Специфіка переходу від

романтизму до реалізму.
Романтизм у Німеччині.

Ернест Теодор Амадей Гофман як представник течії романтизму.

На межі XVIII – XIX ст. в європейській літературі
утверджується новий напрям – РОМАНТИЗМ.

Головні події, що вплинули

на зародження романтизму

Романтики розуміли Представники романтизму

культуру як розвиток заперечували реальний світ.
свободи при взаємодії душі і Ідеальний світ існує: тільки
природи не тут і не зараз.

В. Гюго писав:
Французька буржуазна
Наполеонівські війни «Письменники ХІХ ст. –
революція 1789-1794 рр.
діти французької революції»
Найвизначніші
представники: Дж. Байрон,
В. Скотт, Е. Т. А. Гофман, Г.
Гейне, А. Міцкевич, Є. По та
інші
 Захоплення
несвідомим,
таємничим,
ірраціональни
м
Увага до Увага до
національної внутрішнього
історії світу людини

Ціннісність
Конфлікт із людської
навколишньою особистості,
дійсністю розуміння її
унікальності

Основні риси
романтизму

Звернення до
фольклору та Прагнення до
національної краси
міфології

Новий тип героя

– тираноборец,
Віра в творчі
бунтар,
сили
одержимий
особистості
Широке «світовою
використання скорботою»
символіки,
фантастики,
екзотики
Ернст Теодор Амадей
Гофман
1776-1822 р.р.
Місце народження
Кенігсберг (тодішня Прусія, нині Калініград)
Батьки

Батько:
Крістоф Людвіг Гофман.
Мати :
Луїза Альбертина Дерфер
Навчання

Реформаторська школа в Кенігберзі, юридичний

факультет Кенігсберзького університету
Сімейний стан

Михайлина Рорер-Тищинська – дружина.

Цецилія - донька
Фах; захоплення

Юрист;
композитор,
диригент,
художник,
письменник.
Основні твори

 “Нічні оповідання”,
 “Люцинда”,
 “Маска”,
 “Лускунчик і Мишачий король”,
 “Життєві погляди кота Мурра…”,
 “Крихітка Цахес, на прізвиско Циннобер”,
 “Володар бліх…”,
 “Золотий горнець”.
Вшанування

На надгробку письменника викарбувано: “Отут

похований Е. Т. А.Гофман, що народився 24 січня 1776 і
помер у Берліні 1822 р. Він був однаково чудовим
юристом, поетом, музикантом, живописцем».
Особливості сюжету й композиції
повісті «Крихітка Цахес на прізвисько
Цинобер». Протиставлення філістерів
та ентузіастів як провідний конфлікт
творчості митця. Гротескні образи в
повісті. Викривальний зміст твору.
Символіка
Світ Гофмана – це особливий художній світ,
створений могутньою фантазією автора. Майже
завжди в центрі уваги письменника
протистояння двох світів – романтичного і
буденного, ілюзорного і реального. Герої
Гофмана теж поділяються на два табори –
філістерів і ентузіастів.
 Ознаки казки у творі: казковий
початок, дія відбувається у
казковій країні, наявність
чарівників, магів, фантастичні
перетворення, чарівні речі
(гребінець, чарівна палиця
мага), щасливий кінець

Жанр:
повість- Риси новели:
Філософська казка – казка, казка епічний прозовий
літературний твір, що – новела твір, у центрі якого
містить морально –
філософські роздуми незвичайна
над подіями життєва подія,
суспільного життя, їх несподіваний
позитивну чи
негативну оцінку фінал, використано
яскраві і влучні
художні засоби
Ентузіасти
Живуть духовними інтересами
(люди мистецтва)
Вони живуть наче в іншому світі,
світ їх набагато ширший,
складніший і прекрасніший. Над
ними не мають влади ті життєві
блага, що хвилюють філістерів.
Глибока духовність і щире
відчуття краси – ось їхні визначні
риси. Вони стають на захист
духовності, борються проти
обмеженості сприйняття світу
філістерів.
Філістер
Самовдоволена й обмежена
людина з вузьким,
обивательським світоглядом
і святенницькою поведінкою
Філістерів, на думку Гофмана,
більшість, вони цілком задоволенні
життям і реальністю, не знають ніяких
поривань. Вони володарі і мешканці
світу реального, де цінуються життєві
блага, а все інше нічого не важить.
 У творі присутня реальність, але вона
тісно переплітається з вигадкою. У
зображенні казкової країни легко
впізнається Німеччини («мікро
князівства», німецькі імена більшості
героїв, типова німецька їжа)

Реальні персонажі – Бальтазар, Фантастичні – фея Рожа-Гожа,

Фабіан, Мош Терпін, Кандіда, маг Проспер Альпанус
жителі князівства
 Експозиція – фея
зачаровує Цахеса
Зав’язка – прибуття Цахеса
до Керепеса

Розвиток дії – кар’єрні

та світські успіхи
Цахеса
Кульмінація – заручини
Цахеса і Кандіди, на
яких Бальтазар видирає
чарівні волосини

Розв’язка – смерть
Цахеса
 Ідея: викриття негативних рис
особистості (жадоба до влади,
Тема повісті: показ духовного
жорстокість, підступність);
обмеженого світу філістерів, у
засудження адміністративної
якому немає місця ентузіастам
системи, прославлення творчої
людини

Дві головні сюжетні лінії: Проблематика: грошей і влади,

історія життя малюка Цахеса, кохання, освіти, добра і зла,
історія кохання Бальтазара і творчої людини і бездуховного
Кандіди флістера
 Мета автора:
застерегти тих, хто
прагнув лише
службового і
матеріального
благополуччя

Зміст
твору
Сатиричний: змалювання
звичаїв, що панують у
Метафоричний: втручання
князівстві; зображення
казкових персонажів у
порядків у політиці та
загальний хід розвитку
системи освіти;
сюжету
чиношанування та само
засліпленості філістерів