Школа «чистого мистецтва»

в російській поезії
Лірика
Ф. І. Тютчева та А. А. Фета

(1803 – 1873) (1820 – 1892)

 Епіграф

Краса врятує світ.

Ф.М. Достоєвський

(1821 – 1881)
 Два напрями в російській поезії
другої половини ХІХ століття

“Некрасівська школа” (реалізм)

(В.Курочкін, М.Некрасов, І.Нікітін) Школа “Чистого мистецтва”
(Ф.Тютчев, А.Фет, А.Григорьєв,
А.Майков)
 Поезія чистого мистецтва

Провідні теми Особливості

1. Кохання 1. Поезія натяків, здогадок, замочувань

2. Природа 2. Вірші не мають сюжету: ліричні
3. Мистецтво мініатюри передають не думки й
почуття, а летючий настрій поета.
4. Поезія 3. Мистецтво не має бути пов’язаним із
життям.
4. Поет не повинен втручатися у справи
бідного світу.
5. Це поезія для обраних.
 Особливості пейзажної лірики «Чистого
мистецтва»

Прагнення фіксування змін у природі.

Точність і чіткість зображуваного пейзажу.
 Лишь жить в себе самом умей –
Есть целый мир в душе твоей…
Ф.Тютчев

Особливості поетичного світу

Сприйняття буття як катастрофи.
■ Поет-філософ, поет-психолог.
■ Останній російський поет-романтик.
■ Природа — живий, багатоликий і
одухотворений світ.
■ Людина часто самотня й безсила
порівняно з могутністю природи.
■ Для віршів характерна насичена
Основні мотиви
лірики Ф.Тютчева метафоричність.
Пейзажна ■ У жанровому плані — тяжіння до
Любовна філософської мініатюри, поетичної
Філософська фрагментарності.
Соціальна
 Поетичний калейдоскоп
Ф. И. Тютчев. Silentium!
Молчи, скрывайся и таи
И чувства, и мечты свои –
Пускай в душевной глубине
Встают и заходят оне.
Безмолвно, как звёзды в ночи, –
Любуйся ими – и молчи.
Как сердцу высказать себя?
Другому как понять тебя?
Поймёт ли он, чем ты живешь?
Мысль изречённая есть ложь.
Взрывая, возмутишь ключи, –
Питайся ими – и молчи.
Лишь жить в себе самом умей –
Есть целый мир в душе твоей
Таинственно-волшебных дум;
Их оглушит наружный шум,
Дневные разгонят лучи, –
Внимай их пенью – и молчи!..
ZOOYOTZ - SILENTIUM! <1829>, начало 1830-х годов
Ф. І. Тютчев. Silentium!
Мовчи, заховуй од життя
I мрії, і свої чуття!
Нехай в безодні глибини
I сходять, і зайдуть вони,
Мов зорі ясні уночі:
Любуйся ними і мовчи.
Як серцю висловить себе?
Чи ж зрозуміє хто тебе?
Не зрозуміє слова він,
Бо думка висловлена — тлін.
Джерел душі не руш вночі:
Живися ними і мовчи.
В собі самому жить умій!
Є цілий світ в душі твоїй
Таємно-чарівливих дум;
Заглушить їх буденний шум,
I зникнуть, в сяйві дня мручи,
Ти слухай спів їх і мовчи!
Переклад М. Вороного
 «Не для житейского волненья, не для политик, не для битв
Мы рождены для сожаленья, для звуков сладких и молитв»

Своєрідність лірики Афанасія Фета

 Основні теми поезії – кохання і природа
 Відстоював свободу поезії від будь-яких соціальних
проблем
 Поет “миті”
 Лаконізм віршів
 Асоціативність лірики
 Втаємниченість поезії
 “Бездієслівні вірші”
 Музичність, ритмічність поезії
Лірика А.Фета – лірика
настроїв
Любовних
Природних
Філософських
Соціальних
 Поетичний калейдоскоп
Я прийшов до тебе, мила,
Я пришел к тебе с приветом,
Розказать, що сонце встало,
Рассказать, что солнце встало,
Що його живуща сила
Что оно горячим светом
В листі променем заграла, —
По листам затрепетало;
І у лісі щохвилини
Рассказать, что лес проснулся,
Кожна брунька оживає,
Весь проснулся, веткой каждой,
I лунає спів пташиний,
Каждой птицей встрепенулся
I нове життя буяє;
И весенней полон жаждой;
Що до тебе з тим же палом
Рассказать, что с той же страстью,
Б'ється серце, ллється мова,
Как вчера, пришел я снова,
Що душа, пойнята шалом,
Что душа все так же счастью
Вся тобі служить готова,
И тебе служить готова;
Що на мене повіває
Рассказать, что отовсюду А.Фет Щастя, радість відусюди...
На меня весельем веет,
Щo співатиму — не знаю,
Что не знаю сам, что буду
Але співів — повні груди!
Петь - но только песня зреет.
Переклад М.Вороного
 Поетичний калейдоскоп
Афанасий Фет

Шепот, робкое дыханье.

          Трели соловья,
Серебро и колыханье
          Сонного ручья.

Свет ночной, ночные тени,

          Тени без конца,
Ряд волшебных изменений
          Милого лица,

В дымных тучках пурпур розы,

          Отблеск янтаря,
И лобзания, и слезы,
          И заря, заря!..