Стрес і його вплив на

імунітет!
Молодько Дмитро 7-Д
У сучасному світі темп життя пришвидшився як ніколи.
Особливо гостро це відчувається в мегаполісах: усі кудись
поспішають, квапляться, запізнюються. Щоб вважатися
конкурентноздатним робітником, ти повинен завжди бути
сконцентрованим, працездатним та ефективним. Наш
організм не міг не зреагувати на такі серйозні зміни, а тому
не дивно, що стрес називають хворобою 21-го століття. Для
наочності звернемося до статистики. У всьому світі 77%
людей регулярно відчувають фізіологічні та психологічні
симптоми, пов’язані зі стресом. Аж 54% людей зізнаються,
що ця хвороба є основною причиною постійних конфліктів із
близькими людьми. Кожен з нас із власного досвіду знає, як
згубно може впливати стрес не тільки на наше здоров’я,
працездатність, але й на стосунки з рідними та близькими.
Більшість із нас стикалася з закономірністю: під час сильного
навантаження на роботі або навчанні особливо легко
підхопити яку-небудь хворобу. Чому так відбувається, і як стрес
впливає на імунітет?

Для початку слід зазначити: незважаючи на те, що поняття

″стрес″ викликає в більшості людей негативні асоціації, він
може бути нешкідливим для нашого організму. До того ж ―
корисним! Стрес необхідний нам для виживання, для адаптації.
Саме механізми реакції на стрес, які закладені в нашому
організмі, і допомагають нам знаходити вихід зі складних
ситуацій, придумувати вирішення проблем, пристосуватися до
нових змін. А от як саме стрес впливає на імунітет, залежить,
передусім, від його інтенсивності та тривалості.
В цілому, розрізняють два види стресу: гострий, або
еустрес, та хронічний, його ще називають дистресом.
Еустрес ― це свого роду ″хороший″ стрес. Він
активізує функціональні резерви організму, сприяє
адаптації та, врешті-решт, ліквідації самого стресу.
Еустрес нетривалий, завдяки чому організм активує
свої системи для ″збереження життя″, але не встигає
їх вичерпати, тому згубного впливу еустрес не завдає.
Дистрес ― це ″шкідливий″ стрес, внаслідок якого
вичерпуються захисні сили організму та зриваються
механізми адаптації, організм слабшає, що призводить
до розвитку різних захворювань.
А тепер розглянемо детальніше механізми дії стресу на наш
імунітет. З моменту впливу подразника на організм
виділяється цілий ряд гормонів, які за своєю структурою та
механізмом дії поділяються на дві групи: кортикостероїди
(кортизол, глюкокортикоїди) та катехоламіни (адреналін,
норадреналін). Наш організм швидше реагує на дію
катехоламінів, унаслідок чого ми одразу відчуваємо посилене
потовиділення, погіршення апетиту, пришвидшення
серцебиття та дихання. Однак дія кортикостероїдів триває
довше, попри те, що ефект від них з’являється пізніше.
Вивільнення цих гормонів стресу зумовлює зміни у
функціонуванні імунітету. Відтепер для нього головним
завданням є збереження життєдіяльності та цілісності
організму.
Які саме зміни відбуваються у нашій імунній системі? По-
перше, здійснюється перерозподіл лейкоцитів в організмі.
Лейкоцити ― це захисні клітини імунітету, їх ще називають
білими клітинами крові. Вони поглинають у себе та
розщеплюють чужорідні клітини, знищують клітини
злоякісних пухлин, забезпечуючи у такий спосіб захист
організму. Перерозподіл лейкоцитів відбувається з крові до
шкіри, підвищуючи тим самим шкірний клітинний імунітет.
Це необхідно для того, щоб захистити наш організм від
проникнення через шкіру патогенних бактерій. На противагу
цьому, спостерігається зниження рівня лейкоцитів у селезінці
та периферичній крові, тому імунна функція у цих системах
слабшає. Так наш організм жертвує можливістю розвитку
сильної імунної реакції для того, щоб захистити нас від
інфікування мікроорганізмами.