судута
тасуддів
суддів
Судовий становить40 40годин
годинна
на
відбувається становить
відбувається тиждень.
безперервно,окрім
окрім тиждень.
безперервно, Установлюється
-- Установлюється
часу,призначеного
часу, призначеногодля
для п’ятиденнийробочий
робочий
п’ятиденний
відпочинку. .
відпочинку тиждень,ізіз
тиждень,
тривалістюроботи
тривалістю роботипопо
днях.
днях.
 Режим робочого часу передбачає
встановлення:

часу початку та
закінчення роботи;

тривалість перерв
для відпочинку і
харчування.
 Не вважаються порушеннями безперервності судового
розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:
4
− проведення експертизи за ухвалою суду;
− надання доступу до речей або документів, або доручення
проведення слідчих (розшукових) дій за рішенням суду під час
судового розгляду;
3
- підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо
прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;
− проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження,
2 огляду на місці;
- складення та погодження прокурором процесуальних документів
щодо відмови від підтримання державного обвинувачення,
зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;
1
− неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження
- підготовки захисту обвинуваченого від зміненого або додаткового
обвинувачення.
 Наслідки неприбуття учасників
судового розгляду
випадки не прибуття
учасників судового
розгляду

із із
об’єктивних суб’єктивних
причин причин
Якщо в судове засідання не прибули:
обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у виді тримання під
вартою, не прибув за викликом у судове засідання; за повідомленням прокурор
або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є
1 обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце
проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду;

за викликом потерпілий, який належно повідомлений про дату, час і місце

судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження,
2 залежно від того, або можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під
час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без
потерпілого або про відкладення судового розгляду;

цивільний позивач, його представник або законний представник, суд

залишає цивільний позов без розгляду, окрім випадків, якщо від нього
3 надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо
обвинувачений або цивільний відповідач повністю визнав пред’явлений
позов;
 за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його
представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється
провадження, суд, заслухавши думку учасників судового
провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених
4 осіб з’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову,
застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового
характеру вирішує питання про проведення судового розгляду без них
або про відкладення судового розгляду;

за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт,

заслухавши думку учасників судового провадження, суд після
допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і
5 вживає заходів для їх прибуття.
 Судовий розгляд у кримінальному
провадженні щодо окремої категорії
злочинів може здійснюватися за
відсутності обвинуваченого (in absentia),
окрім неповнолітнього, який
переховується від органів слідства та
суду з метою ухилення від кримінальної
відповідальності та оголошений у
міждержавний та/або міжнародний
розшук.
 Суд має право

постановити ухвалу про привід

обвинуваченого, свідка та/або
ухвалу про накладення на них
грошового стягнення.

накласти грошове стягнення на потерпілого,

цивільного відповідача, представника
юридичної особи, щодо якої здійснюється
провадження у разі їх неявки без поважних
причин.
Розпорядок судового засідання

це комплекс правил, які

встановлюють поведінку учасників
судового розгляду під час
безпосереднього слухання в залі
судового засідання матеріалів
кримінального провадження.
 Правила поведінки в судовому засіданні
 особи, присутні у залі судового засідання, під час входу до
нього суду та під час виходу суду повинні встати;
 сторони кримінального провадження допитують свідків та
заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише
після надання їм слова головуючим у судовому засіданні;
 свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на
місці, призначеному для свідків;
 особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи;
 сторони та учасники кримінального провадження
звертаються до суду «Ваша честь» або «Шановний суд»;
 матеріали, речі і документи передаються головуючому в
судовому засіданні через судового розпорядника.
До порушників порядку
судового засідання
головуючим можуть
уживатися відповідні
заходи реагування.
Попередження в разі порушення порядку
в суді може бути про:

видалення із зали про відповідальність

судового засідання у за неповагу до суду в
разі порушення разі невиконання
порядку в залі судового розпорядження
засідання та у разі не головуючого, яке може
підкорення бути застосоване до
розпорядженням прокурора або
головуючого, яке може захисника, а також до
бути застосоване до інших осіб.
обвинуваченого;
За неповагу до суду винні
особи притягуються до
відповідальності
передбаченої
ст. 185-3 КУпАП.
3. Роль і повноваження головуючого.

11 22 33

приймає
приймає всі
всі
передбачені
передбачені КПК
КПК роз'яснює
заходи
заходи для
для учасникам
учасникам
Головуючий забезпечення
забезпечення судового
керує змагальності
змагальності тата процесу
процесу їх
їх права
права
судовим рівноправності
рівноправності та обов'язки,
сторін,
сторін, дотримання
дотримання
засіданням регламент
регламент
розпорядку
розпорядку судового
судового
судового
засідання,
засідання
засідання.
засідання.
Рівність прав сторін.
В судовому засіданні сторони
звинувачення та захисту
користуються рівними правами на
заявлення відводів і клопотань,
подання доказів, участь в їх
дослідженні, виступ у судових
дебатах, подання суду письмових
формулювань.
4. Межі судового розгляду.

Межі судового розгляду – це

процесуальний інститут, який
визначає порядок розгляду
кримінального провадження щодо
конкретного обвинуваченого та за
сформульованим прокурором
обвинуваченням.
 Судовий розгляд
проводиться лише
стосовно особи, якій
висунуте обвинувачення, і
лише в межах висунутого
обвинувачення відповідно
до обвинувального акта.
(ч. 1 ст. 337 КПК )
Підставою зміни обвинувачення під час
судового розгляду є:

встановлення нових
фактичних обставин
кримінального
правопорушення, у
вчиненні якого
обвинувачується
особа
 Підставами для
висунення
додаткового
обвинувачення є:

- отримання відомостей про

можливе учинення обвинуваченим
іншого кримінального
правопорушення щодо якого
обвинувачення не висувалось і яке
пов’язане з попереднім та їх
окремий розгляд неможливий
− встановлення наявності
підстав для застосування
кримінально-правових
заходів до юридичної
особи
 • формування у
прокурора переконання
Підставою про те, що пред’явлене
відмови особі обвинувачення не
прокурора від підтверджується
внаслідок судового
підтримання розгляду.
обвинувачення • Відмова прокурора від
підтримання
є: обвинувачення може
повна або часткова.
Судове провадження розпочинається з
підготовчого судового засідання. Нове
дослідження доказів, які були
досліджені судом до висунення
додаткового обвинувачення може і не
здійснюватися, окрім випадку
визнання судом такої необхідності.

Судовий розгляд може

бути відкладений не
більше ніж на
чотирнадцять днів.
 Висновки :
Судовий розгляд будується на фундаментальних ідеях
та відповідних положеннях закону, які визначають
його спрямованість і побудову, форму і зміст його
стадій. Вони є гарантією додержання прав і
законних інтересів особи, яка потрапляє у сферу
кримінального судочинства, тим лакмусовим
папірцем, з допомогою якого вирішуються питання
про те, як тлумачити ту чи іншу конкретну
процесуальну норму і як вирішувати суперечності, що
виникають під час провадження у кримінальній
справі.
Список використаних джерел :
1. Кримінальний процесуальний кодекс України
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-
17#Text

2. Жук М. С. Процесуальний статус співучасників кримінального правопорушення, які не

є обвинуваченими (підсудними), в аспекті меж судового розгляду / М. С. Жук // Науковий
вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2015. – Вип. 35(1.3). –
С. 97–102

3. Кримінальне процесуальне право України: навч. посібник / Р. І. Благута, Ю. В.

Гуцуляк, О. М. Дуфенюк та ін.; за заг. ред. А. Я. Хитри, Р. М. Шехавцова. – Львів:
ЛьвДУВС, 2017. – 774 с.

4. Скільський І. І. Окремі аспекти визначення меж судового розгляду стосовно кола осіб /
І. І. Скільський // Вісник Академії адвокатури України. – 2014. – Т. 11. – № 1. – С. 44–52.
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!