Презентація

на тему:
«У чому сенс життя людини?»

Виконав учень 11-А класу,

Сухонос Ярослав
 “Поза межами болю”
«Поза межами болю» — це повість-поема українського
письменника Осипа Васильовича Турянського, це
хроніка передсмертних марень, прокльонів та спогадів
сімох виснажених солдат.
Повість є автобіографічною, адже сам автор пройшов
Першу світову війну. “Поза межами болю” має присвяту
“моїй дружині й моїм дітям”.
Рік написання – 1917
Жанр – повість
Тема: трагедія і жах подій Першої світової війни. Показ
антигуманності війни.
Ідея: засудження війни, возвеличення духовного
вдосконалення людини.
Літературний стиль твору – експресіонізм
 Проблематика твору “Поза межами болю”:

 держава й людина;
 війна й людина;
 війна й політичні амбіції верхівки;
 влада грошей;
 збереження духовності й моральних цінностей;
 ідея протесту проти війни;
 сенс життя
Кадри з фільму
«Поза межами болю»
1989 року, який
показує нам жахливу
ситуацію, у якій
опинилися герої.
Головні герої: Бояні (серб), Сабо (угорець), Ніколич (серб), Штранцінгер (австрієць),
Пшилуський (поляк), Добровський (українець), Оглядівський (українець), є автором розповіді.
Цей твір складається з Переднього слова й 5 частин.

Переднє слово. «Я і мої товариші впали жертвою жахливого злочину, це був злочин, якого
люди і природи допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа
людства». «Я чудом остався між живими». Тіні загиблих товаришів з’являються йому у сні і
наяву. Автор призиває майбутні покоління українців до «вселюдського братерства і любові».

Експозиція. Похід військовополонених, жорстокість конвою.

Зав’язка. Семеро товаришів  вбивають конвоїра, утікають. «Голод і мороз ведуть їх на стрічу
смерті, і третій ворог – безнадійність. Вони не їли десять днів.»

Кульмінація. «Як врятуватися? Потрібно розпалити вогнище, це значить зняти із когось

одежу». Починається моторошний «танець смерті». Вирішують: хто впаде у «танці смерті»
першим, з того і знімуть одежу. Першою жертвою під час «танцю смерті» падає Бояні.  

Розвиток дії. Загибель кожного із товаришів Оглядівського: перший помер Бояні, далі –
Пшилуський, Ніколич, Сабо,Штранцінгер, Добровський. Розв’язка. Оглядівський, автор твору
Осип Турянський, врятований.
 Образи твору
• Добровський – сильна, горда, чесна людина. Скептик, фізично найдужчий, а тому має силу
іронізувати над товаришами, в той же час підтримуючи їх. Це він «влаштовує «танець смерті»,
підтримує Оглядівського, коли той під час марення бачить у дерев’яному корчі дружину і сина. Він один
помирає при свідомості:» Не чую вже охоти ні сили до нічого…».  
• Сабо – виразник грубої інстинктивної волі до життя. Він бачить право сильнішого над слабшим і
вдається до первісного закону боротьби за існування.  Навіть у смерті він всіх проклинає: «Всі
прокляті». Сабо ніхто не чекає з війни.
• Бояні – серб, «смертельно вичерпаний». Він першим впав у «танці смерті». Остання його думка була
про матір: « І у сні не чув болі, не видів смерті, лише усміхався радісно, бо його лице чуло биття серця
в теплій материній груді».;
• Пшилуський – «польський шляхтич», якого зрадила дружина. Ця зрада спочатку дає йому сили у танці
смерті, а потім убиває його: «Я все їй прощаю перед смертю, її злочину проти дітей не можу простити”
(жінка цілувалася з коханцем при дітях.
• Ніколич – м’який та добрий чоловік. Він підтримує товаришів в останні хвилини. Він жалкує, що не зміг
виконати свою місію у цьому житті.  
• Штранцінгер –  мав би померти раніше від інших через свою недугу, та, проте, тримається довго. Дух
Штранцінгера «ширяє вже далеко від нас… поза межами болю.» Єдиним спадком для Штранцінгера,
що лишила йому воєнна доля була скрипка, що була його єдиною відрадою.
• Оглядівський живе спогадами про сім’ю. Він єдини виживає, бо його веде любов – образи дружини та
сина. У найтяжчі хвилини він згадує дружину й сина. В нього щасливо склалося власне подружжя.
Отже, для кожної людини свій сенс життя і залежить він віт того, у якому
стані, життєвій ситуації знаходиться особа. Але Осип Турянський намагається
нам довести, що сенс життя – це залишатися людиною при будь-яких
обставинах і не шукати виправдань навіть у найскладніших умовах, як герої
його твору.
Складні обставини наштовхують друзів на роздуми про життя та здійснення
відчайдушних вчинків. Їм вже не потрібні гроші, вони готові спалити їх, щоб
зберегти вогнище. Усвідомлення швидкої смерті змушує згадувати їх про своє
колишнього життя і близьких людей. Втім, всі вони зберігали людську гідність і
не змогли їсти людське м’ясо навіть в умовах страшного голоду. Кожна
людина має залишатися розсудливою, обмірковувати всі наслідки і перш за
все, бути гуманною. Не можна допустити, щоб матерільні цінності взяли верх
над духовними.
Дякую за увагу!