ГОТИЧНИЙ СТИЛЬ В Зроблено учнем 8Б

АРХІТЕКТУРІ Драбанічом Дмітрієм

Готика (італ. gotico, від назви
германського племені готів),
готичний стиль — художній
стиль, що був завершальним
етапом у розвитку середньовічної
культури країн Західної Європи
(між серединами XII і XVI
століть).
Сам термін «готика» виник саме в
добу Відродження для позначки
попереднього періоду розвитку
архітектури, аби підкреслити
відмінності архітектури, що
відродила стилістику архітектури
Стародавнього Риму і мала значні
відмінності (стильові і
конструктивні) від середньовічної
архітектури.
Романська і готична архітектура —
неможливі без архітектурного досвіду
попередників і математичних знань. Метод
геометричного пропорціонування головував
через авторитет математичних знань
науковців арабської Іспанії і античних
математиків.
Для побудоби готичної церкви чи величного
готичного собору знадобилися розвідані
поклади каменю, піску, вапна, відповідний
ліс (деревина) і поклади свинцю, пластинами
якого вкривали протяжні готичні дахи.
Уславилися кам'яні кар'єри Франції, особливо
поблизу Турне, звідки камінь і тесані деталі
везли в Пікардію, Артуа, Шампань і навіть в
Англію
Виникнення
З початку XIX ст., коли для мистецтва X — XII ст.
був прийнятий термін романський стиль, були
обмежені хронологічні рамки готики, у ній
виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Від
романського стилю готика успадкувала
верховенство архітектури в системі мистецтв і
традиційні типи споруд.
Особливе місце в мистецтві готики займав собор
— вищий зразок синтезу архітектури, скульптури
і живопису (вітражів). Незрівнянний з людиною
простір собору, вертикалізм його веж і склепінь,
підпорядкування скульптури динамічним
архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво
вітражів робили сильний емоційний вплив на
віруючих.
Особливості
Стиль Готики
Кафедральний собор у Мілані
Готичний художній стиль визначився у своїх типових
рисах під час розвитку західноєвропейської
середньовічної художньої культури. Беручи початок в
середині XII ст. у північних та центральних областях
Франції на теренах Іль-де-Франсу, він отримав
загальноєвропейське поширення і пройшов ряд
самостійних етапів еволюції та національних версій.
На відміну від романського, готичне мистецтво
«пропагує» інтерес до людських почуттів, звертається до
краси від реального світу, повертається до
індивідуальності. Для готичного стилю характерні гострі
споруди зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю
кам'яного різьблення і скульптурних прикрас.
Один з найцікавіших періодів історії архітектури України — кінець XIV —
перша І половина XV століття. В українські міста прибуває багато
поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво, а зокрема в
архітектуру, нові стильові форми. Вирішальну роль у формуванні нового
стилю відіграв Львівський кафедральний костел. Його заклали на початку
60-х років XIV століття, а завершили в основному в 80-х роках наступного.
Серед будівничих цього храму відомі Нічко, Йоахім Гром, Амброзій Рабіш;
Об'ємну композицію костелу витворено завдяки двом головним складовим:
пресбітеріуму (вівтарній частині) та корпусу нав (власне молитовній
залі).Львівський катедральний костел.
Церква Святої Єлизавети в Хусті на Закарпатті - одна з найхарактерніших
пам'яток готики на українських теренах, нині Хустська Реформатська
церква
Готика України
Скала Подольська
Львів
Жабинці (Тернопільська область, Гусятинський район).
Костьол Різдва Пресвятої Діви Марії. За екзотичність та
сумну реальність.
Дехто називає храм у Жабинцях одним із найгарніших на
Тернопіллі. Важко не погодитись – споруда дійсно вражає.
А ще вражає той стан, у якому перебуває ця архітектурна
перлина. Збудували його у 1860 році на кошти Казиміра
Городиського.
Кам’янка-Бузька (Львівська область).
Костьол Успіння Богородиці. За еталонність.
Багато хто саме таким уявляє собі готичний
костьол. Ну не під копірку звичайно знятим,
але дуже схожим, хіба що із двома вежами.
Не дивно, що він є таким ідеально-
неоготичним, адже закінчили його будувати
аж у 1929 році, хоча почали у 1911-му.
Споруджувався храм за проектом
архітектора Теодора Таловського.
Хуст (Закарпатська область). Костьол святої
Єлизавети. За оборонну міць та
закарпатський гонтовий колорит.
Цей храм почали будувати ще у 13 столітті, а
теперішнього (майже) вигляду він набув у
15-му. І це один із найдавніших українських
костьолів, хоча нині він є реформаторською
(кальвіністською) церквою. Будували його
угорці як храм-фортецю: із товстелезними
стінами, мурами по периметру й оборонною
баштою, яка завершується шатровим верхом,
вкритим гонтом. Це чи не єдиний зразок
подібної архітектури в країні.
Стрий (Львівська область). Костьол Різдва
Божої Матері. За вік та величну красу.
Це справжня готика, якої в Україні
залишилося дуже мало. Храм звели у 20
роки 15 століття, але в майбутньому він
неодноразово перебудовувався і
добудовувався, зокрема його високу вежу
звели у 1640-і роки.
Фастів (Київська область). Костьол
Воздвиження Хреста. За казковість та
ляльковість.
Цей храм нагадує якусь споруду з
мультяшного казкового міста. Він настільки
ажурний і тендітний, що здається
іграшковим, але він реальний. Фастівський
неоготичний костьол будували у 1903-1911
роках. Авторами проекту були архітектори
Домбровський та Троупянський. Особливої
цінності споруді надають фантастичні
барельєфи виконані Еліо Сала (автор
скульптур будинку з химерами,
Національного художнього музею та ін.).
 Львів. Костьол святої Ельжбети. За
розміри і візуальну атрактивність.
Цей храм чи не найкраще
запам’ятовується пересічними
туристами після перших відвідин
Львова. Це ж полум’яна готика (нехай і
неоготика) і це найвищий храм у Львові
(висота 85 метрів). Кажуть що його
збудували римо-католики, щоб
затьмарити греко-католицький собор
Святого Юра (1904-1911 рр.). На
закладини храму приїжджав сам
імператор Франц-Йосип. Але нині це
греко-католицька церква святих Ольги
та Єлизавети.
Чортків (Тернопільська область). Костьол Матері Божої
Святого Розарія і Святого Станіслава. За велич і
“надвіслянську готику”.
Дехто із шанованих краєзнавців вважає костьол у Чорткові
найвеличнішою та найкрасивішою релігійною спорудою
України. Ну на колір і смак товариш не всяк, але це дійсно
фантастична споруда, яка захоплює своїми масштабами та
красою. Його звели на початку 20 століття на місці
домініканського собору збудованого у 1610 році.
Архітектором споруди був видатний архітектор Ян Сас-
Зубжинський, скульптури храму виконали відомі майстри
Чеслав Стовп і Діаман Станкевич.
Київ. Костьол святого Миколая. За
геніальність Городецького.
Цей храм ніби переносить нас кудись у
Західну Європу, туди де квітне
середньовічна полум’яна (пломеніюча
неоготика) готика. Він ніби підкреслює, що
Київ – це та сама Європа, адже за межами
Європи таких готичних шедеврів немає. А
зробив його справжнім шедевром геній
Владислава Городецького.
Львів. Латинська катедра. За що? Придумайте
самі
Гігантські розміри (висота вежі 66 метрів,
довжина храму – 67 метрів, ширина – 23),
прекрасні архітектурні форми, численні
прибудовані каплиці, величні колони, які
підтримують склепіння, фантастичні розписи
та казкові скульптури – все це втілено у
Львівському кафедральному соборі.
Озеряни (Тернопільська область,
Борщівський район). Костьол святої Анни.
За пломеніючу неоготику у селі.
Храм у колишньому містечку, а нині селі,
збудували у 1875 році. Автором проекту був
архітектор Адольф Кун.