Патріотизм, національна ідея в

поезії «Україна» зі збірки «З

вершин і низин». «Декаднт» –
поетичне кредо І. Франка.
Присвята В. Щурату. Вираження
життєствердної позиції
ліричного героя-митця
 Літературний критик
Василь Щурат, з яким Франко був у
товариських стосунках, назвав збірку
«Зів’яле листя» проявом «декадентизму»
в українській літературі і звинуватив
його у занепадництві.

«Людина, яка б вона сильна не була, не може жити

самою боротьбою, самими громадянськими
інтересами. Трагізм особис­того життя часто
вплітається в терновий вінок життя народно­го»,—
сказав М. Коцюбинський із приводу появи
поетичної збірки I. Франка «Зів'яле листя».
 Франкові це здалося образливим,
він сказав, що критик розглядає
збірку «Зів’яле листя» не в
загальному комплексі його
творчості, а відірвано, взявши
лише один із «життя момент», до
того ж без урахування складних
особистих обставин і переживань,
зумовлених суспільним
протистоянням. Франко пояснює,
що цим викликані сумні мотиви
окремих поезій, але песимізм не
характерний для його творчості.
 У відповідь Каменяр наполягає, що
він – патріот із сильним духом,
борець, оптимістична і дієва
людина. Такий тип – повна
протилежність занепадництву.

Я син народа,
Що вгору йде,..
 Декадентство —
загальна назва
нереалістичних течій у
літературі та мистецтві кінця
ХІХ — початку ХХ ст., для яких
характерні: заперечення
соціального призначення
літератури, пропаганда
«чистого мистецтва»,
песимізм, пошуки нових,
подеколи вишуканих форм.
 Поезія «Декадент»
https://www.youtube.com/watch?v=ODzcbASiorE
• (1896) ввійшла до збірки «Мій Ізмарагд»
(цикл «Поклони») й має посвяту
В. Щуратову.
• Ярлик «декадента» ображав Франка до
глибини душі, бо ж байдужим до життя, до
громадських настроїв він ніколи не був.

«Мій Ізмарагд»
1897тар.громадянську
Твори на моральну
тематику, написані за мотивами
стародавніх притч, легенд, повчань, що
містилися у давньоруських рукописних
збірниках, філософсько-етичні теми.
Жанри: вірш-послання, лист, строфи,
притчі.
 Аналіз поезії «Декадент»
Франко в поезії викрив і різко засудив антинародний зміст
занепадницької літератури та виклав свої погляди на роль і завдання
поета в суспільстві.
У вірші змальований образ справжнього поета, життєвим і творчим
завданням якого є служіння своєму народові. Ліричний герой дуже
далекий від буржуазного песимізму й нігілізму декадентства. Його душа,
вірші завжди сповнені оптимізму, бо в найтяжчі для себе і для народу
часи поет не впадає в розпач, гордо тримає голову перед гнобителями
українського народу.

Якщо декадент завжди оспівує минуле, живе минулим, то справжній

народний поет разом із народом дивиться в майбутнє.
Поет часто звертається до поетичних метафор, за допомогою яких
показує незламність своєї волі до боротьби та іронічно висміює
декадентство: «Хоч часто я гірке й квасне ковтаю… та ще ж оскомини
хронічної не маю», «Я з п’ющими за пліт не виливаю».
Вірш написано гостропубліцистичним стилем.
Багаті рядки поезії на риторичні запитання, емоційно-напружені
перелічування, навмисне вживання заниженої лексики.
Я декадент? Се новина для мене!
Ти взяв один з мого життя момент,
І слово темне підшукав та вчене,
І Русі возвістив: «Ось декадент!»
Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга –
Се лиш тому, що склалось так життя.
Та є в ній, брате мій, ще нута друга:
Надія, воля, радісне чуття.
Я не люблю безпредметно тужити
Ні шуму в власних слухати вухах;
Поки живий, я хочу справді жити,
А боротьби життя мені не страх.
Хоч часто я гірке й квасне ковтаю,
Не раз і прів, і мерз я, і охрип,
Та ще ж оскомини хронічної не маю,
Катар кишок до мене не прилип.
Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Я з п’ющими за пліт не виливаю,
З їдцями їм, для бійки маю бук,
На празнику життя не позіваю,
Та в бідності не опускаю рук.
Не паразит я, що дуріє з жиру,
Що в будні тільки й дума про процент,
А для пісень на «шрррум» настроїть ліру.
Який же я у біса декадент?
 Композиція вірша: «Декадент»
Твір починається риторичним питанням і
риторичним окликом: «Я декадент? Се
новина для мене!»  Далі поет аргументо- Вид літератури: 
вано доводить, що він ніякий не декадент, громадянсько-
публіцистична лірика.
адже не відмовляється від принад життя,
не уникає ні болю, ні жалю, ні труднощів.
Франко наголошує на тому, що він «син
народа», «мужик, пролог, не епілог». Паспорт
Жанр: ліричний вірш.
Вірш завершується емоційно наснажени- твору
ми рядками про завдання, які поет ставить
перед собою, і знову ж риторичним
питанням, що звучить натхненно й Віршовий розмір: 
саркастично: «Який же я у біса декадент?» п’ятистопний ямб.

Провідний  мотив: 
Ідея:  засвідчити, що поет завжди залишався самим собою, це достойна відповідь генія на
людиною, яка радіє і сумує, страждає і насолоджується життям, облудні звинувачення людей,
ненавидить і любить, але ніколи не відмовляється від життєвих які не здатні були зрозуміти
принад і відповідальності перед своїм народом, не зраджує величі Поета з великої літери.
своїх принципів громадянина, патріота, борця за народне щастя.
 «Декадент»

це образ справжнього
поета, життєвим і
дуже далекий від буржуазного творчим завданням
песимізму й нігілізму декадентства. якого є служіння своєму
Його душа, вірші завжди сповнені народу. Він далекий від
оптимізму, бо в найтяжчі для себе і для песимізму й нігілізму
Ліричний декадентства. Поет
народу часи поет не впадає в розпач,
герой доводить, що Його душа
гордо тримає голову перед гнобителями
твору - і твори завжди сповнені
українського народу. Якщо декадент
завжди оспівує минуле, живе минулим, оптимізму, а сам він
то справжній народний поет разом із ніколи не впадає у
народом дивиться в майбутнє, невтомно відчай, гордо
  тримає
працює для нього. голову перед життєвими
труднощами.
 Робота з Сторінки
підручником 87-89

Іван Франко в поезії викрив і різко засудив

антинародний зміст занепадницької літератури
та виклав свої погляди на роль і завдання поета в
суспільстві. У вірші змальований образ справжнього
поета, життєвим і творчим завданням якого є служіння
своєму народові.
 

Пошуково-дослідницьке завдання
• Визначте художні засоби, які надають віршеві
експресивності, емоційної наснаги та переконливості в
доведенні основної думки ліричного героя.

Художні засоби

Антитеза
Алітерація
Метафори
Риторичні питання
Фразеологізми
Згрубілі, просторічні слова тощо
 «Декадент»
Метафори: «ні шуму в власних
Знижена лексика: «гірке й
квасне ковтаю», «оскомини слухати вухах», «катар кишок до
хронічної не маю», мене не прилип», народ «був
«позіваю», «не паразит», запертий в льох», «для бійки маю
«дуріє з жиру». бук», «дуріє з жиру».

Фразеологізми:
празник життя, не Художні засоби:
опускаю рук,
Алітерація:
дуріти з жиру.
тужити — живий — жити —
життя.

Риторичні питання та
риторичні вигуки: «Я Антитези:
декадент?», «Який я біль, і жаль, і туга — надія,
декадент?» воля, радісне чуття.  
Домашнє
завдання
Вивчити матеріал
за темою уроку.